72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року



Сторінка22/28
Дата конвертації17.04.2017
Розмір6.19 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   28

Література

  1. «Більшість українців довіряють ЗМІ» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/1274

  2. Електронна бібліотека. Вікіпедія. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Журналістика

  3. Електронна бібліотека. Вікіпедія. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Мораль

  4. Ольга Герасим’юк. Соціальна журналістика як місія. Частина 1. : Відео майстер-клас / Ольга Герасим’юк

  5. Приступенко Т.О. Теорія журналістики : : навч. Посіб. / Т. О. Приступенко.



Р. Телезин

Науковий керівник – М.О. Кіца
Джерела інформації для закордонних та українських інтернет-ЗМІ: практична складова

Інтернет ЗМІ одні із найважливіших засобів передавання інформації, а ще він є найоперативнішим. Для того, щоб поділитись інформацією, вам не потрібно писати довгі статті та давати їх на перевірку редакторові, чи пишучи сценарій для випуску новин боятись що редактору він не сподобається, в інтернет-ЗМІ все інакше - Ви сам собі хазяїн, адже чим простіша інформація – тим легше вона сприймається. Українські інтернет-видання мають чималі прибутки, витрачаючи при цьому мінімум грошей [1]. Прибуток від реклами в Інтернеті починається від 5 грн. за одне оголошення, а якщо Ви ще й велика компанія і хочете рекламу на часто відвідуваному сайті, то ціна стартує із 8-9 грн. за оголошення. У закордонних ЗМІ така ж ситуація – великі прибутки при мінімальних затратах. Звичайно, що закордоном читати новини в Інтернеті дещо не так популярно (беручи до уваги велику популярність паперових видань), але велика частка ринку інформації належить саме Інтернет - ЗМІ. Мало хто знає звідки береться інформація у Інтернет-ЗМІ: - у них є спеціальні журналісти, чи це прості люди пишуть тексти, які так багато українців, особливо молодих, любить читати [2]. Ми візьмемо одне інтернет-видання України (назву називати не будемо) та інтернет-видання США, аналогічне українському, і постараємось дізнатись що до чого.

Отже, беремо два схожих інтернет-видання та дивимось звідки береться інформація. Більшість новин в українських інтернет-виданнях беруться з інших інформаційних сайтів або ЗМІ (газет, телебачення та інтернет-змі), хоча значна частина видань має свій штат журналістів, які сидять в офісах та шукають нову інформацію. Журналісти які працюють у таких виданнях називають інтернет-журналістами, хоча є також і журналісти-фрілансери, які можуть працювати в декількох виданнях одночасно, тому на наших сайтах з новинами можна легко знайти схожі статті. Тому велику частку інформації яку ми читаємо можна знайти і на інших сайтах, що звичайно робить видання не таким цікавим та особливим, що і є великим мінусом, адже в інших країнах пішли дещо іншим шляхом. До прикладу в США (про що ми й будемо говорити) інтернет-видання мають своїх журналістів, репортерів та операторів, також вони мають і свою аудиторію постійних читачів та дописувачів, які щойно дізнаються щось нове одразу пишуть про це на сайт, звичайно не безкоштовно, зазвичай одна запропонована новина у США коштує від 2 доларів, в залежності від виду та опису.

Ще один прийом який запозичили українці з закордону – це блоги. Блог це те місце де ти можеш висловити свою думку з будь якого питання, а ще й запропонувати новину, тому інтернет-змі мають так званих «блогерів» які ретельно нишпорять Інтернетом у пошуках свіжих новин. Наші видання також цим користуються, але якщо брати до уваги великі проблеми з інтернетом (великі тарифи мобільних операторів та невелику сітку wi-fiу містах України) у американців розповсюдити новину набагато легше чим нашим співвітчизникам.

Якщо у США ви хочете запропонувати якусь новину, це легко, набагато тяжче зробити це в Україні, до прикладу: у США коли сталась пожежа на одному із складів, молода сім’я яка проходила поруч і замітила її, одразу подзвонила у пожежну службу, а згодом і на місцевий телеканал, але коли почули, що їм просто не вірять у пожежу на якомусь закинутому складі, сказали що вони не будуть відсилати своїх людей туди, бо мають інші джерела які повідомляють їм про новини, зателефонували до інтернет-видання, яке за декілька хвилин відправило свого журналіста на місце події [3].

Як висновок бачимо, що телебачення як більш серйозна установа не може відсилати своїх працівників на сумлінне місце події, та ще й коли їм повідомляють не відомі їм люди, тому що їм що втрачати, а от з інтернет виданнями все по іншому – у висвітленні подій зацікавлення і самі журналісти, які хочуть зробити сенсацію та трішки піднятись в очах телеканалів чи газет (у які їх часто і не беруть)та інтернет видання, яке стає більш популярнішим,і як результат – є сенсація, є гроші, є високий рейтинг, а що найголовніше – збільшується аудиторія читачів, що є головним для такого роду видань.

Якщо говорити про українські інтернет-змі, то для того щоб запропонувати новину потрібно довго чекати – поки її побачать, перевірять чи є інформація достовірною, аж потім коли новина втратить свою актуальність і про це напишуть уже декілька видань її опублікують, але від імені сайту, не під вашим іменем навіть не віддавши маленький кусочок «слави» Вам, не говорячи про якусь винагороду. Популярними в Україні є блоги, де Ви можете писати про новини та події, але як я вже й казав, інформація від вас до читача доходить дуже довго, втрачаючи свою актуальність (знаю по собі, запропонувавши новину одному із українських інтернет-видань про пересування Беркуту під час революції її було опубліковано аж за 50 хв., що не дуже доречно зважаючи на ті обставини, що були у той час). У США видання пішли іншим шляхом: у них є колонка новин під назвою : «З перших вуст», де без ніякого редагування люди читають інформацію не від професійних журналістів, а від простих пересічних людей.

Отже, інтернет-змі отримують інформацію традиційним для журналістики способом – інтервю, репортажі, опитування, інформації з інтернету та від своїх дописувачів. Цим і можна пояснити їхню успішність. У США до прикладу, 40% опитуваних віддають перевагу саме електронним новинам, а не газетним аналогам, за які віддали свої голоси тільки 30%. Інтернет видання користуються великим успіхом та швидко розширюють свою аудиторію, хоча мають і певні недоліки, так чи інакше, якщо у Вас є бажання отримати інформацію, а під рукою не буде телевізора, телефону чи газети, Ви завжди зможете дізнатись найсвіжіші новини від стареньких людей, які завжди говорять про найголовніше в країні.


література

  1. Early D. The information age/ D.Early. –West, №10-13, 1997. – October,12.

  2. Baran J. Introduction to mass communication / Stanley Baran, 2 ed.- California, 2001. – 529p.

  3. Проблеми українського Інтернету // Молодь України. – 2001. – 15 лист


О. Данило

Науковий керівник ― З.В. Галаджун

Спортивна журналістика – виклики часу

Спортивна журналістика є одним із найбільш популярних видів журналістської діяльності, яка полягає у збиранні, обробці та передачі інформації про спортивні події та життя спортсменів через канали засобів масової інформації. Мета роботи полягає в дослідженні феномену спортивної журналістики в час зростання інтересу аудиторії до спорту. Завданням дослідження є виявлення причин зростання інтересу громадськості до спортивної журналістики.

Спорт є невіддільною частиною всього суспільного життя. І, природньо, що велика частина населення цікавиться проблемами та новинами спорту, подіями, які відбуваються у цій галузі. Будь-яка діяльність, будь то культура, спорт, наука чи мистецтво поряд із думкою експертів необхідною є також і журналістська майстерність, тому, що саме людина, яка «володіє пером» зможе описати це так, що дана інформація буде доступна для розуміння пересічним читачем, глядачем чи слухачем. Так саме і виникла спеціалізована журналістика, що має власний предмет огляду, опису та аналізу, власну історію розвитку, здійснює особливі функції та має притаманні лише їй особливості.

Як вірно зазначає П. Воронков даний напрямок журналістської діяльності здійснює п’ять функцій: ескейпизм, функцію емоційного обміну, інформаційну, аналітичну та виховну. До загальножурналістських він відносить 3 останні, оскільки справді спортивна журналістика, як і будь-яка інша, прагне інформувати аудиторію, подає факти в обробленому, аналітичному матеріалі, а також дає позитивний чи негативний приклад матеріалами, виховуючи аудиторію, яка є постійним споживачем подібної інформації. Установка на ескейпизм та функція емоційного обміну, на думку дослідника притаманна лише спортивній журналістиці, оскільки представляє собою єдину розважальну функцію. Люди часто після важкого дня, негативу, який отримали хочуть переключитись, розважитись, заочно взяти участь у спортивних подіях, побачити своїх фаворитів, їх хорошу гру, емоційно розрядитись та набратись позитивних вражень. Прочитання якісних матеріалів про спортивні події чи перегляд відповідної передачі, або ж прослуховування радіопрограми приносить не лише психологічну розрядку, а й заряджає новою позитивною енергією. Це природнє бажання людини і, спортивний коментатор повинен задовільнити цей інтерес.

Журналіст у даній царині повинен пам’ятати, що його аудиторію складають, щонайменше 3 категорії осіб: спеціалісти, тобто ті люди, які безпосередньо зайняті у індустрії спорту (спортсмени, тренери і т. д.); пасивні та активні вболівальники. А інформувати потрібно так, щоб щось цікаве та пізнавальне дізнавалась уся аудиторія. Звичайно, що такі навики не можна отримати відразу, вони приходять в процесі навчання та після значного часу практичної роботи. На даний час спортивна журналістика в Україні перебуває на стадії розвитку. На сьогодні в Україні немає жодного навчального закладу ,де б навчали саме спортивній журналістиці. Також часто виникає проблема фінансування, бо українські спортивні видання в більшості випадків не витримують конкуренції з боку іноземних ЗМІ саме не в питанні професійної компетентності, а в питанні фінансових можливостей. Спортивна журналістика опирається на нечисленну аудиторію, що не є вигідним для власників широкотиражованих газет або телекомпаній.

У практичній діяльності спортивного журналіста також є багато труднощів. Напевне, головним недоліком цієї професії є ненормований робочий графік. Адже матчі чи поєдинки можуть відбуватися в країнах з іншим часовим поясом. Тому такий журналіст повинен бути готовим працювати при будь-яких погодних умовах, часто вночі та понаднормово. Спортивному журналісту треба починати все з нуля, адже у ВНЗ майже не навчають цього напряму, існує постійна потреба в самонавчанні. Крім того існує величезна відповідальність за інформацію, яку розповсюджує журналіст. Неправдиві й неперевірені факти можуть зіпсувати репутацію не лише спортсменам, а й самому журналісту.

Та плюсів у цієї професії набагато більше. Головною перевагою спортивного журналіста є можливість подорожувати та відвідувати всі важливі спортивні події в Україні та за кордоном. Ця професія допомагає завжди першим опинятися в гущині подій, дізнаватися цікаві факти та доносити їх людям. Спортивна журналістика дає можливість спілкуватися з відомими людьми, робить життя цікавим, зближує людей, допомагає знайти нових друзів та однодумців. Також ця професія є добре оплачуваною, дає можливість повністю забезпечувати свою родину, хоч для сімейної людини виникає багато труднощів, це і ненормований робочий час, постійна відсутність. Даний напрям може зробити людину знаменитою, хоч для обмеженого кола людей, які цікавляться спортом.

Круглий рік у світі відбуваються різноманітні спортивні свята, події, які привертають увагу не лише любителів спорту. Позитивно вплинуло на розвиток даного напрямку в Україні проведення Євро-2012. Саме до цієї події відбувалася спеціальна підготовка працівників мас-медіа, відбувались різноманітні круглі столи та проводилися тренінги для бажаючих описувати цю подію. Одним з таких тренінгів було засідання круглого столу на тему «Спортивна журналістика: професійне зростання до Євро-2012».

Спортивна журналістика - безумовно, жанр специфічний і щоб стати успішним у даній галузі, перш за все потрібно любити спорт і все, що з ним пов’язано.

Замість висновків можемо додати, що розглянувши всі плюси та мінуси діяльності журналіста у галузі спортивної журналістики в умовах постійного зростання інтересу аудиторії ми виокремили причини, що цьому сприяють, а саме: розвиток олімпійського руху, підвищення інтересу до здорового способу життя, загальнонаціональні спортивні програми, професіоналізація спорту, експансія «інфотейменту» як суміші інформації та розваг, що є новим трендом сучасних ЗМІ.



Література

  1. Воронков П. Спортивна журналистика как тип./http://zhumal.lib.ru/

  2. Мураковский А. Спортивные журналисты: кто они?/Абажур. №9-12.


Підсекція кафедри

ПСИХОЛОГІЇ, ПЕДАГОГІКИ І СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
Науковий керівник підсекції –

доктор біологічних наук, професор Л. Д. КИЗИМЕНКО


тези виступів

О.Власюк


Науковий керівник – к. психол.. н., доц. І.І.Семків
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ МОТИВАЦІЇ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Взаємозв’язок внутрішньої мотивації та навчальної діяльності студентів є важливим фактором розвитку,та вдосконалення. Так як мотиви спрямовані не на зовнішні прояви зацікавленості,а на внутрішню форму ,яка базується на бажанні та зацікавленості вивчати той чи інший предмет.Внутрішня мотивація формує взаємозв’язок позитивних та негативних чинників потреб,які допомагають більш доступно усвідомлювати «що? і навіщо?мені це потрібно».

Велика значимість внутрішньої мотивації,оскільки вона спонукає, активізує діяльність навчання,незалежно від наявності або відсутності зовнішніх стимулів. Крім того,вона робить процес навчання більш глибоким,насиченим осмисленим .

У дослідженні брали участь 26 респондентів 25 з яких-дівчата.1-хлопець.

Дослідження проводилось 5 квітня із студентами 2 курсу психології,Національного університету «Львівська політехніка».Групу респондентів було поділено на такі категорії успішності як : «Висока», «Середня», і «Низька».Дані, отримані за допомогою анкети та стандартизованих методик, підраховувалися згідно ключів і вводилися в електронну таблицю

Першою категорією опису було обрано Успішність та внутрішня мотивація респондентів.



Можна спостерігати,що найбільше учасники обрали бал 7,який говорить про середній рівень успішності,але все ж таки внутрішня мотивація у них найвища. Це можуть бути саме ті студенти які не тільки навчаються а й приділяють свій час відпочинку,який може призвести до більшої та ефективнішої активності у процесі навчальної діяльності. Варто наголосити, що найвища внутрішня мотивація у студентів з середньою та трохи вище середньої успішністю. Можливо це виникає тому що вони вчаться із задоволенням, зацікавленістю до тих предметів які справді їм подобаються,і у цьому вони є лідерами,а те що їм не цікаво-вони не вчать,знижуючи свою .

Наступною категорією для опису даних обрано Успішність-Зовнішня позитивна мотивація студентів

На цій діаграмі представлені дані,які показують,що знову ж таки,студенти із середньою успішністю набувають більшу кількість значень ніж інші. Якщо говорити про категорію яка має 8 балів,то можна сказати,що показники зовнішньої мотивації із успішністю 7 балів вищі(Зважаючи на дані таблички представленої у додатку).Отже,якщо взаємопов’язати внутрішню мотивацію і зовнішню мотивацію студентів,що показують діаграми,тому можна дійти висновку що зовнішні показники можуть мати значний вплив на розвиток внутрішньої мотивації студентів. У «Внутрішній мотивації». були тільки ті, що мають успішність «7»,тому, очевидно, зовнішня позитивна мотивація, яка проявляється у похвалі, гарних оцінках, стипендії є більшим стимулом для відмінників(студентів із високою успішністю)

Ще однією категорією для аналізу та опису даних обрано Успішність-Зовнішня негативна мотивація студентів

Аналізуючи дані цієї методики,можна спостерігати,що знову успішність яка має 7 балів,отримує найвищі значення але вже зовнішньої негативної,а успішність із 8 балами,навпаки –тобто зовнішня негативна мотивація на низькому рівні,це говорить про те,що ніяких зовнішніх негативних стимулів у студентів із високим рівнем успішної,немає. Можна сказати що студенти із середнім рівнем мотивації керуються більше внутрішніми аспектами мотивації а студенти із вищим рівнем мотивації зовнішніми але позитивними.



Кореляційна плеяда говорить про те,що успішність залежить від негативної мотивації студента та мотивації до уникнення невдач. Тобто,не зважаючи на те як діє внутрішня мотивація у навчанні,зовнішня мотивація як і позитивно так і негативно може впливати на навчальні досягнення студентів у процесі навчальної діяльності. Але у результатах кореляційного аналізу можна побачити,що показник кореляції є від’ємним,отже чим вищою стає успішність тим меншими стають зовнішня негативна мотивація на мотивація уникнення невдач. Це може свідчити про те що,студенти які навчаються на високому чи середньому рівні проявляється страх поганої оцінки, виключення з університету, злості викладача,що не є стимулом до навчання,а от для слабких студентів це є єдиним стимулом у навчанні. Мотивація до уникнення невдач не здатна так ефективно діяти із студентами високого рівня успішності як із студентами із низьким рівнем успішності.

На наступній плеяді показаний коло обіг внутрішньої мотивації на прикладі Можна сказати що зв’язок між внутрішньою мотивацією і зовнішньою позитивною мотивацією є значимий(r=0,393) на рівні статистичної значущості 0,05 ,так як сила кореляції на рівні-помірної,і вона є доволі значуща. Тобто для того щоб задовільнити внутрішню мотивацію студента потрібні зовнішні чинники які будуть сприяти її рості та розвитку. Такими стимулами можуть виступати-похвала викладача,авторитетність у групі за успішністю,взаємодопомога.

Саме це може бути важливим для студента,який бажає розвинути у собі бажання до навчання,зацікавленість у своїй діяльності.

Наступним зв’язком буде Зовнішня позитивна мотивація та мотивація до успіху(r=0,315),який є також значущим н рівні статистичної значущості 0,05,і помірним. Ця кореляція взаємозв’язків говорить про те,що чим вища зовнішня позитивна мотивація студента ти вища мотивація успішності. Як говорилось,зовнішні стимули на даний час є важливим фактором ефективності,вони впливають не тільки на зміну чинників як навчальна діяльність,авторитетність,комунікабельність а й когнітивні та емоційно вольові фактори що сприяють розвиватись і мотивувати до успіху. Розвиваючи у собі задатки соціалізованої людини,на думку якої зважають і сприймають,у навчанні,студент має можливість здобути саме ту мотивацію яка призведе до розвитку свого самовдосконалення,успіху та розвитку .

Ще один зв’язок виступає між мотивацією до успіху та мотивацією до самовдосконалення (r=0,322) на рівні статистичної значущості 0,05.Тобто чим вищий рівень успіху тим вище бажання до самовдосконалення,саморозвитку. Зміна психологічної спрямованості студента до навчання базується на бажанні навчатись,виконувати покладені завдання та настанови самостійно без примусу,маючи зацікавленість у тому чи іншому предметі. Внутрішня мотивація направляє до розвитку не тільки внутрішніх а й зовнішніх стимулів,які допомагають у навчальної діяльності .Внутрішня мотивація направляє і формує механізми ефективності у процесі навчання завдяки бажанню бути кращим від інших,успішнішим,розумнішим. Саме це допомагає досягнути тієї ланки самовдосконалення.

Ще один момент взаємозв’язку який закриває цю плеяду –взаємозв’язок між Внутрішньою мотивацією та Внутрішньою мотивацією яка полягає у самовдосконаленні(r=0,513)на рівні високої статистичної значущості 0,01.Це може свідчити що внутрішня мотивація студента у навчанні є важливим фактором самовдосконалення?якщо студент зацікавлений у своїй навчальній діяльності,він виконує сказані викладачем завдання,причому не тільки виконує але й попередньо шукає більше інформації,розробляє методи свого навчання,він здатен до розвитку,самовдосконалення,навчальної дисципліни,усвідомленої спрямованості до навчання яка допомагає бути кращим, освіченішим,та цікавим для своїх колег. Внутрішня мотивація це компонент особистості який може залежати не тільки від самого самоусвідомлення особистості а й впливу інших факторів які можуть розвивати у людини ті чи інші якості.

За даними дослідження,була доведена гіпотеза,яка говорить що індивідуальний підхід викладача,є важливим фактором розвитку внутрішньої мотивації студента. Зважаючи на те,що группа досліджуваних являлась із різним рівнем успішності.можна сказати,що:

1.Студентам із високою успішністю потрібна похвала,підтримка зацікавленості до навчання.

2.Студентам із середньою успішністю-зацікавленість,щоб ще більше і краще розвивати в собі схильності до ефетивного навчання стосовно усіх предметів.

3.Студентів із низькою успішністю,для розвитку внутрішньої мотвиації,розвивати зовнішню,використовуючи певні «каральні»чи «лякальні»методи.

Відбувається колообіг,який може говорити про те,що внутрішня мотивація –це система компонентів мотивації. Тобто кожен тип мотивації має змогу впливати на особистість. Як було виявлено,що не тільки у студентів які навчають на високий рівень успішності притаманна внутрішня мотивація,а й тим студентам які навчаються на середній півень успішності,здобуваючи не тільки теоретичний матеріал а й практичний.

Внутрішня мотивація-це механізм,у процесі якого можна не тільки набувати і й втрачати,тому щоб підтримувати стійку системність мотивації студент змушений заохочувати самого себе,якщо це не роблять інші.


О. Дорош

Науковий керівник – к.псих. наук доц. І.І.Семків
ОПТИМІЗМ ЯК ЧИННИК УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ У ВНЗ

Прояв оптимізму молоді у сфері навчальної та позанавчальної діяльності є особливо актуальним, оскільки це сприяє прагненню поглиблення знань студентів, прагненню бути активним, самоефективним, збільшує задоволеність життям молоді, а отже, сприяє підвищенню успішності.

Проблема успішності студентства є актуальною завжди, оскільки успішність навчання є показником якості освіти у ВHЗ. Поняттям, яке орієнтоване на оцінку якості освіти, є траєкторія успішності навчання студентів у вищій школі та його подальша конкурентоспроможність на ринку праці. Навчання це один з основних видів діяльності в якому розвивається особистість. Тому воно дає можливість людині мобілізувати себе, всі свої сили для успішної реалізації себе, навчання займає практично все життя людини.

На успішність навчання студентів у вищих навчальних закладах впливають багато факторів: матеріальне становище; стан здоров'я; вік; сімейний стан; рівень довузівської підготовки; володіння навичками самоорганізації, планування і контролю своєї діяльності (насамперед навчальної); мотиви вибору вузу; адекватність вихідних уявлень про специфіку вузівського навчання; форма навчання (очна, вечірня, заочна, дистанційна та ін); наявність плати за навчання та її величина; організація навчального процесу у ВНЗ; матеріальна база вузу; рівень кваліфікації викладачів і обслуговуючого персоналу; престижність вузу і, нарешті, індивідуальні психологічні особливості студентів, до яких у свою чергу відносяться показники оптимізму - песимізму.

Результати дослідження:

Респонденти – 25 студентів 1-3 курсів, з них 11 чол статі та 14 осіб жіночої статі.

Було використано 3 методики: методика для визначення рівня оптимізму, методика для визначення самоактуалізації і методика на визначення рівня самоефективності.

У ході проведеного дослідження, виявлено, що 58% респондентів є оптимістами, а 42% песимістами. Високий рівень самоефективності притаманний 25% студентів, середній рівеь – 42 % та низький рівень виявлено у 33% досліджуваних, тобто переважає середній рівень самоефективності.

За результатами дослідження самоактуалізації у всіх респондентів виявлено домінантною шкалу гнучкості у спілкуванні – 25%. Такі високі показники свідчать про автентичну взаємодію з оточуючими, спроможність до саморозкриття у студентів. Наступною у порядку спадання йде шкала спонтанності – 18%, за нею розташувалась шкала орієнтації в часі – 15%. Такий результат може свідчити про те, що більшість з досліджених студентів більш схильні до спонтанності, а інша частина добре орієнтується в часі. За цими шкалами розташувалися шкали аутосимпатії та контактності.

Отже, на основі проведеного кореляційного аналізу можна побачити, що стать респондента прокорелювала з середнім балом заліковки (r=0,615; р≤0.01), це свідчить, що у студентів чоловічої статі, які брали участь у дослідженні більші успіхи у навчанні. Також можна побачити, що середній бал заліковки має зв’язок з рівнем прагнення до пізнання (r=0,413; p≤0,05). Звідси можна зрозуміти, що чим більший рівень прагнень до пізнання у студента, тим вищий бал загальної успішності студента у ВНЗ.

Дослідження показало, що існує тісний зв’язок оптимізму з рівнем самоефективності (r=0,602; p≤0.01), це свідчить про те, що зі збільшенням рівня оптимізму, збільшується й рівень самоефективності студента. Також бачимо зв’язок оптимізму з рівнем самоактуалізації (r=0,486; p≤0,05), отже люди з вищим рівнем оптимізму є більш самоактуалізованими. Оптимісти більш схильні до прагнення творчості (r=0,440; p≤0,05).

Зі збільшенням рівня самоактуалізації, збільшується рівень саморозуміння студента (r=0,460; p≤0,05).

Отже, на основі проведеного дослідження впливу оптимізму на успішність, можна сказати, що чим більш оптимістичний студент, тим більш він є самоефективним та самоактуалізованим, середній бал успішності у ВНЗ має тісний взаємозв’язок з прагненням до пізнання. Дослідження також показало, що рівень оптимізму впливає на прагнення до творчості, тобто оптимісти більш схильні креативно мислити, більш схильні до творчих ідей, аніж песимісти.

І. Тимців

Науковий керівник - канд., псих. н., доцент Семків І. І.
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ

Людина, апріорно, активна, вона схильна перетворювати навколишнє середовище задля власного забезпечення. Не менш значущою характеристикою є те, що за своєю видовою природою ми істоти соціальні, і не можемо уникнути міжособистісної взаємодії, це передбачає наявність такого незамінного компоненту нашого життя, як комунікація, налагодження взаємодії, спілкування задля самого права вибороти найнеобхідніше для забезпечення вітальних потреб. Відтак, високий рівень комунікативної активності сприяє адаптації особистості, підвищує її стресостійкість, відкриває доступ до соціальних та матеріальних ресурсів, і, що не менш важливо, забезпечує моральну та духовну сатисфакцію.

Вседоступність інформаційних ресурсів, фактично, ізолює індивіда ХХІ століття від суспільства, творить ілюзію самодостатності, відсутності потреби в інших. Тому питання суперечностей між технізацією суспільства та соціальною природою людини наразі достатньо не з’ясоване.

Як спробу виявити певні особливості комунікативної активності студентів, у травні 2014 року було здійснено соціально-психологічне дослідження. Вибірку дослідження складали студенти 2-го курсу НУ «Львівська політехніка» віком 18-21 років, в кількості 25 осіб: 10 юнаків та 15 дівчат.

. При оцінці розподілу вільно часу за авторською анкетою виявилося, що студенти готові витратити найбільше часу на розваги у компанії друзів. На других позиціях розмістилися культурно-розвивальна та додаткова навчальна й творча діяльність. Найменше часу студенти даної вибірки виділили на соціальні мережі та пасивний відпочинок. За даними з тесту-опитувальника Я. Стреляу виявилося, що студенти в основному мають помірно високі та пропорційно узгоджені показники активності й реактивності процесів збудження та гальмування як фундаментальних характеристик темпераменту. Щодо рівня емоційного інтелекту за методикою Н. Холла, показники в середньому найвищі за емоційною обізнаністю, емпатією та допомогою іншим. Стосовно комунікативних умінь за тестом Міхельсона, було виявлено достатньо високий рівень комунікативної компетентності досліджуваних.

Кореляційний аналіз показав, що, чим менше людина сидить у соціальних мережах, тим її комунікативна активність у контексті саморозвитку збільшується. Також, чим людина активніша, збудливіша за типом темпераменту, тим менше часу вона проводить у соціальних мережах, і тим більше вона буде реалізувати свою соціальну природу в культурному плані. Орієнтація на саморозвиток цілком виправдовує виявлену залежність між часом, затраченим на відвідання культурно-розвивальних заходів чи місць та часом, проведеним за додатковою поза навчальною діяльністю типу гуртків та секцій. Цікавим виявилося те, що чим людина більше часу проводить у соціальних мережах, тим більше у неї розвинена здатність співпереживати, тобто емпатія. Теоретично, можна припустити, що маючи широкий доступ до інформації найрізноманітнішого характеру, маючи змогу суттєво розширити коло спілкування,людина стає значно більш обізнаною у сфері людських взаємин, відтак, це й розвиває її здатність співпереживати іншим, навіть і на відстані.

Окрім того, виявилося, що чим більше часу людина проводить у соціальних мережах, тим більшою є емоційна обізнаність, що суперечить загальному стереотипу людини, яка живе у віртуальному середовищі. Можливо, опосередкована форма комунікації зменшує типовий для людини страх показати себе, чи сприйняти іншого саме в такому вимірі, як останній готовий себе проявити. Відповідно, і сфера прояву людських почуттів пропорційно ставатиме ширшою, отже, логічно, що емоційна обізнаність на цьому грунті буде зростати.

Щодо сфери загальних комунікативних умінь, було виявлено, що людина з вираженою комунікативною агресивністю схильна співчувати, імовірно, що коли людина наноситиме образу співрозмовнику, вона буде відкрито чи приховано йому співчувати.

Також, зв’язок між собою виправдали такі явища як управління власними емоціями та вміння проявити співчуття, та підтвердилася логічна закономірність, що чим краще людина володіє собою, тим коректніше вона реагуватиме на справедливу критику.

Отже, отримані результати дають нову цікаву інформацію для аналізу, зокрема, спростовуючи у межах даної вибірки стереотип стосовно того, що соціальні мережі, в принципі, радше притуплюють емоційний інтелект. Статистика ж показала, що часом факт опосередкованості взаємодії навпаки може сприяти розвитку обізнаності в емоційній сфері, здатності до співчуття та співпереживання.


О. Харечко

Науковий керівник – к.психол.н. доц. І.І. Семків
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАЛЕЖНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ
Актуальність дослідження. Останнім часом проблема відхилень поведінки людини є вельми актуальною для українського суспільства і досліджується в широкому контексті медичного та психологічного пізнання. Невдоволення реальним життям і бажання втекти від неї є однією з найскладніших проблем людського життя. Форми і способи відходу надзвичайно різноманітні і нерідко носять патологічний характер. Однією з таких форм є залежна поведінка, коли життя людини і її поведінка починають жорстко залежати від різних факторів. Список об'єктів залежностей досить широкий: різні речовини, ігри, джерела інформації та естетичної насолоди, люди, робота, їжа.

Залежна поведінка особистості являє собою серйозну соціальну проблему, оскільки у вираженій формі може мати такі негативні наслідки, як втрата працездатності, конфлікти з оточуючими, вчинення злочинів

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми залежної поведінки у підлітків, в плануванні профілактичної роботи з ними в умовах навчального закладу.

Припускаємо, що залежна поведінка проявляються у комплексі індивідуальних психологічних якостей конкретної людини.

Підлітковий вік охоплює період від 11-12 до 15 років. Це складний період у житті людини. Часто його називають "критичним", "зламним" або "перехідним" віком.

Під час переходу до підліткового віку навчальна діяльність перестає чинити той вплив на розвиток, який вона мала в попередній період, а провідною діяльністю стає спілкування з однолітками, психологічне віддалення від дорослих, із частими конфліктами.

Алкоголізм чи інші залежності можуть розвинутися як результат тривалих невротичних конфліктів, структурного дефіциту, генетичної схильності, сімейних та культурних умов, а також впливу оточення.

Накопичення негативного досвіду в період ранньої соціалізації дитини укупі із стійкою шкільною неуспішністю і розривом зв'язків з школою ведуть до несформованості у дитини пізнавальних мотивів, інтересів, учбових навиків. Наслідком всього цього є учбова дезадаптація Процес узалежнення найшвидше відбувається у підлітковому віці. Щоб уникнути узалежнення людина з дитинства повинна отримувати належне виховання.

Для того, щоб краще зрозуміти проблему і оцінити взаємозв’язок між особливостями залежної поведінки та особливостями характеру, зокрема самооцінкою та акцентуацією характеру, було проведене дослідження, в якому взяли участь 27 респондентів, зокрема 12 хлопців і 15 дівчат, віком від 11до 16 років.

В дослідженні були використані такі методики: тест - «Схильність до залежної поведінки» В. Д. Менделевича, методика на виявлення акцентуацій характеру Г. Шмішека і методика на визначення рівня самооцінки.

В результаті емпіричного дослідження були отримані наступні результати.


  1. У 26% респондентів спостерігається тенденція до алкозалежності і у 3,7 % спостерігається тенденція до наркозалежності.

  2. У респондентів спостерігається висока акцентуація на гіпертимному, дистимічному та екзальтованому типах.

  3. Зі збільшенням віку імовірність наркозалежності зростає.

  4. Наркозалежність зростає із збільшенням алкозалежності.

  5. Переважає низький рівень самооцінки, що є характерним для підліткового віку.

  6. Виявлено взаємозв’язок між екзальтованим типом характеру і порядковим номером дитини в сім’ї.Більша імовірність того, що наймолодша дитина буде мати екзальтовану акцентуацію характеру.

Наше припущення спростоване.

Немає взаємозв’язку між залежною поведінкою та індивідуальними психологічними якостями конкретної людини.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що діти у підлітковому віці легше піддаються негативному впливу середовища, яке їх оточує, і тому вимагають особливої уваги з боку вчителів, друзів, батьків.

Практичне значення дослідження полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна при розробці виховної програми загальноосвітньої школи, а також в роботі шкільного психолога для допомоги учням в складний період становлення особистості та для профілактики залежної поведінки.



А. Луньо

Науковий керівник – к.і.н. Швед О.П.

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОСОБИСТІСНИХ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ПЕРЕКЛАДАЧА
З розвитком освіти, коли знання і фах стали престижними, постала проблема правильного вибору професії, яка не лише задовольнятиме мрії, а то й вимоги батьків, чи залежатиме від певних формальностей, а професії, яка відповідатиме реальним можливостям та вродженим даним людини. Актуальність даної проблеми станом на сьогодні можна спостерігати кожного разу при вступі абітурієнтів до вищих навчальних закладів та в процесі обрання спеціальностей.

В сучасній психології існує термін «самовизначення особистості» – це встановлення людиною власних особливостей, можливостей, здібностей, вибір критеріїв, норм оцінювання себе [3]. В контексті вибору професії важливо розглядати особистісне і професійне самовизначення. Особистісне самовизначення являє собою вибір життєвої позиції, визначення перспектив у діяльності та сімейних плануваннях, а також перехід від однозначної ролі до соціально диференційованої. Від здійснення особистісного самовизначення залежить і професійне. Під професійною придатністю розуміють, зазвичай, природні задатки для здійснення діяльності, в тому числі й психологічний аспект. Професійні вимоги – більш широке поняття, вони разом із професійною придатністю вимагають необхідний набір умінь та навичок [4].

Переклад є поєднанням інтелектуально-мислительних та емоційно-вольових актів, опосередкованих мовою та дискретних у часі й просторі. Його результатом є конкретна інтелектуально-мислительна й емоційно-вольова поведінка співрозмовника, конкретні результати його діяльності, прийняті ним рішення, що задовольняють членів соціальної групи або суспільства загалом [5].

Оскільки перекладач виконує роль «транслятора», він повинен бути непомітною особистістю – передавати інформацію, не відволікаючи на себе увагу. Перекладач не має права емоційно реагувати на промову, відтворювати жести чи інтонацію мовця, голос перекладача повинен залишатись спокійним, чітким, впевненим і врівноваженим. Відповідними рисами володіє флегматик, а саме – довготривала працездатність та стриманість, слабка емоційна збудливість та рівний спокійний настрій, емоційна зрівноваженість.

Такий вид усного перекладу як синхронний, вимагає відповідних навичок та вмінь, блискавичної реакції, відмінної дикції, доброго знання тематики виступу, володіння певною термінологією та здатністю «слухати й говорити одночасно». Фактори складності: психофізіологічний дискомфорт, який пов'язаний з тим, що потрібно і говорити, і слухати одночасно; психічне напруження пов’язане з тим, що доповідача неможливо зупинити і неможливо попросити повторити сказане; психічне навантаження, пов’язане з великою аудиторією слухачів і складністю виправити помилку перекладу; психофізіологічне навантаження, пов’язане з швидким темпом мови, синхроніст повинен говорити швидко [6]. За таких умов важливими будуть риси холерика – велика сила волі, активність та динамічність, висока концентрація, виразність мовлення; риси флегматика – стійкість у прагненнях і настроях, наполегливість у досягненні мети, а саме у забезпеченні адекватного, професійного перекладу, більш реальна оцінка своїх здібностей, що дозволяє постійно самовдосконалюватись; а також сангвініка – відсутність різко негативних реакцій на поведінку інших людей, спокійне ставлення до критики, помірне терпіння, активна реакція на стресову ситуацію зі збереженням самовладання та висока опірність труднощам життя.

Якостями, які характеризують професійну придатність перекладача, є мовленнєва реактивність – вміння не тільки швидко говорити, але й швидко сприймати та відтворювати чуже мовлення; професійно організована пам’ять; перемикання з однієї мови на іншу; психічна усталеність – витримка, вольові якості, здатність долати психічні перевантаження в процесі перекладу; стримана контактність спілкування з людьми; інтелігентність; творчий характер розуму. Щоб розвинути в собі необхідні навики, пристосуватись до вимог перекладацької діяльності, потрібно виховувати в собі, перш за все, моральність та сумлінність, що є ознакою дистимності, завзятість та цілеспрямованість, притаманна демонстративній акцентуації, а також охайність та рівний настрій, характерний для осіб з педантичною акцентуацією. Не менш важливим є виховання сили волі, аби довести почате до логічного і бажаного результату.

Отож, навіть якщо тип темпераменту та вроджені дані суперечать вимогам омріяної спеціальності, то саме розвиток та напрацювання певних акцентуацій з точки зору саморозвитку та самовдосконалення, наполеглива праця над собою допоможуть реалізувати себе у потрібній сфері. Проте сучасний світ професій і спеціальностей настільки різноманітний, що завжди можна знайти рішення, де здібності, інтереси та особливості темпераменту і характеру людини матимуть високий попит.
ЛІТЕРАТУРА

1. Лобик Л. Григорій Сковорода про взаємозв’язок сродної праці і освіти та їх роль у житті людини/ Людмила Лобик [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vlp.com.ua/files/22_39.pdf 2. Основи загальної психології: Навчальний посібник: У 2-х т./ Полозенко О.В., Омельченко Л.М., Яшник С.В., Свистун В.І., Стахневич В.І., Мартинюк І.А., Жуковська Л.М.- К.: НУБіП, 2009.- Т.1.-322с. 3. Синякова В.Б. Професійне самовизначення особистості/ В.Б.Синякова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kyivobl.man.gov.ua/zakhody/Poradi_psihologa/PROFESIJNE_SAMOVIZNACHENNJA_OSOBISTOSTI/ 4. Сиверин Ю. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців сфери зв’язку як педагогічна проблема/ Юлія Сиверин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/23938/1/11-75-83.pdf 5. Різун В. Теорія масової комунікації / В. Різун. – К. : ВЦ «Просвіта», 2008. – 260 с. 6. Галема О.Р. Дипломатія і професія перекладача: від минулого до сучасного/ О.Р. Галема [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2012_03_15/fl3_galema.php 7. Варій М.Й. Загальна психологія: Навчальний посібник: 2-ге видан., випр. і доп. - К.: Центр учбової літератури, 2007.- 968 c.
Я. Мирон

Науковий керівник – к.і.н. О.П.Швед
ПРИХОВАНІ ПСИХОЛОГІЧНІ МОТИВИ СТВОРЕННЯ СЕЛФІ
Розуміння прихованих психологічних мотивів і популярності створення селфі потребує багатоваріантного аналізу. 2013 р. у Великобританії термін «селфі» визнали словом року і додали в словник Oxford Dictionaries.

Селфі – це одна з форм представлення себе як особистості, можливість показати та продати себе світу. Такий мотив популярності селфі вбачає Jennifer Ouellette, за яким «селфі – віртуальний аналог матеріальних тотемів (наприклад, сувенірів з поїздок, постерів, улюблених іграшок, листівок і т.д.), мета яких – з'єднати наш внутрішній світ із зовнішнім. Це одна з форм особистого перформенсу, заява про самоідентичності, можливість «упакувати» себе і свій світ в правильну обгортку, навіть якщо в реальності вона зовсім інша». Тут діє той же механізм, що і на рекламному ринку: в соціальних мережах тексти сприймаються гірше, ніж фотографії об'єктів і процесів. У світі всеперемагаючої реклами та тотального маркетингу людина починає вважати себе соціальним товаром, і сама часто не помічаючи цього, шукає можливості «продати» себе суспільству. Ефективнішого інструменту, ніж селфі, для реалізації стратегії «здаватися, а не бути» людство ще не придумало, вважає Ouellette [1]. Селфі користувача несе меседж про те, що він живе насиченим, красивим соціальним життям. Це явище можна відобразити, перефразувавши Декарта з «Я мислю, отже, я існую» на «Я роблю селфі, отже, я існую» [2, 4].

Людина ставиться до себе, як до рекламному банеру. Фотографія слугує інструментом створення образу – успіху, впевненості, благополуччя [3]. Clive Thompson, автор книги «Smarter Than You Think: How Technology Is Changing Our Minds for the Better», вважає що селфі – новий рівень розвитку людського нарцисизму. Нарцисизм психоаналітичний термін, що означає, в вузько клінічному значенні, сексуальну перверзію, при якій об’єктом суб’єкта виступає його тіло. В ширшому значенні – це будь який прояв любові до себе [5]. Це не еволюція людини і її уявлень про себе й своєї ролі в суспільстві, це технологічна еволюція природної людської потреби, яку раніше сприймали менш гостро через відсутність доступних каналів поширення інформації. Еволюція нарцисизму продовжиться, упевнений Thompson. Один з її наступних рівнів – сервіси, що гарантують збереження наших візуальних образів на століття, які в майбутньому кардинально змінять методики антропологічних, історичних і соціологічних досліджень.

Природний нарцисизм – занадто просте і недостатнє пояснення феномена, вважає Nicolas G. Carr, автор книги «The Shallows: What the Internet Is Doing to Our Brains». Він пропонує подивитися на це явище через призму технологічної революції та її наслідків для людського мозку. Таке явище, як нарцисизм, не призвело до епідемії фотографічних автопортретів в XX столітті, не сформувало культуру селфі, хоча популярність побутової фотографії була високою [1].

Internet і мобільні телефони кардинально змінили самовідчуття і мислення фотографа, вважає Carr: якщо раніше основним мотивом для нього була пам'ять, то зараз людина зі смартфоном є одним з елементів світового інформаційного ринку. Дослідник наводить дані опитувань, які показують що активні користувачі Instagram використовують селфі, як особливий спосіб відображення особистих новин. «Це функціональний нарцисизм, який необхідний середньостатистичному користувачеві, щоб про нього почули і дізналися. Селфі – найзручніша форма для цього, що дозволяє швидко вбудувати себе в світовий потік даних, це заява про себе, про свою належність до соціальної групи, звіт про сімейний стан, стосунки в сім'ї, роботу, захоплення, хобі [1,3].

Селфі – це повідомлення, залучення до діалогу, до схвалення або обговорення своїх дій вважає Pamela Routledge, відомий психолог і директор Media Psychology Research Center. Візуальна комунікація стає визначальною, картинки говорять більше, ніж слова, і налаштовують до якоїсь реакції. Власний портрет з певним виразом обличчя і в певному контексті, вважає Routledge, може повідомити більше, ніж два абзаци тексту.

Молоді люди шукали зручний та оперативний спосіб швидкого спілкування, який би при цьому яскраво підкреслював їх індивідуальність (чого складно домогтися, наприклад, в чаті, якщо не переходити на зовсім експресивний рівень спілкування), і знайшли його [1].

На жаль, селфі не є свідченням розвитку молоді і людства в загалом. Селфі є свідченням того, як віртуальний світ і світ технологій вливається в наше життя та демонструє швидкі способи візуальної комунікації.

Таким чином, психологічних причин створення селфі є справді багато, проте основними є: створення образу надуманого успіху, бажання заявити про себе світу, стати предметом обговорення, добробуту, впевненості, показати своє ставлення до себе, або ж привернути увагу.
Література

1. Петр Биргер «Пользователи становятся идиотами». Главные теории селфи / Биглер Петр [ Електронний ресурс ].- Режим доступу: http://slon.ru/authors/124/




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   28

Схожі:

72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconТом Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconНаціональна металургійна академія україни
Збірка тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів І молодих учених
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconБердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 19 травня 2006 року. –...
72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року iconЗміст історія україни та її складових, північної буковини І бессарабії михайловський С
Букова віть: ІІІ міжвузівська студентська науково-практична конференція, Чернівці, 25 квітня 2013 р. [Упоряд.: С. П. Кармалюк, Г....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка