2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка8/21
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21

Розподіл відповідей на запитання «Якщо говорити про цей навчальний рік, чи займалися Ви, і як часто, названими видами позашкільної діяльності» (у %)


Види діяльності

Щодня

Декілька разів на тиждень, але не щодня

Один чи два рази на тиждень

Не щотижня

Раз на місяць і рідше

Ніколи

Читання художньої літератури

11,1

19,7

18,4

12,4

18,9

19,7

Читання наукової і науково-популярної літератури

8,9

13,1

14,3

14,1

23

26,7

Прослухо-вування улюбленої музики

73,8

13,3

5

2

1,7

4,3

Спілкування у соціальних мережах в Інтернеті (ВКонтакті, Facebook та інші)

61,5

20,2

4,5

3,6

3,8

6,3

Спілкування з друзями на вулиці

60,4

24,6

6,7

3

2,2

3

Відвідуван-ня кафе

6,2

16,4

20,6

22,5

21,9

12,3

Заняття

у гуртках



10,6

15,3

11,9

4,9

10,4

46,8

Заняття у спортивних секціях

10,6

18,6

12

6,3

12,4

40,1

Вивчення іноземних мов

6,6

23,8

16

9,7

6,4

37,5

Заняття з репетитором

4,6

15,2

10,1

4,1

5,3

60,7

Відвідуван-ня нічних клубів

4

5,4

5

9,1

18,1

58,5

Відвідуван-ня музичних концертів

3

4,2

5,5

6,3

39

42

Відвідуван-ня бібліотек

2,5

6,7

7,8

10,8

26,2

45,9

Перегляд кінофільмів вдома (на комп’ютері, за допомогою відеопрогравача)

39,1

33

13,2

6,2

3,9

4,7

Відвідуван-ня кінотеатрів

2,9

7,9

11,6

25

41,3

11,4

Відвідуван-ня театрів

1

1,4

4,5

7,6

40,9

44,5

Відвідуван-ня музеїв

2

2,4

2,5

6,1

40,7

46,4

Перегляд телепередач

38,8

25,2

12,1

5,9

6,6

11,4

Заняття

у музичній школі



4,2

4,2

2,2

0,9

4,8

83,6

Заняття у художній школі

1,7

3,9

2,6

1,2

3,3

87,3

Заняття музикою

у складі самодіяль-ної групи



3

3,4

3,2

1,4

3,2

85,8

Моделюван-ня та винахідни-цтво

4,2

3,8

4,2

4,2

11

72,5

Допомога батькам удома

50,8

28,2

9,8

3,9

2,5

4,7

Читання газет

9,5

14,6

14,4

11,5

13,3

36,8

Пошук в Інтернеті музики, фото та відео

57,4

21,6

8,2

2,8

3

7,1

Заняття зарядкою та іншими спортивни-ми вправами вдома

28,6

22,4

12,7

8,4

8,3

19,6

Участь у догляді за молодшими братами чи сестрами

25,9

12

6,9

5,3

6,2

43,7

Ходіння в гості до друзів і знайомих

14,9

34,5

22,1

12,4

8,7

7,5

Створення худ. творів чи музики

5,8

6,7

7,1

6,3

12

62

Участь у суспільно-корисній праці (благоустрій свого двору, вулиці тощо)

5,8

7,9

9,9

10,4

22,1

43,9

Участь у роботі суспільних організацій

2,9

5,2

7,4

8,7

16,9

58,9

Також ми провели факторний аналіз видів позашкільної діяльності старшокласників (було виділено 7 факторів, що загалом пояснюють 53,37 % дисперсії).



Перший фактор«мистецтво та художня творчість» пояснює 10% дисперсії. Він включає такі види діяльності: відвідування музичних концертів, театрів, музеїв, заняття у музичній та художній школі, заняття музикою у складі самодіяльної групи, заняття моделюванням та винахідництвом, створення художніх творів і музики.

Другий фактор (9,6% дисперсії) пов'язаний більше з навчальною діяльністю – читання художньої, наукової та науково-популярної літератури, вивчення іноземних мов, заняття з репетитором, відвідування бібліотек, читання газет, відвідування театрів.

Третій об’єднує спілкування у реальному та віртуальному світі та пасивне споживання музики та відео – прослуховування улюбленої музики, спілкування у соціальних мережах у Інтернеті, спілкування з друзями на вулиці, пошук в Інтернеті музики, фото та відео. Пояснює 8,2% дисперсії.

Четвертий (7,5% дисперсії) – відвідування кафе, нічних клубів, музичних концертів, відвідування кінотеатрів. Фактор об’єднує тих, хто орієнтований на дозвілля у спеціально організованих комерційних закладах.

П’ятий (6,8% дисперсії) фактор об’єднує суспільну активність і частково домашню (читання газет, заняття зарядкою та іншими спортивними вправами вдома, догляд за молодшими братами та сестрами, участь у суспільно-корисній праці, участь у роботі громадських організацій).

Шостий (5,7% дисперсії) фактор об’єднує перегляд кінофільмів вдома (на комп’ютері або відеопрогравачі), перегляд телепередач, допомогу батькам по господарству. Він об’єднує пасивне дозвілля вдома та домашню діяльність.

Сьомий фактор − заняття у гуртках і спортивних секціях – пояснює 5,4% дисперсії.

Як же змінюється поширеність різноманітних занять у різних класах? Дослідивши розповсюдженість читання художньої, наукової та науково-популярної літератури між 8 – 11 класами, ми побачили, що в 11-му класі зростає частка тих, хто частіше починає читати таку літературу (напевне, через профорієнтаційну мотивацію та необхідність готуватися до екзаменів). При цьому спостерігаємо картину, коли після 8-го класу інтерес до читання починає спадати і зростає знову ближче до 11-го серед тих, хто читає щодня і декілька разів на тиждень, але не щодня. Цікаво, що іноді у 8-х класах діти читають більше ніж у 9-му та 10-му класах. Пояснити це можна, ймовірно, такими причинами: менша порівняно з старшокласниками завантаженість, що залишає час для читання; у багатьох ще збережено інтерес і бажання навчатися, пізнавати нове тощо.

Чим старший клас, тим більша частка тих, хто спілкується за допомогою соціальних мереж частіше, і тим менша частка тих, хто не спілкується взагалі. Так, щодня у соціальних мережах спілкується 55,2% восьмикласників і 65,6% одинадцятикласників. Тих, хто не користується взагалі соціальними мережами у 8-х класах – 13,4%, а в 11-х – 3,7%. Така ж тенденція простежується і стосовно пошуку в Інтернеті фото, музики, та відео. Загалом, цьому частіше приділяють увагу учні 10 – 11-х класів. Ніколи цим не займається 12% восьмикласників і всього 5,1% одинадцятикласників. Тож, імовірно, учні 10 – 11-х класів частіше мають у своєму розпорядженні комп’ютер та Інтернет

Якщо порівняти з 8 – 9 класами, у 10 –11 класах учні рідше займаються у гуртках. Так, у 8-х класах туди ніколи не ходять 38,9%, а у 11-х – 50,2%. Стосовно спортивних секцій, частка тих, хто в них не займається, відрізняється не так радикально, проте учні 10 – 11 класів ходять туди рідше. Дещо збільшується серед одинадцятикласників кількість тих, хто починає займатися зарядкою та іншими спортивними вправами вдома. Серед восьмикласників ніколи не роблять зарядку – 21,6%, а серед одинадцятикласників – 14,2%.

Що стосується відвідування музичної школи, то порівняно з 8-м класом одинадцятикласники відвідують її менше. Серед восьмикласників зовсім її не відвідують 80,6%, а серед одинадцятикласників – 86,1%. У художніх школах дещо інша ситуація, тут спад не такий помітний. Імовірно, зі зростанням навантаження у школі, зміною інтересів заклади позашкільної освіти починають відвідувати лише ті, хто дійсно бажає цього, а не за вибором батьків (які часто віддають дітей до музичної школи).

У 10 – 11 класах різко зростає популярність послуг репетитора. Так, не рідше одного – двох разів на тиждень послугами репетитора користуються 20,3% дев’ятикласників, 27,3% – десятикласників та 46,3% – одинадцятикласників. Це можна пояснити тим, що підлітки починають готуватися до вступу у вищі навчальні заклади, до ЗНО, стає складнішою шкільна програма, тож багато хто змушений звертатися до репетитора.

Що стосується нічних клубів, то вражає, що неповнолітні взагалі їх відвідують. Також дивує, що різниця між кількістю тих, хто відвідує нічні клуби у 8-му та 11-х класах не рідше 1 – 2 разів на тиждень, невелика – 12,6% і 12,4% відповідно. Нічні клуби належать до класу комерційних закладів, спеціально призначених для проведення дозвілля молоддю, і вони набувають ознак місць своєрідного «статусного споживання», коли їх відвідування є рисою певної «дорослості», бажанням виділитися і бути як усі, одночасно (що характерно для підлітків).

Тепер порівняємо характеристики старшокласників, що навчаються у спеціалізованих та неспеціалізованих школах. Так, художню літературу частіше читають учні спеціалізованих шкіл (χ2=22,825; sig <0,01). Така ж ситуація з читанням наукової та науково-популярної літератури (χ2=14,209; sig=0,014). Старшокласники з спеціалізованих шкіл також частіше вивчають іноземні мови (χ2=20,072; sig=0,001) та займаються з репетиторами (χ2=18,433; sig=0,002.) Вони також частіше відвідують бібліотеки (χ2=13,983; sig=0,016.): серед старшокласників спеціалізованих шкіл ніколи там не були протягом навчального року 36,8%, а неспеціалізованих – 50,2%.

Проте нічні клуби частіше відвідують саме учні неспеціалізованих шкіл (χ2=14,403; sig=0,013.) Також учні неспеціалізованих шкіл частіше беруть участь у домашній роботі, допомагаючи батькам (χ2=13,408; sig=0,02), частіше ходять у гості до друзів і знайомих (χ2=18,939; sig=0,02).

Немає ніякої різниці між учнями спеціалізованих та неспеціалізованих шкіл у таких заняттях як прослуховування улюбленої музики, спілкування в Інтернеті у соціальних мережах, відвідування кафе, гуртків, спортивних секцій, музеїв, музичних і художніх шкіл, перегляд кінофільмів вдома, перегляд телепередач, заняття музикою у складі самодіяльних груп, читання газет, пошук в Інтернеті музики, фото, відео, заняття зарядкою та іншими фізичними вправами вдома, участь у догляді за молодшими братами та сестрами, створення художніх творів і музики.

Учні спеціалізованих шкіл гуляють трохи рідше від своїх однолітків з неспеціалізованих шкіл з друзями на вулиці (але ця тенденція тільки наближається до рівня значимої кореляції, sig=0,097). А також вони рідше ходять до кінотеатрів, хоча тих, хто туди взагалі не ходить, серед цієї групи старшокласників менше (χ2=13,752; sig=0,017.)

Відзначимо, що те, як часто читає дитина, також залежить від рівня освіти та соціально-професійної приналежності батьків. Саме вони спрямовують або не спрямовують дитину на певні види діяльності, прищеплюють ту чи іншу систему цінностей. Так, наприклад, найвищий відсоток тих, хто читає художню літературу щодня, серед учнів, чий батько є представником гуманітарної інтелігенції, підприємцем; серед тих, хто читає декілька разів на тиждень, але не щодня – інженерно-технічним працівником, службовцем. А от тих, хто не читає ніколи, найбільше серед дітей безробітних (50%). Подібна до цього ситуація складається і у випадку аналізу за соціально-професійною приналежністю матерів. Діти представників гуманітарної інтелігенції, підприємців, службовців, інженерно-технічних працівників і військовослужбовців також частіше користуються послугами репетиторів.

Підіб’ємо підсумки. У ході аналізу структури позашкільних занять підлітків м. Луганська ми зафіксували, що одним з найпоширеніших видів діяльності залишається спілкування в групі однолітків. Через поширення комп’ютерів та Інтернету спілкування відбувається не лише особисто, а й у просторі соціальних мереж в Інтернеті. Інтернет трохи «посунув» телебачення у лідерстві за увагу підлітків, ставши для нього електронною бібліотекою, простором спілкування, джерелом музики, фільмів, розваг. У цьому є як плюси (доступ до потрібної інформації, спілкування тощо), так і мінуси (наявність в Інтернеті матеріалів, неприпустимих для цієї вікової категорії, (це має місце і на телебаченні); можливість скачати реферат, домашнє завдання у готовому вигляді, не докладаючи зусиль). Нейтралізація мінусів, скоріш за все, залежить від батьків (встановлення програм інтернет-фільтрів для дітей, бесіди тощо), та органів, що борються з порнографією в Інтернеті. Ще одним небезпечним фактором виявилося досить поширене відвідування нічних клубів.

Було виявлено, що учні спеціалізованих шкіл частіше приділяють увагу видам діяльності, що безпосередньо пов’язані з навчанням: читання художньої та наукової літератури, заняття з репетиторами, вивчення іноземних мов. І тут важливо не лише можливе краще викладання у спеціалізованих школах. Ми виявили залежність між соціально-професійним статусом батьків і типом школи. Діти, чиї батьки належать до інженерно-технічних працівників, керівників, службовців, гуманітарної інтелігенції, частіше навчаються у спеціалізованих школах, ніж діти робітників та робітників сфери торгівлі та послуг. Тобто, тут відіграє роль статусний фактор і намагання дати дітям кращу освіту. Так мотивовані батьки більш схильні орієнтувати своїх дітей на навчання, допомагати їм, наймати репетиторів тощо.
Література

1. Бондар Т. В. Стилєжиттєві особливості повсякденних практик підліткових компаній / Т. В. Бондар // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Випуск 15. – Харків, 2009 – С. 635 – 639. 2. Гарыгина О. С. Досуговые предпочтения как социальный індикатор / О. С. Гарыгина // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Випуск 15. – Харків, 2009 – С. 515 – 517. 3. Кременецька В. В. Вплив статусних позицій на вибір культурно-дозвіллєвих практик / В. В. Кременецька // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Випуск 15. – Харків, 2009 – С. 299 – 303. 4. Саган Г. В. Концептуализация феномена детства: основные подходы / Г. В. Саган // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Випуск 15. – Харків, 2009 – С. 311 – 314. 5. Саган Г. В. Социокультурные практики детства: концептуализация, операционализация, украинская специфіка / Г. В. Саган // Вісник Одеського національного університету. – Т. 15, Випуск 14. Соціологія: політичні науки – Одеса, 2010. – С. 51 – 60.
Петренко О. С. Діяльнісна сторона позашкільного життя старшокласників м. Луганська

У статті проведено аналіз структури позашкільної діяльності старшокласників м. Луганська загалом, залежно від класу, типу школи та соціально-професійної приналежності батьків, зроблено факторний аналіз.



Ключові слова: старшокласники, дозвілля, фактори соціалізації.

Петренко О. С. Деятельностная сторона внешкольной жизни старшеклассников г. Луганска

В статье проведен анализ структуры внешкольной деятельности старшеклассников г. Луганска в целом, в зависимости от класса, типа школы и социально-профессиональной принадлежности родителей, сделан факторный анализ.



Ключевые слова: старшеклассники, досуг, факторы социализации.
Petrenko O. S. Out-of-school activities of senior pupils of Lugansk

This article includes analysis of out-of-school activities of senior pupils of Lugansk on the whole, depending on forms, type of school, socio-professional characteristics of parents. Here was also made its factorial analysis was made.



Keywords: senior pupils, leisure, factors of socialization.
Стаття надійшла до редакції 15. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4

Рецензент – к. соц. н., ст. викладач Хобта С. В.



УДК 316.334. 56–057.874
Живілова М. С.
ПОВСЯКДЕННІ МІСЬКІ ПРАКТИКИ ШКОЛЯРІВ М. ЛУГАНСЬКА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

ОСВОЄННЯ ПРОСТОРУ
Існують дві тенденції розгляду міської повсякденності в сучасній соціо-гуманітарній науці. Перша полягає у тому, що міські практики розглядають під різними кутами зору, не обмежуючись одним визначальним чинником [1]. Це пов’язується з тим, що сучасне місто постає у вигляді „поєднання неузгоджених процесів та соціальної гетерогенності” [1, с. 210] та „завжди розтікається у нових напрямках” [1, с. 210], його кордони стають примарними. Згідно з першою тенденцією, виділяють три метафори розуміння міської повсякденності: транзитивність, ритмічність, місто як відбиток „минулого, щоденно створюваних шляхів пересування вздовж та впоперек міста, а також зв’язків за його межами” [1, с. 213]. Транзитивність – „це те, що дозволяє місту постійно формувати та змінювати свій вигляд” [1, с. 213], тобто взаємопроникнення простору та часу. Шлях пізнання транзитивності – це фланерство [1]. Метафору міських ритмів, на наш погляд, влучно характеризує Дж. Аллен: „Ритми міста – це все, від регулярних прогулянок людей по місту до найширшого кола повторюваних дій, звуків і пахощів, які розмічують життя у місті та дають його мешканцям відчуття часу та місця. Це відчуття не має нічого спільного із загальним упорядкуванням прагнень яких-небудь мас чи узгодженням щоденного життя в різних частинах міста” [1, с. 220]. Наведене визначення Дж. Алена схоплює специфіку ритмів міста. Метафора ритмів також розкривається в концепції ритманалізу А. Лефевра. За Лефевром А. „… повсякденне можна охарактеризувати як набір певних функцій, які пов’язують і поєднують системи, які здаються різними” [2, с. 34]. Повсякденність міста, у свою чергу, „складається з „щоденного життя”, що визначається як повторювані матеріальні та людські практики, з „повсякденності” як екзистенціонального чи феноменологічного стану, та з „буденності”, що є чимось на кшталт іманентної сили життя, що пронизує все, протікаючи у просторі та часі” [1, с. 211]. А. Лефевр розкриває парадокс повсякденності: з одного боку, вона прагне до повторювання певних інтервалів часу чи процесів, і таким чином „уніфікує основні сфери соціального життя” [2, с. 35], з другого – „виробляє зміни таким чином, щоб надати враження швидкості в монотонності” [2, с. 35]. Метафора відбитків, у свою чергу, „допомагає розвінчати ідею про те, що місто – це впорядкований і розподілений зразок мобільності, що надає можливість побачити багато інших шляхів мобільності в місті” [1, с. 222].


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21

Схожі:

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconІнформаційний вісник 4 (44) 2012 Київ 2012 ббк 78. 34(4Укр) б 59 Бібліосвіт
Бібліосвіт : інформ вісн. – Вип. 4 (44) 2012 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), О. Виноградова, Т. Якушко];...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconСторінками краєзнавчої спадщини А. Кащенка
За В. Бідновим, “…біографія його – се сторінка з історії, ще не написаної, нашого національного руху на Наддніпрянщині в старі, передреволюційні...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon5 квітня 2012 р. Чернівці 2012
Букова віть: Матеріали ІІ міжвузівської студентської конференції, Чернівці, 5 квітня 2012 р. / [Упоряд: М. В. Мандрик, Г. В. Чайка]....
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconБюлетень нових надходжень за вересень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Образ пространства [Текст]: карта и информация / Александр Михайлович Берлянт; рец. А. И. Преображенский. Москва : Мысль, 1986. 240...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconМонографії: Біологія. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. Chlorophyta /Bilous O. P., Burova (Gerasymova), Wasser S. P.; Tsarenko P. M. et al. /Eds. Petro M
Опубліковано 321 наукову статтю, у т ч. 237 – у вітчизняних наукових виданнях, 84 – у зарубіжних, а також понад 234 публікації у...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) icon2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
Указом Президента України від 11. 04. 2012 №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКоростіль Л. А. Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії. 2011-2012 н р. Суми: рвв соіппо, 2012. 60 с

2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconПлан проведення тижня права з 10. 12. 2012 по 15. 12. 2012 День неділі Захід Відповідальний
Підготовка матеріалів до створення пам’ятки для учнів І батьків «Стоп – насильство»
2 (237) 2012 2012 січень №2 (237) iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка