1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість



Сторінка2/9
Дата конвертації17.03.2018
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
    Навігація по даній сторінці:
  • 3. Школа

2. Усна народна творчість

Культура Київської Русі спиралася на безперервний розвиток матеріальної і духовної культури, яка віками створювалась хліборобським населенням на території України. Об'єднання східнослов'янських племен у Давньоруській державі, поширення серед них християнства, вживання у релігійно-громадському та культурному житті спільної церковнослов'янської мови не призвели до їх повної етнічної і культурної інтеграції. Ці племена відрізнялись одне від одного живою розмовною мовою, рівнем культурного розвитку, звичаями, нормою поведінки у побуті, що відповідали конкретним обставинам соціального та економічного життя земель, різним кліматичним умовам тощо. Ці дефініції окремих племен зафіксовані і літописцем: "Имія-хуть бо обычая своя, й закони отець своих й предания, кождо своя норовг". видатні письменники, перекладачі, художники, архітектори, різьбари, творіння яких користувалися широкою популярністю.

Запровадження у поліетнічній імперії Рюриковичів візантійської церковної обрядовості, церковнослов'янської мови, поширення візантійської культури були лише зовнішнім проявом її культурної цілісності. Вона тривала доти, доки була сильною центральна влада Києва. З падінням його політичного впливу Давньоруська держава почала розкладатися. Формуються нові політичні і культурні центри на цілком органічній етнічній основі, що мало під собою глибоке коріння.

Подібно до інших ранньофеодальних імперій Київська Русь складалась з домінантного культурного ядра, яке утворилося на території Київщини, Чернігівщини, Переяславщини. Звідси старокиївська культура поширювалась на інші регіони Давньоруської держави.

Важливу роль у формуванні культури Київської Русі відіграла рання дохристиянська релігія (язичеський політеїзм), що. являла собою конгломерат різних вірувань, пов'язаних із землеробським та скотарським характером праці. Молитви і звичаї приносити жертви у певну пору року матері-землі, богам сонця, грому, дощу супроводжувались піснями та обрядами. Колядки, веснянки, купальські і русальні ігрища прославляли сили ' природи. Вони зберігались у звичаях нащадків стародавніх слов'ян і після запровадження та утвердження християнства.

3 язичеських часів дійшли до нас казки і перекази про перетворення людей у тварин та неживі предмети, про існування русалок, домовиків, берегинь, лісовиків і т.п. Усна народна творчість, стародавні звичаї, традиції східних слов'ян сталії животворним джерелом української культури, і зокрема літератури. Давні літописи описують язичеські тризни та християнські поховальні звичаї. Це плач народу під час поховання князя Олега і княгині Ольги, причитання Ярославни, згадки про язичеських богів Велеса, Дажбога, Перуна у видатному творі давноруської літератури "Слові про похід Ігоря" тощо.

Легенди, прислів'я, перекази, історичні повісті, пісні збагатили твори українських літописців, надихнули їх справжньою поезією. Згадки про Святослава - легкого, як "лісовий звір", про страшну помсту княгині Ольги древлянам за смерть чоловіка, про облогу Києва печенігами та колодязі з киселем і медом, про невдалу спробу Рогніди позбавити життя князя Володимира, як і багато інших переказів, легенд, пісень, зберегли до нашого часу народне уявлення про історичні події на Україні-Русі. У літописах відтворено епічні пісні-старини, що створювались під впливом визначних громадських подій. В одному з своїх писань Кирило Туровський відзначав, що "історики та красномовці (тобто літописці і поети. - Авт) схиляють своє вухо до воєн і ополчень, які були між царями, щоб прикрасити їх словами". Найбільш відомими зразками історичного епосу, що прославляли героїв Руської землі, стали оповідання про Дем'яна Куденевича, дума про Олексія Поповича, а згодом переказ про лицаря Михайлика, який відніс київські Золоті ворота до Царгороду, щоб не дістались татарам. Особливої популярності в Київській Русі набули старини про Добриню - сподвижника князя Володимира.

З прийняттям християнства у релігійне та світське життя Русі міцно увійшли всі аспекти культурного розвитку, безпосередньо з ним пов'язані, - школа, література, архітектура, мистецтво. За влучним висловом М.С. Грушевського, "християнство служило заразом ключем... до цілої тодішньої цивілізації". Воно відкривало перед Київською державою шлях до надбань античної культури, спадкоємицею яких була Візантія. В той же час давньоруські літописці, письменники, архітектори плекали місцеві традиції, вироблені протягом століть, формували оригінальні риси своєї культури.

Київ як столиця держави стає справжнім культурним центром Русі. Через нього проходили торговельні зв'язки між Сходом і Заходом, Азією та Європою. Автор "Слова про похід Ігоря" вказував, що у місті "німці й венеціане, греки й моравяне співають про славу Святослава". Мандрівник Адам Бременський назвав Київ "суперником Царгорода та преславною окрасою східної церкви". Велику роль у розвитку ремесел, торгівлі, народного побуту, мистецтва, літератури відіграли й інші міста, зокрема Чернігів, Путивль, Переяслав, Галич. Тут працювали видатні письменники, перекладачі, художники, архітектори, різьбари, творіння яких користувалися широкою популярністю.

3. Школа

Хоч повна історія освіти і шкільництва того періоду ще як слід не вивчена, історичні лані, якими розпоряджаємо, наявно свідчать, що цим справам наші князі придавали великого значення і самі давали приклади своєї великої, як на ці часи, освіченості так, за даними літопису, (кн. Володимир Великий почав забирати у визначних громадян дітей і давати їх на книжну науку) (матері ж дітей „плакали за ними, як за помершими"). Маємо теж дані про те, що кн. Ярослав Мудрий „зібрав від старшин дітей учити грамоти". Перші школи "розміщені були при монастирях і церквах, а першими учителями, як-і-в-усій - Європі того часу; були священики, ченці, а теж дяки. Треба прийняти, що крім шкіл для знаті й вишколу духовенства, були теж школи для ремісників і купців. Вищу освіту добували тільки багаті і талановиті, а в її програму входили не тільки читання й писання ст. слов'янського письма, але й знання грецької мови. За свідченнями митрополита Климентія, половині XII ст. було в Київській Русі до 400 чоловік, що знали грецьку мову,, а в "Збірнику кн. Святослава" з 1073 р. находимо одну статтю, що обговорює питання стилю й риторичних фігур. За шкільні підручники служили богослужебні книги (передовсім "Псалтир"), а можливо, що були теж азбуковники, тобто своєрідні підручники для навчання грамоти. Крім основ грамоти і грецької мови вчили теж чужих мов, передовсім західно-европейських, а крім цього основ математики. Маємо теж літописні відомості, що Ганна Всеволодівна (внука кн. Ярослава Мудрого) відкрила в Києві спеціяльну школу для дівчат, де вчили не тільки грамоти, але й практичних зайнять.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість icon1. Назвати особливості культури дохристиянської Русі. Загальна характеристика зарубинецької та черняхівської культур
Розвиток театру на Україні 17-18 ст Назвіть основні види театральних вистав, драматургів
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconЗавдання для самостійної роботи усна народна творчість – основа пізнання навколишнього світу

1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість icon8 клас Українська літературні диктант Усна народна творчість Асоціативний диктант
Прізвище відомого російського й українського художника-мариніста, що народився у Феодосії
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість icon5 клас українська література Усна народна творчість Казка «Названий батько»
Народні байки. «Як ворона дістала зі збанка води», «Не впусти рака з рота», «Миша, жаба І каня»
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconДоба Київської Русі: Доба Київської Русі
Уявіть, що ви історик І хочете написати книгу про минуле. Кого ви оберете своїми героями: відомих діячів, невідомих поки що осіб...
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconЗаняття: Кераміка Київської Русі x-xiiст
Мета: Ознайомити гуртківців з керамікою часів Київської Русі, дати стислі відомості про сільське та міське гончарство, формувати...
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconОсновні питання з дисципліни
Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconУрок № Дата проведення
Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconДавидченко А. В. Аскольдові походи на візантію як першопричина хрещення русі
За Аскольда до складу Київської Русі входили землі полян, деревлян, дреговичів та південно-західної частини сіверян
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка