1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р



Сторінка5/9
Дата конвертації29.01.2018
Розмір1.44 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

4. Освіта та культура.

Освіта. Положення про обов'язкову середню освіту були закріплені в новій Конституції УРСР 1978 р. З 1984 р. запроваджувалось навчання дітей з шести років, восьмирічки були реорганізовані в дев'ятирічки. Характерним явищем тогочасної освіти стала русифікація, яка проводилась під прикриттям соціалістичного інтернаціоналізму. 31 червня 1978 р. була опублікована постанова ЦК КПРС "Про подальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках". Вивчення російської мови мало відбуватись навіть в дошкільних навчальних закладах, заохочувався перехід на російську мову і старшокласників. 28 травня 1983 р. ЦК КПРС ухвалили постанову "Про дальші заходи щодо вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республіках" .Передбачались організаційні та фінансові заходи в поширенні російської мови в освітніх установах. Витіснення української мови було продуманим і комплексним. У столиці УРСР в середині 80-х рр. у класах з українською мовою навчання лишилось лише 22% уснів. З 11 театрів міста лише один був українським. За 1981-1985 рр. в Україні було надруковано понад 40 тисяч назв нових книг, з них українською - лише до 10 тисяч. У кінопрокаті налічувалось 17 тисяч копій художніх фільмів російською мовою, і лише 2 тисячі - українською.

Наука. Період застою для Академії наук УРСР виявився досить продуктивним. В установах АН УРСР у 1961 р. налічувалось 4 тисячі, а в 1985 р. - понад 15 тисяч науковців. Кількість працівників з науковими ступенями за цей час зросла в 5,5 раза. За цей період АН поповнилась десятками наукових інститутів. Дев'ять з них були утворені поза Києвом. В 1971 р. було створено п'ять наукових центрів - Дніпропетровський, Донецький, Львівський, Харківський і Одеський. У 1967 р. Інститут історії АН УРСР розпочав 25-томне видання «Історії міст і сіл Української РСР» (керівник авторського колективу академік П. І. Тронько). До його підготовки залучили сотні істориків, учителів шкіл, широкі громадські кола. 

Література. Особливість літературного процесу зазначеного періоду було те, що велика кількість дисидентів були літераторами, тому їхні твори були заборонені. Активно працювали в цей час Є. Гуцало, В. Дрозд, Григір Тютюнник, В. Шевчук, Ю. Щербак, В. Яворівський. На початку 1968 р. голова Спілки письменників  Олесь Гончар надрукував роман "Собор", а що в 1971 р. був усунутий зі своєї посади,  його звинуватили  в антирадянських настроях. Ліну Костенкобуло звинувачено в ідеалізації козацьких часів, впродовж шести років її роман "Маруся Чурай" не міг потрапити до читача.

Мистецтво. Найбільш масовим видом мистецтва залишалось кіно, найкращою на той час кінокартиною - це фільм "Тіні забутих предків", поставлений за повістю М.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/172/mod_book/chapter/41/_2_2_2.jpg

Мал. 8. О. Заливаха 

 "Портрет Василя Стуса"



Коцюбинського, який створив С. Параджанов. Не сприймались режимом фільми І. Миколайчука "Білий птах з чорною ознакою" та "Вавилон ХХ". Найвідомішими за межами УРСР професійними колективами були Заслужений державний хор ім. Г. Верьовки, Заслужена академічна хорова капела "Думка" .Скарбницю українського музичного мистецтва збагатили опери В. Губаренка, Л. Колодуба, Г. Майбороди. Чисельність театрів зросла до 90. Найяскравішим серед театральних майстрів були В. Добровольський, О. Кусенко, А. Роговцева. З доробку художників періоду застою збереглось мало. Варто відзначити українського дисидента-художника Опанаса Заливаху, яки 5 років провів у мордовських таборах.

Основні терміни, поняття, імена

Основні дати:

1959 р. - утворення Української робітничо-селянської спілки.

1965 р. - реформи в сільському господарстві та промисловості ("косигінська реформа").


1965 р. - хвиля арештів у Києві, Одесі, Луцьку, Львові, Тернополі, Івано-Франківську.

1965 р. 30 грудня - вихід праці Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?".


1966 р. - у колгоспах запроваджувалась гарантована грошова оплата праці.

1967 р. 1 березня - початок серійного випуску легкових автомобілів "Запорожець" у Запоріжжі на заводі "Комунар".


1972 р. - зміна політичного керівництва УРСР.


1976 р. 9 листопада - утворення Української Гельсінської групи.

1978 р. 20 квітня - схвалено нову Конституцію УРСР.

1985 р. 4 вересня - у Кучинському таборі помер видатний український поет і правозахисник Василь Стус.

1 РОЗПАД СРСР І ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

1. Курс на "перебудову" та УРСР.

В березні 1985 р. новим Генеральним секретарем ЦК КПРС став 54-річний Михайло Горбачов. У квітні він проголосив курс на перебудову, що базувалася на так



http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b1%d0%b0%d1%87.jpg

Мал. 1. М. Горбачов.

званому новому політичному мисленню. У зовнішній політиці це передбачало відмову від вирішення міжнародних проблем за допомогою сили. У внутрішній політиці перебудова передбачала розвиток демократії, гласності, надання громадянам СРСР можливості впливу на прийняття державних рішень і контролю за їх виконанням. Гласність підривала сліпу довіру до друкованого слова, давала змогу виробляти власні судження і позбавлятися ідеологічних норм.  Проте гласність залишалась дозованою і не переростала в свободу слова. ХІХ партконференція в липні 1988 р. підкреслила, що "гласність не повинна завдавати шкоди інтересам держави, суспільсвта і правам людини". Безперечно, на першому місці перебували інтереси держави. До причин, які спонукали партійне керівництво стати на шлях перебудови, варто віднести сповільнення темпів економічного зростання, відставання у реалізації науково-технічних програм, невисокий життєвий рівень людей, загрозу термоядерної війни.

Суспільно-політична ситуація в УРСР в роки перебудови була досить непроста. Відбувалися складні і суперечливі процеси, які підняли на поверхню багато проблем економічного, соціального, духовного характеру. Окрім того, очікування суспільства від перебудови швидких змін на краще не виправдовувалися. Відбувалось подальше сповільнення темпів економічного розвитку, соціальна напруга у цілому ще більше загострилася. 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській АЕС, що розташована в Київській обл., сталася катастрофа планетарного масштабу. Причинами цієї найбільшої в історії людства техногенної катастрофи була низька якість проектування, виготовлення та обслуговування техніки. Від катастрофи найбільше постраждали територія УРСР, Білорусії, деякі області Російської Федерації і окремі райони у Центральній і Західній Європі. В УРСР радіонуклідами забруднено 50,5 тис. км території, де у 2218 населених пунктах проживало 3,5 млн. осіб, у т. ч. 1 млн. дітей. Із 170 населених пунктів України переселено 160 тис. сімей, у т. ч. усіх жителів м. Прип'яті. їм у Київській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській та ін. областях було виділено 60 тис. квартир. 

Україна в першій роки перебудови залишалась під контролем консерваторів, очолюваних першим секретарем Володимиром Щербицьким. Республіку назвали навіть "заповідником застою". І лише у вересні 1989 р. Михайло Горбачов схвалив зміну влади в Києві, першим секретарем ЦК КПУ став Володимир Івашко. Життя людей під час перебудови ускладнювалось, зріс дефіцит товарів, ставали звичним явищем черги за деякими продуктами харчування, промисловими товарами. Оскільки ініціатором перебудови виступила КПРС, і тому-то за її наслідки вона несла відповідальність. Рейтинг КПРС, і її керівників став різко падати. Люди почали шукати силу, яка могла б цю перебудову довести до кінця, стали вірити тим, х то пропонував нові і до того ж ефективні шляхи виходу із кризи. Це були об'єктивні причини зростання популярності опозиційних сил. Усе це привело до появи нових, альтернативних організацій, які пропонували свої шляхи вирішення багатьох проблем.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/_2.jpg

Мал. 2. Плакат " Гласность - наша сила!", 1988 р.

Соціально-економічне становище УРСР. На квітневому 1985 р. пленумі ЦК КПРС М. Горбачов висунув гасло прискорення темпів економічного розвитку. У жовтні 1986 р. на політбюро ЦК КПУ було оголошено, що за вісім місяців поточного року міністерства та відомства республіки розіслали 666 тисяч розпоряджень та директив. В травні 1985 р. ЦК КПРС видав постанову про заходи щодо подолання пияцтва. В УРСР кількість торговельних точок, які реалізували спиртні товари зменшилась удвічі. В населення було вилучено 418 тисяч самогонних пристроїв. У Закарпатті та Криму знищено виноградники. Це все призвело до поширення самогоноваріння, цукор став гостродефіцитним продуктом. Спроба застосовувати ринкові принципи для управління економікою в поєднанні зі збереженням командно-адміністративного характеру народного господарства не принесли очікуваних результатів, а падіння нафтопродуктів на світовому ринку, лише погіршило становище економіки СРСР.

У 1990 р. інфляція становила 10% на рік, в другій половині 1991 р. - 25% на тиждень. В умовах знецінення рубля поширилися натуральні, бартерні обміни. Підприємства відмовлялися одержувати за свою продукцію рублі, свою продукцію вони направляли передусім тим виробництвам, звідки одержували сировину, паливо й матеріали, щоб розплатитися з боргами. З осені 1990 р. в Україні було запроваджено продаж продовольчих і промислових товарів за картками споживача чи з купонами. Знецінення рубля призвело до історичного падіння реальної заробітньої плати та соціальних виплат.



Страйки робітників стали чи не єдиним засобом протесту проти неочікуваного і неприйнятного для них становища. 1989 рік став першим роком масових страйків робітників, попереду яких були шахтарі Донбасу, Павлограда, Червонограда, Нововолинська. Вони висловили недовіру Компартії України, українському урядові. До страйкуючих шахтарів підключились студенти, які вимагали подальшої демократизації суспільства. Уряд УРСР задовольнив основні вимоги шахтарів: було збільшено зарплату, з'явився новий закон про їх пенсійне забезпечення. У цілому ж, економічна ситуація в республіці погіршилась, було не- довидобуто більше 1 млн. т вугілля, фінансові ресурси трудових колективів зменшились, бюджет Донецької, Львівської, Волинської областей скоротився.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/%d0%94%d0%be%d0%bd%d0%b1%d0%b0%d1%81prgw2lviu-y.jpg

Мал. 3. Шахтарський мітинг біля Донецького обкому партії. 

2. Розгортання національного руху.

Ініціативу реального реформування у ті роки, зокрема у національно і культурно-освітній діяльності, взяла на себе українська інтелігенція, яка упродовж 1987-1988 pp. гуртувалась навколо Українського культурологічного клубу, «Товариства Лева», історико-просвітницької організації «Меморіал», «Товариства української мови ім. Т. Шевченка» тощо. Через відсутність єдиного координаційного центру ефективність названих громадських організацій зоставалась невисокою. Приклад Прибалтики, де на цей час уже діяв Народний фронт, спонукав українських інтелектуалів до створення й в УРСР і подібного органу. І Народні фронти, спілки сприяння перебудові виникли у Львові, на Вінниччині, Хмельниччині. Однак вони не стали масовими. Звільнені у 1987 р. з тюрми В. Чорновіл і у 1989 р. Л. Лук'яненко надали нового імпульсу протестному рухові інтелігенції. У березні 1988 р. на базі Української Гельсінської групи сформувалась політична організація всеукраїнського масштабу - Українська Гельсінська Спілка, яку очолив Левко Лук'яненко. 

З ініціативи І.  Драча, Д. Павличка, М. Поповича та ін. 16 лютиш 1989 р. підготовлений і опублікований у «Літературній Україні» проект програми


http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/%d0%b4%d1%80%d0%b0%d1%87h_i.jpg

Мал. 4. І. Драч.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/1-6_2.jpg

                      Мал. 5. "Живий" ланцюг, січень 1990 р.



Народного руху України (НРУ) за перебудову. У ньому зазначалося, що «Рух визнає керівну роль Комуністичної партії в соціалістичному суспільстві і являє собою єднальну ланку між перебудовними ідеалами партії та ініціативою найширших народних мас». Рух мав намір «допомогати Компартії України у створенні й функціонуванні такого демократичного механізму, який сприяв би розвитку суспільства, що ґрунтується на справжньому народовладді та збалансованій економіці». 8 - 10 вересня 1989 р. у Києві за ініціативою Спілки письменників України та Інституту літератури АН УРСР відбувся установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову. На цей час у Русі було 280 тис. членів. На І з'їзді НРУ із 1158 делегатів було 110 робітників, 16 селян, 228 членів КПРС, 29 комсомольців.  Головою НРУ обрали І. Драча. 

Політичне життя в республіці дедалі загострювалося. Стали нормою несанкціоновані мітинги опозиційних сил, вимоги з їх боку, при фактичній згоді з боку М. Горбачова, відставки деяких перших секретарів обкомів партії. На відзнаку Акту злуки ЗУНР і УНР 21 січня 1990 р. від Івано-Франківська через Львів до Києва просипся «живий ланцюг», у якому взяло участь десятки тисяч людей. Повсюдно було помітне підвищення патріотичних настроїв, готовності все більшого числа людей боротися за незалежну Україну.

В червні 1987 р. Спілка письменників України висловила стурбованість зникненням української мови з повсякденного ужитку. За дорученням письменників Ю. Мушкетик, Б. Олійник, Д. Павличко підготували відповідний лист, адресований Верховній Раді УРСР. Русифікація продовжувалась, так у 1988/1989 навчальному році не залишилось жодної повністю української школи в  Донецьку, Луганську, Миколаєві, Одесі, Харкові та Чернігові. І лише під тиском громадськості та загальносоюзної лібералізації суспільно-політичного життя 28 жовтня 1989 р. Верховна Рада УРСР прийняла Закон "Про державний статус української мови". Характерним явищем "перебудови" стало роз'яснення "білих плям" історії. Завдяки діяльності української діаспори США і Канади Конгрес США створив комісію з дослідження голоду 1932-1933 рр. в Україні. У відповідь ЦК КПУ створив власну комісію, а Володимир Щербицький в 1987 р. заявив про голод як наслідок - неврожай.

Революція на граніті. 2 жовтня  1990 р. розпочались студентські протести та голодування в Києві на Жовтневій площі. Вони виступали за: 


  • недопущення підписання нового союзного договору;

  • перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року;

  • повернення на територію УРСР українських солдатів а також забезпечення проходження військової служби юнаками-українцями виключно на території республіки;

  • націоналізація майна Компартії України та ЛКСМУ;

  • відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Студенти передали Президії Верховної Ради УРСР свої вимоги. Для їхнього розгляду, зокрема, була створена погоджувальна комісія Верховної Ради. 17 жовтня Верховна Рада УРСР прийняла Постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року». Більшість вимог студентів було виконано. . Після прийняття постанови ВР УРСР щодо врахування вимог студентів-голодувальників 17 жовтня 1990 року «революція на граніті» успішно завершилася.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bd%d1%96%d1%82.pg.jpg

Мал. 6. Революція  на граніті.

Розпочалась боротьба за легалізацію національних церков. Боротьбу за легалізацію  Української католицької церкви підтримав Папа Римський Іван Павло ІІ, в травні 1989 р .боротьба за легалізацію УГКЦ набула відкритої форми. Активізація вірян УГКЦ в Західній Україні та голодування єпископів УГКЦ в Москві, а також тиск міжнародної спільноти змусили Горбачова 1 грудня 1990 р. під час візиту до Ватикану скасувати заборону УГКЦ. В квітні 1990 р. греко-католикам повернули Львівський собор святого Юра і єпархіальну резиденцію.



3. Суверенізація УРСР та проголошення незалежності України.

У березні 1990 р. внесені зміни в Конституцію СРСР, 6-а стаття, що визначала керівну роль КПРС у радянському суспільстві, втратила свою чинність. У вересні 1990 р. президія Верховної Ради УРСР ухвалила постанову «Про реєстрацію громадських об’єднань». Це означало, що були відкриті можливості для створення і функціонування інших, окрім КПРС, політичних партій. Уже в квітні цього року УГС заявила про свій саморозпуск й утворення Української республіканської партії (УРП). У її програмі визначено курс на здобуття Україною незалежності. Головою УРП обрали Л. Лук’яненка. У грудні 1990 р. виникло ще кілька партій, зокрема Демократична партія України (ДПУ), Українська селянсько-демократична партія, Партія слов’янського відродження, Соціалістична робітнича партія.

У 1990 р. опозиційні до КП України політики активно працювали над створенням партій національного спрямування. Виникли Українська народна партія (УНП), Українська християнсько-демократична партія (УХДП)Українська народно-демократична партія (УНДП)Республіканська партія України (РПУ)Всеукраїнське політичне об’єднання «Державна самостійність України» (ДСУ). На крайніх радикальних позиціях стояла Українська національна асамблея з її напіввійськовим відділенням – Українською національною самообороною (УНА-УНСО).

Вибори 1990 р. У березні-травні 1990 р. відбулися на альтернативній основі вибори депутатів у Верховну Раду УРСР та місцеві ради (на кожне місце мало бути висунено не менше двох кандидатів).  На 450 місць у Верховній Раді Української РСР претендувало близько 3 тис.кандидатів. Демократичному блоку НРУ, який ще не був зареєстрований, вдалося провести до Верховної Ради Української РСР 111 депутатів. А в Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Волинській та Київській областях він здобув перемогу (43 із 47 депутатів) над висуванцями від КП України. Депутатами стали І. Юхновський, В. Чорновіл, М. Горинь, Б. Горинь, С. Хмара та ін. У центральних областях України опозиція одержала близько половини мандатів. У східних і південних областях перемогли кандидати від КП України. У Верховній Раді України із 442 депутатів 373 були членами КПРС. Однак, здобувши депутатські мандати, частина із них вийшла із КПРС. У Верховній Раді сформувались дві основні політичні течії:комуністи (239 депутатів), «За радянську і суверенну Україну» і Народна рада (120 депутатів). Парламентською більшістю керував О. Мороз, а парламентською меншістю - І. Юхновський. Головою Верховної Ради обраний В. Івашко, перший секретар ЦК Компартії України. 

Декларація про державний суверенітет. 16 липня 1990 р. після проголошення суверенітету прибалтійськими республіками та Російською Федерацією, Верховна Рада УРСР ухвалила «Декларацію про державний суверенітет України». В цьому документі проголошено державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки у межах її території. В «Декларації» наголошується, що Україна як суверенна національна держава розвивається у наявних кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення. Україна забезпечує захист і охорону національної державності українського народу. Будь-які насильницькі дії проти державності України з боку політичних партій, громадських організацій, інших угрупувань та окремих осіб переслідуються законом.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/1990.jpg

Мал. 7. Колишні політв'язні, депутати Верховної Ради. 16 липня 1990 р. - день прийняття Декларації про державний суверенітет України - зліва направо: Горохівський, О.Шевченко, Лук'яненко, Хмара, М.Горинь, Ребрик, Калинець, Чорновіл, Б.Горинь, Алтунян, Косів

Вже 3 серпня 1990 р. Верховна Рада України прийняла закон «Про економічну самостійність Української РСР». Головними принципами економічної політики республіки визнано: власність народу на його національне багатство та національний дохід; різноманітність і рівноправність форм власності і роздержавлення економіки; повну господарську самостійність і свободу підприємництва усіх юридичних і фізичних осіб у межах законів УРСР; впровадження національної грошової одиниці, самостійність регулювання грошового обігу; національну митницю та захищеність внутрішнього ринку. Це був курс на утвердження економічного суверенітету, який мав достатнє економічне підґрунтя. 1 серпня 1990 р., згідно із законом СРСР «Про пресу та інші засоби масової інформації»,скасовано цензуру. Характерною рисою тогочасного політичного життя  стало падіння авторитету ЦК КПУ та дистанціювання її членів від ЦК. В Одночас , так звані, суверен-комуністи об'єднувались довкола Леоніда Кравчука, який будучи другим секретарем ЦК КПУ був обраний Головою Верховної Ради УРСР.



17 березня 1991 р., згідно з постановою Верховної Ради СРСР, відбувся загальносоюзний референдум щодо збереження Радянського Союзу. На референдум винесено таке питання:«Чи вважаєте Ви за необхідне збереження СРСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій повною мірою гарантуватимуться права і свобода людини будь-якої національності?». В Україні під час референдуму проведене республіканське опитування, виборцям запропонували ще відповісти на запитання: «Чи згідні Ви з тим, що Україна має бути в складі Союзу Радянських Суверенних Держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?». Крім того, за рішенням Галицької асамблеї, у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях був третій бюлетень: «Чи Ви хочете, щоб Україна стала самостійною державою?». Результати референдуму були такими: 70,5 % його учасників в УРСР проголосували за збереження СРСР, 80,2 % громадян ствердно відповіли на запитання республіканського опитування, а в трьох західних областях майже одностайно проголосували за повну незалежність України.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconЗавдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа»
Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа» розмежування сфер впливу між Німеччиною та СРСР відбулося по лінії річок
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconЗавдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа»
Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа» розмежування сфер впливу між Німеччиною та СРСР відбулося по лінії річок
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconМетодичні рекомендації до відзначення 70-ї річниці завершення Другої світової війни
Другої світової війни надсилаємо для використання та врахування в роботі методичні рекомендації до відзначення у загальноосвітніх...
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939 1945 рр.)
Завдання – містить варіанти відповідей. У кожному завданні лише одна правильна
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939-1945) учениця 11-а класу
Персоналії: С. Тимошенко, М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, Р. Шухевич, О. Теліга
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
...
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
...
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
...
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconЗнаменні та пам’ятні дати вересня 2013 р 01. 09 – День знань 02. 09 – Закінчення Другої Світової війни
Дмитра Олександровича Граве (1863-1939), укр математика, творця першої великої математичної школи
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconА. Камю «Чума». Художнє осягнення Другої світової війни у світлі
Тема: А. Камю «Чума». Художнє осягнення Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії в романі. Персоніфікація різних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка