100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха



Скачати 56.64 Kb.
Дата конвертації13.02.2018
Розмір56.64 Kb.

Календар знаменних дат

24 травня


100 років від дня народження

Михайла Панасовича Стельмаха

(1912–1983)


Ювілей — завжди пора роздумів над долею письменника. Нинішня кругла дата Михайла Стельмаха спонукає до розмірковувань стосовно покоління українських митців, про яких донедавна говорилося й писалося лише з додатком «радянські».

З пісні слова не викинеш. Попри все наше бажання викреслити з історії України понад 70 років «радянського періоду», вони — історична даність. Михайло Стельмах — дитя свого часу. Та й чи виграла б наша література від передчасної загибелі або гордого мовчання Рильського, Тичини, Стельмаха? І хто може бути суддею, по суті, трагічним долям зовні благополучних радянських письменників?

До речі, сам Стельмах до кінця життя лишався безпартійним — факт промовистий і рідкісний для митця його рангу. Письменник виборював змогу сказати основне: про правду і кривду, про хліб і сіль, про високу моральність і працелюбність рідного народу, про кохання і материнство, дитячу наївність і старечу мудрість, про красу української мови і пісні.

Найкращі твори Михайла Стельмаха — ті, де майже немає кон’юнктурних чи написаних із цензурних міркувань сторінок: повість про дитинство малого Михайлика «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір».

У часи, коли саме ймення «Україна» було під забороною, письменник не боявся звернутися до світу з проникливим словом національної гордості за український народ:

«Україно! Одне тільки слово — і ми входимо у світи, мов жито, історії і барвінкової юності, у світи традиційного епосу і поетичного відродження, у світи героїчних діянь і в світи глибинної краси.

Україно! Про тебе сиві кобзарі співали, що ти обездолена чайка-небога, що вивела діток при битій дорозі. Так, при битих дорогах, при чорних і ханських шляхах народжувалися твої волелюбні діти...

Україно! Земле трударів, земле героїв, земле поезій і легенд! Тихі води твої, ясні зорі твої, добрі люди твої! Сьогодні на всі п’ять материків і на всі чотири сторони видно, як ми живемо...»

Сьогодні, коли світ нарешті побачив Україну, можливо, і вона зуміє побачити за туманом років і трагічних помилок справжнє обличчя свого співця.
Життєвий шлях Михайла Стельмаха

Михайло Стельмах народився в селі Дяківцях Літинського повіту на Вінничині 24 травня 1912 р. в бідняцькій сім’ї. Тут, серед мальовничої природи Прибужжя, в рідному селі минали його дитячі і юнацькі роки.

До школи Михайлика віддали, коли йому було 9 років. Але хлопчина настільки вмів читати й писати, що його відразу прийняли в другий клас. Після закінчення початкової сільської школи Стельмах вступив у школу колгоспної молоді, яку закінчив у 1928 році. Далі навчався у Вінницькому педагогічному технікумі. Став студентом Вінницького педагогічного інституту і успішно закінчив його у 1933 році, ставши учителем.

Війну М.Стельмах зустрів у лавах армії. У 1941 році потрапив у лікарню через важке поранення в голову та спину. Після тривалого лікування поет знову повернувся на фронт.

Після війни Стельмах став одним з видатних митців українського художнього слова. У 1972 році йому присвоєно звання Героя Соціалістичної праці (до 60-річчя письменника). У 1978 році Стельмаха обрано дійсним членом Академії наук України. Він був науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

М. Стельмах помер 27 вересня 1983 року.


Творчий шлях Михайла Стельмаха

Поетична краса природи, таємниці людського життя відкрилися Михайлові Стельмаху ще в дитинстві у рідному селі Дяківцях.

Мати, Ганна Іванівна, навчила його милуватися вранішніми росами, подовгу вслухатися в «бентежні звуки далеких дзвонів», що їх струшують на землю з високого піднебесся оті казкові гуси-лебеді, повертаючись весною з далекого вирію. Під впливом матері хлопчик почав розпізнавати духмяний любисток, осінній гороб і калину; мати йому вперше показала, як у розквітлому соняшнику ночує джміль і як плаче від радості дерево, зустрічаючи довгождану весну... І хоч не раз вона нарікала на свою долю, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає людина, що вона може гніватись і бути доброю.

Великий вплив на формування письменницького таланту у Михайлика мали також батько, дід Дем’ян, колишній кріпак, дядько Микола, якого по вуличному прозвали Бульбою, а особливо бабуся, яку він дуже любив. Казково-поетичний світ дитинства сповнений всього незвичайного, романтичного, дивного. Про все це потім, через багато років, розповість письменник Михайло Панасович Стельмах у своїх автобіографічних поемах-повістях «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір».

Перші поетичні спроби М.Стельмаха припадають десь на 1936 рік. Тоді та в наступних роках в журналах і газетах друкувалися його вірші.

У другій половині 30-х років відомий письменник Яків Качура одного разу привів до Максима Рильського молоденького вчителя, «що дуже мало говорив і весь час червонів». Максим Тадейович про це згадував так: «Він сором’язливо показав мені свої вірші, од яких так і повіяло свіжим і своєрідним талантом, а також великий зошит власноручних записів пісень — тексти з нотами. Я довідався, що вчитель той бере найдіяльнішу участь в громадському житті села, разом з тим устигає дуже багато читати. Зимою, в мороз, у метелицю, пішки за кілька десятків кілометрів ходив він із села до Києва в бібліотеку...»

Радісною подією в житті письменника був вихід у світ 1941 року його першої збірки поезій «Добрий ранок». Та радість невдовзі потьмарилася війною.

В роки війни М. Стельмах видав кілька збірок поезій: «За ясні зорі» (Уфа, 1942), «Провесінь» (Воронеж, 1942), обидві — за редакцією Максима Рильського, а в 1944 році в Москві вийшла збірка «Украине вольной жить!» (переклад Н. Кончаловської, вступна стаття А. Адаліс). У цьому ж 1944 році в Уфі з’явилася перша збірка оповідань Михайла Стельмаха — «Березовий сік».

У післявоєнні роки письменник плідно працював у різних жанрах літератури — він писав вірші і романи, п’єси і кіносценарії, повісті і статті.

У 1949 році вийшов перший великий роман М.Стельмаха — «На нашій землі», який автор визначив як першу книгу роману-хроніки.

У 1951 році він видає другу книгу цього роману — «Великі перелоги». Об’єднавши в один твір обидві частини, письменник дає назву романові «Велика рідня» (1951).

За роман «Велика рідня» у 1951 році Михайло Стельмах був удостоєний звання лауреата Державної премії, а за роман «Чотири броди» в 1980 році — Державної премії імені Т.Шевченка.

У післявоєнні роки письменник видав кілька збірок поетичних творів: «Шляхи світання» (1948), «Жито сили набирається» (1954), «Поезії» (1958), «Мак цвіте» (1968) та ін.

Серед збірок віршів для дітей можна назвати такі: «У сестрички дві косички», «Весна-весняночка», «В їжаковім вітряку», «Колосок до колоска», «Як журавель збирав щавель», «Маленька Оленка» тощо.

У 1952 році вийшла з друку його повість «Над Черемошем», а згодом — «Гуси-лебеді летять» (1964) та «Щедрий вечір» (1967).

Михайло Стельмах написав такі романи: «Кров людська — не водиця» (1957), «Хліб і сіль» (1959), «Правда і кривда» (1961), «Дума про тебе» (1969), «Чотири броди» (1961–1974).

Письменник написав також кілька п»єс: «Золота метелиця», «Зачарований вітряк», «Правда і Кривда», «Кум королю».

Михайло Стельмах створив сценарій документального кінофільму «Живи, Україно!», брав участь у створенні кінофільмів за своїми творами «Над Черемошем», «Кров людська — не водиця», «Дмитро Горицвіт».



Твори Михайла Стельмаха:

  • збірка поезій «Добрий ранок» (1941) — перша збірка;

  • поетичні збірки «За ясні зорі» та «Провесінь» (1942);

  • збірка оповідань «Березовий сік» (1944);

  • роман-хроніка «Велика рідня» (1949–1951);

  • роман «Кров людська — не водиця» (1957);

  • роман «Хліб і сіль» (1959);

  • роман «Правда і кривда» (1961);

  • автобіографічна повість «Гуси-лебеді летять» (1964);

  • автобіографічна повість «Щедрий вечір» (1967);

  • роман «Дума про тебе» (1969);

  • роман «Чотири броди» (1961–1974).

Цікаві посилання в Інтернет

Стельмах М.П. Метод.-бібліогр. матеріали // Режим доступу : http://librportal.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=517&Itemid=55. Назва з екрана. — (Дата звернення 20.02.2012).



Рекомендована література

  1. Бернадська Н.І. Українська література ХХ століття : навч. посіб. для старшокласників та вступників до вищих навч. закл. — К., 2008. — С. 159–166.

  2. Білоцерківець Н. Хліб і сіль Михайла Стельмаха // Українська культура. — 1992. — № 5. — С. 8.

  3. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн. 2: Друга половина ХХ ст. Підручник / За ред. В.Г. Дончика. — К., 1998. — С. 273–279.


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха icon100 років від дня народження Ю. Збанацького українського письменника

100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха iconСічень – 100 років від дня народження Н. С. Рибака
В 20-роки ХХ століття навчався на військових курсах в Єлисаветграді та друкував свої поезії у місцевій пресі
100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха icon100 років від дня народження Платона Микитовича Воронька
Платон Микитович Воронько (1 грудня 1913 – 10 серпня 1988) — український поет, письменник, публіцист, драматург
100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха iconЯ. Франка (до 160-річчя від дня народження)
Президент України Петро Порошенко підписав Указ №687/2015 Про вшанування пам’яті Івана Франка у зв’язку з 160-річницею від дня народження...
100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха iconРівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки” До 100-річчя від дня народження рівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки”
Поклик душі: До 100-річчя від дня народження Олени Теліги: Біобібліограф покаж. / Укладач: Л. А. Костильова; Редактори: Р. М. Щербан,...
100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха iconНавчального року: 150 років від дня народження Михайла Грушевського
В планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат
100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...
100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха icon200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861), українського поета, художника, мислителя
Яцюк В. Не забудьте пом'янути Шевченківська листівка як пам'ятка історії та культури 1890–1940. 195–річчю від дня народження присвячується...
100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха iconДо 100-річчя від дня народження
Біобібліографічний покажчик містить інформацію про буковинського єврейського письменника, почесного громадянина м. Чернівці Йосифа...
100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха iconДо 100 річчя від дня народження А. С. Малишка
Андрій Самійлович Малишко (14 листопада 1912, Обухів — 17 лютого 1970, Київ) — український поет, перекладач, літературний критик


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка