2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка7/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21

Розподіл відповідей на запитання

«Які з наведених наук Ви знаєте?

Які з них Ви б хотіли вивчати у школі»?




Назва науки

Знаю про існування цієї науки

Я за введення цієї науки в школі







Абсол. частота

Відсоток

Абсол. частота

Відсоток

1.

Філософія

510

69,7%

233

34,7 %

2.

Психологія

612

83,6%

408

60,8%

3.

Соціологія

391

53,4%

140

20,9%

4.

Політологія

279

38,1%

97

14,5%

5.

Хіромантія

364

49,7%

206

30,7%

6.

Геологія

322

44,0%

93

13,9%

7.

Планетологія

259

35,4%

119

17,7%

8.

Агрономія

316

43,2%

87

13,0%

9.

Астрологія

507

69,3%

240

35,8%




Всього

3560

486,3%

1623

241,9%

Отже, найбільш «знайомі науки» для респондентів «психологія», «філософія», «астрологія». Більшість учнів не проти введення до шкільної таких наук як психологію, філософію та псевдонаук –астрологію, хіромантію. Такі тенденції можна пояснити тим, що у ЗМІ дуже поширені телепрограми з містичним, астрологічним ухилом. Це корелюється зі світоглядними зрушеннями у сучасному суспільстві, коли люди прагнуть поєднання науки, релігії, містики.

Статистичне підтвердження того, що науки, які найбільш знайомі школярам, учні обирають для впровадження у шкільну програму, отримане за допомогою визначення коефіцієнту Кендела. Коефіцієнт Кендела між змінними «Знаю про існування цієї науки» та «Я за введення цієї науки в школі» при p=0,95 становить 0,61. Таким чином, можна зробити висновок, що між цими змінними є сильна (тісна) кореляція, тобто науки, найбільш знайомі школярам, вони обирають і для можливого вивчення у школі.

Тепер розглянемо ставлення респондентів до наук про суспільство та їх пріоритети стосовно цих наук (табл. 6).


Таблиця 6

Розподіл відповідей на запитання

«Як Ви вважаєте, вивчення наук про суспільство може допомогти людині краще орієнтуватися у суспільстві, серед людей?»




Варіант відповіді

%

1.

«так»

69,5

2.

«ні»

5,8

3.

«важко сказати»

20,8

4.

нема відповіді

4,0




Всього

100

Тепер представимо в таблиці 7 позиції респондентів стосовно корисності наук про суспільство.



Таблиця 7

Розподіл відповідей на запитання «Якщо так, визначте зі списку найбільш корисні з цих наук ?»




Варіант відповіді

Шкільні класи

Усі опи-тані




8

9

10

11

1.

Філософія

Абсол. частота

61

61

51

76

248

Відсоток

40,0%

35,9%

33,3%

37,8%

36,8%

2.

Психологія

Абсол. частота

113

131

116

163

523

Відсоток

74,8%

77,1%

75,8%

81,1%

77,5%

3.

Соціологія

Абсол. частота

41

60

56

89

252

Відсоток

31,1%

35,3%

36,6%

44,3%

37,3%

4.

Політологія

Абсол. частота

18

21

22

35

96

Відсоток

11,9%

12,4%

14,4%

17,4%

14,2%

5.

Хіромантія

Абсол. частота

31

20

16

18

85

Відсоток

20,5%

11,8%

10,5%

9,0%

12,6%

6.

Історія

Абсол. частота

66

60

58

85

269

Відсоток

43,7%

35,3%

37,9%

42,3%

39,9%

7.

Право

Абсол. частота

73

98

93

114

378

Відсоток

48,3%

57,6%

60,8%

56,7%

56,0%

8.

Економіка

Абсол. частота

63

71

53

83

270

Відсоток

41,7%

41,8%

34,6%

41,3%

40,0%

9.

Астрономія

Абсол. частота

49

32

17

18

116

Відсоток

32,5%

18,8%

11,1%

9,0%

17,2%




Всього

Абсол. частота

151

170

153

201

675

Відсоток

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

З даної таблиці видно, що більшість учнів вважають найбільш «корисними науками» – психологію, право та економіку. За змінними «шкільний клас», «стать», «тип школи» розподіл відповідей не відрізняється.



Висновки

Емпіричне дослідження в межах проекту «Повсякденне життя луганського школяра – 2011» виявили такі тенденції: більшість школярів м. Луганська вважають, що навчання у школі – це важлива частина їхнього життя, але є багато іншого, що для них теж не менш важливо. Що стосується інтересу учнів до предметів – більшість школярів відповіли, що їх цікавить декілька навчальних предметів, інші в них інтересу не викликають (наприклад, більшість учнів цікавить такий предмет як біологія.). Найбільш знайомі науки для школярів – психологія, філософія, астрологія, хіромантія. Згідно з розподілом відповідей учнів, ці ж науки вони бажають вивчати у своїй школі. Школярі м. Луганська вважають, що вивчення наук про суспільство може допомогти людині краще орієнтуватися у суспільстві, серед людей. Такими науками вони вважають психологію, економіку, право. Отже, якщо проаналізувати проективну ситуацію можливого введення деяких наук у навчальний процес, то можна простежити зсув інтелектуальних інтересів школярів до поєднання науки та псевдонаук.


Література

1. Іванчук М. Навчання як фактор виховання особистості / М. Іванчук // Рідна школа. – 2005. – № 2 – С. 12 – 14. 2. Тесленко В. Профільне навчання в старшій школі як чинник поліпшення якості навчання та доступності освіти / В. Тесленко // Освіта школи. – 2007. – № 22 – С. 10 – 11. 3. Біляковська О. Аналіз контролю та оцінювання навчальних досягнень старшокласників у практиці сучасної школи / О. Біляковська // Рідна школа. – 2007. – № 3. – С. 19 – 20. 4. Концепція профільного навчання в старшій школі // Українська мова і література в школі. – 2009. – № 7. – С. 54 – 57.
Кухаренко О. В. Навчання у житті школяра: сучасний зміст шкільної програми та перспективи її зміни в майбутньому

У статі проаналізовано ставлення школярів м. Луганська до навчання та їх позиціонування стосовно предметів шкільної програми; з’ясовано обізнаність школярів щодо наук, які не є шкільними предметами; виявлено науки, які б учні хотіли вивчати, тим самим з’ясувалося зміщення інтелектуальних інтересів школярів стосовно чинної шкільної програми.



Ключові слова: навчання, шкільні предмети, науки, псевдонауки.
Кухаренко Е. В. Учеба в жизни школьника: современное содержание школьной программы и перспективы ее изменения в будущем

В данной статье проанализировано отношение школьников г. Луганска к учебе и их позициирование относительно предметов школьной программы; выяснялась осведомленность школьников относительно наук, которые не являются школьными предметами; выявлены науки, которые бы ученики хотели изучать, тем самым выяснилось смещение интеллектуальных интересов школьников по отношению к действующей школьной программе.



Ключевые слова: учеба, школьные предметы, науки, псевдонауки.
Kuharenko O. V. Studies in the life of a pupil: modern curriculum and future prospects

Given article analyses the attitude of school-children in Lugansk towards their studies and school discipline; the research showed children's knowledge about sciences not included in school curriculum; sciences that children are willing to study were detected, and this enabled to see the shift of school-children's intellectual interests in respect of actual school curriculum.

Keywords: studies, school disciplines, sciences, pseudoscienses.
Стаття надійшла до редакції 14. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4

Рецензент – к. соц. н., ст. викладач Хобта С.В.

УДК 316:373.091.8
Петренко О. С.
ДІЯЛЬНІСНА СТОРОНА ПОЗАШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ М. ЛУГАНСЬКА
У сучасному світі стрімко змінюються умови соціалізації підростаючого покоління. До агентів соціалізації додається Інтернет, а з ним і електронні соціальні мережі (ВКонтакті, Facebook та ін.), зберігає вплив телебачення, розповсюджується відвідування нічних клубів тощо. Стаття покликана дослідити структуру позашкільних занять старшокласників. Ми розглянемо як заняття вдома, так і відвідування закладів позашкільної освіти (музикальні, художні школи), закладів культури (театри, музеї) і т. п. Також з’ясуємо трансформації, що викликані поширенням інформаційних технологій та сучасними змінами в культурі.

Подібна проблематика розроблялася такими авторами: Т. Бондар[1] досліджувала повсякденні практики підліткових компаній, О. Гаригіна [2], В. Кременецька [3] розглядали дозвіллєві практики залежно від певних статусних позицій, Г. Саган [4;5] аналізувала підходи до вивчення феномену дитинства у сучасному світі.

Ми ж висвітлимо структуру позашкільних занять старшокласників м. Луганська (8 – 11 класів). У своєму аналізі будемо використовувати дані, отримані в ході опитування «Повсякденне життя луганського школяра – 2011», проведеного кафедрою філософії та соціології ЛНУ імені Тараса Шевченка та Центром з вивчення суспільних процесів та проблем гуманізму в листопаді 2011 року.

Розглянемо загальну структуру позашкільної діяльності старшокласників. Отже, чим старшокласники у навчальному році займаються найчастіше? До щоденних занять можна віднести «прослуховування улюбленої музики» − 73,8% (ще 13,3% роблять це декілька разів на тиждень); спілкування в соціальних мережах у Інтернеті – 61,5% (ще 20,2% роблять це декілька разів на тиждень) і спілкування з друзями на вулиці – 60,4% (ще 24,6% спілкуються декілька разів на тиждень). Як бачимо, частки віртуального спілкування та спілкування у реальному житті у сучасних старшокласників не дуже відрізняються. Це вказує на зростання ролі інтернет-спілкування та соціальних мереж як засобу спілкування та факторів соціалізації. Так, тільки 6,3% респондентів ніколи не спілкуються в Інтернеті у соціальних мережах і ще 3,8% роблять це раз на місяць і рідше. Але, судячи з усього, більшість школярів старших класів поєднують обидва види спілкування, тому повної віртуалізації спілкування підлітків поки що боятися не варто. Отже, спілкування (реальне та віртуальне) займає дуже значну частину дозвілля старшокласників.

Повертаючись до питання про характер спілкування сучасних підлітків, розглянемо розподіл відповідей на запитання про ходіння у гості до друзів і знайомих. Щодня ходять у гості 14,9%, декілька разів на тиждень, але не щодня – 34,5%, а один раз чи двічі на тиждень – 22,1%. Ці показники можуть здатися зависокими, однак, тут треба пригадати відомий психологічний факт, що у підлітковому віці надзвичайно велику роль має спілкування з однолітками.



Переглядом кінофільмів вдома (на комп’ютері чи за допомогою відеопрогравача), а також переглядом телепередач щоденно займаються 39,1% та 38,8% старшокласників відповідно, декілька разів на тиждень цьому приділяють час, відповідно, 33% та 25,2% учнів. Пошук в Інтернеті музики, фото та відео щоденно займає час 57,4% респондентів, декілька разів на тиждень час цьому присвячують ще 21,6% школярів. З цього можна зробити висновок, що Інтернет у житті підростаючого покоління конкурує як фактор соціалізації та джерело інформації з телебаченням. Тобто, більшість підлітків все частіше обирають Інтернет, а не телебачення. Так, 11,4% старшокласників, що відповіли на запитання, взагалі не дивляться телепередачі, іще 6,6% дивляться їх раз на місяць чи ще рідше. Для порівняння: 7,1% ніколи не шукають інформацію в Інтернеті і ще 3% роблять це раз на місяць і рідше. Тут варто сказати, що домогосподарства в Україні частіше володіють телевізорами, ніж комп’ютерами та доступом в Інтернет, бо останнє потребує більшого рівня матеріальної забезпеченості сім’ї

Звернемося до участі старшокласників у домашньому господарстві. Допомагають батькам у домашньому господарстві щоденно 50,8%, декілька разів на тиждень – 28,2%. Щоденна участь у догляді за молодшими сестрами чи братами характерна для 25,9%; допомагають декілька разів на тиждень, але не щодня, а також один раз чи двічі на тиждень 12% і 6,9%, відповідно. Такі невисокі значення можна пояснити тим, що для сучасної української сім’ї, загалом, характерно мати одну дитину.

Звернемося до менш популярних видів діяльності, зокрема пов’язаних з читанням. Читання художньої, наукової та науково-популярної літератури значно програє у популярності пошуку музики та відео в Інтернеті. Читанню художньої літератури не рідше одного-двох разів на тиждень приділяють час 49,2%, а наукової та науково-популярної – 36,3%. Отже, художня література трохи більше затребувана, ніж науково-популярна. Це підтверджується і тим, що ніколи у навчальному році її не читають 19,7% (раз на місяць чи рідше − 18,9%), а науково-популярну – 26,7% (раз на місяць чи рідше − 26,7%). Можна відзначити, що художню літературу читають не рідше одного чи двох разів на тиждень майже половина опитаних (49,1%). Такий високий відсоток ми могли отримати через те, що школярі включали у читання художньої літератури твори, які вони читають як домашнє завдання з літератури.

Продовжуючи тему читання, розглянемо питання відвідування бібліотеки. Згідно з даними, не рідше одного-двох разів на тиждень бібліотеки відвідує 17,1%, ще 10,8% відвідують не щотижня, а 26,2% − раз на місяць і рідше. А 45,9% взагалі не відвідують ці заклади. Проте тут варто відзначити, що сучасному поколінню все частіше бібліотеку замінює Інтернет, у якому можна відшукати необхідну літературу легше, швидше, не виходячи з дому. Це, звісно, не означає те, що деякі ресурси Інтернету поширюють неякісну інформацію, а готові реферати й доповіді заважають формувати уміння самостійної роботи з літературою.

Розглянемо також регулярність читання газет, як заняття пов’язаного і з читанням взагалі, і з інформуванням про соціально значущі події, зокрема. Не рідше одного-двох разів на тиждень газети читають 38,5% опитаних, ще 11, 5% читають не щотижня і 13,3% − раз на місяць чи рідше. Ще понад третина (36,8%) не читають взагалі.

Хоча сучасні старшокласники дійсно читають недостатньо, варто також відзначити, що навчання в школі, якщо сумлінно дотримуватися усіх його вимог, створює для школяра значне навантаження та залишає мало вільного часу для дозвілля.

Що стосується позашкільних занять, пов’язаних з освітою та самоосвітою, то, сумарно, вивченням іноземних мов не рідше одного-двох разів на тиждень займається 46,3% опитаних, а заняттями з репетиром – 30%. У той же час ніколи не займаються вивченням іноземних мов 37,5%, і не займаються з репетитором 60,7%.

У гуртках займаються не рідше одного – двох разів на тиждень 37,8%, ніколи не займаються у гуртках 46,8%. Заняття у спортивних секціях відвідують не рідше одного – двох разів на тиждень 41,2%, зовсім їх не відвідують 40,1%. Що стосується занять зарядкою та іншими спортивними вправами, то ними щодня займається 28,6%, ще 22,4% − декілька разів на тиждень, але не щодня, і 12,7% − один – два рази на тиждень. Тільки 19,6% вказало, що не займається подібними вправами зовсім. Останній розподіл здається дещо оптимістичнішим, але викликаний він, скоріше за все, тим, що респонденти, а особливо діти, іноді схильні давати соціально схвальні відповіді на запитання. Але основні тенденції відстежити все-таки можна.



Заняття у музичній школі щодня відвідує 4,2% опитаних, 6,4% − декілька разів на тиждень, 83,6% − не відвідують взагалі. Окрім того, заняттями музикою у складі самодіяльної групи займаються не рідше декількох разів на тиждень 9,6%, ніколи цим на займаються 85,8% тих, хто відповіли. Художні школи щодня відвідує 1,7%, декілька разів на тиждень – 6,5%, а 87,3% респондентів не відвідують взагалі.

Продовжуючи тему творчості відзначимо, що створенню художніх творів чи музики щодня приділяє час 5,8%, ще 17,8% приділяють цьому час не рідше одного – двох разів на тиждень. Ще 6,3% – не щотижня, а 12% – раз на місяць і рідше приділяють час для подібної творчості. А 62% вказали, що не приділяють цьому взагалі часу. Моделюванню та винахідництву свій час не рідше одного – двох разів на тиждень присвячує 12,2%, ще 4,2% − не щотижня, 11% − раз на місяць і рідше. 72,5% не займається цим взагалі.

Визначимо, де і як часто відпочивають школярі. Кафе відвідують доволі часто, тобто, не рідше одного –двох разів на тиждень 43,2% (з них 6,2% − щодня, 16,4% − декілька разів на тиждень, але не щодня, і 20,6% – один – два рази на тиждень), ніколи – 12,3%, а раз на місяць і рідше – 21,9%, ще 22,5% відвідують їх не щотижня. Цей розподіл дозволяє нам не тільки приблизно уявити забезпечення школярів кишеньковими грошима, а й підтверджує виявлену схильність проводити своє дозвілля у спеціально організованих для цього комерційних закладах, докази цього ми будемо бачити і далі.

Кінотеатри не рідше одного – двох разів на тиждень відвідують 22,3%, 25% та 41,3 % відвідують не щотижня, а раз на місяць чи рідше. І лише 11,4% ніколи не відвідують.

Театри регулярно відвідують значно менше учнів. Не рідше одного – двох разів на тиждень театр відвідали 7%, ще 7,6% ходять туди не щотижня. А 40,9% бувають там раз на місяць або рідше, і 46,4% не ходять туди взагалі. Музеї мають майже таку ж популярність, як і театри. Не рідше одного –двох разів на тиждень їх відвідує 6,8%. Не щотижня − ще 6,8%, 40,7% – раз на місяць або рідше і 46,4% – ніколи.

Такою, що викликає тривогу, можна назвати ситуацію з відвідуванням нічних клубів. І хоча 58,5% опитаних вказали, що не відвідували нічних клубів − 18,1% відвідують їх раз на місяць і рідше, 9,1% бувають там не щотижня, 5% − один раз чи двічі на тиждень, 5,4% − декілька разів на тиждень, але не щодня і 4% щодня. Не вдаючись до моралізаторства, варто все ж зазначити, що нічні клуби несуть загрозу негативних соціалізуючих впливів. Треба також додати, що відвідування нічних клубів задоволення не з дешевих, а це означає, що батьки самі дають дітям гроші на відвідування цих закладів.

Загалом, не рідше одного – двох разів на тиждень музичні концерти відвідують 12,7%, не щотижня їх відвідують 6,3%, 39% відвідують їх не щомісяця. Зовсім не відвідують концерти 42%.

Що стосується суспільної активності старшокласників, то участі у суспільно-корисній праці (наприклад, благоустрій двору, вулиці) не рідше одного – двох разів на тиждень часу приділяє, сумарно, 23,6%, ще 10,4% та 22,1 %, відповідно, припадає на тих, хто робить це не щотижня, а раз на місяць і рідше. 43,9% опитаних вказали, що ніколи не виділяють на це часу. Участь у роботі громадських організацій не рідше одного – двох разів на тиждень бере 15,5%, не щотижня – 8,7% і ще 16,9% − раз на місяць і рідше. Більше половини респондентів, тобто 58,9%, взагалі не залучені до роботи в подібних організаціях (табл. 1).

Таблиця 1



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка