1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос



Скачати 60.13 Kb.
Дата конвертації29.03.2018
Розмір60.13 Kb.

«Святий рівноапостольний імператор Костянтин»

(Передача дванадцята)



15 січня 2012 р. Автор: О. Денисенко

1-й чол. голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин».

2-й чол. голос: - Глава дванадцята.
Звучить молитва святим рівноапостольним Костянтину та Олені.
Чоловічі та жіночі голоси (тихо): О предивнії і всехвальнії царі рівноапостольні Костянтине та Олено! До вас, теплих заступників, зносимо наші недостойні молитви, яко веліє імате дерзновіння до Господа. Попрохайте у Нього миру Церкві і всьому світові щасливого життя, начальникам мудрості, пастирям піклування про паству, христовій отарі смирення, старцям бажаного спокою, мужам сумирності, жонам величної краси, цнотливцям чистоти… (молитва поступово мішкується, перетворюючись на фон).
Диктор: - Такими високими і мудрими словами звертаються християни у молитовному проханні до святих Костянтина та Олени вже більше півтори тисячі років тому, що вони уславилися духовним і державним життям, а їхня діяльність змінила усю людську цивілізацію. Історія Давнього Риму знає августу Олену і її сина імператора Костянтина, як рівних у діяннях апостолам святих. Св. Олена повернула світові духовні центри Християнства у Єрусалимі, а Костянтин зробив християнську релігію державною, видавши у 313 р. разом з імператором Лікінієм Міланський едикт, який дарував свободу віросповідання християнам. Другим едиктом, виданим у цьому ж році, він повертав їм усі конфісковані храми і церковне майно. Це був початок державного визнання Християнської Церкви Римською імперією.
У розповідь диктора вриваються звуки битви, крики поранених і помираючих, іржання коней, удари тарану у браму фортеці, посвисти стріл.
Диктор: - Шлях до прийняття давнім Римом ідей Христа був важким і тривалим. Але три століття мук і вірного служіння молитвою і працею в ім’я Господнє принесли свої результати. Прихід нової віри, а відтак і моралі відбувся на хвилі глобальних змін і громадянської війни. Імперія розрослася і в ІІІ столітті зазнала кількох соціально-економічних криз. Для того, щоб утримати її, виникла нагальна необхідність посилити керування державою. З цією метою у 285 р. імператор Діоклетіан затверджує нову систему управління, згідно з якою кормило імперії утримувало відразу чотири правителі, двоє з яких називалися «августами», себто старшими імператорами, а інші двоє «цезарями», себто імператорами молодшими. Передбачалося, що через 20 років августи зречуться влади на користь своїх молодших наступників, а ті вже мають призначити нових цезарів.
Звучить урочиста музика церемонії призначення августа і цезаря.

1-й чол. голос (за Діоклетіана): - Dominus et deus noster sic fueri iubet!..

2-й чол. голос: - Владар наш і бог повелівають! Слухати всім!
Диктор: - У цьому ж 285 році Діоклетіан вибрав собі у співправителі Максиміана, при цьому віддав йому під оруду західну частину імперії. Собі ж залишив східну зі столицею у місті Нікомедії, що на березі Мармурового моря. У 293 р. августи вибрали своїх наступників. Наступником Максиміана став батько Костянтина Констанцій Хлор, що тоді був префектом Галії. У 305-му після 20-ти років правління обидва августи склали свої повноваження і Констанцій разом з Галерієм, що був наступником Діоклетіана, стали повноправними августами Заходу і Сходу імперії.

Здавалося б, цілком закономірна історія, якщо б у ній майбутній імператор Костянтин не був відібраний Діоклетіаном у його батька у 293 р. і не утримувався при дворі під наглядом, як заручник, на випадок непослуху цезаря Констанція. Саме з того часу і виникло у Костянтина бажання змінити порядок речей у Римській імперії. Ось як згадує про це церковний письменник Євсевій Кесарійський:


1-й чол. голос: «Бог дав нагоду йому отримати освіту у самих чертогах, на грудях у тиранів і навчитися у них мудрості».

2-й чол. голос: - Євсевій Кесарійський. «Про життя блаженного василевса Костянтина», глава 12.
Диктор: - Тому, користуючись замішанням при дворі під час зведення Галерія на посаду августа, Костянтин тікає до батька в Британію і застає його важко хворим. Перед смертю Констанцій Хлор встигає передати йому керівництво над заходом імперії. І оскільки передача влади від батька до сина відбулася у легітимний спосіб, Галерію довелося змиритися із цим фактом. Вже тоді, ставши цезарем, користуючись любов’ю армії і царедворців, які дісталися йому у спадок від Констанція і переважно були християнами, Костянтин замислюється над долею Риму. Він, як і багато його попередників, шукає нову державну ідеологію. І разом з тим, Костянтин розуміє, що це не може бути чергова заміна одного язичницького бога на іншого, це має бути нова досконала система моральних цінностей. Змалку пізнавши від матері Олени заповіді Христа, добре відаючи з якою повагою ставився до християн, до їхньої відданості своєму Богові, його батько Констанцій, котрий під час свого правління на відміну від Галерія, Діоклетіана і Максиміана не зруйнував жодного християнського храму, Костянтин обирає істинний шлях спасіння і для себе і для своєї держави.
У звуковий простір програми вриваються звуки бунту, різні, шум пожеж.
Диктор: - О цій же порі у Римі спалахнув бунт. Син Максиміана Максент(ц)ій, який не хотів втрачати влади над заходом імперії після складання його батьком прав августа Західної імперії, скинув новопризначеного Севера Флавія і оголосив себе правителем Італії та Африки. У 312 р. Костянтин з порівняно невеликим військом швидко подолав Альпи, увійшов до Італії і атакував Максентія у Римі. У цю мить він добре усвідомлював свою місію. Саме тоді мало вирішитися все.
1-й чол. голос: «Потім уявивши собі всесвіт, як одне велике тіло, і, бачачи, що глава цього тіла – царствене місто римської землі – зазнає рабське гноблення від тирана […] Костянтин сказав, що життя йому не життя, допоки величне місто буде залишатися під тягарем лих, і почав готуватися до знищення тиранії.

2-й чол. голос: - Євсевій Кесарійський. «Про життя блаженного василевса Костянтина», глава 26.
Диктор: - Костянтина заклинали язичницькі жерці, що марно він іде проти Рима, оскільки Максентію допомагають усі поганські боги Вічного Міста. Але він таки наважився. Вже пізніше Костянтин розповів своєму біографу Євсевію Кесарійському, що бачив знамення, молячись і прикликаючи на допомогу християнського Бога.
1-й чол. голос: «Одного дня опівдні, коли сонце вже хилилось до заходу, я на власні очі побачив на сонці складене зі світла знамення у вигляді хреста з написом: «Сим перемагай!»

2-й чол. голос: «Се видовище сповнило жахом його і усе військо, яке не знаючи куди, прямувало за ним…»
Диктор: - Так писав Євсевій Кесарійський, додаючи, що вночі сього ж дня Костянтину явився Христос і велів йому зробити подібне знамення у вигляді прапора і йти разом із ним на ворогів. На ранок Костянтин наказав виготовити для легіонів нові штандарти із Хризмою, себто зі знаком Ісуса Христа. Наступні події лише підтверджують правдивість видіння. Максентій, котрий міг скористатися захистом римських фортечних сил і чисельною перевагою своєї армії, несподівано вийшов з міста і кинувся у бій на Костянтина, що перебував з військом на іншому березі ріки Тибр. Мільвійський міст, по якому бігла в атаку Максентієва армія, не витримав і впав, хоронячи під собою легіони. Здобувши перемогу над Максентієм, Костянтин урочисто ввійшов у Рим і тут на площі звелів поставити свою статую з хрестом у правій руці та з написом:
1-й чол. голос: «Цим спасительним прапором я врятував місто від ярма тирана».
Звучать удари курантів і динамічна музика, яка є тлом для переліку реформ Костянтина.
Диктор: - Так після цієї перемоги у 313 р. імператор Костянтин видав у Мілані перший едикт, що дозволяв усім без остраху приймати християнство. У 314-му припинив язичницькі ігри. У 315-му звільнив духівництво від цивільних обов’язків, а церковні землі від загальних податків, скасував страту через розп’яття і видав суворий закон проти юдеїв, що повставали на Церкву. У 316-му році дозволив звільняти рабів при церквах без особливих формальностей, які були дуже складними в цивільних судах. У 319 р заборонив приватним особам приносити жертви ідолам і звертатися до ворожінь у себе вдома, залишивши це правило тільки суспільству. У 321-му звелів по всій імперії святкувати неділю, на захист християнських дів скасував колишні римські закони проти безшлюбності. У 325-му надав Церкві право набуття майна за заповітами, допустив християн до вищих державних посад, наказав будувати християнські храми й заборонив вносити в них за звичаєм язичницьких капищ, імператорські статуї та зображення.
Звук курантів перетворюється на удари серця, що завмирає.
Диктор: - Всією душею відданий Церкві, Костянтин прагнув бути імператором для усіх громадян Риму, як християн, так і язичників, тому до останніх днів життя відкладав прийняття хрещення. Коли ж відчув наближення смерті, то з благоговінням прийняв це велике таїнство і мирно спочив під час молитви 21 травня 337 р. Люди дали йому ім’я Великий.
Ніби здалеку, наближається та сама молитва св. Костянтину та Олені, тільки вже звучить її прикінцева частина.
Чоловічі та жіночі голоси (тихо): - …О предивнії і всехвальнії царі рівноапостольні Костянтине та Олено! Попрохайте у Господа отрокам послуху, діткам християнського виховання, хворим зцілення, ворогам замирення, скривдженим терпіння, кривдникам страх Божий, а тим, що до сього храму приходять і моляться у ньому, благословення…

1-й чол. голос: - Кінець глави дванадцятої.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос icon1-й чол голос: «Преподобний Сергій Радонєзький». 2-й чол голос
Києво-Печерській обителі св. Феодосієм в ХІ ст. Письменник Срібного віку Борис Зайцев так писав про нього у передмові до своєї книги...
1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос iconЗарубіжний досвід
На грудень 2002 р загальна кількість членів Академії становила 142 чол. (71 чол у розділі гуманітарних та соціальних наук, 71 чол...
1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос iconВасиль марсюк голос волаючого на майдані
Василь марсюк. Голос волаючого на майдані. Публіцистика, критика, спогади. Друге доповнене видання. Київ. 2016. – 148 с
1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос iconЦя дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа

1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос iconОлександр Ірванець рівне / ровно
Ровно – обласний центр Соціалістичної Республіки України. Численність населення – 120 тис чол за переписом 2001 р. Розвинуте сільськогосподарське...
1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос iconКраса, возведена в абсолют
Словник до теми: Аматерасу, синто, буддизм, сабі, вабі, силуй, юген, ікебана (чол р.), бонсай, каліграфія, ієрогліфи, олтар краси,...
1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос icon«Павло Тичина — це голос самої землі, що вперше заговорила людською мовою!» 125 років від дня народження

1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос iconТарас Григорович Шевченко
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена...
1-й чол голос: «Святий рівноапостольний імператор Костянтин». 2-й чол голос icon«Вічний живий голос»
Мета : передати силу І глибину поетичного світу Лесі Українки, виховувати любов до українського поетичного слова, до творчої спадщини...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка