20 грудня 2017 року



Сторінка3/9
Дата конвертації23.01.2018
Розмір2.02 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

УДК 331.108.2, 331.361

Баб`як Г. П.

Babyak G.


Тернопільський національний економічний університет

ВІДБІР ПЕРСОНАЛУ – СКЛАДОВА ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

SELECTION OF PERSONNEL - COMPOSITION OF TECHNOLOGIES OF PERSONNEL MANAGEMENT
Надзвичайно важливою складовою частиною наймання працівників є професійний відбір, який в основному визначає результативність управління персоналом. Тому в сучасних компаніях (організаціях) цьому питанню приділяють належну увагу.

Першочерговими завданнями підвищення ефективності функціонування виконавчих та управлінських структур є укомплектування їх працівниками, котрі мають необхідні якості, щоб успішно володіти обраною професією, створення системи, яка дасть змогу зберігати і розвивати їх працездатність, а також надійність. Для виконання таких завдань необхідний періодичний контроль за функціональним станом працівника і визначення об’єктивних критеріїв, що характеризують якісний склад таких підрозділів та органів. Також виникає необхідність у відборі персоналу.

Технологій відбору персоналу є багато, цю процедуру можна розділити на декілька обов’язкових етапів. Разом з тим, не кожна організація практикує всі етапи, тому що це потребує дуже багато часу і великих затрат. Деякі етапи проводяться одночасно, але чим важливіша вакантна посада, тим необхідніше використання всіх етапів.

Наймання працівника на роботу закінчується обговоренням та оформленням трудового контракту.

У процесі розуміння зв’язку між можливостями людини та тієї трудової діяльності, яку вона може виконати найкраще, виник професійний психологічний відбір. На відбір персоналу з психологічного погляду впливає темперамент людини, що характеризує індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності. Дослідивши темперамент кандидата, можна визначити, підходить він даній посаді чи ні, а також певною мірою спрогнозувати його дії у критичних ситуаціях.

В більшості великих підприємств (організацій) України професійний відбір кандидатів здійснюють частково за тією самою схемою, що й у США, але без широкого застосування поліграфних опитувань. Разом з тим, схеми і технології планових та позапланових перевірок в Україні й США суттєво відрізняються тим, що у нас їх проводять нерегулярно і фактично без використання поліграфів, унаслідок чого значно знижуються їхня ефективність, достовірність і повнота.

Зазначені чинники призводять до значних економічних витрат, пов’язаних із відбором кандидатів та психологічним супроводом службової діяльності.

Відбір персоналу в України здійснюють працівники відділу кадрів (менеджери з управління персоналом). Вони застосовують методику обліку ділових та особистісних характеристик з метою отримання необхідної і достатньої інформації про кандидата та ухвалення рішення про запрошення його на співбесіду або відмова йому. Організації часто користуються закритою базою даних.

Профвідбір є важливою проблемою роботодавців як українських, так і іноземних компаній. Адже тільки за умови вдалого відбору на певну посаду кандидата, особистісні та професійні якості якого найбільше відповідають цій посаді, ефективної його мотивації і розвитку, буде досягнута мета.

Використання сучасних технологій відбору персоналу в зарубіжних фірмах перебуває на кілька кроків попереду, порівнюючи з вітчизняними підприємствами. В Україні не вистачає відповідної нормативно-правової бази, а також підтримки працівників з боку керівників.

Професійне та висококваліфіковане виконання роботи з відбору персоналу згодом позитивно позначиться на зниженні плинності кадрів, задоволеності працівників роботою та, як результат, на ефективності організації.
Список використаних джерел:

1) Купер Д. Отбор и найм персонала: технологии тестирования и оценки: пер. с англ. /Д. Купер, И. Т. Робертсон, Г. Тинлайн. – М.: Вершина, 2005. – 325 с.

2) Особенности управления персоналом во Франции. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://t4b.nаrоd.ru

3) Система отбора персонала в США. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://glоbаltеkа.ru

4) Тюльпанов А. Зарубежный опыт управления персоналом /А. Тюльпанов //Управление персоналом. – 2008. – № 19. – С. 43.
УДК 331.08

Бакуліна Наталія

Bakulina Natalia

Тернопільський національний економічний університет

ІННОВАЦІЇ В ОСВІТІ: НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ НІ?

INNOVATIONS IN EDUCATION: NEED OR NOT?
Освіта, будучи соціальним інститутом, що обслуговує потреби суспільства, є невід'ємною складовою його виживання та процвітання. Вона повинна бути не тільки комплексною та стабільною, але і перебувати в постійному розвитку, щоб мати змогу вирішувати проблеми швидкозмінного та непередбачуваного глобалізованого світу. Ця еволюція повинна бути системною, послідовною та маштабною, а отже, і шкільні вчителі, і викладачі вузів, дослідники та політичні діячі повинні інноваційно втілювати теорію та практику безперервного навчання, а також всі інші аспекти цієї складної організації, щоб забезпечити якісну підготовку всіх студентів до життя та роботи.

Для виживання та прогресу індивідуума, нації та людства загалом необхідні інновації та еволюція. Інновації в освіті мають особливе значення, тому що освіта відіграє вирішальну роль у формуванні стабільного майбутнього. Тому інновації слід розглядати як інструмент необхідних та позитивних змін. Будь-яка діяльність людини (наприклад, промислова, ділова чи освітня) потребує постійних інновацій, щоб залишатися стабільною.

В умовах сьогодення гостро постала потреба саме освітніх інновацій, оскільки, незаперечним є той факт, що соціальний та економічний добробут країн залежатиме дедалі більше від якості освіти своїх громадян: виникнення так званого «суспільства знань», трансформації інформації і зростаюча спеціалізація з боку всіх організацій вимагає високого рівня кваліфікації та рівня знань. Сьогоднішні системи освіти мають бути ефективними і конкурентними, або, іншими словами, досягти поставлених цілей, максимально використовуючи наявні ресурси. В Україні необхідність інновацій в освіті продиктована політичними, економічними, демографічними та технологічними змінами як всередині країни, так і за її межами.

Загалом, під інноваціями розуміється перегляд того, що ми робимо зараз, і розробка нової ідеї, яка допомагає нам по-новому виконувати свою роботу. Тому мета будь-якого винаходу полягає в тому, щоб створити щось кількісно або якісно відмінне від того що ми робили раніше.

В освіті ефективність навчання визначається переважно затратами часу та грошей. Навчання є більш ефективним, якщо ми досягнемо таких самих результатів за менший час і з меншими витратами. Продуктивність визначається шляхом оцінки результатів, отриманих від вкладеного зусилля, для досягнення результату. Таким чином, якщо ми зможемо досягти більшого результату з меншими зусиллями, ефективність зростатиме.

Освітні інновації виникають у різних сферах та у багатьох формах. Існують інновації в організації та управлінні системою освіти, інновації в навчальних методах або системах, таких як використання нових технологій в аудиторі і цей перелік можна продовжувати і продовжувати.

Інновації можуть бути спрямовані на досягнення прогресу в одній, кількох або всіх аспектах системи освіти: теорію та практику, навчальні плани, політику, технології, адміністрацію, інституційну культуру та педагогічну освіту. Аналогічним чином освітні інновації стосуються усіх зацікавлених сторін: студентів, учнів, батьків, вчителів, викладачів, дослідників та політиків, і вимагає їх активної участі та підтримки.

Щоб підвищити якість викладання, необхідно посилити педагогічну освіту, професійний розвиток та навчання протягом усього життя, щоб включити ставлення, диспозиції, стиль навчання, мотивацію, навички, компетенції, самооцінку, самооцінку, творчість, відповідальність, автономію навчати, здатність до інновацій, свобода від адміністративного тиску, найкращі умови праці та громадське харчування. Таким чином, для досягнення найкращих результатів навчання для кожного студента необхідно переглянути зміст навчальних програм, формат курсів, корпоративну культуру, дослідження, ресурси, інфраструктуру, адміністрування і фінансову підтримку.

Національна система освіти зазвичай є наслідком особливого набору історичних, політичних, соціальних, культурних та економічних факторів. Оскільки вона є повною системою, її різні сфери не тільки взаємопов'язані і взаємозалежні, але й спільні. Згодом будь-яка зміна одного з них може спричинити зміни в інших.
Список використаних джерел: 1) Бакуліна Н. М. Необхідність модернізації системи підготовки кадрів в сучасних умовах / Матеріали V регіональної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Маркетингові технології підприємств в сучасному науково-технічному середовищі». 23 квітня 2015 р. – Тернопіль: ТНПУ ім. І. Пулюя. – С. 188-190; 2) Бакуліна Н. М. Деякі аспекти застосування інноваційних технологій управління у вищий школі /Трансформаційні процеси економічної системи в умовах сучасних викликів: [тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції] – (Тернопіль, 24-25 вересня 2015 року) – 2015; 3) Дубасенюк О.А. Інновації в сучасній освіті // Інновації в освіті: інтеграція науки і практики: збірник науково-методичних праць / за заг. ред. О.А. Дубасенюк. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – С. 12-28.
УДК 331.08

Биц Ю.О.

Bits Y.

Науковий керівник: к.е.н. Бакуліна Н.М.



Тернопільський національний економічний університет

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МОТИВАЦІЄЮ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ FORMATION OF THE SYSTEM OF MANAGEMENT BY MOTIVATION OF PERSONNEL IN THE CONDITIONS OF INNOVATION DEVELOPMENT
Глобальні тенденції економічного розвитку, стрімке зростання ролі інноваційних чинників, загострення міжнародної конкуренції вимагають пошуку принципово нових підходів до використання праці в Україні, здатних забезпечити інноваційні зрушення в економіці, її зростання, досягнення на цій основі високої якості життя населення [3].

Дедалі більше уваги приділяється оцінці персоналу як при прийнятті на роботу, так і в процесі її виконання – це викликано потребою забезпечення більш якісних результатів діяльності підприємства. Жоден напрям кадрової роботи в організації тією чи іншою мірою не може обійтися без оцінки персоналу. Орієнтація економіки на інноваційні зміни потребує, з одного боку, активного впровадження нововведень, пов’язаних із науково-технічним прогресом, оновлення матеріально-технічної бази, удосконалення організації виробництва, а з іншого – пошуку нових підходів до формування мотивації праці [2, с. 161].

Недостатня увага до питань соціального розвитку в державі призвела до знецінення та руйнації мотивації до продуктивної праці, погіршення умов трудової діяльності, якості трудового життя. Низька ефективність системи мотивації праці в Україні пов’язана, передусім, з тим, що заробітна плата втратила відтворювальну, стимулюючу та інші властиві їй функції, знецінюючи трудові орієнтації на зростання продуктивності праці, підвищення конкурентоспроможності робочої сили. Соціальна несправедливість у розподілі трудових доходів є руйнівною для інноваційного розвитку, прояву інноваційної активності персоналу, позитивного сприйняття нововведень, перспектив підвищення конкурентоспроможності робочої сили [4, с. 210-211].

Підґрунтям для формування та удосконалення системи мотивації праці в Україні має бути впровадження соціально-економічного механізму мотивації праці, що сформований на основі використання загальних законів еволюційного розвитку соціально-трудових відносин, застосування певних методів, інструментів, впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на його формування. Такий механізм відповідає інноваційному розвиткові економіки та враховує зміни в характері праці, зростання ступеня її інтелектуалізації та рівня освіченості сучасної людини, створення нових способів накопичення інноваційних знань та інструментів їх поширення і використання.


Список використаних джерел: 1) Бакуліна Н. М. Формування та використання мотиваційного механізму розвитку компетенцій персоналу вищих навчальних закладів /Н.М. Бакуліна //Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. Тернопіль: Економічна думка. – Вип. 21, 2016. – С. 114-119.; 2) Кузьменко Л. М. Проблеми проведення оцінки персоналу /Л. М. Кузьменко // Економіка і маркетинг в XXI сторіччі. – 2014. – С. 160–162; 3) Лук'янихін В.О. Менеджмент персоналу – 2015. – 592 с; 4) Музиченко А. С. Сучасні тенденції та особливості у формуванні мотивації праці на мезорівні в умовах руху до інноваційної економіки /А. С. Музиченко. – Умань : Жовтий О. О., 2013. – С. 207-215.

УДК 331.08



Буряк Вікторія

Buryak Victoria

Науковий керівник: к.е.н., доцент Краузе О.І.



Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя

МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

MODELING OF INDUSTRIAL ENTERPRISE DEVELOPMENT STRATEGY
На сучасному етапі розвитку, за умов загострення напруженої конкурентної боротьби, підприємство, що немає чітко сформованої ефективної стратегії розвитку не взмозі зайняти належні ринкові позиції.

Високий рівень невизначеності та турбулентності бізнес-середовища, що ускладнюється кризовим станом економіки та недосконалим правовим полем, необхідність передбачення різноманітних стратегічних несподіванок і вирішення суперечливих завдань управління вимагають особливо виваженого підходу до формування стратегії розвитку промислового підприємства.

Необхідною передумовою формування стратегічних планів є застосування інструментів стратегічного аналізу, економіко-математичних методів, орієнтованих на дослідження й моделювання стратегічної діяльності підприємства. Грунтований аналіз та прогнозування дають змогу заощадити фінансові й людські ресурси, час на розробку, впровадження, адаптацію та у подальшому, за необхідності, коригування стратегічних рішень відповідно до змін у бізнес-середовищі, формування конкурентних переваг та забезпечення сталого розвитку підприємства.

При моделювання стратегії розвитку слід враховувати той факт, що промислове підприємство представляє собою цілісну мікросистему, яка залежить від впливу факторів бізнес-середовища, тому виникає необхідність комплексного бачення процесів діяльності підприємства, відображених у подальших відповідних реакціях.

При моделювання стратегії слід враховувати наступні показники:

1) Показники зовнішніх умов, пов’язаних з глобалізацією:



  • рівень ризику;

  • рівень конкуренції;

  • доступність ринків збуту;

  • доступність ринку сировини;

  • науково-технічні досягнення;

  • інфляція.

2) Показники стану підприємства на момент прийняття управлінських рішень щодо його розвитку:

  • життєвий цикл підприємства;

  • життєвий цикл товару;

  • внутрішній темп росту підприємства;

  • індекс платоспроможності;

  • абсолютна ліквідність;

  • швидка ліквідність;

  • поточна ліквідність;

  • рентабельність оборотних активів;

  • рентабельність активів;

  • рентабельність власного капіталу;

  • рентабельність інвестицій;

  • оборотність основних засобів;

  • оборотність активів;

  • прибутковість;

  • фінансова стійкість.

УДК 331.08

Вівчар Назарій

Shepherd Nazari

Науковий керівник: к.е.н. Бакуліна Н.М.



Тернопільський національний економічний університет

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ЯКІСТЬ ТРУДОВОГО ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

QUALITY OF LIFE AND QUALITY OF LABOR LIFE OF UKRAINE'S POPULATION
Благополуччям називається спокійний і щасливий стан людини. Інакше кажучи, людину можна назвати благополучною, якщо вона задоволена собою і навколишньою дійсністю. Але відповісти на питання, від чого ж залежить задоволеність життям, не так просто, як здається на перший погляд. Благополуччя часто прирівнюють до поняття «якість життя».

Якість життя – це комплексна характеристика рівня, а також об’єктивних та суб’єктивних умов життя населення, що визначають фізичний, ментальний, соціально-культурний розвиток людини, групи або спільноти людей. Якість життя населення даної території чи держави визначається рядом економічних, соціальних, техногенних. Якістю трудового життя можна вважати задоволеність досягнутими результатами у сфері праці й відповідність їх рівня поставленим цілям у певний період життєдіяльності.

Поняття трудового життя людей відрізняється від поняття якості життя взагалі, тому що друге поняття визначається за всіма аспектами існування людини: сім’я, трудова діяльність, навчання, неробочий час, відпочинок, розваги і т.д. Участь людини в трудовій діяльності характеризується її потребами та можливостями щодо їх задоволення, які обумовлені компонентами людського потенціалу. Підвищення передбачає покращення соціально-економічного змісту праці, розвитку характеристик трудового потенціалу, які дозволяють роботодавцям найбільш повно використовувати інтелектуальні, творчі, організаторські, моральні здібності людини.

Практично за всіма показниками якість трудового життя абсолютної більшості найманих працівників України не відповідає сучасним вимогам. Нерідко вона суттєво погіршилася за роки глибокої соціально-економічної кризи 90-х pp. порівняно з радянськими часами. Це свідчить передусім про невисоку дієвість та незадовільний стан соціально-трудових відносин в країні в цілому і на підприємствах зокрема і, відповідно, про необхідність вирішення проблеми підвищення їх ефективності. Від вирішення цих питань залежить майбутній добробут і стабільність суспільства, адже поняття «якість трудового життя» на практиці виражає сукупність умов, що визначають міру ефективної реалізації трудового потенціалу суспільства в цілому, підприємства і кожної окремої людини зокрема, а значить і міру успіху всієї суспільної системи.

Показником рівня життя в сучасних умовах є розмір прожиткового мінімуму, мінімальна заробітна плата та склад споживчого кошику. Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг , необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Якщо ж в загальному слідкувати за тенденцією, то за останні 6 років життя українців змінилось не в кращу сторону. З 2010 р. життя українців подорожчало на 80%, а реальні доходи при цьому скоротилися більш ніж на 10% – такі розрахунки Держслужби статистики. Різкий стрибок цін стався саме в 2015-му, коли обвалилася гривня, пояснюють економісти, але найгірше ми вже пережили: з 2018 р. можна сподіватися на деяке поліпшення, хоча ціни виростуть ще на 10-12% (прогноз). На той час депресія світової економіки закінчиться. А значить, Україна зможе заробляти на експорті металу і зерна.

Добробут суспільства визначається рівнем добробуту кожного його громадянина. Сьогодні більшість українських громадян почувають себе приниженими через надзвичайну бідність і неможливість забезпечити собі й своїй сім'ї нормальні умови життя. Доходи значної частини населення не досягають прожиткового мінімуму, що негативно відбивається на соціальному самопочутті, психічному і фізичному здоров’ї людей. При цьому розрив у рівні доходів найбільш і найменш забезпечених груп населення досягнув критичного рівня.

Україна лише тоді стане сучасною демократичною державою з розвиненою економікою і культурою, коли у складі українського середнього класу будуть не лише бізнесмени і комерсанти, але й учені, лікарі, працівники освіти, культури, інженерно-технічні працівники, кваліфіковані робітники, трудові доходи яких дозволять забезпечити високі життєві стандарти та якість життя.

Політика доходів в умовах перехідного періоду повинна спрямовуватися на розв'язання двоєдиного завдання: подолання надмірної диференціації доходів різних соціальних груп і зростання реальних доходів більшості українських громадян.

У соціальній сфері головним завданням має стати цілеспрямоване забезпечення надійних передумов реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах, утвердження середнього класу – основи політичної стабільності та демократизації суспільства, значне обмеження загрозливої диференціації доходів населення та подолання бідності. Ідеться не лише про істотне посилення соціальної спрямованості курсу реформ, а й про її перетворення на важливий інструмент прискорення економічного зростання, зміцнення злагоди і порозуміння в суспільстві.


Список використаних джерел

1) Бакуліна Н. М. Формування та використання мотиваційного механізму розвитку компетенцій персоналу вищих навчальних закладів /Н.М. Бакуліна //Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. Тернопіль: Економічна думка. Випуск 21, 2016. – С. 114-119.

2) Богиня Д. П. Основи економіки праці: Навч. посібник /Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. – К.: Знання – Пресс, 2011, с.134-137 .

3) Конституція України. Україна, 1996 р.

4) Крайник О.П. Системний підхід до регулювання соціально - економічним розвитком регіону /О.П. Крайник //Регіональна економіка (укр.) – 2012. – с.234-235.

5) Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки./ А.Ф. Мельник – К.: Наукова думка, 2010. – с. 123-125.

6) Основи економ. теорії: Підручних у 2-х кн.. Кн..2:/ Ю.В. Ніколенко та ін.; - 2-ге вид. Перероб. і доп. – К.: Либідь, 2013. – с.235-237.

7) Поворознюк І.M. Мінімальна заробітна плата як соціальна гарантія працівників і елемент системи оплати праці /І.М. Поворознюк //Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2014,с. 112-115.

8) Прожитковий мінімум 2016 [Електронний ресурс ]. – Режим доступу : http://ua.xochu-znaty.com.ua/prozhitkovij-minimum-2016

9) Споживчий кошик українця 2016 [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.buhoblik.org.ua/kadry-zarplata/vyplaty-kompensaczii-soczialnaya-zashhita/3363-spozhivchij-koshik.html

10) Телеграф [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.telegraf.in.ua

УДК: 339


Гайдуцька Ю.Б.

GaidutskaY.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Піняк І.Л.



Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Управління маркетинговими можливостями підприємства

MANAGING of MARKETING OPPORTUNITIES OF THE ENTERPRISE
На сучасному етапі становлення ринкової економіки України зростає роль Сучасний менеджер повинен володіти знаннями маркетингової підготовки, оперуючи якими, він зможе дати оцінку ринку, його можливостям, а також прогнозувати різноманітні небезпеки, виявляти слабкі і сильні сторони підприємства. Окрім цього, менеджер повинен вміти висувати цілі, розробляти і втілювати в реальність стратегії і тактики щодо їх реалізації.

Маркетинг – це підприємницькa діяльність, спрямована на зaдоволення ринкових потреб і одержання від цього прибутку. В теперішніх умoвах, маркетинг - це методологія ринкової діяльнoсті взагалі, що забезпечує досягнення конкурентних переваг.

Управління маркетингом – це процес планування і реалізації політики ціноутворення, просування і розвитку ідей, продуктів і послуг, спрямований на здійснення обміну, який задовольняє як окремих осіб, так і фірму. Серед основних обꞌєктів маркетингової діяльності виділяють : ринок, споживача, товар, ціну, товарорух, рекламу, стимулювання. Метою сучасного маркетингу -є задоволення потреб клієнтів.

Враховуючи сучасну ситуацію і умови, спричинені нестабільною ринковою економікою, про застосування концепції маркетингу вітчизняним виробникам дуже важко говорити. Застосуванню даної концепції перешкоджають: економічна криза; монoполізм в певних гaлузях;недостача вітчизняних товарів;недостатньо розвинена законодавча база, яка регулює ринкову діяльність;велика кількість дрібних і середніх підприємств, які не можуть самостійно займатися маркетингом, а у створенні об'єднання з зaгальними службами мaркетингу не бaчать неoбхідності;відсутність системи маркетингової інформації; великий брак кваліфікованих кадрів у маркетинговій сфері.

На сучасному етапі, вітчизняні підприємства можуть використовувати тільки три рівні маркетингової діяльності:

1.рівень - діяльність підприємствa на оснoві маркетингової концепції, що передбачає зміну всієї філософії управління підприємством;

2.рівень (створення служби) - у підприємстві викoристовуються окремі комплекси/групи взаємозв'язку методів і засобів маркетинговoї діяльності;

3.рівень - у підприємстві ізольованo реалізуються oкремі елементи маркетингу.

Відверто говорячи, сьогодні вітчизняні підприємства використовують тільки другий і третій рівень.

Отже, маркетингова політика значною мірою впливає на результат діяльності підприємства, як фінансовий так і загальний. Враховуючи не простий економічний стан, більшість підприємств намагаються налагодити повноцінну роботу підприємств. В даний час, коли населення планети постійно збільшується, також збільшується кількість продавців і покупців, яким все складніше стає відшукати один одного. У цьому їм на допомогу приходить тактика просування - невід'ємна складова маркетингової діяльності.


УДК 339.13


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

20 грудня 2017 року iconДвадцять сьома сесія Знам`янської міської ради сьомого скликання рішенн я від 17 лютого 2017 року №718
Розглянувши інформацію секретаря міської ради Н. Клименко про стан виконання рішень міської ради станом на 01. 01. 2017 року, аналізуючи...
20 грудня 2017 року iconМетодичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
України” від 3 грудня 2015 року №675 пропонуємо протягом 2016 року провести тижні історії під загальноукраїнським гаслом “Незалежність....
20 грудня 2017 року iconПроект порядок денний засідання дисциплінарної секції Вищої ради юстиції 08 грудня 2015 року
Юрченко В. Ю. від 19 листопада 2014 року щодо дій судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Дружиніна Костянтина...
20 грудня 2017 року iconБіографічні дані Романюка Миколи Ярославовича, Луцького міського голови в період з жовтня 2010 року до лютого 2017 року

20 грудня 2017 року iconСборник тезисов научных работ
Стратегічно-інноваційний розвиток суб’єктів економічної системи в умовах глобалізації: Збірник тез ІІ міжнародної науково-практичної...
20 грудня 2017 року iconБойко народилася 26 грудня 1976 року в м. Полтаві в сім'ї зі славного роду козака Мусія Чайки
Марія Володимирівна Бойко народилася 26 грудня 1976 року в м. Полтаві в сім'ї зі славного роду козака Мусія Чайки
20 грудня 2017 року iconМетодичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
...
20 грудня 2017 року iconНародилася 10 грудня 1958 року в місті Дорстен. Батьки Карл-Хайнц І Хелм Функе. Народилася 10 грудня 1958 року в місті Дорстен. Батьки Карл-Хайнц І Хелм Функе
Народилася 10 грудня 1958 року в місті Дорстен. Батьки Карл-Хайнц І хелм Функе
20 грудня 2017 року iconВипуск 2 Культурно-мистецька Сумщина на сторінках періодичних видань : поточний бібліографічний список літератури за II квартал 2017 року / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Г. О. Федоренко. – Суми, 2017. – 24 с
Культурно-мистецька Сумщина на сторінках періодичних видань : поточний бібліографічний список літератури за II квартал 2017 року...
20 грудня 2017 року iconІван Андрусяк
Народився 28 грудня 1968 року в с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка