175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький



Скачати 168,66 Kb.
Дата конвертації06.05.2017
Розмір168,66 Kb.

Календар знаменних дат

22 травня

175 років від дня народження Марка Кропивницького



Марко Лукич Кропивницький (22 травня 1840, с. Бежбайраки, Новоукраїнський район, Кіровоградська область — 21 квітня 1910) — український письменник, драматург, театральний актор. З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Місце Марка Кропивницького в історії вітчизняної культури
В
Герб роду Кропивницьких
історії вітчизняної культури Марко Лукич Кропивницький (1840-1910) посідає винятково значне місце. Сучасники ще за життя шанобливо називали його «батьком українського театру». Геніальний актор, режисер і драматург, він до останніх днів працював для сцени. Кропивницький виконав близько 500 ролей, написав понад 40 драм, комедій, водевілів, утвердив реалістичне сценічне мистецтво в українському театрі. Йому належить заслуга у створенні першої на Україні дитячої трупи. Своїми п’єсами «Івасик - Телесик» та «По щучому велінню» драматург започаткував репертуар для театру юного глядача. Кращі його твори (такі, наприклад, як «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або Павук», «По ревізії», «Олеся») складають золотий фонд української

Драматургії.

З
Метрична книга Покровської церкви села Бежбайраки Єлисаветградського повіту херсонської губернії за 1840 р. із записом про народження М. Л. Кропивницького
ім'ям Марка Лукича Кропивницького пов'язані створення українського професіонального театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії. Видатний актор, режисер, енергійний організатор театральної справи, талановитий композитор і письменник - демократ, він разом із М. Старицьким, І. Карпенком - Карим, І. Франком створював літературну основу утвердження й розвитку українського театру. Твори М. Кропивницького, за словами І. Франка, «запевняють йому в історії українського театру не тільки ім'я одного з його батьків, але також в історії нашого письменства ім'я визначного драматичного автора».
Біографія Марка Кропивницького
Народився М.Л. Кропивницький 22 травня 1840 р. в селі Бежбайраки на Херсонщині (тепер Кропивницьке Кіровоградської області) в родині управителя поміщицького маєтку. Його дитинство було тяжким: з п'яти років хлопчик залишився без матері. Майбутній драматург і актор ріс серед чужих людей. П
Кропивницький М. Л. у молоді роки

Вукотич Олександра Костянтинівна, перша дружина Кропивницького М.
ро свої дитячі поневіряння М.Л.Кропивницький докладно розповів в автобіографії, написаній уже на схилі віку. З
дібному від природи юнакові не пощастило здобути вищу освіту: він не міг документально підтвердити свого дворянського походження. Його захоплення театром розпочалось ще тоді, коли він був учнем повітової школи у місті Бобринці. Спробувавши свої сили в аматорських виставах, Марко Кропивницький уже ніколи не залишав театру.

Протягом 1861–1871 років молодий Кропивницький працював канцеляристом, секретарем у судових установах Бобринця та Єлисаветграда (тепер Кіровоград). Він уважно вивчав життя, читав твори прогресивних письменників.

Літературна творчість Марка Лукича припадає на часи посилення утисків з боку самодержавства проти української мови і культури взагалі. В 1863 р. міністр внутрішніх справ Валуєв у таємному циркулярі твердив, що ніякої, мовляв, української мови "не було й нема і бути не може". І саме цього року Кропивницький соковитою і барвистою мовою писав свою першу драму "Дай серцеві волю - заведе в неволю". Ця п'єса засвідчила, що він має неабиякий хист драматурга.


Родина Кропивницьких: Надія Василівна (друга дружина), Марко Лукич, Володимир, Олександра із друзями на хуторі Затишок (Харківщина). Передано в 1999 р. Кропивницьким І. О., онуком М. Л. Кропивницького (м. Київ). Фонди меморіального музею М. Л. Кропивницького.
В 1871 р. М.Кропивницький остаточно залишив канцелярську службу і став актором Одеського театру Моркових і Чернишова, в якому з успіхом дебютував у ролі Стецька ("Сватання на Гончарівці" Г.Квітки-Основ'яненка). Його гру тепло сприйняли глядачі, позитивно оцінювала міська преса. Після Одеси він їде в Акерман, а потім до Харкова, де з великим успіхом вперше пройшла його драма "Дай серцю волю - заведе в неволю".

В 1874 р. Кропивницький виступав у Петербурзі, Миколаєві, Єлисаветграді. Наступного року за запрошенням товариства "Руська бесіда" він гастролював у містах Західної України Львові, Тернополі, Чернівцях, Снятині та інших. За його участю уже досвідченого актора й режисера було показано чимало вистав у різних містах України. В 1882 р. він завершив п'єси "Доки сонце зійде роса осі виїсть" і "Глитай, або ж Павук", написав одноактівки "По ревізії" та "Лихо не кожному лихо, а іншому й талант".

30 листопада 1882 р. в Києві за режисерством М.Кропивницького та участю М. Заньковецької і М.Садовського було дано виставу "Наталка Полтавка", яку раніше показували у Єлисаветграді, у тому ж акторському складі. В 1883 р. М. Старицький взяв на себе утримання цієї трупи, як антрептер М.Кропивницький залишився режисером, а через 2 роки він очолив трупу. Як керівник, М. Кропивницький утверджує на українській сцені демократичні традиції видатних артистів Щепкіна, Соляника.

В артистичній і драматичній діяльності М. Кропивницький відстоює принципи реалізму й народності.

Створюючи класичні сценічні образи Івана Непокритого, Бичка Шельменка, Карася, Тараса Бульби та інших, він передусім дбав про життєву правду і простоту. Популярність і слава українського театру зростали.

В листопаді 1886 р. п'єсою "Дай серцю волю заведе в неволю" почалися гастролі трупи в Петербурзі.

Демократичний глядач прихильно зустрів українських митців. Революційно настроєна молодь, яка зачитувалася творами Салтикова-Щедрина, з інтересом дивилася на вистави, в яких М.Заньковецька, М.Кропивницький та їх земляки правдиво показували село під владою куркулів-глитаїв, закликали заступатися за скривджених, а отже, до боротьби проти визискувачів. Про вистави "Наталка Полтавка", "Глитай, або є Павук", "Наймичка" та інші писали найзначніші столичні газети.

В 1887 р. трупа М. Кропивницького успішно виступила в Москві. На виставах були Лев Толстой, Антон Чехов, майстри Малого театру.

Крім акторської, режисерської, драматургічної та організаторської діяльності Марко Лукич працював над музичним оформленням театральних вистав, написав ряд музичних творів. Він поклав на музику поезію Тараса Шевченка "За сонцем хмаронька пливе", С. Писаревського "Де ти бродиш, моя доле", створив хорову пісню в драмі "Невольник" "Ревуть-стогнуть гори-хвилі". Йому належить музичне оформлення оперети "Зальоти соцького Мусія", сольні пісні "Соловейко" та "Чи я собі не вродливий".

З 1902 р. М. Кропивницький оселяється на хуторі Затишок південніше Харкова. Незважаючи на тяжку недугу - глухоту, він продовжував працювати, час від часу виступав перед глядачами. Так, 1903 р. Марко Лукич приїхав до Полтави на відкриття пам'ятника П.І. Котляревському і у святковій виставі "Наталка Полтавка" зіграв роль виборного Макогоненка. 21 квітня, повертаючись з Одеси, де він був на гастролях, М.Л.Кропивницький помер. Похований у Харкові. На його могилі споруджено пам'ятник.


Меморіальний музей М.Л.Кропивницького

Меморіальний музей М.Л.Кропивницького був відкритий у Кіровограді 2 жовтня 1982 року.

Музей розташований у будинку, де мешкав видатний український драматург і театральний діяч. Експозиція музею складається з декількох розділів, що розповідають про сім'ю драматурга й актора, про його дитинство і навчання в гімназії та університеті, про його довгий і важкий шлях у мистецтві як засновника першого професійного українського театру. Завідувач музею - М.О.Галицький.

Тихі верби над сивим Інгулом, у зелені садів - привітний будинок з верандою... У цьому будинку майже двадцять років жив Марко Лукич Кропивницький. Тут він написав "Глитай, або ж Павук", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть...", "Дві сім'ї" та ін. Тут же на початку 80-х років XIX ст. сформував уславлену українську трупу.



Романсу світлі почуття (сценарій вечора українського класичного романсу)

 Ведуча І.

З давніх давен людина прагнула відобразити в художній формі глибину своїх почуттів, найпотаємніші порухи душі. Сповнена глибокого чуття ллється мелодія солоспіву. Здається виникає вона на самому зламі незвіданого високого, неповторного. Майже афористично викладена думка панує у невеликому за розміром творі, де звучання голосу зливається зі словом та інструментальним супроводом. Винятковість переживання породжує музичну інтонацію, що стає живою, існуючою назавжди сутністю художнього образу...

 Ведуча ІІ.

Таким є романс. Романс посідає помітне місце у мистецькій скарбниці народів. Інколи він нагадує музичне оповідання, маленьку трагедію або щоденниковий запис. Термін „романс" походить від іспанського romance. Це пісня, що виконувалась іспанською мовою, по-іспанськи, тобто „по-романськи".

 Романс набув загальноєвропейського поширення. В Україні він зустрічається починаючи з XVIII ст. Чи не першим із вітчизняних композиторів цей термін був використаний Дмитром Бортнянським. Відомий композитор, майстер хорових концертів, оперної, симфонічної та камерно-інструментальної музики, написав також кілька романсів, що були надруковані 1793 року .

 Ведуча І.

Романси починалися з так званих кантів - хорових побутових пісень. Основні їх стильові ознаки: куплетна форма, переважно трьохголосний виклад, чітка ритміка. Тематика кантів дуже різноманітна. Творцями та виконавцями кантів були переважно представники середніх верств суспільства: семінаристи, вчителі, дрібні урядовці, нижче духівництво та інші.

Ведуча ІІ.

 Поряд із кантами приблизно в той же період в Україні поширюється так звана „пісня - вірша" або інакше „світська пісня". Це також один із перших в українській літературі видів світської поетичної творчості. Прикладом є „Ой біда, біда мені чайці-небозі", „Скажи мені, соловейку, правду" та інші.

 Формування пісні - романсу пов'язано з розвитком світських тенденцій в українській культурі ХУІІ-ХУІІІ ст., який проходив паралельними руслами в усіх галузях: літературі, музиці.

 Ведуча І.

 Поряд з художньою літературою чималий вплив на розвиток цього жанру мав театр. Вже в старовинному ляльковому театрі - „вертепі", перші рукописні записи якого відносяться до XVIII ст., зустрічаються, у вигляді вставних номерів, ліричні солоспіви. Вони вже тоді були близькі своїм характером до пісень - романсів. Такою є наприклад пісня козака - Запорожця „Та не буде лучче, та не буде краще".

У порівнянні з кантом, який виконувався переважно хором, сольна пісня була гнучкішою за формою, придатнішою для вияву особистих почуттів. Не останню роль у цьому процесі відігравала й та обставина, що якраз у музичному побуті міста проходило активне взаємопроникнення культур різних народів.

Ведуча II.

Показовим прикладом щодо цього може служити відома пісня „Їхав козак за Дунай", автором якої є, як вважають, український козак Семен Климовський, На тему пісні „Їхав козак за Дунай", що поширилась у Польщі, Чехії, Німеччині, Австрії, Франції, Англії та інших країнах, створювались варіації, обробки для фортепіано, арфи, гуслів, гітари. Мелодію української пісні - романсу використали у своїй творчості такі композитори як Л. Бетховен, К. Вебер, М. Дальвімар та інші.


(Виконується пісня-романс „Їхав козак за Дунай").

     Ведуча І.

 Важливу роль у розвитку української пісні - романсу відіграла багата творча спадщина класиків вітчизняної літератури, зокрема, музично-поетична творчість видатного українського філософа, поета і музиканта Григорія Сковороди. Такі популярні поезії Сковороди як „Всякому городу нрав і права", „Стоїть явір над горою", є ранніми зразками українського романсу.

(Виконується один з романсів).

Ведуча II.

 Світове знання дістала славнозвісна „Наталка Полтавка' Івана Котляревського, яка значною мірою побудована на піснях. Деякі з них, як наприклад, „Сонце низенько", „Віє вітер горою", „Ой під вишнею" та інші, автор запозичив з фольклору, а деякі - „Чого вода каламутна", „Віють вітри", „Ой я дівчина Полтавка" та інші - створив письменник за народними мотивами.

Важливе місце пісня - романс посідає, крім „Наталки Полтавки" І.Котляревського і в п'єсах інших авторів: Григорія Квітки-Основ’яненка „Сватання на Гончарівці", Степана Гулака-Артемовського „Запорожець за Дунаєм", Марка Кропивницького „Вій", „Зальоти Соцького Мусія".
(Виконується один з названих творів).

 Ведуча II.

Всебічно обдарований Марко Кропивницький, який нам добре знаний своїм драматичним словом, сам створив рад пісень та романсів, що стали народними: „Соловейко", „Ревуть - стогнуть гори-хвилі", „Удовицю я любив", а романс Михайла Старицького „Ніч яка місячна, зоряна, ясная" є однією з перлин сьогодення.

(Виконується романс „Ніч яка місячна...").

 Ведуча І.

Народна лірична пісня поступово переростає в самостійний жанр - романс, де слово, музика і душа зливаються воєдино ...

   Ведуча II.

 XIX століття ... Період розквіту романсу. Саме в цей час з'являється велика кількість яскравих, художньо-завершених пісень - романсів, які стали справжнім символом українського народу. Тут неможливо не згадати творчість Великого Кобзаря. Мелодії до багатьох творів Т.Г.Шевченка створив сам народ. Народними піснями стали також і окремі твори відомих нам композиторів на слова Шевченка, де надзвичайно правдиво і глибоко відбито думки й переживання простих людей. Тут і характерний для творчості поета образ самотньої, зрадженої і скривдженої дівчини „Ой одна я одна", „Нащо мені чорні брови", образ безталанного козака, який, не знайшовши щасливої долі, гине на чужині „Тече вода в синє море" і образ чумака, що помирає, всіма забутий, у дорозі серед степу „Ой не п'ються пива-меди", і образ рідної української природи „По діброві вітер виє", „Плавай, плавай, лебедонько".


 (Виконується один з названих творів).

 Ведуча І.

Чи не найбільше українських романсів присвячено темі кохання. Адже романс - це перш за все ліричний жанр музично-поетичного мистецтва, в якому розкривається внутрішній світ людини, її інтимні почуття, думки та настрої. Романс Д. ічинського „Я тебе люблю" - це сповнене романтичного пориву захоплене освідчення у коханні.
(Виконується романс „Я тебе люблю ...", сл. В.Вільшанецької, муз. Д.Січинського або романс „Горить моє серце", сл. Лесі Українки, муз. Я.Лопатинського).

Ведуча ІІ.

 Поетичні рядки покладені на музику перетворюються в прекрасні романси. Велика плеяда композиторів створила незабутні мелодії. Серед них і Микола Лисенко.

Лисенкова музика - це хвилюючі розповіді про нерозділене кохання. Історія того кохання починається від зародження першого юнацького почуття в „чудовий май" і закінчується тяжкими хвилинами розлуки.


(Виконується романс „Коли розлучаються двоє", сл. Г.Гейне, муз. М.Лисенка).

Ведуча І.

 Багатогранність людського життя, з його спогадами, мріями є основною темою романсу. І саме через чарівність мелодії так ніжно і тонко пісня торкається струн душі.

(Виконується романс „Зажурилась бідная удівонька", муз. С.Людкевича).

Ведуча II.

Прекрасний образ української дівчини! Неначе уявляєш її перед собою: гордо відкриту на зустріч усьому прекрасному і готову безжально висміяти всяку потворність, яка насмілиться зачепити її гординю. Палке серце дівчини прагне великого самовідданого кохання. Гаряче і пристрасно проголошує вона свободу власного почуття:

Нащо питати, якого кохати?
Серденько зразу вгадало само.

Справжнім гімном дівочій красі звучать слова пісні „Чорнії брови, карії очі - темні, як нічка, ясні, як день!"

(Виконується пісня-романс „Чорнії брови ...". Сл. і муз. народні).

 Ведуча І.

В піснях-романсах ми відчуваємо оригінальність і неповторність: ніжне дівоче кохання, біль розлуки, мрії про щастя. І всі ці почуття героїв розкриваються на тлі мальовничої природи. Свідками їх зустрічей стають пишна квітка троянди, гілка червоної калини, весняний вітер і соловей - натхненний співець кохання. „Ой коли б я голосочок соловейка мала..."

(Виконується „Солов'їний романс". Сл. і муз. Кос-Анатольського).

Ведуча II.

Справжній романс народжується не щодня. І тому, він має здатність торкатися золотих струн душі народної, грати всіма барвами людської особистості. Витвором живого, тремтливого почуття є широко відомий романс „Дивлюсь я на небо". Своєю виразністю, щедрим мелодизмом цей романс приваблював до себе багатьох любителів співу.

(Виконується романс „Дивлюсь я на небо", сл. М.Петренка, муз. Л.Олександрової).

Ведуча І.

Картини природи у романсах створюють певний настрій. Вслухаючись у музику, проймаєшся знайденою автором інтонацією музично-пейзажних замальовок. В таких творах вже самий початок схиляє нас до спокійних мрій і почуттів. В окремих випадках образи природи пронизують всю пісню наскрізь, стаючи ніби самостійними дійовими особами.
(Виконуються романси на вибір: „Стояла я і слухала весну", „Дивлюсь я на яснії зорі". Сл. Лесі Українки, муз. К.Стеценка;  або „Місяць на небі". Сл. народні, муз. Д.Січинського; або „Пливе човен, води повен". Сл. народні, муз, М.Лисенка).

Ведуча І.

Пісні з рухливим і жвавим характером виконання здебільшого до романсів не відносяться. Проте окремі з них, безперечно, можуть бути названі піснями - романсами.

(Виконується романс „Дощик". Сл. народні, муз. М.Лисенка).

Ведуча II.

Перлиною романсової творчості Д.Січинського є романс „Бабине літо"( Гей, лети, павутиння). Картина сумної осені відповідає настрою самотньої людини, для якої згадка про весну є чарівною мрією. До речі, відома українська співачка С.Крушельницька включила цей романс до свого постійного концертного репертуару і виконувала на закордонних сценах. .


(Виконується романс „Бабине літо". Сл. М.Гавалевича, муз. Д.Січинського).

Ведуча І.

Український романс - це цілюще джерело, з якого ми черпаємо почуття краси, ніжності, вічності. Це надзвичайно правдивий, довірливий і світлий витвір людського таланту, людської долі.

Романс - це переконливе свідчення високої культури як синтезу поезії, музики і виконавства. Це трепетний спів серця про пахощі літа й бентежне почуття, про барви осені й непрості взаємини закоханих.

В романсі відчувається цілковите злиття картин і звуків, мелодії і слів, навіть дріб'язкові деталі мають неабияку вагу. А це тому, що романс позбавлений випадковостей, компонується в плетиво досить чіткого і виразного стилю письма, як, скажімо, з безлічі пелюсточок утворюється дивовижна квітка.

Український романс - це лірична сповідь, це гармонія безконечності і вічності, добра і краси. Тож, відкриваймо свої серця для цієї сповіді - і світ тоді стане кращим!..

    
     Підготувала Н. Родимюк
     Івано-Франківська ОУНБ ім. І.Франка.
Від. л-ри з мистецтва
     Івано-Франківськ, 1999.










































Методичні рекомендації

  1. оформлення експозицій книжково-журнальних виставок:

  • Провідники Духовності в Україні: Кропивницький Марко Лукич;

  • Драматургія Марка Кропивницького.


епіграф до книжково-журнальних виставок:

«Українське краєзнавство ще й досі залишається у боргу перед світлою пам’яттю Марка Кропивницького. Далеко не все ще відомо про його життя і творчість»



(театрознавець, колишній завідувач меморіальним музеєм Кропивницького Віктор Ярош)

проведення бібліографічного огляду літератури, яка є у фондах шкільної бібліотеки про Марка Кропивницького;

  1. перегляд відео про Марка Кропивницького:

  • Марко Кропивницький – перший серед рівних [Електронний ресурс] : You Tube. – Режим доступу : https.




  1. проведення виховного заходу для учнів:

  • Драматичне слово Марка Кропивницького.

Цікаві Інтернет-ресурси

  • Ігор Кропивницький. Батько українського театру Марко Кропивницький [Електронний ресурс] // Віртуальний підручний з української літератури «Еврика!». – Режим доступу : http://eureka.ucoz.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Марко Кропивницький у фотографіях. Автор тексту та упорядник фотографій М. К. Йосипенко [Електронний ресурс] // Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського. – Режим доступу : http://library.kr.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Марко Кропивницький – видатний діяч українського театру [Електронний ресурс] // Острів знань. – Режим доступу : http://shkola.ostriv.in.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Фундатор театру світової слави: Марко Кропивницький [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lib.kr.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Марко Кропивницький – Гра долі [Електронний ресурс] // Студія ВІАТЕЛ представляє серіал документальних фільмів «Гра долі». – Режим доступу : http://www.ex.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Презентація «Марко Кропивницький» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://teachua.com. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Марко Кропивницький – служитель святого мистецтва [Електронний ресурс] // Мистецька сторінка. – Режим доступу : http://storinka-m.kiev.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Марко Кропивницький і Харківщина [Електронний ресурс] // Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького. – Режим доступу : http://catalog.odnb.odessa.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Стаття В. Вітра та Г. Криворчук «Марко Кропивницький на українському телеекрані» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://viatel.kiev.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Марко Кропивницький [Електронний ресурс] // Українці в світі. – Режим доступу : http://www.ukrainians-world.org.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Марко Кропивницький. По щучому велінню [Електронний ресурс] // Театр імені Марії Заньковецької. – Режим доступу : http://www.zankovetska.com.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Марко Кропивницький. Дай серцю волю, заведе в неволю [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mreadz.com. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).

  • Василь Івашків. Драматургія Марка Кропивницького в інтерпретації Івана Франка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lnu.edu.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 11.02.2015).


Рекомендований список літератури

  1. Бабанська, Н. «Суду історії я не боюся, бо я роблю моє діло…» : [На драматургії М. Кропивницького виховалось покоління укр. артистів, зокрема такий талант, як М. Заньковецька] // Слово і час. – 1995. – № 5–6. – С. 25–28.

  2. Гіптерс, З. Марко Кропивницький і західноукраїнська інтелігенція у справі економічної освіти дітей і дорослих другої половини ХІХ–початку ХХ ст. // Українська мова і література в школі. – 2010. – № 7. – С. 11–13.

  3. Єфремов, С. О. Кропивницький // Єфремов, С. О. Історія українського письменства. – К., 1995. – С. 474–477.

  4. Киричок, П. «І сяде правда на покуті…» // Вітчизна. – 1990. – № 5. – С. 166–170.

  5. Новиков, А. Звертаючись до духовного батька : [Т. Шевченко в житті і творчості Марка Кропивницького] // Укр. мова й літ. в серед. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 3. – С. 76–80.

  6. Ревуцький, В. Старе, але вічно молоде // Сучасність. – 1990. – Ч. 5. – Травень. – С. 71–75.

  7. Слоньовська, О. В. Українська драматургія і театр другої половини ХІХ–початку ХХ ст. : [Марко Кропивницький] // Слоньовська, О. В. Конспекти уроків з української літератури : Нове прочитання творів : 10 клас. – Кам’янець-Подільський, 2002. – С. 56–60.

Каталог: uploads -> editor -> 3901 -> 337359 -> sitepage 63 -> files
files -> Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів
files -> Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів
files -> Методичні рекомендації до проведення заходів
files -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок
files -> Наталія звольська
files -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок Тема бесіди для учнів старших класів
files -> Довідка 210 років від дня народження Ганса Крістіана Андерсена
files -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок Теми бесід для учнів молодших класів
files -> Довідка 50 років з часу першого в історії виходу людини у відкритий космос


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький iconМарко Лукич Кропивницький Видатний драматург-реаліст, талановитий артист І режисер Корифей театру
У своїй творчості він послідовно обстоював принципи життєвої правди та критичного відтворення дійсності. Йдучи за І. Котляревським...
175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький icon175 років від дня народження П’єра Огюста Ренуара (1841–1919)
П'єр-Огю́ст Ренуа́р (нар. 5 лютого 1841, Лімож — † грудня 1919) — французький художник. Представник французького імпресіонізму, що...
175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький icon175 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського
Києвом. Родина Чубинських належала до дворянського стану (батько мав 90 десятин землі). Навчався в Переяславському повітовому училищі,...
175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький iconДніпропетровська Обласна
Зачароване життя Олени Блаватської. До 175-річчя від дня народження: Бібліографічний покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ:...
175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...
175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький icon200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861), українського поета, художника, мислителя
Яцюк В. Не забудьте пом'янути Шевченківська листівка як пам'ятка історії та культури 1890–1940. 195–річчю від дня народження присвячується...
175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький icon75 років від дня народження володимира олександровича яворівського

175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький icon215 років від дня народження Адама Бернарда Міцкевича

175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький icon100 років від дня народження Ю. Збанацького українського письменника



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка