2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка17/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Динаміка контингенту іноземних студентів

ЛНУ імені Тараса Шевченка станом на 17. 05. 2011 р.


Регіон

Кількість іноземних студентів

(зарахованих на навчання)



2005/06

2006/07

2007/08

2008/09

2009/10

2010/11

Росія

191

199

211

203

151

141

Східна Європа

2

2

3

4

5

11

Західна Європа

-

-

-

1

3

3

Центральна Азія

2

5

7

5

10

46

Близький Схід

37

40

49

52

49

63

Середній Схід (Індія, Пакистан)

1

2

6

6

4

5

Далекий Схід (Китай, Японія)

126

183

214

230

241

232

Країни Африки

-

19

74

66

134

47

Країни Закавказзя

1

1

1

2

5

14

Америка

1

1

-

-

1

-

Всього:

361

452

565

569

603

562

Якщо впорядкувати чисельність контингенту за вказані шість років за значенням середнього, то отримаємо більш наочну картину (рис. 1), яка свідчить про те, що збільшення контингенту відбувалося за рахунок студентів з Далекого Сходу, Росії та країн Африки й Близького Сходу. Європейці в українських вишах радше виняток, ніж правило. Таким чином, вступ до єдиного європейського освітнього простору українські університети «купують» за рахунок неєвропейців. Більше того, Україна втрачає абітурієнтів навіть на освоєних ринках.



Рис 1. Контингент ЛНУ імені Тараса Шевченка: середнє значення кількості студентів-іноземців з країни за шість років


Прикладом є динаміка набору студентів з Росії. Це не випадково й сигналізує про важливі нерозв’язані проблеми в навчанні іноземних громадян. По-перше, для України важливо розв’язати на державному рівні проблему невизнання багатьма країнами світу вітчизняних дипломів про вищу освіту, та, як наслідок, необхідність випускникам-іноземцям складати на батьківщині кваліфікований іспит, а в деяких випадках навіть проходити додатковий курс навчання [16]. По-друге, відсутні єдині програми, які б відповідали сучасним вимогам та бажанням абітурієнтів. По-третє, матеріальний зиск вишів негативно впливає на якість підготовки іноземних студентів [17]. По-четверте, чинна нормативна база з питань навчання іноземних студентів потребує суттєвого вдосконалення. Її аналіз свідчить про те, що вона не відповідає сучасним вимогам та реаліям світового ринку освітніх послуг і не враховує останні інновації в глобальному освітньому середовищі. Зокрема, в Україні недостатній набір освітніх програм з різними термінами навчання. Наприклад, у Великій Британії іноземці проходять навчання за програмами різної тривалості – від однорічних, які дають знання в якійсь певній галузі техніки або мистецтва, що дозволяє отримати державний сертифікат про освіту (Higher National Certificate), до семирічних медичних програм.

Через невирішення цих питань, українські виші втрачають потенційних абітурієнтів. Наприклад, українська освіта більше не влаштовує іранців. За словами посла Ірану в Україні А. Гасемі-Аліабаді «багато українських вищих навчальних закладів ще не досягли міжнародних критеріїв, міжнародних показників, за якими вони готують своїх студентів». Він зазначає, що за останні 10 років кількість іранських студентів, які навчаються в українських вузах, зменшилася на 1,2 тисячі. Однією з причин, через яку саудити відмовилися приймати дипломи українських університетів, є те, що наші вищі навчальні заклади беруть кого завгодно, незважаючи на оцінки і кваліфікацію [18].

Це говорить про те, що «академічний капіталізм», набуваючи форму «дикого капіталізму», бере гору над європейськими амбіціями українських вишів. Формальний набір іноземців підтверджують й зарубіжні фахівці. «Набір іноземних студентів відбувається некваліфіковано. Студентів набирають, аби заробити кошти. Вони приїхали сюди, відповідних умов немає, якість освіти не така, бо й Міністерство освіти дуже часто не здійснює належного контролю» [19].

Іноземні студенти – це непоганий заробіток і показник престижу університету. Українські виші аби не зійти з дистанції конкурентної боротьби женуться за показниками їх кількості, натомість існує нагальна потреба приділяти більше уваги якості освіти, запровадженню та дотриманню міжнародних освітніх стандартів.



Висновки. Вища освіта в сучасному світі вийшла на новий рівень розвитку. Університети стають не тільки осередками освіти, але й центрами створення та поширення найсучасніших новацій у сфері науки, технологій і культури. Національна обмеженість освіти відійшла в минуле. Це поставило національні університети в умови жорсткої конкурентної боротьби в глобальному масштабі. Провідним процесом в вищій школі стає інтернаціоналізація, яка сприяє взаємообміну досвідом, науковими співробітниками, студентами. Наявність іноземних студентів у вищому навчальному закладі стає головним і вагомим показником розвитку системи вищої освіти держави, який свідчить про високий рівень якості освітніх послуг і престиж вищої школи цієї країни на світовому ринку освітніх послуг.

Українські вищі навчальні заклади активно включаються в процес інтернаціоналізації, свідченням чого є щорічне збільшення кількості іноземних студентів. Але це збільшення відбувається за рахунок залучення студентів не з країн Східної чи Західної Європи, а за рахунок країн Сходу та СНД. Прагнення до збільшення прибутків університету за рахунок іноземців превалює над прагненням досягнення якісної української освіти. Про це свідчить втрата українськими вишами освоєних ринків, відмова деяких країн визнавати українські дипломи.


Література

1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. [пер. с англ.]. – М. : Academia, 1999. 956 с. 2. Національний освітній глосарій: вища освіта [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tempus.org.ua/uk/korysna-informacija/publikaciji/262-glossariy-a5-v-6/download.htm 3. Закон України «Про вищу освіту» № 2984-III, із змінами від 19 січня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.osvita.org.ua/pravo/law_05/ 4. Курбатов С. Університетські рейтинги як фактор легітимації елітного стану освіти в сучасних умовах / С. Курбатов. – Суми : ПП Панасенко І. М., 2010. – 56 с. 5. Каленюк І. Вища освіта в сучасному глобальному середовищі / І. Каленюк // Вища освіта України. – 2008. – № 9. – С. 55 – 62. 6. Стратегія розвитку Луганського національного університету імені Тараса Шевченка на 2009 – 2015 : зб. док. / уклад. С. В. Савченка ; держ. закл. „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. – 46 с. 7. Высшее образование в Украине: возможно ли международное признание украинских вузов? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.yourcompass.org/about/news/index.php?ELEMENT_ID=57 8. Ісаєнко В. Перші кроки у вивченні української як іноземної [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ippk.npu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=17:2010-02-01-08-45-56&catid=14:2010-03-09-13-04-01&Itemid=20&lang=uk 9. Языковая проблема в Украине [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.archer.sivash.net/forum/archive/index.php/t-14184-p-3.htm 10. Співаківська Т. Можливості виходу українських вищих навчальних закладів на міжнародний ринок освітніх послуг [Електронний ресурс] / Співаківська Т., Гнатівська Д. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evkpi/2010/4.Galuzeva%20ekonomika%5C16_kpi_2010_7.pdf 11. Урядовий портал. У Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту планують збільшити кількість іноземних студентів в українських ВНЗ до 50 тисяч осіб [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244135605 12. В Україні навчається майже 50 тисяч іноземних студентів [Електронний ресурс] Режим доступу : http://vidomosti-ua.com/ukraine/31567 13. Коментарі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua.life.comments.ua/2011/06/11/153001/tabachnik-narahuvav-v-ukraini-50.html 14. Мотунова І. Університет як простір міжкультурного діалогу / І. Мотунова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка – 2011. – № 2 (213) – С. 177 – 184. 15. Внутрішній звіт Міжнародного відділу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 15. Концепція формування системи експортування освітніх послуг України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lir.lg.ua/docs/formi.doc 16. Барбан М. Роль проектних технологій у роботі з іноземними студентами [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NiO/2009_7/1_rozdil/Barban.htm 17. Українська освіта більше не влаштовує іранців [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vnz.org.ua/statti/1134-ukrayinska-osvita-bilshe-ne-vlashtovue-irantsiv#addcomments 18. Іноземці в Україні «не студенти, а гаманці»? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/technology/2009/08/18/24762/
Мотунова І. Г. Іноземні студенти як показник конкурентоспроможності українського вишу (на прикладі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка)

У статті розглядається проблема включення українських університетів до європейського освітнього простору. Показано, що одним з формальних показників цієї інтеграції є іноземні студенти. В Україні щорічно зростає кількість іноземних студентів. Але це зростання відбувається за рахунок залучення студентів не з країн Східної чи Західної Європи, а за рахунок країн Сходу. Доводиться, що в українських університетах прагнення до збільшення прибутків за рахунок іноземців превалює над прагненням досягнення європейських стандартів якості освіти.



Ключові слова: освіта, університет, конкурентоспроможність, рейтинг, іноземний студент, інтернаціоналізація освіти.
Мотунова И. Г. Иностранные студенты как показатель конкурентоспособности украинского вуза (на примере Луганского национального университета имени Тараса Шевченко)

В статье рассматривается проблема включения украинских университетов в европейское образовательное пространство. Показано, что одним из формальных показателей этой интеграции являются иностранные студенты. В Украине ежегодно увеличивается количество иностранных студентов. Но этот рост происходит за счет привлечения студентов не из стран Восточной и Западной Европы, а за счет стран Востока. Доказывается, что в украинских университетах стремление к увеличению доходов за счет иностранцев превалирует над стремлением достижения европейских стандартов качества образования.



Ключевые слова: образование, университет, конкурентоспособность, рейтинг, иностранный студент, интернационализация образования.
Motunova I. G. Foreign students as an indicator of competitiveness of Ukrainian university (on example of Lugansk Taras Shevchenko National University)

The article discusses the problem of inclusion of Ukrainian universities into the European educational space. It is shown that one of the formal parameters of this integration is foreign students. In Ukraine, number of foreign students is growing annually. But this increase is happening due to attracting students not from Eastern and Western Europe, but from the East. It is shown that in Ukrainian universities’ intension to increase profit at the expense of foreigners prevails over the intention to achieve European standards of education quality.



Keywords: education, university, competitiveness, ranking, foreign student, internationalization of education.
Стаття надійшла до редакції 15. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4

Рецензент – к. соц. н., ст. викладач Хобта С. В.

УДК 316.6
Проценко Г. М., Швець О. М.
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ

ПЕРШОКУРСНИКІВ У ВНЗ
Перші кроки вчорашнього школяра на тернистій стежці до вищої школи, потребують від нього значних якісних змін навичок навчання. Той, хто не готовий до них, нерідко втрачає можливість здобувати вищу освіту. В умовах контрактного навчання, це істотно впливає на гаманець батьків чи самого студента, але й ВНЗ втрачає певні кошти для свого розвитку.

Тому період адаптації, який ніколи не був простим, набуває ще одного важливого сенсу. Визначенню основних проблем, які виникають у студента, а також у навчального закладу в період адаптації було присвячено дослідження, яке проводилося у вищих навчальних закладах міста Сіверськодонецька Луганської області. В п'яти навчальних закладах було проведено опитування всіх студентів перших курсів. Найбільш представницькою (272 з 391 опитаного) виявилася студентська громада Технологічного інституту (ТІ). Опитували також студентів Інституту післядипломної освіти, міських філій Екомену та Міжрегіональної академії управління персоналом, а також музичного училища. Це дозволило порівняти особливості адаптаційного процесу в різних закладах міста. Предметом уваги дослідників були організаційні та соціально-психологічні проблеми. Серед організаційних виділялись ті труднощі навчального характеру, які виникають у першокурсників через різницю в особливостях навчального процесу школи і ВНЗ. Насамперед, це брак деяких вмінь: самостійної роботи, конспектування, роботи з інформацією, розподілу часу, уваги тощо. Через ці особливості можна передбачити міру втручання навчального закладу в хід адаптації.

Іншою групою проблем були питання психологічного характеру. Перш за все, це відомий синдром першокурсника, коли він відчуває стан близький до стресу, чи навіть кризи. Не менш вагомим залишається вплив мотивації першокурсника до навчання. Саме тут і проявляється готовність і здатність особи до переходу на інші, більш підходящі для освоєння вищої освіти, форми поведінки.

Оскільки адаптація першокурсників стає реальною проблемою при нових відносинах між студентами та ВНЗ, то не завжди усвідомлюється, що розв’язання проблем адаптації постає ще однією, часто латентною, функцією інституту вищої освіти.

Треба визнати, що рівень труднощів у різних ВНЗ міста істотно відрізнявся. Так значні труднощі мали 67,3% першокурсників Технологічного інституту, в інших, (комерційних) закладах, цей показник був на рівні 41 – 46%. В той же час не мали ускладнень тільки 1,8% ТІ, тоді як в інших закладах таких було значно більше – від 8 до 12%.

Зміст труднощів, за результатами опитування, становлять, насамперед, адаптація до вимог викладачів – 46,3%, освоєння нової системи навчання – 36,3% та великий обсяг самостійної роботи – 35,3%. Отже, саме відмінності шкільного навчання від навчання у вишах – основні труднощі, з якими стикається першокурсник. І в цьому питанні помічено досить істотні розбіжності між оцінками студентів державних і комерційних ВНЗ. Так адаптацію до вимог викладачів вважають складною 52,2% студентів ТІ та 53,3% музичного училища. А в філіях комерційних закладів таких від 22% до36%. На нашу думку, в державних закладах значно більше викладачів і їхні вимоги суттєво відрізняються залежно від дисципліни, яка викладається. Нова система навчання, як показує аналіз літературних джерел [2, 3, 9], потребує докорінної перебудови навичок навчальної діяльності студента. Бо навіть увага, яка переключалася у школі, повинна розподілятись одночасно між декількома об'єктами, які сприймає студент [5]. Такої ж перебудови потребують також інші навички роботи.

Серед відчуттів, характерних для періоду адаптації до навчання у вищій школі, першокурсники найчастіше відзначають внутрішню напругу – 34,0%, невпевненість у власних силах – 30,3% та емоційну насиченість подіями – 27,6%. Дещо менше, 16,9% та 16,6% вказують на труднощі зосередження та підвищену тривожність. Це зайвий раз свідчить, що адаптація проходить на тлі активних емоційних переживань, які торкаються, в тому числі, власної самооцінки. При цьому в державних ВНЗ значно частіше констатують тривожність і порушення сну, якщо порівняти з комерційними вишами. Про що ж думали і через що хвилювалися першокурсники в цей період? Більше всього вони переймалися оцінками – 59,3%. При цьому 20,2% порівнювали себе з іншими, а 15,1% усвідомлювали необхідність брати відповідальність на себе. Але, як писав один студент: "Розумів необхідність, але не міг цього зробити". Майже кожен четвертий (24,3%) думав, що якось все владнається. Оці хвилювання якраз і показують, що якісних змін у поглядах першокурсників зі вступом до ВНЗ не відбулося. Реакції залишаються такими ж, які були напрацьовані багаторічним досвідом шкільного навчання. Цікаво відмітити, що кожен п'ятий порівнював себе з іншими студентами, тобто соціально-психологічна позиція, статус переглядається і уточнюється залежно від успішності адаптації, при цьому невідомо, яка мірка виконує роль еталона, з чим порівнює студент власні поразки і досягнення. Ще більш цікаві факти отримано при аналізі тих дій, до яких вдавалися опитані студенти. Трохи більше половини студентів, за їхніми власними зізнаннями, шукали виходу зі складного становища, 33,1% обговорювали ці проблеми з однокурсниками, майже 28% намагалися самостійно знайти раціональні способи засвоєння навчального матеріалу. В цих відповідях важливо відзначити, що проблему намагалися розв’язати в процесі комунікації з такими ж першокурсниками, до розмов з викладачами вдавалося від 8% до 26% першокурсників, залежно від закладу. Можливо, саме органи студентського самоврядування віднайдуть ті стандарти чи процедури, які допоможуть студентам швидше адаптуватись до вимог таких різних викладачів ВНЗ.

Свідченням активності студентів можуть вважатися ті 27,9%, які шукали раціональні способи навчання. З одного боку – це орієнтир для адміністрації навчальних закладів, що є певна потреба студентів у нових раціональних способах студентської праці. Але, з другого боку, поки що невідомо, наскільки активно, і в яких напрямках здійснювалися ті пошуки і що, врешті-решт, було знайдено. Цікаво відзначити, що майже 9% першокурсників написали – "Нічого не робив". Тобто переклав розв’язання проблем на викладачів та адміністрацію закладу. Слід вказати, що у державних закладах таких „спокійних" було набагато менше, ніж у комерційних.

Мотивація до навчання є досить значущим фактором процесу адаптації, тому бажання навчатися саме в цьому навчальному закладі і саме за цією спеціальністю підтвердили 31,2% опитаних першокурсників. Найвищий показник тут належить майбутнім музикантам – 70%, але, оскільки їхня кількість значно поступалася перед представниками інших вишів, то загальний відсоток зменшився більш ніж удвічі. Серед студентів ТІ, яких було опитано найбільше, цей варіант відповіді дали 26,1%, в інших закладах він був трохи вищим: 27,8% в ІПО та 34,2% в Екомені. 23,8% відповідей набрав варіант „Дуже хотів здобути вищу освіту незалежно від навчального закладу". Зрозуміло, що в цьому разі про бажання оволодіти конкретними фаховими знаннями не йшлося. Тому тут мотивація значно слабша. До того ж майже 19% визнають, що просто хотіли б учитися в своєму місті поруч з батьками. Під впливом батьків і друзів ВНЗ обирали 18,2% першокурсників.

Проте найчастіше студенти обирали варіант „Просто розумів, що потрібна вища освіта, диплом" – 32,0%. У державному технологічному інституті таких найбільше – 37,1%. Ще 17 осіб з різних вузів (4,4%) вчитися не люблять, але їм потрібен диплом. Тобто, понад 36% першокурсників до навчання особливого потягу не відчувають, і тільки 31,2% мають досить стійкі мотиви для здобуття вищої освіти за певним фахом. Але це бажання не завжди підкріплюється рівнем підготовки та навичками до навчання у ВНЗ. Отже, яких би зусиль не докладав навчальний заклад, навчальні зусилля при низькому рівні мотивації до здобуття професії не дадуть бажаного результату. Серед причин особистого характеру, які заважають першокурсникам адаптуватися до навчання, вони самокритично називають власну неорганізованість і лінощі – 44,3%, при цьому в технологічному інституті цю відповідь обрали 50%. На другій позиції – напруга і втома від занять – 34,3%, недостатній інтерес до обраної спеціалізації – 33,5%, невміння розподіляти час – 28,6%. У державних закладах відсоток „невмілих" дещо вищий, від 63,3% у музикантів до 28,3 % у ТІ. Про що ж свідчать ці відповіді? Спроба визнати власну провину, це, по суті, форма психологічного захисту, яка жодних конструктивних наслідків не передбачає. Більшість першокурсників схильні до проекції. Це захисний механізм, завдяки якому внутрішні імпульси та почуття, неприйнятні в цілому для особистості, приписуються зовнішньому об'єктові, і тоді вони проникають у свідомість як змінене сприйняття зовнішнього світу. Власні недоліки не визнаються, а через те й не виправляються. А вимоги викладачів сприймаються як завищені, несправедливі і формальні. Для формування системи ставлення до навчання у вищому навчальному закладі такий підхід становить значну небезпеку.



При цьому справжні причини труднощів для студента стають недоступними. Причина в тому, що в ході адаптації відбувається об'єктивне заниження самооцінки особистості, яку суб'єктивно студент не хоче визнати. А зниження самооцінки відбувається, насамперед, через те, що студент не володіє новими способами навчання, які ефективні саме для здобуття вищої освіти. Його навчальна робота за принципами шкільної освіти виявляється недостатньо ефективною і раціональною. Інша відповідь, про напругу і втому, по суті, не причина, а наслідок. Тому що втома може бути результатом декількох факторів, серед яких недостатня результативність зусиль, які не відповідають новим вимогам навчання у вищій, а не середній школі. Коли справи йдуть на лад, то втома, як правило, зникає. Сама успішна діяльність та її результат можуть бути мотивом до навчання. Не слід відкидати таку причину як невміння розподіляти час. Цими проблемами переймаються і музиканти, і технологи.

Який же вихід з цього становища вбачають студенти? Що могло б допомогти їм швидко освоїтися у вищому навчальному закладі? Найчастіше (39,4%) студенти називають лекції до вступу у спеціальність. Наступна за важливістю форма – соціально-психологічне консультування – 33,0%. Тобто кожен третій з опитаних першокурсників вважає, що йому потрібна психологічна допомога, консультація. Третьою за значенням формою студенти вважають організацію культурного дозвілля. На перший погляд це дивно, особливо коли про це пишуть майбутні музиканти. Тим не менше, один зі шляхів адаптації студенти вбачають у спілкуванні з однолітками, саме організоване дозвілля й дає широкі можливості для вільного прояву своїх особливостей, інтересів, пошуку однодумців, друзів і подруг. Серед суто навчальних проблем першокурсники у 17,9% випадків називають аналіз літератури за фахом, ще по 15,9% вважають за доцільне проводити заняття з організації студентської праці та навичок конспектування.

Висновки та рекомендації.

1. На нашу думку, повинна бути певна структура між школою і ВНЗ, яка б готувала майбутніх студентів до нелегкої навчальної праці. До основних функцій цієї структури повинні входити навчання основ студентської праці та проведення соціально-психологічних консультацій.

2. Куратори та студентська громада вишу мають сприяти адаптації першокурсників до навчання.

3. Варто розробити програму підвищення мотивації першокурсників до оволодіння майбутньою професією.

4. Організація дозвілля першокурсників сприяє зменшенню емоційної напруги і тривоги.

5. Проблеми адаптації досить різнопланові, тому розв’язувати їх слід комплексно, з залученням всіх зацікавлених сторін – від батьків до роботодавців.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка