Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод»



Скачати 104,69 Kb.
Дата конвертації26.04.2017
Розмір104,69 Kb.

Тема. Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод»)

Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади.
Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод», розкрити історичну основу балади та її художнє переосмислення, на прикладі балади «Альпухара» показати прагнення поета підняти патріотичний дух поневолених поляків;

розвивати навички пошукової роботи, виразне читання, культуру мовлення, естетичні смаки;

виховувати почуття патріотизму, толерантного ставлення до інших народів.
Обладнання: портрет А.Міцкевича, фото пам’ятника поету у Львові, пересувна книжкова виставка «А.Міцкевич – національний пророк Польщі», музичний супровід (Ф.Шопен. Етюд «Революційний»)
Тип уроку: рольова гра
О краю мій, Литво!..

Яка ти дорога, лиш той збагнути може,

Хто втратив раз тебе…

А.Міцкевич
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми і мети уроку

Слово вчителя.

Міцкевич — найвидатніший польский поет. Його роль для польської літератури можна порівняти з роллю Пушкіна для російської літератури, Шевченка — для української, Роберта Бернса – для шотландської, Шандора Петефі – для угорської.

Міцкевич був родоначальником нової польської літератури й нової польської мови. Геніальний поет, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху, Адам Міцкевич шанується поляками як “національний пророк.”.

Жив він у часи, коли Польща була поділена між сусідніми Росією, Австрією і Пруссією. Будучи вірним сином своєї батьківщини, Міцкевич почав боротися за незалежність Польщі усіма доступними йому засобами, зокрема – поетичною творчістю (хоча згодом він навіть формував збройні об’єднання для боротьби за незалежність Польщі).



І поема (віршована «історична повість») “Конрад Валленрод” (1828) була в цій його боротьбі однією з ключових. Саме цьому твору ми і присвячуємо наш урок.
ІІ Розкриття теми уроку

  1. Повідомлення біографів.

    • Mіцкевич (Mickiewicz) Адам Бернард народився 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся біля міста Новогрудка, що входить нині до складу Білорусії. Раніше білоруські землі належали Литві, тому Міцкевич і називає своєю батьківщиною Литву. Батько його, Микола Міцкевич, адвокат, належав до дрібнопомісної шляхти. У будинку Міцкевичів жили волелюбні традиції польських патріотів. Микола Міцкевич сам брав участь у народно-визвольному повстанні 1794 року під керівництвом Тадеуша Костюшка й намагався прищепити почуття патріотизму та волелюбності своїм дітям.




    • Рано втративши батька, Міцкевич ще з дитинства привчався до самостійного трудового життя. «Мати мені якось сказала, - згадував поет, - пишеш, як курка лапою; коли б ти був великим паном тоді б за тебе секретар махав пером, а ти ж бідний шляхтич і повинен сам собі допомогти».




    • Після закінчення школи Адам їде у Вільно , де за казенний кошт вступає на фізико-математичний факультет університету, на якому провчився рік. Навесні 1816 року перейшов на історико-філологічний факультет, що його закінчив у 1819 році. Серед професорів університету були видатні учені й громадські діячі. Тут читав лекції Йоахім Лелевель — родоначальник польської історіографії, брати Снядецькі та ін. Йоахім Лелевель, учитель Міцкевича в роки студентства, пізніше став його близьким другом. Протягом усього свого життя Левель стояв у центрі польського революційного руху.




    • Потім Міцкевич вчителював у Ковно (нині Каунас), 1819—1823). У Ковно Міцкевич побачив незвичайну бідність і убогість народу, гнобленого царською владою і царською поліцією.




  1. Повідомлення літературознавців (запрошені члени літературного гуртка)




  • Це сприяло формуванню революційних поглядів поета, розумінню необхідності рішучої боротьби за визволення народу. Еволюція у світогляді молодого Міцкевича визначила багато в чому й розвиток його творчості. У своїх ранніх творах (до 1820 року) Міцкевич продовжував традиції класицизму, характерного для літератури XVIII століття. Міцкевич пише в цей час антиклерикальну повість «Анеля» у дусі Вольтера, поему «Картопля» і трагедію «Демосфен». Вже в цих творах Міцкевича звучать патріотичний пафос, віра в прогрес, мрія «про часи прийдешні», коли народи, забувши чвари, «у велику родину з'єднаються».




  • Ранні твори Міцкевича (перший вірш опублікований у 1818 році) свідчать про захоплення вільнолюбними традиціями Освіти (переклад уривка з «Орлеанської діви» Вольтера; поеми «Мешко, князь Новогрудка», 1817, «Картопля», 1819). З 1817 року брав участь у створенні й діяльності патріотичних молодіжних гуртків («прихильників чеснот»), найбільш значними творами цього періоду були «Пісня Адама» — перший гімн філоматів, «Пісня філаретів», написав для них низку програмних віршів, зокрема «Оду до молодості» (1820), перейняту романтичним ентузіазмом молоді, що мріяла про боротьбу за волю. Вихованець Вільнюського університету, він вступив у таємне польське товариство молоді — «філоматів», що у своїй програмі проголошувало прагнення до знань, але насправді прагнуло до визволення і об'єднання Польщі.


3. Повідомлення біографів

  • Арештований (1823) у справі філоматсько-філаретських організацій, Міцкевич був у 1824 році висланий з Литви і до 1829 року перебував у Росії й Україні (Петербург, Одеса, Москва Київ, Єлисаветград, Харків, подорожував по Криму, знову Петербург). В Росії зблизився з декабристами і видатними діячами культури, пошану до яких проніс крізь усе своє життя.


4. Слово вчителя

Творчість Міцкевича мала великий відгомін і в українській літературі, відіграла помітну роль у формуванні революційної естетики Шевченка, зокрема його політичні сатири (поеми "Сон", "Великий льох"). Перші відомості про польського поета Шевченко міг дістати від студентів-поляків Петербурзького університету та учнів Академії мистецтв і діячів культури, які близько знали Міцкевича (К Брюллов, В. Жуковський та ін.). Величезне враження і певний вплив на українського поета справили заборонені цензурою твори Міцкевича — 3-я частина драматичної поеми "Дзяди" (1833) разом з епічним циклом "Уривок", що являє собою памфлет на самодержавну Росію, "Книги польського народу і польського пілігримства" (1833) тощо. Глибше Шевченко ознайомився з творчістю Міцкевича на засланні, де перебував разом з польськими революціонерами.

За свідченням О. Афанасьєва-Чужбинського, у Шевченка були спроби перекладати твори Міцкевича. Є відомості, що через М. Савича він передав для Міцкевича y Париж рукопис своєї поеми "Кавказ". Ім'я Міцкевича і його твори він згадував у повісті "Художник", у листах до Б.Залесъкого. До образів польського поета Шевченко звертався і в незакінченій драмі "Невеста" ("Песня караульного у тюрьмы").

5. Повідомлення літературознавців


  • Вершиною творчості Міцкевича цього періоду стала поема «Конрад Валленрод», що вийшла друком у 1828 році. Це патріотична поема, сюжет якої узятий з історії XIV століття. Поема Міцкевича закликала до боротьби за свободу батьківщини, в ім'я якої не страшні ніякі жертви. Саме так сприйняли її польські патріоти в дні повстання 1830 року: вона була для них бойовим закликом до дії. Високу оцінку отримала поема Міцкевича в середовищі російських літераторів. Ксенофонт Полєвой писав: «Численне коло російських шанувальників поета знало цю поему, не знаючи польської мови, тобто знало її зміст, вивчало подробиці і красу її.»



  • В поемі описана доля патріота-литовця, що дитиною потрапив у полон до хрестоносців – рицарів німецького Тевтонського ордена. Він не пам’ятає навіть свого справжнього імені, в його дитячій свідомості залишилися лише уламки тьмяних спогадів про Литву, рідну сім’ю, й усе це залите криваво-червоним відсвітом пожежі, яка палала в його домі під час страшного нашестя хрестоносців, коли в нього відібрали і свободу, і батьків, і батьківщину. Отримавши в німців ім’я Вальтер Альф, бранець згодом став майстерним вояком. Повернувшись до Литви, він почав захищати її від тевтонців. Але тим допомагала вся Європа, тому Литва, попри мужність своїх синів, у відкритій боротьбі з могутнім орденом була приречена на неминучу поразку, і Вальтер Альф це добре розумів.



6. Слово вчителя

Епіграфом до поеми Міцкевич взяв слова Макіавеллі Нікколо ді Бернардо - італійського політичного діяча, письменника і дипломата : «Dovete adunque sapere come sono due generazioni da combatterebisogna essere volpe e leone»( Позаяк повинні ви знати, що є два способи боротьби… тому потрібно бути лисом і левом) . Чому саме їх? Герої поеми, не маючи змоги подолати ворога силою, отримують перемогу хитрістю.

І тому Вальтер Альф, ураховуючи нерівність сил між Литвою і тевтонським орденом, змушений був “перетворився з лева на лиса”, назвавшись німецьким графом Конрадом Валленродом. Виявивши чудеса сміливості у хрестових походах1 проти мусульман, литовець Вальтер Альф очолив Тевтонський орден і привів його до нищівної поразки. Литовський герой загинув, але й “стоголова німецька гідра” була знищена.
7. Слово істориків


  • Ця ситуація нагадує співвідношення сил між могутньою тоді Російською імперією і знекровленою пошматованою Польщею. Саме думка про необхідність боротьби за звільнення Польщі, навіть попри могутність Росії, і закладена до підтексту (прихованого змісту) поеми «Конрад Валленрод».




  • В 1830 році, через два роки після виходу поеми в світ, поляки повстали, а сигналом до загальнонаціонального повстання став штурм у Варшаві Бельведерського палацу, де перебували російські урядовці. Про величезну роль Адама Міцкевича і його поеми у підготовці польського національно-визвольного повстання 1830 року один із його учасників писав, що слово стало ділом, а «Валленрод» - Бельведером.


8. Слово вчителя

У поемі “Конрад Валленрод” балада “Альпухара” займає особливе, ключове місце. Вона лунає, коли литовський князь Вітольд, засліплений жагою влади, сам прийшов до рицарів-тевтонців і закликав німців іти війною на Литву. Серце литовця Вальтера Альфа, змушеного грати роль ворога Литви німця Конрада Валленрода, якого до того ж щойно було обрано Великим Магістром Тевтонського рицарського ордена, розривається від болю за батьківщину. Адже могутній князь Вітольд, надія і опора Литви, замість боронити батьківщину, сам кличе німецьких круків на її погибель. Але Валленрод змушений грати свою роль до кінця. Не маючи змоги відкритися, він заспівав баладу “Альпухара”, яку, буцімто, чув під час хрестових походів проти маврів (саме тому події цієї вставної балади і розгортаються не в Литві чи німецьких землях, а в далекій Іспанії). Недаремно ж у «Альпухарі» йдеться саме про жертовний патріотизм мавра Альманзора, який гине, але нищить своїх ворогів. Цим гаданий «граф Конрад Валленрод» примусив князя Вітольда схаменутися, неначе раптом прокинутися, відмовитися від особистих владних амбіцій і повернутися до Литви. А по дорозі його загони ще й нищили німецькі замки, куди вільно входили за допомогою документів, які Вітольдові, як «зраднику Литви й другові Ордена», видали тевтонці.



9. Виразне читання балади «Альпухара»

(звучить «Революційний» ноктюрн Ф.Шопена)



10. Слово мистецтвознавця

Поезія Міцкевича тісно пов’язана з творчістю його друга, геніального сина Польщі – Фредеріка Шопена, твори якого належить до найвеличніших вершин світової музичної культури.

2 листопада 1830 г. 20-літній Шопен покинув Польщу. Прощаючись із Варшавою, він взяв із собою срібну чашу із жменею рідної землі, можливо, передчуваючи, що розлучається з батьківщиною навіки.

Хоча в Польщі пройшли лише дитинство й рання юність Шопена, але його зрілі здобутки перейняті польським духом, і навіть найясніші з них відзначені печаткою суму: батьківщина набула для композитора значення недосяжної романтичної мрії, за якою він тужив усе своє життя Довідавшись уже у Франції про криваве придушення царськими військами повстання в Польщі, охоплений розпачем Шопен написав жагучий етюд, що одержав назву "Революційний". За припущеннями ряду істориків юний піаніст був пов'язаний з революційним рухом, що мав метою звільнення Польщі.



11. Слово вчителя

В основу балади «Альпухара» лягли історичні факти (події Реконкісти в Іспанії), але автор їх переосмислив, спонукаючи нас задуматись над вчинками персонажів твору.



12. Повідомлення історика

Реконкіста( від ісп. Reconquista, reconquistar — відвойовувати) – відвоювання іспанцями (християнами) захопленої маврами території Іспанії.

Ця боротьба тривала майже 800 років (711 – 1492) і закінчилась захопленням останнього оплоту мусульман – Гренади (Альпухара - гірський ланцюг у Гренаді). З Реконкістою, що велася під гаслом релігійної боротьби з "невірними", пов'язане зростання ідеологічного впливу й економічної могутності католицької церкви в Іспанії і Португалії, процес формування народностей — іспанської, каталонської, баскської, галісійської та португальської, становлення їхньої національної культури, національного характеру. Реконкіста знайшла яскраве відображення в іспанській літературі (у героїчному епосі про Сида, романсеро й інших пам'ятках). Особлива роль Кастилії в Реконкісті позначилася на формуванні національної іспанської мови, в основу якого ліг діалект, що поширювався на звільнених територіях.

13. Робота з текстом (завдання групам)


  • Знайти в тексті епітети і пояснити їх роль в образній системі твору

  • Знайти в тексті антитези пояснити їх роль в образній системі твору

  • Знайти в тексті метафори пояснити їх роль в образній системі твору


14. Евристична бесіда:

  • Іспанці відвойовують свої землю, на якій король Альманзор – завойовник. На чиєму боці ваші симпатії? Чому?

  • З якою метою Міцкевич ввів в поему «Конрад Валленрод» баладу «Альпухара»?

  • Чому передові сучасники Міцкевича розцінювали поему не як проповідь помсти, а як заклик до взаєморозуміння між народами?

  • У 6 класі на уроках української літератури вивчалася поема Миколи Вороного «Євшан-зілля». Що об'єднує ці твори?


ІІІ. Підсумок уроку.

З прадавніх часів вважалось, що однією з найдорожчих цінностей людини є батьківщина, яку, як і матір, не вибирають. Її люблять, плекають, віддано служать, захищають. Міцкевич дуже страждав від розлуки з рідною Литвою (зверніть увагу на епіграф уроку), рвався на батьківщину, проте йому так і не судилося її побачити: пошесть холери обірвала життя поета 26 листопада 1855 року. І лише через 40 років після смерті тіло Міцкевича перепоховали у Ва вельських підземеллях у Кракові…

Коли ми говоримо про баладу «Альпухара», то бачимо, що ідея вірності батьківщині притаманна як усій поемі «Конрад Валленрод», так і її фрагменту. І Конрад Валленрод, і мусульманський король Альманзор вважали, що батьківщина може вимагати будь – якої жертви, навіть життя. І це органічно поєднане із світоглядом Адама Міцкевича, палкого патріота і борця за незалежність своєї батьківщини.
ІV. Домашнє завдання.

Виразне читання балади «Альпухара».



Написати відгук на баладу, яка справила найбільше враження.


1


Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconУроку: Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність
Мета уроку: зацікавити учнів творчістю Ф. Шіллера; розкрити сюжетну основу, тему та ідею балади; розвивати навички аналізу твору,...
Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconАдам Міцкевич
Творчість Міцкевича прийнято розподіляти на три періоди: ранній, віленсько-ковенський (до 1824). Кращими творами цього періоду вважають...
Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconТема. Адам Міцкевич. «Кримські сонети». Тл: сонет Мета

Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconАдам міцкевич (1798—1855)
Але поета приваблювали в народ­ній творчості не лише фантастика та яскраві образи. У народі Міцкевич бачив виразника гуманних почуттів,...
Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconУроків з теми: «Літературні балади»
Мета: поглибити знання учнів про баладу, розкрити особливості жанру літературної балади; закріпити знання про антитезу, анафору;...
Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconАдам Міцкевич. \"Кримські сонети\". Загальна характеристика
А. Міцкевича. На матеріалах сонетів Міцкевича розкрити своєрідність його поетичного світу, формувати І розвивати навички уважного...
Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconТема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова
Тема. Тарас Шевченко І адам Міцкевич – два генії українського І польського слова
Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconІван Франко. Поема
Навчальна: познайомити учнів з історією створення, композицією та філософським підґрунтям поеми Мойсей
Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» icon“””Доки будуть говорити і читати українською, доти буде живий Андрій Чайковський”
Батько в своїй адвокатській роботі був поетом, його виступи-оборони перед присяжними суддями були повні
Адам Міцкевич. «Альпухара» (із поеми «Конрад Валленрод») Мужність І нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: познайомити учнів з геніальним польським поетом А. Міцкевичем та його волелюбною поемою «Конрад Валленрод» iconЗарубіжні письменники й Україна Адам Міцкевич
Починаючи з 20-х років хіхст., твори Міцкевича широко відомі І в Україні. Ними захоплювалися Тарас Шев­ченко й Леся Українка, Михайло...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка