135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба



Скачати 87,38 Kb.
Дата конвертації23.09.2017
Розмір87,38 Kb.

Календар знаменних дат Додаток 6


135 років від дня народження Олександра Олеся

(Олександр Іванович Кандиба,

1878–1944)




Олександр Іванович Кандиба (4 грудня 1878 – 22 липня 1944) — український письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої твори публікував під псевдонімом Олександр Олесь.

Біографія

Олександр Олесь народився 4 грудня 1878 року в місті Білопіллі в Лебединськім повіті Слобожанщини, Сумська область, в чумацько-селянській сім’ї. Дід по матері орендував маєток у селі Верхосулі, де провів молоді роки Олесь. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років.

Мати Олександра з трьома дітьми повернулася до Білопілля. Виховувала дітей у любові. У чотири роки Сашко вже вмів читати. Незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезія Шевченкового «Кобзаря». Тут Олександр Олесь закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15-ти років (1893) вступив до хліборобської школи в містечку Деркачі неподалік Харкова. Там Олександр брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з’являються його перші вірші.

Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки Олесь змушений був залишити його. Працює в херсонських степах.

1903 року Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту. Під час навчання в університеті паралельно працює на Дарницькій скотобійні.

Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам’ятника І.П. Котляревському в Полтаві. У цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.

Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944). Від 1909 року Олесь позначає обкладинки своїх книжок спершу з варіантами (Кн. ІІ, Т. ІІІ), а від «Драматичних етюдів» послідовно використовує позначення «Кн.» плюс римська цифра, яка відповідає порядковому номеру збірки.

У 1905 році альманах «Багаття» уперше публікує твори Олександра Олеся.

За 1907–1918 роки поет створив шість книжок. У 1907 році виходить збірка його поезій «З журбою радість обнялась». Становлення поета припадає на часи революційного піднесення визвольного руху. За сприяння відомого історика Олександри Єфименко, яка високо оцінила вірші молодого автора, за кошти українського громадського діяча Петра Стебницького у 1907 році виходить його збірка поезій «З журбою радість обнялась» під псевдонімом Олександр Олесь. Творами талановитого поета-лірика захопилася освічена громадськість, із нетерпінням очікуючи нових видань. 1914 року — книжка «Драматичні етюди» (Кн. IV).

1909 року вийшла друком збірка «Будь мечем моїм!..» (1909, авторська назва була знята цензурою, тому книжка вийшла під заголовком «Поезії. Кн. ІІ»). 1911-го — третя збірка «Книжка третя».

П
Будинок на вулиці Петропавлівській у Сумах, де періодично (1893–1917) жив Олесь
одорож Гуцульщиною у 1912 році збагатила поета незабутніми враженнями. Описуючи храмове свято в селі Криворівні, він із захватом згадує барвистий одяг верховинців, які спускалися з гір у долину. «Неначе квітки, що ростуть на горах, ожили і сходять до Черемошу, щоб напитися студеної води. Зачервоніло незабаром усе біля церкви.., наче розцвів нагло квітник або хто розкидав червоне, як мак, багаття… Я стояв, дивився і не міг надивитися на сей прекрасний народ, що не зазнав панщини, що зберіг вільну душу, мову і старосвітські звичаї, повні краси». Зустріч із Гуцульщиною знайшла втілення у поемі «На зелених горах» (1915): в ній «країна див» асоціюється з вільним духом українського народу. Тоді ж, 1912 року, Олесь познайомився та провів кілька днів у Карпатах з І. Франком (який справив на нього «надзвичайно файне враження»), з В. Гнатюком, О. Кобилянською, М. Коцюбинським.

У 1913 році Олександр Олесь побував в Італії, написав низку віршів («Мов келих срібного вина», «Італійська ніч підкралась», «В долині тихий сон летить»), які збагачують українську мариністичну лірику, тобто пов’язану із зображенням морських пейзажів. Поет радісно зустрів повалення самодержавства. Він, як і всі прогресивні діячі, гостро відчував національне поневолення народу. В «Юнацькій пісні» (1915), присвяченій синові Олегові, що згодом стане відомим поетом під ім’ям Олег Ольжич, Олександр Олесь передбачав крах імперії, адже сини України піднімалися у кожну епоху на священну боротьбу:


Земля розступилась! І з праведних трун

Виходять Хмельницький, Мазепа, Богун!

І з Волі знімають кайдани міцні,

І слізьми співають щасливі пісні.
У 1917 році Олександр Олесь видає нову книжку поезій, в якій особливу увагу привертає цикл «З щоденника. Р. 1917», наснажений урочистими інтонаціями, що передають перші кроки у виборюванні національної самостійності. Ліричний герой віршів циклу схвильований бурхливими подіями будівництва української державності, йому аж не віриться, що над поневоленим упродовж довгих віків краєм засяяло сонце свободи.

Після більшовицького жовтневого перевороту Олександр Олесь опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя Олександра Олеся. Після еміграції за кордон оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Олександр Олесь видає за кордоном ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною:


Душа розірвана, як рана…

Бальзам далеко так, як сонце,

А сонце, сонце, як і щастя,

Там, там, лише в краю коханім.

(«В вигнанні дні течуть, як сльози»)
Він також слідкує за літературними процесами в радянській Україні. На твори, писані Павлом Тичиною на замовлення партії, Олександр Олесь відгукнувся віршем-докором «І ти продався їм, Тичино…».

Поет хоче відвести душу в сивій давнині, він багато пише про міжусобиці княжої доби, які призвели до занепаду Київську Русь. Певне, ця тема була навіяна кривавою громадянською війною в Україні (так з’являється збірка «Минуле України в піснях», видана 1930 року у Львові).

Поета-вигнанця хвилюють жахливі вісті про голодомор 1933 року в Україні, про арешти й розстріли української інтелігенції, зокрема про розправу над особистим приятелем — письменником Антоном Крушельницьким та його дорослими синами Іваном і Тарасом у грудні 1934 року. Трагедія, яка спіткала добре знайому родину Крушельницьких, стала імпульсом до написання за кілька днів січня 1935 року драми «Земля обітована».

Т
Могила Олександра Олеся


яжкими були останні роки Олександра Олеся. Гітлер розчленовує Чехословаччину, яка прихистила поета. Угорські фашисти в крові затопили проголошену державність Карпатської України. У вересні 1939 року спалахнула Друга світова війна. Поета не покидають тривожні думи про сина Олега — активного учасника руху Опору. Восени 1941 року юнак побував у Києві, мріючи про відновлення української державності. Та боротьба була нерівною: нацисти схопили Олега Ольжича і в червні 1944 року закатували в концтаборі Заксенгаузен. Так передчасно обірвалося життя відомого вченого-археолога і талановитого поета. 22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.

У 2010 році в м. Білопіллі було встановлено пам’ятник Олександру Олесю1.


Цікаві інтернет-ресурси

  • «Знамениті українці»: Олександр Олесь [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=j0HytxSl7ow. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • «По дорозі в казку». Олександр Олесь [Електронний ресурс] // Українська дитяча бібіліотека. — Режим доступу: http://ditky.in.ua/sklit/466-po-dorozi-v-kazku.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Вірші Олександра Олеся [Електронний ресурс] // OnlyArt. — Режим доступу: http://onlyart.org.ua/?page_id=5595. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Гіркий трунок поезії [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=oAnaLBZTv4I. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Олександр Олесь [Електронний ресурс] // Parta.ua. — Режим доступу: http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/176/. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Олександр Олесь [Електронний ресурс] // КГБ. — Режим доступу: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/oles1.txt. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Олександр Олесь [Електронний ресурс] : творчість // Клуб Поезії. — Режим доступу: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=119&type=tvorch. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Олександр Олесь «І сниться сон мені» [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=fVdBmn-WJoo. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Олександр Олесь. «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..» [Електронний ресурс] // Zno. if. ua. — Режим доступу: http://zno.if.ua/?p=653. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.09.2013.

  • Олесевий край [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=gi3CvfA_9QY. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Проблематика драматичного етюду «По дорозі в Казку» [Електронний ресурс] // Бібліотека української літератури. — Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/sochin/printout.php?id=40&bookid=18. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Рената Бабак. Пісня «Жита». Олександр Олесь [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=YnUSXBvt04U. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Сумщина, Білопільщина, Верхосулка, О. Олесь [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=3wr2T2KSQGM. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

  • Фільм «Лебідь» за віршем О. Олеся [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=hQ5yvk3QZA4. — Назва з екрана. — Дата звернення 27.08.2013.

Рекомендована література

  1. Голобородько, К. Ю. Художній мікрокосм Олександра Олеся: час у вимірі поетичного слова [Текст] / К. Ю. Гелобородько // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2008. — № 16/18. — С. 95–97.

  2. Герасимов, Ю. Непрочитаний твір: Дешифрування інотаційного коду програмного твору Олександра Олеся засобами виразного читання [Текст] : [вірш «О слово рідне! Орле скутий…»] / Ю. Герасимов // Українська мова та література. — 2008. — № 43/44. — С. 14–17.

  3. Завалій, Л. Історичне минуле у книжці Олександра Олеся «Княжа Україна» [Текст] : [матеріали до уроку літератури у 5 кл.] / Л. Завалій // Українська мова та література в середніх школах, ліцеях та колегіумах. — 2011. — № 10. — С. 117–126.

  4. Заренська, І. Журба і радість Олександра Олеся [Текст] : [план-конспект уроку-дослідження] / І. Заренська // Українська література в загальноосвітніх школах. — 2008. — № 10. — С. 32–37.

  5. Лукіяненко, А. Спогад про Олександра Олеся [Текст] / А. Лукіяненко // Березіль. — 2004. — № 3/4. — С. 149–151.

  6. Малютіна, Н. П. Драматугрія Олександра Олеся [Текст] / Н. П. Малютіна // Українська драма кінця ХІХ – поч. ХХ ст. — К., 2010. — С. 172–204.

  7. Назаренко, Л. Оцінювання продукту проектної діяльності школярів у контексті літературної освіти (за творчістю Олександра Олеся) [Текст] / Л. Назаренко // Українська мова та література в школі. — 2011. — № 3. — С. 30–34.

  8. Новіков, А. Лінгвопростір Олександра Олеся: концепти і концептуалізація [Текст] /
    А. Новіков // Українська література в загальноосвітній школі. — 2011. — № 7/8. — С. 63.

  9. Олесь, О. Княжа Україна [Текст] / О. Олесь // Шкільна бібліотека. — 2008. — № 5. — С. 132–160.

  10. Осьмак, Н. Особливості художньої трансформації образу пісні в поезії Олександра Олеся та Грицька Чупринки [Текст] / Н. Осьмак // Дивослово. — 2009. — № 11. — С. 57–60.

  11. Парубець, В. Впровадження методу проектів у процесі вивчення української літератури [Текст] / В. Парубець // Українська література в загальноосвітніх школах. — 2008. — № 11. — С. 24–28.

  12. Рибалка, І. В. Напружені епізоди драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» [Текст] / І. В. Рибалка // Все для вчителя. — 2009. — № 23/24. — С. 115–117.

  13. Серікова, А. Два уроки з вивчення творчості Олександра Олеся [Текст] / А. Серікова // Українська література в загальноосвітніх школах. — 2010. — № 5. — С. 24–27.

  14. Тиценко, О. В. «З журбою радість обнялась…» [Текст] : [до 130-ї річниці від дня народження Олександра Олеся] / О. В. Тиценко // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2008. — № 36. — С. 25–28.

  15. Якименко, Л. Зігріті поезією [Текст] : [Надія Суровцова про Олександра Олеся] /
    Л. Якименко // Дивослово. — 2012. — № 10. — С. 46–49.




1 http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_Олесь.

Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба iconТворчість олександра олеся у дитячому читанні
Народився Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) 12. 1878 у м. Білопіллі (Крига) на Сумщині (за іншими свідченнями у с. Верхосулля)....
135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба icon135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський
Корній Іванович Чуковський — один із основоположників дитячої літератури ХХ століття. Він був відомим як прекрасний критик, перекладач,...
135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба icon135 років від дня народження Симона Васильовича Петлюри (1879–1926) Симон Васильович Петлюра

135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба icon136 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чукоовський
Корній Іванович Чукоовський (справжнє ім'я Микола Васильович Корнєйчуков)
135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба icon135 років від дня народження Альберта Ейнштейна
Альберт Ейнштейн — (1879–1955) — один із найвизначніших фізиків XX століття. Лауреат Нобелівської премії 1921 року
135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба icon135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка
Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко, 8 січня 1879 – 11 серпня 1932) — український письменник І педагог
135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба iconТворчість Олександра Олеся. Володимир Винниченко. Новела
Опрацювати сторінки підручника (289-295), скласти хронологічну таблицю до біографії Олександра Олеся
135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба iconЮ. О. Матвієнко, С. В. Матвієнко олександр флемінг до 135-річчя з дня народження
Коли я прокинувся на світанку 28 вересня 1928 року, то, звичайно, не планував революцію в медицині відкриттям першого в світі антибіотика,...
135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба iconСиниця Григорій Іванович. 110 років від дня народження
Воно відоме давним-давно, воно жило, набиралося сил у народі, в його надрах. Етнографічні, сюжетні, інші ознаки – це ще не народність....
135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка