2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка4/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Література

  1. Українське суспільство 1992 – 2006. Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. – К. : Ін-т соціології НАНУ, 2006. – 578 с. 2. Злобіна О. Соціальний простір життя як суб’єктивна символічна реальність / О. Злобіна, І. Мартинк, Н. Соболева, В. Тихонович. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2004. – 299 с. 3. Кононов І. Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) / Кононов Ілля Федорович. – Луганськ : Альма-матер, 2000. – 494 с. 4. Ручка А. Динаміка ціннісних відданостей населення України: 1991 – 2000 роки / А. Ручка // Соціокультурні ідентичності та практики / за ред. А. Ручки. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. − С. 181 – 185. 5. Petersen A. Authentic self-realization and depression / Petersen Anders // International Sociology. – January 2011. – Vol. 26 (1). − Р. 5 – 24. 6. Хобта С. В. Ценностные основания модернизации в современном обществе : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : спец. 22.00.04. „Спеціальні та галузеві соціології” / С. В. Хобта. − К. : 2007. − 16 с. 7. Кононов И. Ф. Ценностная интерпретация действительности на региональном уровне (пример Донбасса) / И. Ф. Кононов // Грани. – 2003. − № 1. – С. 92 – 99. 8. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Батман ; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцев. – М. : Логос, 2002. – 390 с. 9. Хмелько В. Е. Социальная направленность личности: некоторые вопросы теории и методики социологического исследования / В. Е. Хмелько. – К. : Политиздат Украины, 1988. – 279 с. 10. Парсонс Т. О социальных системах / Т. Парсонс / пер с англ. под ред. В. Ф. Чесноковой, С. А. Белановского. – М. : Академический проект, 2002. – 832 с. 11. Ручка А. А. Социальные ценности и нормы (Некоторые теоретические и прикладные вопросы социологического анализа) / А. А. Ручка. – К. : Наукова думка, 1976. – 152 с. 12. Молодежь Украины: ожидания, ориентации, поведение. − К. : Наукова думка, 1993. − С. 159. 13. Хобта С. В. Украинское студенчество: ценностная сфера и способность к самоорганизации (по результатам исследования в г. Луганске) / С. В. Хобта // Гражданское общество: идея, наследие социализма и современная украинская реальность. Коллективная монография / научн. ред. И. Ф. Кононов. – Луганск : Альма-матер, 2002. – С. 255 – 275. 14. Хобта С. В. Ценностное сознание жителей Донбасса: результаты общественной трансформации / С. В. Хобта // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2004. − С. 334 – 337. 15. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программы, методы / Ядов В. А. – М. : Добросвет, 1999 − 596 с. 16. Абрамова Б. Деньги как социальная ценность: поколенческий срез проблемы / Б. Абрамова // Социс. – 2000. – № 7. – С. 37 – 41. 17. Таганов Д. Н. SPSS: Статистический анализ в маркетинговых исследованиях. – СПб. : Питер, 2005. – 192 с. 18. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. / Э. Эриксон / пер. с англ.– М. : Флинта, 2006. – 342 с. 19Хобта С. В. Чинники покладання кордонів міської громади (на прикладі міської громади м. Луганська) / С. В. Хобта // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Соціологічні науки. – 2011. – Січень. − № 2 (213). – С. 44 – 56.


Хобта С. В. Ціннісна свідомість шкільної молоді м. Луганська

У статті розглядається ціннісна свідомість школярів старших класів м. Луганська. Аналізується ієрархія цінностей, структура ідентичностей і особливості поведінкових стратегій. Показано, що існує культурна спадкоємність між поколіннями й збереження тенденції структурування ціннісної свідомості навколо традиційних цінностей, пов’язаних з малими групами. Зафіксовано відсутність ціннісного напруження щодо цінності багатства: особистісні та суспільні орієнтири, на відміну від старшого покоління, у молоді збігаються.



Ключові слова: цінність, школярі, ціннісна свідомість, ідентичність.

Хобта С. В. Ценностная сознание школьной молодежи г. Луганска

В статье рассматривается ценностное сознание школьников старших классов г. Луганска. Анализируется иерархия ценностей, структура идентичностей и особенности поведенческих стратегий. Показано, что существует культурная преемственность между поколениями и сохранение тенденции структурирования ценностного сознания вокруг традиционных ценностей, связанных с малыми группами. Зафиксировано отсутствие ценностного напряжения относительно ценности богатства: личностные и общественные ориентиры, в отличие от старшего поколения, у молодежи совпадают.



Ключевые слова: ценность, школьники, ценностное сознание, идентичность.
Khobta S. V. Valuable consciousness of the school youth of Lugansk

In the article the valuable consciousness of the school youth of the senior classes of Lugansk is considered. The hierarchy of values, identity structure and features of behavioural strategy are analyzed. It is shown that there is a cultural continuity between generations and preservation of a tendency of structurization of valuable consciousness round the traditional values connected with small groups. Absence of valuable pressure concerning value of riches is fixed: personal and public reference points of the youth coincide, unlike the senior generation.



Keywords: values, schoolboys, valued consciousness, identity.
Стаття надійшла до редакції 14. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4.

Рецензент – д. соц. н., проф. Кононов І. Ф.

УДК [316.344.23:177,5–057.874] (477.61)
Лебідь Л. І.
СОЦІАЛЬНА НЕРІВНІСТЬ В ОЦІНКАХ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ М. ЛУГАНСЬКА
У грудні 1992 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію злиденності [1]. Цей крок був зумовлений необхідністю викорінення крайньої бідності у різних країнах. Слід зазначити, що у ХХ столітті світова спільнота почала активно боротися з бідністю. Італійський економіст А. Печчеї до глобальних проблем сучасності відносив поглиблення нерівності у розвитку окремих країн і регіонів, розширення зон бідності та злиденності [2, с. 54]. Для того, щоб подолати злидні у світі, на думку Дж. Сакса, необхідно збільшити міжнародну допомогу принаймні вдвічі – до 160 млрд. дол., що становить лише 0,5 % від ВВП розвинутих країн світу [3]. На жаль, зусилля активістів та міжнародних організацій не дають значного результату. Так прірва між бідними та багатими у світовому й національному масштабах має тенденцію до поглиблення.

Спеціалізовані агенції ООН підрахували, що в 1960 р. доходи 20 % найзаможнішої частини населення світу перевищували доходи 20 % найбіднішої у 30 разів, а в кінці ХХ ст. цей показник становив вже 78 : 1 [4, с. 23]. За оцінками експертів Світового банку в 2005 р. доходи 10 % найзаможніших українців перевищували доходи 10 % найбідніших в 47 разів [5, с. 21.], а у 2007 р. різниця склала 55 разів [2, с. 132].

Дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) показало, що соціальна нерівність шкідлива для психіки. Представник цієї установи – Лінн Фрідлі – підкреслила, що соціальна нерівність є однією з головних причин стресу, а поширеність психічних захворювань у суспільстві варто трактувати не в плані індивідуальних відхилень від норми, а скоріше як реакцію на нерівність, яка породжується відносним браком матеріальних благ [6]. Оцінка населенням соціальної нерівності як несправедливої може стати причиною деструктивних процесів у суспільстві, зокрема, виникнення конфліктів.

Проблема соціальної нерівності цікавила людство з давніх часів. Значний крок уперед в розумінні цього феномену було зроблено при переході до суспільства модерну [7 с. 263 – 267], яке передбачало вдосконалення соціального організму. Аналіз проблеми нерівності тією чи іншою мірою проводився Ж. Ж. Руссо, А. Смітом, Г. Спенсером, К. Марксом, П. Сорокіним, а на сучасному етапі – У. Уорнером, А. Туреном, П. Бурдьє, Дж. Голдторпом, Н. Луманом, З. Бауманом, Г. Еспін-Андерсоном, Дж. Александером та ін. [2, с. 94]. У новітніх дослідження увага зосереджується не тільки на соціально-економічному, а й на культурному вимірі нерівності. У зв’язку з цим актуалізується вивчення віддзеркалення соціальної нерівності у суспільній свідомості.

У рамках даної статті ми визначимо специфіку сприйняття і оцінки нерівності однією із категорій молоді – школярами. Вони не випадково опинилися в центрі нашої уваги. Від них багато в чому залежить майбутнє України, саме вони будуть визначати тенденції розвитку суспільства у найближчі десятиліття.

Результати регіональних досліджень проблеми суб’єктивного сприйняття соціальної нерівності дозволяють робити висновки про формування культури бідності на теренах нашої держави [8]. Це тривожна тенденцієя. Людина опиняється у пастці бідності і вибратися з неї самостійно вона навряд чи зможе. Така модель поведінки може передаватися з покоління в покоління. У зв’язку з цим нас цікавить як сприймають соціальну нерівність не тільки батьки, а й діти.

Інформаційної основою статті стали результати соціологічного дослідження «Повсякденне життя луганського школяра – 2011», проведеного колективом кафедри філософії та соціології ЛНУ імені Тараса Шевченка та Центром з вивчення суспільних процесів та проблем гуманізму у жовтні 2011 (n=800 чол., вибірка серійна).

Основою світогляду і, відповідно, поведінкових практик людини є система цінностей. Ставлення до цінностей матеріального характеру є показником сприйняття соціальної нерівності. Було встановлено, що багатство і побутовий комфорт є доволі значимими для школярів (табл. 1).

Таблиця 1

Середній бал оцінки цінностей «багатство» та «побутовий комфорт» з урахуванням змінної «клас»

(шкала: 1-5 балів, де 1 – практично незначима,

5 – дуже значима)


Клас

Багатство

Побутовий комфорт

8 клас

 

 



Середній бал оцінки

3,09

3,78

N

173,00

171,00

Стандартне відхилення

1,40

1,50

9 клас

 

 



Середній бал оцінки

3,39

3,88

N

202,00

195,00

Стандартне відхилення

1,26

1,37

10 клас

 


Середній бал оцінки

3,41

3,91

N

182,00

180,00

Стандартне відхилення

1,16

1,31

11 клас

 


Середній бал оцінки

3,71

4,17

N

217,00

218,00

Стандартне відхилення

1,06

1,19

Всього

 

 



Середній бал оцінки

3,41

3,95

N

7744,00

764,00

Стандартне відхилення

1,23

1,35

Отримані дані узгоджуються з результатами соціологічного дослідження, проведеного в м. Луганськ у 2007 році. Луганчани за 5-бальною шкалою оцінили значимість цінності «багатство» на 3,53 балу, а «побутовий комфорт» – на 4,18. Зафіксована доволі цікава особливість: чим старший школяр, тим важливішими для нього є дані цінності. Коефіцієнт кореляції Пірсона між змінними «багатство» та «клас» при Р=0,95 становить 0,17, а між змінними «побутовий комфорт» та «клас» – 0,11. Таким чином, ціннісні установки одинадцятикласників, якщо порівняти з восьмикласниками, практично збігаються з дорослим населенням Луганська. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те, що ціннісні орієнтації школярів формуються під впливом «дорослого» життя. Серед старших школярів (10 та 11 класи) більш поширеною є думка, що багатство є головним показником успішності людини у житті (табл. 2).



Таблиця 2

Розподіл відповідей на запитання «Чи можна сказати, що у нашому суспільстві головним показником успіху людини є багатство?» з урахуванням змінної «клас»


Багатство – головний показник успіху людини

Клас

Всього

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Так

Абсолютна частота

51

84

77

100

312

Відносна частота

28,8%

40,0%

41,4%

45,5%

39,3%

Ні

Абсолютна частота

65

67

63

78

273

Відносна частота

36,7%

31,9%

33,9%

35,5%

34,4%

Важко відповісти

Абсолютна частота

61

59

46

42

208

Відносна частота

34,5%

28,1%

24,7%

19,1%

26,2%

Всього

Абсолютна частота

177

210

186

220

793

Відносна частота

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

Висока значимість цінностей «багатство» та «побутовий комфорт», на наш погляд, зумовлена утвердженням в Україні принципів суспільства споживання, для якого характерна відкрита демонстрація свого достатку. Досягнення людини вимірюються не рівнем освіченості, а вартістю її автомобіля, квартири тощо.

У ході соціологічного дослідження було встановлено, що відносна більшість опитаних (41,1 %) не обговорюють матеріальне становище своїх однокласників. Серед тих школярів, які обирають подібну тему для бесіди, більше старшокласників (з 10 та 11 класів) (табл. 3).

Таблиця 3



Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви обговорюєте зі своїми друзями матеріальне становище своїх однокласників?»

з урахуванням змінної «клас»


Частота обговорення з друзями матеріального становища своїх однокласників

Клас

Всього

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Так, часто

Абсолют-на частота

8

5

7

11

31

Відносна частота

4,7%

2,4%

3,8%

5,0%

4,0%

Так, іноді

Абсолют-на частота

32

35

45

49

161

Відносна частота

18,9%

16,7%

24,5%

22,3%

20,6%

Практично ніколи

Абсолют-на частота

45

53

46

64

208

Відносна частота

26,6%

25,2%

25,0%

29,1%

26,6%

Ні, не обговорюю

Абсолют-на частота

73

94

70

85

322

Відносна частота

43,2%

44,8%

38,0%

38,6%

41,1%

Важко відповісти

Абсолют-на частота

11

23

16

11

61

Відносна частота

6,5%

11,0%

8,7%

5,0%

7,8%

Всього

Абсолют-на частота

169

210

184

220

783

Відносна частота

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

Можна припустити, що учні базової школи перебувають на повному забезпеченні батьків і подібними проблемами поки що цікавляться менше. Учні старшої школи стоять на порозі дорослого життя, тому активно включаються в обговорення тих життєвих ситуацій, з якими у недалекому майбутньому їм доведеться стикатися безпосередньо.



Опитаним пропонувалося оцінити справедливість тверджень, в яких відображаються деякі аспекти соціальної нерівності. Особливо гостро школярі оцінюють ситуацію, коли діти забезпечених батьків будуть мати можливість здобути престижну освіту, і, коли одні школярі мають змогу харчуватися набагато краще за інших. Лише близько третини респондентів погодилися з тим, що це справедливо (табл. 4).
Таблиця 4

Розподіл відповідей на питання «З якими з наведених тверджень Ви повністю згодні?» з урахуванням змінної «клас»


Твердження

Клас

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Справедливо, що одні школярі можуть одягатися набагато краще за інших

Абсолютна частота

74

71

68

95

Відносна частота

52,1%

41,5%

47,9%

55,6%

Справедливо, що батьки одних школярів мають доходи, які набагато перевищують доходи батьків інших школярів

Абсолютна частота

68

80

67

111

Відносна частота

47,9%

46,8%

47,2%

64,9%

Справедливо, що діти забезпечених батьків будуть мати можливість здобути престижну освіту

Абсолютна частота

50

62

44

65

Відносна частота

35,2%

36,3%

31,0%

38,0%

Справедливо, що одні школярі мають змогу харчуватися набагато краще за інших

Абсолютна частота

29

39

24

46

Відносна частота

20,4%

22,8%

16,9%

26,9%

Справедливо, що одні школярі мають набагато більше кишенькових грошей, ніж інші школярі

Абсолютна частота

56

58

54

84

Відносна частота

39,4%

33,9%

38,0%

49,1%

Справедливо, що одні школярі мають дорогі мобільні телефони, ноутбуки і т. п., а інші – не мають

Абсолютна частота

58

71

54

82

Відносна частота

40,8%

41,5%

38,0%

48,0%

Всього

Абсолютна частота

142

171

142

171

Близько половини опитаних вважають справедливими ситуації, коли школярі можуть відкрито демонструвати рівень матеріальної забезпеченості своїх батьків – краще одягатися, мати дорогі мобільні телефони, ноутбуки, більше кишенькових грошей. Слід також відзначити, що для більшого числа опитаних у старшій школі порівняно з базовою перераховані прояви соціальної нерівності є справедливими. Вочевидь старшокласники вже усвідомили «правила гри» у сучасному суспільстві і прояви соціальної нерівності сприймають як даність, як невід’ємну частину суспільного буття.

Цікавим є факт, що школярі доволі оптимістично оцінюють матеріальне становище своєї сім’ї. Відносна більшість опитаних (44,5 %) – відзначили, що в їхній родині коштів вистачає на продукти харчування, одяг, побутову техніку, проте на дорогі речі не вистачає (табл. 5). 13,9 % школярів вважають себе доволі забезпеченими, причому така змінна як «клас» не впливає на розподіл відповідей.
Таблиця 5



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка