1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку»



Скачати 350,38 Kb.
Дата конвертації11.10.2017
Розмір350,38 Kb.

8 клас Підготовка до олімпіади Українська література
Українські народні пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту («Ой, Морозе, Морозенку…», «Максим козак Залізняк»)
1. Хто є головним героєм історичних пісень?

Головним героєм історичних пісень є козак.


2. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку»?

У 14 ст. литовські князі захопили більшу частину України, а польські феодали загарбали Галичину і Західну Волинь. Між феодалами Литви й Польщі велась уперта боротьба за українські й білоруські землі, від якої найбільше страждав народ. Становище народу різко погіршилось після того, як у 1569 р. на шляхетському сеймі в Любліні було проголошено політичне об’єднання Литви з Польщею і українські землі, що знаходилися в межах литовської держави, опинилися під владою шляхетської Польщі.

Польські магнати і шляхта почали привласнювати величезні земельні масиви, нещадно закріпачувати селян, збільшувати феодальні повинності. Вони господарювали в Україні, як у колонії. Від них не відставало місцеве українське панство. На українських землях було встановлено кріпосний гніт. Весь тягар його ліг на селянство, міську бідноту, козацькі низи. Крім того, в Україні насаджувався католицизм, насильно ополячували українців, намагались духовно поневолити народ.

Все це викликало ненависть народу до панів, що привело народно – визвольної війни 1648 – 1654 рр. (тобто національний, кріпосницький, церковний гніт). Протягом 6 років Народно-визвольної війни українського народу кримський хан виступав із своїм військом то на боці козаків, то проти них. Проте в усі часи татари не припиняли грабунку українських земель. Навіть після переможних битв разом з козаками, повертаючись додому в Крим, вони палили й грабували села та міста, вбивали чи забирали в полон людей. Козаки їм цього не дарували й часто вступали у кровопролитні бої зі своїми вчорашніми союзниками.

Це були страшні часи. Більшість сіл і міст лежали в руїнах, поля не оралися, хліб не сіявся. Змучений люд блукав по країні. Люди гинули не лише в боях і під час татарських нападів. А й від голоду.

Отже пісня «Ой Морозе, морозенку» розповідає про один із боїв. Під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка.


3. Хто є прототипом образу Морозенка?

Полковий осавул Нестор Морозенко, полковник Станіслав Мрозовицький

З історії точно невідомо, про якого Морозенка точно складено пісню.

Нестор Морозенко – військово-політичний діяч часів Б. Хмельницького. Походив із галицько-подільського шляхетського роду. Навчався в краківському університеті. Був полковником реєстрового козацького війська, організатором військових дій на Поділлі. Відзначився в битві під Пилявцями, керував кіннотою у війську Б. Хмельницького під Збаражем, де 1649 р. героїчно загинув. Але більшість дослідників вважають опоетизованого Морозенка узагальненим образом українського козака, хороброго й відважного воїна, що ввібрав найкращі риси козаків-патріотів, які мужньо й самовіддано боролися проти турецько-татарських орд-завойовників, проти польсько-шляхетського гніту. Народ підніс його образ до рівня епічного героя.


4. Скільки існує варіантів цієї пісні? Чому?

Приблизно 40 Це вказує на незвичайну популярність славного козацького ватажка Морозенка, пам’ять про якого народ зберіг навічно у своїх творах. Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з ляхами-панами, в інших – з турками, татарами чи просто з лихим ворогом.

5. У пісні прізвище головного героя повторюється скільки разів?

6 разів.
6. Який момент із життя Морозенка зображено в пісні?

Битва із татарами, полон і загибель героя.
7. Доведіть, що ця пісня – історична пісня

У цій пісні розповідається про історичну подію : бій з татарами козаків, під час якого загинув ватажок козаків. Головна увага звертається на героя пісні, прославляється він. Ця пісня належить до історичних пісень про боротьбу з турецько-татарським нашестям.

Пісня складається із10 куплетів по 4 рядки.

Ймовірно, що вона виконувалась окремою особою або хором; в ній широко використовуються епітети: славний козаче, буйне військо, сивим конем, до ночі глухої, голова завзята, татари прокляті, білим світом;



Метафори : Вся Вкраїна плаче, Живцем серце виривали; конем виграває.

Заперечне порівняння: коли порівнюються, зіставляються предмети через порівняння:

То не грім в степу грозове,

То не хмара світ закрила,-

То татар велика сила

Козаченьків обступила

Гіпербола: (навмисне перебільшення, щоб показати наскільки важко було козакам битися та їхній героїзм) Татар велика сила.

Полягло наших чимало,

а татар утроє.

У цій пісні вживаються тавтологічні звороти:



Ой з-за гори та з-за кручі, ой Морозе, морозенку…

Риторичні оклики: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!», «Тяжким горем та сльозами та кров’ю полита!»

Мова пісні емоційна, завдяки пестливим іменникам (козаченьків), слова-вигуки (Ой), звертання (Морозе, Морозенку; , славний козаче, Україно!)
8. Яка тема пісні?

Оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

9. Яка ідея пісні?

Возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка.


10. Жанр пісні «Ой, Морозе, Морозенку»

Історична пісня.


11. Композиція пісні (особливості)

Твір має своєрідне обрамлення – починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.

12. Доберіть цитати для характеристики Морозенка( з пісні)

«голова завзята»; «славний козаче»; «виступає попереду війська»

Основною рисою Морозенка була любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність в боях з ворогом. Пісня підкреслює красу й силу улюбленого героя, його хоробрість і молодецтво:

Попереду Морозенко

Сивим конем виграває.

Захищаючи рідні землі, морозенко хоробро б’ється із заклятими ворогами.

Під час бою повністю проявився блискучий талант молодого полководця: татари втратили втроє більше, ніж козаки. Потрапивши у полон, Морозенко мужньо переносить катування (з вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур –могили). Цей факт підкреслює незвичайну силу і витривалість героя. В останню хвилину життя він думає не про себе, а про свою батьківщину.

Савур – могила – один із степових курганів на півдні України.


13. За що Україна шанує цього козака?

За те, що він боровся за її волю. (див. вище)


14. Як названо у творі татар?

Проклятими.


15. Яку головну думку стверджують останні рядки пісні?

«І поки над білим світом світить сонце буде,-

Твої думи, твої пісні не забудуть люди.»

У пісні відобразились усвідомлення народом своєї сили, віра в неминучу перемогу над ворогом. Ясність мети робить навіть смерть героя утвердженням справедливості боротьби проти ворога.



Історична пісня «Максим козак Залізняк»
1. Які події відтворено в пісні?

В пісні описано найбільше піднесення гайдамацького руху на Правобережжі, що в історії називався «Коліївщина» (1768 р)


2. Хто такий Максим Залізняк?

Гайдамацький рух очолив Максим Залізняк із містечка Медведівки на Чигиринщині. Проголосивши себе полковником, він зібрав у Холодному Яру загін повстанців і захопив Жаботин, жорстоко покаравши шляхту й орендарів, пізніше завоював міста Смілу, Черкаси, Канів, Богуслав, Канів, Лисянку й підійшов до Умані, одного з найважливіших польських військових украплень. Загін польського війська під командою уманського сотника Івана Гонти, висланий проти Залізняка, перейшов на бік повстанців. Проте російські та польські війська жорстоко придушили повстання, керівників підступно захопили й жорстоко розправилися над ними. Гонту стратили, а Залізняка вислали в Сибір на довічну каторгу. Він виявив себе здібним воєначальником: переписав повсталих, поділив на сотні й полки, почав називати себе гетьманом, мріяв возз’єднати Україну, розшматовану Польщею й Росією, в єдину державу. Народ ще за його життя склав про нього пісні та легенди, які увічнили ім’я славного ватажка.


3. Як називали Максима Залізняка у народі?

Батьком і сизокрилим орлом.


4. Яка тема пісні?

Оспівування боротьби козаків під керівництвом Залізняка з панами.

5. Яка ідея?

Уславлення героїчної вдачі людей з народу, зокрема М. Залізняка, віра в неминучу перемогу над ворогом.

6. Жанр?

Історична пісня


7. Звідки Залізняк за походженням (у пісні)?

З Запорожжя

8. Якою була військова підготовка повстанців?

«Обступили город Умань, прокопали шанці, та вдарили із семи гармат у середу вранці»)

9. Що здобув Максим після бою?

Слави


10. Як зустріли переможця у рідному краї?

Лине гомін, лине гомін по степу німому, Вертаються козаченьки із бою додому.


11. Які міста згадуються у творі?

Запорожжя, Жаботин, Умань.

12. Доведіть, що це – історична пісня.

1) Твір складається із римованих куплетів

2) Співається окремою особою або хором

3) Широко використовуються епітети:

«пишная рожа (мальва) слава гарна ; по степу німому; метафори: вдарили з гармат, лине гомін; накидали панів повні шанці; гіпербола: зібрав війська 40 тисяч, накидали за годину панів повні шанці»; риторичні оклики: «Як поїхав на Вкраїну як пишная рожа!»

ОБРАЗИ ІСТОРИЧНИХ ОСІБ, ЛИЦАРІВ-ОБОРОНЦІВ РІДНОЇ ЗЕМЛІ, СТВОРЕНІ НАРОДНОЮ УЯВОЮ (ПІСНІ «ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ?», «ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ»)

Пісня «Чи не той то Хміль?»

1. Яка історична епоха відтворена в пісні?

У ході визвольної війни 1648 – 1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько – шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями. У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителі в повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи свободу й незалежність своєї вітчизни.

У цей час з’являється багато історичних пісень і дум про події тих часів. Вони відбивають всенародний рух проти соціального й національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Б. Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов’ю козаків і всього народу.


2. Яка історія написання твору?

Записано цю пісню в 50 – х рр. 19 ст. в Галичині.

У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Б. Хм. Здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648 – 1654 рр, яка й оспівується в пісні.

Золотий Брод, Золота Вода – поетичні назви урочища Жовті Води.


3. Яка тема пісні?

Оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хм. – видатного укр.. гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.


4. Яка ідея пісні?

Уславлення Хм. – народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

5. Жанр?

Історична пісня


6. Як у пісні показана боротьба з ляхами?

Гей, не один лях лежить головою в воду.


7. Якими були наслідки битви?

Ой. Втікали вражі ляхи – Погубили шуби…

Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби!
8.Які художні засоби використано в пісні?

Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати»

Епітети: Золота Вода, хороша врода;

Гіпербола: Гей, поїхав Хм. К Золотому Броду – Гей, не один лях лежить головою в воду

Повтори: «Чи не той то хміль? Ой, той то Хмельницький, …вражі ляхи»

Риторичні запитання: «Що коло тичин в’ється?» «Що по ниві грає?» «Що у пиві кисне?»

9. Пісня виконується хором, бо є в ній діалог.

Пісня «За Сибіром сонце сходить»


  1. Як назвав Т. Шевченко Устима Кармелюка?

Славний лицар України»

  1. Скільки варіантів налічує ця пісня?

23. видані друком у збірнику «Історичні пісні»

3. Яка історична епоха відтворена в пісні?

На рабське безправ’я, поневолення і визиск своїми й чужими панами український народ відповідав боротьбою. Що нерідко виливалась в грізні антикріпосницькі повстання. Ці події відобразились в усній народній творчості, зокрема в історичних піснях. У 19 ст. виступи селян проти поміщиків дедалі частішали; уже в першій половині на Україні селянськими заворушеннями була охоплена значна кількість сіл Київської, полтавської. Харківської, Подільської губерній. Особливо гострих форм селянський рух набув на Поділлі, де понад 20 років (1812 – 1835) повстанські загони проти поміщиків очолював Устим Кармелюк.
4. Хто такий У. Кармелюк?

Це – один з найулюбленіших народних героїв першої половини 19 ст. Він підняв на повстання проти кріпосницького ладу майже 20 000 селян. Народився 1787 р. у с. Головчинцях Літинського повіту Подільської губернії. Повстанські загони під його керівництвом за чверть століття здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки. Його кілька разів заарештовували, катували, засилали в Сибір, але він 4 рази тікав із каторги. Повертався на батьківщину і знову продовжував боротьбу.

Ще за життя його ім’я стало легендарним. Про нього складено чимало пісень, переказів, легенд. Його образ змальовано у творах українських письменників: Т. Шевченка, М. Вовчок, В. Канівця, В. Кучер, М. Старицький та ін. Отже – К. – це герой, захисник поневолених, вершитель їх справедливого суду над кріпосниками. Всі симпатії народу на боці К., який закликає до розправи над панами.
5. Яка тема пісні?

Розповідь про У. К. , який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від панів.

6. Яка головна думка?

Возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість, надавати допомогу тим, хто потребує.

7. Жанр?

Історична пісня


8. В чому особливості композиції пісні?

У пісні розповідається про історичну особу, Кармелюка, який організував повстанські загони і боровся проти панів на Поділлі у 1813 – 1835 рр. Тут відтворені конкретні історичні події першої половини 19 ст.

Експозиція: повернення К. із Сибіру;

Зав’язка: продовження боротьби

Кульмінація: неможливість К. жити з родиною

Розв’язка: переслідування і засудження героя владою.

Ця пісня побудована у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності.
9. Які художні засоби використано в пісні?

Метафори: сонце сходить, прийшла туга до серденька.

Епітети: славні хлопці, хороші хлопці, світ великий і розкішний

Повтори: дзвони дзвонять, нехай, світ великий, при дорозі подорожньою.

Риторичні оклики: Ви на мене, Кармелюка, всю надію майте!, Як не має він грошей – треба йому дати! А здорові хлопці! «Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають!»

Порівняння: Як звірюку гонять,

Риторичне запитання: Що ж кому до того? Як у світі жити?
10 Доберіть цитати до характеристики К.

«Не маю долі, немає пристанища, ані своєї хати, зовуть мене розбійником. Кажуть – розбиваю. Ще ж нікого я не вбив, бо й сам душу маю; з багатого хоч візьму – убогому даю. Отак гроші поділивши, я гріхів не маю. Я од жури гину, Треба в лісі жити, бо не маю хати. Пішов би я до дітей – Красу мою знають. А мене … як звірюку гонять»


11. Матеріал до характеристики образу У. Кармелюка

У пісні «За Сибіром Сонце сходить» розповідається про повернення К. із Сибіру і його боротьбу проти панів. Народ виявляє до К. велику пошану й любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. У народній творчості він виступає незвичайним красенем і богатирем.

Він не лише мстить панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило К. покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва.. У пісні підкреслюється, що К. боровся не сам, а разом з «славними хлопцями», - людьми відданими. Народ схвалює цю боротьбу як справедливу і священну справу.

Очолений К. рух мав стихійний, неорганізований характер. Він обмежується справедливою вимогою розподілу награбованого майна і грошей. Ясно, що обраний к. шлях був нереальним, не міг принести перемоги. Але в той же час він мав прогресивний характер.


12. З яким героєм народного епосу інших країн можна порівняти У. К.?

З Робін Гудом (героєм англійського народного епосу)


13. Де відбуваються події в пісні?

На Вінниччині


ТЕМА №1 ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ФУНКЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ. РІЗНОВИДИ ОБРАЗІВ. АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ.
1. Дайте визначення художньої літератури
Художня література – це один із видів мистецтва, який відображає життя за допомогою слова, словесних образів, це засіб пізнання навколишнього світу.
2. Які функції виконує література?


  1. пізнавальна;

  2. виховна;

  3. естетична.

3. Що називається художнім образом?


Художній образ – це конкретна й водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу й має естетичне значення.

Художні образи мають такі різновиди:



  • словесний

  • слуховий (стихає гул комбайна)

  • зорові (жовтий листок)

  • нюхові (дим, пахощі яблук).

  • Образ – символ (пахне вереснем, сторінками нових підручників) – символ того, що діти йдуть до школи

  • Словесні образи – це тропи: епітети, метафори 9пишні крони, дерева скидають листя)

Серед словесних образів виділяють такі різновиди:

  • образ – персонаж (Захар Беркут)

  • образ – пейзаж (Садок вишневий коло хати)

  • образ – переживання (Пісня про рушник)

  • образ – символ (тополя в баладі Т. Шевченка)

Найчастіше в художніх творах – образ – персонаж – літературний герой), образи дійових осіб, образ автора; образ – інтер’єр; персонаж, оповідач.
4. Які ви знаєте види аналізу художнього твору?


  • сюжетний (композиційний)

  • по образний

  • проблемний

  • цілісний

(підручник с.7)

ТЕМА №2 ФОЛЬКЛОР. УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ

1. Продовжіть речення:

Фольклор – це… (англ.., означає народне слово, народна мудрість, народні знання

УНТ – це різножанрові твори, що виникають у певному середовищі, передаються із вуст в уста із сивої давнини, зазнаючи певних змін, мають ритуально – магічне, обрядове, естетичне, розважальне, виховне значення. У фольклорі відображено світогляд, вірування, прагнення та мрії наших предків.
2. Назвіть роди народної творчості

- епос


- лірика

- драма


- ліро - епос
3 Назвіть жанри народної лірика

Трудові пісні, календарно – обрядові, родинно – побутові

Соціально – побутові

4. Назвіть епічні жанри

Перекази, легенди, казки, байки
5. Назвіть драматичні жанри

Ігри, вертеп, весілля


6 Назвіть ліро – епічні жанри

Балади, думи, історичні пісні


7.Що називається народноюпіснею?
Народна пісня – один з найдавніших поетичних жанрів, це невеликий ліричний вірш, що виконується співом.
8. Які особливості має народна пісня?

1) Вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів.

2) Стисле повідомлення про обставини, що обумовили їхнє створення.

3) Елементи описів:

- поетичність мови

- відповідність мелодії ритмові тексту

- віршована форма

- маленький обсяг

4) Одночасне виконання слів і мелодії

5) усне поширення

6) варіативність тексту й мелодії.
9. Які пісні називаються історичними?
Історичними називаються народні пісні, в яких розповідається про певні історичні події або особи зі славними подвигами, що закарбувалися в народній пам’яті. Імена цих героїв зустрічаються в літописах, історичних джерелах, але в історичних піснях ці постаті ніби оживають, а події наповнюються звуками та барвами.

10. Коли виникли історичні пісні? Яка їхня тематика?


Історичні пісні в Україні виникли на початку 15 ст – 16 ст.., з часів турецько-татарської навали.

Поділяються на дві групи:



  • про боротьбу з турецько – татарською навалою (герої: Байда Вишневецький, Морозенко

  • з польською шляхтою (герої: Б. Хмельницький, Данило Нечай, Максим Кривоніс, Іван Богун, Дорошенко, Олекса Довбуш та ін.)

  • про соціальне і національне визволення.

Історичні пісні оспівують мужність, незламність, самовідданість народних ватажків.
11. Які художники писали на козацьку тематику?

М. Кривенко «Їхав козак на війноньку», Ю. Брандт «Повернення козаків», І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», А. Монастирський «Запорожець» та ін.


12. Особливості історичних пісень:

- зображення важливих історичних подій

Стислість розповіді про них

Наявність застарілих слів та виразів (архаїзми)

Порівняно невеликий обсяг

13. Художні особливості історичних пісень

- народні пісні в основному складаються з куплетів

(Куплет – це сполучення кількох рядків, об’єднаних одним змістом)



  • пісні співаються окремою особою або хором

  • широко використовуються епітети, порівняння

  • вживаються тавтологічні звороти: тяжко-важко, мед-вино

  • емоційності мови пісень надають пестливі іменники й прикметники, слова – вигуки – Ой, Гей.

ПІСНІ ПРО ЗВИТЯЖНУ БОРОТЬБУ КОЗАКІВ З ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКИМИ НАПАДНИКАМИ («Зажурилась Україна…», «Ой як крикнув же та козак Сірко»)


  1. Ідейно-художній аналіз пісні «Зажурилась Україна»

1) Пісню записано в середині 19 ст. в Ново московському повіті Катеринославської губернії.

Це пісня про лихо татаро-турецьких нападів.

2) Тема: показ страждань українського народу від нападів татар і турків.


3) Ідея: заклик до мирного населення днатися з козацьким військом для захисту рідних земель.


  1. Жанр: історична пісня.

  2. Які часи зображено в пісні? Про що це свідчить?

15 – 16 ст. напади татар на Україну

6) Яких страждань зазнала Україна?

(Витоптала орда кіньми маленькії діти, котрі молодії – у полон забрано; як зайняли, то й погнали до пана, до хана)
4) Якою зброєю вирішили скористатися захисники України?

Шабля, кулаки, дрючок, рушниця.


5) Художні особливості пісні:

Метафори: зажурилась Україна, слава не пропала.

Риторичні оклики: дамо тому стиха лиха та вражому турку!; Оце ж тобі, вражий турчин. З душею розлука!
6) На які дві частини можна поділити пісню?

І – захоплення татарами України

ІІ – заклик до боротьби
7) Які образи протиставляються в пісні?

Татари, вражі турки - народ (козаки, бурлаки та ін.)


8) Як ви розумієте значення фразеологізму «ґринджоли малювати»?

Ще в Київській Русі у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха є вираз «сидіти на санях» - «чекати смерті»


9) До кого є звертання в цій пісні?

Пане – брате, козака, бурлака, вражий турчин.


Ідейно – художній зміст пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

1. Яке відношення до Сірка має картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»?


За одним із переказів про Івана Сірка козаки Запорозького коша на чолі з Сірком надіслали лист турецькому султанові Магомету 4 , у якому висміяли його й відкинули домагання підкоритися Туреччині. На картині відображено момент складання цього колективного послання. Для образу писаря позував видатний український історик Дмитро Яворницький.


  1. Тема пісні: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.

3. Яка ідея?


Уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська
4. Жанр?

Історична пісня?


5. Як Сірко поводить себе з військом?
Звертається до них «Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці»)
6. Як у творі описано козацьке військо?

«Орли та із Січі вилітали; Аж то військо та славне Запорозьке)

7. До кого в гості виїхав Сірко з козаками?

До хана
8. Чому народ називає козаків орлами?


9. Що намагався оспівати народ у цій пісні?

Мужність, винахідливість Сірка і війська.


10. Художні особливості пісні:

- риторичні оклики: Та збирайтеся до ханау гості!

- метафори: туман поле покриває, військо виграває, місяць зі ходжає

- повтори: та ми ж думали

- епітети: битий шлях

- поетичний паралелізм: Та туман поле покриває

Гей, та Сірко з Січі виїжджає;
Що то за орли вилітали

Аж то військо та славне запорізьке;


Сизий орел по степу…

То сірко на конику виїжджає.


11. На кого кричав Сірко?

На козаченьків - Козаки – хлопці-молодці


12. Що ви знаєте про Сірка?
Це був відважний козак, він усе життя воював з турками, татарами. Перемагав у 55 битвах. 20 років боровся Сірко проти турецько – татарських завойовників, змушував ворогів тремтіти за морем і за горами. Сірко – історична особа, син козака з Мер ефи Харківської губернії. Сірка турки називали Урус – шайтан (український чорт)

Помер 1680 року на Чортомлицькій Січі.



Тема №3 Пісні Марусі Чурай
1. Хто така Маруся Чурай? (Марина Гордіївна Чурай)

Дівчина з Полтави, яка мала чудовий голос і мала дар складати пісні. Вона є народною українською поетесою.

21. 07. – день пам’яті Марусі Чурай

Її життя і творчість оповиті загадковістю. Але більшість дослідників вважає, що така поетеса є реальною історичною постаттю. Народилася вона, ймовірно, у 1625 році у родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Батько, зарубавши одного шляхтича, подався на Запорозьку Січ і там пристав до гетьмана Павлюка, з ним воював проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений 1638 р., у Варшаві.



2. Намалюйте словесний портрет Марусі .

Чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді, обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка. А голос… Що то був за голос! Такого солодкого і дзвінкого співу не чувано навіть київських бурсаків. Невелика на зріст. Трохи худорлявенька, струнка, засмагле личко, густі чорні брови, довгі вії, коса до колін.

За дівкою ходили всі хлопці, але серцю не накажеш – вона кохала Гриця Бобренка, сина хорунжого полтавського полку.

Див. підручник с. 20 – 21


3. Скільки пісень і які приписують Марусі Чурай?
На цей час відомо 20 пісень, автором яких вважають Марусю Чурай. Але цілком можливо, що їх більше. Їй народна пам’ять приписує авторство таких пісень, як «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні…», «Ой не ходи , Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Летить галка через балку», «На городі верба рясна», «Чого ж вода каламутна», «Прилетіла зозуленька».
4. Які ви знаєте твори, написані на сюжет про Марусю Чурай?
Легендарна історія життя самої поетеси дала поштовх до творення нових літературних творів різних жанрів українськими митцями: Г. Квіткою-Основ’яненком, Л. Боровиковським, С. Руданським, О. Кобилянською (повість «У неділю рано зілля копала»), В. Самійленком, Л. Костенко (Роман у віршах «Маруся Чурай»)
5. Кому належать слова про Марусю Чурай?
А) Це дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш. Це – пісня. Це – душа. (Ліна Костенко)


Б) «Судячи з пісень, які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловлюваного в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій.

(Михайло Стельмах)

6. Де і як було використано пісні Марусі Чурай?

Музичну тему пісні «Засвіт встали козаченьки» український композитор Микола Лисенко взяв за основу увертюри до опери «Тарас Бульба»

Пісню «Віють вітри, віють буйні» на початку 19 ст. видатний український письменник Іван Котляревський використав у п’єсі «Наталка Полтавка». Її виконує головна героїня на початку твору. Сюжет балади «Ой не ходи, Грицю» взято за основу багатьох творів: повістей, романів, драм, поем. Найвідоміша повість О. Кобилянської «У неділю рано зілля копала». На початку 19 ст. пісню перекладено німецькою, французькою, чеською, англійською мовами. У другій половині 20 ст. видано збірку пісень і біографічний нарис під назвою «Дівчина з легенди. Маруся Чурай»
7. Чому Марусю Чурай називали українською Сафо? - Сапфо або Сафо (7 – 6 ст. до н.е.) давньогрецька поетеса, яка очолювала гурток знатних панянок, навчала їх музики, складати пісні, танцювати. Маруся була українською дівчиною. Яка складала пісні, і їх співали козаки, що йшли в похід, так, звичайні люди, бо вони будили найпотаємніші почуття в душах інших.
8. Що ви знаєте про трагедію Марусі?
Маруся жила з матір’ю в Полтаві. Мала незвичайний голос і дар складати пісні. За дівкою ходили всі хлопці, але вона кохала Гриця Бобренка, сина хорунжого полтавського полку. Без Марусі не мислив свого життя козак Іван Іскра. Він був людиною мовчазною, похмурої вдачі і виняткової правдивості та благородства. Він палко і щиро любив Марусю, але не відкривав своїх почуттів, бо знав, що її серце належало іншому.

У 1846 році Іскра і Бобренко виступають з полком Богдана Хмельницького, щоб взяти участь у визвольній війні. Маруся складає пісню «Засвіт встали козаченьки». Вона пішла до Києва, щоб помолитися за коханого. Там складає пісню «Віють вітри, віють буйні». Згодом вона дізнається, що Гриць скорився волі матері і одружився з Галею Вишняк. Маруся дуже сумувала, навіть намагалася покінчити життя самогубством.

Якось восени Маруся пішла на вечорниці до Меласі Барабаш, дочки полтавського старшини, щоб побачити Гриця. Вона там дійсно його побачила, але не одного, а з молодою дружиною. Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, нащасливе кохання, нездійснення дівочої мрії – все разом завирувало в її душі і породило страшний план помсти.

Маруся була сильною, вольовою натурою. Зовні була чарівною, колишньою веселою Марусею і знову полонила Гриця.

Ми не знаємо, чи Маруся запросила Гриця, чи, може, він сам напросився. Дівчина вважає свої дії справедливими, бо відплачує за зганьблену честь.

З допомогою ворожки зварила для себе зілля, але отруту випив Гриць.

Марусю посадили до острогу. Її засудили до смертної кари. Було це влітку, очевидно, 1652 року. Під час читання наказу Марусю врятував Іван Іскра. Він привіз від Богдана хмельницького указ, за яким Марусі дарували життя. Хто міг її судити за смерть Гриця? Тільки сама себе.

Як було насправді, ми не знаємо, бо ніхто не може покластися на історичні першоджерела.

Після помилування недовго жила Маруся і померла в каятті у 1653 році. Це перша версія. Згідно з другою після помилування зачахла, змарніла і померла від сухот. За третьою версією їй було важко залишатися в Полтаві, і вона пішла у світ і померла в якомусь російському монастирі.
9. Хто з українських письменників написав твори на сюжет про Марусю Чурай?

Г. Квітка – Основ’яненко, Л. Боровиковський, С. Руданський, О. Кобилянська, В. Самійленко, Л. Костенко.


10. Ідейно-художній аналіз пісні «Засвіт встали козаченьки» (варіант) «Засвистали козаченьки»

1) Яка тема пісні?

Зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матір’ю і коханою.

2) Яка головна думка?

Для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини, чоловіки вирушають у військовий похід.

3) До якого жанру належить ця пісня?

Соціально-побутова (козацька)пісня

4) Зміст пісні?

Молодий козак вирушає у похід, прощається з матір’ю і просить її прийняти його кохану як свою дитину, але мати відповідає, що чужа дитина ніколи не стане рідною.

5) Назвіть художні особливості цієї пісні


Епітети: ясні очі, кінь вороненький;

Повторення: перший і останній куплети

Метафори: стоїть місяць, кінь спіткнувся, година настала;

Звертання: прощай, милий мій синочку; ой рад би я, матусенько; яка ж би то, мій синочку.

Риторичні оклики: Через чотири недільки додому вертайся! Бо хто знає, чи жив вернусь, чи ляжу в полі!

Риторичні запитання: Щоб чужая дитиночка за рідную стала?


11. Ідейно – художній аналіз пісні «Віють вітри, віють буйні»

(Цю пісню згодом використав І. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка»)

1) Яка тема пісні?
Страждання дівчини за своїм милим.

2) Яка головна думка?

Возвеличення щирого почуття кохання
3) Якими почуттями пройнята пісня?

Суму, туги за коханим

4) Чому сумує лірична героїня?

Коханий пішов давно у похід, немає про нього ніякої звістки


4)За допомогою яких образів автор передає почуття суму Марусі?

Образ буйних вітрів


5) Які художні особливості має пісня?

Метафори: віють вітри, дерева гнуться

Епітети: щаслива билинка, люте горе, тяжко жити

Риторичні запитання: Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі? Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?

Риторичний оклик: Озовися!
12. Ідейно – художній аналіз пісні «Ой не ходи, Грицю»

1) Яка пісня Марусі Чурай за жанром є баладою?

«Ой не ходи, Грицю…»

2) Що називається баладою?

Балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом.

Особливості балади:



  • невелика кількість персонажів;

  • підкреслена узагальненість, відсутність деталей;

  • стислість у викладі матеріалу;

  • мелодійність; пов’язані з народними легендами, поєднують у собі легенди і пісні.

3) Доведіть, що ця пісня є баладою.

Ця пісня на соціально-побутову тематику з драматичним сюжетом (отруєння Гриця і пояснення ліричної героїні, чому вона це зробила). В діалогічній формі мати докоряє дочці за скоєний злочин. Персонажів усього двоє. Стисло передано події особистої драми героїні. Пісня дуже мелодійна, пов’язана з легендою про чар-зілля, яким можна отруїти коханого помститися.

4) Яка тема пісні?

Відтворення трагічної долі Гриця через його нерозділене кохання.

5) Яка головна думка?

«Нехай же Гриць двох не кохає»; виправдання злочину через ревнощі.

6) Перечитайте за підручником пісню і дайте відповідь на питання : яким чином дівчина готувала зілля?

7) Назвіть художні особливості пісні

Риторичне запитання: Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

Епітети: дівчина-чарівниченька, темная хата

Метафора: прийшла п’ятниця.

Риторичний оклик: Що через тебе мене мати била!



Тема №4 Українські народні думи


  1. Дайте визначення думи

Дума – великий ліро-епічний (пісенно-оповідний) твір героїчного, рідше соціально-побутового змісту, розповсюджений в народній творчості 14 – 18 століття про важливі події в історії України, про героїв цих подій.
2. Назвіть особливості дум
1) мають усталену композицію:

- заспів (зачин), розгортання сюжету на тлі частих ліричних відступів; своєрідна кінцівка, яку називають «славословієм»;

- повільність і докладність розповіді, часті повтори, трикратне повторення окремих рядків чи висловів;

- особливістю думи є тирада – мовний період від 2 до 8 рядків об’єднаних однією римою;

- нерівноскладові рядки, що об’єднують від 4 до 20 складів;

- римування рядків дієслівне;

- є постійні епітети (свята неділенька, соколи ясненькі)

- тавтологія (повторення тотожних за змістом чи однокореневих слів (пішого – піхотинця, плаче – сльозами заливається, тяжко –важко)

- не поділяються на строфи, як пісні;

- можуть мати ліричні відступи;

- виконуються речитативом (повільним проказуванням, напівспівом) у супроводі бандури, кобзи, ліри;

- в основі кожної думи лежить якась подія.

- риси і якості героїв гіперболізовані, тобто перебільшені для того, щоб показати, якими героями вони були і як важко було здобути їм перемогу;

- тричі здійснюються якісь події (три кратність);



- ретардації - ефект уповільнення розповіді через те, що часто повторюються одні й ті самі фрази.

3. Якщо буде питання порівняти з історичними піснями, то вивчи особливості пісень і дум окремо, а тоді тобі легко буде порівняти.


4. Хто виконував думи?

Бандуристи, лірники, кобзарі.


5. Тематика дум.

1) думи про боротьбу з турецько-тататрськими завойовниками («Дума про козака Голоту», «Маруся Богуславка», «Дума про Самійла Кішку», «Про втечу трьох братів з города Азова з турецької неволі»); 14 – 15 століття

Різновидом таких дум є «невільничі плачі» - так називали їх кобзарі (думи про перебування козаків та простих людей у неволі, про їх тяжке життя)

2) думи про боротьбу з польською шляхтою склалися значно пізніше 15 – 16 столяття («Дума про смерть Богдана Хмельницького», «Хмельницький і Барабаш»


5. Яка українська народна картина зображує бандуриста?

«Козак Мамай»


6. Хто з художників писав на козацьку тему?

І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»; М. Мурашко, М. Самокиш, С. Васильківський та ін.


7. Закінчіть речення

Дума представляють………. (героїчний епос)


8. Що означає слово «епос»?

З грецької «розповідь» - оповідна подія, зароджена в давні часи як форма зображення важливих подій історії, життя народу, героїчних учинків персонажів.


9. Коли виникли думи?

~ в 15 столітті – у час виникнення козацтва і пов’язані з подіями нападів на Україну ворогів.


10. Хто такі кобзарі?

Народні співці професійні – кобзарі, які співали й акомпанували на кобзі, бандурі чи лірі


11. Чим пояснити варіативність дум?

Твори були популярними в народі, передавалися з вуст в уста (усно). Кожен , хто розповідав додавав щось своє.


12. Тематика дум

1) Невільничі плачі – думи про страждання бранців, їхні муки на каторгах.

2) про звитяжну боротьбу українців проти турецько-татарських загарбників і турецьку неволю.

3) про звитяжну боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення – зображено захист рідної землі.

4) соціально-побутові думи – оспівано родинні стосунки між батьками й дітьми, братами й сестрами, порушено норми народної моралі. («Бідна вдова і три сини», «Прощання козака з родиною»)
13. Хто здійснив перші публікації дум?

У першій половині 19 століття М. Максимович, М. Цертелєв, П. Лукашевич, А. Метлинський, П. Куліш.


14. Хто складав думи?

Кобзарі, лірники, бандуристи.


15. Чому Т. Шевченко назвав збірку «Кобзар»?

Митець зростав на кобзарських думах і піснях. Створив величний, благородний образ народного співця – кобзаря.


16. Які типи кобзарів і їх представників ви знаєте?

І тип – виконували думи та пісні так, як їх навчили.


ІІ тип – найпоширеніший – кобзарі-імпровізатори (одночасно складали і виконували думи), які вносили у твір певні зміни (Остап Вересай, Гнат Гончаренко, Федір Грищенко (Холодний), Андрій Шут.
ІІІ тип – творці власних творів 9Михайло Кравченко, Петро Ткаченко, Федір Кушнерик, Єгор Мовчан, Євген Адамцевич, Павло Носач, Володимир Перепилюк)
17. Чим відомий Євген Адамцевич?

Він є автором «Запорозької похідної», відомої в народі як Козацький марш»


18. Що ви знаєте про Остапа Вересая?

Народився в 1803 році в селі Калюжниці на Чернігівщині в родині кріпака. Батько його був сліпим, грав на скрипці і цим заробляв на хліб. На 4 році життя втратив зір і Остап. У 15 років його віддали у науку до кобзаря. Вересай виявив надзвичайне музичне обдаровання. Мандрував по всій Україні, зворушуючи слухачів майстерним виконанням дум та пісень.

Микола Лисенко запросив його на ІІІ Археологічний з’їзд у Києві, де його спів слухав відомий французький професор Альберт Рамбо, а потім популяризував ім’я кобзаря в Європі.

Він 70 років мандрував від села до села. Його співом захоплювались М. Лисенко, П. Чайковський, Римський-Корсаков, письменники П. Куліш, М. Старицький. Його називали «Гомером у селянській свиті» (В. Скуратівський)

У Сокиринцях на Чернігівщині споруджено пам’ятник скульптором І. Коломійцем. Саме в цьому селі відомий етнограф Павло Чубинський на громадські гроші придбав йому оселю, де кобзар і помер у 1890 році.
19. Яку роль відігравали кобзарі?

Безіменні народні співці передавали з покоління в покоління своє мистецтво, яке виховувало в народу любов до рідної землі, почуття національної гордості, високу духовність.


20. Розвиток кобзарського мистецтва на сучасному етапі.

Основна роль – пропаганда словесно-музичної культури українців. В Україні є Національна заслужена академічна капела (хор церковних півчих, хор) бандуристів України ім.. Г. Майбороди. У 1989 році у с. Стрітівці Кагарлицького району на Київщині відкрито школу кобзарів. Сучасні митці – брати – Василь та Микола Литвини, Василь Нечепа. За концертно-виконавську діяльність, пропаганду кобзарсько-лірницького мистецтва лауреатом Національної премії ім.. Т. Шевченка 2005 року став народний артист України, кобзар – лірник – Василь Нечепа.


21. Що таке періоди в думах?

Рівноскладові рядки думи, об’єднані найчастіше дієслівною римою.


22. Де виконувались думи?

У Центральній та Лівобережній Україні.


23. Що таке заспів у думі?

Це її початок


24. Що таке речитатив?

Протяжне мелодійне проказування думи у супроводі бандури, кобзи, ліри.


Ідейно – художній аналіз думи «Маруся Богуславка»
25. Хто така Маруся Богуславка?

Образ Марусі Богуславки – художній вимисел, проте літописи, усні легенди й перекази зафіксували чимало випадків, коли українки-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів (Роксолана). Деякі з них допомагали своїм землякам покращити життя на чужині, повернутися на батьківщину. У думі – це дівчина з Богуслава, дружина турецького вельможи, дочка попа.


26. Скільки козаків було у темниці? 700

27. Скільки років вони там були?

30 років
28. Напередодні якого свята завітала Маруся?

Великодня, Свята Паски


29. Як відреагували на це повідомлення козаки?

Проклинали Марусю.


30. Коли вона їх звільнила?

Як господар поїхав до мечеті, віддав їй ключі.


31 Що означає вислів «на ясні зорі, на тихі води»?

Рідна сторона


32. Чому Маруся просила не визволяти її, не викупати?

Бо вона потурчилась, її вже щось зв’язувало з цим паном, можливо, діти.


33. Яка тема думи «Про Марусю Богуславку?

Відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.


34. Яка головна думка?

Засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.


35. Жанр

Народна дума невільницького циклу.


36. Композиція

Заспів – розповідь, як козаки перебували у в’язниці

Основна частина – обіцянка Марусі звільнити їх.

Закінчення – визволення козаків, відмова Марусі тікати на рідну землю.


37. В яких умовах перебували козаки?

Божого світу і сонця праведного не бачили.


38. Назвіть художні особливості думи:

Епітети: білий камінь, бідні невольники, святий день, розкіш турецька, лакомство нещасне, тихі води.

Метафори: сльозами проливали

Повтори: стояла темниця кам’яная, словами промовляла, сльози проливали, дівка-бранка, Маруся –попівна Богуславка (ретардація- уповільнення дії через повторення)

Риторичні оклики: козаки, ви бідні невільники! Тільки города Богуслава не минайте!

Риторичне запитання: Чи ви знаєте, що в нашій землі та й день тепера?


39. Твір

Образ української полонянки Марусі Богуславки

Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні у 16 – 17 столітті. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона – головна героїня, оскільки в центрі твору стоїть не звільнення козаків – бранців як факт сам по собі, а вчинок Марусі, її ім’ям і названо думу. Саме патріотичний подвиг української дівчини – невільниці оспівано в думі «Маруся Богуславка».

Маруся – проста дівчина – бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, обусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма якостями: християнська земля для неї – «наша»- Маруся постійно думає про змучених невольників і здійснює свій задум – допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги.

Тож Маруся приходить до козаків – невільників, які 30 літ у неволі, сонця не бачать, і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці. Хоч козаки й не повірили їй спочатку, а стали проклинати, Маруся дотримала свого слова – вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої їй країни.

Вона просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не вернеться.

Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці. І вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невільників.

Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до народу.

Образ Марусі Богуславки – це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата – полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів.

Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому цей образ продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи.

Ця дума була добре відома Т. Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар южнорусскій», виданий ним у 1861 році для українських шкіл. А. М. Старицький під впливом цього твору написав однойменну історико-побутову драму (1897р.), п’єсу під цією ж назвою написав І. Нечуй-Левицький 91895 р.), а також Б. Грінченко – драму «Ясні зорі»…………., С. Воробкевич – оповідання «Турецькі бранці», композитор А. Свєчніков створив балет «Маруся Богуславка» (1951 р.), М. Пригара – оповідання «Богуславка»

Отже, історична драма надихнула митців на створення за її мотивами нових творів літератури і мистецтва.


Ідейно-художній аналіз думи «Буря на Чорному морі»
40. Хто потрапив у бурю на Чорному морі?

Два рідні брати і «чужий-чужениця»


41. Кого згадали брати під час затоплення судна?

Отця, матусю. Старшого брата, середульшу сестру, друзів.


42. Установи правильну послідовність подій у думі

А) Став Господь милосердний їм помагати,//

Стало Чорне море утихати.
Б)Ізо дна моря сильно хвиля вставає,//

Судна козацькі молодецькі на три часті розбиває.


В) Ой между ними третій чужий-чужениця,

Бездільний, безрідний і безпомощний.


Г) Один до одного припливали.//

Перед Господом милосердним гріхи свої сповідали…


1 – б 2 г 3 - в 4 -а
43. Про що попереджала народна прикмета?

«На святому небі усі звізди потьмарило,//

Половина місяця у тьму уступило.

(про бурю)


44. До кого звернені слова братів під час смертельної небезпеки?

Сповідь перед Господом


45. Чому тяжка доля – смерть на морі під час бурі – спіткала третього козака, «чужого – чуженицю»? До чого спонукає читачів цей епізод?

Бо він не покаявся у гріхах, треба спокутувати свою вину.


46. Яка роль тавтології в тексті: сокіл – білозерець, квилить – проквиляє, чужий – чужениця, штити – поважати, отець – мати, пани – молодці.

Тавтологія – стилістичний засіб, що виражається у повторенні раніше сказаного в іншій формі. Поєднання однокореневих слів для посилення експресивних відтінків позначуваних ними понять. Тавтологія характерна для народної творчості.


47. Скільки персонажів перебувало на судні під час бурі?

3
48. Чи всі герої загинули?

Тільки чужий – чужениця
49. Яка тема думи?

Зображення бурі на Чорному морі, в результаті якої два брати ледве не загинули, бо звернулися до Господа.


50. Головна думка

Засудження легковажності, надмірної гордості, зневажливого ставлення до батьків, членів родини, людей.


51. До якого жанру належить?

Соціально-побутова дума


52. Яка композиція?

Вступ: опис бурі і її наслідків

Основна частина: осмислення потопаючих братів того, що їх карає Бог за зневажливе ставлення до своєї родини.

Закінчення: допомога Господа братам, бо вони згадали отцеву і материну молитву.


53. Яка проблематика думи?

- батьки й діти;

- найважливіші життєві цінності;

- поведінка людини у надзвичайній ситуації.


54. Що таке покаяння?

1) Визнання своєї провини; каяття з якогось приводу;

2) називання своїх гріхів священникові; сповідь.

3) церковне покарання віруючих – примусові і підконтрольні молитви.


55. Що таке гріх?

1) Порушення релігійно-моральних догм, настанов;

2) поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд.

3) спокутувати гріхи – визнавати свою провину і намагатися виправити становище. Той, хто порушує правила моралі .


56. Що робить сокіл?

Жалібно квилить – проквиляє.


57. Якою була поведінка двох братів під час бурі?

Один до одного припливли, прощення у Господа просили.


58. Якою була поведінка чужого-чужениці?

Перед Господом прощення просить, але в нього немає нікого, хто б міг його простити., тому він і загинув.


59. Яка негативна риса характеру засуджується в думі?

Надмірна гордість, зверхність, неповага до членів родини, оточуючих.


60. Як молитва батьків могла перевиховати синів?

«То нехай же ми могли вже знати, як отцеві і материну молитву штити – поважати, і старшого брата за рідного батька мати, сестру середульшу штити-поважати, близького сусіда у себе за рідного брата мати.


61. Яка пташка сиділа на білому камені на Чорному морі?

Сокіл
62. Небо у творі названо ……. Святим


63. На скільки частин хвиля морська розбиває судна?

На три.



ІВАН ФРАНКО


  1. Де і коли народився Іван Франко?

У селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту на Львівщині у 1856 році.


  1. Хто прищепив Франку любов до народної пісні?

Мати


  1. Які були пристрасті у Франка?

Рибальство, рибництво, мандрівництво.


  1. Народний псевдонім Франка?

Каменяр


  1. Назва циклу казок для дітей

«Коли ще звірі говорили»


  1. Оповідання, яке для Франка було особистим

«У кузні»


  1. Твір, у якому Франко відтворив карпатські краєвиди

«Захар Беркут»


  1. Де встановлено бронзову фігуру каменяра, що розбиває скелю?

На його могилі. У Львові, на Личаківському кладовищі.


  1. Назвіть роки життя Франка

27. 08. 1856 – 28. 05. 1916


  1. У якій сім’ї народився Франко?

У сім’ї коваля


  1. Як називала мати Івана?

Ясьо


  1. Де навчався Франко?

У сільській школі села Ясениця – Сільна; у Нормальній школі при монастирі в Дрогобичі, у Дрогобицькій гімназії, У Львівському університеті; у Віденському університеті.


  1. У якому віці Франко втратив батьків?

На 9 році Франко втратив батька, на 16 році – матір.


  1. Хто турбувався про Івана?

Вітчим Гринь Гаврилик


  1. Як займається Франко самоосвітою?

Вивчає іноземні мови (знав 14 мов), вивчає російську й зарубіжну літературу, захоплюється природничими науками, історією, філософією, політичною економією.


  1. Яка подія сталася в житті Франка у 1875 році?

Закінчив гімназію, вступив на філософський факультет університету у Львові.

1876 р. – з’явилась перша збірка віршів «Баляди і розкази»

1877р. – оповідання з циклу «Борислав»

1878р. – заснував журнал «Громадський друг» ;«Дзвін», «Молот» продовжили існування першого журналу

1881р. – у Львові журнал «Світ»

1896р. – вийшла збірка інтимної лірики «Зів’яле листя»



1897р. – збірка «Мій ізмарагд»

1906р. - з
Каталог: ld
ld -> Ахматова Анна Андріївна Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна»
ld -> Творчість
ld -> Освіта. Виховання. Навчання бабенко, Тамара Василівна
ld -> 49 науково-дослідних робіт із 52, які виконувалися за договорами із замовниками у 2013 році, були складовими частинами державних і галузевих програм (планів)
ld -> Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
ld -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
ld -> Проект змін до програми Робоча група
ld -> Художня спадщина: студії
ld -> В. Домонтович Доктор Серафікус. Без ґрунту [Романи]
ld -> Державна науково-педагогічна бібліотека україни


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconПовідомлення про сподвижницьке життя народних героїв України Мета: з’ясувати особливості створення українських історичних пісень, проаналізувати програмові твори, дослідити, як у них зображені події історичного минулого
Сірко”. Образи історичних осіб, улюбленців народу. “Максим козак Залізняк”, “За Сибіром сонце сходить”. Образи історичних осіб, лицарів-оборонників...
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconВиникнення та роль кобзарства в Україні
Кобзарі були творцями, хранителями І передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум (мелодійних речитативів змінюваних...
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconДжоан К. Ролінґ Гаррі Поттер І напівкровний принц
Як швидко плине час! Із кожною новою книжкою про Гаррі Поттера сотні мільйонів читачів у світі дорослішають разом з головним героєм....
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconЛинник А. М. вчитель загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Черкаської міської ради Черкаської області Тема. Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк» Мета
Загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconПошук головним героєм свого місця в світі. Образ Петра Попельського
України, тексти повісті "Сліпий музикант", фонограма музичного твору, макет фортепіано, ілюстрації до твору, ілюстрації притчі про...
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconВступне слово
Щоденник до публічного вжитку. Це перемогла думка, що, коли Лука Апулей, античний колеґa по перу, міг зробити героєм своєї книжки...
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconОстап Вересай
Калюжинці † 1890, Сокиринці кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconПлан-конспект уроку української літератури у 8 класі
Тема: Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками, про боротьбу проти соціального...
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconЛюди в історії: історичні персонажі, групи людей І народи
Мета: визначити, що є головним змістом історії, яку роль в історії відіграють історичні діячі; удосконалити навички роботи з текстом;...
1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку» iconЖанрово­тематичне розмаїття пісень. Трагічний І героїчний пафос козацьких І чумацьких пісень тл: пафос твору Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу
Жанрово­тематичне розмаїття пісень. Трагічний І героїчний пафос козацьких І чумацьких пісень тл: пафос твору


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка