135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка



Скачати 60.39 Kb.
Дата конвертації09.04.2017
Розмір60.39 Kb.

Календар знаменних дат Додаток 7

135 років від дня народження

Степана Васильовича Васильченка

(1879–1932)


Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко, 8 січня 1879 – 11 серпня 1932) — український письменник і педагог.

Життєвий шлях

Народився в сім’ї безземельного селянина-шевця. Навчався в 1888–1893 роках у Ічнянській початковій школі. Два роки готувався до вступу в учительську семінарію. 1895 року вступив до Коростишівської учительської семінарії (закінчив 1898). Одержав направлення в однокласну міністерську школу в с. Потоки на Канівщині. Невдовзі його було переведено до Богуслава. Учителював на Київщині та Полтавщині. Мав посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики — усе це сприяло збагаченню життєвого та мистецького досвіду майбутнього письменника.

У часи вчителювання (1898–1904) вів щоденник «Записки вчителя». 1 січня 1904 року уперше надрукував оповідання «Не устоял (Из жизни народного учителя)» в «Киевской газете».

1904 року вступив до Глухівського учительського інституту, 1905 року покидає інститут. Виїхав на Донбас, учителював у с. Щербинівка (нині м. Дзержинськ Донецької області).

1906 року його заарештовано за участь у робітничих страйках. Сидів у в’язниці. 1908 року хворого на тиф Васильченка польовий суд виправдав за браком доказів, звільнив із Бахмутської тюрми, категорично заборонив учителювати.

Повертається до Ічні, заробляє на життя приватними уроками. 1910–1914 роки — завідувач відділу театральної хроніки газети «Рада».

Під час Першої світової війни Васильченка мобілізовано до армії, був (до Лютневої революції 1917) командиром саперної роти на Західному фронті. Тоді побачили світ перші збірки новел «Ескізи» (1911), «Оповідання» (1915).

У 1919 році жив у Кам’янці-Подільському, де на замовлення Симона Петлюри написав оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика». Тут написав також сатиричний твір «Про козака Ося і москаля Ася».

1920 року подорожував із хоровою капелою «Думка» містами й селами Лівобережної України.

У 1921 році працював у Києві вихователем і завідувачем дитячого будинку, 1921–1928 роках — учителем школи імені Івана Франка.

Помер 11 серпня 1932 року від хвороби серця. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Творчість


Могила Степана Васильченка
У літературний процес Васильченко увійщов 1910 року вже зрілим митцем із власним поетичним голосом. Саме тоді з’явилися друком його оригінальні твори — «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та ін., — пройняті любов’ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості. Не випадково однією з провідних тем творчості Васильченка є життя народних учителів, яке було йому — педагогові за фахом і покликанням — особливо близьким. «Записки вчителя» (1898–1905) та інші щоденникові записи, куди Васильченко систематично «заносив свої учительські жалі та кривди», стали згодом документальною основою багатьох реалістичних новел і оповідань.

У 1910–1912 роках Васильченко пише й друкує цикл новел і оповідань, присвячених учительській темі («Вечеря», «З самого початку» та ін.). Проблема виховання нової людини значною мірою зумовила звернення Васильченка до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно пов’язаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Васильченку показати поетичний духовний світ дитини.

Хвилюють читача й психологічні етюди письменника «Дощ», «Дома», «Волошки», «Петруня», оповідання «Роман», «Увечері», «Свекор», «Басурмен» та ін. Оптимізм Васильченка особливо виразно виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям, — «Циганці».

Невеликий цикл у творчості Васильченка складають оповідання, в яких йдеться про обдаровані натури з демократичних низів, про долю народних талантів («На хуторі», «У панів», «На розкоші» та ін.).

Жорстоку правду життя селянської бідноти розкриває Васильченко в новелі «На чужину». Окремий цикл у художньому доробку Васильченка складають твори, написані під безпосереднім враженням від Першої світової війни, в якій письменник брав участь із 1914 року аж до Лютневої революції. В «Окопному щоденнику», оповіданнях «На золотому лоні», «Під святий гомін», «Отруйна квітка», «Чорні маки» та ін. Васильченко зображує жахи війни, сумні будні людей у сірих солдатських шинелях.

Цікавою сторінкою спадщини Васильченка є драматичні твори, переважно одноактні п’єси, які за тематикою й багатьма художніми засобами органічно близькі до його прози.




Пам’ятна дошка на місці школи, в якій працював С. В. Васильченко в м. Дзержинську
Багато працює Васильченко у радянський час і над творами з минулого життя («Талант», «Віконце», «Осінні новели» та ін.). Показовим у цьому плані є цикл «Осінні новели», який Васильченко писав, починаючи з 1923 року, майже 10 років. Одна з художньо найдовершеніших новел циклу — «Мати» («Чайка»).

Васильченко написав драматичні твори («Минають дні», «Кармелюк» та ін.), кіносценарії за фольклорними мотивами, фейлетони, цикл новелет «Крилаті слова», здійснив переклади творів російських письменників Гоголя, Лєскова, Короленка, Серафимовича.

На особливу увагу заслуговує задум Васильченка створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. З п’яти запланованих частин він устиг завершити тільки першу — «В бур’янах» (вийшла посмертно — 1938).

Увічнення пам’яті

У Києві існує вулиця імені Васильченка. Його ім’я надано бібліотеці в Шевченківському районі. На фасаді будинку, де в 1925–1932 роках жив письменник, установлено меморіальну дошку. На Байковому кладовищі, де поховано Васильченка, на його могилі встановлено пам’ятник. Це гранітна стела, на ній керамічне фото, напис: «Васильченко (Панасенко) Степан Васильович 8.І.1879 — 11.VIII.1932. Видатний український письменник».

В Ічні Васильченку встановлено пам’ятник на майдані, меморіальну дошку — на будинку, де він народився. Його ім’я надано центральній районній бібліотеці. Уродженець Ічні Анатолій Дрофань написав про Васильченка історико-біографічний роман «Буремна тиша» (1984).

У місті Дзержинську Донецької області встановлено меморіальну дошку на місці, де діяла школа, в якій працював Степан Васильченко в 1905–1906 роках.1



Цікаві інтернет-ресурси

  • 11 серпня 1932 року помер український письменник та педагог Степан Васильович Васильченко [Електронний ресурс] // Православіє в Україні. — Режим доступу: http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/tsey_den_v_istorii/2006/08/11/3209.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

  • Васильченко (Панасенко) Степан Васильович [Електронний ресурс] // «Спадщина України». — Режим доступу: http://www.spadshina.com/programs/vidatni-ukrayintsi/vasilchenko-panasenko-stepan-vasilovich-/. — Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

  • Васильченко Степан — життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс] // Бібіліотека школяра. — Режим доступу: http://www.ukrtvory.com.ua/vasil.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

  • Степан Васильович Васильченко. Огляд життя і творчості [Електронний ресурс] // Xvatit.com. — Режим доступу: http://school.xvatit.com/index.php?title=Степан_Васильченко._Огляд_життя_і_творчості.— Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

  • Степан Васильович Васильченко. Олив’яний перстень [Електронний ресурс] : твір // BookReader. — Режим доступу: http://bookre.org/reader?file=62438. — Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

  • Степан Васильович Васильченко. Свекор [Електронний ресурс] : твір // Виртуальная электронная библиотека. — Режим доступу: http://biznes-fm.ru/book.php?author=v_194_1&book=vasilchenko_stepan_svekor. — Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

  • Степан Васильович Васильченко. Талант [Електронний ресурс] : твір // Виртуальная электронная библиотека. — Режим доступу: http://biznes-fm.ru/book.php?author=v_194_1&book=vasilchenko_stepan_talant. — Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

  • Степан Васильченко [Електронний ресурс] // LiveLib. — Режим доступу: http://www.livelib.ru/author/313471. — Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

  • Степан Васильченко [Електронний ресурс] : біографія // Українська література. — Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/biography/vasilchenko.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 03.10.2013.

Рекомендована література

  1. Грушкевич, І. Л. Степан Васильович Васильченко — радянський педагог [Текст] /
    І. Л. Грушкевич // Радянська школа, 1961. — № 4. — С. 38–43.

  2. Грушкевич, І. Л. Педагогічна діяльність і педагогічні погляди С. В. Васильченка [Текст] / І. Л. Грушкевич // Радянська школа, 1961.

  3. Ільченко, Г. Я. Образи радянських учнів у творчості Степана Васильченка [Текст] /
    Г. Я. Ільченко // Збірник наукового студентського товариства. — Вип. 1. — Вінниця, 1957. — С. 17–23.

  4. Мазуркевич, О. Р. Вклад Степана Васильовича Васильченка в дожовтневу методику української літератури [Текст] / О. Р. Мазуркевич // Нариси з історії української літератури. — К., 1961. — С. 206–212.

  5. Мазуркевич, О. Р. Учитель і школа в житті і творчості письменника-педагога [Текст] : [до 100-річчя з дня народження С. В. Васильченка] /
    О. Р. Мазуркевич // Радянська школа, 1979. — № 1. — С. 85–88.

  6. Мартич, Ю. Вчитель [Текст] / Ю. Мартич // Зустріч без прощань. Біографічні розповіді. — К., 1970. — С. 53–57.




1 http://uk.wikipedia.org/wiki/Васильченко_Степан_Васильович.


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка icon135 років від дня народження Симона Васильовича Петлюри (1879–1926) Симон Васильович Петлюра

135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка icon180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський
Степан Васильович Руданський (6 січня 834 – травня 1873) — український поет
135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка iconЧернівці 012 січень січня – 80 років від дня народження театрального діяча Тадея Васильовича Сулятицького (1933)
Чернівецької обласної газети «Зоріле Буковиней» Віорела Васильовича Аірінея (1938)
135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка iconНоворічне свято 140 років від дня народження Степана Шухевича
Степана Шухевича (1877–1945), українського політичного та військового діяча, адвоката, письменника
135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка icon135 років від дня народження Альберта Ейнштейна
Альберт Ейнштейн — (1879–1955) — один із найвизначніших фізиків XX століття. Лауреат Нобелівської премії 1921 року
135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка icon135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський
Корній Іванович Чуковський — один із основоположників дитячої літератури ХХ століття. Він був відомим як прекрасний критик, перекладач,...
135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка icon135 років від дня народження Олександра Олеся Олександр Іванович Кандиба
Олександр Іванович Кандиба (4 грудня 1878 – 22 липня 1944) — український письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої...
135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка icon120 років від дня народження андрія васильовича головка творча доля Андрія Головка
Не одне покоління читачів починало знайомство з сучасною українською прозою із його оповідань «Пилипко» та «Червона хустина», а молоді...
135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...
135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка icon260 років від дня народження василя васильовича капніста василь Васильович капніст
Василь Васильович капніст, визначний український поет, драматург І громадсько-політичний діяч кін. XVIII — поч. XIX ст. Український...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка