180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва



Скачати 154,44 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір154,44 Kb.

Календар знаменних дат Додаток 2

180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва (1834–1907)




Дмитро Іванович Менделєєв (8 лютого 1834 — 2 лютого 1907) — російський хімік, автор періодичного закону хімічних елементів. У 1882 році Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг» спільно Менделєєву і німецькому хіміку Лотару Юліусу Маєру.
Біографія
Дмитро Іванович Менделєєв народився 8 лютого 1834 року в Тобольську, у родині директора місцевої гімназії. З 1850 року навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького педагогічного інституту. У 1855 році закінчив його з золотою медаллю, після чого його направили учителем гімназії спочатку в Сімферополь, а потім в Одесу. У 1856 році Дмитро Менделєєв вирушив до Петербурга і захистив магістерську дисертацію за темою «Про питомі об’єми», після чого на початку 1857 року був прийнятий приват-доцентом на кафедру хімії Петербурзького університету. У 1859—1861 роках він перебував у науковому відрядженні в Німеччині, у Гейдельберзькому університеті. У 1860 році Менделєєв узяв участь у роботі першого міжнародного хімічного конгресу в Карлсруе.

У 1861 році Менделєєв написав перший у Російській імперії підручник із органічної хімії. Навесні 1862 року підручник був визнаний гідним повної Демидівської премії. У 1863 році він отримав місце професора у Петербурзькому технологічному інституті, а в 1866 році— у Петербурзькому університеті, де читав лекції з органічної, неорганічної і технічної хімії. У 1865 році Менделєєв захистив докторську дисертацію за темою «Про сполуки спирту з водою».

У 1867 році Менделєєв перейшов до Петербурзького університету на посаду професора хімії і повинен був читати лекції з неорганічної хімії. Однак, на його думку, ні в Росії, ні за кордоном не було курсу загальної хімії, який можна було б рекомендувати студентам. Дмитро Іванович вирішив написати його сам.

Ця праця одержала назву «Основи хімії» і виходила протягом декількох років окремими випусками. Працюючи над другим випуском, Менделєєв зіштовхнувся з труднощами, пов’язаними з послідовністю викладу матеріалу. Спочатку він хотів згрупувати всі описані ним елементи за валентностями, але потім обрав інший метод і об’єднав їх в окремі групи, виходячи з подібності властивостей і атомної ваги. На той час уже були спроби скласти таблиці елементів. Німецький хімік Ґмелін опублікував свою таблицю в 1843 році. У 1857 році англійський хімік Одлінг запропонував свою. Однак зв’язок груп елементів між собою залишався незрозумілим. Менделєєву вдалося знайти його, розташувавши всі елементи в порядку зростання їхньої атомної маси.

Написавши на окремих картках назви елементів з позначенням їхньої атомної ваги і корінних властивостей, Менделєєв став розкладати їх у різноманітних комбінаціях, переставляючи і змінюючи місцями. Справа ускладнювалася тим, що багато елементів тоді ще не були відкриті, а атомна вага вже відомих визначена з великими похибками. Однак Дмитро Іванович незабаром виявив закономірність. У лютому 1869 року Менделєєв розіслав російським і закордонним хімікам надрукований на окремому аркуші «Досвід системи елементів, заснований на їхній атомній вазі і хімічній подібності».


Поштова марка 1969 року
Перший варіант періодичної таблиці дуже відрізнявся від звичної таблиці Менделєєва. Кілька елементів, як потім виявилося, були в цьому першому варіантові розміщені не за своїми місцями. Однак, зіставляючи властивості елементів, що потрапили у вертикальні стовпчики, можна було бачити, що вони періодично змінюються за мірою зростання атомної ваги. Розбіжності у своєму періодичному ряді Менделєєв пояснив тим, що науці відомі ще не всі хімічні елементи.


Пам’ятник Д. Мендєлєєву на території КПІ
Він залишив у таблиці чотири незаповнені клітинки, але спрогнозував їхню атомну вагу і хімічну подібність. Він також виправив неточно визначені атомні маси елементів. Перший варіант таблиці Дмитро Іванович згодом відкорегував. Поряд із головними груповими елементами Менделєєв став виділяти підгрупи. Він виправив атомну вагу одинадцяти елементів і змінив місце розташування двадцятьох. У 1871 році періодична таблиця прийняла цілком сучасний вигляд. Однак ніхто з відомих європейських хіміків не оцінив важливості зробленого Менделєєвим відкриття.

Ставлення до періодичного закону змінилося тільки в 1875 році, коли був відкритий елемент галій, властивості якого збігалися з описами Менделєєва. Новим тріумфом Менделєєва стало відкриття в 1879 році скандію, а в 1886 — германію, властивості яких також відповідали описам Менделєєва.

У наступні роки з-під пера Менделєєва вийшло ще кілька основних праць із різних розділів хімії. Його повна наукова та літературна спадщина величезна і містить 431 роботу. Праці Менделєєва отримали широке міжнародне визнання. Він був обраний членом багатьох академій наук, іноземних наукових товариств. Однак Російська академія наук на виборах 1880 року забалотувала його через внутрішні суперечки між «російською» та «німецькою партіями», які тоді існували в РАН.

Пішовши в 1890 році у відставку, Менделєєв брав активну участь у виданні Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона, був консультантом у пороховій лабораторії при Морському міністерстві. Провівши необхідні дослідження, усього за три роки він розробив ефективний склад бездимного пороху. У 1893 році Менделєєв був призначений хранителем (керівником) Головної палати мір і ваги.

Помер Дмитро Іванович Менделєєв у лютому 1907 року в Петербурзі від запалення легень.
Науковий внесок
Дмитро Іванович Менделєєв — автор фундаментальних досліджень із хімії, фізики, метрології, метеорології, економіки, автор основних праць із повітроплавання, сільського господарства, хімічної технології, народної освіти та інших робіт, тісно пов’язаних із потребами розвитку продуктивних сил Російської імперії.

У 1854—1856 роках Дмитро Менделєєв досліджував явища ізоморфізму, що розкривають відносини між формою кристалів та хімічним складом сполук, а також залежність властивостей елементів від величини їхніх атомних мас. У 1860 році він відкрив «температуру абсолютного кипіння рідин», або критичну температуру. Але 16 грудня 1860 писав він із Гейдельберга піклувальнику Санкт-Петербурзького навчального округу І. Д. Делянову, що: «… головним предметом моїх занять є фізична хімія».




Пам’ятник Менделєєву Д.І. у Санкт-Петербурзі.
У 1859 році він сконструював пікнометр — прилад для визначення густини рідини. У 1865—1887 роках Менделєєв створив гідратну теорію розчинів, розвинув ідеї про існування сполук змінного складу.

Досліджуючи гази, Менделєєв знайшов у 1874 році загальне рівняння стану ідеального газу, що включає як частковість залежність стану газу від температури, виявлену у 1834 році фізиком Б.П.Е. Клапейроном (рівняння Клапейрона-Менделєєва).

У 1877 році Менделєєв висунув гіпотезу походження нафти з карбідів важких металів, яку, правда, на сьогодні більшість учених не приймають; запропонував принцип дробової перегонки під час перероблення нафти. У 1880 році він висунув ідею підземної газифікації вугілля. Також Менделєєв займався питаннями хімізації сільського господарства, пропагував використання мінеральних добрив, зрошення посушливих земель. Разом із І.М. Чельцовим брав у 1890—1892 роках участь у розробленні бездимного пороху.

Дмитро Іванович Менделєєв є автором низки робіт із метрології: він створив точну теорію ваг, розробив найкращі конструкції коромисла та аретира, запропонував найточніші прийоми зважування.

Свого часу інтереси Менделєєва були близькі до мінералогії, його колекція мінералів дбайливо зберігається й зараз у Музеї кафедри мінералогії Санкт-Петербурзького університету, а друза гірського кришталю з його столу є одним із кращих експонатів у вітрині кварцу. Малюнок цієї друзи він помістив у перше видання «Загальної хімії» (1903 рік). Студентська робота Дмитра Менделєєва була присвячена ізоморфізму в мінералах.
Періодичний закон

Ваги, сконструйовані Д.І. Менделєєвим для зважування газоподібних і твердих речовин
Працюючи над працею «Основи хімії», Дмитро Іванович Менделєєв відкрив у лютому 1869 року один із фундаментальних законів природи — періодичний закон хімічних елементів.

6 березня 1869 знамениту доповідь Менделєєва «Співвідношення властивостей з атомною масою елементів» прочитав М.А. Меншуткін на засіданні Російського хімічного товариства. У тому ж році це повідомлення німецькою мовою з’явилося в журналі «Zeitschrift für Chemie», а в 1871 році в журналі «Annalen der Chemie» була надрукована розгорнута публікація Д.І. Менделєєва, присвячена його відкриттю — «Die periodische Gesetzmässigkeit der Elemente» («Періодична закономірність хімічних елементів»).

Окремі вчені в низці країн, особливо в Німеччині, співавтором відкриття вважають Лотара Маєра. Істотна відмінність цих систем полягає в тому, що таблиця Лотара Маєра — це один із варіантів класифікації відомих на той час хімічних елементів; виявлена ​​Дмитром Менделєєвим періодичність — це система, яка дала розуміння закономірності, що дозволила визначити місце в ній елементів, невідомих на той час, передбачити не тільки існування, але й дати їм характеристики.

Розвиваючи в 1869—1871 роках ідеї періодичності, Дмитро Іванович Менделєєв увів поняття про місце елемента в періодичній системі як сукупності його властивостей у зіставленні з властивостями інших елементів. На цій основі, зокрема, спираючись на результати вивчення послідовності зміни склоутворювальних оксидів, виправив значення атомних мас дев’яти елементів (берилію, індію, урану та ін.) Передбачив у 1870 році існування, обчислив атомні маси й описав властивості трьох ще не відкритих тоді елементів — «екаалюмінію» (відкритий у 1875 році і названий галієм), «екабору» (відкритий у 1879 році і названий скандієм) і «екасіліцію» (відкритий у 1885 році і названий германієм). Потім пророкував існування ще восьми елементів, у тому числі «двітеллура» — полонію (відкритий у 1898 році), «екайоду» — астату (відкритий у 1942—1943 роках), «екамарганцю» — технецію (відкритий у 1937 році), «двімарганцю» — ренію (відкритий у 1925 році), «екацезію» — францію (відкритий у 1939 році).


Дослідження газів



Повітряна куля «Російська», на якому Д.І. Менделєєв 7 серпня 1887 року здійснив політ для спостереження повного сонячного затемнення
Ця тема в наукової діяльності Д.І. Менделєєва пов’язана, перш за все, із пошуком ученим фізичних причин періодичності. Оскільки властивості елементів перебували в періодичній залежності від атомних ваг, маси, дослідник шукав можливість пролити світло на цю проблему, з’ясовуючи причини сил тяжіння і за допомогою вивчення властивостей їхнього передавального середовища.

Концепція «світового ефіру» мала в XIX столітті великий вплив на можливе рішення цієї проблеми. Передбачалося, що «ефір», який заповнює міжпланетний простір, є середовищем, що передає світло, тепло і гравітацію. Дослідження сильно розріджених газів — можливий засіб доведення існування названої субстанції, коли властивості «звичайної» речовини вже не здатні будуть приховувати властивості «ефіру».

Одна з гіпотез Д.І. Менделєєва зводилася до того, що специфічним станом газів повітря при великому розрідженні і міг виявитися «ефір» або якийсь газ із дуже малою вагою. Дмитро Менделєєв написав на відбитку з «Основ хімії», на періодичній системі 1871 року: «Легше всіх ефір, в мільйони разів», а в робочому зошиті 1874 року вчений висловлює ще більш ясно хід думки: «При нульовому тиску у повітря є деяка щільність, це і є ефір!». Проте серед його публікацій цього часу таких міркувань немає.

У контексті припущень, пов’язаних із поведінкою сильно розрідженого газу (інертного — «найлегшого хімічного елемента») у космічному просторі, Д.І. Менделєєв спирається на відомості, отримані астрономом А.А. Бєлопольським. А далі він прямо посилається на ці дані у своїх висновках. При всій гіпотетичній спрямованості вихідних передумов цих досліджень основним і найважливішим результатом в області фізики, отриманим завдяки ньому Дмитром Менделєєвим, було виведення рівняння стану ідеального газу, що містить універсальну газову сталу. Також дуже важливим, але трохи передчасним, було запропоноване Д.І. Менделєєвим введення термодинамічної шкали температур.

Ученим також було обрано правильний напрям для опису властивостей реальних газів. Віріальні розкладання, використані ним, відповідають першим наближенням у відомих зараз рівняннях для реальних газів.

У розділі, що має відношення до досліджень газів і рідин, Дмитром Івановичем Менделєєвим написано 54 роботи.


Нагороди й почесні звання
Дмитро Менделєєв був нагороджений орденами:


  • Орден Святого Володимира I ступеня

  • Орден Святого Володимира II ступеня

  • Орден Святого Олександра Невського

  • Орден Білого Орла

  • Орден Святої Анни I ступеня

  • Орден Святої Анни II ступеня

  • Орден Святого Станіслава I ступеня

  • Орден Почесного Легіону



Бюст Дмитра Менделєєва в Баку (Азербайджан)
Науковий авторитет Дмитра Менделєєва був величезний. Список титулів і звань його включає більше ста найменувань. Практично всіма російськими й більшістю найшанованіших зарубіжних академій наук, університетів і наукових товариств він був обраний своїм почесним членом. А проте свої праці, приватні та офіційні звернення він підписував без вказівки причетності до них: «Д. Менделєєв» або «професор Менделєєв», украй рідко згадуючи якісь присвоєні йому почесні звання.

Дмитро Іванович Менделєєв — доктор Туринської академії наук (1893) і Кембриджського університету (1894), доктор хімії Санкт-Петербурзького університету (1865), доктор права Единбурзького (1884) і Прінстонського (1896) університетів, університету Глазго (1904), доктор цивільного права Оксфордського університету (1894), доктор філософії та магістр вільних мистецтв Геттінгенського університету (1887); член Королівських товариств: Лондонського (королівського товариства сприяння природним наукам, 1892), Единбурзького (1888), Дублінського (1886); член академій наук: Римської (Accademia dei Lincei, 1893), Королівської академії наук Швеції (1905), Американської академії мистецтв і наук (1889), Національної академії наук Сполучених Штатів Америки (Бостон, 1903), Данської королівської академії наук (Копенгаген, 1889), Ірландської королівської академії (1889), Південно-Слов’янської (Загреб), Чеської академії наук, літератури і мистецтва (1891), Краківської (1891), Бельгійської академії наук, літератури та образотворчих мистецтв (1896), Академії мистецтв (Санкт-Петербург, 1893); почесний член Королівського інституту (Royal Insnitution of Great Britain, Лондон, 1891); член-кореспондент Санкт-Петербурзької (1876), Паризької (1899), Прусської (1900), Угорської (1900), Болонської (1901), Сербської (1904) академій наук; почесний член Московського (1880), Київського (1880), Казанського (1880), Харківського (1880), Новоросійського (1880), Юр’ївського (1902), Санкт-Петербурзького (1903), Томського (1904) університетів, а також — Інституту сільського господарства та лісівництва у Новій Олександрії (1895), Санкт-Петербурзького технологічного (1904) і Санкт-Петербурзького політехнічного інститутів, Санкт-Петербурзької медико-хірургічної (1869) і Петровської землеробської і лісової академії (1881), Московського технічного училища (1880), Миколаївської інженерної академії.

Дмитра Менделєєва обрали своїм почесним членом Російське фізико-хімічне (1880), Російське технічне (1881), Російське астрономічне (1900), Санкт-Петербурзьке мінералогічне (1890) товариства, а ще близько 30 сільськогосподарських, медичних, фармацевтичних та інших російських товариств — самостійних і університетських: Товариство біологічної хімії (Міжнародне об’єднання для сприяння дослідженням, 1899), Товариство дослідників природи в Брауншвейгу (1888), Англійське (1883), Американське (1889), Німецьке (1894) хімічні товариства, Фізичне товариство у Франкфурті-на-Майні (1875) і Товариство фізичних наук у Бухаресті (1899), Фармацевтичне товариство Великобританії (1888), Філадельфійський фармацевтичний коледж (1893), Королівське товариство наук і літератури в Гетеборзі (1886), Манчестерське літературно-філософське (1889) і Кембриджське філософське (1897) товариства, Королівське філософське товариство в Глазго (1904), Наукове товариство Антоніо Альцате (Мехіко, 1904), Міжнародний комітет мір і ваг (1901) і багато інших наукових установ.

Учений удостоєний медалі Деві Лондонського королівського товариства (1882), медалі Академії метеорологічної аеростатику (Париж, 1884), Фарадеєвської медалі Англійського хімічного товариства (1889), медалі Коплі Лондонського королівського товариства (1905) та багатьох інших нагород.


Пам’ять
На честь ученого проводять Менделєєвські з’їзди та Менделєєвські читання.

На його честь названо астероїд 2769 Менделєєв.


Пам’ятники


У Санкт-Петербурзі встановлено пам’ятники:

  • У дворі Технологічного інституту — Московський проспект, 26/49. Скульптор — М.Г. Манізер. Пам’ятник відкрито 28 листопада 1928 року.

  • У будівлі Палати мір і ваг (нині ВНДІ метрології ім. Д.І. Менделєєва) — Московський проспект, 19. Скульптор І.Я. Гінцбург. Пам’ятник відкритий 2 лютого 1932 року.

  • У дворі Інституту експериментальної медицини (НІІЕМ СЗО РАМН). Автор — І.Ф. Безпалов (1935).

  • Мозаїчна періодична таблиця елементів. 1935 рік, худ. — В.А. Фролов. Пам’ятник монументального мистецтва Федерального значення Російської Федерації.

У Москві:



  • Перед входом у будівлю Хімічного факультету МГУ.

  • На першому поверсі головного корпусу Російського хіміко-технологічного університету імені Менделєєва.

Також у Росії пам’ятники Д.І. Менделєєву встановлено у:



  • Місті Тобольську в Сибірі.

  • Селі Верхні Аремзяни Тобольського району Тюменської області.

В Україні пам’ятники є у:



  • місті Києві, на Проспекті Перемоги, 37 (перед входом у корпус хіміко-технологічного факультету НТУУ «КПІ»). Пам’ятник відкрито в травні 1998 року.

  • Місті Рубіжному Луганської області на вулиці Менделєєва.


Галерея


Медаль Х. Деві, якою Лондонське королівське товариство нагородило в 1882 році Д.І. Менделєєва і Л. Мейєра

Медаль Г. Колпь, якою Д.І. Менделєєва нагородило Лондонське королівське товариство 1905 року




Золота медаль АН СРСР імені Д.І. Менделєєва


Цікаві інтернет-ресурси

  • Життя і діяльність М. І. Менделєєва [Електронний ресурс] : презентація // Slideshare. — Режим доступу: http://www.slideshare.net/svitlana_cherry/microsoft-office-power-point-8164708. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Цікаві факти з життя відомих хіміків [Електронний ресурс] // Методичний кабінет відділу освіти Прилуцької райдержадміністрації. — Режим доступу: http://prilrmk.ucoz.ru/publ/cikavi_fakti_z_zhittja_vidomikh_khimikiv/1-1-0-9. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Дмитро Іванович Менделєєв [Електронний ресурс] // Острів знань. — Режим доступу: http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-9DB7777F919E/list-164FB2C2B27. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Менделєєв побачив уві сні таблицю Менделєєва [Електронний ресурс] // today is the day. — Режим доступу: http://syogodni.livejournal.com/11279.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Невідомий Д. І. Менделєєв [Електронний ресурс] : виховний захід // ПОРТФОЛІО ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ. — Режим доступу: http://portfoliohim.blogspot.com/2012/11/blog-post_1993.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва. Відкриття та значення періодичного закону [Електронний ресурс] // BR. COM. UA. — Режим доступу: http://www.br.com.ua/referats/scenarios/93769.htm. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Менделєєв Дмитро Іванович [Електронний ресурс] // Секрети світу. — Режим доступу: http://www.esc.lviv.ua/mendeljejev-dmytro-ivanovych/. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Дмитро Іванович Менделєєв [Електронний ресурс] // Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! — Режим доступу: http://100v.com.ua/uk/Dmitro-Ivanovich-Mendelieiev-person. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Менделєєв Дмитро Іванович [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=lOxcpA7i3-U. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Менделєєв Дмитро Іванович [Електронний ресурс] : фотогалерея // people su. — Режим доступу: http://www.people.su/ua/15/r1. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • «Д. И. Менделеев и его периодическая система химических элементов» [Електронний ресурс] : урок-презентация в 8-м класе // Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». — Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/525343/. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Наукове значення періодичного закону Д. І. Менделєєва [Електронний ресурс] // Parta.ua. — Режим доступу: http://www.parta.com.ua/referats/view/6071/. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Заняття гуртка з теми «Життя як подвиг» [Електронний ресурс] // Публикации. — Режим доступу: http://ua.convdocs.org/docs/index-9240.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Таблиця Менделєєва [Електронний ресурс] // CHEMPORT.RU. — Режим доступу: http://www.chemport.ru/pertable/. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Як була створена таблиця Менделєєва? [Електронний ресурс] // vidro.net. — Режим доступу: http://vidpo.net/jak-bula-stvorena-tablicja-mendeleeva.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Mendeleev Song [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=kuQ0Um4Wcz0. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Дмитрий Иванович Менделеев. Mendeleev. Научфильм [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=LFGuap0h0OM. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Дмитрий Менделеев [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=r5ziIhsN304. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

  • Д. И. Менделеев К познанию России [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=KnJSWOLns3Y. — Назва з екрана. — Дата звернення 23.10.2013.

Рекомендована література

  1. Байкова, В. М. Д. И. Менделеев в искусстве и литературе [Текст] / В. М. Байкова // Химия в школе. — 1984. — № 1. — С. 31–32.

  2. Вселенная Менделеева: 8 февраля исполняется 175 лет со дня рождения
    Д. И. Менделеева [Текст] // Шкільна бібліотека. — 2009. — № 1. — С. 28–30.

  3. Генкова, Л. Юбилей Д. И. Менделеева в школах Болгарии [Текст] / Л. Генкова,
    С. Бенева // Химия в школе. — 1984. — № 3. — С. 67–68.

  4. Голуб, А. Д. Менделєєв і Україна [Текст] : урок-панорама / А. Голуб // Хімія. Біологія. — 1999. — № 39. — С. 2.

  5. Клименко, С. Дмитро Менделєєв — як вчений та особистість [Текст] : урок-панорама у 9 класі / С. Клименко // Хімія. Біологія. — 2004. — № 3. — С. 8–9.

  6. Кучевський, М. І. Задача Д. І. Менделєєва [Текст] / М. І. Кучевський // Математика в школах України. Позакласна робота. — 2012. — № 3. — С. 25–29.

  7. Морозова, Є. Г. Позакласний захід — усний журнал «Сторінки життєвого шляху
    Д. І. Менделєєва» [Текст] / Є. Г. Морозова // Хімія. — 2012. — № 13–14. — С. 65–73.

  8. Плодієнко, О. М. Життя і діяльність Д. І. Менділєєва [Текст] / О. М. Плодієнко // Хімія. — 2008. — № 4. — С. 22–26.

  9. Ратушна, А. К. Особистість Д. І. Менделєєва [Текст] : урок-панорама / А. К. Ратушна // Все для вчителя. — 2001. — № 1. — С. 23.

  10. Рудишин, С. Дмитро Іванович Менделєєв як зоолог [Текст] / С. Рудишин // Біологія і хімія в школі. — 2011. — № 5. — С. 44.

  11. Скоропадська, С. «Невідомий» Д. І. Менделєєв [Текст] : розробка уроку /
    С. Скоропадська // Хімія. — 2010. — № 8. — С. 19–23.

  12. Собко, А. С. До дня народження Д. І. Менделєєва. Засідання хімічного гуртка «Юний еколог» [Текст] / А. С. Собко // Хімія. — 2012. — № 15–16. — С. 59–60.

  13. Соловьев, Ю. И. Дмитрий Иванович Менделеев о путях экономического развития России [Текст] / Ю. Соловьев // Химия в школе. — 1990. — № 5. — С. 14–17.

  14. Тот самый Менделеев [Текст] : до 100-летия со дня смерти // Шкільна бібліотека. — 2007. — № 1. — С. 42–50.

Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва iconЖиття І діяльність Дмитра Івановича Менделєєва” До 175- річниці від дня народження
Мета проекту: всебічно висвітлити усі етапи життєвого шляху видатного вченого, розповісти про маловідомі факти його біографії, розкрити...
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва iconЖиттєвий І творчий шлях Дмитра Івановича Менделєєва Підготувала
Дмитро Іванович Менделєєв (1834-1907) великий росіянин учений-енциклопедист, хімік, фізик, технолог, геолог І навіть метеоролог
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва icon136 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чукоовський
Корній Іванович Чукоовський (справжнє ім'я Микола Васильович Корнєйчуков)
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва icon180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський
Степан Васильович Руданський (6 січня 834 – травня 1873) — український поет
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва icon135 років від дня народження корнія івановича чуковського корній Іванович Чуковський
Корній Іванович Чуковський — один із основоположників дитячої літератури ХХ століття. Він був відомим як прекрасний критик, перекладач,...
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва icon200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861), українського поета, художника, мислителя
Яцюк В. Не забудьте пом'янути Шевченківська листівка як пам'ятка історії та культури 1890–1940. 195–річчю від дня народження присвячується...
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва icon130 років від дня смерті Миколи Івановича Костомарова
Українського історика, етнографа, письменника, громадського діяча, одного із засновників Кирило-Мефодієвського братства
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва iconВелетень слова І думки
Велетень слова І думки : до 180-річчя від дня народження Олександра Потебні : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук...
180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва icon75 років від дня народження володимира олександровича яворівського



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка