А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку



Сторінка9/10
Дата конвертації12.03.2018
Розмір2.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тематика індивідуальних завдань
1.Минуле, сучасне та майбутнє герменевтичних методів.

2.Методологічна спроможність аналітичних методів: стан і проблеми.

3.Поняття та особливості системно-структурного аналізу.

4.Парадигмальний аналіз у системі методів творчого пошуку.

5.Природа і роль кореляційного аналізу в пошуковій діяльності.

6.Творчі можливості євпраксографічних методів.

7.Синергетичні методи в системі засобів творчого пошуку.

8.Поняття, сутність та різновиди компаративістських методів творчого пошуку.

9.Акмеологічні методи як засіб творчого пошуку.
Список рекомендованої літератури
Брудный А.А. Психологическая герменевтика: Учеб. Пособ. – М.: Лабиринт, 1998. – 335 с.

Хайдеггер М.Время и бытиё: Статьи и выступления: Пер.с нем. – М.:Республика, 1993. – 447с.

Гугнин А.М., Корбан Г.О.Очерки методологии социального познания: Учеб.пособие. – Д, 1997.- 100с.

Фаренік С.А.Логіка і методологія наукового дослідження: Наук. Метод. посіб. – К,:УАДУ, 2000. – 340с.

Уёмов А.И. Основы практической логики с задачами и упражнениями. – О.: ОГУ им. И.И.Мечникова, филос. отделение ИСН, 1997. – 388 с.

Рузавин Г.И. Логика и методология научного поиска. – М., 1986

Рузавин Г.И. Методология научного исследования. – М.: ЮНИТИ, 1999. -318 с.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія: Підруч. –К.: Лібра, 1999. – 620 с.

Коршунова Л.С., Пружинин Б.И. Воображение и рациональность. Опыт методологического анализа познавательных функций воображения. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 182 с.

Парахонский Б.А. Метод и стиль творческого мышления // Логико-гносеологические исследования категориальной структуры мышления. – К.: Наук. думка, 1980. – С. 47-65.

Попович М.В. Категориальные структуры в естественнонаучном знании // Логико-гносеологические исследования категориальной структуры мышления. – К.: Наук. думка, 1980. – С.144-191.
Тема 8

Інтерактивні методи творчого пошуку
8.1. Поняття інтерактивних методів (ІМ).

8.2. Предметна область ІМ.

8.3. Принципи успішної реалізації ІМ.

8.4. Особливості та види усного спілкування

8.5. Використання секретів ораторського мистецтва при застосуванні ІМ.

8.6. Специфіка засобів реалізації ІМ.

8.7. Методи переключення уваги.

8.8. Технології підготовки, організації та реалізації ІМ.

8.9. Використання можливостей ЗМІ при застосуванні ІМ.

8.10. Методи розробки прес-релізів.

8.11. Методи прес-конференцій.

8.12. Методи відвідування об’єктів

8.13. Методи участі в заходах.

8.14. Методи звернень до владних та громадських організацій.

8.15. Методи телеконференцій, відеоконференцій та супутникових мостів.

8.16. Організаційні вимоги до застосування ІМ.


8.1. Поняття інтерактивних методів
У перекладі з латини „інтер” означає „поміж”, „серед” і являє собою відносно молоду галузь знань на стику риторики, соціальної психології, логіки, соціології комунікацій та методології. Сьогодні в якості базового може розглядатись визначення інтерактивних методів (ІМ) як системи комунікативних засобів, спрямованих на встановлення гармонійних відносин між людиною, державою і суспільством. Отже, ІМ виступають і наукою, і мистецтвом взаємодії, взаєморозуміння та взаємозв’язку, а також інструментом системи управління процесами виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів інтелектуальної діяльності.

Виконуючи роль пошукового, ділового та творчого спілкування, ІМ являють собою синтез мистецтва комунікації, спрямованого впливу та сприйняття запропонованої суб’єктом взаємодії наукових, політичних, правових, економічних, соціокультурних, сільськогосподарських, виробничих, кредитно-фінансових, банківських, управлінських, освітянських та інших складників життєдіяльності суб’єктів соціальної реальності. Отже, ІМ охоплюють діяльність суб’єктів соціуму в процесі соціальної трансформації. В якості об’єктів впливу ІМ виступають цілі, завдання, мотиви, технології, інтереси, норми, механізми та інші засоби взаємодії суб’єктів соціуму. Дії, пов’язані з реалізацією ІМ, мають ураховувати матеріальні та соціальні витрати, які пов’язані з організацією саммітів, симпозіумів, конференцій, дискурсів, семінарів, круглих столів, а також з програмно-методичним та концептуальним забезпеченням їх підготовки, організації та проведення.

ІМ мають забезпечити:


  • гармонізацію взаємодії між суб’єктами;

  • розвиток та реалізацію творчого потенціалу;

  • сприяння вирішенню актуальних проблем.

ІМ не повинні виконувати роль:

  • засобу гіперполітизації суспільства;

  • інструменту грубої пропаганди;

  • набору хитрощів та трюків.


8.2. Предметна область ІМ
Предметна область ІМ включає вибір напрямів та конкретних засобів досягнення мети. Цілісність об’єктів соціальної взаємодії висуває особливі вимоги до застосування ІМ. Головна з них полягає у визначенні надійної методологічної бази. Кожен з ІМ повинен відповідати таким вимогам:

  • здатність забезпечити соціальним контактам прозорість, передбачуваність, надійність та стабільність;

  • планування дій та прогнозування результатів соціальної взаємодії;

  • позитивна мотивація процесів взаємодії та співробітництва;

  • достовірність отриманої інформації;

  • оцінка якості та ефективності творчої діяльності;

  • сприяння укріпленню та подальшого розвитку критеріїв гуманізму, віри, добра, справедливості та інших духовних цінностей.


8.3. Принципи успішної реалізації ІМ.
Практична реалізація ІМ має відповідати таким принципам:

  • дотримання вимог прямого та зворотного зв’язку;

  • забезпечення безперервного потоку достовірної інформації;

  • надання інформаційним потокам багатоканальності та оперативності;

  • гарантування повноти та об’єктивності інформації;

  • надання простоти та зрозумілості інформаційним повідомленням ;

  • врахування особливостей та специфіки аудиторії;

  • подолання рівня буденної свідомості та „здорового глузду”;

  • застосування стимулюючих мотиваційних впливів;

  • безпощадного винищення псевдооригінальності, кривлянь, примх та химерності;

  • терплячого пошуку узгоджених позицій;

  • поступового підвищення рівня творчого конструктивізму;

  • неприпустимості використання ІМ в асоціальних та антигуманних цілях.


8.4. Особливості та види усного спілкування:
Майстерність спілкування визначається мистецтвом володіння словом і розкривається стилями та культурою мислення. До найпоширеніших видів спілкування відносять міжособистісні, суб’єкт-об’єктні та об’єкт-об’єктні.

Усні спілкування за формою підрозділяються на 1) монологи як такі різновиди ораторського мистецтва, у яких провідна роль належить рівню розвитку суб’єкта та його акторській майстерності, 2) доповіді наукові, політичні, залікові, 3) бесіди особисті, групові, колективні, 4) наради службові, оперативні, спільні, 5) засідання кафедри, президії, ради, 6) переговори ділові, поточні, представницькі, 7) круглі столи, 8) збори, 9) дискусії як форми обговорення питань на зборах, засіданнях, у пресі, а також 10) дискурси як форми стислого розкриття суті обговорюваної проблеми

Організація та проведення усних форм спілкування має враховувати особливості фаз адаптації, реалізації та фіналу. Адаптивна фаза має забезпечити контактування між співрозмовниками, фаза реалізації спрямовується на досягнення мети спілкування, а фінальна фаза передбачає інтелігентне завершення процесу спілкування.

Ураховуючи, що на усні форми спілкування витрачається понад 80% робочого часу, головне завдання ІМ полягає в тому, щоб хоча б маленька частина цих відсотків спрямовувалась на отримання нових знань, нових підходів та рішень актуальних проблем. Практичній реалізації цього завдання сприятиме урахування таких особливостей застосування ІМ:

- можливості сприйняття та спрямування особистого емоційного впливу;

- забезпечення процесам спілкування синхронності та порядку;

- адекватність застосування випереджальних форм реагування;

- відносна доступність та дешевизна;

- адресність впливу;

- інтимність, довіреність, відкритість;

- комплексність у використанні знаково-символічних систем (звукова, лінгвістична, паралінгвістична (інтонації), кінесична (жест, рух, міміка) 35

За ступенем загальності методи усного спілкування поділяються на загальні, спільні, спеціальні та окремі (одиничні):



  1. До загальних методів відносять бесіду, інтерв’ю, різноманітні форми опитувань, у тому числі До найбільш відомих різновидів опитувань відносять опитування за місцем роботи, проживання, навчання, відпочинку чи лікування, очні та заочні, вільні та стандартизовані, поштові, телефонні, інтерактивні, локальні, масові, вибіркові, моніторингові, періодичні, аудиторні.

  2. До спільних форм усного спілкування відносять суб’єкт-суб’єктні (між кількома особистостями), суб’єкт-об’єктні (між особистістю та групою, колективом або державою) та об’єкт-об’єктні (між групами, колективами, державами тощо);

  3. До спеціальних форм усного спілкування відносять: біржеву практику (жестова мова брокерів: рука витягнута вперед, долонями до себе-бажаю слухати; рука витягнута вперед, долонями назовні - бажаю продати; пальці підняті вверх - ціна акцій), мову глухонімих, азбуку Морзе, кодові позначення та інше.

8.5. Використання секретів ораторського мистецтва під час застосування ІМ:

З метою підвищення якості та ефективності використання ІМ у процесах творчого пошуку необхідно спиратись на безцінний досвід видатних ораторів минулого та сучасності. Неосяжні досягнення риторики навряд чи можливо „умістити” в обмежене коло уявлень та вимог. І все ж таки є у цьому досвіді найбільш, так би мовити, рельєфні умови, дотримання яких є головним критерієм успіху. До головних з них, на наш погляд, мають бути віднесені такі таємниці ораторського мистецтва:

- „програвання” в уяві до найменших дрібниць головних формальних та змістовних ознак інформаційного повідомлення;

- структурування інформації відповідно до вимог програмного забезпечення (актуальність, мета, проблема, завдання, засоби рішень...);

- адресність поданої інформації;

- регулювання впливу інформації з використанням сугестивних методів (апеляція до емоцій, почуттів, смаків, звичок та іншої специфіки аудиторії);

- спілкування з усіма як з одним (тобто, дотримання принципу „об’єктивного персоналізму”);

- застосування усього спектра інформативних, переконуючих, приваблюючих, стимулюючих та мотивуючих впливів.



8.6. Специфіка засобів реалізації ІМ

Здатність ІМ сприяти творчому пошуку визначається як свідомим, так і інтуїтивним дотриманням вироблених історією норм, принципів, механізмів та законів. Оскільки їх аналіз має виступити окремою темою досліджень, ми спробуємо у досить стислій формі зосередити увагу на практичній реалізації тих визначальних вимог, які максимально сприятимуть формуванню, виявленню, розвитку та реалізації невичерпного творчого потенціалу як окремих особистостей, так і соціальних спільнот. До головних з них, на нашу думку, слід віднести:

- зрозумілість викладення суті (простота, “людськість” форм);

- доказовість (аргументованість);

- послідовність(структурованість;

- парадоксальність (динамізації емоційних, почуттєвих підкріплень);

- композиційна цілісність (завершеність „картини” виступу чи повідомлення);

- фактологічна прив’язаність (ілюстративність, наочність);

- динамічний стиль (надійність-доступність):
Р
Пристрасність

Упевненість

Емоційність

Особисте ставлення


аціональність

Логічність

Фактологічність

Переконливість

- диспозиційний конформізм (етична, лексична, стилістична, нормативна прив’язка до специфіки середовища та аудиторії);

- застосування спеціальних методів регулювання темпу, ритму, тембру, характеру та стилю спілкування.



8.7. Методи переключення уваги

Застосування різноманітних за формою, тривалістю впливу ІМ потребує певного регулювання уваги співрозмовника. Існує досить багато як усвідомлюваних, так і позасвідомих методів регулювання уваги. Однак орієнтованість ІМ на творчий пошук передбачає свідоме використання найбільш дійових та ефективних методів, до яких відносять, перш за все, такі:

- методи розрядки – комплекс процедур оптимізації стану суб’єкта шляхом цілеспрямованого впливу у вигляді байки, жарту, анекдоту, репліки, коментарю, посмішки, жесту тощо;

- метод ініціації (ентузіазму) – форма активізації підготовки та прояву професійного, інтелектуального та духовного потенціалу суб’єкта в процесі соціальної взаємодії;

- метод „зараження” – активізація емоційно-чуттєвих складових процесів мотивації діяльності суб’єктів застосування ІМ;

- метод новизни – процес зацікавленості суб’єктів можливістю відкриття раніше невідомих форм та засобів розвитку людини, держави й суспільства;

- метод “контрастного душу” – охолодження розбурханих фантастичних уявлень обмеженням реальних можливостей людей, держави й суспільства.

8.8. Технології підготовки, організації та реалізації ІМ

Ділові бесіди, наради, конференції та інші форми роботи з інформацією є, перш за все, цілеспрямованими видами комунікативної взаємодії, підготовка, організація та проведення яких потребують певної технологічної послідовності та узгодженості дій. Саме від цього залежатиме те, наскільки ефективно той чи інший метод інформаційної взаємодії здатен буде виконати роль певного „каталізатора” пошукової діяльності як умови отримання нових знань. Основу будь-яких ІМ складають, як відомо, історично обумовлені системи законів, принципів, норм та морально-етичних диспозицій. Водночас практика застосування ІМ у сфері творчого пошуку потребує особливої уваги до процесів їх підготовки, організації та практичного застосування. Однією з визначальних вимог технологізації цього процесу є планування процесу застосування того чи іншого ІМ. До базових вимог планування процесів підготовки, організації та практичного застосування ІМ належать такі технологічні процедури:

а
1. Стратегічний

план
) підбір та систематизація базової інформації;

б) аналіз проблемної ситуації та системи обставин;

в) дані про учасників процесу творчого пошуку;

г) моделювання потенціалу та можливостей творчої організації;


2. Робочий план

а) ключові поняття;

б) цифри, факти та основні поняття;

в) норми початку та завершення роботи;

г) місце, час, тривалість;


3. Спеціальний план


А) підготовка місця зустрічі;

Б) аксесуари, ведення процесів спілкування;

В) переклад, фіксація, аналіз та зберігання інформації



8.9. Використання можливостей ЗМІ під час застосування ІМ

Існуючий розрив між науковою та громадською свідомістю й досі залишається значним і неподоланим. Більше того, нерідко домінують погляди на громадську свідомість як на щось другорядне, відстале від досягнень науки та аморфне утворення, яке лише тягне суспільство назад. Започатковані у ХХст. тенденції до демократизації відносин між наукою та суспільством багато в чому мають завдячувати саме ЗМІ, діяльність яких базується на принципах відкритості, достовірності та доступності інформації. Отже, на зміну етиці зневажливого ставлення до громадськості все більш впевнено приходить етика рівноправного спілкування з громадськістю. У цьому відношенні без перебільшення можна сказати, що визначальна роль на шляху активізації громадської свідомості до творчих знахідок належить саме ІМ, практичне використання яких має базуватись на таких принципах:



  • забезпечення двостороннього зв’язку;

  • гармонізації відносин між владою і суспільством;

  • взаємодовіри до якості та надійності інформації;

  • зваженості оцінювань, суджень, коментарів, заяв та інших форм масового інформування;

  • новизни, актуальності, спроможності як головних умов формування читацького інтересу;

  • професійної та громадянської етики;

  • світоглядної, ідеологічної та політичної культури;

  • персональної відповідальності за якість інформації;

  • участі громадян у формуванні стратегії і тактики управління ЗМІ;

  • профілактики та запобігання брехні, зловживанням та іншим надзвичайним і асоціальним явищам;

  • використання „Прес-релізів” як найбільш поширених способів передачі інформації (пошта, комп’ютерний зв’язок тощо);

  • формалізації обліку, аналізу та корекції списку одержувачів інформації (створення робочих, додаткових та уточнюючих списків);

  • забезпечення конкурентоспроможності джерел інформації (стиль, форма, точність, наочність, відкритість, відсутність прикметників вищого ступеня, містики, туманних міркувань).

8.10. Методи розробки прес-релізів.

Використання одного з найвідоміших методів роботи з інформацією потребує ретельного виконання як формальних, так і змістовних вимог до створення документального джерела інформації. Головні з цих вимог потребують:



  • використовувати тільки один бік аркуша;

  • залишати достатньо широкі поля справа і зліва;

  • подавати матеріал тільки через два інтервали;

  • забезпечувати лише машинне (комп’ютерне) друкування;

  • не допускати ніяких підкреслювань у назві;

  • дотримуватись абзаців;

  • у заголовку розкрити суть інформації;

  • на початку релізу вказати: назву, адресу, телефон денний-нічний, повторити в кінці та вказати ПІП, телефон особи, яка надасть додаткову інформацію;

  • не робити прес-реліз більше 1 сторінки;

  • уникати надскладних і незнайомих термінів (за винятком спеціально підготовленої аудиторії);

  • уникати слів-паразитів, занадто великих слів та надмірної кількості великих літер;

  • писати числівники, лапки, відсотки, градуси словами.

8.11. Методи прес-конференцій

У перекладі з латини конференція означає зібрання в одне місце представників впливових наукових, політичних, правових, військових та інших кіл, які з часом стали проходити за участю преси й отримали назву „прес-конференцій”. Подібні заходи суттєво впливають на розвиток провідних сфер життєдіяльності суспільства й тому потребують уважного та відповідального ставлення до їх підготовки та проведення. Практична ж реалізація завдань з їх підготовки, організації та проведення обов’язково має впливати з таких аксіоматичних положень, згідно з якими прес-конференції:



  • є одним із найбільш дійових та ефективних інтерактивних методів;

  • поділяються на загальні, спеціальні, технічні, систематичні, тематичні.

  • потребують серйозної, багатопланової та ґрунтовної підготовки, без якої може набути смішних, наївних та поганих форм і наслідків;

  • необхідні для демонстрації підходів, теорій, зразків, досягнень, роз’яснення спірних чи незрозумілих аспектів, а також для передачі „фонової” („неофіційної”) інформації;

  • вимагають коктейлів, „шведських столів”;

  • потребує чіткої організації, своєчасності, пунктуальності (час, місце, ПІП доповідача, тема, деталі (без нюансів) та ін.);

  • попереднє повідомлення здійснюється приблизно за 5-7 днів;

  • дають змогу використовувати дискурси, диспути, синектичні сесії та інші нові й нетрадиційні методи творчого пошуку.

8.12. Методи відвідування об’єктів

Будь-який проект чи план у ході практичної реалізації потребує різноманітних доробок, уточнень, коректив та інших змін, переважна кількість яких має творчий характер. Отже, тому, хто розробив, придбав чи використовує об’єкт, вкрай необхідна інформація для вирішення як поточних, так і стратегічних завдань. Тому одним із найбільш дійових у цьому відношенні виступає метод відвідування об’єктів, який складає реальне, а не абстрактне чи заочне враження про реальний стан речей. Саме комплексність, системність дає підстави для створення уявлень про цілісну картину справ на об’єкті. Отже, під час застосування цього методу слід ураховувати, що відвідування об’єктів:



  • забезпечують взаємодію візуально-слухової, документальної та інших видів інформації;

  • передбачають організацію екскурсій, демонстраційних показів;

  • включають харчування, транспортні, побутові та інші витрати;

  • потребують обрахування та обліку значної кількості “дрібниць” (екскурсоводи, доповідачі, фото на пам’ять, платна інформація).


8.13. Методи участі у заходах

Процеси творчого пошуку так або інакше включають заходи, які умовно можна поділити на бажані та примусові. Бажані супроводжуються прагненням узяти в них участь, а примусові роблять таку участь невідворотною. Однак сам по собі характер заходу аж ніяк не впливає на якість та ефективність творчої діяльності. Творчу ефективність та результативність заходу визначає якість його підготовки, організації та проведення. До заходів, на яких можна успішно вирішувати завдання пошукової діяльності, включають звані обіди, вечері, зустрічі, конференції, симпозіуми, з’їзди, мітинги тощо. Однак організатори подібних заходів мають створювати учасникам максимальні зручності для обміну інформацією, щоб під час аналізу та обговорення проблем було добре чути, добре видно, а також зручно здійснювати операції щодо роботи з інформацією.



8.14. Методи звернень до владних та громадських організацій

Суттєво впливають на розвиток та реалізацію творчого потенціалу звернення громадян до владних та громадських організацій. Подібні звернення можуть мати форму листів, скарг, претензій, пропозицій, аналітичних оглядів, коментарів, прохань, вимог тощо. Для того, щоб отримана інформація не залишалася поза увагою й розкривала особливості різних прошарків, верств населення, типологію та параметричні дані інформаційного простору, доцільно застосовувати контент-аналіз. Регулювання інформаційних потоків з метою розширення поля пошукової діяльності потребує уніфікації форм діловодства з метою зібрання, фіксації, збереження, аналізу та подальшого використання отриманої інформації. Крім того й самі громадяни нерідко пропонують оригінальні творчі підходи та рішення. Упорядкування відповідей на значну кількість звернень також повинне залишати місце для творчого підходу, а не зводити усе до простих формалізованих відписок.

Особливу увагу слід звертати на роботу із зовнішніми зверненнями, відповіді на які мають готуватись ретельно, бути продуманими, обґрунтованими і, безумовно, грамотними. На практиці ж далеко не завжди буває так, що суттєво знижуються можливості впливу звернень на розвиток і реалізацію творчого потенціалу як громадян власної держави, так і представників міжнародних підприємств, рухів, партій, організацій та установ.

8.15. Методи телеконференцій, відеоконференцій та

супутникових мостів

Розвиток інформаційних технологій суттєво розширює можливості розроблення та використання таких нових і нетрадиційних методів, як проведення телеконференцій, відеоконференцій та супутникових мостів. Творчі можливості цих методів визначаються тим, що вони:



  • ефективні під час поставлення та розв’язання глобальних проблем;

  • дозволяють вирішувати проблеми розвитку великих соціальних систем;

  • відрізняються оперативністю, доступністю та всеосяжністю;

  • вимагають значної підготовчої роботи та високого професіоналізму організаторів.

8.16. Організаційні вимоги до застосування ІМ

Під час практичного застосування ІМ акцентується увага на найбільш суттєвих аспектах управління процесами їх підготовки, організації та практичного використання. До головних організаційних вимог цього процесу належать:



  • розроблення стратегічних, поточних та робочих планів;

  • розроблення поточних, проміжних та підсумкових звітів;

  • обґрунтування схем, моделей та графіків їх застосування;

  • створення спеціальних та окремих методичних і процедурних модулів застосування системи загальних ІМ;

  • розроблення проектів сценаріїв та механізмів застосування методів за нормальних та екстремальних умов їх реалізації;

  • опрацювання епізодів та деталей взаємодії керівників, відповідальних виконавців, співвиконавців та учасників;

  • узгодження термінів, кошторисів, засобів (технічних, наукових, матеріальних, фінансових, художніх), умов (приміщення, середовище) та побутового обслуговування (харчування, прибирання, наявність телефонного зв’язку, охорона, штат).

Контрольні запитання

1. У чому полягають сутність, мета і завдання ІМ?

2. Які принципи забезпечують успіх використання ІМ?

3. Чим обумовлені пізнавальні особливості видів усного спілкування?

4. Які секрети застосування ІМ Вам відомі?

5. Як методи престижної реклами (ПР) впливають на процеси творчого пошуку?





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconВолодар дум століття
...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconПриродознавство Міні-проекти
Впровадження проектної технології спрямоване на стимулювання інтересу учнів до пошуку інформації, розвиток дитини через розв'язання...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconБойко Ю. О. наук співроб. Нбув, канд. іст наук
Формування, систематизація, реконструкція, наукове використання та популяризація архівних матеріалів вченого дають змогу здійснити...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconТі люди, що живим поета знали, не відали, яким єдиним він зі світом був: його лицем ставали
Двадцяте століття принесло людству не лише зло й найбільші земні трагедії, але й спонукало до пошуку шляхів до втраченої гармонії,...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconЗагальноосвітній навчально – виховний комплекс І – ІІІ ступенів «Школа – інтернат – гімназія»
Розробка представлена в ході проведення естафети методичних розробок «Від творчого прийому до творчого уроку та заходу» І рекомендується...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку iconВпровадження методів активізації
У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи ( або методи активізації пізнавальної діяльності ), що...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку icon«Краса чистих людських стосунків та пошуку щастя у новелах Б. Лепкого та О. Генрі»
Тема уроку: «Краса чистих людських стосунків та пошуку щастя у новелах Б. Лепкого та О. Генрі»
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку icon1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
Зі злочинністю. Саме криміналістика на основі своїх наукових досліджень та розробок пропонує оперативно-розшуковим працівникам, слідчим,...
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку icon«Світова література» Синельниківський район Головіна Неля Григорівна, вчитель світової літератури «Вивчення життєвого і творчого шляху М. Булгакова засобами інноваційних технологій»
«Вивчення життєвого і творчого шляху М. Булгакова засобами інноваційних технологій»
А. В. Решетніченко Методи творчого пошуку icon«Вічне буяння молодості, енергії, духу, пошуку, тривання гри і наснаги…».



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка