2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка3/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Розподіл відповідей на запитання «За п’ятибальною шкалою оцініть значущість для Вас особисто цінностей» (в балах, шкала 1: 5)


№п/п

Цінність

Ранг

Середнє

Стандартне

відхилення



1

багатство

7

3,4

1,2344

2

особистісна незалежність

2

4,1

1,3368

3

професійна самореалізація

4

4,0

1,3421

4

побутовий комфорт

5

3,9

1,3453

5

можливість розв’язувати важливі суспільні проблеми

8

3,3

1,4551

6

отримання нових знань

6

3,8

1,2971

7

спілкування з близькими за духом людьми

2

4,1

1,3082

8

розваги

6

3,8

1,2378

9

влада над людьми

9

2,4

1,6404

10

хороше екологічне середовище

6

3,8

1,4227

11

кохати та бути коханим

3

4,3

1,2317

12

міцне здоров’я

1

4,6

0,9747

13

міцна родина, та родинні відносини

1

4,6

1,0570

14

успіхи в якійсь важливій справі, що дають визнання з боку суспільства

2

4,1

1,2382

Загалом ієрархія цінностей учнів відповідає ієрархії цінностей студентів міста [13, с. 260] та міських мешканців старших від 18 років [14, с. 335]. Подібним в цих групах є зміщення на периферію цінностей, пов’язаних з соціально корисною активністю та владою. Відрізняє учнівську молодь більш висока значимість розваг.

Дослідження показало неоднорідність структури ціннісних орієнтацій молоді. Проведення факторного аналізу2 виявило два фактори, які характеризують ціннісні типи або, за В. Ядовим, «елементарні ціннісні позиції» [15, с. 346].

Таблиця 2



Результати факторного аналізу





Цінності


Фактори

№ п/п

1

2

1

міцне здоров’я

0,765




2

міцна родина, та родинні відносини

0,760




3

кохати та бути коханим

0,751




4

отримання нових знань

0,726




5

спілкування з близькими за духом людьми

0,680




6

хороше екологічне середовище

0,653




7

успіхи в якійсь важливій справі, яка дає визнання з боку суспільства

0,641




8

професійна самореалізація

0,618




9

побутовий комфорт

0,583




10

можливість розв’язувати важливі суспільні проблеми

0,576




11

багатство




0,793

12

влада над людьми




0,781

13

розваги




0,591

14

особистісна незалежність

0,416

0,554

Загальна інформативність фактора

42%

10%

Загальний відсоток дисперсії

52%

Перший фактор увібрав більшість змінних і має високу інформативність: 42% дисперсії. Найбільші навантаження на нього отримали традиційні цінності та отримання знань. Найменші – особистісна незалежність. Другий фактор отримав високі навантаження тільки за чотирма позиціями й має пояснюючу силу в 10%. Найбільш високі навантаженні у багатства та влади.

Отримана факторна модель показала, що ціннісна свідомість школярів диференційована на два типи. Перший умовно назвемо «соціально орієнтовані традиціоналісти». До цього ціннісного типу належать школярі, орієнтовані передусім на родинне та дружнє коло, родинний добробут. Особистісна незалежність для них цінна, але приналежність до родини значно важливіша. Велике значення для цих школярів має пізнавальна діяльність. Їхні ціннісні орієнтації підтверджуються відповідними практиками. Їхній час структуровано читанням художньої та науково-популярної літератури, заняттями творчістю, спортом, виконанням родинних обов’язків та суспільною активністю.

Другий тип – «індивідуально орієнтовані гедоністи». Цей ціннісний тип представлено школярами, ціннісні орієнтири яких – багатство, влада та розваги. Особистісна незалежність для них дещо важливіша, ніж для представників першого типу. Різко вирізняє значно слабша ідентифікація з родиною. Наголосимо, що носії обох ціннісних типів однаково комфортно почувають себе у родинному колі. Їхні почуття відрізняються у дружньому та шкільному середовищах. Представники першого ціннісного типу демонструють більшу амбівалентність у самопочутті в шкільному колективі: приблизно однакова кількість відчуває комфорт і дискомфорт в школі. Серед носіїв другого типу більше тих, кому комфортно у школі, але дискомфортно серед друзів. Це пояснює більш значущу ідентичність «індивідуалістів» з навчальним колективом. Представники цього типу свій час проводять у кафе, нічних клубах, кінотеатрах. Їхні погляди розкуті. Досвід адиктивної поведінки значно ширший за представників першого типу. Для них не характерні заняття творчістю та суспільною роботою. Вони мало читають, мало уваги приділяють допомозі в родині.

Порівняно з «дорослим» поколінням, молодь демонструє спрощення структури ціннісної свідомості. У випадку старшого покоління виділяється 3 ціннісні типи: «індивідуально-досяжний», «соціально-досяжний», «традиціоналістський». Вони відносно рівномірно репрезентують ціннісну свідомість (фактори, які їх представляють, мають однакові пояснювальні можливості: відповідно 19,3%, 18,7%, 16,7% дисперсії) [14, с. 336]. У школярів основні пояснювальні можливості має один фактор, який об’єднав соціальні та традиціоналістські орієнтації. Скоріш за все, з віком відбувається кристалізація саме соціально-досяжного типу, його відокремлення від більш широкої від початку «соціально-традиціоналістської» ціннісної настанови.

Окремим завданням нашого аналізу було з’ясувати в учнівському середовищі розповсюдженість індивідуалістичних орієнтацій, спрямованості на особисте благополуччя. Для цього розглянемо більш докладно ставлення школярів до цінності багатства. Зауважимо, що цінність багатства, грошей була достатньо «закритою» цінністю для суспільної свідомості [16]. Серед школярів про її «дуже значущий» статус заявило 20% респондентів («значущість вища від середнього» – 29%). При цьому 39% молодих людей згодні з тим, що саме багатство, гроші в нашому суспільстві є головним показником життєвого успіху людини (34% – з цим не згодні, 26% сказали, що їм важко відповісти). Кількість згодних з твердженням, як і значимість багатства, зростає з віком. Так, якщо серед восьмикласників згодних 29%, то серед одинадцятикласників – 46% (серед восьмикласників відповіли, що багатство «дуже значимо» 17%, серед одинадцятикласників – 26%). Серед дорослого населення згодних з тим, що багатство головний показник успіху, становили близько 60% [14, с. 335]. Серед студентства відсоток тих, хто обрав головним фактором, що сприяє успіху в житті, «наявність великих грошей» становив 43% [13, с. 267].

Порівняння з відповідями «дорослого» контингенту міста показує, що молодь значно менше уваги приділяє цінності багатства, але з віком значення цієї цінності зростає. Відштовхуючись від концепції Р. Мертона про типи адаптації до ситуації суспільної аномії, ми намагалися виявити оптимальні стратегії поведінки в суспільстві, де головною цінністю стало багатство [см. 3, с. 216 – 217]. Для оцінки пропонувалось 4 позиції, які відображають позицію конформізму – «потрібно досягати багатства, але тільки законними засобами», інновації – «потрібно домагатися багатства за будь-яку ціну», ретритизму – «потрібно відмовитися від гонитви за багатством і йти від такого суспільства» і бунту – «потрібно домагатися переустрою цього суспільства, його революційної зміни на інших основах» (табл. 3). Дані показують, що більшість (55%) школярів – «конформісти». В рівних пропорціях представлені «інноватори» (17%) та «бунтарі» (16%). «Ретритисти» становлять 7% опитаних. Серед «новаторів» та «бунтарів» переважають учні 10 – 11 класів, тоді як серед «ретритистів» – 8 – 9 класів.

Значущі відмінності зафіксовано між згодою щодо багатства як критерію успіху, та моделями поведінки в такому суспільстві (табл. 3). Серед тих, хто вважає багатство критерієм успіху, 86% орієнтовані на його досягнення будь-яким способом. Серед тих, хто так не вважає, значно більше «ретритистів» та «бунтарів».


Таблиця 3



Розподіл відповіді на запитання «Якщо в суспільстві головною цінністю стало багатство, гроші, то як Ви особисто вважаєте за необхідне поводитися в такій ситуації?»


п/п


Варіант відповіді

Чи можна сказати, що головним показником життєвого успіху людини в нашому суспільстві є багатство, гроші?

так

ні

важко відповісти

загалом

1

потрібно домагатися багатства за будь-яку ціну

31,0

5,3

8,9

16,5

2

потрібно досягати багатства, але тільки законними засобами

55,8

53,6

53,7

54,5

3

потрібно відмовитися від гонитви за багатством і йти від такого суспільства

4,2

10,6

6,9

7,1

4

потрібно домагатися переустрою цього суспільства, його революційної зміни на інших основах

7,1

23,4

20,7

16,2

5

інше

1,9

7,2

9,9

5,8




Всього

100

100

100

100

Якщо порівняти з «дорослими», то серед учнівської молоді значно більше «інноваторів» та «конформістів» і менше «ретритистів» та «бунтарів». Це відповідає загальним тенденціям серед населення: позиція «бунту» пов’язана з віком: зі збільшенням віку збільшується кількість її прихильників. Взагалі ж рівень інноваторів у місті достатньо стабільний: близько 10%. Так, наприклад, на 1998 р. їх кількість становила 12%, в 2005 р. – 10%., в 2007 р. − 12%.

Носії різних ціннісних типів («традиціоналісти» та «індивідуалісти») демонструють різні орієнтації на досягнення успіху (табл. 4). Представники першого типу − переважно конформісти, але водночас в їхньому середовищі не виключається можливість зміни суспільного устрою суспільства. Для них важлива не тільки мета, але й засоби, які мають бути винятково легальними. «Індивідуалісти» ж переважно орієнтовані на новацію, мета для них виправдовує засоби. Доля конформістів у межах фактора майже однакова з «традиціоналістами», але «бунтівників» значно менше.

Таблиця 4



Розподіл відповіді на запитання «Якщо в суспільстві головною цінністю стало багатство, гроші, то як Ви особисто вважаєте за необхідне поводитися в такій ситуації?»3


п/п


Варіант відповіді

Фактор №1, % по рядку

Фактор №2, % по рядку

значимо

значимо

1.

потрібно домагатися багатства за будь-яку ціну

8,6

56,9

2.

потрібно досягати багатства, але тільки законними засобами

24,9

23,7

3.

потрібно відмовитися від гонитви за багатством та йти від такого суспільства

23,1

15,4

4.

потрібно домагатися переустрою цього суспільства, його революційної зміни на інших основах

39,7

8,6

5.

інше

29,3

9,8

Аналіз ставлення до цінності багатства демонструє поступову легітимацію цієї цінності в суспільній свідомості. Принаймні ще шість років тому серед дорослого покоління фіксувалося напруження щодо цієї цінності [14, с. 336]: далеко не всі, хто вважав, що багатство є критерієм життєвого успіху в суспільстві, сприймали його як особистісну цінність. Серед молоді існує збіг сприйнятих індивідом та функціонуючих, на його думку, в суспільстві цінностей. Чисельність групи, для якої багатство − цінність, навіть менша за чисельність групи, для якої багатство − критерій життєвого успіху. Позитивно, що більшість школярів орієнтована досягати багатства законними засобами.

Ще одним питанням, на якому варто зупинитися, розглядаючи ціннісну сферу молоді, це аналіз структури їх ідентичностей. Характеризуючи ціннісні типи, ми вже говорили, що носії різних ціннісних типів мають різну ієрархію ідентичностей. Засновник теорії ідентичності Е. Еріксон довів, що ідентичність не тільки суб’єктивне відчуття тотожності індивіда, але й осягнення внутрішньої тотожності з певною соціальною спільнотою [18, с. 28 – 29]. Він наполягав, що домінуюча ідентичність встановлюється у період юності та вирішальним чином визначає подальше життя індивіда [18, с. 100]. Згідно з Т. Парсонсом, ідентифікація – один з найважливіших механізмів соціалізації, в ході якого відбувається інтеріоризація ціннісних стандартів, засвоєння соціально-рольових очікувань [10, с. 316 – 317]. Через ідентифікацію індивід, з одного боку, зберігає внутрішній простір власної індивідуальності, а з другого, включається у простір суспільний.

Структура ідентичностей молоді показує, що найважливішими соціальними колами тут є родина та друзі. Це групи, соціально-рольові очікування яких добре засвоєні. В них школярі почуваються найбільш комфортно. Потім йде самоідентичність. Відповідно до віку висока гендерна ідентичність. Показово, що ідентифікація з навчальним колективом не дістала належної значущості. Це говорить про другорядність навчальної діяльності для більшої частини школярів.


Таблиця 5

Розподіл відповідей на запитання: «Без яких з перелічених характеристик Ваше уявлення про себе буде неможливим?» (%)


п/п


Варіант відповіді

Кількість виборів

%

Ранг

1

самостійна, неповторна особистість

362

46,7

3

2

член сім’ї

481

62,1

1

3

член кола друзів

372

48,0

2

4

член навчального колективу

157

20,3

10

5

людина з певною освітою

182

23,5

9

6

людина певних політичних переконань

82

10,6

13

7

мешканець Луганська

265

34,2

5

8

мешканець Донбасу

79

10,2

14

9

громадянин України

220

28,4

7

10

радянська людина

62

8,0

17

11

мешканець СНД

64

8,3

16

12

людина певної релігії

76

9,8

15

13

європеєць

93

12,0

12

14

мешканець планети Земля

239

30,8

6

15

людина з певними художніми смаками (музичними, літературними і т. д.)

204

26,3

8

16

юнак/дівчина

284

36,6

4

17

людина певного віку

99

12,8

11

18

що ще?

23

3,0

18




Всього

3344

431,5



Структура ідентичностей молоді в цілому відповідає структурі «дорослих» [19, с. 46]. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена ρ=0,8. Особливість молоді – висока значимість ідентичностей «член кола друзів» та «мешканець планети Земля». Остання не має такої поширеності серед дорослого населення. Мало того, кількість її прихильників постійно зменшується. Менше значення для молоді мають територіальні ідентичності, найбільш важлива з яких – міська.

Таким чином, ієрархія цінностей учнівської молоді в цілому повторює «дорослу». Інтеграційним ядром ціннісної системи виступають традиційні цінності, пов’язані з родиною, її добробутом та близькими міжособистісними стосунками. Поєднання важливості родини з важливістю особистісної незалежності характеризує школярів, а також і мешканців міста й регіону, як людей малих груп, що відрізняються від класичних індивідуалістів і колективістів. Це дозволяє говорити про існування культурної наслідуваності між поколіннями й збереження тенденції структурування ціннісної свідомості наших людей навколо традиційних цінностей, пов’язаних з малими групами.

Щодо поширеності орієнтацій на особисте благополуччя, то в чистому вигляді такі орієнтації не мають широкого розповсюдження. Більшість школярів орієнтована на родину, соціальне визнання та суспільну активність. Лише незначна частина – на матеріальне багатство, владу, розваги та нелегальні практики їх досягнення. Важливим фактом виявилася відсутність ціннісного напруження щодо цінності багатства. Багатство стало цінністю для половини школярів і це узгоджується з їх впевненістю в тому, що саме багатство, гроші в нашому суспільстві є головним показником життєвого успіху людини. Тобто особистісні та суспільні орієнтири у молоді збігаються.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка