1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р



Сторінка6/9
Дата конвертації29.01.2018
Розмір1.44 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ДКНС. Результати березневого 1991 р. референдуму відкрили шлях до активізації Ново-Огарьовського переговорного процесу 9 союзних республік під керівництвом М. Горбачова на предмет підготовки проекту нового союзного договору. Підписання нового союзного договору було призначене на 20 серпня 1991 p., який фактично мав перетворити СРСР у Союз незалежних держав. Це мало наслідком активізацію консервативних противніків реформування СРСР, які бажали зберегти монополію на владу за КПРС.  19 серпня в Москві за відсутності Президента СРСР М. Горбачова (перебував на відпочинку у Форосів Криму) створений Державний комітет з надзвичайної ситуації (ДКНС).  У плани цього органу входило не допустити підписання нового союзного договору, який вони розглядали як шлях до розвалу СРСР. По суті, це був орган, не передбачений Конституцією СРСР. Підписання нового союзного договору, через введення надзвичайного стану, не відбулося.

В УРСР упродовж 20-22 серпня ніяких подій військового характеру не було. Не було помітно і будь-якої політичної активності. Верховна Рада, і передусім її голова Л. Кравчук, зайняли очікувальну позицію. З боку опозиції лунали заклики з осудом ДКНС.  22 серпня 1991 р. Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов повернувся із Фороса у Москву і видав указ про розпуск КПРС. Він звинуватив її у спробі державного перевороту.



24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР прийняла «Акт проголошення незалежності України». Проект Акта підготовлений у ніч з 23 на 24 серпня Л. Лук'яненком та Іваном Драчем. З урахуванням Акту виняткової важливості і значущості для майбуття наводимо його повний текст: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 p., продовжуючи тисячолітню традицію держав творення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та іншими міжнародно- правовими документами, здійснюючи декларацію про державний суверенітет' України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує: незалежність України та створення самостійної Української держави - Україна. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і Закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його підписання». Того ж дня прийнята постанова Верховної Ради «Про департизацію державних органів та організацій» і «Про політичну обстановку в Україні». У залу Верховної Ради внесений синьо-жовтий прапор.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/akt_proholoshennia_1.jpg

Мал. 8.  Мітинг на площі біля Верховної Ради України.

Київ, 24 серпня 1991.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/akt_proholoshennia2_2.jpg

Мал. 9. 

Голова Верховної Ради України Л. Кравчук
зачитує Акт проголошення незалежності України.

Референдум та вибори Президента України. Після проголошення незалежності проблема державотворення перейшла в практичну площину. Верховна Рада визнала за необхідне

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/173/mod_book/chapter/42/%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%b2%d1%87%d1%83%d0%baal.jpg

Мал. 10. Л. Кравчук.

створити Раду оборони, Збройні Сили України, Національну гвардію. 26 серпня президія Верховної Ради України прийняла указ про тимчасове припинення діяльності КПУ. Для легітимізації української незалежності було призначено референдум на 1 грудня, який мав відбутись паралельно з виборами Президента України. У бюлетень з референдуму було включено текст Акта проголошення незалежності України, і запитання: "Чи підтримуєте Ви Акт проголошення незалежності?" У голосуванні взяли участь 31,9 млн громадян, тобто 84%. За незалежність України висловилось 90,3% населення. 

На президентських виборах змагались Леонід Кравчук, В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Ігор Юхновський. Націонал-демократи так і не змогли домовитись про єдиного узгодженого кандидата. Леонід Кравчук отримав 62% голосів, В'ячеслав Чорновіл - 23,3%, Левко Лук'яненко - 4,5%, Ігор Юхновський - 1,7%. Вже 5 грудня Леонід Кравчук склав президентську присягу. 8 грудня Б. Єльцин, Л. Кравчук, С. Шушкевич підписали "Біловезькі угоди" про створення Союзу незалежних держав, СРСР - припинив своє існування. Референдум та вибори Президента мали важливе значення для міжнародного визнання незалежності України, вже 2 грудня 1991 р. Польща та Канада першими визнали незалежність України. А Станом на 27 січня 1992 р. Україну визнала 91 держава, з 27 було встановлено дипломатичні відносини. 



Основні терміни, поняття, імена

Основні дати:

1985 р., квітень - початок "перебудови".

1986 р., 26 квітня - вибух на Чорнобильській АЕС.

1986 р., листопад - прийняття Верховною Радою СРСР закону "Про індивідуальну трудову діяльність".

1988 р., 7 липня - створення Української Гельсінської Спілки.

1989 р., вересень - створення Народного руху України за перебудову.

1989 р., 28 вересня - першим секретарем ЦК КПУ стає Володимир Івашко.

1989 р., 28 жовня - Схвалення Верховною Радою УРСР закону "Про державний статус української мови".

1990 р., березень - перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР.

1990 р., 29-30 квітня - створення Української республіканської партії на основі Української Гельсінської спілки.

1990 р., 6 червня - створення у Верховній Раді УРСР парламентської опозиції  Народної ради,яку очолив І. Юхновський.

1990 р., 22 червня - першим секретарем ЦК КПУ стає Станіслав Гуренко.

1990 р., 16 липня - ухвалення Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України.

1990 р., 23 липня - Головою Верховної Ради УРСР обрано Леоніда Кравчука.

1990 р., 3 серпня - Верховна Рада УРСР прийняла Закон "Про економічну самостійність Української РСР".

1990 р., 2-17 жовтня революція на граніті.

1990 р., 23 жовтня - скасування шостої статті Конституції УРСР про керівну роль у суспільстві Компартії.

1991 р., 17 березня - загальносоюзний референдум про збереження СРСР.

1991 р., 24 серпня ухвалення Верховною Радою Акта проголошення незалежності України.

1991 р., 1 грудня - всеукраїнський референдум і вибори Президента України.

1 В УМОВАХ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (ВІД 1991 Р. ДО НАШИХ ДНІВ)

1. Утвердження незалежності України 1991 - 1994 рр.

З першого дня існування незалежної України зроблено практичні кроки щодо розбудови держави. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада прийняла постанову «Про військові формування на Україні». Згідно з нею, усі війська, дислоковані на території України, підпорядковувалися Верховній Раді України. Було створено Міністерство оборони, його очолив К. Морозов. 20 вересня1991 р. створено Службу національної безпеки України (в 1992 р.реорганізована в Службу безпеки України (СБУ)). 25 серпня Президія Верховної Ради України ухвалилапостанову «Про власність КПУ та КПРС на території України», що передбачала її націоналізацію. 8 жовтня1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про громадянство України». Від нині кожний, хто проживав на території України, написавши відповідну заяву, міг добровільно обрати собі громадянство. Подвійного громадянства не допускалося.

Пріоритетними напрямками державотворчого процесу після прийняття Акта незалежності було встановлення недоторканності кордонів, регламентування їх режиму, порядку охорони, перетину.14 листопада 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державний кордон України». Відповідно до нього, державний кордон СРСР на території України, яка межувала з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією, ставав державним кордоном України. Адміністративний кордон з союзними республіками - Білорусією, Молдавією і Росією - ставав державним кордоном України.

Відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», 6 грудня 1991 р. більшість військових на території України добровільно склали присягу на вірність українському народу. Решта отримала можливість перейти на службу до будь-якої іншої армії або звільнитись у запас. Однією зі складних проблем залишалося зменшення чисельності української армії, яка на момент проголошення незалежності налічувала до 700 тис. військовиків. Тоді ж постала проблема Чорноморського флоту. Частина його особовою складу з відповідною матеріальною базою перейшла на службу до російського Чорноморського флоту.



Символіка незалежної України. Важливим атрибутом самостійної держави є її символіка. Майже 5 місяців у Верховній Раді і за її стінами точилися гострі політичні дискусії з приводу утвердження Гімну України. 22 січня 1992 р. прийнято компромісне рішення - визнавалась музична редакція гімну «Ще не вмерла Україна», автором якої був композитор М. Вербицький. Питання про текст залишили відкритим. 28 січня 1992 р., на початку робоги чергової сесії Верховної Ради, синьо- жовтий прапор затверджений як Державний прапор України. 19 лютого парламент затвердив тризуб як малий Герб України. 26 червня 1992 р. затверджено Положення про паспорт громадянина України. З введенням в обіг купонів, які з 10 січня 1992 р. тимчасово виконували роль грошової одиниці, та встановленням дипломатичних відносин з іншими державами Україна на початку 1992 р. мала основні атрибути самостійної держави.

Державотворчі процеси в Україні відбувались досить суперечливо. Незважаючи на розподіл функцій усіх гілок влади, на практиці вони діяли неефективно, часто законодавчі акти суперечили один одному. Вищі органи державної влади слабо володіли соціально-економічною ситуацією, яка погіршувалася і спричиняла подальше зниження життєвого рівня основної маси населення. Невизначеність повноважень між Президентом та Верховною Радою призводила до політичного протистояння та негативно позначалась на процесі реформ. В березні 1992 р., з подання Л. Кравчука Верхвона Рада прийняла закон про представників Президента на місцях. Саме представники Президента на місцях ставали найвищими посадовими особами виконавчої влади. Це призвело до загострення відносин між ними та головами обласних та районних рад. Невизначеність у відносинах спостерігалась і на найвищому рівні, зокрема між Президентом та Кабінетом міністрів України.



"Партія влади". Основна частина компартійно-радяснької  номенклатури після розпаду СРСР та заборони КПРС утворила так звану "партію влади". Оскільки ці люди продовжували залишатись при владі, змінивши лише партійний квиток. Вони контролювали і навіть певною мірою спрямовували суспільно-політичні процеси в Україні. Колишні радянські функціонери не мали справжніх конкурентів, націонал-демократам бракувало досвіду політичної боротьби, в середині них назрівав розкол. Це не могло не позначитись на утвердженні незалежності України, адже при владі фактично залишались ті самі люди, які керували УРСР.

Загострення політичного протистояння та політичної кризи в Україні призвели до позачергових виборів до Верховної Ради України та Президента України. Результати другого туру виборів 10 липня 1994 р.  були такими за Л. Кучму проголосувало 52 %, за Л. Кравчука - 45 %. У західних областях абсолютну більшість голосів виборців здобув Л. Кравчук (у Тернопільській області - 89,7%), у південно-східних - перевагу мав Л. Кучма. У другому турі виборів Л. Кучму підтримали ліві партії України.



http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/174/mod_book/chapter/43/im578x383-_f459087258d54f458d69df3bbe6deb99.jpg

Мал. 1. Л. Кравчук та Л. Кучма, 1994 р.

Соціально-економічний розвиток. Після здобуття незалежності України економічна криза посилилась. Це було зумовлено тим, що промисловість УРСР була спрямована на випуск продукції, прямо або опосередковано пов'язаної з військово-промисловим комплексом.Екстенсивний характер розвитку промисловості почав давати збої, ще в період "застою". Промисловість України була включена в єдиний загальносоюзний народогосподарський комплекс, вихід України з СРСР призвів до розриву економічних зв'язків. Переорієнтація української продукції на Захід через її низьку якість, була неможливою. Важливу роль відіграла недосвідченність української управлінської еліти, яка вміла лише виконувати вказівки. Становлення незалежнсоті України означало крах командної економіки, але до ринковою було ще дуже далеко. Зростання цін на енергоносії призвело до інфляції та зубожіння українського наелення.

2. Україна в період президентства Леоніда Кучми 1994-2004 рр.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/174/mod_book/chapter/43/%d1%88%d0%bb%d0%b5%d0%bf%d0%b5%d1%80a.jpg

                          Мал. 2. Л. Кучма.



http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/174/mod_book/chapter/43/1_2.jpg

Мал. 3. Депутати підкидають доповідача по тексту

Конституції

Михайла Сироту. Ранок 28 червня 1996 року

Одним з перших кроків Л. Кучми стало відновлення і перепідпорядкування собі вертикалі викнавчої влади. Вже всерпні 1994 р. своїми указами він підпорядкував собі уряд та голів районних та обласних державних адміністрацій. Водночас президент активно формував свою команду, призначаючи на вищі урядові посади відданих людей, переважно з Дніпропетровська. Також Л. Кучма активно намагався створити свою пропрезидентську силу в Верховній Раді, яка мала унеможливити протистояння парламенту з президентом.

Конституційний процес. Для уникнення політичних криз та конфліктів необхідно було активізувати роботу по підготовці Конституції України. У червні 1995 р. між Верховною Радою України та Президентом України підписаний Конституційний договір «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття Конституції України». Його підписали О. Мороз і Л. Кучма. У червні 1996 р. закінчувався річний термін дії Конституційної угоди. 26 червня Президент JI. Кучма підписав Указ «Про винесення на референдум проекту Конституції України». Референдум призначено на 25 вересня 1996 р. Цей крок Президента ще більше загострив політичну обстановку. У кінцевому рахунку все ж таки між Верховною Радою і Президентом досягнуто компромісу: була створена комісія з доопрацювання проекту Конституції. 28 червня 1996 р., після надзвичайно гострого обговореним, у Верховній Радіза Конституцію України подано 305 голосів народних депутатів. Нова конституція України була прийнята. Президент Л. Кучма отримав майже всі повноваження, яких він вимагав від Верховної Ради.  Основний закон значно розширив повноваження президента аж до прямого управління урядом і видання "економічних" указів, що мають силу закону, та урізав  повноваження Верховної Ради. Україна стала президентсько-парламентською республікою.

Економічні реформи. Проголошена Л. Кучмою стратегія економічних реформ була схвалена Верховною Радою. Президент залучив нових людей, здатних проводити реформи і розпочав їх з ліберлізації цін та валютного курсу. В українській економіці впродовж п'яти років обертавсякупоно-карбованець. Вже у вересні 1996 р. в обіг була запроваджена національна валютна одиниця - гривня. . Обмін купоно-карбованців на гривню відбувся в розрахунку 1:100 тис. Під час запровадження гривні мінімальна зарплата в Україні була встановлена в розмірі 15 грн і за два роки підвищена до 55 грн. Але інфляція істотно знизила її рівень.

Приватизація. У перші роки незалежності відбувалась приватизація дрібних підприємств. За 1991-1993 рр. у приватну власність перейшло 3,6 тисяч підприємств та організацій. Кучма запропонував стратегію широкої приватизаці в жовтні 1994 р., до парламенту було подано відповідний законопроект "Про основні засади економічної та соціальної політики". Передбачалось утворення фінансово-промислових груп, в яких повинні були об'єднатись підприємства, пов'язані між собою єдиним технологічним циклом, а також працюючі з ними банки. Проте депутати не підтримали цей законопроект. Розпочалась олігархізація української економіки, використовуючи зв'язки з представниками виконавчої та законодавчої влади великі бізнесмени привласнювали об'єкти приватизації за смішні ціни. 50% економіки України «прихватизатори» купили за 1 млрд. доларів. При цьому держава втратила контроль над виробництвом у більшості базових галузей, позбулася багатьох стратегічних підприємств. 

Аграрні реформи. В листопаді 1994 р. президент видав уаз "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогоспдарського виробництва". Розпочалось роздержавлення землі. Земля спочатку переходила в колективну власність колгоспів та радгоспів, а після цього ставало можливим паювання. Сертифікати, які засвідчували право на земельний пай, за 1994-2002 рр. отримали 7 млн чоловік. Середній розмір пая складав 4,2 га.Було додатково створено 4 тисячі підпрриємств. Селяни отримали вибір: віддати свою землю в оренду, чи у зручний для себе час перейти на самостійне господарювання. В 200 р. виробництво валової сільськогосподарської продукції зросло на 9,2%.  Щодо селян, які уже позбулися своїх паїв, то вони перейшли в розряд індивідуальних сільгоспвиробників, їхні земельні площі сягали 1-2 га землі. Після розвалу колгоспів фермери у 2001 р. виробляли 11,3 % м'яса, 19,3 % молока, 36,3 % яєць від того, що виробляли колгоспи в 1990 р.

За період 1991-2000 рр. ВВП України скоротився на 60%, обсяг промислового виробництва на 49%, а сільськогосподарської продукції на 52%. Реальна заробітна плата зменшилась у 3,8 рази, а реальні виплати пенсій - у 4 рази. Проте поступово розпочався процес переходу до ринкової економіки, і вже в 2000 р. приріст ВВП становив - 5,9% В 2001 р. інфляція знизилась до 6%, а приріст інвестицій в основний капітал зріс на 17,2%. Валютні резерви збільшились з 1,5 млрд до 3,2 млрд доларів США.



Парламентські вибори 1998 р. Зростання ролі партій у політичному житті зумовило зміну виборчого закону, в жовтні 1997 р. Верховна Рада прийняла закон про вибори за пропорційно-мажоритарною системою. Половину виборчих округів мажоритарними, інша половина депутатських місць виборювалась в одному багатомандатному загальнодержавному окрузі. 29 березня 1998 р. відбулися вибори депутатів до Верховної Ради України. У них взяли участь 20 партій і блоків.  Відсотковий бар'єр подолали 8 партій і блоків. КПУ отримала 84 мандати, Народний рух - 32, блок СПУ-СелПУ  29, Партія "зелених" - 19, НДП - 17.  7 липня 1998 р.  Головою Верховної Ради  став О. Ткаченко.

http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/174/mod_book/chapter/43/%d0%b3%d1%96%d1%8f_gongadse.jpg

Мал. 4. Г. Гонгадзе.

Президентські вибори 1999 р. 25 березня 1999 р. в автомобільній катастрофі загинув лідер Народного руху В. Чорновіл. У політичних колах уже тоді вважали його смерть не випадковою. Саме перед цим стався розкол Руху і була спроба змістити В. Чорновола з посади голови Руху.  Більше того, він розглядався як серйозний конкурент Кучми на президентських виборах. 14 травня 1999 р. почалась передвиборча президентська кампанія. Першим кандидатом на посаду Президента України був висунутий Л. Кучма. Уряд В. Пустовойтенка перетворився на головний передвиборчий штаб кандидата Л. Кучми у Президенти України.  31 жовтня 1999 р. відбулися чергові вибори нового Президента України. У першому турі Л. Кучма набрав найбільшу кількість голосів, але сумарно ліві кандидати мали перевагу (О. Мороз, П. Симоненко, Н. Вітренко). У другому турі виборів, який відбувся 14 листопада, Л. Кучма здобув 56,2 % голосів виборців, П. Симоненко - 37,8 %. 

Перемога Л. Кучми на президентських виборах призвела до концентрації влади в його руках, що не могло не викликати опір зі сторони народних депутатів. 23 грудня 1999 р. новим прем'р-міністром став Віктор Ющенко. Вже 16 квітня 2000 р. з ініціативи президента відбувся всеукраїнський референдум стосовно реформи сиситеми державного управління, але Верховна Рада так і не затвердила рішення референдуму. Водночас наростало незадоволення політичним курсом президента Кучми, його звинувачували в узурпації влади. Ситуацію ще більше ускладнило зникнення  16 вересня 2000 р. опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. Офіцер президентської охорони, який втік за кордон, оприлюднив касетні плівки, на яких була записана розмова Кучми, в якій він вимагав покласти край журналістській діяльності Гонгадзе. "Касетний скандал" набув міжнародного резонансу, 2 листопада в лісі біля Таращі було знайдено обезголовлений труп. Дружина і друзі впізнали у ньому Георгія . Опозиція розгорнула масові акції протесту "Україна без Кучми", вимгаючи відставки президента. В травні 2001 р. В. Ющенка було відправлено у відставку, новим прем'єром став А. Кінах.



http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/174/mod_book/chapter/43/%d0%b1%d0%b5%d0%b7y.jpg

Мал. 5. Акція "Україна без Кучми", 6 лютого 2001 р.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconЗавдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа»
Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа» розмежування сфер впливу між Німеччиною та СРСР відбулося по лінії річок
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconЗавдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа»
Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа» розмежування сфер впливу між Німеччиною та СРСР відбулося по лінії річок
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconМетодичні рекомендації до відзначення 70-ї річниці завершення Другої світової війни
Другої світової війни надсилаємо для використання та врахування в роботі методичні рекомендації до відзначення у загальноосвітніх...
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939 1945 рр.)
Завдання – містить варіанти відповідей. У кожному завданні лише одна правильна
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939-1945) учениця 11-а класу
Персоналії: С. Тимошенко, М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, Р. Шухевич, О. Теліга
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
...
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
...
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconУкраїна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
...
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconЗнаменні та пам’ятні дати вересня 2013 р 01. 09 – День знань 02. 09 – Закінчення Другої Світової війни
Дмитра Олександровича Граве (1863-1939), укр математика, творця першої великої математичної школи
1 початок другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 р iconА. Камю «Чума». Художнє осягнення Другої світової війни у світлі
Тема: А. Камю «Чума». Художнє осягнення Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії в романі. Персоніфікація різних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка