11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень)



Скачати 459,91 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації28.07.2017
Розмір459,91 Kb.
  1   2   3


11 клас Профільний рівень

(4 год на тиждень)



п/п

Дата

Зміст навчального матеріалу

1.



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920—1930-х років

Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної куль­тури, її періодизація. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні н­ап­ря­м­ки: модернізм, соцреалізм, постмодернізм. Українська література і духовне відродженню нації в першу третину ХХ ст. Літературні організації в Україні (“Гарт”, “Плуг”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, “Ланка”, МАРС). Літературна ди­с­ку­­сія 1925—1928 pоків про шляхи розвитку української літератури, активна участь у ній М.Хви­льо­во­го. Модерністські (імпресіонізм, неоромантизм, екс­пр­есіонізм, сим­во­лізм) та авангардистські (футуризм, сюрреалізм, кон­струк­тивізм) течії та їхнє значення у подоланні народницьких тенденцій в укра­їн­сь­кій літе­ра­турі, у виведенні її на світові обшири.



2.




Яскраве сузір’я творчих особистостей у поезії (П.Тичина, М.Зеров, В.Сві­­д­­зи­н­ський, Є.Плужник, В.Поліщук, М.Семенко), у прозі (Г.Косинка, М.Хви­­льо­вий, В.Підмогильний, Ю.Яновський), драматургії (М.Куліш, І. Кочерга). Сміливі творчі пошуки в українському театрі (Лесь Курбас).

Народження нового літературного жанру − кіноповісті (О.Довженко). Жанрове розмаїття роману. Популярність усмішок Остапа Вишні.

Зв’язок із західноєвропейською модерністською літературою (П. Верлен, К.Гамсун, М. Пруст та ін.).


3-4




Перший з’їзд українських письменників 1934 p. Ліквідація літературних ор­га­нізацій та угруповань, створення єдиної Спілки письменників України. Тісний зв’язок літератури з політикою, надмірна ідеологізація літературного процесу.

Репресії в 1930-ті pоки (М.Куліш, Остап Вишня, Г.Косинка, Є.Плужник, М.Зе­ров та ін.). Поняття “розстріляного відродження”.

Розвиток української літератури на західноукраїнських землях (В.Сте­фа­ник, О.Кобилянська, Б.Лепкий, О.Турянський, Б.-І.Антонич, І.Вільде та ін.)­.

Еміграційна література (О.Олесь, В.Винниченко, У.Самчук, В.Барка). “Празька школа” українських поетів (Є.Маланюк, Ю.Липа, Ю.Клен, О.Оль­жич, О.Теліга та ін.).

Розвиток української літературної критики та літературознавства (М.Гру­шевський, С.Єфремов, О.Дорошкевич). Поширення вульгарно-соціоло­гіч­них оцінок у літературознавстві.

ТЛ: «розстріляне відродження», авангардизм, соцреалізм.



ПОЕЗІЯ 1920—1930 рр.

5.




Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.

Павло Тичина

Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Подивилась ясно…”, “Одчиняйте двері...”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, “Пам’яті тридцяти”

Життєвий і творчий шлях П.Тичини. Трагізм його творчої долі. Багатогранність таланту. Мистецькі уподобання (малярство, музика).

Новаторський характер поезії П.Тичини, особливості його поетичного сти­лю (звернення до “вічних” тем, культура віршування, потужне ліричне “Я” як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тен­денцій символізму, неоромантизму, імпресіонізму, експресіонізму). Місце видатного лірика в українській та світовій літературі.

Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить” – мотив єдності людини з при­ро­дою,­ її персоніфіковане змалювання як живої істоти. Майстерне вико­рис­тання алітерацій.

Вплив символізму та імпресіонізму на ранню творчість поета.



6.




Збірка “Соняшні кларнети” — знакове явище в українській поезії перших де­сятиліть ХХ ст. Космогонічна тема і всесвіт у збірці (“Не Зевс, не Пан...”). Зорові та звукові образи-символи у змалюванні природи (“Гаї шумлять”, “Ой не крийся, природо, не крийся...”, “Пастелі”, “Енгармонійне”). Майстерне володіння верлібром. Оригінальність строфічної будови, ритмо­мелодики та римування віршів. Вірш “Арфами, арфами…”, оригінальність образів, майстерність алітерацій та асонансів, ритмомелодики у вірші.

Вплив імпресіонізму в розкритті внутрішнього світу людини в інтимній лі­риці поета (“Не дивися так привітно...”, “Подивилась ясно...”).

Вірш “Десь на дні мого серця...”, оригінальність строфічної будови, рит­мо­мелодики і римування.

Майстерне зображення глибоких переживань ліричного героя (“О панно Інно…”).



7 -8





Художнє осмислення автором національно-визвольного пробудження народу, радості українського відродження в ліричній поемі “Золотий го­мін”.

Риси модернізму в змалюванні трагічної долі України в роки грома­дян­сь­кої прямая соединительная линия 9війни (“Одчиняйте двері”, “Скорбна мати”).



9






Майстерне використання тонічного вірша. Образи-символи у вірші “Па­м’я­ті тридцяти”. Уславлення борців за визволення народу.Гуманістичний пафос збірки “Замість сонетів і октав”, неприйняття кри­ва­вого насильства у час революції.Художнє осмислення гармонії світу і дисонансів революційної дійсності, її планетарне зображення (збірка “Плуг”, цикл “В космічному оркестрі”). Євген Маланюк про злам у творчості поета (“Від кларнета твого — по­фар­­бована дудка осталась”).

Виразне читання напам’ять поезій “Ви знаєте, як липа шелестить”, «О па­н­но Інно…».

ТЛ: вітаїстичність, тонічний вірш, поліфонізм поезії, новаторство.



10-11



Київські «неокласики».

Микола Зеров

«Київ − традиція», «Чистий четвер»

Група київських поетів-неокласиків (М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О. Бургардт). Їхнє творче кредо, орієнтація на тра­ди­цію, класичну форму вірша. Загальна характеристика поезії «неокла­си­ків», її особливості.

Різногранний творчий шлях М. Зерова − лідера «неокласиків».

Культурологічна основа збірки «Камена». Філософічність, афо­ристич­ність його сонетів. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.

ТЛ.: філософічність, сонет.


12.






Максим Рильський

Яблука доспіли, яблука червоні»!..”, “Коли усе в тумані життєвому…”, “Запахла осінь в’ялим тютюном...”, “Молюсь і вірю…”, “Солодкий світ!..”, “Мова”, «Троянди й виноград»

Життєвий і творчий шлях М.Рильського. Приналежність до групи київ­сь­ких «неокласиків”.Багатогранна діяльність (поет, перекладач, фольк­ло­рист­, етнограф, публіцист, літературознавець, лінгвіст). Гуманістичний па­фос його поезій.

Рання творчість М.Рильського. Майстерне змалювання природи і вну­трі­ш­­нього світу ліричного героя у збірках “На білих островах”, “Під осін­ні­ми зорями”, “Синя далечінь”. Вплив символізму на творчість поета.

Вірш “Яблука доспіли, яблука червоні…” Майстерне змалювання в ньо­му настроїв і почуттів ліричного героя. Яскраві художні деталі, ори­гіна­ль­ні тропи у вірші. Афористичність мови. Мелодійність і задушевність поезії.


13




Життєстверджуючий пафос у змалюванні природи в образах поезії “Молюсь і вірю. Вітер грає...” Перегук вірша з поезією О.Олеся “Чари но­чі” у змалюванні єдності людини і природи.

Філософічна сповідальність пейзажної лірики поета (“Запахла осінь в’я­лим тютюном…”). Естетика природної краси й гармонії.

Вітаїстичність настрою, життєлюбство, оптимізм ліричного героя (“Со­лод­кий світ!”). Щире захоплення красою й неосяжною величчю світу.


14.




Вірш “Коли усе в тумані життєвому…” як естетичне кредо митця, гімн вічному мистецтву, нетлінності його витворів. Смислова й настроєва зна­чи­­мість образу, художньої деталі у вірші. Мотиви пошуків душевної рів­но­­ваги, краси в житті.

Т.л. Художній переклад.



Виразне читання напам’ять поезії «Яблука доспіли»

15.




Євген Плужник

Для вас, історики майбутні...”, “Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч… а човен — як срібний птах!..”, “Річний пісок слідок ноги твоєї…”

Стисла розповідь про життєву долю одного з провідних поетів “роз­стрі­ляного відродження”. Збірки його поезій “Дні” та “Рання осінь” як ваго­мий новаторський внесок в українську поезію 20-х років.

“Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність його поезії. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини («Суди мене судом своїм суворим...”).

Вірш “Для вас, історики майбутні” — зразок громадянської лірики поета, вираження свого ставлення до світу.

Захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності ду­шевної гармонії (“Вчись у природи творчого спокою...”). Майстерність у передачі миттєвого настрою ліричного героя, інтимна лірика поета (“Річний пісок слідок ноги твоєї...”). Майстерність художньої деталі.



16




Космічні мотиви в поезії Є.Плужника, усвідомлення себе часткою кос­мо­су (“Ніч… а човен — як срібний птах!..”). Мить і вічність у почуттєвому зі­ставленні. Поема “Галілей” — унікальне явище в літературі 20-х років про болючі роз­думи над тогочасною дійсністю.

ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.



17-18




Володимир Свідзинський

У рідній моїй стороні”, “Ти увійшла нечутно, як русалка…”

Біографічні відомості про поета, одного з найталановитіших представників високого модернізму, творця міфософічної поезії. Асоціативні образи-символи у збірці “Вересень”. Художня досконалість строфічної будови (усічена строфа).

Мотиви самотності й самоізоляції ліричного героя (“І цей листочок, як я”). Довершеність верлібру. Філософічність поезії (“Голубими очима вдивляється в небо дитя...”). Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви (“Ти увійшла нечутно, як русалка”). Майстер ліричної мініатюри (“У рідній моїй стороні...”).



19-20




Володимир Сосюра

Так ніхто не кохав...”, “Два Володьки”,

Білі акації будуть цвісти...”, «Люблю»

Життєвий і творчий шлях поета — талановитого лірика. Роздвоєність його душі (“Два Володьки”). Поема «Мазепа» (пролог).



21




Художня довершеність інтимної лірики поета (“Коли потяг у даль загур­ко­че”, “Ластівки на сонці”, “Марія”). Майстерність ліричної мініатюри (“Люб­лю”).

Вірш “Так ніхто не кохав...”. Неоромантичне змалювання внутрішнього сві­ту ліричного героя. Гіперболізація почуттів. Афористичність мови. Багатство тропів, майстерність у використанні поетичних фігур (анафо­ри, обрамлення). Задушевність і мелодійність поетичного слова.

Майстерне поєднання в поезії любові до Вітчизни, рідної природи і ко­ха­ної (“Білі акації будуть цвісти…”). Оригінальні тропи у вірші.

Виразне читання напам’ять поезії «Так ніхто не кохав…»



22




Література рідного краю. Поезія Г. Шульги

23




Контрольна робота з теми. Тести № 1.

прямая соединительная линия 8 ПРОЗА 1920−1930 pp.

24.




Жанрово-стильове розмаїття української прози цього періоду. Нові теми, проблеми, часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну та європейську традиції. Зв’язок із поезією.

25.





Микола Хвильовий (Фітільов)

Я(Романтика)”, “Іван Іванович”

Життєвий і творчий шлях М.Хвильового — “основоположника нової ук­ра­їнської прози” (О.Білецький). Його провідна роль в літературному жит­ті 1920-x років, у проведенні літературної дискусії 1925—1928 рр. (лі­те­ратурно-публіцистичні статті-памфлети “Камо грядеши?”, “Думки про­ти течії”, “Україна чи Малоросія?”).

Новела “Я(Романтика)”. Проблема добра і зла в житті та в душі людини, внут­рішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком, пород­же­­них революцією. Жорстокість і фанатизм головного героя. Пси­хо­ло­гіч­­ний злам у його душі. Символічний образ матері у творі.



26.




Оригінальна манера письма М.Хвильового, роль природи і діалогів у роз­кри­тті внутрішнього світу героїв, розповідь від першої особи. Про­дов­же­н­ня неоромантичних традицій М.Коцюбинського.

Повість “Іван Іванович” як сатира на новий радянський побут. Майс­­тер­не розкриття психології “вічного” обивателя. Сатиричні зображувальні за­со­би.



27.




Урок позакласного читання № 1. Змалювання образу сильної, вольової особистості (жінки Б’янки), яка бореться за свої ідеали, що розходяться з тогочасною дійсністю у повісті “Сентиментальна історія”.

28.





Григорій Косинка (Стрілець)

В житах”, “Фавст”

Життєвим і творчий шлях письменника. Трагічна доля митця. Новелістична майстерність митця (“На золотих богів”, “В житах”, “Політика”, “Серце”).Відображення українського села в 1920-ті роки, йо­го гострих проблем, складної долі селянина. Змалювання строкатої кар­ти­ни життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі.


29




“В житах” як зразок імпресіоністичної новели. Проблематика твору (зу­пи­нена мить, пошуки порушеної гармонії). Вітаїстичний пафос, імпреc­сіо­ністична настроєвість. Зорові і слухові образи, художні деталі в но­велі. Лаконізм і психологічна насиченість оповіді.

30.




«Фавст» – новітня інтерпретація відомого “вічного” образу Фауста із

тво­­­ру Й.В.Гете. Втілення європейської ідеї бунту, активної протидії лю­ди­­ни обставинам. Образ Прокопа Конюшини у творі.

Особ­­­­­ливості художнього стилю Г.Косинки.

ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.



31.




Валер’ян Підмогильний

Місто”



прямая соединительная линия 7Біографічні відомості про письменника як представника психологічної прози, перекладача, творця українського модерністського роману (“Міс­то”) та екзистенційної повісті (“Повість без назви”).

Своєрідний підхід письменника до розкриття традиційної теми поки­ну­тої дівчини у романі “Невеличка драма”. Протиставлення у творі Марти Висоцької, сильної духом і національно свідомої української жінки, его­їсту-прагматику Юрію Славенку. Екзистенційні мотиви. Ранні опові­да­н­ня і повісті (“Син”, “Гайдамака”, «Третя революція», “Повстанці”, “Істо­рія пані Івги” та ін.).



32.




Роман “Місто” − взірець української урбаністичної прози. Світовий мо­тив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретованій на національному ґрунті.

TЛ: екзистенціалізм, маргінальність, пси­хологізм, іронія.



33.




Образ “цілісної” людини в єдності її біологічного, духовного, соціаль­но­го − інтелігента Степана Радченка, складність і неоднозначність його ха­рактеру. Іронічний характер змалювання. Жіночі образи у творі. Перегук твору з кращими здобутками світової літератури.

34




РМ (у) №1 Усний навчальний міні-твір на тему «Чи підкорив місто Степан Радченко?»

35




В. Підмогильний Жіночі образи в романі «Місто». Перегук твору з найкращими здобутками світової літератури

36




УПЧ В. Підмогильний «Історія пані Ївги»

37




Юрій Яновський

Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі” (з роману “Вершники”)

Життєвий і творчий шлях письменника-романтика. Активна участь Ю.Яно­­в­ського у становленні українського кіно, відбиття цього у його твор­­­­чості (роман «Майстер корабля»). Особливості стилю Ю.Яно­в­сь­ко­го.

ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. Романтика як пафос і романтизм як стильова течія в літературі. Засоби ро­ман­тичного зображення.



38-39.




Роман у новелах “Вершники” як соцреалістичний твір. Своєрідність ком­по­зиції і жанру (поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, но­ве­ли). Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Показ героїв у не­зви­чайних обставинах.

Життєві реалії як поштовх до художнього узагальнення. Новели “Под­вій­не коло”, «Шаланда в морі». Умовність зображення. Ідея протиставлення загаль­но­люд­ських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як тра­Ге­дія народу.



40




Новела “Дитинство” – ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті.

Новела “Шаланда в морі” – утвердження в ній високих загаль­но­люд­сь­ких ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку (Му­сій Половець, Половчиха).



Контрольний домашній твір.

41




Остап Вишня (Павло Губенко) “Моя автобіографія”, “Чухраїнці”,

Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом”

Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні — одного з найвидатніших українських письменників-гумористів. Велика популярність і значення усмішок Остапа Вишні у 20-ті роки. Арешт і десятилітнє заслання у ста­лін­сь­ких таборах. Табірний щоденник “Чиб’ю. 1934”.







Тематична і жанрова різноманітність творчості. Особливості стилю пись­ме­н­ника (оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор).

Утвердження засобами гумору народної моралі. “Моя автобіографія” як оригінальний жанр, гумористична розповідь про своє життя і літературну творчість.



42




Гумореска “Чухраїнці”, гумористичне висміювання в ній деяких нега­тив­них рис української ментальності.

43.




“Остап Вишня — поет полювання” (М.Рильський). Цикл “Мисливські усмішки” (гуморески “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом” та ін.). Зображення в них комічних життєвих ситуацій, мальовничих картин при­ро­ди. Глибокий ліризм розповіді, тонка іронія.

44




Контрольна робота з теми. Тести № 2.

ДРАМАТУРГІЯ 1920-1930 pp.

45




Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка). Драматургія 20-30-х років (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модернізму.

46.




Микола Куліш “Мина Мазайло”

Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора, його творча співпраця з режисером модерного українського театру Лесем Курбасом. Утвер­дже­н­ня загальнолюдських цінностей і сатиричне викриття потворних явищ того­часної дійсності у п’єсах М.Куліша.

Огляд його драматичних творів (“97”, “Народний Малахій”, «Маклена Гра­са» та ін.). Новаторство драматурга, його місце серед найвизначніших дра­матургів-новаторів ХІХ—ХХ ст.


47.




Сатирична комедія “Мина Мазайло”. Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття без­ду­ховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового ко­рін­ня.

48.


Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення.

Особливості стилю М.Куліша, поєднання в ньому рис реалізму та ро­ман­тиз­му, сатиричних та трагедійних начал, оригінальне втілення за­га­ль­но­люд­ських проблем на національному ґрунті, створення коло­рит­них на­ціо­нальних характерів. Актуальність п’єс М.Куліша сьогодні.



Каталог: Oksana
Oksana -> Літературна гра «Шевченко від а до Я»
Oksana -> Інтелектуальна гра «Даугавпілс» «Ерудит-лото»
Oksana -> Урок світової літератури у 8 класі Провела вчитель Перемозької зош І-ІІІ ст. Багнюк Надія Михайлівна
Oksana -> Урок з позакласного читання для учнів 5 класу "сучасні письменники для дітей"
Oksana -> Урок позакласного читання в 5 класі Тема. Протистояння добра І зла в повісті-казці
Oksana -> Залучення учнів до читання художніх творів
Oksana -> Теоретичні та методичні засади реалізації нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика»
Oksana -> «М. П. Мусоргський. Пісні та романси»
Oksana -> Урок української літератури в 11 класі Тема. Микола Вінграновський поет, прозаїк, кіномитець


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) iconКлас Усього – 70 год. На тиждень – год. Текстуальне вивчення – 62 год. Розвиток мовлення – год. Позакласне читання – год. Резервний час – 2 год
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) iconКлас Усього — 0 год. На тиждень — год Текстуальне вивчення творів — 54 год Повторення й узагальнення — год Література рідного краю — год Позакласне читання — год Розвиток мовлення — год
Усього — год. На тиждень — год Текстуальне вивчення творів — 54 год Повторення й узагальнення — год Література рідного краю — год...
11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Усього — год. На тиждень — год Текстуальне вивчення творів — 59 год Повторення й узагальнення — год Література рідного краю — год...
11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. К; 2010. 111с
Навчальний предмет. Українська література 11 клас. Розділ. Еміграційна література
11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) iconУкраїнська література 1 – клас (профільний рівень) 140 годин на рік, години на тиждень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки:...
11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) icon0 год. На тиждень – год. На текстуальне вивчення художніх творів – 54 год
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) icon5 год. На тиждень – год. На текстуальне вивчення художніх творів – 27 год
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) iconСвітова література 10-11 класи Профільний рівень
На текстуальне вивчення літературних творів, розгляд біографічних відомостей про письменників І огляди періодів (явищ) літературного...
11 клас Профільний рівень (4 год на тиждень) iconПояснювальна записка до питань для підсумкової атестації з української мови за курс школи ІІІ ступеня (10-11 клас)
Дані питання розроблені на основі діючої програми: Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10 – 11 класи....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка