72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року



Сторінка18/28
Дата конвертації17.04.2017
Розмір6.19 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28

Сергій Квіт – журналіст і педагог, у своїй книзі «Масові комунікації» зазначає, що за останні десятиліття Україна перетворилася на справжній полігон для так званих брудних технологій, у реалізацію яких були масово втягнуті українські журналісти. Багато сучасних політологів стверджують, що ті активісти та журналісти, які йдуть в Раду, хочуть змінити систему, але можуть стати димовою завісою для партій. [3]

Натомість журналісти-політики запевняють у тому що, депутатський мандат – це широкі можливості для реформування; ніша, в якій у журналістів більше можливостей допомогти українському суспільстві.

«У парламенті хочемо створити міжфракційне об'єднання для лобіювання реформ та впровадження нової якості політики, в якій би фракції ми не були. У нас, звісно, будуть протиріччя, але люди, які тут зараз стоять – це люди, які знають, що таке цінності», - сказала С. Заліщук.

Крім того Сергій Лещенко зазначив: «Для мене депутатство не є квитком в один кінець. Якщо політичний процес партії, до якої ми зараз приєднуємося, буде суперечити здоровому глузду, принципам демократії і нас примушуватимуть голосувати за якісь недемократичны пропозиції, ми просто не будемо цього робити. Думаю, що це розуміють ті, хто нас беруть (у список)».

Проте у професійному світі журналістики завжди існувала тенденція: влада і журналісти – природні опоненти. Це аксіома. Мас-медіа мають критично розглядати діяльність будь-якого державного органу, будь-якої урядової структури. Журналісти мають бути «сторожовими псами» демократії, тому концепція «гарного уряду», тобто такого уряду, який журналісти мають одностайно підтримувати, позбавлена сенсу. Сила журналістів у їх принциповості та солідарності. [1]

За матеріалами газети «Українська правда» вдалося виокремити основні мотиви інтеграції медійників у владні структури:

  • У парламенті досі залишаються люди, які дискредитують статус депутата численними корупційними схемами, голосуванням за антиконституційні закони (16 січня), ігноруванням необхідних законодавчих ініціатив. Відповідно, цих посадовців треба замінити на людей, які розуміють суспільні процеси і зацікавлені у подоланні вищезгаданих факторів.

  • Довіряти подібне реформування можна лише публічним людям, чия діяльність засвідчила проукраїнську політику. Журналісти, про яких йде мова сьогодні, довели свою відданість цінностям і моралі.

  • Попри відсутність необхідних для роботи у парламенті навиків, журналісти (особливо ті, що спеціалізуються на розслідуваннях) вміють працювати з документами та здійснювати глибокий аналіз політичних процесів.

  • Прагнення фільтрувати популізм від чесної політики.

  • Проведення відкритих, прозорих, нефальсифікованих виборів.

Журналісти позитивно розцінюють «перехід колег у парламент», але вважають, що це доречно було зробити через мажоритарні округи. Похід журналістів у владу тим і відрізнявся від нинішнього, що тоді не було пропорційних виборів, не було партійних списків, і журналісти йшли на вибори як самодостатні особистості.

Схвальним є той фактор, що журналісти зробили офіційні заяви щодо припинення їхньої діяльності у журналістському спектрі на час роботи в парламенті, та закликали своїх колег проявити увесь професіоналізм звичною критикою, яке не дозволить цим кандидатам у депутати скочуватися в неправильному напрямі.

Отже, аналізуючи досвід попередників, можна пропустити, що медійники, які підуть у політику можуть дискредитувати професійні принципи. Журналісти, які сьогодні ідуть у політику, відмовляються від статусу журналіста. Подібне правило існує вже багато років у журналістській спільноті. Але в контексті аналізу цієї проблеми, не можна забувати про переродження української журналістики та суспільства в ході Євромайдану. Враховуючи факт воєнної агресії збоку Росії та наявності великої кількості проросійських представників в українській владі, формування журналістського об’єднання, яке слідкуватиме за прийняттям рішень і зможе впливати на нього, можна розцінювати як необхідність, яка порушує будь-які етичні стандарти журналістики, проте відстоює національну самосвідомість. Адже саме ці люди були першими, хто вийшов на захист інтересів населення у листопаді 2013 року. Більше того, цим фахівцям завдячуємо об’єктивним висвітленням подій Революції. Розцінювати подібний вчинок як «зраду професійного світу журналістики» неправильно. Але вже сьогодні ми можемо говорити про зміну орієнтирів та переформатування принципів українського мас-медійного простору.


Література

  1. Приступенко Т.О. Теорія журналістики, етичні і правові засади діяльності засобів масової інформації. – К., 2004.

  2. Ірина Стельмах. Із четвертої влади у першу: чому журналісти ідуть в політику [Електронний ресурс]/ Ірина Стельмах // Радіо Свобода. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/26585955.html
  3. Інна Оносова. Політологи: Ті активісти та журналісти , які йдуть в Раду, хочуть змінити систему, але можуть стати димовою завісою для партій [Електронний ресурс]// Сегодня.ua. – Режим доступу: http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/politologi-idushchie-v-radu-aktivisty-i-zhurnalisty-hotyat-izmenit-sistemu-no-mogut-stat-dymovoy-zavesoy-dlya-partiy-553226.html



О. Фабін

Науковий керівник – М. О. Кіца
Журналістська майстерність ведучої програми «Ревізор» на «Новому каналі»

Протягом кількох останніх років значної популярності серед українських глядачів набула програма «Ревізор» з Ольгою Фреймут. Команда журналістів цього реаліті-шоу перевіряє на якість заклади сфери обслуговування в Україні. Хтось звинувачує «Ревізор» у необ’єктивності, хтось не відвідує ресторану, допоки його не перевірить Ольга Фреймут. Дехто захоплюється журналістською майстерністю ведучої, а хтось відверто вважає її непрофесійною. Так чи інакше, рейтинги програми продовжують зростати.



Завдання: проаналізувати роботу та журналістську майстерність ведучої телепрограми «Ревізор».

Однією з найважливіших складових журналістської майстерності, як вважав Володимир Здоровега, є феномен цікавого. Так науковець пише: «Серед складових компонентів журналістської майстерності феномен цікавого є своєрідним інтегруючим началом. Він не наявний поряд з актуальністю, оперативністю, сміливістю, доступністю та яскравістю викладу інформації, а вбирає в себе й одне, і друге, і третє [4].

«Ревізор» - оригінальне українське телевізійне соціальне реаліті-шоу виробництва Нового каналу. Перший сезон, який стартував 27 серпня 2011 року, довів, що проект потрібен українцям. Завдяки всенародній любові він потрапив до Книги рекордів України, набравши понад 72 тисячі користувачів на офіційній сторінці у Facebook. Критерії оцінки суворі та незмінні: екстер’єр (місце розташування), інтер’єр, якість обслуговування, чистота, цінова політика та особливості, які створюють атмосферу. Мета «Ревізора» - не зруйнувати бізнес, не відлякати клієнтів, а допомогти співробітникам і власникам закладів громадського харчування побачити слабкі місця у їхній роботі, яких вони не помічають через власну зайнятість та щоденну рутину. Також програма має на меті показати споживачам, яким має бути сервіс, і як відстоювати свої права [2].

Серед журналістів, які працюють на українському телебаченні є немало прикладів розуміння того, про що говорить О. Д. Кузнецова: «Запобігти руйнації моральної культури аудиторії ЗМІ порушенням етичних норм у пресі, на радіо, телебаченні, комп’ютерних медіа може не лише вивчення, а й дотримання вимог професійної етики журналіста [3, ст.3].

Можна багато говорити про те, чи дотримується професійної етики Ольга Фреймут, але тема журналістської майстерності ведучої залишається малодослідженою. Провівши невелике опитування, стало відомо, що 8 з 20-ти опитаних глядачів вважають Ольгу Фреймут професіоналом у телевізійній журналістиці, а інші 12 констатували, що телеведуча їх дратує.

Мова Ольги Фреймут літературна, лише подекуди трапляються діалектизми та іншомовні слова. Але такі мовні прийоми формують оригінальний образ української ведучої. «Не ходіть по інших каналах», - закликає граціозна білявка. Така фраза справді підбадьорює і привертає увагу. Ведуча ставиться до глядача як до близького товариша, з яким вона йде на чергову ревізію. Таке ставлення не може не підкупити. Але іноді складається враження, що Ольга Фреймут трохи зверхня до людей, які прибирають у закладах сфери обслуговування. Її жалісні фрази на адресу жінок, які миють посуд без рукавичок можуть сприйматись не лише як турбота про здоров’я працівниці, а й як образа. Таким чином ведуча акцентує увагу на тому, що її соціальний статус набагато вищий і сама вона не може собі дозволити мити посуд без рукавичок. В таких питаннях, без сумніву, потрібно бути дуже делікатними і тактовними, а особливо людині, яка працює на телебаченні.

Журналіст повинен уникати у своїх публікаціях та передачах образ стосовно національних, расових, етичних та релігійних поглядів і почуттів людей, протидіяти екстремізму та обмеженню громадянських прав за будь-якими ознаками. Він утримується від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, зобов’язаний уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики. Водночас журналіст має сприяти зміцненню моральних та етичних засад суспільства, збереженню національних культурних традицій[1].

Варто зазначити, що Ольга Фреймут іноді поводить себе трохи дивно у кадрі. Вона голосно сміється і надто емоційно реагує на заборони власників проводити ревізію у їхніх закладах. «Ревізор» діє згідно з законами, але ведучій не завадило б дотримуватись елементарних правил ввічливості та гарного тону, адже не личить журналістці такого рангу пробиратись на кухню через вікно, як це було в одній з програм. Отже, порушення професійної етики журналіста у програмі «Ревізор» присутні, журналістська майстерність ведучої не завжди на належному рівні. Але цих проблем можна позбутись, якщо ведуча працюватиме над своїми слабкими сторонами, контролюватиме емоції, напади сміху, ретельно готуватиметься до програм.

Отже, враховуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що майстерність Ольги Фреймут як популярної ведучої перебуває на етапі формування. Це не означає, що журналістка не є професіоналом. Проте деякі аспекти її роботи на телебаченні потребують доопрацювання.
Література

1.Кодекс професійної етики українського журналіста[Електронний ресурс] / Комісія з журналістської етики. – Режим доступу: www.cje.org.ua/codecs/43.



2. Ревізор [Електронний ресурс] / Вікіпедіа. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/. 3. Кузнецова О. Професійна етика журналістів[ 2-ге вид] // Олена Кузнецова. – Л.: ПАІС, 2007. – 244с.

4. Здоровега В. Теорія та методика журналістської творчості:

підручник / В.Й. Здоровега. – Л.: ПАІС, 2008. – 270 с.
А. Орлова

Науковий керівник ― З.В. Галаджун
Російська агресія: погляд із середини

В серпні 2014 року на фестивалі «Бандерштат 2014» відбулася зустріч з редактором відомого суспільно-політичного блогу «Orange» з міста Санкт – Петербург, Андрієм Кузнєцовим, який поділився своїми роздумами про події в Україні та які чинники, на його думку, сприяли антиукраїнським настроям у Росії. Метою роботи є дослідження природи антиукраїнських настроїв в сучасному російському суспільстві. Задання: прослухавши роздуми російського журналіста виокремити причини російської агресії щодо України.

У результаті розмови вдалося дізнатись, що, на думку п. Андрія, бажання приєднати територію Україну з’явилося після розпаду СРСР. Коли прибалти, українці, грузини, білоруси та інші народи колишнього союзу реалізували своє право на самовизначення, отримали омріяну незалежність, право самостійно визначати векторність власної політики та економіки, зменшився вплив Росії як «старшого брата» у певної категорії росіян визріла впевненість, що в них щось забрали, а тому і визріло бажання повернути все назад, що стало певною «ідеєю фікс», особливо після приходу до влади В. Путіна. Представники «путінської Росії», почали припідносити президента, як верховного владику, майже святого, та мовчки спостерігати, як їх держава скочується до тоталітаризму. У основі цього лежить типовий реваншизм, як політика «помсти у відповідь» за уявлену або реальну несправедливість або поразку [1]. Для сучасної Росії також характерний таке явище, як мілітаризм, як державна ідеологія, направлена на виправдання політики постійного нарощування військової міці держави і, одночасно з цим, допустимості використання військової сили при вирішенні міжнародних і внутрішніх конфліктів [2].

Росіяни прагнуть позбавити автономії певні території незалежних держав, тому і розв’язалась війна у Чечні, Грузії, Молдові, Україні. Склалася ситуація, що в країні основною соціальною цінністю є певна соціальна група, а не особистість, як це притаманно для демократичних держав. Коли більшість людей залежать від держави протест неможливий, адже навіть коли скорочуватимуть зарплати, збільшуватимуть ціни на комунальні послуги, люди все одно працюватимуть, оскільки іншої альтернативи немає і надіятимуться, що за відмінну працю їм дадуть більший «пайок».

На думку п. Андрія в Росії відбувається значне нарощування силового потенціалу, зокрема тому, що найкращий дохід отримують представники саме силових структур. Кількість незалежних від влади людей є дуже мала. Російське суспільство деградує, і це робиться ціленаправлено, завдяки телебаченню та друкованим ЗМІ. Несвідомими людьми значно простіше маніпулювати, підкоривши собі «сіру масу». Показуючи шаблонні новини, яким довіряє пересічний глядач, здійснюється підміна понять, нав’язується «власна думка». Це відбувається тому, що фактично вільних ЗМІ в Росії не існує, більшість з них залежить саме від влади та держави. І тому часто російський глядач (читач, слухач) не може або не хоче об’єктивно оцінювати ситуацію. Спочатку почали знищувати незалежні телеканали, потім пресу, тепер мають бажання знищити блогерів та соціальні мережі, заборонити Інтернет, як такий, або обмежити доступ до Інтернет-джерел, які зареєстровані не в Росії. ЗМІ працюють лише на внутрішнього споживача, тобто вони сміливо підміняють факти, фото, імена. Всі ці дії направлені на те, щоб Росію ізолювали з міжнародного правового, економічного, інформаційного поля і політики могли сміливо робити, що забажають.

П. Андрій вважає, що агресія в Росії з’явилась давно, ще з часів війни на Кавказі, і на протязі понад 20 років вона лише накопичувалась і зростала завдяки політиці російських урядовців. Зараз ж росіяни мають певну «заздрість» через «революцію гідності», тому, що люди здобули право на власну думку, певну позицію, і право називатись «Українці». Якщо раніше вони ненавиділи лишень Київ за «Майдан», то тепер вони ненавидять українців саме за єдність нації, патріотизм та за те, що самі не здатні відстояти свою людську, національну гідність.

Люди, які слідкують за цими процесами, бачать результати пропаганди брехні У Росії, прагнути подавати правдиву, точну та оперативну інформацію почувають себе дуже скрутно, оскільки через адміністративні, а часто і просто кримінальні вчинки, їм не дають змоги висловити власну думку, замикають у певному колі створеному з стереотипів і систематичне вбивання фейкової інформації, в яку люди вірять. Постійні намагання тримати суспільство у інформаційному вакуумі, підміні фактів, російські замовні ЗМІ намагаються відстояти позицію, яка замовлена владою, хоча тим самим вони часто протирічать не тільки принципам демократичної преси, але і принципам, які самі декларують. Складається враження, що країна не прагне іти вперед до правового, демократичного суспільства, діяти згідно норм міжнародного права, натомість постала ідея фікс повернути все назад, щоб жити так само як в СРСР. На думку нашого співбесідника більшість росіян добре розуміють, що це не повернеться, проте вперто продовжують вірити в цю примару з минулого, а все лише тому, що в країні немає власної національної ідеї побудови нової кращої країни. Відповідно акцентуація здійснюється на те, що відбувається в інших державах, абсолютно не згадують про власну.

Замість висновків можемо вказати, що причинами російської агресії до всього українського є комплекс «старшого брата», який втратив можливість управляти іншими народами, відсутність національної ідеї, направленої на побудову та розвиток громадянського демократичного суспільства, мілітаризація, відсутність свободи слова, залежність від «доброго царя».


Література

1. Інтерв’ю з Андрієм Кузнецовим: [Электрон. ресурс]. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=AzDb6EELqo0.



2. Реваншизм: [Электрон. ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki.

3.Мілітаризм: [Электрон. ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki
І. Пришляк

Науковий керівник – М.О.Кіца
Сюжет на Львівському обласному радіо як комплексне відтворення події

Багатогранне життя складно уявити без ґрунтовного аналізу щоденних швидкоплинних подій, висвітлюваних засобами масової інформації. Найактуальніші з них знаходять відображення у журналістських сюжетах.

Процес виготовлення сюжетів один з найважливіших аспектів у роботі будь-якого мас-медіа. Він передбачає творче ставлення до роботи, видумку, професіоналізм, постійну зацікавленість у тому, щоб тебе почули і слухали.

Сюжети на Львівському обласному радіо готують для інформаційних випусків. Їх призначення – оперативно, об’єктивно інформувати слухачів про поточні події (зокрема, про події міста та області), розкривати якомога ширшу тематику проблем сьогодення.



Актуальність роботи: інформаційні сюжети є візитною карткою Львівського обласного радіо. Збільшення кількості аудиторії залежить від того, наскільки якісно журналісти зроблять той чи інший сюжет. Важливо, щоб Львівське обласне радіо презентувало лише об’єктивні, правдиві, оперативні матеріали. Журналісти повинні висвітлювали події з різних сторін та не спотворювати фактів.

Мета роботи: ретельно дослідити особливості підготовки сюжетів на Львівському обласному радіо в інформаційних випуских новин.

Одним із важливих критеріїв для сюжетів Львівського обласного радіо є стислість. У більшості випадків речення радіоповідомлень є лаконічними. Тобто, журналісти розкривають головну думку і пояснюють суть, не заглиблюючись у зайві деталі, не розкидаються словами, не затягують кінцівки. Хоча для деяких сюжетів характерним є стильова одноманітність. Часом перша фраза інформації перетворюється у складний ребус. Причиною цього є занадто довгі речення та перевантаженість фактів на початку матеріалу. Як наслідок, слухачеві важко сприйняти такі сюжети.

Щодо обсягу сюжетів, то переважно вони обмежуються тривалістю самого випуску і залежать від загальної кількості сюжетів у ньому. Звісно, існує певна гнучкість. Однак, журналістам доводиться враховувати: якщо потрібно додати до сюжету речення, то доведеться на кілька секунд скоротити інший сюжет. Мітчел Стівенс зазначає: «Є телерадіокомпанії, яким подобаються довжелезні сюжети, але більшість режисерів новин дотримуються думки, що сюжет без аудіо- чи відеоінтерв’ю не повинен перевищувати 45 секунд. Інакше він звучить нудно» [24, с. 101-102]. Середня тривалість сюжету на Львівському обласному радіо - 25-30 секунд. Однак, трапляються й триваліші повідомлення – до 1 хвилини. У випуску новин, що виходить в ефір о 15:40, звучать довші сюжети: кожній історії приділяється більше уваги. Середня тривалість повідомлення у цьому випуску – півтора-дві хвилини.

Сюжети Львівського обласного радіо характеризуються універсальністю тематики. Їх зміст складається із найрізноманітніших повідомлень із усіх сфер життєдіяльності України і світу. Кожен слухач зможе знайти для себе потрібну та цікаву інформацію. Адже тематика сюжетів у цьому ЗМІ різнопланова: політична, соціально-економічна, мистецька, сільськогосподарська, дитяча, молодіжна, освітянська, правова тощо. Мало хто з новітніх радіостанцій може похвалитись таким багатим тематичним наповненням. Зібрані разом сюжети за невеликий період склали б декілька томів із сотень сторінок.

Жанрова палітра сюжетів Львівського обласного радіо також різнопланова. Найчастіше в ефірі звучать такі жанри як: хронікальна замітка, радіорепортаж та радіозвіт. Кожен з цих жанрів вирізняється певною своєрідністю та неповторністю. Журналіст, який працює в редакції новин на радіо, зокрема на Львівському обласному радіо, більшою мірою обмежений лаконізмом жанру новин, аніж журналіст, який працює над своєю програмою. Інакше кажучи, кореспондентові інформації важче виявити своє творче «я». Єдиний шанс, який використовує обдарований репортер – це оперативне, змістовне, емоційне, зрештою цікаве висвітлення подій у репортажах, звітах, коментарях. Пошук жанрового вирішення для того чи іншого конкретного журналістського матеріалу на Львівському обласному радіо завжди обумовлений, насамперед, особистістю радіожурналіста: його професіоналізмом, моральністю, національною гідністю, громадянською позицією.

Журналісти Львівського обласного радіо готують сюжети за допомогою трьох концепцій побудови інформаційних сюжетів: «перевернутої піраміди», «звичайної піраміди» та «прямокутника». Для усіх трьох схем характерним є поділ на основні блоки: вступ, головна частина, кінцівка. Зрозуміло, що ці схеми у практиці – річ умовна, оскільки йдеться про творчість. А як відомо, творчість не завжди вкладається у прокрустове ложе формулювань. «Однак, ці схеми є допоміжним засобом вироблення складових журналістської майстерності. Вони допомагають слухачеві краще сприймати матеріал». [2, с. 17]

Готуючи сюжети для інформаційних випусків новин, журналісти Львівського обласного радіо захищають дітей від негативного впливу інформації, не пропагують насильства, жорстокості, не розпалюють расову, релігійну чи національну ворожнечу. При розповсюдженні інформації радіожурналісти дотримуються вимог законодавства щодо авторських і суміжних прав. Львівське обласне радіо виступає за всезагальні цінності гуманізму, миру, демократії, соціального прогресу та прав людини.Щодо об’єктивності, то сюжети Львівського обласного радіо відображають важливі реальні, а не вигадані відомості (факти, дані, знання); вони є цікавими, актуальними і професійними, тому й задовольняють потреби слухачів. Вміння шукати, опрацьовувати інформацію – частина журналістського професіоналізму. Збір і систематизація матеріалу є важливою частиною робочого процесу Львівського обласного радіо. Від того наскільки якісно та професійно журналісти збируть інформацію, залежатиме кінцевий результат їхньої творчості.

Отже, журналісти, які готують сюжети для Львівського обласного радіо повинні пам’ятати, що головне для радіослухача, — щоб матеріал був цікавим, достовірним та об’єктивним. Будь-яку людину зацікавить журналістський твір, у якому доступно розповідають про свіжу і неординарну новину, поєднано новизну факту та новизну думки, коли важливе подано цікаво. Якщо новизна і незвичність факту є найпершим способом зацікавлення, то новизна, оригінальність думки і його подача — другий спосіб зацікавлення реципієнта.


Література

1. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : підручник / Володимир Здоровега. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Л. : ПАІС, 2004. – 268 с.



2. Лизачук В. Журналістська майстерність : підручник / Василь Лизанчук. – Л. : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. – 376 с.

3. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики : підручник / В. В. Лизанчук. – К. : Знання, 2006. – 628 с. + компакт диск.

4. Стівенс Мітчел Виробництво новин : телебачення, радіо, Інтернет = Broadcast News / Мітчел Стівенс ; пер. з англ. Наталії Єгоровець. – К. : Києво-Могилян. акад., 2008. – 408 с.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28

Схожі:

72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconНаціональна металургійна академія україни
Збірка тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів І молодих учених
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconБердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 19 травня 2006 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЗміст історія україни та її складових, північної буковини І бессарабії михайловський С
Букова віть: ІІІ міжвузівська студентська науково-практична конференція, Чернівці, 25 квітня 2013 р. [Упоряд.: С. П. Кармалюк, Г....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка