135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський



Дата конвертації15.10.2017
Розмір91,7 Kb.

135 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

КОРНІЯ ІВАНОВИЧА ЧУКОВСЬКОГО



Корній Іванович Чуковський — один із основоположників дитячої літератури ХХ століття. Він був відомим як прекрасний критик, перекладач, літературознавець.
1. Життєвий шлях Корнія Івановича Чуковського

31 березня 1882 р. у Петербурзі народився Микола Васильович Корнєйчуков, російський письменник українського походження («Мойдодир», «Тараканище», «Айболить»), літературознавець і перекладач – Корній Іванович Чуковський. Він був позашлюбною дитиною полтавської селянки Катерини Йосипівни Корнєйчукової та Еммануїла Соломоновича Левенсона.



Катруся – прислуга у сім’ї Левенсона, впала в око хазяйському сину. Коли ж гріх зіпсував фігуру дівчини, батьки винуватця відкупилися й виселили полтавку. Коханець зняв для молодої мами та народженої дочки помешкання, давав кошти на утримання. Катруся ж заробляла на життя прасуванням, не мала ніякої освіти, але була дуже гарненькою, як бариня, носила у вихідні дні капелюшок і рукавички з мереживом. Коли вона знову стала «при надії», батьки одружили Еммануїла і стежили, щоб він не скакав у гречку. Маленькому Миколці мама при хрещенні дала своє прізвище, а хрещений батько Василь дав хлопцю ім’я по батькові. Все життя полтавська селянка Катерина Йосипівна розмовляла з сином тільки українською мовою.

Оскільки батько вже не мав коштів для допомоги, мати з дітьми виїхала до Одеси. Там вона віддала шестирічного Миколу в дитячий садок мадам Бухтєєвої. Далі була гімназія, де Микола познайомився та потоваришував з Борисом Житковим, майбутнім дитячим письменником. Та царський указ «про кухарчиних дітей» змінив життя: у п’ятому класі хлопчика відрахували «за низьке походження». Пізніше він написав про це автобіографічну повість «Срібний герб».

Працюючи на чищенні дахів від фарби, Микола опанував програму, склав іспити й отримав атестат зрілості. Крім того він самотужки вивчив англійську мову, придбавши за копійки самовчитель із вирваними сторінками та заучуючи нові слова під час роботи. Хлопець на даху крейдою писав слово, поки доповзав до останньої букви – запам’ятовував його та щовечора називав матері близько ста нових англійських слів. У книзі були відсутні сторінки, де пояснювалися правила вимови та читання, однак це не завадило хлопцю опанувати граматику та лексику незнайомої мови, яку він навіть жодного разу не чув.

Ще в гімназії Корнєйчуков почав писати вірші і невеликі оповідання, але дуже соромився своїх творів, і лише в дев’ятнадцять років Володимир Жаботинський відкрив талант Корнєйчукова. Співробітник «Одеських новин» використовував псевдонім «Корній Чуковський», до якого згодом додалось фіктивне по батькові — «Іванович».

Через два роки Жаботинський дав юнакові рекомендацію – і Корнія відправили до Англії, спеціальним кореспондентом, бо в редакції Корній був єдиним, хто володів англійською мовою. За два дні до від’їзду, Корній Чуковський обвінчався з Марією Гольтфельд.

У цьому шлюбі з’явилися діти — Микола, Лідія (обоє стали письменниками, Лідія — ще й правозахисником), Борис (загинув на фронті в перші місяці війни 1941 р.) і померла у 1931 р. від туберкульозу Марія (Мурочка), якій присвячена більшість дитячих віршів батька — носили після революції прізвище Чуковських та по батькові Корнійович/Корніївна.

В Англії з’ясувалося, що Чуковський абсолютно не сприймає на слух англійську мову, не кажучи вже про вимову. Але майбутній письменник не знітився і почав активно переучуватися. Чуковський жив у Лондоні, надсилаючи до Росії свої статті та замітки, а також майже кожен день відвідував безкоштовний читальний зал бібліотеки Британського музею, де читав твори англійських письменників, істориків, філософів, публіцистів.

Письменник раз і на все життя установив для себе правила, які наколи не порушував:



  • вставати о п’ятій годині ранку і одразу ж сідати за працю, не витрачати дарма жодної хвилини,

  • завжди відповідати на всі листи,

  • вести щоденник і виконувати всі обіцянки чи просто їх не давати. Напевно тому так багато встиг зробити.

Після повернення до Росії Чуковський почав видавати сатиричний журнал «Сигнал», але допустив вільні вислови й образу імператорського прізвища, за що потрапив до в’язниці. Чекаючи рішення суду, він геть перелякав охорону тим, що читав уголос розповіді О. Генрі і реготав, немов божевільний.

К. Чуковський переклав українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядкував кілька видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911).

Чуковський – кращий критик «Срібного століття», але культурне середовище загинуло, бо воно не потрібне комісарам… і Чуковський поховав свій талант критика, про що шкодував все життя. За короткий час він створив найкращі казки – «Айболить», «Мийдодір», «Муха-Цокотуха», «Телефон». Але скільки було критики!

«Муху-Цокотуху» оголосили гімном куркульського і міщанського побуту, що завдає радянським дітям непоправної шкоди.

Письменник Казакевич сигналізував, що казка «Тараканище» – це сатира на Йосипа Віссаріоновича Сталіна, хоч казка була написана, коли Чуковський ще не знав нічого про «батька народів».

Далі почалася смуга особистих трагедій письменника. Туберкульоз звів у 1931 році в могилу одинадцятирічну доньку Марію, через сім років заарештували Матвія Бронштейна, чоловіка дочки Лідії. Тільки через два роки безперервної біганини інстанціями Чуковський зміг домогтися інформації про долю свого зятя, розстріляного у 1938 році.

Чуковський займався перекладами книг Кіплінга, Марка Твена, Оскара Уайльда, видав книгу про теорію художнього перекладу. У 1962 році він став почесним доктором літератури Оксфордського університету у Великобританії.

На його дачі в Передєлкіно Корній Іванович організував за власний кошт дитячу бібліотеку, читальню та дім дитячої книги.

Корній Чуковський захворів вірусним гепатитом і у віці 87 років помер 28 жовтня 1969 року. Прах Корнія Івановича Чуковського спочив на невеликому кладовищі селища Передєлкіно. Ще до своєї смерті письменник склав список людей, яких не бажав «бачити» на своїх похоронах.

Джерело: http://uahistory.com/topics/famous_people/4315


2. Головна праця життя

У 1918 р. К.І. Чуковський почав готувати перше після революції зібрання творів М. Некрасова. Незважаючи на те, що до видання увійшло багато віднайдених текстів і за повнотою це видання перевищувало всі попередні, дослідник був незадоволений своєю роботою. Він поставив собі за мету «окончательно выработать канонический текст, свободный от цензурных искажений, и дать научный историко-литературный и текстологический комментарий к каждому стихотворению Некрасова».

Головна праця його життя, як уважав К. І. Чуковський, – повне зібрання віршів Некрасова – вийшла друком у 1926 р. Результатами здійсненого дослідження стали також два «Некрасовских сборника», том невідомих прозових творів Некрасова, книг про Некрасова «Поэт и палач» (1921), «Жена поэта» (1922), «Некрасов» (1926), а також ґрунтовна підсумовуюча праця «Мастерство Некрасова», яку Чуковський закінчив у 1952 р.

Джерело: http://2010.orthodoxy.org.ua/node/45922


3. Як Чуковський-критик став дитячим письменником

У 1916 р. К. Чуковський у вагоні поїзда знайомиться з М. Горьким. Ця зустріч змінить творче життя літературного критика, журналіста та перекладача Корнія Чуковського та подарує дітям нового казкаря, який кардинально змінить дитячу літературу післяреволюційного періоду.

У тій поїздці М. Горький поділився наміром відродити справжню дитячу літературу: видати близько чотирьохсот найкращих дитячих книг зі всього світу та зацікавити сучасних письменників писати для дітей. На той час К.І. Чуковський мав досвід критика дитячої літератури, дослідника дитячої мови та психології, упорядника та редактора дитячих книг.

Корній Іванович зацікавився дитячою мовою на початку ХХ ст., а свої перші спостереження надрукував у статті «Детский язык» (1907). Подальші публікації вийшли у книзі «Матерям о детских журналах» (1911). В одній зі статей, вміщеній у цьому виданні, письменник звертається до читачів із проханням, яке потім буде повторювати ще багато разів: надсилати йому для дослідження цікаві дитячі слова, звороти – все, що може зацікавити в дитячій мові.

Увесь цей матеріал пізніше ввійде до книги «От двух до пяти».

К.І. Чуковський завжди вважав себе літературним критиком. Він відчував обов'язок своєчасно звернути увагу суспільної думки на ситуацію з дитячою літературою, оскільки на той час основну масу дитячих письменників складали люди, які не змогли знайти своє місце в інших жанрах. Дитяча література була позбавлена смаку та нецікава самим дітям. У своїх критичних статтях К.І. Чуковський наголошував на тому, що дитяча література не може бути нижчою за якістю, ніж література для дорослих.

Після зустрічі з М. Горьким К. Чуковський записав у Щоденнику: «…я решился на дерзость: начал поэму для детей («Крокодил»), воинственно направленную против царивших тогда в детской литературе канонов».

Відомий літературознавець Ю. Тинянов писав, що дитяча поезія того періоду була похмура, безпредметна, зображала передусім сімейні свята, дитячу кімнату та пейзаж з її вікон. Казки ніби вчили дітей якомога менше рухатися, якомога менше цікавитися навколишнім світом, не турбувати ні батьків, ні себе.

Джерело: http://vk.zt.ua/node/3314
4. Із замкненої кімнати – на вулицю, у сповнене пригод вируюче місто

Казки К.І. Чуковського вийшли з замкненої дитячої кімнати на вулицю: в них велике місто живе сучасним життям зі своїм швидким темпом, дорожньо-транспортними пригодами, зоопарками, трамваями. Опинившись на такій вулиці персонажі його казок не розгублюються як герої різдвяних історій, які від безпорадності перед ворожим світом замерзають на вулиці від холоду. Діти-персонажі К.І. Чуковського самі стають захисниками слабких, ображених, вони – герої в повному розумінні. Таким чином, дитина перестає бути об'єктом зображення поетичного твору, а сміливо стає самим центром події.

Письменник підмітив, що дитина прагне постійно рухатися, грати, прагне швидкої зміни образів, емоцій, картин, тому його вірші побудовані на калейдоскопічній зміні епізодів, настроїв, ритмів. І якщо раніше в дитячих віршах майже нічого не відбувалося, то у К.І. Чуковського мало не в кожному рядку щось діється: пульсує, скаче, дзвенить, крутиться та підстрибує.

У 1916 р. за пропозицією М. Горького К. Чуковський очолив дитячий відділ у видавництві «Парус». Одна за одною починають виходити його книги дитячих віршів: «Крокодил» (1916), «Мойдодыр», «Тараканище» (1923), «Муха-Цокотуха» (1924), «Бармалей» (1925), «Телефон» (1926), «Доктор Айболит» (1929). Також письменник займається перекладами та переказами англійських, шотландських, валійських і норвезьких казок для різноманітних збірників і дитячих журналів.

Джерело: http://vk.zt.ua/node/3314
5. Чуковський проти Діснея

Протягом останніх десятиліть багато говорять про вплив мультфільмів і коміксів на дитячу психіку. Але мало хто знає, що загрозливу тенденцію зростаючої популярності дитячих творів, де насилля і грубість йде поруч зі сміхом, помітив ще в середині ХХ століття саме Корній Чуковський. Він написав цикл статей про сучасну американську літературу для дітей: «Преодоление Диснея», «Мульти», «Растление детских душ», «Воспитание гангстеров».

Чуковський був стурбований тим, що сюжетною основою більшості казок для дітей (як мультиплікаційних, так і казок-коміксів) в Америці все частіше ставали найрізноманітніші шахрайства і підлості. І чим хитрішими були способи, якими один герой користувався довірою та щирістю іншого, тим більше сміху це мало викликати у маленького читача.

Вражало Чуковського і надмірне оспівування грошей та наживи в дитячих творах: «дети с блаженной улыбкой возлежат на бесчисленных долларах, которыми устлан весь пол, и влюблено перебирают их своими детскими пальцами, и плетут из них какие-то гирлянды, и украшают себя ими, как цветами, и зарываются в них с головой, и, как завороженные, повторяют в экстазе: «Мы хотим, мы хотим быть банкирами!»; «пачка долларов на рисунке Диснея окружена каким-то особенным сиянием, вроде нимба вокруг головы чудотворца на старинных византийских иконах».

Особливу небезпеку, на думку Чуковського, становило те, що все більшої популярності набирали комікси – історії, сюжети яких викладалися кінематографічним методом: безперервним рядом картин із мінімальною кількістю віршів або прози. Цей метод надзвичайно близький до психіки маленьких дітей, що робить викривленні цінності подібних мальованих історій ще більш небезпечними.

Джерело: http://vk.zt.ua/node/3314


6. Мрія дитячого письменника

Ще один напрям діяльності невтомного письменника та вченого пов’язаний із переїздом на дачу в Передєлкіно (селище під Москвою), де Корній Іванович прожив до кінця свого життя. Він був не лише улюбленим дитячим письменником, але й їхнім найкращим другом – К.І. Чуковський започаткував традицію збирати дітей з навколишніх сіл на святкові вогнища, куди запрошував відомих людей. До дітей у Передєлкіно приїжджали Л. Кассіль, С. Михалков, А. Барто, Рина Зелена, А. Райкін та ін. На таких зустрічах в останні роки збиралося до півтори тисячі дітей.

Саме в Передєлкіно Корній Іванович реалізував іще одну свою мрію – організував за власний кошт дитячу бібліотеку. У 1957 р. поряд із його дачею було побудовано справді дитячу бібліотеку – зовні вона нагадувала теремок, всередині було затишно та зручно, кімнати обладнані веселими різнокольоровими меблями. Це була не лише бібліотека, але й читальня та дім дитячої книги. К.І. Чуковський хотів, щоб діти знали сучасних письменників, тому на стінах скрізь висіли їх портрети. Письменники та художники з усіх міст надсилали в бібліотеку свої книги, портрети, картини та іграшки. У бібліотеці можна було не лише читати, а й малювати, столярувати, слюсарювати, переплітати книги. Діти самі слідкували за порядком у бібліотеці, допомагали вести каталоги, записувати нових читачів, видавати літературу.

Однак Чуковський наголошував і на тому, що в бібліотеці мало лише видавати книги, потрібно виховувати дітей, спрямовувати їхнє читання та прищеплювати любов до якісної літератури.

Джерело: http://vk.zt.ua/node/3314 7


7. Казки Чуковського

  • Лікар Айболить (1936)

  • Англійські народні пісеньки

  • Бармалей (1925)

  • Украдене сонце

  • Крокодил (1916)

  • Мийдодір (1923)

  • Муха-Цокотуха (1924)

  • Пригоди Бібігона

  • Плутанина (Путаница)

  • Тараканище (1923)

  • Телефон (1926)

  • Топтигін і Лисиця

  • Топтигін і Місяць

  • Федорине горе

  • Курча

  • Диво-дерево


Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> Наталія звольська
downloadcenter -> Перекази І легенди Звягельщини
downloadcenter -> Уроках читання. Презентація творчих знахідок учителів молодших класів. Тема уроку: Літературні казки про тварин. Іван Франко «Лисичка і Журавель»
downloadcenter -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок Тема бесіди для учнів старших класів
downloadcenter -> До Антології увійшли поетичні та прозові твори письменників міста Катеринослава – Січеслава – Дніпропетровська, написані для дітей І про дітей, для юнацтва І про юнацтво за період 1883-2012 рр
downloadcenter -> Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський icon136 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чукоовський
Корній Іванович Чукоовський (справжнє ім'я Микола Васильович Корнєйчуков)
135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський iconУкраїнське читання Розділ. Творчість Корнія Івановича Чуковського Тема. Творчість Корнія Чуковського. Вірш «Диво-дерево»
Мета. Продовжити знайомити учнів із життям та творчістю Корнія Івановича Чуковського; виявити читацьку зацікавленість до його творів,...
135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський icon135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба
Олександр Іванович Кандиба (4 грудня 1878 – 22 липня 1944) — український письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої...
135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський iconБіобібліографічний нарис
Корнія Чуковського: ( до 130-річчя від дня народж та 30-річчя присвоєння б-ці №8 імені письм.): біобібліогр нарис / цбс поділ р-ну...
135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський icon135 років від дня народження Симона Васильовича Петлюри (1879–1926) Симон Васильович Петлюра

135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський icon135 років від дня народження Альберта Ейнштейна
Альберт Ейнштейн — (1879–1955) — один із найвизначніших фізиків XX століття. Лауреат Нобелівської премії 1921 року
135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський icon135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка
Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко, 8 січня 1879 – 11 серпня 1932) — український письменник І педагог
135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський icon180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва
У 1882 році Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень...
135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський iconСиниця Григорій Іванович. 110 років від дня народження
Воно відоме давним-давно, воно жило, набиралося сил у народі, в його надрах. Етнографічні, сюжетні, інші ознаки – це ще не народність....
135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка