«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1



Сторінка16/16
Дата конвертації19.01.2018
Розмір3.38 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Ціннісно-мотиваційний компонент професійно-мовленнєвої готовності розглядаємо під кутом зору аксіологічного підходу як процес, у результаті якого професійне мовлення визначають як особистісно значущу діяльність, що допомагає створити у студентів стійкий інтерес до професії і перетворює задані зовні цілі у внутрішні потреби особистості. Студент має бути зацікавлений у набутті професійно-мовленнєвих умінь і навичок, відчувати внутрішню потребу в постійному вдосконаленні професійного мовлення.

Цей компонент представлений системою цінностей особистості, які позитивно відображають соціальне, професійне й особистісне значення професійного мовлення; системою мотивів цілеспрямованого, творчого оволодіння професійно-мовленнєвими знаннями (прагненням стати фахівцем із високим рівнем професійно-мовленнєвої культури, здатним вільно, активно, впевнено здійснювати професійне спілкування). Завдання викладачів – розвивати позитивну мотивацію студентів, їх прагнення набути відповідні знання і сформувати професійно-мовленнєві уміння і навички.

Проектуючи ціннісно-мотиваційний компонент, важливо враховувати потреби сучасного ринку праці, вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики, національні особливості розвитку економіки держави. Цей компонент пронизує навчально-пізнавальну, науково-дослідну, виховну діяльність, виробничу практику. Важливе значення при цьому набувають такі якості, як духовні цінності, скромність, чесність, відвертість, оптимізм, патріотизм, широта ерудиції, принциповість, наполегливість, відповідальність, комунікабельність, дисциплінованість у роботі та ін.

Проведені нами дослідження показали, що у процесі навчальної діяльності виникає і формується позитивна або негативна мотивація до своєї майбутньої професійної діяльності, тобто ціннісно-мотиваційна сфера особистості під час навчання отримує динамічний розвиток.

Відповідальна й високо інтенсивна праця стимулює формування потреби в навчанні, виходячи з конкретних інтересів людини, її індивідуального сприйняття перспектив розвитку суспільства, фаху та власних здібностей і можливостей. Мотиви навчальної діяльності студентів поділяють на внутрішні і зовнішні [189].

Позитивно впливають на діяльність студентів внутрішні мотиви. До внутрішніх належать: суспільне значення навчання; професійні мотиви, що відображають значення навчальної діяльності для оволодіння майбутньою професією; пізнавальні, що пов'язані із проблемою одержання нових знань.

Зовнішні мотиви зорієнтовані на цінності, що знаходяться поза навчальною діяльністю; мотиви матеріального заохочення; особисті інтереси, пов'язані з одержанням диплома, побоювання стягнень через неуспішність; мотиви спілкування, престижу серед студентів тощо.

У цьому контексті суттєво зростає роль своєчасного виявлення у студентів наявних мотивів. Відомо, що в основі механізму формування навчальної мотивації є вироблення єдиної структури цілей навчальної діяльності. Саме тому доведення до свідомості цілей навчання при проведенні лекцій (практичних занять та самостійної роботи) значно вмотивовує студентів і спрямовує їх діяльність на формування професійно-мовленнєвої готовності.

Останнім часом у майбутніх випускників економічних коледжів переважає зовнішня мотивація до навчання. Дослідження науковців підтверджують цю тенденцію і засвідчують, що студенти розглядають освіту не стільки через призму однозначного професійного інтересу, скільки як одержання бази знань для наступного інваріантного вибору.

Учені виділяють також мотивацію успіху та страху невдачі, професійну мотивацію, пізнавальні мотиви. Мотивація успіху має позитивний характер. Із такою мотивацією дії спрямовані на досягнення конструктивних, позитивних результатів. Особистісна активність людини залежить від прагнення досягнути успіху. Особистості такого типу мотивації найчастіше бувають активними, ініціативними. Такі люди характеризуються наполегливістю в досягненні мети. Мотивація остраху й невдачі стосується негативної сфери. З таким типом мотивації людина прагне передусім уникнути осуду, покарання.

Очікування негативних наслідків – це стимул діяльності людини з таким типом мотивації. При виконанні завдань підвищеної складності продуктивність праці часто погіршується. Цікавість до завдання знижується у випадку невдалої спроби розв’язання, незалежно від того, завдання було обрано самостійно чи запропоновано. Найчастіше студенти такого типу мотивації володіють заниженою самооцінкою.

Провівши дослідження щодо виявлення рівня мотивації «успіху й остраху невдачі», ми дійшли висновку: 60 відсотків опитаних нами студентів Торговельно-економічного коледжу КНТЕУ орієнтовані «мотивацією остраху невдачі». Одним з ефективним шляхів підвищення самооцінки студентів вважаємо формування позитивного досвіду: викладач створює умови, за яких студент, розв’язуючи задачу, відповідаючи на занятті, отримує позитивне враження й задоволення від успіху. При кількаразовому повторенні це переходить у довгострокову пам’ять, а згодом виступає чинником підвищення самооцінки й, відповідно, мотивації до навчання.

Мовленнєво-комунікативний компонент означеної готовності полягає у свідомому засвоєнні професійно-мовленнєвих і культурологічних знань. Це означає практичне й усвідомлене оволодіння всіма нормами сучасної української літературної мови, наявність знань з професійного мовлення, норм професійної культури та основних прийомів професійного спілкування. Цей компонент готовності враховує зміст професійної підготовки студентів економічного коледжу, теоретичні здобутки дослідників мовленнєвої діяльності.

Варто наголосити, що професійне мовлення дослідники пояснюють ширше, ніж мову фаху, воно розглядається як вид діяльності людей окремої галузі, що знаходить вияв у користуванні мовою конкретної галузі в усній і писемній формах.

Важливими комунікативними ознаками професійного мовлення виступає змістовність (глибоке осмислення теми, головної думки висловлювання), точність (вибір слів, які найбільше відповідають висловлюваному змісту), логічність (тобто послідовність висловлювання відповідно до законів логіки), правильність (дотримання мовних норм), стислість викладу думок, лаконічність, доказовість, коректність та доречність уживання термінів, насиченість інформацією, чистота мови, виразність дикції, милозвучність. Багатство професійного мовлення зумовлюється наявним лексичним запасом, а це залежить від загального активного запасу мовних засобів (слів, значень, моделей словосполучень і речень, типових інтонацій, зв'язків і відношень у тексті), сукупності умінь і навичок для цілеспрямованого застосування засобів мови.

Рефлексивний компонент професійно-мовленнєвої готовності знаходить вияв у збагаченні професійно-мовленнєвим матеріалом мовних, економічних курсів, дослідно-пошукової діяльності, що передбачає участь, виступи студентів у конференціях. Реалізація цього компоненту має забезпечити створення психолого-педагогічних умов для формування досвіду професійно-мовленнєвої поведінки; постановку і вирішення різних за ступенем складності професійно-мовленнєвих завдань; відтворення предметного і соціального змісту професійно-мовленнєвої діяльності; розвиток професійно-мовленнєвих умінь і здібностей студентів, їх самореалізацію у професійному спілкуванні, зміну стереотипів, що заважають вирішувати нестандартні ситуації у професійній діяльності. Рефлексивний компонент визначає форми, методи та прийоми організації пізнавальної діяльності студентів.

Під час проведення занять використовували такі форми пізнавальної діяльності: робота в невеликих групах, «мозковий штурм», круглий стіл, засідання експертної групи, дебати тощо. Приклади для пояснення обирали близькі для розуміння. Це дозволяло студентам повністю включитися у процес, в якому поступово формувалася їхня впевненість у тому, що в майбутній професійній діяльності їм необхідні професійно-мовленнєві уміння.

Розгляд компонентів професійно-мовленнєвої готовності доповнимо психолого-педагогічною характеристикою студента економічного коледжу. Аналізована література в галузі вікової психології і фізіології, практичний досвід переконує: в навчанні необхідно враховувати низку чинників: вік і навіть стать особи, особливості психічного типу, інтелектуальний потенціал.

Фахівці слушно відзначають, що студентський вік або вік ранньої юності (15-18 років) - це період досить відповідального й визначального в багатьох випадках етапу життя. Відбувається інтенсивне становлення характеру, динаміка фізичного й розумового розвитку, зміна ціннісних орієнтацій. Провідна діяльність юнаків і дівчат такого віку – навчально-професійна, що забезпечує переважний розвиток інтелектуально-пізнавальної сфери. Відбувається максимальна активізація пізнавальної діяльності, накопичення інтелектуального потенціалу, збагачується оперативна пам’ять, увага, підвищується рівень самостійності, незалежності. Рівень розвитку таких студентів нерівномірний, неодночасний. Наявне бажання сприймати себе цілісною натурою – з індивідуальними особливостями, внутрішньою єдністю, правильними поєднаннями потреб особистості, мотивацією і манерою поведінки.

Спостереження за психолого-педагогічними, віковими особливостями учасників дослідно-експериментальної роботи дозволило зробити висновок, що у студентів помітне прагнення до професійно-мовленнєвого саморозвитку і самореалізації.

Студенти усвідомлюють, осмислюють й оцінюють навчання під кутом зору перспектив подальшого професійного життя. Це виявляється в спілкуванні і взаєминах зі старшими й однолітками, у ставленні до навчальних дисциплін. У цей період починається пошук свого «Я» у світі професій, вироблення власного світогляду, визначення власної самобутності й унікальності, глибоке усвідомлення громадянства, належності до культури, народу. Психолог Л. Божович [1] називає юнацтво «людьми, що дивляться в майбутнє», і які відповідають на питання: «Хто я?», «Який я?», «Що я можу?», «Що я хочу?».

Водночас цей період може стати і до певної міри кризовим періодом, часом вияву максималізму, егоїзму або невпевненості у своїх можливостях тощо. Рання юність характеризується такими основними суперечностями: поєднання зрілості та інфантилізму щодо вирішення життєвих проблем, критичність розуму й особисті переживання. Труднощами у цьому віці є суперечність ідентичності і рольової невизначеності. Студент намагається виробити з елементів особистісної структури, сформованої в попередні вікові періоди, цілісну особистість.

Урахування психолого-педагогічних особливостей студентського віку, акцент у навчально-виховному процесі на пріоритетності особистості, його здібностях, створення максимально сприятливих умов для розвитку допоможе ефективніше реалізувати мету професійно-мовленнєвої підготовки.

Досвід викладання і кураторства в економічному коледжі засвідчує, що сучасний студент – це особистість динамічна, креативна, мобільна, з високим рівнем володіння інформаційними технологіями, з бажанням самореалізації та з ідеалізованим сприйняттям майбутнього фаху, водночас це особистість з доволі низьким рівнем професійно-мовленнєвих умінь. Варто наголосити, що поінформованість ще не робить студента конкурентоспроможним, знання в чистому вигляді перестають бути єдиним змістом освіти. Завдання викладачів – стимулювати студентів до неперервної й наполегливої роботи над формуванням професійно-мовленнєвої готовності.

Нами визначено критерії та показники вимірювання рівнів професійно-мовленнєвої готовності студентів. У довідкових джерелах критерій визначають як ознаку, на підґрунті якої відбувається оцінка, визначення або класифікація будь-чого; міра судження, оцінки будь-яких явищ [2, 149]; показник, що характеризує властивість (якість) об’єкта, оцінювання якого можливе за одним із способів вимірювання або за експертним методом» [3, 344]. Отже, під критерієм розуміємо ознаку, на основі якої відбувається оцінка, визначення та класифікація певних якостей.

Ми виділили такі критерії професійно-мовленнєвої готовності: мотиваційний, когнітивний, дієвий. Мотиваційний критерій професійно-мовленнєвої готовності студентів визначаємо як рушійний. Успіх у певному виді діяльності залежить не лише від здібностей, знань і умінь, а й від мотивації. Мотиваційний критерій вказує на професійно-мовленнєву самореалізацію особистості. Цьому критерію відповідають такі показники: мотивація ставлення до професійно-мовленнєвої діяльності; сформована усвідомлена потреба у формуванні професійно-мовленнєвих умінь (мовленнєво-риторичних, мовленнєво-комунікативних, невербальних, текстово-риторичних).

Показниками когнітивного критерію є рівень знань норм сучасної української літературної мови; економічної термінології; основ професійно-мовленнєвого етикету; принципів укладання фахових документів; правил ведення ділових переговорів Набуті знання не є статичними, вони знаходять вияв у діяльності і не усвідомлюються без умінь оперування ними.

Дієвий критерій професійно-мовленнєвої готовності виявляється в пізнавальній активності, сформованості професійно-мовленнєвих умінь, в індивідуально-особистісному розвитку студентів. Майбутнім економістам важливо вміти орієнтуватися в типових і нетипових ситуаціях професійного спілкування; ефективно діяти в системі «людина-людина»; аналізувати й укладати тексти професійного спрямування, необхідні для здійснення професійної діяльності; здійснювати аналіз власного професійного мовлення з позиції нормативності й оптимальності використаних мовних засобів. Схарактеризовані критерії взаємозумовлені, їхня цілісність свідчить про розвиток професійно-мовленнєвих умінь студентів і загалом формування професійно-мовленнєвої готовності.

Отже, професійно-мовленнєву готовність студентів економічного коледжу визначаємо як цілісне, стійке, інтегральне утворення професійно-мовленнєвих якостей та властивостей особистості, що сприяє успішному вирішенню професійних завдань, підпорядковане цілеспрямованому формуванню професійно-мовленнєвих умінь і знаходить вияв у ціннісно-мотиваційному, мовленнєво-комунікативному і рефлексивному компонентах. З урахуванням наукових джерел та емпіричного досвіду варто виділити критерії (мотиваційний, когнітивний, дієвий) та показники виявлення професійно-мовленнєвої готовності студентів. Показниками мотиваційного критерію є мотивація ціннісного ставлення до професійно-мовленнєвої діяльності, сформована усвідомлена потреба в отриманні задоволення від власного професійного мовлення; показниками когнітивного - рівень знань норм сучасної української літературної мови, економічної термінології, основ професійно-мовленнєвого етикету, принципів укладання фахових документів, правил ведення переговорів; показниками дієвого – пізнавальна активність, рівень сформованості професійно-мовленнєвих умінь, індивідуально-особистісний розвиток студентів. Ці критерії взаємозумовлені.

Перспективним щодо даної проблеми є науковий пошук щодо дидактичних засад удосконалення мовленнєвої професійної компетенції студентів економічних коледжів у сучасних соціо-політичних умовах та детальне дослідження процесу мовної освіти як невід’ємної складової формування фахової мобільності випускників економічного коледжу.



Література

  1. Біла книга національної освіти України / НАПН України; за ред. В. Г. Кременя. – К.: Інформ. системи, 2010. – 342 с.

  2. Дьяченко В.К. Новая дидактика / Виталий Кузьмич Дьяченко. – М.: Народное образование, 2001 . – 496с. – (Профессиональная б-ка зауча)

  3. Енциклопедія освіти / АПН України, голов. ред. В. Г. Кремень; [відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. – К.: Юрінком Інтер , 2008. – 1040 с.

  4. Міщук І. М. Складові комунікативної компетенції / І. М. Міщук // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. / Ін-т змісту і методів навчання. – К., 2007. – Вип. 46. – С. 64 – 67.

  5. Моляко В. О. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень : колективна монографія / В. О. Моляко ; О. Л. Музика (ред.) ; Держ. фонд фундаментальних досліджень МОН України. – Житомир: Рута, 2006. – 320 с.

  6. Ничкало Н. Г. Професійна педагогіка і педагогіка праці: проблеми взаємозв'язку в умовах ринкової економіки / Н. Г. Ничкало // Педагогіка і психологія - 2010, N 2.- С.33-45



ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
Małgorzata Franc, Candidate of Humanities (PhD), lecturer at the Department of Pedagogy of the Staropol High School in Warsaw, Poland

Бих Н. В., студентка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Біличенко О. Л., доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри української мови та літератури Донбаського державного педагогічного університету

Бойко О. В., учитель української мови та літератури Славгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Горбачук Д. В., доцент кафедри української мови та літератури ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет", кандидат філологічних наук, доцент

Гордієнко В. П., кандидат педагогічних наук, викладач української мови Торговельно-економічного коледжу КНТЕУ

Дегтяренко Д. М., викладач кафедри української мови як іноземної Сумського національного аграрного університету

Діхнич К. В., учитель початкових класів КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23, аспірантка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Дорош В., студент Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Дятленко Т. І., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови, літератури й методики навчання Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка

Киричок С. Г., учитель зарубіжної літератури КУ Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 імені Ігоря Гольченка Сумської міської ради

Корицька Г. Р., кандидат філологічних наук, доцент КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Коробейник В. Г., вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії КУ Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 імені Ігоря Гольченка Сумської міської ради

Коротун Н. В., студентка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Косенко Ю. Г., викладач Сумського національного аграрного університету

Кравченко О., кандидат педагоргічних наук, старший викладач Черкаської медичної академії

Криськів М. Й., кандидат педагогічних наук, викладач кафедри української мови Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Заярна В. С., кандидат педагогічних наук, методист І категорії, КЗ Сумської обласної ради – Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю

Кумейко О. П., студентка Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Левенок І. С., фахівець 1 категорії відділу реєстрації іноземних студентів департаменту міжнародної освіти, аспірантка кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Лоцкіна А. В., студентка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Лущик М. В., викладач кафедри теорії та практики романо-германських мов Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Мандзюк А. А., студентка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Насілєнко Л., кандидат педагогічних наук, викладач Університету сучасних знань, м. Вінниця

Нікітіна Н. С., викладач Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»

П’ятаченко С. В. кандидат філологічних наук, доцент Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Панченко Ю. О., студентка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Пономаренко Н.П., викладач Машинобудівного коледжу СумДУ, аспірантка кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Приходько О.Ю., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри базових і спеціальних дисциплін Навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету, м. Київ

Руденко Ю. А., доктор педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики дошкільної освіти Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського»

Рудь О.М. кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Сумського ДПУ імені А.С. Макаренка

Семеног О.М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Сергієнко Н. В. учитель української мови та літератури, КУ Сумської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. імені Дмитра Турбіна

Сидоренко В. В., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" НАПН України

Солдатенко В. Д., студентка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Спас К. О., старший інспектор з кадрів Роменського коледжу Сумського національного аграрного університету

Стативка В. И., доктор педагогических наук, профессор Ланчжоуского университета (Китай)

Харченко Н. П., студентка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Хижняк О. М., методист відділу освіти, молоді та спорту районного методичного кабінету Липоводолинської районної державної адміністрації

Шевцова Н. О., викладач кафедри германської філології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Шевченко О. О., викладач кафедри теорії і практики романо-германських мов Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Шершак Ю. Ю., студентка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Яковлев Б., студент Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Ячменник М. М., аспірантка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка



1 Далі всі цитати з роману у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай» наводяться за зазначеним виданням, а в дужках вказується лише сторінка.


2 андрагогіка (від грец. άνήρ (άνδρος) – доросла людина і αγωγη – вести) – галузь педагогічної науки, що розкриває теоретичні і практичні проблеми освіти, самоосвіти і виховання дорослої людини шляхом формальної, неформальної, інформальної освіти, вивчає питання стимулювання і спрямовування процесів розвитку педагогічної майстерності, професіоналізму і творчості протягом усього життя. Завданням андрагогіки є опрацювання змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання дорослих, визначення оптимальних інтервалів між сенситивними періодами навчання, функціонування різних форм розвитку педагогічної майстерності фахівців в умовах післядипломної освіти.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconАктуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства : збірник матеріалів Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції, 12–14....
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconПрограма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009 Порядок роботи конференції
Секція ІІ „Краєзнавча робота як сфера науково-практичної діяльності бібліотек, архівних та музейних установ”
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМатеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини»
Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 icon«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених
Богдановська Н. В., заступник декана з наукової роботи факультету фізичного виховання
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМіжнародна науково-практична конференція
У виданні вміщено програму Міжнародної науково-практичної конференції «іv міждисциплінарні гуманітарні читання»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка