72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року



Сторінка20/28
Дата конвертації17.04.2017
Розмір6.19 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28

Політик - заробляє голоси виборців рекламою про себе, а ЗМІ заробляють на тій же рекламі. Тому такий період, як ніколи урожайний для засобів масової інформації друкованих так і телебачення. Однак таку «розкіш» можуть дозволити собі лише рейтингові видання, на послуги яких є неабиякий попит у політичних рекламодавців. Друга обставина, коли редакція змушена робити той медійний продукт, який вигідний власнику. Насамперед, це стосується державних та комунальних ЗМІ, які в усіх відношення залежні від органів державної влади та місцевого самоврядування. До прикладу телеканал ZIK використовує в передвиборчих «джинсових» матеріалах такий маніпулятивний хід, як «замилювання» правди та робить ставку на добродійності мажоритарних кандидатів у народні депутати.


Значна  частина випусків теленовин перетворюється на нарізку з прес-конференцій, заяв, вуличних акцій, передвиборних обіцянок, поїздок регіонами і тому подібних навколовиборчих подій. Усе це – джинса. Одначе, як свідчить досвід останніх років, масштабні піар-сюжети (наприклад, репортаж із квартири кандидата із демонстрацією сімейної ідилії) в новинах всеукраїнських каналів замовляють рідко. Частіше вони трапляються в регіонах, де місцеві князьки вимагають від залежних журналістів «любити» їх в усі способи медійно-політичної камасутри. За незначними винятками, якщо матеріал оповідає про одного політика, це джинса. Винятки трапляються, коли йдеться про управлінські рішення державної ваги.

Сприятливі можливості для використання медійного адмінресурсу створює недосконале виборче законодавство. Зокрема, вже багато років залишається законодавчо неврегульованим питання, де закінчуються службові обов’язки посадових осіб і починається передвиборна агітація, чи навпаки.  Відтак «Комітет виборців України» підрахував, що вартість виборчої кампанії для партії має становити 90 тис. мінімальних зарплат, яка в Україні сягає 1 218 грн, виходить, що сума не має перевищувати 109 620 000 грн. В свою чергу вартість кампанії мажоритарника має становити не більше як 4 тис. мінімальних зарплат, тобто 4 872 000 грн. Ці всі суми є прописані в українському законодавстві. За даними ЧЕСНО, на парламентських виборах 2012 року найдешевша виборча кампанія коштувала 50 тис. доларів, а найдорожча – 1,5 млн доларів. Найбільше витрат припадає на зарплати працівникам виборчих штабів, виборчих комісій та підкуп виборців, - наголосили активісти. Явище політичної «джинси» тісно пов’язане з корупційними моделями партійного фінансування. Про це заявила і головна редакторка сайту MediaSapiens, заступник директора Могилянської школи журналістики Діана Дуцик на Міжнародній конференції «Інформаційне суспільство в Україні: виклики для реформ». За її словами: левова частка політичної «джинси» іде поза межами офіційних бюджетів виборчої кампанії. Це непрозоре - фінансування, це нелегальні кошти, які мають сумнівне походження. У питаннях корупції задіяні як мінімум дві сторони, тому висувати претензії лише до працівників медіа є несправедливим.


Література
1. Білоус А. Політичні об'єднання України. — К., 1993.

2. Блонделъ Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобъемлющему анализу. — М., 1992

3. Бодуен Ж. Вступ до політології. — К., 1995.

4. БурдьеП. Социология политики. — М., 1993. 420

5. Дуцик Д. Політична журналістика - К. 2001. 289.
Н. Павловська

Науковий керівник – М.О.Кіца
Проблеми та перспективи розвитку районної газети «Народна справа»

Актуальність проблеми. Суспільство постійно розвивається, не стоїть на місці. Та доволі часто ми можемо спостерігати таку тенденцію як застарілі стандарти у роботі районних газет України та припинення їхнього розвитку. Для того, щоб районна газета справді була інформатором подій району, їй слід переглянути специфіку роботи редакції та розпочати реформи, які б дозволили перейти на новий досконалий рівень роботи районної преси та завоювати більшу кількість читацької аудиторії.



Завдання: проаналізувати роботу редакції районної газети «Народна справа», віднайти помилки та похибки, а також надати практичні поради щодо покращення діяльності видання і визначити перспективи розвитку газети.

На думку опитуваних, районним ЗМІ, зокрема районним газетам, не вистачає привабливості, професійності, динамізму, новизни, актуальності та оперативності, а також інтерактивності, включеності в місцевий культурний простір та власного стилю [1].

Отже, проблеми зі станом районної преси та перспективами її розвитку залишаються досі актуальними.

У редакції газети «Народна справа» немає штатних журналістів. Колектив складається всього з чотирьох людей – головного редактора, бухгалтера, верстальника та оператора комп’ютерного набору. Вся влада та робота у редакції зосереджена в руках головної редакторки – Петри Ткачук, яка вправно справляється зі своїми обов’язками та тримає під контролем роботу колективу. Але відсутність фахових журналістів, професіоналів своєї справи, бракує в цій редакції. Звісно, час від часу, журналісти співпрацюють з редакцією газети «Народна справа», проте цього не достатньо. Дописувачі газети в особі вчителів, учнів, студентів, лікарів та інших людей не можуть доцільно виконувати роль журналіста, який може краще та професійніше підійти до того чи іншого питання, вдало попрацювати над жанром того чи іншого матеріалу тощо.

Не виключено, що відсутність журналістів у редакції газети «Народна справа» зумовлена такими чинниками:


  1. Журналіст в районному центрі - низькооплачувана професія. Якщо європейський і американський журналіст – це представник середнього класу, то, наприклад, звичайні районні журналісти не можуть похвалитися навіть середньою заробітною платою.

  2. Обтяження журналістів іншими обов'язками, які відволікають від основної роботи й часом суперечать журналістській діяльності. Наприклад, PR політичний і бізнесовий поряд з роботою в ЗМІ.

  3. Несприятлива атмосфера для формування спеціалізованих журналістів. Через обмежену можливість редакцій утримувати багатьох журналістів, кількість журналістів у редакціях в основному невелика. Це не дає можливості журналісту зосередитися на досконалому вивченні однієї сфери: економіки, політики, освіти, криміналу, екології, спорту – в тій сфері, яку журналіст добре знає або хоча б непогано орієнтується.

  4. Скорочення, викликані скрутним фінансовим становищем редакцій. Подекуди редактор – і адміністратор, і творчий працівник, і відповідальний секретар, і фотокореспондент, коректор та водій в одній особі.

Створюються економічні передумови незалежної діяльності редакцій друкованих засобів масової інформації:

- держава розробляє механізм регулювання цін на газетний і журнальний папір вітчизняного виробництва;

- програму розвитку поліграфічної бази, створення комп’ютерної мережі «редакція-друкарня», раціональних

маршрутів доставки преси;

- встановлення нульової ставки зборів і податку на додану вартість поліграфічних машин, запасних частин

до них, витратних поліграфічних матеріалів для випуску періодичних видань, які виробляються за

кордоном;

- надання ґрантів україномовним виданням на оплату поліграфічних та комунальних послуг;

- розроблення механізму державної підтримки поштової доставки газет і журналів.

Здійснення заходів щодо роздержавлення друкованих засобів масової інформації, розроблених на базі зазначеної Концепції, сприятиме створенню незалежних умов діяльності ЗМІ, покращенню інформаційного забезпечення жителів районних центрів і навколишніх сіл. Процес роздержавлення друкованих засобів масової інформації передбачає не лише комерційну вигоду держави, але й усунення будь-якого впливу з боку державних органів на діяльність друкованих органів масової інформації в Україні. У зв’язку з цим, на рівні проекту важливо створити умови для залучення

громадськості до участі в процесі роздержавлення [2].

Отже, Забезпечення аудиторії якісною, об'єктивною та суспільно значущою інформацією залежить від правових, політичних та економічних умов функціонування районних ЗМІ. Проте ключовою проблемою для України на сучасному етапі залишається незавершеність процесу реформування ЗМІ, засновниками чи співзасновниками яких є владні структури. Завершення зазначеного процесу потребує ініціювання змін у законодавстві (з визначенням мети, шляхів та термінів реформування; окреслення чітких процедур відступлення засновницьких прав, зміни видавця, з'ясування майнових відносин, передбачення надання пільг у перші роки роботи незалежних ЗМІ тощо), а також моральної готовності всіх учасників інформаційних відносин, особливо самих журналістів [3].



Література

    1. Дослідження GfKUkraine: «Швидкий ріст користування Інтер-нетом у віковій групі 30-49 років призвів до збільшення популярності сайтів новин та газет» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uapp.org/pub_analitics/8984.html. - Назва з екрану.

  1. Полудьонний М. Проект Закону України «про роздержавлення друкованих засобів масовоїінформації». Правова експертиза та пояснювальна записка. – К.:Українська Асоціація ВидавцівПеріодичної преси, 2003. – 72 с.

  2. Про кризовий стан регіональних засобів масової інформації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nsju.org/events/2009-12-02/ zayuava. - Назва з екрану.

  3. Ільченко Н. М. Забезпечення громади соціально значущою інформацією: підходи щодо мотивації регіональних ЗМІ / Н. М. Ільченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Х. : Вид-во Хар- РІ НАДУ «Магістр», 2008. - № 1 (33). - С. 46-48.

  4. Ланько В. Головні пріоритети «районки» // Житомирщина. – 2004. – 6 травня. – С. 3.

  5. Вікіпедія: Вільна енциклопедія//http://uk.wikipedia.org/wiki/Преса


М. Опшитош

Науковий керівник – І.М. Мудра
Розвиток соціальної журналістики

В сучасному суспільстві соціальним проблемам із кожним днем приділяється все менше уваги. Це впливає на те, що такі проблеми не вирішуються.



Актуальність даної теми полягає у тому, що дослідження соціальної проблематики засобів масової інформації актуальне в контексті з’ясування функцій мас-медіа. Соціально важливі повідомлення є складниками контенту якісних ЗМІ, які реалізують соціальні функції інформування, впливу, відгуку, критики, контролю тощо.

У своїй праці «Соціальні проблеми з конструкціоністського погляду» Д.Полач акцентує на тому, що ще зовсім донедавна, наприклад, екологічна криза, водіння авто в нетверезому стані та СНІД були невидимими. В сучасному суспільстві ЗМІ, впливаючи на свідомість людини, спонукають іі до соціальної активності, змінюють її суспільну та виробничу діяльність та думку[1, с. 15]. Французький учений І. Аньєс, наголошував на соціальній ролі журналістів, стверджував, що «циркуляція інформації необхідна для життя суспільства» [2, с.115]. Одним із основних напрямків висвітлення проблем соціального захисту населення є конкретні поради читачам про те, як вижити у нинішніх непростих умовах. Особливу увагу варто приділяти найменш соціально захищеним верствам населення – пенсіонерам, дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним сім’ям. Необхідно подавати матеріали про їхнє життя, про благодійну допомогу. Важливо залучати спеціалістів, котрі б знайомили населення із його правами, пояснювали закони, що стосуються соціальної захищеності, коментували позицію держави в питаннях соціального забезпечення, відповідали на листи, тощо.



Метою статті є охарактеризувати соціальні проблеми, які висвітлюють на сторінках газети «Високий Замок». Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: з’ясування поняття «соціальна журналістика»; дослідження розвитку соціальної журналістики в Україні; виявлення матеріалів соціальної журналістики в газеті «Високий Замок».

Поштовхом до розвитку соціальної журналістики, стали не тільки успіхи в практиці соціальної роботи, але й кризові фактори в системах соціально-політико-економічного буття, увесь жах ХХ ст., поширення цинічного, де гуманізованого техніко-операційного розуму, тоталітарних режимів з репресіями та катуваннями, системою доносів, концтаборами і психологічним терором, геноцидом цілих народів, голодоморами та рабством. ХХ ст. стало прикметним тим, що відбулось знецінення не лише вищих цінностей буття, але й самого людського життя як такого[3, с.26]. Відсутність суспільної солідарності, взаємної підтримки та взаємодії спричиняють самозамикання індивіда, культивування індивідуалізму та егоїзму, коли конкуренція стає умовою не тільки відповідних форм (норм) економічного життя, а й ознакою міжлюдських стосунків, що свідчить про їх деструкцію.

Поняття «соціальна журналістика» викликає серед дослідників неоднозначне тлумачення, що пов'язано з багатозначністю самих понять «соціальне» і «журналістика», і традицією використання цих визначень у вітчизняній журналістиці. Дослідниця М. Гессен зазначає «соціальна журналістика – це напрямок у журналістиці, що займається висвітленням соціальних проблем і питань суспільства – проблем, пов'язаних з протиріччями всередині суспільства; це питання охорони здоров'я, освіти, забезпечення роботою, проблеми антиглобалізму» [3, с.123]. На її думку соціальну журналістику можна визначити як систему жанрів, методів і стилістичних прийомів, пов'язаних із висвітленням тем, що стосуються життя людини в суспільстві (соціумі), здійснення її прав і обов'язків.

Проаналізувавши тему соціальних проблем на сторінках газети «Високий Замок», можна зробити висновок, що останнім асом цій темі приділяється більше уваги, ніж раніше, але, на нашу думку, недостатньо. Справа не в кількості публікацій, а в їх якості (жанр, регулярність подачі, заголовок тощо) Журналістам треба серйозніше підходити до цієї теми. Висловлювати свою власну думку, наводити достатньо фактів, уміти зацікавити читача – ось головні аспекти творчості журналіста. Особливість матеріалів на соціальну тематику в тому, що частіше всього читач чекає конкретних дій від публікацій. Сподівається, що повинні відбуватися зміни на краще. І хоча це не завжди вдається, важливо вже те, що ця тема висвітлюється засобами масової інформації. Слід зазначити, часто матеріали є невеликого обсягу, але вони завжди суттєві, зрозумілі та актуальні. Соціальних проблем, які потребують вирішення дуже багато. І сучасні засоби масової інформації намагаються охопити їх всі.

Тематика матеріалу, який ми відносимо до соціальної журналістики може бути різною вона є досить широкою та розповсюдженою, бо кожна соціальна подія чи проблема пов’язана з людським фактором та життям суспільства. Отже, на сучасному етапі свого розвитку соціальна журналістика демонструє не тільки цікаві проблемно-тематичні аспекти, але досить вільне володіння виразними засобами жанрової палітри сучасної журналістики, що дозволяє зробити висновок про впевнене становлення соціальної журналістики як окремого напрямку в журналістському просторі.
Література


      1. Полач Д. «Соціальні проблеми з конструкціоністського погляду» 2006р.

  1. Соціологія: навч. посібник / А. А. Герасимчук; Ю. І. Палеха, О. М. Шиян. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004

  2. Шендеровський К.С. та інші / Медіакомунікації та соціальні проблеми, 2012



У.  Пекелей

Науковий керівник – М.О. Кіца
Засоби масової інформації та аудиторія у просторі діалогу

Тенденції розвитку журналістики, як правило, пов’язують із змінами її соціального статусу, місця в політичній системі суспільства, з новою типологічною структурою засобів масової інформації. Але начебто другорядними вважаються змінні ознаки, які характеризують відносини засобів масової інформації з аудиторією.

Діалог – це не тільки запитально-відповідна форма мислення, як часто трактують словники, не лише спосіб засвоєння інформації, не тільки авторський прийом, але й саме буття культури, а якщо взяти більш вузьке визначення – спосіб реалізації функцій журналістики.

М. М. Бахтін наочно показав, що діалог може відбуватися не тільки між різними соціальними суб’єктами, він неминуче йде і в душі кожного соціального суб’єкта, також у свідомості кожної окремої людини [1; 97].

Усі види творчості М. Бахтін розглядав як “вчинок”. Вчинок, “який відповідає не тільки за себе, але й за “іншого”. Коротку формулу діалогізму як явища, зовсім не властиву, навіть неприродну для моно ідеологічної (однопартійної, наприклад) системи суспільного розвитку, видатний мислитель ХХ століття трактує таким чином: “Нехай я наскрізь бачу цю людину, знаю і себе, але я повинен оволодіти правдою наших взаємовідносин, правдою єдиної події, в якій ми є учасниками.” “Інший” – не тільки співрозмовник… Це той, за ким я вимірюю своє буття…” [2; 71].

Саме у діалозі відбувається вибір найкращого варіанту, найбільш оригінальної форми вираження смислової позиції, поглядів, почуттів, установок журналіста та ЗМІ в цілому. Причиною ж порушення зворотного зв’язку з аудиторією, звідси, може бути:

– по-перше, різниця світосприйняття, нерозуміння смислових, естетичних та інших позицій журналіста телеглядачем, або навіть цілою групою аудиторії;

– по-друге, принципово різна оцінка того, що ми називаємо «ситуативним фоном» масово-комунікаційної діяльності.

Головне полягає в тому, щоб вдало знайти тему для розмови, співзвучну роздумам людей або просто цікаву для більшості аудиторії, а також співрозмовника, який може із знанням справи, оригінально, доступними словами дати відповіді якщо не на всі, принаймні, на більшість поставлених запитань. Між іншим, все це може стати другорядним, якщо учасник “прямого ефіру” не володіє “оперативним” мисленням, тобто не може швидко змоделювати ситуацію, надати необхідний фактологічний матеріал (найчастіше із власної пам’яті), сформулювати відповідь.

Як наголошує Ю. Г. Шаповал, “для володіння живим спілкуванням із аудиторією журналіст має чітко уявити те, про що він говорить; не просто розібратися в предметі, а бачити його в розвитку, русі, уявити у всіх головних сторонах життєдіяльності; користуватися не тільки інформацією сьогоднішньою, але й пам’ятати передісторію питання, бути готовим порівняти, зіставити чи протиставити минуле й теперішнє об’єкта в його точних політичних й інших параметрах. Отже він має вміти своєрідно моделювати предмет і цю модель передавати глядачеві” [3; 109].

“Природа влаштувала так, – писав К. Станіславський, – що у процесі словесного спілкування з іншими ми спочатку бачимо внутрішнім поглядом те, про що йдеться, а потім уже говоримо про побачене. Якщо ж ми слухаємо інших, то спочатку сприймаємо на вухо те, що нам говорять, а потім бачимо оком почуте. Слухати – нашою мовою означає бачити те, про що говорять, а говорити – значить малювати зорові образи”.

Ні один аспект дослідження журналістики не був таким привабливим, для теоретиків, як аналіз соціальних функцій масової комунікації, коло яких постійно розширюється. Спочатку теоретики виділили такі функції:

– інформаційна, просвітницька, виховна, регулятивна. гедоністична функції (1969 р., І. Хмара);

– політично-виховна, пропагандистська, управлінська організаторська (1975 р., В.Афанасьєв);

– інтегративна, регулятивна, виховна, перерозподілу духовних цінностей, соціалізації, орієнтацій на, ідентифікації, тонізуюча (1983 р., В.Дрюпін)

– розповсюдження знань про дійсність, інформування; інтеграція суспільства та його саморегуляція; формування суспільної думки; ідейно-виховна функція; реалізація соціальної активності членів суспільства; функція розповсюдження культури; функція розваг (1993, різні автори).

– інформаційно-пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, соціально-організаторська, комунікативно-естетична, функція психологічної регуляції (В. І. Шкляр).

Професор В.Шкляр виділив, на наш погляд, особливо важливі функції, що дає можливість, власне, на їх базі обґрунтовувати функцію, яка безпосередньо випливає з попередніх, а саме – функцію планетарної співдружності та обізнаності [4; 125].

Подібний пошук ведеться і закордонними теоретиками. Наприклад, У. Ліппман у своїй книзі “Суспільна думка” віддає перевагу маніпуляторній (управлінській) функції ЗМІ, а Є. Мейо – комунікативній, яка дозволяє здійснювати зв’язки по вертикалі (від тих, хто управляє, до тих, ким управляють, і навпаки) та по горизонталі (на різних рівнях управління та соціальних зрізах суспільства) [5].

Зберігає свою цінність і прогностична функція журналістики, яка витікає із такого методу публіцистики як аналіз протиріч, коли пошук шляхів їх вирішення дозволяє з більшою вірогідністю розрахувати точний варіант майбутнього.


Література

  1. Библер В. С. Михаил Михайлович Бахтин или поэика культуры. – М.: Прогресс, 1991.

  2. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского. – М., 1972.

  3. Шаповал Ю. Г. Феномен журналістики: проблеми теорії / Монографія. – Рівне: РВП “РОСА”, 2005.

  4. Гриценко В., Шкляр В. Основи теорії міжнародної журналістики. – К., 2002.Сидоров В. Ценностные доминанты журналистики: относительное, незыблемое и неизученное: Матеріали міжнар.конф. – Львів, 2011.

  5. Ворошилов В. В. Журналистика. – М., 2000.


К. Пелех

Науковий керівник – М.О. Кіца
Особливості роботи ЗМІ у надзвичайних ситуаціях

Актуальність  проблеми. Засоби масової інформації (ЗМІ) виступають в ролі важливого чинника соціального управління в умовах НС, формування культури сучасної особистості, що обумовлює необхідність як розуміння, так і знання компенсаторних (відшкодувальних) ресурсів ЗМІ.

Під компенсаторним ресурсом розуміється властивість ЗМІ надавати позитивний вплив на психоемоційний та фізичний стан людей, що потрапили в зону НС. Завдяки ЗМІ будь-яка НС чи стихійне лихо отримують інформаційно-комунікативний резонанс, який або посилює катастрофічність наслідків, або допомагає вберегтися від депресії, апатії, тобто здійснює свого роду психотерапію соціальної сфери.

Мета дослідження - виявити умови, що сприяють позитивному впливу ЗМІ на стан суспільства в надзвичайних ситуаціях.

Надзвичайні ситуації як об'єкт наукового аналізу почали досліджуватися порівняно недавно - у середині ХХ століття. До загальнотеоретичних робіт відноситься розвивається останнім часом концепція «суспільства ризику», яка являє собою альтернативну концепцію суспільного життя (У. Бек) [1]. Метою суспільства ризику стає безпека, а не розвиток. Д ану концепцію розвивають також Е. Гідденс, Н. Луман, О.Н. Яницький.

ЗМІ розглядаються як основний суб'єкт формування громадської думки. Компетентність громадської думки залежить від міри гласності і свободи інформації в суспільстві. Відсутність достовірної інформації призводить до того, що громадська думка формується на базі недостовірних даних, наприклад, чуток.

Було проведене експертне опитування, мета якого полягала в оцінці місця, ролі, значення та можливості ЗМІ в умовах НС. Передбачалося також виявити особливості функціонування ЗМІ під час і після події, ранжувати за ступенем значущості їх функції в позначених умовах. Склад експертної групи дозволив розцінювати отриману інформацію як репрезентативну. Перш ніж відповісти на основні питання з проблеми, експертам пропонувалося визначитися, чи має взагалі сенс говорити сьогодні про катастрофічності світу, з тим щоб визначити загальний рівень суспільства.

Понад 83% опитаних вважають, що такі ознаки явно існують. На питання, в чому вони виражаються, відповіді у відсотковому співвідношенні розташувалися таким чином: природні катастрофи (50), техногенні (42), екологічні (33), соціальні і глобалізм (по 17), системна криза (15), побутові пожежі (14 ), демографічна криза (5), інше (9).

На запитання: «Чи сприяє зміст ЗМІ подолання наслідків кризових ситуацій для масової свідомості» 51% відповіли негативно, 10% визнали, що ЗМІ посилюють такі, і лише 5% бачать позитивну роль ЗМІ. 31% висловилися на користь ЗМІ, але з застереженням, що ЗМІ недостатньо використовують свій потенціал.

Отже, інформація про НС, як правило, домінує над висвітленням інших подій повсякденного життя, що виражається у зростанні обсягів інформації про них в інформаційному просторі. Надмірна присутність такого роду інформації формує ефект звикання масової свідомості до катастроф, їх неминучості, що в результаті веде до пасивного, усуненому поведінці людей навіть за таких надзвичайних ситуаціях, як пожежа, повінь і т.п. У результаті в суспільстві відсутнє адекватне сприйняття безпечної поведінки у НС.

Таким чином, у наявності протиріччя між зростанням стресогенних факторів для масової свідомості, обумовлених збільшенням масштабів НС, і зниженням компенсаторних можливостей ЗМІ, які забезпечують достатній рівень його стабільності. Відсутність рівноважного співвідношення між реальним рівнем НС та характером їх відображення в інформаційному просторі призводить до того, що громадяни потрапляють під подвійний психологічний прес: самої ситуації та її відображення в мас-медіа. ЗМІ, будучи по суті своїй соціальним регулятором суспільства, не сприяють соціально- психологічної стабільності суспільства в момент НС та не виконують одного зі своїх головних призначень - психокорекції масової свідомості.

Це вимагає, з одного боку, вивчення механізмів впливу ЗМІ, а з іншого - регулювання інформаційних процесів з метою мінімізації соціально-політичних наслідків НС для суспільства.

Слід зазначити, що ролі ЗМІ в умовах НС приділено недостатньо уваги. У літературі вона присутня всередині інших проблем і напрямків - у журналістиці, де акцент робиться на етичну сторону подачі інформації, в психології, де простежуються спроби виявити ступінь інформаційного впливу на психічний стан населення, в теорії ризиків, де процес інформування населення розглядається як суто технологічний. Крім цього, недостатньо вивчені можливості, алгоритми дії засобів масової інформації, якісні та кількісні параметри інформації, її соціально-психологічна і політична спрямованість, а значить і специфіка управління інформацією в умовах надзвичайного характеру.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28

Схожі:

72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconНаціональна металургійна академія україни
Збірка тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів І молодих учених
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconБердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 19 травня 2006 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЗміст історія україни та її складових, північної буковини І бессарабії михайловський С
Букова віть: ІІІ міжвузівська студентська науково-практична конференція, Чернівці, 25 квітня 2013 р. [Упоряд.: С. П. Кармалюк, Г....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка