2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка14/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

Якщо порівнювати між собою стан справ в цій галузі у Росії та Україні, то Росія, безумовно, в цьому напрямі просувається швидше, проте провідні російські соціологи також б'ють на сполох з приводу серйозного відставання російської соціології від новітніх трендів розвитку світової соціології. О. О. Давидов вважає, що «… катастрофічне відставання сучасної російської соціології від «переднього краю» науки у використанні та розробці сучасних інтернет-технологій настільки безнадійне, що необхідно вживати термінові науково-організаційні заходи» [2], деякі з яких для подальшого обговорення перспектив розвитку вже української соціології розглядаються нижче.

Так, на думку О. О. Давидова, потрібна негайна та посилена співпраця і спільні науково-дослідницькі проекти за участю великих інтернет-компаній, проведення спільних наукових семінарів, використання суперкомп'ютерів, отримання міжнародних грантів, широка міжнародна співпраця, участь в міжнародних симпозіумах і конференціях.

Одночасно має відбуватися і кооперація університетів з ІКТ-компаніями і ІКТ-бізнесом в цілому як на рівні проведення спільних навчальних проектів і конкурсів, так і залучення фахівців з цієї царини до ведення практичних занять і читання спецкурсів з ІКТ-проблематики. Потрібна також реструктуризація навчальних програм підготовки фахівців-соціологів з включенням курсів з соціології Інтернету, методології проведення онлайнових досліджень, соціального комп'ютингу та інше. О. О. Давидов також вважає, що можна використовувати міжфакультетську інтеграцію в університетах, де є факультети соціології, обчислювальної математики, комп'ютерних технологій, обчислювальні центри для плідної співпраці у галузі ІКТ.

І, звичайно, потрібне переоснащення соціологічних факультетів та оновлення морально застарілої техніки й програмного забезпечення, а також забезпечення безпроводовим Інтернетом усіх вишів. Якщо студенти-соціологи глибоко вивчатимуть використання і розробку сучасних інтернет-технологій, то до завершення вищої освіти академічна соціологія, державні і приватні компанії, громадські організації в майбутньому отримають соціологів-професіоналів у царині використання та розробки інноваційних інтернет-технологій, які будуть, безумовно, затребувані на ринку праці і конкурентоспроможні в інформаційно-комунікативному суспільстві 21 століття.

А що робити з інституалізацією цього напряму в Україні, де, навіть якщо порівняти з Росією, спостерігається ще більше відставання? Ця галузь в нашій країні ніби випадає не лише з мейнстриму розвитку вітчизняної соціології, але не представлена навіть на периферії соціологічного знання. Очевидно, кроки, перераховані О. О. Давидовим, мають бути невідкладно зроблені і в нашій країні, особливо в царині підготовки наукових кадрів та оснащення університетських програм новітніми ІК-ресурсами. Мають бути також розроблені і спільні програми для моніторингу розвитку Інтернету в Україні і його підтримки як на рівні МОНМСУ, так і НАНУ. Потрібна і термінова інтеграція навчальних програм з ІКТ-бізнесом і розробка спільних науково-дослідних проектів.

Я цілком поділяю думку О. О. Давидова про те, що розвиток інтернет-технологій відбувається настільки стрімко, що «.. необхідно бігти щосили, щоб залишитися на місці», тобто на передньому краю науки, особливо в межах локального соціологічного контексту [2].


Література

1. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / М. Кастельс ; пер. с англ. А. Матвеева. – Екатеринбург : У-Фактория, 2004. – 328 с. 2. Давыдов А. А. Развитие Интернет-технологий – вызов современной российской социологии [Електронний ресурс] / А. А. Давыдов. – М. : ИСАН, 2008. – Режим доступу : http://www.isras.ru/index.php?page_id=957 3. InternetWorldStats. Usage and Population Statistics 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.internetworldstats.com/stats.htm/. 4. Давыдов А. А. Системная социология: Social Computing / А. А. Давыдов. – М. : ІС РАН, 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.isras.ru/index.php?page_id=1016. 5. Давыдов А. А. Конкурентные преимущества системной социологии [Електронний ресурс] / А. А. Давидов. – М. : ІС РАН, 2008. – Режим доступу : http://www.isras.ru/publ.html?id=855. 6. Давыдов А. А. Системная социология: визуальный суперкомпьютинг взаимодействий пользователей Интернета (доклад) [Електронний ресурс] / А. А. Давыдов. – М. : ІС РАН, 2008. – Режим доступу : http://www.isras.ru/index.php?page_id=120&id=372). 7. Онлайн исследования в России 2.0 / под ред. А. В. Шашкина, И. Ф. Девятко, С. Г. Давыдова. – М. : РИЦ „Северный восток”, 2010. – 336 с. 8. Филиппова Т. В. Интернет-технологии в социологическом исследовании / Т. В. Филиппова // Информационное общество. – 2000. – Вып. 2. – С. 13 – 16. 9.  Іванченко Д. А. Интерпретация интернет-пространства в дискурсе социологии / Д. А. Иванченко // Ученые записки Российского государственного социального университету. – 2009. – № 3 (66). – С. 72 – 78. 10. Биккулов А. С. Интернет как средство массовой коммуникации : дис. ... канд. социол. наук: 22.00.06 / Биккулов Александр Сергеевич. – СПб, 2003. – 217 c. 11. Королькова Л. Н. Интернет-сообщество с чертами тотального института как фактор десоциализации / Л. Н. Королькова, К. В. Корольков. – Ставрополь : СТИС ЮРГУЭС, 2010. – 149 с. 12. Goroshko O. I. Politics 2.0: Global Perspectives and Local Realities / O. I. Goroshko. // Мова, комунікація і соціальне середовище : Збірн. научн. праць / за ред. В. Б. Кашкіна. – Вип. 8. – Воронеж : Вид-во Ворон. держ. ун-ту ; Видавничий дім Алейникових. – 2010. – C. 64 – 104. 13. Murthy D. Digital Ethnography: Examination of the use of the new technologies for social research / D. Murthy // Sociology. – 2008. – Vol. 42, N5. – P. 837 – 855. 14. Scolari C. A. Mapping conversations about new media: The theoretical field of digital communication / C.A. Scolari // New Media and Society. – 2009. – Vol. 11, N6. – P. 943 – 964. 15. Горошко О. І. Функціонування гіпертексту в середовищі конвергентних медіа : Лінгвістичний аналіз / Олена Ігорівна Горошко. – 2011 (у пресі). 16. Weber, Larry. Marketing to the social web: how digital customer communities build your business / Larry Weber. – New Jersey : John Wiley and Sons, 2009. – 246 p. 17. Surowiecki J. The Wisdom of Crowds / J. Surowiecki. – New York : Random House, 2004. – 283 p. 18. Dawson R. (2007). Launching the Web 2.0 Framework [Електронний ресурс] / R. Dawson. – Режим доступу : http://www.rossdawsonblog.com/weblog/archives/technology trends/. 19. Филатова А. В. Оптимизация преподавания иностранных языков с помощью блог-технологий (для студентов филологических специальностей вуз) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / А. В. Филатова. – M., 2009. – 24 с.
Горошко О. І. Соціологія 2.0 як один з напрямів розвитку соціології Інтернету

У статті розглядається становлення та розвиток нового напряму сере спеціальних та галузевих соціологій – соціології Інтернету, об'єктом якого є соціальний аналіз інформаційно-комунікативного середовища в суспільстві, а предметом вивчення – аудиторія Інтернету та форми соціокультурної взаємодії між людьми при обміні соціальною інформацією. Окремо описується виникнення на базі соціального вебу нового напряму – соціології 2.0 та аналізуються основні проблеми, пов'язані з її інституалізацією як на академічному, так і освітянському рівнях у локальному контексті. Таким чином, основною метою роботи є аналіз нових шляхів розвитку соціології Інтернету в межах локального контексту. На відміну від російських і західних досліджень в цій царині в Україні дана тема практично незаявлена у вітчизняній соціології, не кажучи вже про мейнстрим розвитку цієї науки в Україні, що значно збіднює її розвиток.



Ключові слова: веб 2.0, соціальний веб, соціологія Інтернету, соціологія 2.0.
Горошко Е. И. Социология 2.0 как одно из направлений развития социологии Интернета

В статье рассматривается становление и развитие нового направления среди отраслевых и специальных социологий – социологии Интернета, объектом которого стал социальный анализ формирующейся информационной среды в обществе, а предметом изучения – аудитория Интернета и формы социокультурного взаимодействия между людьми при обмене социальной информацией. Отдельно описывается возникновение на базе социального веба новой предметной области – социологии 2.0 и анализируются основные проблемы, связанные с её институализацией как на академическом, так и образовательном уровнях в рамках локального контекста. Таким образом, основной целью работы стал анализ новых путей развития социологии Интернета в рамках локального контекста. В отличие от российских и западных исследований в этой области в Украине данная тема является практически незаявленной в рамках отечественных социологических школ, не говоря уже о мейнстриме развития этой науки в Украине, что значительно обедняет развитие социологической мысли в целом.



Ключевые слова: веб 2.0, социальный веб, социология Интернета, социология 2.0
Goroshko O. I. Sociology 2.0 as one of the areas of Internet Sociology development

The article enlightens the birth and development of new area in applied sociology – sociology of the Internet, examining the impact of the Net on society and social interactions taking place on it. Additionally a new approach in sociology of the Internet – sociology 2.0 with its institualizing in academy and education is under review concerning the local Ukrainian context. Thus the main paper goal is to analyze new tendencies in sociology of Internet within local context. In spite of Russian and Western research this topic in Ukrainian sociology presents practically no-go area, weakening substantially local sociological thinking.



Keywords: social media, sociology of Internet, sociology 2.0, web 2.0.
Стаття надійшла до редакції 12. 09. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4

Рецензент – д. соц. н., проф. Кононов І. Ф.

УДК 316.774 (556)
Зірак Абдулла Карім
МОБІЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК І МЕЖІ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ

У СУЧАСНОМУ КУРДИСТАНІ
Актуальність теми. У 1991 році, після війни у Перській затоці, курдська спільнота de facto отримала свою незалежність і свободу. Втручання американської військової сили та світова підтримка дозволили розпочатися процесу формування інститутів громадянського суспільства. Під впливом процесів глобалізації змінюється життя курдського народу. Матеріальна культура зазнає певних змін на тлі загальної культурної відсталості, що призводить до виникнення різного роду соціальних суперечностей. Мобільний зв'язок – джерело одного з проявів таких суперечностей.

Актуальність обраної теми дослідження полягає ще й у тому, що мобільний зв'язок сьогодні не просто замінив стаціонарний телефонний зв'язок, а згідно з низкою досліджень (Глазарєв, 2006; Hemment, 2005; Ling, 2004), істотно вплинув на процеси соціальної інтеракції та здатність до колективної дії. Тому мобільний телефонний зв'язок служить об’єктом пильної уваги соціологів. Як відзначав Д. Іванов, «у міру розширення мережі користувачів інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), цілі сфери людської діяльності переносяться в поле дистанційної комунікації» [1].

Аналіз літератури стосовно питань мобільного зв’язку показує, що у більшості країн Європи, у США та Японії з початку ХХІ століття активно структурується новий об’єкт соціологічних досліджень – «суспільство мобільного зв’язку».

Предметом даного дослідження є вплив мобільного зв’язку на суспільну мораль. Ми зосереджуємо свою увагу на руйнівному впливові певних практик користування мобільним зв’язком на патріархальні сімейні традиції, що регулюють стосунки між чоловіками та жінками у сучасному курдському суспільстві.

Дослідження мало пошуковий характер. Воно виконувалося за методологією одноразового експертного опитування. Вибіркова сукупність, враховуючи складність подібних опитувань у сучасному Курдистані, формувалася за принципом «снігової кулі». Пілотний характер цього опитування дозволив локалізувати його у місті Ербіль (Курдистан, Ірак).

Мета дослідження: визначення особливостей та соціальних наслідків використання мобільних телефонів у Курдистані, а також структурування системи заходів з подолання негативних явищ у зв’язку з їх використанням.

У західній соціологічній думці перші дослідження мобільного зв’язку з’явилися наприкінці 90-х рр. ХХ ст. Їх авторами є швейцарський дослідник Г. Гезер [2], норвезький соціолог Р. Лінг [3], група англійських антропологів на чолі з Дж. Кребтрі [4], американська дослідниця С. Плант [5] та ін. Серед більш пізніх досліджень означеної проблематики особливо привертають увагу роботи Е. Гіденса [6], Е. П. Бєлінської [7], Б.С. Гладарєва [8], А. Д. Єлякова [9] та ін.

Стосовно висвітлення проблеми мобільного зв’язку в українській соціології ми змушені констатувати, що широкомасштабних досліджень тут практично не проводилося. В анкетах соціологічного моніторингу з вивчення українського суспільства щодо мобільного зв’язку є тільки одне запитання статистичного характеру: «Чи плануєте Ви найближчим часом стати абонентом мобільного зв’язку?», а в шкалі відповідей на запитання «Якими послугами зв’язку Ви користувалися останні 30 днів?» присутній мобільний телефон [10].

В Іраку компанія «Асіа Селл» заснувала першу мережу стільникового зв’язку у м. Сулейманія у 1999 році. На сьогодні ця компанія надає свої послуги більш ніж 8 млн. абонентів по всій країні [11]. Пізніше, 16 серпня 2000 року, було засновано компанію «Корак Телеком» [12]. У листопаді 2000 року Міністерство зв’язку Курдистану видало спеціальну ліцензію строком на п’ять років компанії Со Корак, що забезпечила мобільним зв’язком провінцію Курдистан в Іраку (міста Ербіль та Дахук) [13].

З падінням режиму Саддама Хусейна та визволенням Іраку мобільний зв'язок став стрімко поширюватися в Курдистані, що призвело до виникнення цілого ряду соціальних проблем. Як приклад можемо навести вбивство, що сталося у 2004 році у м. Ербіль, причиною якого було розміщення відеоролика про стосунки сімнадцятирічного юнака та дівчини. Через два дні після розповсюдження ролика, дівчину вбили члени її сім’ї, а через тиждень і юнак був убитий своїми родичами. І таких випадків у Курдистані стає все більше [14]. Сім’ї курдів контролюють зміст повідомлень і дзвінків у мобільних телефонах молодих членів сім’ї, і їхнє життя (особливо дівчат) під загрозою.

Курдський вчений Бахар Рафік стверджує: «В усіх проблемах, якщо ви подивитеся в корінь, помітите зв'язок з мобільним телефоном. Справді, мобільні телефони самі по собі – невелика проблема, але результат їх використання призводить до значних соціальних проблем» [15].

Статистичним підтвердженням цього є те, що у 2009 році було зареєстровано 2003 випадки негативних наслідків використання мобільних телефонів, що розглядалися в суді Курдистану; у перші вісім місяців 2010 року 1331 SIM-карта була відключена, а в суді було вже 816 нових позовів.

Газети розміщують публікації про страшні наслідки використання мобільного зв’язку: «Мобільний телефон зруйнував сім’ю» (журнал «Гулан», 03. 10. 2011р); «Троє молодих людей за допомогою мобільного телефону атакували 13 сімей, розсилаючи матеріали, що ганьблять їх»; на сайті «Інсан Нейт» у травні 2008 року «Одна з SIM-карт стала причиною спалення дівчини на ім’я Шахін»; у газеті «Рудав» (№ 125 від 08. 09. 2010): «Мобільний телефон – проблема, що завжди присутня у сім’ї».

Такі приклади трапляються по всій території Іраку, а також у більшості арабських країн, таких як Саудівська Аравія, Сирія, Ліван, Кувейт, Йорданія та ін. Це пояснюється значною культурною схожістю цих соціумів.

У ході проведеного дослідження нами були виділені причини негативних наслідків використання мобільного зв’язку у Курдистані.



  1. Соціальна структура суспільства у сучасному Курдистані може бути охарактеризована як патріархальна. Окрім того, мають місце релігійні відмінності у суспільстві. Більшість курдів сповідують іслам, але є й християни, єзиди та какаії. Суспільне життя підпорядковане суворим релігійним канонам. Патріархальна система стоїть на сторожі інтересів одних людей, придушуючи бажання та прагнення інших (жінок і дітей), що призводить до «соціального захворювання» [16].

Якщо людина нездорова, вона не може нормально жити у суспільстві. Така людина буде джерелом особистих та соціальних проблем. І негативне використання мобільного телефону є однією з соціальних проблем, ознакою соціальних відхилень.

  1. В усіх людських суспільствах існує система спеціальних знань, які обумовлені культурою. Вони відрізняються у різних суспільствах залежно від їх структури та соціальної реальності. Знання є одним з чинників детермінації суспільного життя, визначають якість і кількість соціальних явищ, мислення та поведінку індивіда. У Курдистані більшість віруючих ортодоксальні, тобто неухильно дотримуються догматів віри, основ віровчення та основних традицій, що призводить до гальмування соціальних змін.

У країнах Сходу, таких як Японія, Корея, Китай та інших, де помітно прогресивний розвиток, активно використовуються сучасні наукові технології. У патріархальних же суспільствах навіть за наявності значних матеріальних ресурсів використання прогресивних технологій є проблематичним, а це веде до «культурної відсталості». Такий термін Вільям Огберн (William Fielding Ogburn) застосував у своєму дослідженні «Наслідки технологічних інновацій та їх вплив на соціальні зміни».

Культура складається з двох складових, а саме – з матеріальної та духовної. Якщо відбувається стрімка зміна її першої складової без відповідних коректив другої, то спостерігається «культурний розрив» чи «культурна відсталість». Курдистан – один з найяскравіших прикладів цього явища, через те, що стрімкі зміни у матеріальній структурі не співвідносяться зі змінами у духовній складовій культури суспільства.

3. Причини, що пов’язані з операторами мобільного зв’язку. У Курдистані продаються карти без відповідної реєстрації, що дозволяє власникам анонімно їх використовувати та свідомо провокувати конфлікти між людьми.

4. Економічні причини. Після повалення режиму Саддама Хусейна та стрімкого збідніння більшості громадян, з’явилися десятки організованих злочинних угруповань. Вони використовують мобільний телефон під час викрадення людей. Є випадки використання фотографій у мобільних телефонах жінок і дівчат з метою погроз та отримання грошей.

5. Психологічні причини. Після закінчення війни у Курдистані збільшилася кількість психічно хворих людей, а також людей з яскраво вираженою агресією.

6. Сексуальні причини. За даними британської преси у 2008 році розповсюдження фотографій сексуального характеру за допомогою їх розміщення у Інтернеті з мобільних телефонів і цифрових камер сприяло ескалації темпів злочинів проти честі в іракському Курдистані. Ці джерела вказують, що однією з причин поширеності злочинів проти честі в Іраку є фотографії з мобільного телефону. У доповіді відзначається, що чоловіки часто знімають себе під час заняття сексом, а потім розповсюджують зображення серед своїх друзів, що призводить до скандалів та провокує скоєння злочинів [17].

7. Причини, пов’язані з законодавством. Парламент Курдистану прийняв закон № 6 у 2008 році під назвою «Закон про попередження негативного використання засобів зв’язку у провінції Іраку Курдистані» [18]. Однак, статті цього закону не виконуються.

У рамках означеної теми у лютому 2011 року нами було проведено дослідження в м. Ербіль (Курдистан, Ірак). У ньому взяло участь 100 осіб. Дата проведення – з 5 по 10 лютого 2011 року. Під час розробки анкети ми послуговувалися порадами професорів соціології в Університеті Сахаладин у місті Ербіль.

Методом дослідження було анкетування. Вік учасників анкетування: 19 – 28 років – 77%; 29 – 38 років – 15%; 39 – 48 років – 8%. Наймолодшому учаснику опитування було 19 років, а найстаршому – 48. Середній вік учасників – 26 років. Таким чином, більшість учасників опитування молоді люди, що важливо для виявлення соціальних тенденцій. Опитаних чоловіків і жінок було порівну.

Рівень освіти учасників анкетування: 72% − студенти, що мають ступінь бакалавра та вищу освіту; 13% – випускники середньої школи; 9% − випускники коледжу; 3% − люди з середньою освітою та 3% − з незакінченою середньою освітою. При цьому неписьменних учасників опитування немає.

Рівень доходу учасників анкетування: 27% − не мають постійних доходів, у 17% розмір доходу на місяць – від 20 до 100 тисяч динарів; 22% мають дохід 100 – 500 тисяч динарів, 12% – 500 тис. – 1 млн. іракських динарів; 2% – більше ніж 1 млн. динарів. Середній дохід учасників анкетування становить 235 тис. іракських динарів. Показник доходу важливий у нашому дослідженні. Це допоможе нам отримати дані про масштаби використання мобільних телефонів.

Серед учасників анкетування 78% були неодружені, 21% перебували у шлюбі, 1% були вдовими.

Загальні результати опитування подамо у вигляді серії таблиць (Табл. 1 –7).
Таблиця 1

Чи необхідне використання мобільних телефонів

у житті людини?


Як Ви вважаєте, чи необхідне використання мобільного телефону в житті людини?

Абсолютна кількість

Відсотки

Так

100

100

Ні

-

-

Усього

100

100

Усі учасники анкетування впевнені, що мобільні телефони – необхідний інструмент для людини.

Таблиця 2

Схвалення використання мобільних телефонів


Чи схвалюєте Ви використання мобільного телефону у курдському суспільстві?

Абсолютна кількість

Відсотки

Так

8

8

Ні

39

39

Деякою мірою

52

52

Важко відповісти

1

1

Усього

100

100

Результати анкетування показують, що будучи впевненими у необхідності використання мобільних телефонів у повсякденному житті, наші респонденти не схвалюють реальних практик користування ними у сучасному Курдистані.

Таблиця 3



Скільки SIM-карт мають учасники опитування?


Скільки SIM-карт

Ви маєте?



Абсолютна кількість

Відсотки

Одну

73

73

Дві

20

20

Три та більше

7

7

Усього

100

100

Таблиця 4



Чи створила поява мобільних телефонів нові соціальні проблеми?


Як ви думаєте, чи створила поява мобільних телефонів нові соціальні проблеми?

Абсолютна кількість

Відсотки

Так

91

91

Ні

8

8

Як бачимо, переважна більшість учасників анкетування вважають, що використання мобільних телефонів веде до виникнення соціальних проблем у курдському суспільстві.

Таблиця 5

На якому рівні стоять створені проблеми


Рівень створених проблем

Абсолютна кількість

Відсотки

На соціальному

44

38,93

На особистому

17

15,04

На рівні сім’ї

22

19,49

Інший варіант

8

7,07

Не буду відповідати

22

19,46

Усього

113

99,96

Примітка: під час відповіді на це запитання респонденти могли обирати більш ніж один варіант відповіді.

Таблиця 6



Використання телефону проти учасників анкетування

або членів їх сімей


Чи використовував хто-небудь мобільний телефон проти Вас або членів Ваших родин?

Абсолютна кількість

Відсотки

Так

41

41

Ні

58

58

Не буду відповідати

1

1

Усього

100

100

Отже, майже половина опитаних зазнали втручання в своє життя за допомогою мобільного телефону.

Таблиця 7

Використання респондентами телефону у злочинних цілях


Чи використовували Ви мобільний телефон у злочинних цілях?

Абсолютна кількість

Відсотки

Так

4

4

Ні

95

95

Не буду відповідати

1

1

Усього

100

100

Серед тих, хто використовував мобільний телефон у злочинних цілях, було 75,6% чоловіків, 22,0% жінок і 2,4% не вказали свою стать.

Учасники анкетування так визначили причини злочинного використання мобільних телефонів:

57,6% назвали низький рівень знань та культури;

25,4% вважають, що причиною цього явища є безвідповідальність щодо почуттів інших людей, а також відсутність уваги до життя інших людей;

14.4% як причину назвали бажання наслідувати кого-небудь;

1,7% вважають, що є й інші причини;

0,5% відмовилося відповідати.

Як показали результати нашого дослідження, цілі тих, хто використовує мобільні телефони зі злочинною метою, різні: 26,9% учасників анкетування вважають, що подібне використання здійснюється з метою руйнування сімей; 29,6% вважають, що метою є заподіяти шкоду особистості індивіда; 27,8% – для створення різних соціальних стосунків (як позитивних, так і негативних); 4,3% назвали політичні цілі; 11,3% назвали інші завдання.

Серед тих, хто взяв участь в опитуванні, 60,2% вважають, що з метою скорочення масштабів негативного впливу мобільного зв’язку на життя курдського суспільства необхідне введення жорсткого контролю за виконанням законів, введення грошових штрафів для людей, які використовують мобільні телефони у злочинних цілях; 38,1% вважають, що подоланню названих проблем допоможе підвищення культурного рівня та освіченості людей; 1,8% вважають, що існують інші способи розв’язання цієї проблеми.



Отже, з усього викладеного можна зробити такий висновок: використання мобільних телефонів у Курдистані пов’язане з виникненням цілого ряду проблем і конфліктів. Низький рівень освіченості населення, релігійні переконання, патріархальний характер суспільного життя сприяють тому, що внаслідок збільшення кількості користувачів мобільного зв’язку зростає кількість злочинів проти особистості, сімейних цінностей, що призводить до вбивств у сім’ях, частіше жінок та дівчат.
Література

  1. Иванов Д. В. Императив виртуализации: современные теории общественных изменений / Д. В. Иванов – СПб. : СПбГУ, 2002. – С. 32. 2. Geser H. Towards a Sociological Theory of Mobil Phone [Електронний ресурс] // 2004. March. Release 3.0. Режим доступу: http://geser.net/home.html. 3. Ling R. The Mobile Connection: the Cell Phone’s Impact on Society. San Francisco, CA: Morgan Kaufmann Publishers,2004. 4. Crabtree J., Nathan M., Roberts S. Mobile UK: Phones and Everyday Life (Electronic Edition). Phone [Електронний ресурс]. – L.: The Work Foundation, 2003. – Режим доступу : http://portal.org/citation.cfm?doid=500292. 5. Plant S. On the Mobil : The Effects of Mobile Telephones on Social and IndividualLife [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/www.motorola.com/mot/documents/0,1028,333,00.pdf. 6. Гидденс Э. Ускользающий мир: Как глобализация меняет нашу жизнь / Э. Гидденс. – М.: Весь мир, 2004; Гидденс Э. Устроение общества: Очерки теории структурации. – М. : Академический проект, 2003. 7. Белинская Е. П. Человек в информационном мире / Е. П. Белинская // Перспективы социальной психологии. – М. : Аспект Пресс, 2002. 8. Гладарев Б. Новые коммуникативные технологии: игры контроля / Б. Гладарев // Человек. Сообщество. Управление. – 2005. – № 1; Гладарев Б. Повседневное пользование информационно-коммуникационными технологиями // Телескоп: наблюдение за повседневной жизнью петербуржцев. – 2004. – № 5; Гладарев Б. Социальное измерение мобильной телефонии // Человек. Сообщество. Управление. – 2007. – № 3. 9. Еляков А. Д. Информационная перегрузка людей / А. Д. Еляков // Социологические исследования. – 2005. – № 5. 10-www.i-soc.com.ua/institute/predl.php. – 2010.

11- لمحة عن الشركة اسيا سيل http://www.asiacell.com

12- شــبكة هذا اليــوم للأخبار (H.N.N) http://www.swalefnalhelwa.com

13- http://ar.wikipedia.org

14- انظر www.ensan.net، مايو 2008

15- ديمانةي محةمةد طؤران لةطةل بةهار رةفيق، طؤظاري سيظيل ذمارة 68، 22-01-2-11

16- زيرةك عةبدوللآ، سيستةمي ثاترياركي.. سيستةمي بةمندالي حوكمكردني باوك،

http// zerakabdulla.blogfa.com

17- كاميرا الجوال تخترق مخادع الجنس العربية - كوردستان نموذجا، مجلة روديم، ، 8/16/2009، http://rudem.elaphblog.com

18- http\\ Kurdistan-parliament.org , 01-04-2011.
Зірак Абдулла Карім. Мобільний зв'язок і межі особистої свободи у сучасному Курдистані

У статті розглянуто питання використання мобільних телефонів у патріархальних суспільствах; визначено проблеми, що виникають у зв’язку з цим, і шляхи їх вирішення. Автор доходить висновку, що використання мобільних телефонів у патріархальних суспільствах слід розглядати, виходячи зі специфіки історичного соціокультурного простору.



Ключові слова: мобільний телефон, культурна відсталість, соціальні злочини, патріархальне суспільство.
Зирак Абдулла Карим. Мобильная связь и границы личной свободы в современном Курдистане

В статье рассмотрены вопросы использования мобильных телефонов в патриархальных обществах; определены проблемы, которые в связи с этим возникают, и пути их решения. Автор приходит к выводу, что использование мобильных телефонов в патриархальных обществах следует рассматривать, исходя из специфики исторического социокультурного пространства.



Ключевые слова: мобильный телефон; культурная отсталость; социальные преступления; патриархальное общество.
Zirak Abdullah Karim. Mobile phones and borders of the personal freedom in contemporary Kurdistan

The paper considers the use of mobile phones in patriarchal societies, identified problems that arise in this connection and their solutions. The author concludes that the use of mobile phones in patriarchal societies should be considered based on the specifics of the historical socio-cultural space



Keywords: mobile phone, cultural backwardness, social crime, patriarchal society.

Стаття надійшла до редакції 05. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4

Рецензент – д. соц. н., проф. Кононов І. Ф.

СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ

УДК 316.723 (477)


Петренко О. С.
СУБКУЛЬТУРИ РОЛЬОВИКІВ

І РЕКОНСТРУКТОРІВ В УКРАЇНІ
У багатьох країнах світу, у тому числі в Україні, отримала поширення субкультура рольового та реконструкторського руху. Перші полігонні рольові ігри на території України відбулися на початку 90-х років. Це були так звані «ХІ-шки» (Хоббітські Ігрища) на основі сюжетів книг Дж. Р. Р. Толкіна. До цього часу в Україні наукових публікацій, присвячених аналізу цих субкультур, не було. Зрідка матеріали на цю тематику траплялися в різноманітних ЗМІ та Інтернеті. У цій статті ми спробуємо висвітлити особливості рольової та реконструкторської субкультур.

Для рольового руху ґрунтовним об’єднувальним фактором можна вважати участь у рольових іграх (РІ). У статті будемо розглядати переважно так звані рольові ігри живої дії (РІЖД). Наведемо як їх визначення таке: масовий вид рольової гри, у якій гравці діють за вигаданих чи реальних персонажів у різних сюжетних обставинах, розігрують їх у формі вільної імпровізації та спільно створюють сюжет гри. Головна риса РІЖД – жива/фізична взаємодія (а не лише вербальне спілкування як у настільно-словесних іграх або текстове – у форумних рольових), театральний тип відігрівання ролей, наявність ігрової атрибутики (костюмів, зброї, обладунків, фортець та інших об’єктів матеріальної культури гри).

Визначимо деякі поняття, що застосовуються для опису означеної субкультури. Толкієністи – у початковому значенні слова – люди, що захоплюються творчістю Дж. Р. Р. Толкіна, знають зміст трилогії «Володар Кілець», «Квента Сільмаріліон» та ін., аж до вивчення вигаданих мов Середзем’я квенья та синдарин. Хоча таке захоплення зовсім не обов’язково супроводжувалося участю у РІЖД, перші ігри на території СРСР розпочалися якраз з постановок за Дж. Р. Р. Толкіном. Власне рольовики можуть брати участь в іграх, в основі яких лежать ідеї світів, створених різними авторами. Це можуть бути світи класичного фентезі, стім- та кіберпанку, світи постапокаліпсису чи ігри, в основі яких лежать певні історичні події, світи комп’ютерних ігор тощо. Реконструктори ж займаються відтворенням певної історичної епохи в історії конкретних країн. Ця течія передбачає серйозні знання відповідного історичного періоду та всебічне відтворення костюмів, зброї, побуту, танців певного часу. Загалом, на пострадянському просторі реконструкторський рух виділився з рольового не так давно. А учасники субкультури, судячи з усього, можуть брати участь як у рольових, так і в реконструкторських заходах. Дещо окремий напрям утворюють анімешники, що займаються рольовими іграми за мотивами японської анімації та косплеєм.

Представники субкультур рольовиків та реконструкторів мають власний сленг. Приклади: Квента – опис гравцем свого персонажа майстру, тобто передісторія персонажа у грі; Майстер – людина, що задумує, організовує та проводить РІ; Відіграш (рос. отыгрыш) – дії гравця, що адекватні внутрішньому світу персонажа, ігровій ситуації, правилам гри, реаліям ігрового світу [6]. Члени субкультури мають ідентифікацію з власною субкультурною спільнотою, а також подібний життєвий досвід, що здобувається через участь у рольових іграх, конвентах, фестивалях. Звідти ж походить безліч анекдотів, жартів та розповідей, розуміння яких часто вимагає якоюсь мірою включеності у субкультуру. Серед членів субкультури помітна прихильність до певних музичних стилів (фольк, фольк-рок, бард-фолк, менестрель, рок и т. д.).

Наведемо певні поняття, необхідні для розуміння субкультури. Виділяють такі види рольових ігор. Настільна рольова гра – вид рольової гри, у якій гравці лише описують словами дії своїх персонажів; антураж використовується мінімально; такі ігри характеризуються безперервною участю майстра та активним використанням дайсів (спеціальні кості з цифрами – П.О.) [6]. Кабінетні/кухонні ігри/лангедоки, а також павільйонні ігри – РІЖД, що відбуваються у квартирі, кімнаті, закритому приміщенні. Зазвичай вони роблять акцент на театральній, інформаційній, детективній складовій, включають невелику кількість осіб (10 – 50) і тривають менше доби [3; 6]. Міські ігри характеризуються тим, що дії розгортаються у місті або певних його районах. Полігонна або польова гра, полігонка – рольова гра на спеціальній території (полігоні), де найбільш реалістично моделюються історичні події, події художніх творів, де гравці «відіграють» різних персонажів за допомогою ігрових костюмів, зброї, предметів антуражу тощо. Кількість гравців коливається від 100 учасників у малих іграх, 300 – 400 у середніх, до декількох тисяч у найбільших. Тривалість – від 2 – 3 днів до 1 тижня [3; 6]. Окрім того, ще існують такі рольові заходи як конвенти, фестивалі, турніри. Конвент − планове зібрання членів рольового руху для обміну досвідом проведення рольових ігор та дружнього спілкування [6]. Прикладом є щорічний «Чугункон» у Харківській області. Фестивалі включають турніри, змагання лучників, конкурси, танці, виступи музикантів, роботу ремісників тощо. Як приклад можна назвати щорічний «Генуезький шолом» у Судаці та ін.

Окремо варто сказати про форумні рольові ігри. Зазвичай їх немає в переліку типів ігор, участь у яких формує основні сутнісні риси субкультури. Це ігри, засновані на текстовому спілкуванні. Майстри та гравці виявляють одне одного на просторах Інтернету, об’єднуючись довкола гри за мотивами певного літературного твору, коп’ютерної гри, історичного періоду. Ігри текстового характеру можуть бути перенесені в Інтернет настільно-словесними іграми або іграми літературного плану, що створюються шляхом почергового обміну постами, часто між абсолютно незнайомими людьми [8]. Ігри літературного типу можуть тривати роками і бути своєрідною спільною творчістю. Хоча будь-яка рольова гра є продуктом складної співтворчості майстрів та гравців.

Спробуємо визначити поширеність цієї субкультури в Україні. Згідно з даними Всеукраїнського порталу «Світ рольових ігр» [2] на рольовий сезон (тобто теплий період року) 2011 року заплановано й уже проведено близько 40 полігонних РІ та більше десятка фестивалів і турнірів. Проте там не були враховані полігонні та міські ігри не всеукраїнського масштабу, а також «елітарки» (ігри, участь у яких можлива лише за запрошеннями). Деякі заходи відбуваються за участю закордонних команд, а українські рольовики та реконструктори їздять до країн ближнього зарубіжжя.

Чисельність учасників субкультури визначити точно навряд чи можливо. Однак, можна отримати приблизне уявлення за чисельністю відповідних груп у соціальній мережі «ВКонтакті». Найбільш численні такі: «Рольовий рух України» − 822 учасники; «Реконструктори, рольовики, толкієністи, файтери Києва» − 571; «Реконструктори та рольовики Дніпропетровська» − 323; дві групи, що репрезентують Харків – по 184 та 172; Луганськ – 267; Одесу – 251; Нікополь – 173 і т. п. Також для прикладу, групи «МГ Легіон» та «МГ Шервуд», дві з декількох, що організовують ігри всеукраїнського масштабу, мають учасників 457 та 363 відповідно. Всеукраїнський портал «Світ рольових ігор» нараховує в Україні 62 рольові команди, клуби та групи даного напрямку [2].

Цікаво, що створення груп «ВКонтакті», створення сайтів і форумів, присвячених рольовим проектам (від підготовки для підбиття підсумків майстрами та гравцями), також поширена практика. Це є виявом потенціалу Інтернету для самоорганізації людей з метою спільної діяльності, зокрема, організації дозвілля.

Для отримання уявлення про полігонні рольові ігри як одного з найбільш видовищних феноменів рольової та реконструкторської субкультури розглянемо механізм їх реалізації. РІ починається з появи у майстра чи майстерської групи (МГ) ідеї/концепції гри. На її продумування та організацію може витрачатися від декількох місяців до року. У великих майстерських групах, зазвичай, можна помітити приблизно такий розподіл ролей [6]. Головний майстер займається координацією зусиль групи, визначенням концепції гри. Майстер сюжету розробляє сюжетні лінії для гри, зв’язки між персонажами. Майстер з першоджерел займається відповідністю стилістики гри літературній основі чи епосі. Майстри функцій (майстри з бойових взаємодій («боївці»), економіки, магії, алхімії, медицини тощо) пишуть правила відповідної сфери ігрового життя, а потім відстежують їх функціонування на грі. Регіональні майстри або майстри за певними «локаціями» (містами і місцями ігрового світу) відповідають за гру у певному наборі місць та персонажів у них. Майстер «мертв’ятника» займається організацією роботи з гравцями після можливої смерті їхнього персонажа. Майстер з організаційних питань здійснює взаємодію з органами влади, закупівлю та доставку всього необхідного на полігон, підтримку сайту гри тощо. «Ігротехніками іменують гравців, чиї персонажі безпосередньо підпорядковані майстрам і використовуються як службові для просування сюжету» [6]. Подекуди це слово також означає майстра певної «локації» [6]. Полігонна команда складається з людей, що виконують функції з технічного забезпечення гри (охорону, медзабезпечення), але не входять до складу майстрів гри [6].

Як бачимо, подібні заходи вимагають серйозних організаційних зусиль для їх підготовки і проведення. Проте, за сприятливих умов, складні правила, що регулюють різні сфери ігрового світу, закладені в гру конфлікти та сюжетні зав’язки, організована система ролей здатні розгортати інформаційний пласт гри (добування, оперування інформацією), політичну та дипломатичну гру, «відіграш» культурної специфіки реальних чи вигаданих груп на мікро- та макрорівнях гри [1].

Безумовно, далеко не завжди всі закладені у гру «механізми дії» (правила, сюжетні лінії та зав’язки) працюють, не завжди майстрам вдається вдало спрямовувати хід подій, динаміку гри, залученість гравців. Але сам факт моделювання різноманітних ситуацій без жорсткого сценарію у режимі реального часу на основі внутрішньо заданих правил ситуації і самоорганізації гравців досить цікавий.



Проте повернемося на рівень окремих представників субкультури. Підготовка до участі у будь-якому заході передбачає певні зусилля. Зазвичай це вивчення першоджерел (художніх книг чи матеріалів, присвячених певній епосі), пошиття чи купівля костюма, ігрової зброї, тренування з нею, виготовлення «антуражних» предметів згідно з роллю (трави-зілля для знахарів, «книги заклять» та посохи магів), також кожен гравець пише власну історію життя персонажа («квенту»), що узгоджується з майстрами гри.

Розглянемо соціальну базу рольового руху. Не маючи даних по Україні, звернемося до даних, зібраних на базі учасників конвенту «Зіланткон» (Росія) [4]. Серед опитаних було 65% чоловіків і 35% − жінок. «Більше половини учасників опитування (55%) відзначили свій вік в інтервалі 17 – 22 років, … приблизно чверть осіб – від 23 до 30 років. Трохи менше ніж одній п’ятій учасників на момент дослідження вже виповнився 31 рік»[4]. Що стосується професійної приналежності учасників і їх освітнього рівня, то «основна соціальна група – це студенти (49%). Учнів закладів середньої професійної освіти всього 4%; 41% − люди, що вже працюють, матеріально незалежні,… 6% – безробітні…» [4]. 26% учасників опитування працюють у промисловості, серед них найпоширеніша спеціальність – програміст. У сфері освіти працює або навчається за відповідним напрямком 24%, 19% – бізнесмени та приватні підприємці, а 10% − люди вільних професій (журналісти, музиканти тощо) [4]. Найбільша частка припадає на осіб з незакінченою вищою освітою (41%), потім іде група, що має вищу освіту (33%), середню професійну (14%) тощо. За даними опитування, більше половини (57%) респондентів мали дохід вищий від прожиткового мінімуму [4].

Можемо зробити висновок, що участь у цій субкультурі характерна для людей, що отримують чи отримали вищу освіту і мають відповідні фінансові можливості (поїздки, костюми, обладунки, зброя потребують коштів).

Що ж дає своїм учасникам рольовий рух? Чим він привабливий?

Звернемося до ідей Й. Гейзінги, що розглядав саме явище гри та ігрові компоненти культури. Він дає таке визначення. «Ми можемо назвати гру, з погляду форми, певною вільною діяльністю, що усвідомлюється як «несправжня», не пов’язана з повсякденним життям і тим не менш як така, що може повністю захопити того, хто грає, що не обумовлюється ніякими найближчими матеріальними інтересами або користю, яка проходить в особливому відведеному просторі та часі, упорядковано і відповідно до певних правил і викликає до життя суспільні об’єднання, що прагнуть оточувати себе таємницею або підкреслювати свою незвичайність щодо решти світу своєрідним одягом і зовнішнім виглядом» [10]. Окрім того, він додає, що «гра є добровільною поведінкою або заняттям … з метою, що полягає у ній самій, яка супроводжується почуттями напруги та радості, а також відчуттям «інакшобуття» якщо порівняти з «повсякденним життям» [10]. Він акцентує увагу на тому, що гра як культуроутворююча форма, яка облагороджує людину, на жаль, полишає наше повсякденне життя. Ймовірно, що будь-які ігри – від народних обрядових дійств до ігр рольовиків і комп’ютерних – якраз і приваблюють сучасних людей шансом долучитися до небуденності.

Нерідко пояснюють рольовий рух з позиції ескапізму, тобто як втечу від реального життя у свій вигаданий світ. Цей елемент безумовно наявний, що визнають і самі рольовики, проте додають, що це не втеча від реальності, а її доповнення [2].

Спроби осмислити питання участі в рольових іграх можна помітити у фільмах і статтях, створених членами самого рольового руху. Тут є спроби пояснити мотивації до гри за допомогою піраміди А. Маслоу. Так, за М. Фрідом [9], якщо перші два рівні (фізіологічні та потреби безпеки) у світі гри симулюються та моделюються, то для задоволення вищих (потреби спілкування та приналежності, влади та поваги від оточення, самовираження) якраз і служить гра. К. Тулінов доповнює список того, що вабить у РІ [7], відчуттям ризику («Після пережитої небезпеки і повітря солодше, і небо блакитніше…» [7]), творчості, задоволенням естетичних потреб («Це може бути і краса речі, і краса дійства…» [7]), потребою в «іншому» досвіді тощо. За аналогією з іграми та тренінгами у психології, РІЖД можуть містити певний терапевтичний та соціально-адаптуючий момент [3; 4]. Можна додати, що участь у РІЖД можна вважати видом активного відпочинку та спілкування з природою.



Різні люди беруть участь у РІ з різною метою. Так, є люди, для яких основне задоволення у тому, аби «повоювати», взяти участь у штурмах, «бугуртах» (групових битвах). Їх називають «файтерами» (від англ. faight – битися). Можливого травматизму на РІ намагаються запобігти застосуванням спеціальних правил, суворим контролем за обладунками та ігровою «зброєю». А є люди, яким цікавіше «грати», занурюватися в атмосферу певного світу чи епохи, взаємодіяти з іншими персонажами тощо [5].

Ставлення у суспільстві та ЗМІ до рольовиків і реконструкторів часто неоднозначне. Так, у Європі РІ часто наближаються до своєрідного жанру мистецтва (враховуючи значну кількість вкладених у них коштів). Учасників РІ часто характеризують як людей творчих. У цілому, можна сказати, що участь у рольовках та реконструкціях – хобі не гірше від інших. Воно не асоціальне, дозволяє формувати певні позитивні якості особистості. РІ можуть навіть використовуватися як соціально-педагогічна технологія [4]. Певною мірою рольові клуби та ігри у цьому плані можуть становити альтернативу вулиці нарівні зі спортивними секціями. Реконструкторські фестивалі стають туристичними принадами, можуть використовуватися для привертання уваги до того чи іншого історичного періоду, події. Проте часто члени цієї субкультури сприймаються оточенням як дещо «чудернацькі» люди, яким нічого робити, окрім як витрачати сили, час і кошти на життя у вигаданих світах. Далі йдуть звинувачення в ескапізмі тощо. Надмірне вживання алкоголю – актуальна проблема основної маси молоді, тож це не є характерною рисою саме рольовиків. Тим паче, що на багатьох РІ вводиться повний або частковий сухий закон, зумовлений вимогами безпеки, порушення якого може каратися видаленням з полігону.

Отже, рольова та реконструкторська субкультура вже сформована на території України. При цьому вона має певні організаційні форми: творчі та майстерські групи, клуби та команди рольового й реконструкторського моделювання, щорічні фестивалі та конвенти, ігри різного масштабу. Треба відзначити велику роль Інтернет-комунікацій у підтримці та розвитку субкультури. Частина учасників руху робить спроби для самоусвідомленню субкультури, створюючи сайти з історією руху, словниками сленгу, осмисленням прийомів створення ігор тощо.

Література

1. Дружинин Ф. Социомоделирование [Електронний ресурс] / Федор Дружинин // Всеукраинский портал Мир ролевых игр. – Режим доступа : http://rol.in.ua/?p=2&num=47 2. Календарь ролевых игр на 2011 год [Електронний ресурс] // Всеукраинский портал «Мир ролевых игр». – Режим доступа : http://rol.in.ua/?p=4 3. Карелин А. Ролевые игры живого действия: введение [Електронний ресурс] / Антон Карелин – Режим доступа : http://ludology.ru/larpg_intro/ 4. Куприянов Б. Ролевая игра как социально-педагогическое явление [Електронний ресурс] / Б. Куприянов, А. Подобин // Технология альтруизма. – Режим доступа : http://www.altruism.ru/sengine.cgi/5/31/2/1 5. Максимов И. Документальный фильм "Ролевое движение взгляд изнутри" [Електронний ресурс] // Игорь Максимов. Украина. – 2005. − Режим доступа : http://vkontakte.ru/ 6. Терминология ролевых игр Сайт Rolеwiki [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://rolewiki.org/Терминология_ролевых_игр 7. Тулинов К. Взгляд извне [Електронний ресурс] / К. Туликов // Всеукраинский портал «Мир ролевых игр» – Режим доступа : http://rol.in.ua/?p=2&num=80 8. Форумная игра [Електронний ресурс] // RPG Wikia Ролевая энциклопедия – Режим доступа : http://ru.rpg.wikia.com/wiki/Форумная _игра 9. Фрид М. Мотивация поведения в ролевых играх [Електронний ресурс] / М. Фрид // Всеукраинский портал «Мир ролевых игр» – Режим доступа : http://rol.in.ua/?p=2&num=1 10. Хейзинга Й. Homo Ludens. Статьи по истории культуры [Електронний ресурс] / Йохан Хейзинга. − Режим доступа :

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Heiz/index.php


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка