1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович



Скачати 57.79 Kb.
Дата конвертації14.05.2017
Розмір57.79 Kb.

1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович Зайвий, поет. Помер у січні 1999 року (75 років від дня народження).

зайвий


Зайвий Олександр Федосійович
Зайвий Олександр Федосійович народився 1 листопада 1935 року в селі Могилеві Царичанського району Дніпро-петровської області.

Село – велике, старовинне. В добу Запорозької Січі тут знаходився козацький сторожовий пост проти татар, де за старшого був козак на ім'я Левко. Місцем для варти запорожці обрали високу могилу. Звідти й пішла назва місцевості – «Могила Левка», яка з часом перетворилася у назву села – Могилевка – Могилів.

Село розкинулося на лівому боці річки Орелі. Вздовж річки на північ потягся Тавлинський ліс, а на схід – зелені луки, великі і малі балки, що поступово переходять у рівнину, аж доки очам не відкриється безмежний степ, з розкиданими то тут, то там скіфськими могилами, та ще в голубому мареві бовваніють ген відроги Донецького кряжу.

Степ, ліс, річка, скіфські могили – це рідкісне поєднання природи стало живоплотом, на якому виростав Зайвий-лірик.

Батько Сашка загинув у 1943 році на війні, мати до глибокої старості працювала на фермі. А ще були у нього два брати. Особливо любив він старшого – Петра. Коли той помер у молодому віці, Сашко, що в той час працював у Кіровській області на лісоповалі, три доби добирався додому різними поїздами, без копійки в кишені при сорокаградуснім морозі часом ховаючись від кондукторів на даху вагону. Але брата так і не застав.

У п'ять років він уже знав напам'ять «Конька-Горбунка» і десятки віршів Шевченка. Пам'ять мав унікальну. Особливо на твори, які йому були до душі. Так, він вивчив усю поетичну спадщину Сергія Єсеніна. Досить було назвати одне-два слова з якогось вірша Єсеніна, як він миттєво продовжував декламувати подальші рядки.

Дитинство Сашка – це дитинство дітей воєнного лихоліття. Але воно мало й свою специфіку. За дивну любов до поезії, писання віршів ровесники – п'яти-семилітні хлопчики – прозвали його «Поетом». Так уже в дитинств, у нього з'явилося ще одне ім'я – Поет. «Шура-поет», – називали його поміж собою могиляни до останніх Сашкових днів. В юності, коли дехто з малого розуму вкладав у це слово негативний зміст, Сашко, тонко відчуваючи це, робився похмурим, а потім давав рішучу відсіч.

Взагалі він гостро реагував на несправедливість, ніколи і нікому її не прощав, вмів постояти за себе. На цьому ґрунті багато літературних сановників не любили Зайвого і, що цікаво, зневажаючи, в душі боялися його.

Спочатку Сашко закінчив початкову школу, потім семикласну. Середню освіту здобував уже дорослим, здаючи іспити екстерном у Верхньодніпровській заочній школі. Знання мав з усіх предметів добрі. Але не обходилось і без курйозів. Коли на екзамені з хімії його запитали, як побудована таблиця Менделєєва, він замислився, а потім відповів: «Розумно».

Сільська молодь любила його. Сашко писав вірші вночі. І досить часто, повертаючись пізно увечері з клубу, хлопці й дівчата заходили до нього на вогник. Він був по природі веселим, винятково знав світову історію, будову космосу. То ж засиджувалися у нього до третіх півнів.

А вдень – дивлячись яка пора року – Сашко саджав картоплю, косив пшеницю, збирав соняхи. А ще – викладав із саману хати. Маючи фах муляра, він виклав багатьом односельцям хати, котрі стоять і нині. Причому, терплячи все життя неабияку матеріальну скруту, як правило, робив це задарма.

Був він обдарований всебічно. Добре малював, особливо йому вдавалися колоритні обличчя знайомих людей. Мав космічне світовідчуття, буйну фантазію, то й змальовував людські образи на тлі космічних буранів, кудлатих хмар, посвисту вітру.

В середині 60-х років він виліпив із звичайної глини погруддя свого родича і сусіда – діда Юхрема. Скульптура вийшла винятково точною. То ж все літо приходили у двір до Сашка і його матері односельці, з подивом оглядаючи химерний витвір Сашкових рук, аж доки скульптура не розпалася від сонця і дощів.

Та головною для нього була поезія. Вона привела його спочатку до царичанської районної газети, де були опубліковані перші його вірші, а потім – до Дніпропетровська. Мешкав він у місті довго, але не постійно. З весни до осені побутував у Могилеві.

Щодо публікацій – то на цьому шляху Олександру Зайвому доводилося постійно долати перешкоди. Єдине видавництво, де побачили світ усі його книги, це видавництво «Промінь», що з 1990 р. називається «Січ». Помітну прихильність до нього у 80-х роках проявила також обласна газета «Зоря», яка видрукувала кільканадцять поем О. Зайвого.

І зовсім не склалися у нього стосунки з київськими видавцями, звичайна байдужість, а іноді – глибока заздрість до Сашкового таланту декого з тих, хто стояв на воротах літературного процесу і книгодрукування.

Таке ставлення викликало у ньому справедливі гнів та обурення, і він їх також не жалів.

В кінці 60-х років з допомогою друзів Сашко перебрався жити до Києва. Там близько зійшовся з поетами Іваном Хоменком, Василем Діденком, Миколою Вінгра-новським. Але генерали від літератури, писарі і писарчуки і тут не дали йому можливості видрукувати бодай одну книжечку. І тоді він рішуче кинув Київ. Поїхав, навіть не виписався із гуртожитку, в якому мешкав, та й сам паспорт залишив там.

Він любив Україну. Радо вітав її незалежність. Тільки у Дніпропетровську з'яви-лася «Просвіта», відразу включився у її діяльність.

Столицею ж для нього став рідний Могилів. Там він безвиїзне прожив останні свої вісім років. Там він прожив і свій останній день 24 січня 1999 року, коли надвечір зненацька не витримала напругу біля самого серця аорта. Там він і похований серед невмирущого пантеону своїх земляків.



Сирота В. Олександр Зайвий: Що записано в книгу життя? // Зайвий О. Свище вітер в багряній діброві…: Вибрані твори.– Дніпропетровськ: Січ, 2000.– 461 с.

Чудо не при житії

Пам'яті Олександра Зайвого

Скляний лубок у синьому овалі


розводився про лебедів ставка...
Тримала свічку списана рука,
Ховались відсвіти в очниці занепалі.
Злетілись чорні баб'ячи хустини
на білоризника хрипкий речитатив,
і ти їм з гроба свічкою світив,
і ніби кликав на сумні гостини...
І білим лебедем з овального лубка
німа душа крильми підперла сволок,
і теплим воском списана рука
прощальне і чудне викрапувала слово...
Ми прочитали... й попливла труна
за дяківським бордовим клубуком,
і лебединим втомленим лубком
чудес душі відчалила луна.
Минули грушу. Клацнув апарат.
Повільно гроб в тумані сліз пливе.
Зимовий мавр, – мов нетутешній, – сад,
зчорнілий, сад вітрами чуба рве.
А знімок жовкне. Моментальне фото:
люд за покійником, зелений «ЗИЛу» короб,
і поминальна чарка, піднесена до рота,
і в чарці сонця невтопимий корок.
Без голосінь рве сад небесний одяг,
а сонце з чарки коте гарбуза...
О непокірна чудасій мелодія,
трагічна й развеселена буза!..
Ти начудив. Ти начудив багато.
Лишилось жити не юродство – чудо.
Воно – не зайве. Глянь-но: море люду
прийшло не ЧУДО – тіло проводжати.
Вклонилась груша. Присіла хата ще.
Підчистять іншу спритні копачі.
Час не стояв за гробом. Не пощез.
Він – чорний кіт під грушею вночі....

Віталій Старченко
Література:
Зайвий О. Вогонь: Поезії / О. Зайвий.– Дніпропетровськ: Промінь, 1967.– 58 с.

Зайвий О. Горизонти: Лірика / О. Зайвий.– Дніпропетровськ: Промінь, 1980.– 94 с.

Зайвий О. Комуніст: Поема / О. Зайвий.– Дніпропетровськ: Промінь, 1975.– 22 с.

Зайвий О. Молодик: Поезії / О. Зайвий.– Дніпропетровськ: Дніпропетров. кн. вид-во, 1962.– 40 с.

Зайвий О. Орільські горлиці: Поезії / О. Зайвий.– Дніпропетровськ: Промінь, 1972.– 63 с.

Зайвий О. Падіння в небо: Вірші та поеми / О. Зайвий.– Дніпропетровськ: Промінь, 1989.– 103 с.

Зайвий О. Світлінь: Поезії / О. Зайвий.– Дніпропетровськ: Промінь, 1984.– 70 с.

Зайвий О.Ф.”Свище вітер в багряній діброві...”: Вибрані твори.– Дніпропетровськ: Січ, 2000.– 461 с.

Зайвий О.Ф. "Я начудив в своїй судьбі чимало..." / Зайвий О.Ф.– Дніпропетровськ: Січ, 1997.– 71 с.

* * *


Дробишевська Є.К. Спогади про Олександра Зайвого / Є.К. Дробишевська // Приоріл. правда.– 2001.– 24 січ.

Дуб К. С. Метафора у збірці О. Зайвого "Свище вітер в багряній діброві..." / К. С. Дуб // Український смисл.– 2007.– № 1/2.– С. 40–48.

Калинова Д. П'ять пострілів в лице поета / Д. Калинова // Зоря.– 2004.– 24 січ.

Карапиш Б. Орільський соловейко / Б. Карапиш // Крила.– 2001.– № 1.– С. 47–48

Кулик І. Він жив і творив одержимо / І. Кулік // Зоря.– 2005.– 1 листоп.– С. 4.

Литвиненко В. Волошкова колиска пам'ятає свого сина... / В. Литвиненко // Січеслав.– 2005.– № 6.– С. 110–112; Зоря.– 2005.– 19 листоп.– С. 4.

Нікуліна Н. Молодик над орільським плесом / Н. Нікуліна // Кур'єр Кривбасу.– 1996.– № 53–54.– С. 58–60.

Старченко В. Символ волі Олександра Зайвого: [Спогади] / В. Старченко // Січеслав.– 2006.– № 10.– С. 142–144.

Титарева Л. І знову у віршах оживе душа великого поета / Л. Титарева // Приоріл. правда.– 2007.– № 81.– 31 жовт.– С. 3.

* * *


Писатели Днепропетровщины: Биобиблиограф. указатель.– Днепропетровск, 1987.– С. 24–25.
Каталог: region -> Gold%20names
Gold%20names -> Андрій Штогаренко
Gold%20names -> 18 лютого 1890 р. – у м. Катеринославі народився Володимир Михайлович Корецький
Gold%20names -> «Письменник-кольорист» Дмитро Яворницький
Gold%20names -> Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець
Gold%20names -> Співець славетного Запорожжя
Gold%20names -> Михайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Gold%20names -> 24 листопада 1805 р. – народився Олекса Петрович Стороженко
Gold%20names -> 16 травня 1885 р. – (4 травня – за ст ст.) у Катеринославі народився Микола Михайлович Стасюк
Gold%20names -> Євген Вучетич – творець монументальних шедеврів
Gold%20names -> Мисик Василь Олександрович (1907-1983)


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович icon“Я українець. Оце і вся моя автобіографія”
Народився він 1935 року в невеличкому селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім’ї колгоспників
1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconНародився 25 травня 1935 року в місті Дніпропетровську; народився 25 травня 1935 року в місті Дніпропетровську
Взяло воно казочку під пахву, скаче лісом І думає: "Якби мені знайти кого небудь, хто вміє читати…"
1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconТокарчук Михайло Михайлович, головний лікар кз «Луцький клінічний пологовий будинок», народився 11 листопада 1958 року в с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області

1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconВасиль Симоненко. Біографія
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета –...
1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconЛітературна світлиця: Василь Симоненко Лірика поета
Чудовий український поет Василь Симоненко прожив недовге, але яскраве життя. Він народився у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині...
1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconЛірика василя симоненка в контексті доби
Василь Симоненко (1935—1963). Псевдоніми — В. Щербань, С. Василенко, Симон. Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну...
1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconНародився Ярослав Старух 17 листопада 1910 р
Козівського району, Тернопільської області в сім'ї Тимотея Старуха – що був послом до парляменту у Відні І ставив там питання про...
1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconНародився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім'ї сільського священика. Народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім'ї сільського священика
Батько його був освіченою людиною, мав велику домашню книгозбірню І на власні кошти влаштував школу для селян
1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconАндрій Чайковський: Любіть Україну, любіть своє рідне! 1857-1935 Біографія
Народився Андрій Чайковський 16 травня 1857 року в сім'ї дрібного службовця, дрібного шляхтича, в місті Самбір. У ранньому віці втратив...
1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович iconНародився письменник 13 листопада 1850 року в Еденбурзі
Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка