2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка6/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Література

1. Кули Ч. Первичные группы / Ч. Кули // Американская социологическая мысль: Тексты / под ред. В. И. Добренькова. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – С. 330 – 335. 2. Барсукова С. Реципрокные взаимодействия: сущность, функции, спецификация / С. Барсукова // Социологические исследования. – 2004. – № 9. – С. 20 – 30. 3. Luhman N. Familiarity, Confidence, Trust: Problems and Alternatives. / Trust: Making and Breaking Cooperative Relations, ed. by Gambetta D., Basil Blackwell: New York, 1990. pp. 94 – 107. 4. Smith M. K. Social Capital. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infed.org/biblio/social_capital.htm 5. Русинова Н. Л. Здоровье и социальный капитал (Опыт исследования в Санкт-Петербурге) / Н. Л. Русинова, Л. В. Панова, В. А. Сафронов // Социологические исследования. – 2010. – № 1. – С. 87 – 99. 6. Putnam R. Bowling Alone: America's Declining Social Capital. Democracy in America. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://xroads.virginia.edu/~HYPER/DETOC/assoc/bowling.html
Патрична Г. А., Віхров М. М. Самопочуття школярів в різних соціальних колах: довіра, взаємодопомога, комфорт

У статті проаналізовано повсякденні практики школярів на основі концепції соціального капіталу, її базових понять: довіра, соціальна мережа. Досліджується включеність школярів до соціальних мереж та особливості феномену довіри у середовищі школярів, що зумовлюють практики взаємодопомоги серед школярів.



Ключові слова: соціальний капітал, довіра, соціальні мережі, індекс соціальної підтримки, підлітки, школярі.
Патричная Г. А., Вихров М. Н. Самочувствие школьников в разных социальных кругах: доверие, взаимопомощь, комфорт

В статье проанализированы повседневные практики школьников на основе концепции социального капитала, её базовых понятий: доверие, социальная сеть. Исследуется включенность школьников в социальные сети и особенности феномена доверия в среде школьников, которые обуславливают практики взаимопомощи среди школьников.



Ключевые слова: социальный капитал, доверие, социальные сети, индекс социальной поддержки, подростки, школьники.
Patrychna G. Vihrov M. School students well-being in different social circles: trust, mutual help, comfort

This article presents analyzing of school students daily practices which is based on the conception of social capital, its basic concepts: trust, social network. We investigate the involvement of school students in social networks and especially the phenomenon of trust among students, which causes practices of mutual help among school students.



Keywords: social capital, trust, social networks, social support index, teenagers, students.

Стаття надійшла до редакції 14. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4

Рецензент – к. соц. н., ст. викладач Хобта С. В.

УДК 316.728:37–057.874


Кухаренко О. В.
НАВЧАННЯ У ЖИТТІ ШКОЛЯРА:

СУЧАСНИЙ ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ЗМІНИ В МАЙБУТНЬОМУ
Навчання у школі – це основний вид діяльності учня. Він засвоює знання та вміння, необхідні для того, щоб можна було використовувати їх для себе і для суспільства. В школі відбувається і профорієнтація школярів.

Можна визначати низку об’єктивних передумов, які створюють у навчанні особливу «платформу» для формування особистості школяра:



  • навчання – це передача і засвоєння учнями змісту освіти;

  • навчальна діяльність протягом шкільного періоду є основною (провідною);

  • передбачає обов’язковість, можливість чіткого програмування, організації, контролю всіх компонентів процесу навчання;

  • надає можливість опосередкованого впливу на особистісні характеристики учнів, спирається на їх особистий досвід, індивідуальні особливості;

  • залучає учнів до різноманітних дидактичних і педагогічних стосунків (учитель-учень, учень-учитель, учитель-група та ін.).

Навчанню належить вирішальна роль у формуванні потреб, інтересів, системи ідей, поглядів, переконань, здібностей, правильного ставлення до розумової і фізичної праці [1, с. 12].

Більшість сучасних батьків та учнів розуміють, що знання та уміння, набуті в школі, здатність до комунікації, раціональної, продуктивної діяльності, уміння самостійно здобувати інформацію, оволодіння мовами та інформаційними технологіями знадобляться для подальшої кар’єри. Але при цьому більшість учнів сприймають навчання як примус, обов’язок. Вони не усвідомлюють навчання у школі як один з найважливіших процесів у їхньому житті, який поступово «підніме» школярів до престижного дорослого життя, що знання, здобуті у школі, допоможуть випускнику адаптуватися у дорослому житті, бути мобільним на ринку праці. Тим паче, якщо у діяльності країн сучасного світу здійснюється реформування освіти, введення профільного навчання у старших класах. Таке диференційоване навчання передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів, створює умови для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення. Отже, засвоєння змісту освіти в загальноосвітніх закладах з профільним навчанням, по-перше забезпечує загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – це підготовка до майбутньої професійної діяльності.

Бажання майже всіх випускників стати власниками диплома про вищу освіту, зокрема отримати його на контрактній основі, розширили доступ до вищої освіти недостатньо підготовлених випускників. Вони приносять до українських вишів суто споживацьке, а іноді інфантильне ставлення до навчання. Все це робить дуже актуальним з’ясування місця навчальної діяльності в системі повсякденності школярів старших класів. У ході емпіричного дослідження в межах проекту «Повсякденне життя луганського школяра – 2011» були отримані дані, які дають можливість відповісти на ці запитання. В таблиці відображено розподіл відповідей респондентів за змінною «шкільний клас» (табл. 1).

Таблиця 1



Розподіл відповідей на запитання «З якими наведеними твердженнями Ви найбільше згодні?»




Варіант відповіді

Шкільні класи




8

9

10

11

Усі опи-тані

1.

Навчання у школі – це найважливіше на даний момент у моєму житті

Абсол. частота

35

41

30

39

145

Відсоток

20,0%

19,6%

16,2%

17,7%

18,4%

2.

Навчання у школі – це важлива частина у моєму житті, але є багато іншого, що для мене не менш важливо

Абсол. частота

119

124

114

153

510

Відсоток

68,0%

59,3%

61,6%

69,5%

64,6%

3.

Навчання у школі – це другорядне у моєму житті, є значно важливіше

Абсол. частота

17

36

27

24

104

Відсоток

9,7%

17,2%

14,6%

10.9%

13,2%

4.

Важко відповісти

Абсол. частота

4

8

14

4

30

Відсоток

2,3%

3,8%

7,6%

1,8%

3,8%




Всього

Абсол. Частота

175

209

185

220

789

Відсоток

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

Як видно з таблиці, більшість учнів з усіх чотирьох класів обрали другий варіант відповіді «Навчання у школі – це важлива частина у моєму житті, але є багато іншого, що для мене не менш важливо». Урахування змінної «стать», та змінної «тип школи» не зумовлює відмінності у відповідях респондентів. Хлопці (60,2%), і дівчата (68,9%) вважають , що навчання у школі – це важливо у їхньому житті, але є багато іншого, для них не менш важливого. Така ж тенденція спостерігається у спеціалізованих та неспеціалізованих школах.

У ході дослідження з’ясувалося, наскільки респонденти відчувають інтерес до різних предметів. Цю інформацію подано в табличній формі (табл. 2).


Таблиця 2

Розподіл відповідей на запитання

«Чи відчуваєте Ви інтерес до навчання?»




Варіант відповіді

Шкільні класи




8

9

10

11

Усі опи-тані

1.

Мені цікаво вчитися з усіх предметів

Абсол. частота

16

21

18

17

72

Відсоток

9,1%

9,9%

9,7%

7,7%

9,0%

2.

Мені цікаво вивчати більшість предметів

Абсол. частота

79

67

60

83

289

Відсоток

44,9%

31,6%

32,3%

37,4%

36,3%

3.

Мені цікаво вивчати кілька предметів, інші не викликають у мене інтересу

Абсол. частота

68

101

83

105

357

Відсоток

38,6%

47,6%

44,6%

47,3

44,8%

4.

Мені зовсім не цікаво вчитися

Абсол. частота

12

17

18

10

57

Відсоток

6,8 %

8,0%

9,7%

4,5%

7,2%

5.

Інше

Абсол. частота

1

6

7

7

21

Відсоток

0,6%

2,8%

3,8%

3,2%

2,6%




Всього

Абсол. Частота

176

212

186

222

796

Відсоток

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

Таким чином, з попередньої таблиці видно, що серед восьмикласників відповідь «Мені цікаво вивчати більшість предметів» була модою, а серед учнів 11-го класу модою став варіант відповіді «Мені цікаво вивчати кілька предметів, інші не викликають у мене інтересу». Отже, можна припустити, що старшокласники більше уваги приділяють саме тим навчальним предметам, які відповідають їх професійному самовизначенню, а восьмикласники скоріш за все ще не зовсім визначилися з цим питанням. Розглянемо розподіл відповідей на це ж запитання за змінною «тип школи» (табл. 3).


Таблиця 3

Розподіл відповідей на запитання

«Чи відчуваєте Ви інтерес до навчання?»




Варіант відповіді

Тип школи




Спеціалізо-вані

Неспеціа-лізовані

Усі опитані

1.

Мені цікаво вчитися з усіх предметів

Абсол. частота

19

53

72

Відсоток

7,6%

9,7%

9,0%

2.

Мені цікаво вивчати більшість предметів

Абсол. частота

122

167

289

Відсоток

48,8%

30,6%

36,3%

3.

Мені цікаво вивчати декілька предметів, інші не викликають у мене інтересу

Абсол. частота

95

262

357

Відсоток

38,0%

48,0%

44,8%

4.

Мені зовсім не цікаво вчитися

Абсол. частота

10

47

57

Відсоток

4,0

8,6%

7,2%

5.

Інше

Абсол. частота

4

17

21

Відсоток

1,6%

3,1%

2,6%




Всього

Абсол. частота

250

546

796

Відсоток

100,0%

100,0%

100,0%

З даної таблиці видно, що у спеціалізованих школах модою був варіант відповіді: «Мені цікаво вивчати більшість предметів». У неспеціалізованих школах більшість школярів обрали відповідь: «Мені цікаво вивчати кілька предметів, інші не викликають у мене інтересу». Проаналізувавши розподіл відповідей відносно змінної «стать», можна зробити висновок, що вона не впливає на розподіл відповідей респондентів – 46,5% дівчат та 43,1% хлопців обрали третій варіант відповіді: «Мені цікаво вивчати кілька предметів, інші не викликають у мене інтересу».

Отримані результати в ході дослідження дали змогу виявити позиціонування учнів щодо предметів шкільної програми. Запитання мало відкритий характер. Інформацію подано в табличній формі (табл. 4).

Таблиця 4



Розподіл відповідей на запитання «Напишіть назви трьох предметів, які вам найбільш цікаво вивчати» (в % від кількості відповідей)




Варіант відповіді

Шкільні класи




8

9

10

11

Усі опи-тані

1.

Алгебра

Абсол. частота

49

48

33

51

181

Відсоток

24,1 %

24,1%

19,2%

23,9%

23,9%

2.

Геометрія

Абсол. частота

30

24

11

21

86

Відсоток

17,3%

12,1%

6,4%

9,9%

11,4%

3.

Еконо-міка

Абсол. частота

9

1

2

20

32

Відсоток

5,2 %

0,5%

1,2%

9,4%

4,2%

4.

Географія

Абсол. частота

27

30

36

17

110

Відсоток

15,6%

15,1%

20,9%

8,0%

14,5%

5.

Фізика

Абсол. частота

46

45

27

31

149

Відсоток

26,6%

22,6%

15,7%

14,6%

19,7%

6.

Хімія

Абсол. Частота

44

32

29

22

127

Відсоток

25,4%

16,1%

16,9%

10,3%

16,8%

7.

Біологія

Абсол. Частота

42

74

56

51

223

Відсоток

24,3%

37,2%

32,6%

23,9%

29,5%

8.

Російська мова

Абсол. Частота

17

31

29

30

107

Відсоток

9,8%

15,6 %

16,9%

14,1%

14,1%

9.

Російська літера-тура

Абсол. Частота

29

24

47

47

147

Відсоток

16,8%

12,1%

27,3%

22,1%

19,4%

10.

Українська мова

Абсол. Частота

28

35

26

47

136

Відсоток

16,2%

17,6%

15,1%

22,1%

18,0%

11.

Українська літера-тура

Абсол. Частота

19

24

29

27

99

Відсоток

11,0%

12,1%

16,9%

12,7

13,1%

12.

Право

Абсол. Частота

5

25

27

21

78

Відсоток

2,9 %

12,6%

15,7%

9,9%

10,3%

13.

Художня культура

Абсол. Частота

6

8

3

17

34

Відсоток

3,5%

4,0 %

1,7%

8,0%

4,5%

14.

Ін форма-тика

Абсол. Частота

13

29

18

19

79

Відсоток

7,6%

14,6%

10,5%

8,9%

10,4%

15.

Фізична культура

Абсол. Частота

60

60

24


38

182

Відсоток

34,7 %

30,2%

14,0%

17,8%

24,0%

16.

Захист Вітчизни

Абсол. Частота

4

5

4

5

18

Відсоток

2,3%

2,5%

2,3%

2,3%

2,4%

17.

Історія України

Абсол. Частота

42

3,5

45

77

199

Відсоток

24,3%

17,6%

26,2%

36,2%

26,3%

18.

Всесвітня історія

Абсол. Частота

23

15

28

29

95

Відсоток

13,3%

8,5%

16,3%

13,6%

12,5

19.

Праця

Абсол. Частота

29

34

6

6

75

Відсоток

16,8%

17,1%

3,5%

2,8%

9,9%

20.

Іноземні мови

Абсол. Частота

41

29

41

52

163

Відсоток

23,7%

14,6%

23,8%

24,4%

21,5%

21.

Астроном-мія

Абсол. Частота

4

1

2

5

12

Відсоток

2,3%

0,5%

1,2%

2,3%

1,6%

22.

ДПЮ

Абсол. Частота

4

2

6

15

27

відсоток

2,5%

1,0%

3,5%

7,0%

3,6%

23.

Філософія

Абсол. частота

4

2

0

9

15

відсоток

2,2%

0,9%

0,0%

4,1%

1,9%

24.

ОБЖ

Абсол. частота

6

5

0

2

13

відсоток

3,4%

2,3%

0,0%

0,9 %

1,6%

25.

Музика

Абсол. частота

25

3

0

1

29

відсоток

14,0%

1,4

0,0%

0,5%

3,6%

26.

Основи здоров’я

Абсол. частота

10

5

1

4

19

відсоток

5,6%

1,9%

0,5%

1,8%

2,4%

27.

Таких предметів немає

Абсол. частота

4

1

2

0

7

відсоток

2,2%

0,5%

1,1%

0,0%

0,9%

28.

Важко сказати

Абсол. частота

4

1

0

0

5

відсоток

2,2%

0,5%

0,0%

0,0%

0,6%

Всього (кількість опитуваних)

Абсол.

частота


178

213

187

222

800

відсоток

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

З даної таблиці видно, що відносна більшість учнів восьмого, дев’ятого, десятого класів обрали такі навчальні предмети: «біологію», «історію України», «фізкультуру». Якщо розглянути докладніше відмінності у відповідях респондентів за змінною «шкільний клас», то спостерігаються такі тенденції: «фізичну культуру» у восьмому та дев’ятому класах учням цікавіше вивчати, ніж у десятому та одинадцятому, те саме стосується і такого навчального предмета як «праця». «ДПЮ» більше подобається учням одинадцятого класу, музика – учням восьмого класу. Якщо проаналізувати дані опитування за змінною «стать», то можемо помітити певні відмінності у відповідях: фізику обрали – 11,8% дівчат, 30,4% – хлопців; інформатику – 8,6 % дівчат, 13 % хлопців, фізичну культуру – 16,4% дівчат, 32,7% хлопців. Отже, можна зробити висновок, що ці три навчальних предмети більш цікаві хлопцям. Але, приміром «російська література», «українська мова», «українська література», навпаки, більш цікаві дівчатам: російську мову обрали 25,2% дівчат, 13,3% хлопців, українську мову – 21,6% дівчат і 12,3% хлопців, українську літературу – 16,4% дівчат і 9,4% хлопців.

Якщо проаналізувати дані опитування за змінною «тип школи», то теж є деякі відмінності у відповідях: «українська мова» більш цікава учням спеціалізованих шкіл (25,1% учнів спеціалізованої школи обрали українську мову та 14,6% – учні неспеціалізованих шкіл), а такі навчальні предмети як «право», «всесвітня історія», «праця», «ДПЮ» більш цікаві учням неспеціалізованих шкіл.

В останнє десятиріччя здійснено перехід від уніфікованої загальної середньої освіти до різноманітності освітніх закладів, навчальних планів та програм. Створені заклади більш високого рівня (гімназії, ліцеї), класи для дітей із затримкою у розвитку, збільшилася кількість шкіл, умови яких дозволяють ураховувати особливості дітей групи ризику, дітей з відхиленнями та з обмеженими фізичними можливостями. Школи почали використовувати світовий педагогічний досвід, у тому числі новаторських систем М. Монтессорі, С. Френе, Р. Штайнера та багато інших. Проте, в той же час, проявилися і негативні тенденції. Зміст освіти не переглядався дуже давно, основна мета, основний обсяг і структура загальної освіти створені у кращому разі 30 – 40 років тому. Цей зміст у своїй концептуальній основі відображає європейську наукову свідомість ХVII – XIX ст., коли вважалося, що треба «вчити всіх усьому». Спроби змінити зміст загальної середньої освіти здійснювалися, але всі вони не зачіпали її основного наповнення, а отже вони не долають відставання цієї важливої сфери життєдіяльності суспільства від нових умов життя сучасної людини та тенденцій світового розвитку. Тому дуже цікавим та актуальним для сьогодення є питання відповідності наук, які знайомі учням і які б вони хотіли вивчати у школі. Змінювати зміст освіти можна по-різному. Наприклад, зараз поширено погляд на освіту як на послугу, що надається на вимогу клієнта. В анкеті була спроектована ситуація можливих зрушень у змісті освіти, якби вирішальним чинником став вибір самих учнів.



Розглянемо розподіл відповідей на це запитання (табл. 5).
Таблиця 5


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка