10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року



Сторінка3/3
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.58 Mb.
1   2   3
що обмішовався з ними офіціялыіими візи- тами і брав участь у бенькетах на його честь. Молсливо, що це був і жарт з іх боку, фарс, відіграний для заповнеиня ’порож- нечи свого магнатського лшття. Мабуть, і сам Куліш скоро за­уважив несерійозність справи і, випустивши брошюру «Крашан- ка русинам і полякам на великдень 1882. року», присвячену ім „мученикам чоловіколгобства» — Шевченку й Міцкевичу, занявся иншими справами. Брошюра не зустріла сливе ні одного відгуку серед ноляків, а на уісраінців зробила вражіння прикре, а голов- на річнікого не нереконала, що весь сорінь сучасного польсько- украінсысого ворогувапня в Галичині лежить виключно в історич- них причинах—національній і релігійній ненависті, посіяній ду­ховенствомправославным і католиці.кпм. Пробував Куліш нро- тестувати проти передачи украінського василіянського ордену чен- ців у руки езуітам німецьіѵою брошюрою, зверпеною проти пап- ськоі' енцікліки, але брошюру скопфісковала австрійська поліція,

і навіть в Липсысу не знайшлось на неі‘ видавця. Друга місія Куліша, в його останній побут у Львові, було заложения літера- турного украінсысого «коша» за кордоном. Тим він думав реагу- вати на заборону украінського слова в Росіі і виложив своі думки про це в «зазивному листі до украінсысоі інтелігепціі», видрюкованому в «Хуторній ноёзіі»; але як і в білыпости своіх справ і до цього діла взявся Куліш індівідуальпо й цілкомсамо- стійно, а через те вся справа обмежилась тим, що він видрюку- вав збірник «Хуторна поезія» (вірші, згаданий «лист» і надзви- чайно іптересне «історичне оповідання» про подіі' 1847 року)т перший том своГх перекладів драм ІНекспіра і поему «Магомет та Хадиза». На тому скінчилась його діялыіість у Львові. Тим- часом у Росіі' ходили чуткп, що він назавжди виіхав до Гали- чини і прийняв австрійське підданство; Мордовець писав відиовідь на «Крашанку»—«За крашанку— писанка»; а Ку- ліш вернувся до Росіі і засів на свойому хуторі Матронівці під Борзпою. 3 громадськоі сцени зійшов він безповоротно і вже до смерти мало нагадував про себе. 1885 року вийшла в Петер- бурзі його історична драма «Байда», що відзпачаеться, не див- лячись на свою риторичпість і штучність, великою поетичиою вартістю. Трьох-томова ,Исторія отпадепія Малороссіи оть Поль­ши", видана у Москві „Обществом любителей россійскихъ древ­ностей", пройшла 'незаміченою; ще меньше кому-небудь відомою- лишилась його поетичпа збірка «Дзвін», видана в Женеві 18в6 року, яка містила па-половину перли украінськоі лірики, на по­ловину— пасквілі на історичних і літературних діячів украінсь- ких. Там же видано і книжечку віршованих перекладів Куліша „Виписки з позиченоі кобзи". Російська цензура не давала йомѵ пічого дрюковати в Росіі.

Смерть Куліша 2 лютого 1897 року розворушила іптерес до його серед украігісысого громадянства. Старші украінці устами Ііомиса в „Кіевской Старинѣ" отверто заявили, що примиряють- ся з небіжчиком і, не вважаючп на всі заподіяні ним кривди на- ціональній украінсысій справі, нризнають його торжественно „сво- ім». Зараз після його смерти «Кіевская Старина» приступила до опублікованпя обширно!' переписки' Куліша і матеріялів до його жнттепису, а в' 1901 році дала навіть цілу біографію його, зло- жену відомим знавцем Гоголя—д. Шеироком. Приступлено було я до виданпя творів Кудіша; в Росііі видано його орігінальні твори: «Чорну Раду», «Досвіткиѵ>, «Драмовану трилогію», «Оповідання» та ще де що; в Галичині дрюконались його переклади. Тоді тільки ішявилось, що. живучи на хуторі, Куліш виконав колосальну пе- рекладну роботу. Ім було переложено 13 драм ІНекспіра: Анто- ній і Клеопатра, Багацысо галасу з нечевля, Гамлет, Коріолян, Король Лір, Міра за міру, Приборкана гоструха, Ромео та Джу- льета, Отелло, Макбет, Комедія номилок (3 'з них видав Куліш у Львові 1881 року, а решту видала «Видавнича Сиілка»). Далі ие- реклав Кѵліш «Дон-Жуана» й «Чайльд-Гарольда* Байрона і ба­гато перекладів з Шілера, Гете та Гейне. Але найбільшою його ярацею був переклад сливе цілоі Бібліі, видаиий в 1903 році у Відні британським біблійним товариством. Свою колосальну ро­боту виконував Куліш з повною свідомістю, що вона послужить Ідо збогачення украінськоі культури і виро0лення иашого пись- менства. Переклади Куліша відзначаються художествеиістю і ■близькістю до орігіналу; трохи шкодить досить важка й штучна

ѵ

нова, та «староруська» арістократичиа мова, яку задумав витво- ■рити Куліш для вжитку новоі украінськоі' інтелігенціі’. Ця ста- реча фантазія значно зменьшила вартість всіх взагалі його нраць за останне десятиліття його життя.

Заповіджене влсе кілька років тому повне видання творів Куліша і досі не посунулось ні трохи. А тільки зібравши до купи «се писане Кулішем, всі його незліченні статті, розкидані по рілших журналах і окремих виданнях, може сучасний читач уя- вити всю грандіозну роботу, виконану Кулішем для украінсысого письменства. Величезна більшість ціеі роботи мае дуже цінний «озитивний характер і велику вагу в нашій літературі. Все, що «бурювало в писаниях Куліша його сучасників, пішло вже в не- «амять і відоме хіба бібліографам. А постать Куліша ввижаетьса нам яко фігура енергійного борця за украінське відродлсення і -особливо інтересна своею орігінальністю; скрізь, де йому доводи­лось виступати, Куліш «являвся самим собою і не міг буть ні- чим иншим» (слова Франка). Ця надзвичайно різко зазначеиа ін- дівідуальність, до якоі часом зовсім не можна прикласти звичай- ний масштаб, надае йому особливий інтерес в очах усіх тих. хто цікавиться розвитком украінськоі- культури й письмеиства, і довго ще буде приковувати увагу істориків наіпого націопального від- родження.

Д. Дорошенко.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconНародився лютого 1897 року в Архангороді. Народився лютого 1897 року в Архангороді
Навчався Є. Маланюк в Архангородській початковій школі. Навчання в підготовчому класі хлопець завершив із відмінними результатами...
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року icon120 років від дня народження євгена филимоновича маланюка
Филимонович Маланюк народився 1 лютого (20 січня за старим стилем) 1897 року в селищі Архангород, яке розташувалося над річкою Синюхою...
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconМоя девіза йти за віком І бути цілим чоловіком! З вірша-присвяти “Іванові Франкові”
...
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconМикола вороний 1871 1938 “Будь ласка, батьку, зробіть з мене людину!”
...
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconХерсонщині 70 років
Херсонської обласної державної адміністрації від 31 грудня 2013 року №625 «Про організацію та проведення Єдиного уроку «Херсонщині...
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconУ вересні цього року Чернігівщина святкує 70-ту річницю свого визволення від окупантів. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років завжди залишатиметься священною сторінкою історії нашої країни
Німецька окупація Чернігова тривала з 9 вересня 1941 по 21 вересня 1943 року, а області – із серпня 1941 року по жовтень
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconЖиттєвий шлях Габриеля Гарсіа Маркеса
Врачи фактически, приговорили его к смерти, отпустив на «устройство земных дел» не более года. Однако в прогнозы и диагнозы медиков...
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconІмператорська карієра анастазії лісовської у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни
Хvі-го століття жінку, якої нація в той час зазнавала тяжкого упадку своєї державности. Основна руїна колись могутньої київської...
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconУкраїнська книжка року
«Проблеми художнього втілення дитячої психології в українській прозі 70-80-х років ХХ століття»
10 років м дни Ною смерти —2 лютою 1897 року iconПедагогічний стаж 49 років
Доскоч Ізидор Олексійович народився 14 травня 1940 року в м. Підгайці Тернопільської області


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка