2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка20/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Література

1. Иванов Е. А. Логика / Е. А. Иванова. – М. : БЕК, 1996. – 309 с. 2. Войшвилло Е. К. Логика / Е. К. Войшвилло, М. Г. Дегтярев. – М. : Владос, 1998. – 528 с. 3. Гетманова А. Д. Логика / А. Д. Гетманова. – М. : Добросвет, 2000. – 480 с. 4. Гусев А. Д. Логика / А. Д. Гусев – М. : ЮНИТИ – ДАНА, 2004. – 272 с. 5. Демидов И. В. Логика / И. В. Демидов. – М. : Дашков и К0., 2004. – 348 с. 6. Ивлев Ю. В. Логика / Ю. В. Ивлев. – М. : Логос, 1998. – 272 с. 7. Кириллов В. И. Логика / В. И. Кириллов, А. А. Старченко. – М. : Юрист, 2004. –253 с. 8. Лобас В. Ф. Семиотические предпосылки эффективности управления / В. Ф. Лобас – К. : Вища школа, 1980. – 232 с. 9. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования / В. А. Ядов. – М. : Добросвет, 1999. – 596 с.

Тягнібедіна О. С. Роль логіки в підготовці студентів-соціологів

У статті розглянуто роль спеціальних логічних знань у сфері мови науки, теорії понять, умовиводів, гіпотез, багатозначної логіки для здійснення контролю правильності і обґрунтованості професіональних міркувань студентів-соціологів.



Ключові слова: мова науки, поняття, операціональне визначення поняття, умовивід, гіпотеза, багатозначність логіки.
Тягнибедина О. С. Роль логики в подготовке студентов-социологов

В статье рассмотрена роль специальных логических знаний в области языка науки, теории понятий, умозаключений, гипотез, многозначной логики для осуществления контроля правильности и обоснованности профессиональных рассуждений студентов-социологов.



Ключевые слова: язык науки, понятие, операциональное определение понятия, умозаключение, гипотеза, многозначная логика.
Tyagnibedina O. S. The role of Logics at training students in Sociology

The article examines the role of special logical knowledge in the sphere of science language, the theory of concepts, inferences, hypothesis, multiple-valued logic to control accuracy and validity of the arguments of students-sociologists.



Keywords: the language of science, the concept, an operational definition of a concept, inference, hypothesis, multiple-valued logic.
Стаття надійшла до редакції 09. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4.

Рецензент – д. соц. н., проф. Кононов І. Ф.

УДК 378.091.31:001.89
Рудакова О. В.
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ

ДО НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗАСОБАМИ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ

На сучасному етапі розвитку системи вищої освіти науково-дослідна діяльність студентів набуває все більшого значення і перетворюється на один з основних компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця. Це, перш за все, зумовлено, тим, що ефективність останньої значною мірою визначається рівнем сформованості дослідницьких знань, умінь, розвитком особистісних якостей, накопиченням досвіду творчої дослідницької діяльності. Крім того, засвоєння навчальних дисциплін також вимагає від студентів володіння методами наукового пізнання і дослідницькими уміннями [1, с. 84 – 94].

Науково-дослідна діяльність студентів дозволяє якнайповніше проявити індивідуальність, творчі здібності, готовність до самореалізації особи. Важливо відзначити, що процес дослідження індивідуальний і є цінністю як в освітньому, так і в особистісному сенсі [2, с. 49 – 55].

У зв'язку з цим, майбутній фахівець має бути готовий до здійснення науково-дослідної діяльності. Це дозволить надалі в професійній роботі і на науковому рівні вирішувати важливі завдання.

У педагогічній науці розглядалося питання готовності студентів до науково-дослідної діяльності, проте на сучасному етапі розвитку суспільства необхідно переосмислити наявний педагогічний досвід з метою виявлення нових, оптимальних шляхів формування їх готовності до науково-дослідної діяльності, які б ефективно працювали в сучасній соціокультурній ситуації.

Недостатньо розкриті можливості проблемного навчання у формуванні готовності студентів до науково-дослідної діяльності; мало досліджені питання про суть і структуру готовності до науково-дослідної діяльності; недостатньо окреслені умови для формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності [3, с. 59 – 61].

У більшості студентів уявлення про науково-дослідну діяльність досить загальні і неповні, а уміння науково-дослідної діяльності практично відсутні або присутні фрагментарно. Більшість студентів не усвідомлюють соціальної та особистісної значущості науково-дослідної діяльності, 30 % студентів мають низький рівень сформованості готовності до науково-дослідної діяльності, 70 % – середній рівень.

У таблиці 1 вказано причини неучасті студентів в наукових дослідженнях, які представлені в монографії Миронова В. А. і Майкова Е. Ю. «Соціальні аспекти активізації науково-дослідної діяльності студентів вузів» [4, с. 82]. У результаті проведеного аналізу було окреслено уявлення студентів, які не займаються науковими дослідженнями, про причини їх неучасті в даному виді діяльності. Близько третини опитаних основною причиною називають відсутність інформації про НДР. Не менш важливим фактором є відсутність інтересу, бажання, матеріального стимулу і часу. Лише незначна кількість студентів вказали на такі причини як відсутність необхідної матеріально-технічної бази у навчальному закладі, морального заохочення (грамот, подяк тощо), цікавих тем тощо.


Таблиця 1



Причини неучасті студентів у наукових дослідженнях (у %)

Причини

Відсоток

Відсутність інформації про НДР

28,9

Відсутність інтересу, бажання

24,7

Відсутність матеріального стимулу

20,5

Відсутність часу

19,9

Відсутність матеріально-технічної бази у навчальному закладі

2,1

Відсутність морального стимулу (грамот, подяк і так далі)

1,5

За станом здоров'я

0,9

Відсутність цікавих тем, вузький діапазон вибору тем НДР

0,6

Викладачі не пропонують, не зацікавлюють

0,6

Відсутність можливостей

0,3

Всього

100,0

Таким чином, серед відповідей, що найчастіше зустрічаються, близько чверті пов'язані з суб'єктивними причинами (відсутність інтересу, бажання), тоді як основна маса згадок свідчить про наявність об'єктивних причин відмови від занять науковою роботою.



Формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності засобами проблемного навчання буде успішним, якщо:

1) реалізовуються можливості проблемного навчання, які сприяють формуванню у студентів пізнавального інтересу, самостійності, творчої активності, прагнення оволодіти дослідницькими уміннями і навичками;

2) забезпечується формування мотивації науково-дослідної діяльності студентів за допомогою структуризації і цілеспрямованого відбору навчального матеріалу для створення проблемних ситуацій, організації суб’єкт-суб’єктних відносин викладача і студентів, заснованих на принципах взаємної довіри, співучасті, рівноправного партнерства, діалогу;

3) здійснюється активізація науково-дослідної діяльності студентів на основі створення і розв’язання проблемних ситуацій, які сприяють «включеності» студентів в активну розумову діяльність, спрямовану на розширення діапазону знань про наукове дослідження, на розвиток логічних форм мислення (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та ін.), набуття первинного досвіду науково-дослідної діяльності;

4) передбачається включення студентів у діяльність для оволодіння дослідницькими уміннями і навичками на основі оптимального поєднання традиційного і проблемного навчання [6, с. 266 – 269].

Під науково-дослідною діяльністю студентів ми розуміємо діяльність, пов'язану з пошуком відповіді на творче, дослідницьке завдання із заздалегідь невідомим рішенням. Вона включає такі етапи: постановку проблеми; вивчення теорії з даної проблематики; підбір методик дослідження і практичне оволодіння ними; збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, власні висновки [6, с. 266 – 269].

Рівні сформованості готовності студентів до науково-дослідної діяльності ранжуються таким чином:


  1. високий рівень характеризується:

- розумінням значущості науково-дослідної діяльності;

- інтересом до навчальної дисципліни і науково-дослідної діяльності;

- задоволеністю від вивчення дисципліни і власної науково-дослідної діяльності;

- володінням базовими знаннями щодо навчальної дисципліни;

- умінням аналізувати, систематизувати, узагальнювати, структурувати, працювати з літературою;

- володінням логікою наукового дослідження;

- здатністю самостійно спланувати власну дослідницьку роботу і реалізувати її;

- високою пізнавальною активністю;

- адекватною самооцінкою;

- здатністю аналізувати власну діяльність і виявляти способи і шляхи саморозвитку;

2) середній рівень характеризується:

- розумінням особистісної значущості науково-дослідної діяльності;

- поверховим уявленням про науково-дослідну діяльність;

- несформованістю навичок науково-дослідної діяльності;

- нестійким інтересом до дисципліни, що вивчається;

- неповним володінням базовими знаннями і уміннями;

- не завжди адекватною самооцінкою;

- прагненням до самоосвіти, але не завжди адекватним оцінюванням власної діяльності;

3) низький рівень характеризується:

- нестійким інтересом до дисципліни, що вивчається;

- нерозумінням соціальної і особистісної значущості науково-дослідної діяльності;

- слабким явленням про науково-дослідну діяльність;

- невмінням працювати з літературою, бачити проблему, виявляти суперечності;

- нездатністю самостійно вибудувати логіку дослідження;

- недостатньою вдоволеністю власною діяльністю;

- нездатністю до творчого вирішення завдань;

- незначною рефлексією своєї діяльності;

- не завжди адекватною самооцінкою;

- фрагментарним самоаналізом;

- відсутністю прагнення до саморозвитку і самоудосконалення [4, с. 68 – 69].



Педагогічні умови формування готовності до науково-дослідної діяльності засобами проблемного навчання такі:

1) використання можливостей проблемного навчання у формуванні готовності студентів до науково-дослідної діяльності;

2) активізація науково-дослідної діяльності студентів на основі створення і розв’язання проблемних ситуацій у навчальному процесі;

3) взаємозв'язок традиційного і проблемного навчання.

До функцій проблемного навчання належать:

- формування мотивації навчання;

- засвоєння системи знань і способів розумової діяльності;

- розвиток пізнавальних і творчих здібностей;

- формування навичок застосування системи логічних прийомів або окремих способів творчої діяльності;

- формування навичок застосування засвоєних знань у новій ситуації;

- формування умінь розв’язувати навчальні проблеми;

- накопичення досвіду творчої діяльності, оволодіння методами наукового дослідження, розв’язання практичних проблем.

На підставі аналізу сутності проблемного навчання були визначені його можливості у формуванні готовності до науково-дослідної діяльності студентів:

1) оскільки науково-дослідна діяльність має творчий (продуктивний) характер, то її цілеспрямоване формування може відбуватися у процесі пошукової навчально-пізнавальної діяльності, що є, у свою чергу, провідним видом діяльності проблемного навчання;

2) оскільки основана функція проблемного навчання – розвиток теоретичного мислення (аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація, абстракція, порівняння, аналогія), а це є основою умінь науково-дослідної діяльності, то ми вважаємо за можливе засобами проблемного навчання цілеспрямовано формувати готовність студентів до науково-дослідної діяльності;

3) оскільки головне у проблемному навчанні – створення проблемної ситуації, а динамічність проблемної ситуації зумовлена діалектичними законами розвитку, то в рамках розв’язання проблемних ситуацій можна формувати у студентів уявлення про логіку наукового пізнання і методологію наукового дослідження;

4) оскільки проблемна ситуація стимулює пізнавальну активність і підвищує інтерес до процесу навчання, то за допомогою застосування проблемних ситуацій можливе формування мотиваційного компоненту готовності студентів до науково-дослідної діяльності [4, с. 69 – 70].

До умов, які істотно впливають на взаємодію (поєднання) проблемного і традиційного видів навчання, належать такі:

1) рівень знань студентів про науково-дослідну діяльність і фактичні знання з навчальної дисципліни;

2) рівень розвитку і підготовленості студентів (наскільки вони володіють уміннями, прийомами, способами науково-дослідної діяльності);

3) завдання навчання, що висуваються викладачем на кожному етапі організації науково-дослідної діяльності в рамках навчального процесу;

4) зміст і логіка навчального матеріалу (суто описовий, фактологічний матеріал; формулювання будь-якого закону на основі емпіричних фактів; розв’язання певної глобальної наукової проблеми, що стоїть перед людством, на основі якого формулюється фундаментальна теорія; теоретичне доведення якого-небудь закону або закономірності; емпіричні факти, що підтверджують або суперечать відомим теоріям і т. д.);

5) ліміт часу, відведеного на вивчення даної навчальної дисципліни [4, с. 70 – 71].

У рамках означених напрямів розкриваються можливості різних форм організації навчальної діяльності студентів у плані формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності за допомогою проблемного і традиційного навчання.


Література

1. Васильева С. В. Адаптация студентов к вузам с различными условиями обучения / С. В. Васильева // Психолого-педагогические проблемы развития личности в современных условиях: психология и педагогика в обществен. практике. Сбор. научных трудов. – Спб., Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2000. – С. 84 – 94. 2. Крокинская О. К. Ценности труда и образования в молодежной среде: если разобраться / О. К. Крокинская // Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. Философия, Политология, Социология, Психология, Право. – 2003. – № 2. – С. 49 – 55. 3. Железнякова Г. А. Моделирование самостоятельной работы студентов в условиях дистанционного обучения / Г. А. Железнякова // Телекоммуникации и информатизация образования. – 2005. – № 2. – С. 59 – 61. 4. Миронов В. А. Социальные аспекты активизации научно-исследовательской деятельности студентов вузов: монография / В. А. Миронов, Э. Ю. Майкова. – Тверь : ТГТУ, 2004. – С. 82. 5. Динмухаметова Д. Ф. Система подготовки специалистов в условиях рынка образовательных услуг / Д. Ф.Динмухаметова // Социология образования. – 2001. – № 9. – С. 48 – 52. 6. Никитина Е. Ю. Применение технологии проблемного обучения при организации образовательного процесса в высшей школе / Е. Ю. Никитина // Гуманизация образования в контексте системного подхода: материалы 4-й всероссийской конференции – Бийск, 2007. – С. 266 – 269.
Рудакова О. В. Формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності засобами проблемного навчання

У статті підкреслюється роль науково-дослідної діяльності студентів як фактора модернізації сучасної освіти і визначається її позитивний вплив на весь навчальний процес. Для формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності необхідно: по-перше, розкрити структуру готовності студентів до науково-дослідної діяльності, по-друге розглянути умови формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності, по-третє, виявити сутність поняття „науково-дослідна діяльність”, по-четверте, розкрити можливості проблемного навчання і його роль у науково-дослідній роботі.



Ключові слова: науково-дослідна діяльність студентів, умови та функції проблемного навчання.
Рудакова О. В. Формирование готовности студентов к научно-исследовательской деятельности средствами проблемного обучения

В статье подчеркивается роль научно-исследовательской деятельности для студентов как фактора модернизации современного образования и определяется её положительное влияние на весь учебный процесс. Для формирования готовности студентов к научно-исследовательской деятельности необходимо: во-первых, раскрыть структуру готовности студентов к научно-исследовательской деятельности, во-вторых, рассмотреть условия формирования готовности студентов к научно-исследовательской деятельности, в-третьих, выявить сущность понятия „научно-исследовательская деятельность”, в-четвертых, раскрыть возможности проблемного обучения и его роль в научно-исследовательской работе.



Ключевые слова: научно-исследовательская деятельность студентов, условия и функции проблемного обучения.

Rudakova O. V. Preparing students for the research work by means of problem-based teaching.

The article emphasizes the role of research work for students as a factor of modernization of contemporary education and its positive impact on the entire educational process. For preparing students for the research work it is needed, first- to reveal readiness of the students for such kind of work, second – to consider the conditions of formation of this readiness, third – to reveal the essence of the concept “research work”, forth – to reveal prospects of the problem-based teaching and its role in scientific research work.



Keywords: research work of students, conditions and functions of the problem-based teaching.
Стаття надійшла до редакції 23. 05. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4.

Рецензент – к. соц. н., ст. викладач Лебідь Л. І.

УДК 378: 004
Рудакова О. В.
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ТА ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Професійне зростання фахівця, його соціальна затребуваність як ніколи залежать від уміння проявити ініціативу, вирішити нестандартне завдання, від здатності планувати і прогнозувати результати своїх самостійних дій. Це вимагає переорієнтації самостійної роботи студента з традиційної – простого засвоєння знань, формування умінь і навичок, досвіду творчої і науково-інформаційної діяльності – на розвиток внутрішньої і зовнішньої самоорганізації майбутнього фахівця, який здатний вибудовувати індивідуальну траєкторію самонавчання. Останнє особливо актуально у зв'язку з розвитком нових форм освітнього процесу: екстернату, дистанційного навчання, системи безперервної освіти для дорослих, в яких студент – основний (або єдиний) суб’єкт процесу навчання.

Змінюється і роль викладача в самостійній роботі студентів. З традиційної контролюючої функції акцент в його діяльності переноситься на функцію управління зовнішніми чинниками: формування установок, визначення характеру інформаційного середовища, включення самостійного завдання в структуру заняття (лекційного, семінарського, самостійної контрольованої роботи), вибір методів роботи відповідно до поставлених цілей тощо. Управляючи зовнішніми чинниками, викладач створює умови для розвитку внутрішньої самодіяльності – цільових і вольових установок, рефлексії, прояснення цінностей.

Важливо показати студентам, що готовність до безперервного пошуку нового, актуального знання, до грамотного аналізу інформації (пошуку, зберігання, переробки, розповсюдження) – один з показників професійної компетенції фахівця у будь-якій галузі, який визначає успішність його особистісного зростання і соціальну затребуваність.

Сучасні інформаційні технології надають практично необмежені можливості для розміщення, зберігання, обробки і доставки інформації будь-якого обсягу і змісту на будь-які відстані. У цих умовах на першому плані при підготовці фахівців стоїть робота, яка спрямована на самонавчання. Величезне значення при впровадженні подібних технологій в освіту має педагогічна змістовність навчального матеріалу і створення умов для самонавчання. Мається на увазі не тільки відбір змісту матеріалу для навчання, але й структурна організація навчального матеріалу, включення в навчання не просто автоматизованих навчальних програм, а інтерактивних інформаційних середовищ, цілісне взаємозв'язане функціонування всіх процесів пізнання і управління ними. Інакше кажучи, ефективність і якість навчання більшою мірою залежать від ефективної організації процесу самонавчання і дидактичної якості навчальних матеріалів.

Вирішення цих непростих завдань багато в чому залежить від майстерності, підготовленості педагогів до роботи в умовах лавиноподібного наростання потоку інформації. Сучасний інститут освіти потребує педагогів, які здатні опановувати нові методи аналізу, пошуку і переробки інформації. Їхня підготовленість до роботи в новому інформаційному просторі, прогресивність поглядів – необхідна умова розробки і впровадження ефективних форм і технологій навчання.

Серед основних завдань сучасної освіти є завдання розвитку особистості вищого навчального закладу, що передбачає формування його здатності до самоосвіти, самонавчання, самовиховання, рефлексії власної діяльності. Для цього в процесі навчання студента необхідно сформувати у нього систему професійно значущих якостей, що включають основні функціональні компоненти професійної діяльності: гностику, проектувальний, конструктивний, комунікативний і організаторський. Проте через ряд об'єктивних причин – часові обмеження аудиторних занять – ці якості не завжди можуть бути сформовані. Тому важливий елемент педагогічної діяльності у виші – «навчити студента вчитися». Це необхідно для ефективної організації їх самостійної та позааудиторної роботи, яка повинна сприяти:

- розширенню, закріпленню і поглибленню знань, отриманих в аудиторії;

- активному набуттю нових знань;

- розвитку творчого підходу до розв’язання поставлених проблем;

- прояву індивідуальності студента;

- формуванню практичних навичок у вирішенні ситуаційних завдань [1].

У цілому самостійна і позааудиторна робота розвиває такі якості: уміння працювати зі спеціальною літературою, довідниками, періодичними виданнями, з інноваційними інформаційно-комунікативними технологіями; організованість, дисциплінованість, ініціатива, активність у вирішенні поставлених завдань.

Найширше використовуються форми самостійної роботи такі як:

- освоєння інформаційних і телекомунікаційних технологій, пошук необхідної інформації в Інтернет;

- підготовка до практичних, лабораторних, семінарських занять;

- підготовка до опитування, колоквіуму;

- підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп'ютері;

- виконання домашніх контрольних робіт і завдань;

- написання рефератів, доповідей, статей;

- підготовка до ділової гри і оформлення її результатів;

- виконання курсових робіт (проектів);

- написання звіту з практики;

- виконання дипломної роботи (проекту) [1].

До позааудиторної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність студентів, здійснювану в рамках навчального закладу поза навчальним процесом, яка сприяє їх особистісному розвитку, розширенню і поглибленню професійних знань і формуванню професійно значущих якостей.

Позааудиторна діяльність організовується на добровільній основі для бажаючих студентів і не підлягає оцінці з боку викладача, але враховується на відповідному факультеті або кафедрі для більш адекватного оцінювання якостей учнів. Види позааудиторної роботи визначаються досягнутим рівнем активності і самостійності студентів. Для студентів, що займаються позааудиторною діяльністю, можуть бути організовані керовані або регульовані педагогом такі види діяльності як студентська студія, майстерня, студентське конструкторське бюро, студентське наукове суспільство тощо.

Позааудиторна діяльність, що ініціюється педагогічним колективом або студентами, здійснюється на основі сучасних технологій, активних методів навчання і є важливим елементом їх професійної підготовки.

На сучасному етапі зростає роль інформаційних технологій (ІТ) в професійній підготовці фахівця як у галузі природничих, так і гуманітарних дисциплін. З'являється можливість використання засобів ІТ для вирішення широкого кола дослідницьких, навчальних і познавчальних завдань. Інформаційні технології, які використовуються у позааудиторній діяльності, виступають засобом комунікації, самовираження і самореалізації. Цьому сприяє, перш за все, спрямованість освітньої позааудиторної діяльності на реалізацію конкретних проектів. Позааудиторна діяльність студентів з використанням інформаційних технологій сприяє не тільки якіснішій підготовці випускників вузів до професійної діяльності в умовах інтенсивної інформатизації суспільства, але й формуванню інформаційної культури фахівця.

На сучасному етапі у деяких вищих навчальних закладах традиційною стала така форма позааудиторної роботи як олімпіада з соціології, інформатики, математики, психології, інших дисциплін, конференції з розробки і використання сучасних інформаційних технологій в різних предметних галузях, участь у виконанні науково-дослідних робіт, робота в студентських конструкторських бюро, робота в тренінгових класах. Означені заходи мають значний навчальний ефект і підвищують рівень професійно-пізнавальної активності студентів. Цілі і завдання позааудиторної роботи організаторами (студентами і викладачами кафедри) можуть бути визначені таким чином:

- формування і розвиток навичок і творчих підходів до вирішення професійних завдань;

- ознайомлення студентів з використанням засобів ІТ в різних галузях науки, техніки, практики і в організації освітньої діяльності;

- формування інформаційної культури студентів;

- об'єднання зусиль студентів для глибшого вивчення аспектів інформатизації суспільства і освіти [2].

Одним з важливих видів розвитку і активізації позааудиторної діяльності студентів є участь в роботі Студентського наукового товариства (СНТ).

У рамках студентського наукового товариства здійснюються науково-дослідні роботи студентів (НДРС), орієнтовані на реалізацію дослідницьких проектів СНТ, засобом виконання яких є інформаційні технології.

Як основні напрями діяльності СНТ з освоєння і використання інноваційних ІТ можна виділити:

- вивчення новітніх програмних продуктів комп'ютерної підтримки майбутньої професійної діяльності;

- освоєння засобів дизайну (WEB-дизайн, комп'ютерна графіка і тощо);

- вивчення технологій Internet;

- вивчення і застосування технологій проектування і підтримки інформаційних систем;

- освоєння мультимедійних технологій;

- участь у виконанні науково-дослідних робіт.

Таким чином, можна визначити сфери використання ІТ у позааудиторній діяльності студентів.

1. Безпосереднє вивчення засобів ІТ для вирішення поставлених практичних і науково-дослідних завдань, реалізації творчих колективних та індивідуальних проектів.

2. Підготовка і проведення олімпіад, підготовка до проведення секційних занять СНТ (інформаційні технології виступають як джерело інформації). Інформаційні ресурси, що надаються в розпорядження студента-дослідника мережею Інтернет величезні, і дуже важливо при цьому обрати свій, найбільш оптимальний «інформаційний» маршрут.

3. Використання інноваційних інформаційних технологій як засіб діяльності, де вони виступають в різних видах позааудиторної діяльності студентів: при виконанні конкурсних робіт для оглядів комп'ютерної творчості, виданні електронної Інтернет-газети, виконанні дослідницьких проектів в рамках СНТ та ін.

4. Використання освоєних ІТ при підготовці рефератів, звітів, при виконанні курсових і дипломних робіт (проектів) та ін. [3].

На сучасному етапі майже у всіх вищих навчальних закладах тією чи іншою мірою ведуться розробки в галузі організації самостійної роботи студентів з використанням сучасних інформаційних технологій. Так, є досвід організації позааудиторної і самостійної роботи з використанням навчальних програм, електронних навчальних посібників з різних курсів, системи проектних завдань. Але при використанні цих методів виникає потреба у додаткових організаційних заходах. Наприклад, система проектних завдань не включає організацію доступу до ресурсів, необхідних для виконання цього завдання, в кращому разі викладач дає посилання на літературні джерела і задає форми звітності.

Проаналізувавши усі переваги і недоліки наявних форм і методів організації позааудиторної і самостійної роботи студентів, ми дійшли висновку про доцільність створення інтегрованої системи організації цієї роботи на основі інформаційно-освітнього середовища (ІОС) вищого навчального закладу.

На основі аналізу досвіду і видів діяльності студентів в навчальному процесі в Південно-Західному державному університеті м. Курська були виокремлені такі компоненти освітнього середовища: модуль навчальних програм з дисциплін (стандарти Міністерства освіти, навчальні плани зі спеціальності, навчальні програми), модуль планування навчального процесу (графік навчального процесу, розклад занять, розклад консультацій, консультації викладачів через e-mail), інформаційний модуль (дошка оголошень кафедр і деканату, рейтинг успішності), навчальний компонент (електронні навчальні видання, навчально-методичні матеріали, навчальні системи і програми, завдання для самостійної роботи, ділові ігри, модуль діагностики), компонент додаткових ресурсів (тематичні підбірки та матеріали, приклади виконання проектів, електронні інформаційні ресурси, особисті сторінки викладачів та студентів).

Кожен компонент є мікросередовищем, усередині якого студент здійснює діяльність певного типу. Наприклад, при роботі з інформативно-організаційним компонентом студент може планувати свою самостійну діяльність на семестр, місяць, тиждень, орієнтуватися в інформаційно-освітньому просторі спеціальності, обирати напрям своєї науково-дослідної діяльності. Модуль планування дозволяє не тільки дізнатися, де і коли проходять консультації викладачів, але й поставити їм запитання та отримати відповідь електронною поштою, економлячи, таким чином, і свій час, і час викладача.

Працюючи з навчальним компонентом, студент зможе отримати нові та закріпити уже отримані знання, уміння і навички, зокрема використовувати електронні навчально-методичні матеріали для випереджаючого навчання і підготовки до занять. Блок проектів, окрім тематики, містить так звані плани роботи над обраним проектом. Такий план містить етапи з вказівкою на основні види робіт і термінів їх виконання. Методичні розробки з виконання проектів містять також вимоги, що пред'являються до готового проекту, а це полегшує оцінювання роботи.

При роботі з компонентом додаткових ресурсів студент дістає доступ до електронних каталогів бібліотек як внутрішніх, так і зовнішніх, до бази даних різних самовчителів і електронних підручників, до наявних розробок з обраної теми. Важливість цього компоненту полягає в першу чергу в організації швидкого доступу до необхідного матеріалу. Тут студент може ознайомитися з досвідом старших курсів, узяти на озброєння приклади з електронних підручників, вийти за межі мінімального необхідного матеріалу і дістати доступ до інших джерел інформації.

Інформативно-організаційний компонент і, зокрема, модуль планування та інформаційний модуль, дозволяють сформувати позитивну мотивацію до самостійного, правильного планування своєї діяльності.

У зв'язку з розвитком відкритого інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу актуальним стало створення його методичної, технологічної, технічної і організаційної основи.

Інформаційно-освітнє середовище навчального закладу – це інтегроване середовище інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні системи і програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил його підтримки, адміністрування і використання, яке забезпечує єдиними технологічними засобами інформації інформаційну підтримку і організацію навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування студентів.

Основним структурним елементом, що забезпечує і реалізовує навчальний процес, є кафедра, тому основним елементом ІОС є віртуальне представництво кафедри. Віртуальне представництво кафедри – це інформаційні бази – електронні каталоги, навчальні системи, віртуальні лабораторії, практикуми і програмний комплекс, які реалізовують типовий набір сервісних освітніх послуг, взаємодію з ІОС, захист ресурсів, типовий інтерфейс і навігацію, що забезпечують підтримку навчального процесу з дисциплін кафедри через корпоративну мережу ВНЗ.

Інформаційно-освітнє середовище реалізоване з використанням web-технологий і відповідає вимозі відкритості. Централізація методичного і програмного забезпечення (інформаційно-освітніх ресурсів), з одного боку, і широкий доступ до представлених знань за допомогою корпоративних засобів телекомунікації, з другого боку, дозволяє оперативно оновлювати і розвивати зміст навчального середовища відповідно до появи нових знань і технологій. Очевидно, що створення інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу інтегрує накопичені науково-методичний і кадровий потенціал, інформаційні ресурси і технології, досвід проведення дистанційного навчання, наявну телекомунікаційну інфраструктуру і організаційні структури системи освіти.

Підтримка навчального процесу такими технологіями формує у студентів навички роботи в глобальній мережі і, як наслідок, формує творче мислення.

Таким чином, ІОС є віддзеркаленням освітнього простору вищого навчального закладу. Будучи одночасно робочим середовищем студента і викладача, вона дозволяє спрямувати студента на співпрацю, розвинути такі якості особи, як організованість, дисциплінованість, уміння планувати свою діяльність. Можливості інформаційного середовища забезпечують реалізацію необхідних умов для формування самостійності і потреби в постійній самоосвіті. Ці якості на сьогодні є обов’язковою умовою успішності і затребуваності випускників на ринку праці.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка