2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка2/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Гіпотеза 2. У школярів немає внутрішніх засторог перед виникненням адиктивних форм поведінки. Це стосується тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотиків. Певне порушення норм в цьому плані вважається частиною субкультури підлітків. У цьому середовищі є заборони на вживання важких наркотиків, про які відомо, що вони становлять смертельну небезпеку. Немає жорстких заборон і на статеві стосунки до шлюбу. Є певна група серед молоді, яка ставиться до сексу як до спорту. Це симптом того, що секс і кохання в молодіжному середовищі розійшлися як різні типи стосунків. Все це в цілому створює поживний ґрунт для виникнення девіацій та їх поширення.

Гіпотеза 3. На цей час склалася модель трансляції девіантних форм поведінки в середовищі підлітків. Тут немає прямого впливу світу карних злочинців. Але тінейджери засвоїли певні елементи злочинної субкультури, які увійшли в масову культуру. Відчуження від суспільства сприяє замкненості підліткової субкультури.

Для перевірки сформульованих гіпотез в ході дослідження вирішувалися такі завдання:



  • вивчалося ставлення школярів до навчання та їх позиціонування стосовно предметів шкільної програми;

  • з’ясовувалася обізнаність школярів стосовно наук, які не є шкільними предметами. При цьому створювалася проективна ситуація можливого введення чогось з перелічених наук у навчальний процес. Школярі мусили вибрати нові дисципліни до шкільного циклу. В переліку були як академічні науки, так і сумнівні комплекси знань. Така ситуація була спроектована для того, щоб з’ясувати зсув інтелектуальних інтересів школярів стосовно діючої шкільної програми;

  • виявлялися зони комфортного і некомфортного самопочуття в житті школярів і з’ясовувалися мережі міжособистої та інституційної довіри/недовіри в повсякденному житті школярів, кола спілкування:

  • вивчалися ціннісні орієнтації школярів з погляду особистої значимості цінностей. Особлива увага була приділена цінності багатства. Вона розглядалася як основа ціннісного розколу в ситуації суспільної аномії (за поділом Р. Мертоном індивідуальних форм пристосування [20, с. 254 – 277 ]). Окремо розглядалися проблеми моральних цінностей і їх вплив на поведінку школярів;

  • вивчалися характеристики та поширеність наркотизму, тютюнокуріння та вживання алкоголю серед школярів, механізми передачі адиктивної поведінки;

  • досліджувалися просторові характеристики повсякденного життя підлітків;

  • вивчалася поширеність різних форм позашкільної діяльності наших респондентів;

  • з’ясовувалася ієрархія ідентичностей школярів.

У такій послідовності надалі будуть подаватися статті з результатами дослідження.

Підкреслимо, що наше дослідження орієнтоване на вивчення повсякденного життя підлітків. При цьому ми використовували метод роздаткового анкетування. Як правило, для вивчення повсякденного життя використовуються не кількісні, а якісні методи збору первинної соціологічної інформації. Але, як вже відзначалося, наш колектив попередньо здійснив дві серії фокусованих групових інтерв’ю з учнями випускних класів в Луганській області і в прикордонних районах Ростовської області (Російська Федерація). Результати фокусованих групових інтерв’ю дозволили нам сформулювати гіпотези і створити інструментарій для масового опитування. Цілком можливо, що результати цього опитування підштовхнуть нас до нового етапу поглиблених досліджень, тепер уже з використанням якісних методів.



Характеристика вибіркової сукупності. Дослідження проводилося протягом місяця: з 10 жовтня по 10 листопада 2011. В ході дослідження було опитано 800 луганських школярів. Обсяг вибіркової сукупності визначався з огляду на однорідність досліджуваного контингенту та аналітичних вимог до вибіркової сукупності [21, с. 137 – 138]. Під час опитування застосовувалася випадкова вибірка. Величина похибки вибірки для Р=0,954, дорівнює 3,5%, без урахування дизайн-ефекту. Тип формування вибірки – багатощаблева комбінована. Основу вибірки становив список шкіл м. Луганська. На першому етапі одиниці генеральної сукупності були стратифіковані: на спеціалізовані та неспеціалізовані школи. Це пов’язано з припущенням, що спеціалізація школи має впливати на тип мотивації до навчання, форми позашкільної діяльності, ціннісні орієнтації та кола спілкування школярів. На другому етапі серед спеціалізованих та неспеціалізованих шкіл простим механічним безповторним відбором були відібрані 12 шкіл: 3 спеціалізовані та 9 неспеціалізованих. На третьому етапі у відібраних школах інтерв’юери випадковим чином відбирали класи, в яких адміністрація школи надавала можливість провести опитування (як правило, це класи, в яких у найближчий день мала проходити класна година). На четвертому етапі в конкретному класі застосовувалася серійна вибірка: опитувалися усі учні класу за списком. У разі відсутності когось на момент опитування, інтерв’юер мав повернутися й доопитати відсутніх, якщо вони з’являлися у школі протягом ходу дослідження (підтримувався контакт з класним керівником, шкільним психологом або соціальним працівником).

У ході польового етапу виникла потреба в корекції вибіркової сукупності, пов’язана з відмовами адміністрацій на проведення дослідження у повному обсязі. Тому зі списку шкіл міста були вилучені школи, де відбулися відвідування, як результативні так і не результативні, а потім простим механічним безповторним відбором було відібрано ще 4 школи. Таким чином, остаточна вибіркова сукупність становить 16 шкіл міста (№ 4, 12, 16, 17, 18, 20, 22, 23, 28, 29, 40, 44, 67), з яких 4 школи − спеціалізовані (№5, 29, 52, 54). У процентному відношенні частка неспеціалізованих шкіл у вибірковій сукупності становить 69%, а спеціалізованих − 31%, що перевищує їх частку на 2% відносно генеральної сукупності. Школи досить рівномірно розподілилися по районах міста.

Серед опитаних учнів 8 класів − 178 чоловік, 9 класів − 213 чоловік, 10 класів − 187 чоловік, 11 класів − 222 чоловіка. За статтю 54% респондентів − хлопці, 41% − дівчата, 5% не вказали стать в анкеті. За національністю більшість ідентифікує себе з українцями − 57%, 10% − з росіянами, 3% − з іншими національностями, 29% − не відповіли.

Ситуації опитування. Здійснення польового етапу дослідження заслуговує на окремий розгляд. Аналіз звітів інтерв’юерів свідчить про три джерела проблем під час його виконання: отримання дозволу у адміністрації школи, отримання дозволу у конкретного вчителя на опитування й заповнення анкет школярами.

Перш за все інтерв’юери повинні були отримати дозвіл на проведення дослідження в адміністрації школи. Більшість адміністрацій з розумінням поставилася до дослідження й навіть запрошувала до подальшого співробітництва (наприклад, ЗОСШ №44, №28, №22). Але були й такі, що різко відмовили. Мотивація відмов була різною: небажання переривати навчальний процес, відсутність часу у зв’язку з проходженням атестації, підозріле ставлення до тематики дослідження, втома від соціологічних досліджень і зневіра в їх доцільності та практичній користі. На останнє потрібно звернути увагу: в окремих школах (наприклад, ЗОСШ №18) скаржилися на постійні соціологічні дослідження, в яких задіяні школярі. Насправді, під виглядом соціологічних досліджень навчальні заклади міста проводять профорієнтаційну роботу, що немає нічого спільного з соціологічними дослідженнями. Свідченням цього є відсутність ґрунтовних досліджень, про що йшлося вище. Потрібно відмітити, що перед початком опитування, в більшості шкіл анкету віддавали на експертизу соціальному працівнику чи психологу, що свідчить про певну культуру в царині соціологічних досліджень у школі. Хоча іноді адміністрація окремих шкіл досить дивно реагувала на інтерв’юерів. Наприклад, в ЗОСШ №22 представники адміністрації фотографували інтерв’юерів, як щось незвичайне, наче „музейний експонат” (звіт інтерв’юера №1).

Значних зусиль потребувало отримання згоди на проведення опитування у конкретного вчителя. Деякі з вчителів, навіть за умови згоди адміністрації, відмовлялися надати час класної години або уроку для проведення дослідження. Виявилося, що в окремих школах відсутня практика проведення класної години. В цьому разі на допомогу приходили соціальні працівники та психологи школи, які розуміли зацікавленість школи в отриманні даної інформації (СШ №5, ЗОСШ № 40). Вони домовлялися зі вчителями й допомагали в організації опитування.

Проте найважчим випробуванням стало безпосереднє заповнення школярами анкет. Найбільшим ворогом виявилася ледарство та байдужість школярів. Нерідко було чути вигуки на кшталт: „Я не буду заповнювати анкету. Вона складна. І мені не цікаво”. Учнів інколи доводилось умовляти взяти участь в опитуванні. Їх одразу лякала необхідність сконцентруватися та вникнути в питання анкети. Протест викликав обсяг анкети та кількість так званих „сенситивних” питань. Незважаючи на запевнення в анонімності, школярі боялися та відмовлялися відповідати на питання, пов’язані з адиктивною поведінкою.

Визначальну роль мав загальний клімат у школі: узвичаєний порядок і дисциплінованість або їх відсутність. В окремих школах було відчуття, що учні не розрізняють соціальні простори, в які вони включені: здавалося, вони плутали офіційний, інституційний простір, до якого належить простір школи з неформальним простором вулиці, дружнього чи родинного кіл; не відчувають різниці в правилах поведінки у неформальних та формальних обставинах і взагалі потребу в зміні правил поведінки залежно від обставин (звіт інтерв’юера № 1, №2). Наприклад, вразили непоодинокі випадки звертання до персоналу школи на „ти”, широка практика користування мобільними телефонами під час уроків. Загальним було відчуття відсутності будь-яких авторитетів, тому апелювати та чимось мотивувати участь в опитуванні було дуже складно.

Дослідження здійснювалося як ініціативний проект кафедри філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка і громадської організації „Центр з вивчення суспільних процесів та проблем гуманізму”. Наукове керівництво проекту здійснював проф. І. Ф. Кононов, польовий етап дослідження та комп’ютерна обробка результатів були здійснені під керівництвом ст. викл. Хобти С. В. Інтерв’юерами були студенти 5 курсу історичного факультету ЛНУ імені Тараса Шевченка (спеціальність „Соціологія”). Особливу подяку кафедра висловлює студенткам Алейниковій Євгенії та Ліферовій Марії.




Література

  1. Хмелько В. Макросоціальні зміни в українському суспільстві за роки незалежності / В. Хмелько // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 1. – С. 5 – 23. 2. Кононов И. Ф. Трансформационный опыт Украины, России и Беларуси: поиск интерпретативной модели / И. Ф. Кононов // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Соціологічні науки. – 2010. – № 12 (199). – Т. 2. – Ч. 1. – С. 84 – 107. 3. Лебедь Л. И. Трансформация социальной структуры в постсоветских странах (на примере России, Украины, Беларуси) / Л. И. Лебедь // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Соціологічні науки. – 2010. – № 12 (199). – Т. 2. – Ч. 1. – С. 108 – 117. 4. Кононов І. Ф. Адаптаційні та адаптуючі стратегії поведінки міських жителів Луганщини за умов суспільної кризи. (за результатами вивчення масової свідомості) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – № 2. – С. 70 – 88. 5. Баранов Віктор. Зона гуманітарної катастрофи [Електронний ресурс] / Віктор Баранов. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/218720 6. Старых Елена. Одолеет ли регион «наркотическую гидру»? [Електронний ресурс] / Елена Старых – Режим доступу : http://www.ostro.org/regions/36/articles/article-187986/ 7. Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода / Л. Г. Сокурянская. – X. : Харьк. нац. ун-т им. В. Н. Каразина, 2006. – 576 с. 8. Сокурянська Л. Громадська ідентичність сучасного українського студентства: чинники конструювання / Л. Сокурянська // Молодіжна політика: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць – Випуск 2 / наук. ред. С. А. Щудло. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – С. 360 – 364. 9. Хобта С. В. Украинское студенчество: ценностная сфера и способность к самоорганизации (по результатам исследования в г. Луганске) / С. В. Хобта // Гражданское общество: идея, наследие социализма и современная украинская реальность. Коллективная монография / научн. ред. И. Ф. Кононов. – Луганск: Альма-матер, 2002. – С. 255 – 275. 10. Іванкова-Стецюк О. Діти трудових мігрантів як опосередковані учасники глобалізаційних процесів: особливості соціальної поведінки / О. Іванкова-Стецюк, А. Таранова // Молодіжна політика: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць – Випуск 2 / наук. ред. С. А. Щудло. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – С. 135 – 139. 11. Рюль В. Проблеми соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів (на прикладі Закарпатської області) / В. Рюль, Н. Ігнатоля // Молодіжна політика: проблеми та перспективи : [збірник наукових праць / наук. ред. С. А. Шудло]. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – С. 143 – 146. 12. Дікова-Фаворська Д. М. Шкільне насильство та перспективи формування толерантної взаємодії в освітньому середовищі / Д. М. Дікова-Фаворська // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. пр. – Випуск 16. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна. – 2010. – С. 711 – 714. 13. Кононов И. Ориентации абитуриентов России и Украины на получение высшего образования: сравнительный анализ / И. Кононов // Молодіжна політика: проблеми та перспективи : [збірник наукових праць / наук. ред. С. А. Шудло]. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – С. 365 – 370. 17. Уколова А. Вибір професії: на порозі життєвого шляху / А. Уколова // Молодіжна політика: проблеми та перспективи : [збірник наукових праць / наук. ред. С. А. Шудло]. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – С. 264 – 269. 18. Бауман З. Текучая современность / Зигмунт Батман / пер. с англ. под ред. Ю. В. Асочакова. – СПб. : Питер, 2008. – 240 с. 19. Профілактика поширення наркозалежності серед молоді [навчально-методичний посібник] / за редакцією В. В. Бурлаки. – К. : ГЕРБ, 2008. – 224 с. 20. Рущенко І. П. Соціологія злочинності / І. П. Рущенко // Спеціальні та галузеві соціології / за ред. В. Є. Пилипенка. – К. : Каравела, 2003. – С. 220 – 256. 21. Вальденфельс Б. Повседневность как плавильный тигль рациональности / Бернхард Вальденфельс / пер. с нем. М. В. Воронцова // Социо-Логос. Социология. Антропология, Метафизика. – Вып. 1. Общество и сферы смысла. – М. : Прогресс, 1991. – С. 39 – 50. 22. Мид М. Культура и мир детства. Избранные произведения / М. Мид / пер. с англ и комментарии Ю. А. Асеева. Сост. и послесловие И. С. Кона. – М. : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. – 429 с. 23. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Роберт Мертон ; пер. с англ. – М. : АСТ : АСТ МОСКВА : ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 874 с. 24. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження / Н. В. Паніна : курс лекцій.  К. : Ін-т соціології НАН України, Вища школа соціології, 2007. – 320 с.


Кононов І. Ф., Хобта С. В. Повсякденне життя старших школярів: яка раціональність тут формується? (про дослідницький проект «Повсякденне життя луганського школяра – 2011»)

Стаття є вступом до публікації результатів дослідницького проекту «Повсякденне життя луганського школяра – 2011». Розкривається задум дослідження, характеризується його проблемне поле, об’єкт і предмет, формулюються гіпотези і головні завдання, що вирішувалися в його ході. Розкривається спосіб формування вибіркової сукупності і дається її характеристика. Окремий інтерес становлять ситуації, в яких проводилося анкетування в школах м. Луганська.



Ключові слова: підлітки, школярі, повсякденне життя, цінності, ціннісні орієнтації, наркотизм, адикція, місто, простір міста, навчання, позашкільна діяльність.
Кононов И. Ф., Хобта С. В. Повседневная жизнь старших школьников: какая рациональность тут формируется? (об исследовательском проекте «Повседневная жизнь луганского школьника – 2011»)

Статья является введением к публикации результатов исследовательского проекта «Повседневная жизнь луганского Школьника – 2011». Раскрывается замысел исследования, характеризуется его проблемное поле, объект и предмет, формулируются гипотезы и главные задачи, которые решались в его ходе. Раскрывается способ формирования выборочной совокупности и даются ее характеристики. Особый интерес представляют ситуации, в которых проводилось анкетирование в школах г. Луганска.



Ключевые слова: подростки, школьники, повседневная жизнь, ценности, ценностные ориентации, наркотизм, адикция, город, пространство города, учеба, внеучебная деятельность.
Kononov I. F. Khobta S. V. Everyday life of high school students: which rationality is formed here? (оn the research project “Everyday life of a Lugansk pupil – 2011”)

The article is an introduction to the publication of the results of the research project “Everyday life of a Lugansk pupil - 2011”. Here revealed the point of the research, its problematic field is characterized, its object and subject, formulated the hypothesis and the basic problems to be solved during the research. Here disclosed a method of forming the sample set and its characteristics is given. Of particular interest are situations where surveys were conducted at the schools of Lugansk.



Keywords: teens, students, everyday life, values, value orientations, drug addiction, town, city space, education, extracurricular activities.
Стаття надійшла до редакції 15.11.2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4

Рецензент – к. філос. н., доц. Тягнібедіна О. С.

УДК 316.752–057.874(477.61)
Хобта С. В.
ЦІННІСНА СВІДОМІСТЬ ШКІЛЬНОЇ МОЛОДІ М. ЛУГАНСЬКА
Нещодавно закінчило школу перше покоління дітей незалежної України. Ці школярі народилися й зростали в суспільних умовах, докорінно відмінних від умов соціалізації їх батьків. За роки соціальної трансформації в ціннісній системі українців відбулися значні зміни [1; 2; 3; 4]. Вони пов’язані з актуалізацією індивідуалістичної складової ціннісної системи, утвердженням як базових цінностей активність, незалежність, особистісний успіх, здатність до пристосування, прагматичність тощо. Ці зміни характерні не тільки для України, вони характеризують загальну спрямованість ціннісних зрушень у суспільствах Другого модерну [5, с. 10; 6]. Чи призвело це до ціннісного розриву між поколіннями? Чи відрізняється ціннісна система сучасної учнівської молоді від ціннісної системи «дорослого» покоління? Які ціннісні орієнтири підтримуються в молодіжному середовищі? Це питання, на які ми намагалися відповісти в ході дослідження «Повсякденне життя луганського школяра – 2011».

Для соціологів цінності – підґрунтя соціального порядку. Завдяки їм суспільство може існувати як регульована стабільна цілісність. Соціальні цінності відображають фундаментальні принципи суспільної взаємодії, виступаючи проектами задоволення соціальних потреб [7, с. 92]; задають напрям суспільного розвитку, надаючи змісти колективному та індивідуальному життю [8, с. 5]; утворюють вищий рівень системи саморегуляції поведінки особистості [9]. Цінності, за висловом Т. Парсонса, «узаконюють» норми, які діють на більш низькому соціальному рівні: на рівні конкретних колективів чи виконання ролей [10, с. 578]. Вони мають надіндивідуальну природу і концентровано виражені в таких формах суспільної свідомості як релігія, мораль, право. Цінності подібні до певної матриці соціальної інформації. Так, якщо ми знаємо значення за осями абсцисами та ординатами, ми легко побудуємо графік, а, знаючи, що вважається «добром» та «злом», «гарним» та «поганим» у даному суспільстві, ми можемо визначити як будуть сприйматися певні події, дії, явища, яку реакцію вони викличуть.

У процесі соціалізації відбувається інтеріорізація соціальних цінностей індивідами, вони інтерпретуються, набувають суб’єктивної значимості та функціонують як особистісні цінності. Особистісні цінності узгоджують соціальну та індивідуальну детермінацію поведінки індивідів. А. Ручка пише: «Виступаючи як інструмент соціального регулювання в нашому суспільстві, вони є тим проміжним ланцюгом, який пов’язує поведінку людини з найважливішими соціальними інститутами» [11, с. 19]. Актуальність дослідження особистісних цінностей молоді обумовлена тим, що міра узгодженості цінностей молодого та дорослого покоління забезпечує культурну наступність в суспільстві.

Перші дослідження цінностей учнівської молоді в незалежній Україні (90-і рр.) були спрямовані передусім на фіксацію різниці ціннісних орієнтацій в умовах командно-адміністративної системи, а також за умов її відсутності. Дослідження показували зниження цінностей духовно-особистісного розвитку, спад соціальної активності, розпад так званих формально-ритуальних форм соціальної активності молоді (участь у зібраннях, мітингах, суботниках) [12, с. 29 – 35]. Тривогу викликала пасивність свідомості, слабкі настанови щодо практичної діяльності, утриманські настрої, що фіксувалися під час відповідей на питання про змістожиттєві цінності [12, с. 35]. На початку 90-х рр. на першому місці серед цінностей шкільної молоді була «цікава робота» (71,5%), на другому – «здоров’я самого респондента» (64,6%), далі йшли такі цінності: «умови помешкання, домашній побут» (63,8%), «здоров’я близьких та рідних» (47,1%), «відносини з друзями» (41,8%), «матеріальне забезпечення» (39,5%), «можливість бути незалежним в думках та вчинках» (37,7%), «інтимне життя» (37,4%), «ставлення до Вас оточення» (29,5%), «навчання, поліпшення освіти» (24%) і т. д. Цінності, пов’язані зі стимуляцією духовно-особистісного зростання, набрали менше ніж 11%, а з суспільно-політичною активністю не перевищили 4–7% порогу значущості [12, с. 34 – 5].

Наше дослідження ставило за мету передусім описати структуру цінностей сучасних школярів та з’ясувати поширеність індивідуалістичних орієнтацій. Дослідження показало, що перші позиції в ціннісній ієрархії учнів посідають цінності «міцне здоров’я», «міцна родина та родинні відносини», «успіхи в якійсь важливій справі, яка дає визнання з боку суспільства», «спілкування з близькими за духом людьми», «особистісна незалежність», «кохати та бути коханим».

Максимальний ціннісний консенсус існує щодо цінності «міцне здоров’я». Вона має не тільки найвищий бал, але й найменше стандартне відхилення. Цінність поділяє перше рангове місце з цінністю «міцна родина та родинні відносини». Ці цінності скорельовані (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена ρ = 0,51, коефіцієнт гамма = 0,7). В цілому між цінностями фіксується помірна кореляція (ρ = 0,3-0,4). Найсильніше пов’язані цінності «міцне здоров’я», «міцна родина та родинні відносини», «кохати та бути коханим» і «спілкування з близькими за духом людьми» (ρ = 0,4-0,5).

Хоча список цінностей, який пред’являвся в нашому дослідженні, відрізняється (табл. 1) від списку цінностей дослідження 90-х рр. [12], можна говорити про певні тенденції. Ціннісна сфера сучасної учнівської молоді, як і раніше, як домінуючі включає традиційні цінності, пов’язані з родиною та спілкуванням. Збільшилася значущість особистої незалежності (55% обрали її як «дуже значущу»). Поєднання важливості афіліації з особистісною незалежністю говорить, що респонденти не розчиняються в малих групах, а намагаються центрувати їх на себе, що відрізняє не тільки учнів, але й мешканців регіону в цілому від класичних індивідуалістів та колективістів [3, с. 96].

Цінність цікавої роботи, професійної самореалізації посідає важливе місце в ціннісній ієрархії, але відійшла на третій план. Її заступила успішність, яка дає суспільне визнання. Ми не маємо даних, щоб говорити напевно, але можливо, що в даному разі проявляється характерна для сучасності підміна «слави» «знаністю» [8, с. 200]. В результаті суспільне визнання як успішність заступає професійну самореалізацію, як розвиток особистості через професійну діяльність.

Цінності, пов’язані з соціально корисною активністю та владою, перебувають у «хвості» ціннісної ієрархії. Привертає увагу, що можливість розв’язувати важливі суспільні проблеми та прагнення до суспільного визнання, хоча й корелюють (ρ = 0,4), за рангами доволі далекі одна від одної. Можливість розв’язувати важливі суспільні проблеми також пов’язана з потягом до отримання знань (ρ = 0,4).
Таблиця 1



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка