1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець



Скачати 90,48 Kb.
Дата конвертації14.09.2017
Розмір90,48 Kb.

ВЕЧІР ПАМ'ЯТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Над сценою — портрет Т.Шевченка, вишиті рушники, учасники вечора в костюмах героїв творів Кобзаря, читці в українських строях.

1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами.

2-й читець. Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним вченим (І. Франко).

  1. й читець. 10-літ він томився під російською солдатською муштрою, а для волі України зробив більше, ніж десять переможних армій (І. Франко).

  2. й читець. Доля переслідувала його в житті, скільки могла, та не зуміла перетворити золота його душі у ржу, а його любові до людей —у ненависть і погорду... Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла творчих втіх, що б'ють із здорового джерела життя.

Читається реферат або бобре підготовлений учень виголошує промову-лекцію "Прочитаймо тую славу..."

Щовесни, коли тануть сніги І на рясті просяє веселка, Повні сил і живої снаги, Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Тарас Шевченко був усебічно обдарованою людиною. Геніальний поет і видатний живописець, цікавий прозаїк і неординарний музика. Шануємо його і як мислителя-філософа, великого гуманіста, просвітителя.

Кожна епоха перечитує геніальні твори великого Кобзаря, відшукує в них те, що співзвучне дню сьогоднішньому, передбачення на день грядущий.

Ми уже звикли бачити в Шевченкові насамперед бунтаря, запитайте себе, друзі, які Тарасові слова насамперед спадають на думку. Не помилюсь, коли скажу: «вставайте, кайдани порвіте", "треба миром, громадою обух сталить". А вже згодом пригадується; "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".

Та це й не дивно. Адже замучений тяжкою недолею народ не бачив іншого шляху до визволення, як боротьба. Володимир Винниченко у статті "Геній України", присвяченій 100-річчю Шевченка, писав: "За Шевченка, Україна знала тільки дві групи яскраво-визначені, різко одмежовані і глибоко ворожі одна одній. Одна (що складала 99 відсотків усього населення країни) — темна маса,' яка рилася в землі; до неї прилягала групка інтелігенції, яка героїчно намагалася піднести цю масу. Друга група — купка людей, що держала в своїх руках жлючі від кайданів та батога, якими підганяла чорну закуту масу".

То хіба міг вірний син України не закликати порвати оті кайдани? Та часом ми не бачимо іншого Шевченка — людини з великою, ніжною душею, ідеалом якої були мирне, щасливе життя, вільна праця на власній землі, материнська любов, доброта, спокій.

Пригадаймо його поезію "Сон". Сниться згорьованій кріпачці її син:

І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а на волі; Та на своїм веселім полі Свою таки пшеницю жнуть!

Ось Шевченків ідеал щасливого життя. Ідеал, пов'язаний з його розумінням прекрасного: "У нашім раї на землі, — говорить поет, —• нічого кращого немає, як тая мати молодая, з своїм дитяточком малим". Або: "Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити. З братом добрим добро певне познать, як ділити".

Скільки у цих простих нехитрих словах мудрості, любові до людини, того, що ми називаємо високим словом "гуманізм"! Але не всепрощенство. У своїй "Молитві" поет просить "царям всесвітнім послати пута кутії". А далі звертається до нас, немов бачить, що робиться сьогодні на багатостраждальній землі українській, просить Бога дати те, чого найбільше бракує нам нині: А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Часто ми не чуємо цього зболеного моління поета, його заклику до дружби і єднання. Шевченко картає тих, хто, забувши, що "нема на світі України, немає другого Дніпра", йде "на чужину шукати доброго добра".

Поет своїм словом навчав, виховував, запалював вогнем духовності. "Катерина" і "Наймичка" ставали першими усними читанками для народу, та й уся його поезія була підручником життя, моралі, добра, справедливості.

Тарас Григорович піклувався про поширення народної освіти, підтримував ідею створення українських шкіл. У 1861 р. побачив світ його "Букварь южнорусский", складений українською мовою на основі тогочасного правопису. У ньому містилися молитви, релігійні вислови гуманістичного змісту, "Дума про Марусю Богуславку", народні приказки. Мріяв поет видати ще книжки "Лічба", "Етнографія", "Географія", "Історія", про що писав в од­ному з листів. Та планам цим не судилося збутися: через два роки з'явився зловісний Валуєвський циркуляр, у якому стверджувалось, що "никакого особого малороссийс-кого язнка не бьіло, нет и бьіть не может".

Біографія Шевченка відома всім, але не перестає вражати кожного. Народився кріпаком, у 24 роки здобув "вольную". У 1845 р. закінчив курс Петербурзької академії мистецтв і поїхав на Україну. Минуло два роки титанічної роботи: поета, художника, людини. Саме в цей період, восени 1846 p., побував Шевченко на Поділлі. У Кам'янці-Подільському зупинявся в учителя гімназії П.Чуйкевича, записував пісні про Устима Карме-люка. З іменем Кармелюка, безперечно, пов'язана тема поеми "Варнак" та однойменної повісті. Враження від поїздки, фольклорні матеріали лягли в основу поеми "Марина", повісті "Близнецьі". (До речі, письменник з М.Хмельницького Микола Магера написав повість "Ка-м'янецькими стежками" про перебування Т.Шевченка на Поділлі.)

5 квітня 1847 р. жандарми арештовують поета разом з членами Кирило- Мефодіївського товариства. Тарас мужньо тримається на допитах. Російський поет М.Некрасов писав:

Все он изведал: тюрьму петербургскую, оправки, допросьі, жандармов любезности. Все — и раздольную степь оренбур-жскую, и ее крепость. В нужде, неизвестности. Там, оскор-бленньш каждьім невеждою, жил он солдатом с солдатами жалкими.

Вимучений фізично, та не зломлений морально, Шевченко, нарешті, повертається із заслання, щоб за кілька років померти в чужому Петербурзі. 24 роки кріпацької неволі, 10 років солдатчини, 13 літ каторжної праці з постійною загрозою арешту — ось головні етапи його трагічної долі. Онук гайдамаки, син кріпака, він став основоположником нової української літератури і літературної мови. Остап Вишня писав: "Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий народ, цілу націю".

У 1845 р. побував Кобзар і в с.В'юншце на Переяславщині. Мріяв оселитися над Дніпром широким. Тут написав "І мертвим, і живим..." Наприкінці грудня тяжко захворів і зліг. Усе тіло горіло, але він поривався встати, піти до земляків. З кожною годиною ставало дедалі гірше. Наляканий господар закутав поета в кожух і повіз до лікаря. Коні швидко бігли наїждженим шляхом. Ось вони піднялися на найвище місце, звідки все видно, як на долоні — і Дніпро, і кручі.



  • Підведіть мене, Степане! — попросив Шевченко. Звівся сам, жагучими очима глянув удалину.

  • Як умру, то поховайте... На оцій могилі...

Лікар Козачковський допоміг хворому. Поету полегшало.

Як розповідають, уночі з 24 на 25 грудня 1845 р. Шевченко підвівся з ліжка і засвітив свічку. Невже це кінець? Йому лише 31 рік. Ще ж так мало написано і зроблено... І на папір лягли слова: "Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій". Шевченко не дав назви цій поезії. "Заповітом-" назвав її народ.

Не забуваймо, сучаснику, що великий Шевченко перший підняв полум'яний голос на захист нашої нації, нашої мови, нашого народу. Вчитаймося у проникливі слова із тієї глибинної криниці мудрості і правди поетичного слова:

...Возвеличу

Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло них Поставлю слово.

Так, Шевченко своїм словом пробудив у народі його національну гідність, його самоусвідомлення. Закликав бути патріотом і боротися за рідну

землю.
І якщо сьогодні нам живеться важко в нашій незалежній Україні, за яку проголосували понад 92 відсотки народу нашого, то не Україна в тому винна. А винні ті чорні круки, які обсіли славне дерево нашої свободи. А їх завжди вистачало упродовж багатостраждальної історії.

Шевченко був, є і завжди буде з нами. Його світле ім'я, його немеркнуче слово допомагають долати труднощі на шляху розбудови справжньої, багатої, сильної і гордої держави.


Сценка 1

Голос Де, скажи мені, Тарасе,

із мікрофона. Взяв ти силу виняткову Повернути першомову Тим заляканим, убогим. І, не знаючи дороги, їх вести. Що навіть нині У черкаського хлопчини, Кріпака і самоука Вчиться нинішня наука, Щоб вернути людям знову Ту цілющу рідну мову.

На сцену виходить Шевченко. Разом з ним — гурт селян з граблями, косами. Кожен хоче щось сказати поетові.

Дід. Тяжка наша доля в кріпацькому ярмі, Тарасе. Селянин. Пани-кати... латану свитину з каліки знімають, з шкурою знімають, бо нічим обуть княжат недорослих!

Дівчина. А он розпинають вдову за подушне, а сина кують... Єдиного сина, єдину дитину, єдину надію в. військо оддають!



Жінка, А онде під тином опухла дитина, голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне...

Дід. Чи Бог бачить із-за хмари наші сльози, горе? Жінка. Чи довго ще на сім світі катам панувати?

Шевченко Пани, пани, схаменіться!



(задумливо). Будьте люде, Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! І потече сторіками Кров у сине море Дітей ваших...



Гурт йде вглиб сцени, сідає. Хтось з учасників читає напам'ять уривок з поеми "Імертвим, і живим...", "Сон". Селяни з гурту. Ех, Тарасе, не доведуть тебе до добра такі вірші!

Сценка 2



З'являються жандарми. Заарештовують Шевченка. Селяни бідкаються, сумно хитають головами і поступово розходяться. З'являється слідчий, сідає за стіл. Шевченко стоїть, біля нього з обох боків жандарм.

Слідчий. У вірші під назвою "Сон" ви гудите його імператорську величність і государиню імператрицю... Ви своєю просторічною мовою зневажаєте її величність. У своїх крамольних віршах виливаєте всю свою жовч, як це там... не можу пригадати: смеркалось... огонь... огнем... Шевченко. Я нагадаю!

Смеркалося... Огонь огнем Кругом запалало, -

аж злякавсь я... "Ура! Ура! Ура!" — закричали.

Слідчий. Припинити! (Читає наказ). Государ імператор височайше звелів: призначити Шевченка рядовим в окремий Оренбурзький корпус, з правом вислуги під найсуворішим наглядом з забороною писати і малювати... Жандарми виводять Шевченка.

Сценка З

Стіл. На ньому свічка. Сидить, похилившись, Шевченко-солдат. Піднімає голову. В очах — біль і сум. Тихо лине пісня "Зоре моя, вечірняя".

Шевченко. Якби я був недолюдком, кровопивцею, то й тоді для мене страшнішої кари не можна було б придумати, як заслати в окремий Оренбурзький корпус солдатом. Ось у чому причина моїх нестерпних стра­ждань. І до всього мені ще заборонено малювати... Трибунал під головуванням самого сатани не міг би винести такого холодного, нелюдського вироку. Починає писати, промовляючи:

Лічу в неволі дні і ночі І лік забуваю.



    1. Господи, як-то тяжко Тії дні минають.

А літа пливуть меж ними, Пливуть собі стиха, Забирають за собою

    1. добро і лихо! Забирають, не вертають Ніколи, нічого!

Під звуки пісні "Лелеченьки" (сл. Д.Павличка, муз. О.БІлаша) читці виконують поезії Шевченка "За байраком байрак", "У нашім раї на землі", "І золотої й дорогої", "Мені однаково".

Тихо лине пісня "Думи мої". Читці декламують вірш "Дума про Тараса" В.Кравчука (поет з м.Ізяслава, що на Хмельниччині).

1 -й читець: Гей у нашім краї, Де степи і гори, Серце Кобзареве Із людьми говорить. Пісня соколина Гордо лине в маси, В рідній Україні Славимо Тараса.

2-й читець: На Дніпрі й Карпатах

Чути величаву Думу ту крилату, Що Тараса славить. Чуєш нас, Тарасе, Ми — твої онуки, За твоїм наказом Волю взяли в руки. 3-й читець. Гей на Україні

Сонечко ласкаве. Ми під небом синім Всі поета славим. Працею вшануєм, Піснею прикрасим. Рідний дім будуєм З іменем Тараса. Голос Ми чуємо тебе, Кобзарю,
Із мікрофона: крізь століття,

І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля. У росяні вінки заплетені суцвіття До ніг тобі, титане, кладемо. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, Тебе своїм сучасником звемо. Завіса.





Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconУ партитурі вічного буття, Яку ніколи двічі не зіграти
Наша рідна земля завжди славилась своїми талантами, своїми обдаруваннями. На її теренах линуть невмирущі слова поетів, дзвенять стоголосо...
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconТарас Григорович Шевченко
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена...
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconДріма земля, Дріма земля
Наведіть приклади формулювання пунктів плану розповіді за запропонованою картиною
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconТарас Шевченко. Недоспівана пісня
Це був час найчорнішої самодержавно- кріпосницької реакції, коли навіть найпередовіша інтелігенція ставила під сумнів існування українського...
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconЛегенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею
Прочитати виразно текст. Яку роль у ньому відіграють безсполучникові складні речення? Які смислові відношення вони передають?
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець icon«Тарас Шевченко»
У статті досліджується питання зацікавленості творчістю Т. Г. Шевченка російськими письменниками. Увага зосереджена на повістях В....
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconАрешт І заслання Шевченка заарештували 5 квітня 1847
Але надії були марними — Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна (тепер — Вільнюс). Розлука була несподівана...
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconПовідомлення №1. Ім’я Тарас походить із грецького tarasso, що означає бентежу, турбую; отже, Тарас
Одна із найкращих наукових біографій Тараса Шевченка, написана видатним українським літератором І громадським діячем О. Кониським,...
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconАвтобіографія
Коли І в яких учбових закладах навчались, яку отримали освіту, спеціальність та кваліфікацію
1-й читець. Благословен той день і час Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. 2-й читець iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи на службі богові, церкві І народові
До постановки сценарію залучені хор, ведучі, читець, одягнені у повний український народний стрій


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка