180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський



Скачати 100.23 Kb.
Дата конвертації13.04.2017
Розмір100.23 Kb.

Календар знаменних дат Додаток 3

180 років від дня народження
Степана Васильовича Руданського
(1834–1873)
Степан Васильович Руданський (6 січня 1834 – 3 травня 1873) — український поет.

Біографія

Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1833 року в селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії (нині Калинівського району Вінницької області) в родині сільського священика.

Після початкової науки в дяка вчився у Шаргородській бурсі (1842–1849) та Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському (1849–1855).

Ще в роки навчання в семінарії почав назрівати конфлікт із батьком. Коли 1856 року Руданський приїздить до Петербурга, то цілком самочинно, проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної академії, відомої вже на той час як осередок передової науки й культури. Тут у 1850–1860-х роках працювали Сергій Боткін, Іван Сєченов та інші молоді передові вчені.

У медико-хірургічній академії підтримували традиційний інтерес до літератури й мистецтва. Ще раніше професор хірургії академії Каменецький разом із Парпурою підготували перше видання «Енеїди» Івана Котляревського. Аматорський гурток студентів цього навчального закладу вперше поставив драму Тараса Шевченка «Назар Стодоля» (1844). Тут здобували освіту колишні петрашевці, що, безперечно, активізувало громадянську настроєність студентів.

У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа».

Петербурзький період найплідніший у житті Руданського-поета. У цей час (1859) він почав друкуватися. Помітно загострюються громадянські мотиви його творчості («До дуба», «Гей, бики!»), визріває й кристалізується майстерність гумористичного й сатиричного вірша, наслідком чого було виникнення нового поетичного жанру в українській поезії — віршованої гуморески-співомовки, тематично різноманітної й стилістично своєрідної. Одночасно Руданський продовжував писати балади, ліричні вірші, віршовані казки й поеми, перекладав з російської та інших мов.

Після закінчення академії Руданський одержав звання повітового лікаря та дозвіл працювати в Криму, куди він переїхав 1861 року і де сподівався поправити своє підточене здоров’я. У 1861–1873 роках Руданський працював міським лікарем у Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова. Він доклав багато зусиль для піднесення благоустрою міста, невтомно трудився як лікар і почесний мировий суддя Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи, водночас цікавився археологією, етнографією, відновив розпочаті ще на Поділлі фольклорні заняття, продовжував поетичну творчість, головним чином, у галузі перекладу.

Знайомство з поетом і композитором Петром Ніщинським, художником Іваном Айвазовським, поетом та істориком Миколою Костомаровим, поетом Амвросієм Метлинським наклало відбиток на творчі заняття Руданського, підтримувало інтерес до живопису, старовини, народної творчості. Найбільше ж уваги в ялтинський період Руданський приділяв перекладам з античної та російської літератур (Гомер, Вергілій, Лермонтов).


Бюст лікаря-письменника Степана Руданського на території Луганського онкодиспансера. Споруджений за ініціативи Юрія Єненка
Помер Руданський 3 травня 1873 року. Його поховали в Ялті на Массандрівському кладовищі. Передчасну смерть спричинила не тільки його недуга (сухоти ще з студентських часів), але й переслідування з боку начальства.

1892 року на його могилі споруджено перший пам’ятник, який згодом замінили на новий. Нині прах поета покоїться на Полікурівському меморіалі Ялти біля головного входу, осторонь від інших збережених поховань.



Творчість

Вірші Руданський почав писати ще в семінарії в жанрі романтичної балади («Розбійник», «Вечорниці», «Упир», «Розмай» та ін.), у них помітний вплив фольклору й


Т. Шевченка. Руданський згодом перейшов на громадянську поезію, засудження кріпацтва («Над колискою». «Не кидай мене»), заклик до праці на ниві рідної культури («Гей, бики!», «До дуба»), звертання до славного минулого свого народу (іст. поеми «Віщий Олег», «Мазепа», «Іван Скоропада», «Павло Полуботок», «Велямін», «Апостол» та ін.).


Степан Руданський із сестрою Ольгою та братом Григорієм
Руданський, готуючи свої твори до видання, укладав їх у рукописні збірки. Цензура, а також урядові заборони утруднювали й гальмували їх друкування. Усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, Руданський називав «співомовками». «Співомовки» — це збірки гумористичних віршів, жартів, приказок і сміховинок про панів, попів, циган, москалів, поляків, жидів, німців, чортів і т. д., почерпнутих здебільше з уст народу («Пан та Іван в дорозі», «Піп з кропилом», «Баба в церкві», «Циган з хроном», «Вареники», «Хоробрий лях», «Мошко-асесор», «Зайшов німець раз на баль», «Чорт» й ін.).

Термін «співомовки» закріпив за гуморесками Іван Франко. Гуморески Руданського становили собою новий різновид гумористично-сатиричних віршованих творів, якого раніше в українській поезії не було і поява якого потребувала закріплення відповідним терміном.

Основні автографи творів Руданського складають три томи, переписані й оформлені самим поетом. Перший, під назвою «Співомовки козака Вінка Руданського, книжка перша, з 1851 року до 1857» (Вінок — переклад імені поета з грецької: стефанос — вінок), уміщує пісні та балади в хронологічній послідовності їх написання. Другий — «Співомовки козака Вінка Руданського, книжка друга, 1857–1858 і 1859» — складається з 235-ти поезій, гуморесок, названих «приказками», і вірша «Студент». Третій — «Співомовки козака Вінка Руданського, 1859–1860» — це пісні, приказки, легенди, історичні поеми. Крім цієї першої авторської редакції творів Руданського, відомі автографи збірок, укладених за жанрово-тематичним принципом у різні часи й призначених до видання. До таких належать рукопис «Нива» (1858–1859) і рукопис, який 1861 року мав уже цензурний дозвіл, але так і не з’явився друком.

За життя поета була опублікована лише невелика кількість його творів у петербурзькому тижневику «Русский мир» (1859), у двох номерах «Основи» (1862), в «Опыте южнорусского словаря» Шейковського (1861), у львівському журналі «Правда». Більшість творів поета побачила світ у 80-х — на початку 90-х років уже після його смерті у львівських виданнях «Правда», «Зоря», у «Киевской старине».




Могила Степана Руданського
Перше видання «Співомовок» окремою книжкою, яке вмістило двадцять вісім віршів, здійснила в Києві Олена Пчілка 1880 року під псевдонімом «Н-й Г-ь Волинський» (Невеличкий гурток волинський). Найповніше дореволюційне видання творів Руданського в семи томах (перше видання —1895–1903, друге — 1910) вийшло завдяки зусиллям М. Комарова, Василя Лукича (В. Левицького), А. Кримського та І. Франка. Найповнішим, найбільш прокоментованим і укладеним із урахуванням авторської роботи над підготовкою рукописів до видання є тритомник «Степан Руданський. Твори в трьох томах» (К., 1972–1973).

Крім веселих «співомовок», Руданський писав ліричні поезії («Повій, вітре, на Вкраїну», «Чорний колір», «Ой, чому ти не літаєш» та ін.), що відображали не тільки особисте горе поета, але й страждання всього народу. Деякі з них стали народними піснями («Повій вітре, на Вкраїну»). Деякі вірші мають автобіографічний характер («Студент», 1858).

До літературної спадщини Руданського, основна й найцінніша частина якої була надрукована лише після його смерті, належать і переклади («Слово о полку Ігоревім», уривки з «Краледворського рукопису», Гомерова «Іліада», Верґілієва «Енеїда», частина «Демона» Лермонтова, «Сни» Гейне, поодинокі вірші Т. Ленартовича й Б. Радичевича), збірники народних пісень із власних записів («Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С. В. Р.», Кам’янець-Подільський, 1852; «Копа пісень», Ялта, 1862). За життя поета вони не були опубліковані, а після його смерті тривалий час перебували в приватних руках. Виявлені й вивчені радянськими фольклористами, вони видані 1972 року в Києві.

Твори


  • «Вовки»

  • «Горох»

  • «Указ»

  • «Чорт»

  • «Треби всюди приятеля мати»

  • «Пан та Іван у дорозі»

  • «Верба»

  • «Опир»

  • «Купці»

  • «Вечорниці»

  • «Добре торгувалось»

  • «Засідатель»

  • «Над колискою»

  • «Наука»

  • «Павло Апостол»

  • «Павло Полуботок»

  • «Понизив»

  • «Пісня»

  • «Співомовки»

Ушанування пам’яті

Музей Степана Руданського

Музей-кімнату Степана Васильовича Руданського в Хомутинцях Калинівського району було створено 1959 року. 1965 року розпочалося будівництво музею і вже 1967 року його було відкрито на місці хати батьків поета, де і народився великий сміхотворець.

Музей складається з двох невеличких кімнат, що розповідають про життя і творчість Степана Руданського. Поряд із музеєм — могили батьків Василя Івановича та Федори Порфирівни.

В експозиції музею представлено оригінальні предмети, фото, документи, які ознайомлять із дитячими та юнацькими роками, петербурзьким періодом життя гумориста. Також представлено комплекс експонатів, що розповідають про ялтинський період життя поета: «На другій батьківщині Степана Руданського».

Ще одна частина експозиції присвячена вшануванню пам’яті земляка, що розповідає про дні сатири та гумору імені Степана Руданського, які традиційно відзначаються на батьківщині поета з 1981 року. Це святкування проходить у січні після дня народження гумориста.

Щорічно музей відвідує близько 1 тис. чоловік. Відбуваються виставки, тематичні уроки, літературні читання, конкурси на краще виконання творів Руданського.


Марка

17 січня 2009 року введено в обіг поштову марку № 979 «Степан Руданський (1834–1873)». Формат марки — 40 × 28 мм. Кількість марок в аркуші — 12 (3 х 4). Номінал марки — 1 гривня. Наклад — 200 тисяч примірників.

Марку захищено мікротекстом «О. Калмиков». В ультрафіолетових променях світяться дубльоване факсиміле підпису та зображення книжок. Художник марки та штемпеля — Олександр Калмиков.
Освіта

У Ялті діє Ялтинський НВК № 15 «Гімназія-школа-садок» імені Степана Руданського, в якій є Кімната-музей Степана Руданського.



Цікаві факти

У 1870 році в Ялті поет-романтик Амвросій Метлинський покінчив життя самогубством. Розтин тіла покійного робив Степан Руданський разом зі ще одним лікарем. Також серед пацієнтів Степана Руданського в останні дні свого життя був видатний актор Михайло Щепкін.1



Цікаві інтернет-ресурси

  • Гумореска — Степан Руданський — Баба в церкві [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=Mf1AWB00OMA. — Назва з екрана. — Дата звернення 20.09.2013.

  • Гуморески Степана Руданського [Електронний ресурс] // Козацьке Стрылецьке Братство. — Режим доступу: http://www.bratkozak.com.ua/publ/gumor/gumoresky_stepan_rudanskyi/8-1-0-80. — Назва з екрана. — Дата звернення 20.09.2013.

  • Руданський Степан [Електронний ресурс] : творчість // Клуб Поезії. — Режим доступу: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=105&type=tvorch. — Назва з екрана. — Дата звернення 20.09.2013.

  • Степан Васильович Руданський [Електронний ресурс] // Енциклопедія життя і творчості. — Режим доступу: http://www.rudanskyi.info/. — Назва з екрана. — Дата звернення 20.09.2013.

  • Степан Руданський [Електронний ресурс] // Гумореска. — Режим доступу: http://gumoreska.org.ua/rudanskiy.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 20.09.2013.

  • Степан Руданський [Електронний ресурс] // МИСЛЕНЕ ДЕРЕВО. — Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/R/Rudansky.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 20.09.2013.

  • Степан Руданський. Жалібний дяк. Гумореска [Електронний ресурс] : відео // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=eElgr1tz6Mw. — Назва з екрана. — Дата звернення 20.09.2013.

Рекомендована література

  1. Драй-Хмара, М. На могилі Руданського [Текст] : вірш / М. Драй-Хмара // Українська мова та література. — 2002. — № 23/24. — С. 26.

  2. Зленко, Г. Степан Руданський — шлях до Ялти [Текст] / Г. Зленко // Слово і час. — 1999. — № 1. — С. 46–49.

  3. Письменна, Н. С. Вивченя творчості С. В. Руданського [Текст] : робота над текстом творів. Читання за ролями / Н. С. Письменна // Все для вчителя. — 1999. — № 19/20. — С. 55.

  4. Погребенник, В. Дороги Степана Руданського [Текст] / В. Погребенник // Українська мова та література. — 2006. — № 37. — С. 3–14.

  5. Подранецька, Н. Вічно живі співомовки Степана Руданського [Текст] : урок, 8-й клас /
    Н. Подранецька // Українська література в загальноосвітній школі. — 2007. — № 10. — С. 31–33.

  6. Приходько, І. «Невгнутий лицар українського слова» [Текст] / І. Приходько // Педагогічна думка. — 2009. — № 1. — С. 9–17.

  7. Радзіх, С. Степан Руданський. «Запорожці у короля», «Пан та Іван у дорозі», «Козак і король» [Текст] : конспект уроку в 6-му класі / С. Радзіх // Інтеграція інтерактивних технологій на уроках української словесності. — Тернопіль, 2007. — С. 54–58.

  8. Ратушна, Н. М. Степан Руданський. «Пан та Іван у дорозі», «Козак і король» «Запорожці у короля», [Текст] : урок / Н. М. Ратушна // Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури. — Х., 2007. — С. 57–65.

  9. Скрипник, І. Поет і лікар [Текст] / І. Скрипник // Пам’ять століть. — 2008. — № 4. — С. 143–146.

  10. Слапчук, В. Національна ментальність у співомовках Степана Руданського [Текст] /
    В. Слапчук // Дивослово. — 1994. — № 9. — С. 59–60.

  11. Степан Руданський (1834–1873) [Текст] : підручник / за ред. О. А. Галича // Історія української літератури та літературно-критичної думки І половини ХІХ століття. — К., 2006. — С. 370–382.

  12. Степанишин, Б. 8 клас. Степан Руданський [Текст] / Б. Степанишин // Українська мова та література в школі. — 2002. — № 7. — С. 16–18.

  13. Франко, І. До студій над Степаном Рудницьким [Текст] / І. Франко // Зібрання творів в п’ятдесяти томах. — Т. 28. — К., 1980. — С. 219–222.

  14. Чабан, С. В. С. Руданський «Павло Полуботок», «Павло Апостол» [Текст] : урок позакласного читання у 8 класі / С. В. Чабан // Позакласне читання. 5–11 клас. — Хмельницький, 2003. — С. 88–96.

  15. Чиркова, Н. Враження від Руданського [Текст] : матеріали до уроків для 8-го класу /
    Н. Чиркова // Українська мова та література. — 2006. — № 37. — С. 15–22.




1 http://uk.wikipedia.org/wiki/Руданський_Степан_Васильович.


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський iconЯлтинський поетолікар Степан Руданський (1834-1873) Єсть три сили в чоловіка
...
180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський icon135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка
Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко, 8 січня 1879 – 11 серпня 1932) — український письменник І педагог
180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський iconСтепан Васильович Руданський. Жанр співомовки
Мета: допомогти шестикласникам осягнути багатогранність особистості С. Руданського
180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський iconРуданський Степан Васильович
Народився в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі 6 січня 1834 р у родині сільського священника
180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський icon135 років від дня народження Симона Васильовича Петлюри (1879–1926) Симон Васильович Петлюра

180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський iconСтепан Васильович Руданський
У селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії (нині Калинівського району Вінницької області) у сім’ї священника народився...
180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський icon260 років від дня народження василя васильовича капніста василь Васильович капніст
Василь Васильович капніст, визначний український поет, драматург І громадсько-політичний діяч кін. XVIII — поч. XIX ст. Український...
180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський iconКонспект Тема. С. Руданський тема. Імена на літературній карті України. Степан Руданський
Мета. Повернути на літературну карту України ім’я письменника, несправедливо забутого; ознайомити учнів з життєвим І творчим шляхом...
180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський iconЧернівці 012 січень січня – 80 років від дня народження театрального діяча Тадея Васильовича Сулятицького (1933)
Чернівецької обласної газети «Зоріле Буковиней» Віорела Васильовича Аірінея (1938)
180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський iconНоворічне свято 140 років від дня народження Степана Шухевича
Степана Шухевича (1877–1945), українського політичного та військового діяча, адвоката, письменника


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка