1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість



Сторінка7/9
Дата конвертації17.03.2018
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

11. Літописання

Історичне письменство - літописи було дуже розвинене в Русі-Україні ХІ-ХІІІ ст. Спершу, як записи подій за роками, були вони ведені ченцями по монастирях і поволі перетворились у літературно-наукові твори. Ці записи, за висловом одного з дослідників, „стали енциклопедіями найрізноманітнішого літературного матеріалу". Найбільша збірка літописів, це Іпатіївська, яка збереглась у п'ятьох відписах, починаючи з XV ст. "Іпатіївський літопис" характеризує М. Грушевський як правдивий архів нашого письменства, у якому переховались єдині майже останки нашої історіографії. В ньому знайшли відображення події ХІ-ХІІІ ст. Перші автори, що робили ці записи нам невідомі, а все ж таки вони виконали величезну працю; вони записували події за роками, збирали свідчення учасників окремих подій, реєстрували договори Русі з греками, записували зразки чужої літератури (як от грецької, болгарської чи моравської), і врешті - легенди.

Найдавнішу частину літопису, що складалася з кількох окремих літописів, опрацював чернець Києво-Печерського монастиря - Нестор, давши їм назву "Повість временних літ. Откуда єсть пошла руская земля". Цей твір Нестора (доведений до 1113 р) - : це наукова праця, до якої автор додав. свою власну концепцію - ідею єдності руської землі й політичної незалежності.

Завдання, яке поставили собі літописці-ченці (спершу Нестор, а згодом Сильвестер), було показати звідки походить український народ і руська держава з центром у Києві, бо це було дуже важливе для збереження політичної єдності українських земель, яким загрожував розпад. "Крім церковно-біблійного викладу з всесвітньої історії про початки світу від легендарного потопу, розселення народів, тут знаходимо легенду про проповідь християнської віри апостолом Андрієм Первозванним, а теж окрему увагу приділяє автор Києву, як центрові поширення християнства. Літопис подає нам оповідання про трьох легендарних братів: Кия, Щека, Хорива і їх сестру Либедь, з яких перший мав бути основником міста Києва. Дальше він докладно зупиняється над справою покликання варягів у 862 р. („Наша земля велика і багата, але немає в ній порядку! Прийдіть і пануйте над нами"). І цією легендою про „покликання варягів" починається історія утворення і розвитку Київської Русі. Там же знаходимо інші історичні чи легендарні оповідання. Найважнішою частиною цього Літопису є хрещення України за Володимира Великого.

Початковий звід літопису закінчується 1093 роком. Події дальших літ заповнив Нестор власними спостереженнями і свідченнями живих свідків. Там же, починаючи з 90-их років, подана ціла героїчна епопея боротьби Русі з половцями, при чому головним героєм цієї боротьби стає як найвизначніший державний і культурний діяч - кн. Володимир Мономах. Після остаточної редакції наслідником Нестора, ченцем Сильвестром, "Повість временних літ" набула вигляду закінченого історичного твору. Вона пройнята ідеєю величі княжої України і є однією з найважніших пам'яток староруської історіографії.

У XII ст. у Києві постав т. зв. "Київський літопис", який творить другу частину Іпатіївського збірника і до нього увійшло багато різних уривків та оповідань з інших літописів. Головним змістом "Київського літопису" є відображення боротьби Русі з половцями і міжусобних воєн руських князів від смерті Володимира Мономаха до кінця XIII ст. У ньому теж відтворено ряд питань з історії й культури Київської Русі, її церковного й політичного життя. Закінчується цей літопис 1200-им роком і закликом до дальшої боротьби з половцями.

Усе українське письменство, а в тому і літописання домонгольського періоду, виникнуло й розвинулося передовсім на землях Київської Русі, з головним центром науки, культури й літератури - Києвом. Але прийшов час, коли Київ втратив своє основне значення, а причиною цього були:

1) роздріблення Русі на. окремі князівства і княжі міжусобиці, а теж знищення Києва кн. Андрієм Боголюбським у 1169 р.;

2) монгольська навала у 1240 р., яка завершила діло ступневого занепаду та остаточного упадку київської держави. З занепадом політичного значення Київської держави, щораз видатнішу роль починає відігравати на заході України - Галицько-Волинська держава, де продовжувалися славні культурні традиції Києва, а в тому і літописання. Саме на цих землях постає дуже цінний, високою поезією навіяний, історичний пам'ятник "Галицько-волинський літопис", який виповняє третю частину "Іпатіївського збірника". Авторами його були високоосвічені особи, добре обізнані з грецькими та зах. Європейськими джерелами, і які твердо стояли на позиції збереження єдності Русі під зверхністю великого київського кн. Володимира Мономаха.

"Галицько-волинський літопис" є головним джерелом вивчення історії цих західних областей української держави. В ньому відображені найголовніші події часів утворення, розквіту й занепаду Галисько-Волинського князівства, з містами Галич, Теребовля, Перемишль, Холм, Володимир Волинський, Луцьк, Пинськ та інші. Являє він собою особливий літературний звід історичних оповідань, що належать різним авторам, і дослідники встановили п'ять його редакцій. Ідейною основою "Літопису" є обгрунтувати права галицького,. князя на всю південну Русь, зокрема на право галицького князя володіти столицею - Києвом. Ідея збереження Києва і обґрунтування його пріоритету над іншими містами Русі не покидає українських літописців і протягом наступних століть.

Автори. "Літопису" є ідейними виразниками інтересів княжої влади і засуджують ту боярську знать, яка ширила крамолу і підкопувала цю владу. "Літопис" пройнятий духом щирого патріотизму й відданності своїй батьківщині. (Там же подибуємо гарну й виховну розповідь про "Євшан-зілля").

Історичні події та описи, що лягли в основу всіх трьох літописів, послужили темою до повістей письменникам старшої генерації в Галичині: Ю. Опільський - "Іду на вас", О. Назарук - "Ярослав Осьмомисл", Волод. Бірчак - "Володар Ростиславич", І. Франко - "Захар Беркут", Катря Гриневичева - "Шестикрилець". Взяли звідтіль теми до своїх повістей теж сучасні українські радянські письменники: С. Скляренко - "Святослав", "Володимир", Ю. Збанацький - "Диво", "Евпраксія", Я. Кочерга - "Ярослав Мудрий", К. Хижняк - "Данило Галицький".





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість icon1. Назвати особливості культури дохристиянської Русі. Загальна характеристика зарубинецької та черняхівської культур
Розвиток театру на Україні 17-18 ст Назвіть основні види театральних вистав, драматургів
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconЗавдання для самостійної роботи усна народна творчість – основа пізнання навколишнього світу

1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість icon8 клас Українська літературні диктант Усна народна творчість Асоціативний диктант
Прізвище відомого російського й українського художника-мариніста, що народився у Феодосії
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість icon5 клас українська література Усна народна творчість Казка «Названий батько»
Народні байки. «Як ворона дістала зі збанка води», «Не впусти рака з рота», «Миша, жаба І каня»
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconДоба Київської Русі: Доба Київської Русі
Уявіть, що ви історик І хочете написати книгу про минуле. Кого ви оберете своїми героями: відомих діячів, невідомих поки що осіб...
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconЗаняття: Кераміка Київської Русі x-xiiст
Мета: Ознайомити гуртківців з керамікою часів Київської Русі, дати стислі відомості про сільське та міське гончарство, формувати...
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconОсновні питання з дисципліни
Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconУрок № Дата проведення
Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconДавидченко А. В. Аскольдові походи на візантію як першопричина хрещення русі
За Аскольда до складу Київської Русі входили землі полян, деревлян, дреговичів та південно-західної частини сіверян
1. Загальна характеристика культури Київської Русі Усна народна творчість iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка