А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку



Сторінка7/10
Дата конвертації12.03.2018
Розмір2.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Засоби розвитку соціальних систем





Рівень розвитку систем

Ранг

Усвідомлювані засоби

Позасвідомі засоби

Ранг

Тип засобу
Нижчий рівень

2
Операція
Рефлекс

09

Адаптивний

3

Процедура

Підкріплення

08

Проективний

4

Техніка

Спонука

07

5

Технологія

Потреба

06

Середній рівень

5

Технологія

Потреба

06

Конструктивний

6

Методика

Емоція

05

7

План

Мотив

04

8

Проект

Почуття

03

Вищий рівень

8

Проект

Почуття

03

Креативний

9

Механізм

Співчуття

02

10

Принцип

Передчуття

01

110

Закон

Переживання

001

Транзитивний

7.2.8. Аналіз планів


Одним з перших зрозумів надзвичайну пізнавальну ємність категорії „план” видатний італійський філософ Дж. Бруно, яку він визначив як цілісну систему соціальних перетворень. Плани як конструктивні засоби творчого пошуку поділяються на стратегічні й тактичні, індивідуальні, групові та колективні, письмові та уявні, окремі, спеціальні й загальні. Наведена вище модель дозволяє краще зрозуміти гармонізуючу роль планів, які, з одного боку, підкорюють відносно прості операції, процедури, технології та методики для досягнення певної мети, а з іншого – узгоджують характер дій з більш складною системою механізмів, принципів та законів життєдіяльності. Як саме відбувається цей процес гармонізації та взаємоузгодження засобів на шляху досягнення проміжної чи кінцевої мети й має відповісти аналіз планів пошукової діяльності. Як свідчить практика, навіть спрощений аналіз показує, що значна кількість дослідників планів або взагалі не розробляє, або ж підходить до цього питання дуже поверхово, обмежуючись лише окремими етапами й ігноруючи при цьому такі організаційні аспекти планування, як визначення характеру, видів робіт, виконавців, співвиконавців, строків виконання та відповідальних. Іншим недоліком виступає повна відсутність як поточного, так і підсумкового контролю за виконанням планів.
7.2.9. Випереджувальний аналіз
Випереджувальний аналіз включає аналіз гіпотез, моделей та понятійно-категоріальний аналіз. Кожен з них виконує роль невід’ємної складової частини запобігання та профілактики будь-яких негативних чи загрозливих процесів або явищ. Випередження як умова практичних гарантій існування та життєдіяльності в майбутньому включає динамічні багаторівневі системи припущень, різноманітні знаково-символьні, стратифікаційні та інші моделі, які складають підґрунтя формування, розвитку та практичного використання невичерпних пізнавальних можливостей понятійно-категоріального апарату. Зупинимось на цих видах аналізу більш детально.
7.2.10. Аналіз гіпотез
Певні сподівання, уявлення, мрії чи надії, які передували процесам пізнання, виступали рушійною силою і набували реальних обрисів за рахунок викладення певних здогадок та припущень. Саме гіпотеза як форма наукового припущення вірогідності стосунків чи подій дозволяє попередити можливі складності чи протиріччя. Поділяючись на окремі, спеціальні та загальні, прості та складні, теоретичні чи прикладні, індивідуальні, групові та колективні, суб’єктивні й об’єктивні, гіпотези формують основи як наукових теорій, так і буденних поглядів на життя. Аналіз гіпотез має дати відповідь на запитання про те, чи підтвердилась та або інша конкретна гіпотеза, чи спрацювали однаково добре форма та зміст тієї або іншої гіпотези, чи виконала гіпотеза покладену на нею описову або пояснювальну функцію. Ґрунтовні й фактологічно підтверджені відповіді на ці запитання здатні суттєво підвищити роль гіпотез у процесах творчого пошуку.
7.2.11. Аналіз моделей
Модель як система узагальнення найбільш типових зразків організації, будови чи діяльності суб’єктів буття складає центральну ланку на шляху розв’язання віковічних уявлень між бажаним та реальним, можливим та дійсним. Саме аналіз моделей повинен дати відповідь на запитання про те, чи були ці взірцеві уявлення адекватними, дійовими та ефективними. Поділяючись на абстрактні й конкретні, окремі, спеціальні, загальні та глобальні, релігійні й наукові, технічні й суспільні, індивідуальні та групові, моделі забезпечують суб’єкту пізнання можливість краще зрозуміти минуле, дійсне та майбутнє. Модель тим самим стає такою формою зв’язку між операціями, техніками, процедурами та механізмами, які виступають підґрунтям футурологічних, прогностичних, діагностичних та інших засобів творчого пошуку. Оцінювання характеру, повноти, наслідків реалізації моделей у практиці пошукової діяльності є головною умовою підвищення якості та ефективності їх практичного застосування.
7.2.12. Категоріальний аналіз
Категорії як опорні засоби пізнання найбільш суттєвих законів, принципів та механізмів розвитку людини, держави й суспільства потребують найбільш поглибленої уваги до аналізу їх пошукової працездатності. Застосування категорій як засобів отримання певних доказів, використання в ролі критеріїв чи показників розподілу явищ на різні класи, типи та інші різновиди потребує уважного аналізу їх надійності, обґрунтованості, результативності та мотиваційного заряду в розкритті істинної природи явищ. Виділяють емпіричний, емпірико-теоретичний і фундаментальний рівні категоріального аналізу. Характер кожного з рівнів дає змогу оцінити дієвість та ефективність застосування тих або інших базових теорій, методологічних підходів, доктрин, концепцій та парадигм. У такому разі категоріальний аналіз можна порівняти з тими речами і явищами, які не дадуть людині втратити голову, совість чи навіть життя. Більше того, саме категорії здатні виконати роль посоха та компасу на шляху до майбутнього. Водночас слід застерегти від ототожнення категорій лише зі словами та поняттями. Категоріальний аналіз має стосуватись однаковою мірою усіх засобів пізнавальної діяльності, включаючи числа, кольори, звуки, почуття, знаки, символи та інші форми зв’язку людини із зовнішнім та внутрішнім світом. Абсолютизація ж пізнавальної ролі самих по собі понять надасть категоріальному аналізу хибності, збоченості та деструктивізму. Ось чому однією з визначальних вимог виступає виокремлення в процесі категоріального аналізу як об’єктивних, так і суб’єктивних, як усвідомлюваних, так і ірраціональних складових частин творчого пошуку.

7.2.13. Парадигмальний аналіз


Парадигмальний аналіз включає аналіз завдань, проблем та цілей творчого пошуку. Належить до найбільш складних, об’ємних, відповідальних та найрезультативніших засобів пізнавальної діяльності. Парадигмальний аналіз має дати чіткі відповіді на два головних запитання:1) чи правильно обрано взірець для виокремлення проблеми і 2) чи правильні шляхи вирішення проблеми були обумовлені цим взірцем? Відповідь на них передбачає „прив’язку” базових категорій до аналізу конкретних завдань, проблем та мети пошукової діяльності. Розглянемо ці складники більш детально.
7.2.14. Аналіз завдань
Поділяючись на окремі, спеціальні та загальні, фундаментальні й прикладні, теоретичні й практичні, постійні, тимчасові й моментальні, індивідуальні, групові й колективні завдання являють собою різноманітні форми реалізації планів, проектів та програм. Письмова чи усна форма завдань регламентує як процес, так і характер їх виконання. Було б помилковим стверджувати, що наказ чи письмове розпорядження завжди позитивно впливає на виконання завдань. Отже, аналіз завдань має включати дослідження формальних і змістовних, мотиваційних, організаційних, фінансових, правових та інших умов сприяння або протидії реалізації завдань. Особливу увагу слід зосереджувати на умовах реалізації головних і допоміжних завдань, хоча за певних обставин поняття другорядного може набути першочергового визначального значення. Аналіз має давати відповіді на запитання про те, хто конкретно, коли, як, наскільки успішно (або ні) виконав завдання і як це відобразилось на результатах творчого пошуку.
7.2.15. Проблемний аналіз
Проблема як реально існуюча суперечність між дійсним станом об’єкта та предметом удосконалення шляхів його подальшого розвитку потребує спеціального поглибленого і, головне, методологічно спроможного аналізу. Якщо характер цих суперечностей має тенденцію до загострення, то проблема набуває форм сварок, сутичок, конфліктів чи революцій. Було б, однак, помилкою вважати в’ялий, латентний, прихований характер існування проблем вважати за норму і, тим більш, зразок спливання явищ буття. Мистецтво проблемного аналізу полягає в методологічній культурі оперування з законами, принципами й механізмами динамізації зв’язків між проблемами окремими, спеціальними й загальними, індивідуальними й суспільними, другорядними й першочерговими. Не слід також вважати міру шуму, галасливості чи полемічності дискусій кроками до вирішення проблем. Кредитно-фінансова, банківська та управлінська сфера мають за правило вирішувати проблеми без галасу, не прагнучи винести „брудний” одяг на загальний осуд. Отже, як критерії дієвості та ефективності проблемного аналізу мають виступати показники запобігання, профілактики конфліктів, індикатори гармонізації стосунків між сторонами конфліктних відносин.
7.2.16. Цільовий аналіз
Мета є вищою формою прагнень усіх і кожного до надання абстрактним помислам і конкретним діям сенсу, цінностей та ідеалів. Цільовий аналіз як свого роду засіб відфільтровування доброго від злого, поганого від корисного має дати відповідь на два головні питання:1)чи правильно була обрана мета діяльності, а також 2)наскільки правильно були обрані засоби досягнення мети. На практиці ж нерідко буває так, що мета підміняється засобом, що робить неможливим її досягнення. Як справедливо зазначав з цього приводу В.Гьоте: „Приймаючи засоби за мету, люди розчаровуються в собі й інших, через що з усієї їх діяльності нічого не виходить, або ж виходить зворотне від того, до чого вони прагнуть”31. Особливо вибагливим стає цільовий аналіз у процесах творчого пошуку, орієнтованих на здобуття нових знань. Саме цільовий аналіз підтверджує або ж спростовує вихідні закони, принципи, механізми, доктрини, концепції та інші як усвідомлювані, так і позасвідомі засоби пізнавальної діяльності.
7.2.17. Системно – структурний аналіз
Поняття „систем” та „структур” найбільш часто вживаються при обранні методів пошукової і аналітичної діяльності. Однак рідко хто з авторів розуміє, що наміри вирішити уявлення про ціле як упорядковану єдність складових елементів аж ніяк не збігаються з реальним станом безлічі невирішених проблем невизначеності уявлень як про „ціле”, так і про його „елементи”. Спроби ж тлумачити елементи як ознаки певних наук призводять до механістичних, технократичних, біхевіористичних, соціалогізаторських та їм подібних псевдосистемних редукціоністських підходів. Отже, чи можна взагалі й чи доцільно у зв’язку з цим використовувати даний підхід у принципі?

Ми вважаємо, що не тільки можна, а й необхідно, однак за умов обов’язкового виконання однієї вимоги – подолання методологічної бідності та теоретичної обмеженості традиційних системних підходів. Головними недоліками традиційних форм системного підходу є:

1) нівелювання проблем структурної організації як самих “елементів”, так і “цілого”;

2) відсутність діалектичних механізмів взаємопереходів між “частиною” і “цілим”;

3) ігнорування якісної відмінності між рівнями організації частин у структурі цілого;

4) неспроможність реалізації рефлексологічних засад;

5) нездатність стратифікувати засоби пізнання і реальних перетворень за критеріями дієздатності та ефективності.

Запропонована ж нами модель (табл. 5) є дійсно цілісною і „системною”, у якій кожна зі складових частин є динамічно змінюваною й несе у собі потенціал подальшого розвитку людини, держави і суспільства.



Таблиця 5


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconВолодар дум століття
...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconПриродознавство Міні-проекти
Впровадження проектної технології спрямоване на стимулювання інтересу учнів до пошуку інформації, розвиток дитини через розв'язання...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconБойко Ю. О. наук співроб. Нбув, канд. іст наук
Формування, систематизація, реконструкція, наукове використання та популяризація архівних матеріалів вченого дають змогу здійснити...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconТі люди, що живим поета знали, не відали, яким єдиним він зі світом був: його лицем ставали
Двадцяте століття принесло людству не лише зло й найбільші земні трагедії, але й спонукало до пошуку шляхів до втраченої гармонії,...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconЗагальноосвітній навчально – виховний комплекс І – ІІІ ступенів «Школа – інтернат – гімназія»
Розробка представлена в ході проведення естафети методичних розробок «Від творчого прийому до творчого уроку та заходу» І рекомендується...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconВпровадження методів активізації
У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи ( або методи активізації пізнавальної діяльності ), що...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку icon«Краса чистих людських стосунків та пошуку щастя у новелах Б. Лепкого та О. Генрі»
Тема уроку: «Краса чистих людських стосунків та пошуку щастя у новелах Б. Лепкого та О. Генрі»
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку icon1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
Зі злочинністю. Саме криміналістика на основі своїх наукових досліджень та розробок пропонує оперативно-розшуковим працівникам, слідчим,...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку icon«Світова література» Синельниківський район Головіна Неля Григорівна, вчитель світової літератури «Вивчення життєвого і творчого шляху М. Булгакова засобами інноваційних технологій»
«Вивчення життєвого і творчого шляху М. Булгакова засобами інноваційних технологій»
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку icon«Вічне буяння молодості, енергії, духу, пошуку, тривання гри і наснаги…».



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка