6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е



Сторінка3/4
Дата конвертації13.04.2017
Розмір0.72 Mb.
1   2   3   4


7 клас

35 год.


Вступ
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Поняття „історія Середніх віків”. Хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків. Спадщина Середньовіччя. Джерела.


Розділ I. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ

Народження середньовічної Європи

Римський і варварський світи в середині I тисячоліття. Франкська держава Меровінгів. Держава Каролінгів. Загибель імперії Карла Великого, утворення держав середньовічної Європи.



Людина в середньовіччі

Взаємодія людини та природи. Склад і рух населення. Внутрішня колонізація.



Середньовічне європейське суспільство

Феодалізм. Основні суспільні стани. Ускладнення суспільної структури з появою міст. Сім’я, жінка в суспільстві.



Держава в середньовічній Європі.

Середньовічне королівство. Феодальна роздробленість. Станова монархія. Право і суд.



Європейське середньовічне місто.

Виникнення міст. Населення та зовнішній вигляд міста. Боротьба міст за самоврядування. Ремесло, цехи. Торгівля та лихварство. Городянин — людина нового типу.



Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі.

Сільське господарство. Розвиток техніки. Житло і хатнє начиння. Феодальний замок. Транспорт і шляхи сполучення. Зброя та військове спорядження. Одяг і прикраси. Їжа та напої.



Тематичне оцінювання



Називати

хронологічні межі середніх віків, час великого переселення народів, існування Франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого, дати падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та Верденського договору;

видатних правителів раннього середньовіччя (Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл Великий), основні стани суспільства, держави, що утворилися після розділу Франкської імперії, технічні винаходи, атрибути повсякденного життя;

характерні риси структури середньовічного суспільства, „варварських” королівств, взаємодії людини і природи у середньовіччі, станової монархії, цехового ремесла.



Показувати на карті територію „варварських” королівств, імперії Карла Великого, розділу Франкської імперії

Пояснювати поняття: «середньовіччя», «міграція», «стани», «станова монархія», «політична роздробленість», «цех», «ремесло».

Описувати середньовічне місто, феодальний замок, інтер’єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження

Порівнювати античне і середньовічне місто, побут, житло, одяг античної та середньовічної людини, різні стани середньовічного суспільства

Наводити приклади взаємодії людини і природи у середні віки, рухів народонаселення

Висловлювати судження щодо причин політичної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту

Розділ II. РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Релігія та церква в середньовічній Європі

Релігія та церква в житті суспільства. Християнство на початку Середньовіччя. Християнізація Європи. Церква в V-XI ст. Церковний розкол 1054 р. Хрестові походи. Чернечі ордени. Папство у XII-XIII ст. Єресі та інквізиція. Церква в XIV-XV ст.



Середньовічна культура Західної Європи

Культура на початку Середньовіччя. Схоластика. Школи та університети. Зародження дослідного знання, алхімія. Героїчний епос. Рицарська культура. Міська культура. Картина світу. Архітектура та мистецтво. Ранній гуманізм і Відродження.


Тематичне оцінювання


Називати

дати церковного розколу, час хрестових походів, життя Мухаммеда, виникнення ісламу, утворення арабського халіфату;

визначні постаті європейської культури (Карл Великий, Алкуїн, Абеляр, Фома Аквінський, Чосер, Данте, Війон) та ісламської культури (Аль-Біруні, Ібн-Сіна, Фірдоусі), католицькі чернецькі ордени, архітектурні стилі, ісламські моральні цінності; характерні риси ісламу, середньовічного світогляду, гуманізму, рицарської культури

Показувати на карті територію поширення православ’я і католицизму, напрями хрестових походів, територію держав хрестоносців, Арабського халіфату.

Пояснювати поняття: єретик, інквізиція, іслам, Відродження, гуманізм, теологія, схоластика, алхімія

Описувати романський і готичний храм, пам’ятки ісламської культури, перший хрестовий похід, навчання у школах і університетах

Порівнювати християнство та іслам, християнську та ісламську культуру, християнську церкву в ранньому, середньому та пізньому середньовіччі

Наводити приклади могутності папської влади у ХІІ – ХІІІ ст., середньовічних єресей, рицарської та міської культури

Висловлювати судження щодо причин християнізації Європи, хрестових походів, виникнення ісламу, об’єднання арабів, появи і розвитку гуманістичних ідей


Розділ ІІІ. ЄВРОПА. АРАБСЬКИЙ СВІТ

Візантійська імперія

Народження Візантії. Правління Юстиніана. Візантія в VII-XI ст. Іконоборство. Візантія в XII — ХV ст. Візантійське суспільство, державне управління. Культура.



Арабський халіфат

Аравійський півострів і його населення. Доісламські вірування арабів. Мухаммед і виникнення ісламу. Об’єднання арабів. Халіфат за Омейядів і Аббасидів. Культура арабського світу.



Скандинавія

Нормани. Походи вікінгів. Виникнення скандинавських держав. Країни Скандинавії в ХII — ХIII ст. Духовний світ північноєвропейських народів.



Франція

Посилення королівської влади. Правління Філіпа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Народні повстання. Подвиг Жанни д’Арк. Завершення Столітньої війни і об’єднання Франції.



Англія

Англосаксонські королівства. Англія і вікінги. Нормандське завоювання країни. Перші Плантагенети. "Велика хартія вольностей". Англія в XIV-XV ст. Війна Червоної і Білої троянд.



Німеччина

Утворення Священної Римської імперії. Імперія і папство. Італійська політика німецьких імператорів. Німецький "наступ на Схід". Посилення територіальних князів. Утворення Швейцарського союзу. Німеччина в ХIV–ХV ст.



Країни басейну Середземномор’я

Італійські міські республіки. Папська область. Південна Італія та Сицилія. Арабська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.



Тематичне оцінювання



Називати

час походів вікінгів, норманського завоювання Англії, утворення Датського, Шведського, Норвезького королівств, правління Капетінгів у Франції, альбігойських війн, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, війни Червоної та Білої Троянди, боротьби німецьких імператорів з папством, німецького наступу на Схід, утворення Швейцарії, утворення Великоморавської держави, Угорщини, Польщі та Великого князівства Литовського, дати Скликання Генеральних штатів у Франції, початку, кінця і головних битв Столітньої війни, підписання „Великої хартії вольностей”, скликання англійського парламенту, утворення Священної Римської імперії, Грюнвальдської битви, Гуситських війн, Кревської унії;

визначні історичні постаті (Філіпп ІІ, Філіпп ІV Красивого, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Альфред Великий, Вільгельм Завойовник, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий), основні події історії європейських країн ІХ – ХV ст.;

характерні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства, взаємин імператорів з папством, гуситського руху.



Показувати на карті напрямків походів вікінгів, території Датського, Шведського, Норвезького королівств, основні події Столітньої війни, територію Священної Римської імперії, напрямок німецького „наступу на Схід”, територію Чехії, Угорщини, Польщі, Великого князівства Литовського, Швейцарії, перебіг Гуситських війн.

Пояснювати поняття: «парламент», «громадянська війна», «станова монархія».

Описувати пам’ятки культури скандинавів, найвизначніші битви війн, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк

Порівнювати варварів та вікінгів, позиції Англії та Франції у Столітній війні, їх армії, політику європейських держав, станові монархії європейських країн

Наводити приклади взаємовпливу країн, формування європейських держав, боротьби світської влади з папством

Висловлювати судження щодо характеру й значення Столітньої війни, значення походів вікінгів, виникнення парламентів, спрямованості й значення гуситських війн, тенденції розвитку європейських держав

Розділ ІV. СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ

Центральна та Східна Європа

Перші держави західних слов’ян і виникнення слов’янської писемності. Чеське королівство. Ян Гус і гуситські війни. Угорщина. Польське королівство в X-XV ст. Велике князівство Литовське.



Північно-Східна Русь. Утворення та посилення Московської держави

Володимиро-Суздальське нязівство. Великий Новгород. Невська битва та Льодове побоїще. Монгольська навала, золотоординське іго. Початок об’єднання руських земель навколо Москви. Повалення іга. Посилення Московської держави в XV ст. Суспільство. Державне управління. Повсякденне життя. Культура.



Туреччина

Перші турецькі держави. Утворення Османської держави. Завоювання османських султанів у Європі та в Азії. Утворення Османської імперії.


Тематичне оцінювання




Називати час правління Юстиніана, іконоборського руху, заснування Болгарської держави, утворення Московської держави, об’єднання руських земель навколо Москви, правління Івана ІІІ, завоювань турків-сельджуків, утворення Османської держави, існування Деліського султанату, дати загибелі Візантійської імперії, Льодового побоїща, Куликовської битви, скинення монгольського гноблення;

визначні історичні постаті (Юстиніана, Феодори, Василь ІІ Болгаробоєць, Юрій Долгорукий, Дмитро Донської, Олександр Невський, Іван ІІІ, Тимур);

характерні риси державного управління, соціальної структури суспільства.

Показувати на карті територію Візантійської імперії за Юстиніана, Володимиро-Суздальського князівства, Московської держави у ХV ст., Делійського султанату та імперії Моголів, Китайської держави, напрямки походів монголів, тевтонців та турків-сельджуків, місця головних битв

Пояснювати поняття: іконоборство, імперія, яничар, касти

Описувати пам’ятки культури Візантії, Московської держави, двір Юстиніана, побут людей

Порівнювати Візантію і Московську державу, культуру Візантії та Русі, Індії та Китаю

Наводити приклади високого ступеня розвитку культури, героїчної боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів

Висловлювати судження щодо позитивних і негативних наслідків завоювань, взаємовпливу культур


Розділ ІНДІЯ. КИТАЙ
Індія

Імперія Гуптів. Делійський султанат. Касти. Общини. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Наука і культура.



Китай

Китайська імперія в III — ХII ст. Монгольське іго. Китай після повалення монгольського іга. Суспільство, державне управління. Звичаї та традиції. Релігійне життя, культура.


Урок узагальнення







8 КЛАС

35 год.

Ранній новий час (кінець XV – перша пол. XVII ст.)

Вступ

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Хронологічні межі і періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення. Нові риси соціальної психології.

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Відкриття європейців.

Причини й передумови великих географічних відкриттів XV–XVI ст. Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подорож. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки.



Завоювання Нового Світу. Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Наслідки Великих географічних відкриттів. Нова картина світу.

Розділ 2. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ
Матеріальний світ і суспільство. Людина і природа. Господарювання, мануфактури, капіталізм. Технічні вдосконалення. Зміни в суспільно-політичній сфері. Шлюб і сім’я, становище жінки.

Повсякденне життя

Засоби комунікації, транспорт. Житло, хатнє начиння. Комфорт та санітарія. Харчування. Одяг, прикраси, косметика. Дозвілля.



Тематичне оцінювання




Називати час подорожей Ф.Магеллана та Васко да Гами, поширення ідей гуманізму, дату відкриття Америки Х.Колумбом;

головні європейські держави, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки;

характерні риси матеріального світу людини раннього нового часу, політичної структури та політичної думки,

Порівнювати картину світу, життя людей, технічні прилади середньовіччя та раннього нового часу

Показувати на карті головні європейські країни та етноси, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи

Пояснювати поняття: « Великі географічні відкриття», «колонія», «меркантилізм», „нові дворяни”, «утопія», «абсолютизм».

Описувати подорожі європейців, місто раннього нового часу, життя і побут людини нового часу.

Наводити приклади руйнування середньовічного укладу, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців

Висловлювати судження щодо характеру і значення Великих географічних відкриттів, змін у соціально-економічному житті та політичних структурах


Розділ 3. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

Реформація.

Католицька церква на межі XV – XVI ст. Німеччина напередодні Реформації. Німецький гуманізм. Мартін Лютер і початок Реформації. Народна реформація. Поширення Реформації.



Контрреформація.

Кальвінізм. Контрреформація. Орден єзуїтів. Тридентський собор.



Розділ 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI – першій пол. XVII ст.
Іспанія.

Іспанія за Карла V. Повстання комунерос в Кастилії. Філіп II. Приєднання Португалії до Іспанії.



Нідерланди.

Нідерланди у складі іспанської монархії. Початок національно-визвольної війни. Вільгельм Оранський. Народження республіки.



Франція.

Зміни у суспільстві. Поширення Реформації. Релігійні війни. Генріх IV. Кардинал Ришельє.



Англія.

Зміни у суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І. Прихід до влади династії Стюартів.



Міжнародні відносини.

Характер міжнародних відносин. Тридцятилітня війна, перебіг основних подій. Вестфальський мир, наслідки війни.



Тематичне оцінювання


Називати

час Реформації, релігійних війн у Франції, правління кардинала Ришельє, Єлизавети І, дати Тридцятилітньої війни, національно-визвольної війни в Нідерландах,

імена видатних постатей цього періоду (М.Лютер, Т.Мюнцер, Ж.Кальвін, І.Лойола, Ришельє, Єлизавета І, Генріх ІV, Людовік XIV, В.Оранський);

Показувати на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков, перебіг національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни

Пояснювати поняття: реформація, контрреформація, протестантизм, кальвінізм, єзуїти, релігійні війни, національно-визвольна війна

Описувати протестантську церкву, двір абсолютного монарха

Називати характерні риси реформаційних вчень, контрреформації, абсолютної монархії, національно-визвольної війни

Порівнювати реформаційні вчення, абсолютну монархію Франції та Англії

Наводити приклади наростання кризових явищ в католицькій церкві, національно-визвольного характеру війни у Нідерландах, контрреформаційних заходів католицької церкви

Висловлювати судження щодо причин, характеру та значення Реформації, національно-визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни




Розділ 5. КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ XVI – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.

Мистецтво Високого Відродження в Італії

Особливості доби Високого Відродження. Творчість Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело.

Північне Відродження та бароко Мистецтво Нідерландів. Мистецтво Франції. Мистецтво Німеччини. Бароко.

Освіта і наука; література і театр

Оновлення шкіл та університетів. Наукові знання. Політичні теорії. Утопії. Література і театр.




Називати

час епохи Відродження;

імена видатних митців та їх найвідоміші творіння;

характерні риси мистецтва епохи Відродження, натурфілософії



Показувати на карті найвизначніші культурні центри;

Пояснювати поняття: «Відродження», «гуманізм», «натурфілософія»;

Описувати найвизначніші пам’ятки культури;

Порівнювати мистецтво Відродження та середньовіччя, італійське та північне відродження

Наводити приклади високого рівня розвитку мистецтва

Висловлювати судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей нової доби

Розділ 6. ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНА ЄВРОПА І КРАЇНИ СХОДУ.

Річ Посполита

Дворянська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика, українські землі в складі Польщі. Релігійне життя. Культура.



Росія. Московське царство в XVI ст. Суспільство і державне управління. Іван IV. Державна влада і церква. Зовнішня політика.

Бунтівне століття

Смутні часи”.

Утвердження династії Романових. Зовнішня політика. Росія і українські землі.



Народи Сходу

Османська імперія. Перське царство. Держава Великих Моголоів. Китай в епоху Мінь.



Називати

дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни;

основні стани суспільства, напрями зовнішньої політики, досягнення культури; характерні риси державного устрою Речі Посполитої;

Показувати на карті територію Речі Посполитої

Пояснювати поняття: «унія», «шляхта», «фільварок»;

Описувати становище українських земель у складі Речі Посполитої;

Порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах і в Речі Посполитій.




Розділ 7. МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА В XVI – першій половині XVII ст.

Московська держава за Івана IV. Іван IV. Державна влада і церква. Дворяни та бояри. Опричнина. Зовнішня політика.

Бунтівне століття. „Смутні часи”. Становлення династії Романових. Зовнішня політика, російсько-українські відносини. Розкол російського православ’я (реформи Никона).

Тематичне оцінювання


Називати час правління Івана ІV, опричнини, „смутних часів”, реформи Никона, становлення династії Романових;

реформи Івана ІV;

характерні риси державної влади за Івана ІV, „смутних часів”, російсько-українських відносин;

Показувати на карті територію Московської держави, землі, що були приєднані за часів Івана ІV, напрями зовнішньої політики;

Пояснювати поняття: « опричнина», «церковний розкол», «самодержавство».

Порівнювати політику Івана ІV з політикою його попередників

Наводити приклади активної зовнішньої політики

Висловлювати судження щодо цілей і засобів державної політики


НОВИЙ ЧАС. ПЕРША ЧАСТИНА (друга половина XVII – XVIII ст.)

Розділ 8. Доба Просвітництва

Просвітництво і абсолютизм. Промисловий переворот

Просвітництво. Енциклопедисти. Освічений абсолютизм. Промисловий переворот.





Називати

час доби Просвітництва;

найвидатніших представників епохи;

характерні риси Просвітництва.



Пояснювати поняття: «просвітництво», «енциклопедисти», «технічний прогрес».

Описувати пам’ятки епохи Просвітництва

Порівнювати погляди просвітників

Наводити приклади технічного прогресу, нових цінностей в житті суспільства

Висловлювати судження щодо значення доби Просвітництва в історії людства



Англійська революція

Англія напередодні революції. Карл I. О.Кромвель. Переворот 1668 р. Наслідки революції.



Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір «Короля Сонце». Жан Батист Кольбер. «Старий порядок».




Називати

дати початку революції, страти короля Карла І, реставрації Стюартів, прийняття „Білля про права” ;

видатні постаті (О.Кромвель, В.Оранський), причини революції та її наслідки;

характерні риси конституційної монархії. Показувати на карті основні події англійської революції



Пояснювати поняття: « революція», «громадянська війна», «протекторат», «реставрація», «республіка», «конституційна монархія».

Описувати засідання англійського парламенту, битву при Нейзбі

Наводити приклади прогресивних перетворень внаслідок революції

Висловлювати судження щодо характеру революції



Австрія і Прусія.

Австрійська імперія Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II. Українські землі в складі Австрії. Прусське королівство. Фрідріх II.



Культура

Живопис. Архітектура. Музика. Література.




Називати

час правління Фрідріха ІІ, реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ;

реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ, народи, які населяли Австрійську імперію; характерні риси прусського абсолютизму

Порівнювати політику Фрідріха ІІ й Марії-Терезії та Йосипа ІІ

Показувати на карті Пруське королівство та Австрійську імперію, українські землі у складі Австрійської імперії;

Пояснювати поняття: «імперія», «реформа», «абсолютизм», «політична роздробленість».

Описувати становище народів у складі Австрійської імперії

Наводити приклади національних проблем у Австрійській імперії




Росія наприкінці XVII – в першій пол. XVIII ст.

Російська держава наприкінці XVII ст. Петро I та його реформи. Зовнішня політика Петра I, утворення імперії. Палацові перевороти.



Епоха Катерини II.

«Освічене» правління Катерини II. Посилення кріпацтва. Російське дворянство. Українські землі у складі Росії. Повсякденне життя. Культура.


Тематичне оцінювання




Називати

час правління Петра І та Катерини ІІ, дати Північної війни, поділів Речі Посполитої;

результати зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ, реформи Петра І;

характерні риси внутрішньої та зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ;



Показувати на карті територіальні зміни Російської імперії у ХVІІІ ст.

Пояснювати поняття: „освічений” абсолютизм», «імперія», «палацові перевороти».

Описувати повсякденне життя в Росії ХVІІІ ст.

Порівнювати політику Петра І та Катерини ІІ

Наводити приклади активної зовнішньої політики, „освіченого” правління

Висловлювати судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії


Розділ 9. Сполучені Штати Америки .

Створення США. Англійські колонії в Північній Америці. Початок боротьби проти метрополії, проголошення незалежності. Хід війни. Конституція США.



Тематичне оцінювання


Називати

час утворення англійських колоній в Північній Америці, дату Бостонського чаювання, прийняття „Декларації незалежності” та Конституції США;

імена видатних політичних діячів, основні події війни за незалежність;

характерні риси політика Англії щодо колоній, „Декларації незалежності” та Конституції США.



Показувати на карті англійські колонії в Північній Америці, перебіг подій війни за незалежність

Пояснювати поняття:«колонія», «метрополія», «декларація», «конституція», «республіка», «федерація».

Описувати становище англійських колоній у Північній Америці, найяскравіші події війни за незалежність

Порівнювати державний устрій США й Англії, економічний розвиток метрополії та колоній у Північній Америці

Наводити приклади демократичного устрою США

Висловлювати судження щодо причин, характеру й наслідків війни за незалежність


Розділ 10. СХІДНИЙ СВІТ

Османська імперія. Персія
Зовнішня політика Османської імперії, турецько-українські взаємини. Ослаблення Османської імперії. Персія. Культура.

Китай. Індія.

Держава і суспільство. Китай і світ. Проникнення європейців в Індію. Встановлення англійського володарювання. Релігійне життя. Культура.



Тематичне оцінювання



Називати

час заснування держави Великих моголів у Індії, початок правління династії Цин у Китаї, розгром турецької армії під Віднем; основні здобутки культури, релігії Сходу; характерні риси державного устрою;



Показувати на карті територію Османської імперії, Китаю, Індії

Пояснювати поняття: «імперія», «іслам», «індуїзм», «конфуціанство»;

Описувати пам’ятки культури

Порівнювати європейську та східні цивілізації

Наводити приклади високого рівня розвитку культури, впливу європейців на країни Сходу, впливу культури країн Сходу на європейську культуру

Висловлювати судження щодо особливостей Східного світу

9 КЛАС

35 годин


Вступ.

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.



Світ наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст.

Періодизація нової історії. Промисловий переворот й модернізація та їх наслідки. Передумови суспільних змін.

Загальна характеристика змін у політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їх світосприйнятті.



Характеризувати основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст.

Аналізувати економічні, соціальні і культурні наслідки промислового перевороту, вплив технічного прогресу на свідомість людини.

Визначати основні зміни в політичному житті, напрямки політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їх мисленні.

Розділ I. Велика французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа у період наполеонівських війн.
Французький абсолютизм наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва. Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р.

Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Бонапартистський переворот 1799 р. Наполеон Бонапарт.

Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. „100 днів” Наполеона.

Територіальні зміни унаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного Союзу.



Тематичне оцінювання



Визначати основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини французької революції, провідні ідеї французького просвітництва

Характеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів, соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції після Термідоріанського перевороту.

Давати оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії

Аналізувати життя французів часів Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи

Пояснювати суть політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу.

Давати характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту.

Показувати на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територіальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „Просвітництво”, „революція”, „права і свободи громадянина”, „інтервенція”, „реформа”, „Гора і Жиронда”, „якобінці”, „термідоріанці”, „Директорія”, „консулат”, „Перша імперія”, „кодекси Наполеона”, „континентальна блокада”, „100 днів”, „Священний Союз”.

Розділ II. Європа в добу революцій

1848 – 1849 рр.

Політичне становище у Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-х рр. ХІХ ст.



Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. перехід Англії до політики вільної торгівлі.

Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Прусії. Національна політика в Австрійській імперії.

Суспільно-політичні течії і рухи. Повстання декабристів E Росії. О. Герцен. Слов’янофіли і західники.

Утопічний соціалізм і марксизм. К.Маркс. Комуністичний маніфест.

Весна народів”. Революція 1848 – 1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії.

Революція в Німеччині. Об’єднавчий рух в країні. Особливості революції в Італії. Римська республіка. Революції в Австрії та Угорщині.

Причини поразки і наслідки революцій 1848 – 1849 рр.


Тематичне оцінювання


Характеризувати політичне становище в Європі після Віденського конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн Європи у 1815 – 1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху, переході Британії до політики вільної торгівлі, розвиток національно-визвольного і революційного руху в Європі.

Відстежувати політичний розвиток Франції і Німеччини у 20 – 40-х рр. ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в Австрійській імперії.

Визначати причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії, причини піднесення Прусії, роль Митного Союзу в початку економічного об’єднання Німеччини.

Аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848 – 1849 рр.

Розкривати особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848 – 1849 рр.

Показувати на карті країни Європи у першій половині ХІХ ст., утворення незалежних держав в Латинській Америці, революційні і національно-визвольні рухи.

Давати характеристику визначним особистостям цього періоду:

королеві Вікторії, Луї-Філіпу, Герцену, Луї Наполеону Бонапарту.



Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „клерикалізм”, „політична реакція”, „національно-визвольний рух”, „чартизм”, „політика”, „політика вільної торгівлі”, „реставрація”, „Липнева монархія”, „декабристи”, „слов’янофіли”, „західники”, „національне відродження”, „утопічний соціалізм”, „марксизм”, „маніфест”, „класи”, „Весна народів”.

Розділ II. Європа й Америка у добу об’єднання й модернізації суспільства.
Боротьба Прусії і Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини у 1871 р.

Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Політична роздробленість Італії, піднесення П’ємонту. Два шляхи у боротьбі за об’єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об’єднання Італії.

Вікторіанська Британія. Англія – „майстерня світу”. Утвердження лібералізму. Формування ліберальної і консервативної партій. Друга парламентська реформа. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії.

Утворення незалежних держав у Латинській Америці.



США у першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861-1865 рр. Реконструкція Півдня.

Тематичне оцінювання


Характеризувати процес та наслідки політичного об’єднання Німеччини і Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Аналізувати два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни.

Пояснювати причини і наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу, наслідки Другої парламентської реформи, причини утвердження ідеології і політики лібералізму.

Описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначити суть політики блискучої ізоляції.

Показувати на карті країни Європи у середині ХІХ ст., колоніальні загарбання Англії, об’єднання Німеччини і Італії, хід громадянської війни в США.

Давати характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „конституційний конфлікт”, „Північнонімецький Союз”, „лібералізм”, „ідеологія”, „політика”, „консерватизм”, „колонія”, „метрополія”, „аболіціонізм”, „плантаційне господарство”, „ринкова економіка”, „федерація”, „конфедерація”, „громадянська війна”, „афроамериканці”, „реконструкція Півдня”.

Розділ IV. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу.

Завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонал. Жіночі й профспілкові організації. Міграційні рухи. Зміни у національному і конфесійному складі населення. Утвердження демократії і громадянського рівноправ’я. Зростання ролі держави у суспільно - економічному житті.

Криза Другої імперії у Франції. Франко-німецька війна 1870 – 1871 рр. та її наслідки. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80 – 90-х рр. Формування Французької колоніальної імперії.



Німеччина у 1871–1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики.

Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислової першості. Внутрішнє становище. Загострення ірландської проблеми. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони. Зовнішня політика Англії. Загострення англо-німецького колоніального суперництва.

США у 1877 – 1900 рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Суфражизм. Робітничий рух. Посилення зовнішньої експансії.

Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки для імперії. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище у країні. Народництво. Терористичні методи боротьби. Робітничий рух і формування соціал-демократії.

Доба Мейдзі в Японії. Крах сьогунату та політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Модернізація і національні традиції. Економічне зростання країни. Зовнішня та колоніальна політика.



Тематичне оцінювання

Характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науково-технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні рухи, зміни і у національному і конфесійному складі населення, ствердження демократії і громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави у суспільному і економічному житті.

Висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої і зовнішньої політики.

Пояснювати причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища.

Аналізувати причини, хід та наслідки модернізації Росії і Японії, реформи 60 – 70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі в Японії.

Показувати на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни.

Давати характеристику визначним особистостям цього періоду: Т’єру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „індустріальне суспільство”, „науково-технічна революція”, „корпорація”, „монополія”, „капіталізм”, „інвестиції”, „міграція”, „демократія”, „світова політика”, „тред-юніон”, „двопартійна система”, „антимонопольне законодавство”, „расова політика”, „сегрегація”, „міжнародний робітничий рух”, „Комінтерн”, „суфражизм”, „модернізація”, „реформа”, „народництво”, „тероризм”, „соціал-демократія”, „доба Мейдзі”.



Розділ V. Завершення формування світових колоніальних імперій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.

Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й у Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотній вплив колоній на метрополії.



Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини.

Китай у другій половині ХІХ ст. Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав.

Народи Африки під владою європейських колонізаторів.



Міжнародні відносини у 1871 – 1900 рр. Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Утворення нових незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німецьких відносин. Оформлення франко-російського альянсу. США у міжнародних відносинах. Панамериканізм.

Міжнародна діяльність Ватикану.



Тематичне оцінювання


Характеризувати завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт в країнах Сходу і Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, британський, французький і німецький колоніалізм, геополітика, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій.

Висвітлювати наслідки британського володарювання в Індії, політику кастового і релігійного розбрату, повстання сипаїв, становище Китаю у другій половині ХІХ ст., хід тайпінського повстання, економічне проникнення західних держав, становище народів Африки під владою європейських колонізаторів.

Аналізувати міжнародні відносини у 1871 – 1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, союз трьох імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу, роль США у міжнародних відносинах, суть панамериканізму.

Давати характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства.

Показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „територіальний поділ світу”, „тайпіни”, „сипаї”, „союз трьох імператорів”, „Троїстий союз”, „панамериканізм”.

Розділ VI. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ – у ХІХ століттях.

Духовне життя народів Європи і Америки у ХVІІІ – наприкінці ХІХ ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії і Африки.

Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія й мораль.

Тематичне оцінювання

Підсумкове узагальнення


Характеризувати духовне життя країн Європи і Америки у ХVІІІ – наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної і політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії і Африки.

Описувати повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „культура”, „духовне життя”, „урбанізація”, „фемінізм”.


10 КЛАС

35 годин

Вступ.

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.



Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації. Людство на початку ХХ ст. Народонаселення.


Характеризувати основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації

Описувати становище різних країн світу на початку ХХ ст.

Складати „демографічний портрет” людства.

Розділ I. Світ на початку ХХ ст.

Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція Росія та Австро-Угорщина ) на початку ХХ ст.

Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу.

Активізація суспільних та політичних рухів. Початки державного регулювання соціально-економічних процесів. Формування націй.

Національні рухи в Індії та у Китаї. Особливості модернізаційних процесів в Японії.

Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки.



Тематичне оцінювання.


Показувати на карті провідні країни Європи, Азії та Америки на поч. ХХ ст.

Визначати особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція Росія), а також Австро-Угорщини, Японії, Індії, Китаю, країн Латинської Америки) на початку ХХ ст.

Аналізувати технічний та інтелектуальний прогрес.

Характеризувати суспільно-політичні рухи, причини їх активізації на початку століття.

Пояснювати причини державного регулювання соціально-економічних процесів.

Порівнювати державний устрій та особливості політичного життя розвинутих країн.

Хронологічно зіставляти події та явища теми

Тлумачити та застосовувати поняття і терміни: „імперіалізм”, “нація”, “технічний прогрес”, “державне регулювання економіки”, “соціалістичний рух”, “профспілковий рух”, “дуалістична монархія”, “націоналізм”, “національний рух”, “традиційне суспільство”, “латифундизм”



Розділ II. Перша світова війна

1914-1918 рр.

Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Створення Троїстого блоку та Антанти. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністична пропаганда.

Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани противників. Основні та другорядні театри воєнних дій. Військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр. Технічні вдосконалення в роки війни. Підводна війна. Вступ у війну США. “14 пунктів” В.Вільсона. Вихід Росії з війни. Завершення війни та втрати від неї.
Тематичне оцінювання.



Описувати процес створення Троїстого блоку та Антанти

Характеризувати витоки та природу міжнародних криз та конфліктів на початку ХХ ст.

Пояснювати процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід та початок Першої світової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни.

Визначати стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США, виходу Росії з війни

Показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр.

Робити критичний аналіз завершення та підсумків війни

Давати характеристику визначальних діячів Першої світової війни.

На основі різних джерел інформації аналізувати та узагальнювати основні втрати внаслідок Першої світової війни.



Хронологічно зіставляти події та явища теми

Тлумачити та застосовувати поняття і терміни: “військово-політичний блок”, “гонка озброєнь”, “мілітаризм”, “шовінізм”, “анексія”

Розділ III. Повоєнне облаштування світу.
Паризька мирна конференція. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Вашингтонський договір 1922 р. та його вплив на співвідношення сил у світі. Сильні й слабкі сторони Версальської системи.

Основні світоглядні, політичні та економічні наслідки Першої світової війни. Криза демократії та європейської цивілізації. Зміни в системі цінностей людини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі. Зміна статусу жінки в суспільстві у ході війни. Проблема репарацій. Плани Дауеса і Юнга.



Тематичне оцінювання.

Описувати хід Паризької конференції

Характеризувати головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками у Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй; значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США

Пояснювати механізм розв’язання проблеми репарацій та значення її подолання для стабільності у світі

Визначати причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції

Критично аналізувати рішення Паризької мирної конференції, зокрема статей Версальського договору.

Використовувати історичну карту для розкриття умов Версальського договору, мирних договорів із союзниками Німеччини у Першій світовій війні, кордонів нових незалежних держав Європи, наслідків Вашингтонського договору

Давати характеристику непересічним політичним особистостям: Ллойд Джорджу, Пуанкаре, Клемансо, Штреземану

Узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища

Хронологічно співвідносити події та явища теми

Тлумачити та застосовувати поняття і терміни: “анексія”, “репарація”, “контрибуція”

Розділ IV. Період повоєнної кризи та революцій

(1919 – 1923 рр.).

Причини, хід та наслідки революція 1917 р. та громадянської війни в Росії. Прихід до влади більшовиків. “Воєнний комунізм”. Діяльність Комінтерну.

Листопадова революція в Німеччині 1918 р.

Революція 1918 р. в Угорщині.

Прихід до влади Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії.

Революція в Туреччині. М.Кемаль.

Національні рухи в Китаї, Індії, в Африці.


Тематичне опитування.


Називати ключові події періоду повоєнної кризи та революцій;

Показувати на карті зміну кордонів Російської держави після падіння монархії, приходу до влади більшовиків, основні фронти громадянської війни; нові кордони Німеччини, Угорщини, Туреччини.

Описувати хід російської революції 1917 р. та громадянської війни, революції 1918 р. в Німеччині, революцій в Угорщині та Туреччині, національних рухів у Китаї, Індії, в Африці.

Характеризувати період повоєнної кризи та загострення соціальних протиріч, політику Тимчасового уряду в Росії, діяльність Комінтерну щодо розповсюдженню “світової пролетарської революції”.

Аналізувати добу “воєнного комунізму” в радянській Росії, процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії.

Порівнювати характер та наслідки революцій в Росії та Німеччині.

Давати власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: Леніна, Керенського, Муссоліні, Куна, Р. Люксембург, К. Лібкнехта, Еберта, Кемаля

Застосовувати та пояснювати на поняття і терміни: “більшовизм”, “громадянська війна”, “воєнний комунізм”, “Комінтерн”, “світова пролетарська революція”, “експорт революції”, “валізкова дипломатія”, “фашизм”.

Розділ V. Період стабілізації в Європі та в Північній Америці (1924 – 1929 рр.).

Доба “процвітання” у США.

Німеччина в період Веймарської республіки.

Франція в 20-ті рр.

Велика Британія в 20-ті рр. Консерватори і лейбористи при владі. Загальний страйк шахтарів 1925-1926 рр.

Створення корпоративної системи в Італії.

Утворення СРСР. НЕП.

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав: Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Югославія.

Румунія та Болгарія після Першої світової війни.

Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 20-х роках. Поява “масової культури”. Нові напрямки в мистецтві та літературі.

Визрівання передумов світової економічної кризи.



Тематичне оцінювання.

Підсумкове узагальнення

Називати основні внутріполітичні події в Європі та США періоду стабілізації 1924 – 1929 рр.

Показувати на карті Рейнську демілітаризовану зону, трансформацію Британської колоніальної імперії, кордони СРСР

Описувати політику “твердого індивідуалізму” за президентів-республіканців у США; становлення Веймарської республіки в Німеччині; політику “уряду національного порозуміння” у Франції; внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії, створення корпоративної системи в Італії.

Визначати основні ідеї та течії у розвитку культури

Характеризувати добу “процвітання” у США; загальний страйк гірників 1925 – 1926 рр. у Великій Британії; найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей

Аналізувати передумови світової економічної кризи, закон про промислові конфлікти та тред-юніони 1927 р.; причини переходу до НЕПу; утворення СРСР; нові напрями у культурі.

Давати власну оцінку політиці ізоляціонізму США, здобуткам та проблемам періоду стабілізації країн Західної Європи та Америки.

Застосовувати та пояснювати поняття і терміни: “процвітання”, “корпоративна система”, “твердий індивідуалізм”, “ізоляціонізм”, “НЕП” , “модернізм”, “авангардизм”, “втрачене покоління”, “масова культура”, “джаз”, “мюзикл”, “олімпійський рух”


11 КЛАС

35 годин


Вступ.

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Визначальні тенденції світового розвитку у 30 -х рр. ХХ ст. Протистояння демократії й тоталітаризму. Національні рухи. Передумови Другої світової війни.




Характеризувати визначальні тенденції світового розвитку у 30 – 40-х рр. ХХ ст.

Аналізувати протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах.

Зіставляти національно-визвольні рухи в різних країнах.

Пояснювати передумови виникнення Другої світової війни, її хід та наслідки.


Розділ I. Світ у період економічної кризи 1929-1933 рр. та подолання її наслідків

Причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр. (Великої депресії) Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті.



США напередодні та у роки Великої депресії. Америка за президента Г. Гувера. Президентські вибори 1932 р. і повернення до влади демократів. Економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки. Початок впровадження регулювання економічних процесів.

Велика Британія і криза. Спроби реформування Британської імперії. Впровадження системи імперських преференцій.

Світова економічна криза в Німеччині. Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині, економічна, соціальна та ідеологічна політика нацистського режиму. Знищення політичної опозиції. Войовничий антисемітизм.

Франція та Іспанія в період кризи. Утворення, прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії; їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.

Вплив світової кризи на соціально-економічне та політичне становище країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія).

Боротьба між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями.

Велика депресія й Радянський Союз. Соціалістичне будівництво в СРСР. Політика “прискореної” індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі. Голодомори. Життя пересічної людини в СРСР: радощі, турботи, страхи. Остаточне оформлення тоталітарного режиму, масові репресії 1937 – 1938 рр.

Сутність авторитаризму та тоталітаризму.



Китай. Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х рр.

Індія. Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х рр. та її результати.

Японія. Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 30-х рр.

Арабський світ у міжвоєнний період. Близькосхідна проблема.

Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Найважливіші досягнення освіти і науки. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість в період підготовки та ведення війни. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва в 30 – х рр. ХХ ст. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.



Тематичне оцінювання

.


Характеризувати причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті;

найважливіші досягнення науки, технічний прогрес, пояснювати його мілітаристичну спрямованість в період підготовки та ведення війни.



Прослідковувати та зіставляти внутрішню політику США, Великої Британії , Франції , Німеччини та Італії у 30-х рр. ХХ ст. як шляхи подолання проявів Великої депресії; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія), Японії, країн Латинської Америки, арабського світу в міжвоєнний період

Визначати економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки; основні риси демократичних та авторитарних режимів;

основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва в 30 – 40-х рр. ХХ ст.



Пояснювати роль індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи

Аналізувати сутність тоталітаризму та зіставити його прояви в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії; Аналізувати відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах, спричиненість змін ціннісних орієнтацій людини в умовах війни

Давати власну оцінку цим історичним явищам

Хронологічно співвідносити події та явища теми

Аргументувати своє бачення загального процесу розвитку провідних країн світу в 30-х рр. ХХ ст.

Характеризувати роль політичних діячів: Сталіна, Муссоліні, Гітлера, Фрaнко, Пілсудського, Горті, Бенеша, царя Бориса, Дж. Неру, Чан Кайши

Тлумачити та застосовувати поняття і терміни: “авторитаризм”, “тоталітаризм”, “антисемітизм”, «Новий курс», “кейнсіанство, “народний фронт”, “режим “санації” (оздоровлення), “мілітаризація”, “латифундизм”, “етатизм”


Розділ II. Назрівання Другої світової війни

Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у другій половині 30-х років ХХ ст.

Відмова Німеччини від дотримання Версальського договору й підготовка до війни. Агресивні дії Німеччини, Італії та Японії. Формування осі Рим – Берлін – Токіо. Спроби створення системи колективної безпеки. Громадянська війна 1936 – 1939 рр. в Іспанії. Мюнхенський пакт та його наслідки. Крах політики умиротворення.

Провал англо-франко-радянських переговорів у (літо 1939 р.) Зближення СРСР з Німеччиною. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт “Молотова - Ріббентропа”) і його наслідки.

Тематичне оцінювання


Визначати вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.

Характеризувати зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період. Спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу.

Залучаючи історичну карту, зіставляти процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі

Прослідковувати витоки, прояви та наслідки політики умиротворення, процес радянсько-німецького зближення та підписання пакту “Молотова - Ріббентропа”

Хронологічно та територіально співвідносити події та явища теми

Характеризувати роль політичних діячів: Сталіна, Гітлера, Муссоліні, Чемберлена, Даладьє, Барту, Ріббентропа, Литвинова, Молотова на міжнародній арені

Тлумачити та застосовувати поняття і терміни: “політика умиротворення”, “аншлюс”, “демілітаризована зона”, “судетська проблема”, “сепаратизм”, „Мюнхен”, „таємні протоколи”, „Антикомінтернівський пакт”, „вісь Рим – Берлін – Токіо”, „пацифізм”

Розділ III. Друга світова війна.
Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Бойові дії на основних театрах воєнних дій в Європі в 1939-1940 рр.

Початок та головні битви Великої Вітчизняної війти Радянського Союзу проти Німеччини та її союзників.

Бойові дії у Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі.

Формування антигітлерівської коаліції.

Окупаційний режим та Рух Опору на окупованих територіях. Зростання ролі жінки в умовах війни.

Завершальний період війни у Європі та в Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Зміна ціннісних орієнтацій людини в умовах війни. Створення ООН. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями.


Тематичне оцінювання

.


Визначати причини, характер, періодизацію Другої світової війни

Залучаючи історичну карту, характеризувати та зіставляти стратегії й тактики протиборчих сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій в Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі

Завершальний період війни в Європі та Азії



Прослідкувати дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції

Аналізувати особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби; зміну ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни

Виокремити політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу



Хронологічно та територіально співвідносити події та явища теми

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: “Друга світова війна”, “Велика Вітчизняна війна”, „блискавична війна”, “новий порядок”, “рух Опору”, “Холокост”, “антигітлерівська коаліція”, “Другий фронт”, “Велика трійка”, “колабораціонізм”, “міжнародний трибунал”, “сюрреалізм”, “раціоналізм”, “пацифізм”

Підсумкове узагальнення


Підсумовувати основні тенденції, особливості розвитку країн Європи, Америки та Азії в 1930-х рр.; передумови, хід та наслідки для людства Другої світової війни; проблеми повоєнного облаштування світу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconТема: Практичне заняття. Відлік часу в історії стародавнього світу
...
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconМодуль Історія України від найдавніших часів до сучасності
Наука про минуле, що займається вивченням матеріальних предметів (артефактів) діяльності людини
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconІсторія України. Модуль Україна від найдавніших часів до сучасності
Наука про минуле, що займається вивченням матеріальних предметів (артефактів) діяльності людини
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconІсторія України. Модуль Україна від найдавніших часів до сучасності
Наука про минуле, що займається вивченням матеріальних предметів (артефактів) діяльності людини
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconАнглійська мова Вчитель Палінчак В. О. клас с. 110 вивчити таблицю впр. 18, с. 110 письмово; впр. 23 с. 113-115 читати клас
України § всесвітня історія § 8 клас. Історія України § Всесвітня історія § 8
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconШульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. К.: Юрінком Інтер, 1999. Історія політичних І правових вчень
Розділ І. Виникнення та розвиток поглядів на державу І право у країнах стародавнього світу
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconВідповіді на тести зно з історії України 2010 року (І сесія) Історія України. Відповіді на завдання тесту з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Перша сесія
Основна сесія №1 зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року з історії України від найдавніших часів до початку XXI століття
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е icon№1. Фізика стародавнього світу та епохи феодалізму /до кінця ХIV ст
...
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е iconЖуравков В. В. Від давніх часів до Революції гідності
Журавков В. В. Від давніх часів до Революції гідності. Інформаційний огляд джерел Інтернету. – Серія: державність україни: історія...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка