«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1



Сторінка3/16
Дата конвертації19.01.2018
Розмір3.38 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ

У КОНЦЕПТУАЛЬНОМУ ПОЛІ «ЖІНКА»

(НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ ПІСЕННОЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІРИКИ)

Сучасні динамічні процеси трансформації ґендерних стереотипів соціальних ролей жінки [4] відображуються як у дискурсивній реальності, так і в колективній свідомості соціуму або його концептуальній картині світу (ККС) [8]. Саме тому вивчення особливостей процесів стереотипізації та прототипізації ґендеру у концептуальній картині світу (ККС) [3] через аналіз одного із наймасовіших дискурсів популярної музики із залученням лінгво-когнітивного інструментарію [2] становить неабиякий інтерес для сучасних гендерологічних досліджень.

Проблема стереотипізації соціальних ролей жінки висвітлено у низці вітчизняних та зарубіжних розвідках [1, 10, 6]. Методичним апаратом часто виступає концептуальний аналіз [7, 2, 3] та прототипічне моделювання [5, 9]. Наше дослідження мало на меті поєднання обох підходів для аналізу репрезентації ґендерного концептуального поля «ЖІНКА» у ККС на матеріалі сучасної американської пісенної лірики.

Ґендерне концептуальне поле «ЖІНКА» структурується за допомогою прототипічної моделі, що складається із ядерного концепту, представленого у дискурсі синонімічним рядом слів, та периферії – різних ґендерних стереотипів. Матеріалом для дослідження слугували 56 творів популярної американської англомовної лірики.



Здійснивши концептуальний аналіз ядерного ґендерного концепту WOMAN, що профілюється у ККС через відповідне ґендерне концептуальне поле, ми узагальнили такі особливості:

  1. Вербальна експлікація концепту WOMAN у сучасних піснях має таку варіативність (у порядку спадання частотності): girl (145), baby (69), bitch (31), woman (28), mother (13), chick (9), lady (5), wife (2), granny (1), mummy (1), spouse (1), darling (1), slut (1), що засвідчує культивацію прототипу жінки як молодої, незаміжньої, привабливої дівчини-репрезентанта молодіжної культури; водночас образ зрілої жінки посідає лише 4 позицію.

  2. Асиметрично актуалізовано концепти батьків: mother, яка 13 разів вживається як в жіночих, так і чоловічих піснях виключно у позитивних конотаціях (жертовна, героїчна, мудра, сильна, надихаюча, любляча тощо) та father – 2 рази або фіксується його відсутність у важливі для виконавця моменти життя, або лунають звинувачення у байдужості, пияцтві та надмірній заклопотаності. Жінка-мати постає лише у відсиланнях до героїчного важкого минулого; у сучасному світі жінці не обов’язково бути матір’ю аби здобути своє значуще місце у соціумі.

  3. У результаті структурування атрибутів ядерних концептів за допомогою базисних пропозиційних схем [2] було побудовано концептуальну мережу WOMAN. Концепт WOMAN актуалізується такими схемами предметного фрейму як : (1) квалітативна схема «ЩОСЬ/ХТОСЬ є ТАКИМ»: strong, confident, hot-blooded, not pretty (meant not silly), not good (meant not submissive), beautiful, hot, out of control, floating like a butterfly, stinging like a bee, dangerous, invincible, unstoppable, determined, free, а зі слів виконавців-чоловіків ще й good, pretty, nice, sexy, hot, well-shaped, fit, complicated, out of mind, crazy, fake, lying etc.

Таким чином, жіночі пісні про жінку актуалізують концепти СИЛА, ВПЕВНЕНІСТЬ, РІШУЧІСТЬ, КРАСА, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, а чоловічі - здебільшого КРАСА, ТІЛО, СЕКС, БОЖЕВІЛЛЯ, БРЕХНЯ тощо; (2) темпоральна схема: «ЩОСЬ/ХТОСЬ існує ТОДІ – час(темпоратив)»: woman half my age, when she was young etc.; (3) локативна схема: «ЩОСЬ/ХТОСЬ існує ТАМ – місце (локатив)»: in my V, in my ferrary, in her nature, in the club, on the floor, in the first place, in his head, in my heart etc.; (4) схема спосoбу буття: «ЩОСЬ/ХТОСЬ існує ТАК»: without you, without your lies, without your touch, free as I never have been, not caring about you, not afraid, що демонструє прагнення до свободи у всьому; жінки наголошують таким чином на незалежності від чоловіків, їх присутності чи відсутності у їхньому житті.

На відміну від чоловіка акціональні атрибути жінки мають чітке темпоративне розширення усіх трьох схем: в минулому used to sit quietly, to agree politely, to stand for nothing, to fall for everything, to bite my tongue, to scare to rock the boat, to hold one’s breath, to pay much,; теперto fight, to go from zero to hero, to roar (like an animal), to get up, в майбутньому - to walk away from boys, to turn away, to break through, to have fun, to love, to be free, to come back even stroger, to run the world, to slam the door, to test limits, brush off the dust, to shake the ground, to achieve my final goal etc.



Посесивний фрейм представлений найповніше схемою власності: ladys heart, her power, her strength, her wisdom, her confidence, women's lib/liberation, the women's movement, women's rights, що свідчить про формування нових понять та атрибутів домінування жінки у суспільстві. Підтвердженням цьому є й ідентифікаційний фрейм, в якому вона постає як champion, fighter, queen, boss, ruler, winner, bitch, prey etc. Не менш цікавою є і метафорика із компаративного фрейму за схемою подібності – аналогії «ЩОСЬ/ ХТОСЬ – компаратив є (як) ЩОСЬ /ХТОСЬ – корелят»: lion, tiger, fire-dancer, beast, animal, machine, wine etc. Таким чином концептуальний аналіз ядерного концепту прототипу ЖІНКА засвідчує профілювання образу сильної, владної, незалежної жінки.

  1. Периферію прототипу у нашому дослідженні становлять різні ґендерні стереотипи (ҐС) (зовнішності, віку, психологічного портрету тощо), зокрема найбільш значущою групою серед них виступають ҐС соціальних ролей. Поодинокі традиційні уявлення про визначене Богом особливе місце жінки як саможертовної матері, служительки, помічниці (Somebody's gotta wear a pretty skirt, Somebody's gotta be the one to flirt, Somebody's gotta wanna hold his hand so God Made Girls) [11] все частіше витісняються образами емансипованої рівної, а часом, і домінуючої, сильної жінки, якій характерні такі атрибути:

(1) рівність у виборі професії та одягу (здебільшого тенденція до маскулінізації),

(2) негативне ставлення до шлюбу і материнства як до соціального ув’язнення через втрату молодості, краси і влади над чоловіком (She was so young with such innocent eyes She always dreamt of a fairytale life) [11],

(3)  героїзація образу матері-заступниці, але здебільшого як атрибут важкого минулого і символ майбутньої перемоги у боротьбі за права жінок;

(4) феміністична «боротьба за рівність» як об’єднуюча місія, ініційована жінкою-борцем, жінкою-заступницею, жінкою-воїном, але спрямована на широкий загал, включаючи і чоловіку аудиторії,

(5) жіноче домінування завдяки вродженим особистим психологічним якостям – сильна і незалежна жінка-керівник чи навіть правитель (Who run the worldGirls!) [11], вільна і неприборкана, як природня стихія чи хижак (No right, no wrong, no rules for me I'm free!; I roar like a tiger, I roar like a lion) [11], безчесна жінка, для якої головна втіха – секс.

Отже, приходимо до висновку, що в сучасній пісенній ліриці США формуються нові ґендерні стереотипи соціальних ролей, що може мати вплив на профілювання прототипу жінки і в Україні.



Література


  1. Бондаренко О. С. Концепти «чоловік» і «жінка» в українській та англійській мовних картинах світу: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17 / О. С. Бондаренко. – Кіровоград, 2005. – 195 с.

  2. Жаботинская С. А. Сетевая семантика: теория и практика / С. А. Жаботинская // Когнитивные исследования языка. Вып. XIV : Когнитивная лингвистика: итоги, перспективы / отв. ред. Л. А. Фурс. – Москва-Тамбов, 2013. – С. 81–86.

  3. Кузенко Г. М. Парадигма гендерних стереотипів у мовній картині світу / Г. М. Кузенко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Перекладознавство та міжкультурна комунікація. – 2016. – Вип. 2. – С. 87-90. – Режим доступу: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v8/v8-2/63.pdf

  4. Лавриненко Н. В. Женщина: самореализация в семье и обществе (гендерный аспект) / Н. В. Лавриненко. – Киев: ВИПОЛ, 1999. – 172 с.

  5. Левченко О. атрибут, прототип, стереотип у фразеологічній картині світу Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. – К., 2004. – № 10. – С. 331-324.

  6. Петрова Н. А. Концепт «woman» в поэтической картине мира Дороти Паркер / Н. А Петрова // Научное сообщество студентов XXI столетия. Гуманитарные науки : сб. ст. по мат. XXIII междунар. студ. науч.-практ. конф. № 8. – 2017. – Режим доступу : http://sibac.info/archive/guman/8(23).pdf 

  7. Рябцева Н.С. «Вопрос»: Прототипическое значение и концепт // Логический анализ языка. Культурные концепты – М.: Наука, 1991. – С. 72- 77.

  8. Сімонок В. П. Поняття мовної та концептуальної картин світу / В. П Сімонок // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство): Збірник наукових праць / Відп. ред. Л. І. Мацько. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. Вип. 2 – С. 33-38

  9. Ткачик О. В. До питання структури гендерних стереотипів. / О. В. Ткачик // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2004. – Вип. 12. – част. 2. – С. 311-315.

  10. Штангрет Г. З. Концепт WOMAN у сучасній англійській мові (понятійний компонент) / Г. З. Штангрет // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – 2012. – Вип. 28. – С. 428-435. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/pssrtt_2012_28_57

  11. AZLyrics [тексти пісень фактичного матеріалу]. – Retrieved from : https://www.azlyrics.com

Н.В. Бих

Сумський державний педагогічний

університет імені А.С. Макаренка,

м. Суми
МОВНА НОРМА НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ
Одним з елементів громадського життя, який активно реагує на суспільні процеси і віддзеркалює їх, – є засоби масової інформації. Вплив їх дуже великий на громадську свідомість. Здатність швидко і майже тотально охоплювати найширші аудиторії дає змогу формувати суспільну думку. Загальновідомо, що в цивілізованому суспільстві культура мови є однією з важливих складових загальної культури людини. Адже достатньо послухати когось упродовж буквально декількох хвилин, щоб мати загальну уяву про рівень його культури (недарма ж древні казали "Заговори, щоб я тебе побачив").

Послуговуватися літературною мовою в офіційному спілкуванні є «бонтоном». Принаймні, для кожного, хто претендує на те, щоб його вважали елементарно культурною людиною. З огляду на це – актуальним залишається питання про мову нашого телебачення. Якою мовою спілкується телепростір? Якою мовою засоби масової інформації звертаються до глядачів?

Слово – головний «інструмент» у майстерності будь-якого журналіста [1, 25]. Наприклад, в Об’єднаному Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії саме диктори та ведучі каналу BBC разом із членами королівської сім‘ї є носіями взірцевої англійської мови (так званої «British English»). На жаль, на сьогодні наша нація не може пишатися журналістами, що досконало володіють рідною мовою. Вони, звичайно, є, проте їх так мало, що вони губляться у загалі російськомовних людей. До того ж, телеведучі, які послуговуються вишуканою українською мовою, чомусь усуваються з прямого ефіру (наприклад, Ганна Безулик) [4, 61]. Як результат – спаплюжена мова, спотворені публікації, реклами, у яких часом одне неправильне слово змінює весь зміст.

Лексичний запас телевізійників насичений відвертими русизмами: добиватися успіхів (досягати), добиватися розгляду (домагатись), поступати (діяти, чинити), крупний (великий), ущемлює права (порушує), рахуємо (вважаємо) [2, 75-77]. Складається враження, що жодний телеканал не має кваліфікованого редактора, який би відстежував стилістичні невправності значеннєвого характеру.

Чимало грубих помилок роблять ведучі телепрограм і репортери:


  • На сьогоднішній день (тавтологія, правильно – на сьогодні).

  • Деякі з цих виразів не входили до словника… (калька з російської, правильно — висловів).

  • N кількість років назад ( але «на зад» українською мовою можна хіба що сісти).

  • Місяць тому закрили Чорнобиль (Чорнобиль — це місто, а закрили лише АЕС).

  • Цей унікальний феномен (тавтологія, оскільки феномен і є унікальне явище).

  • Що в упаковці? ( русизм, по-українськи — пакунок).

  • Педагогіка повинна бути чутливою до… ( педагогіка повинна відгукуватися на… ).

  • Півфінальні ігри гратимуть… (тавтологія).

Навіть назви телепрограм не відповідають лексичній нормі.

Наприклад, передача «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер». «Ключовий момент» – калька з російського «ключевой» – основний, базовий. В українських словниках слово «ключовий» у такому значенні взагалі не фіксується. Слід казати «стрижневий момент».

Програма на одному з телеканалів називається «Монологи», хоча в її основі – діалог ведучого і гостя передачі. Та навіть своєрідний найвідоміший рефрен телебачення «Ти не один»  це калька з російської, а правильно сказати — «Ти не сам».

Рекламна продукція теж не вирізняється дотриманням лексичної норми:

- і на крутих дорогах, і в міських пробкахпробка» – це «корок» українською. Важко собі уявити, як корок від пляшки утворює на дорозі затор).

- Туристичні агентства пропонують нам розмістити десь на карті світу країну Турцію. Туреччина їх чомусь не задовольняє.

- «Саме сильне засмічення» видається виробникам реклами серйознішим за засмічення «найсильніше».

А ще є безсмертні «бажаючі» замість «охочі» і «приймати участь» замість «брати участь» [3, 32].

І таких прикладів можна наводити безліч. Але мушу нагадати, що ми торкнулися питання лише лексичної норми, адже існують ще й інші норми української літературної мови.



Отже, підбиваючи підсумки, можна сказати, що телеканали потребують кваліфікованих кадрів, які б контролювали мову телевізійних програм та реклами, виправляючи ведучих, репортерів та журналістів. Нам не вистачає високоосвічених людей, які б захищали свідомість глядача і дбали про чистоту української мови. Ці та інші вади мовно-культурного плану в радіо- й телепередачах потрібно усувати, оскільки такі передачі мусять бути зразком для радіослухачів і телеглядачів і в такий спосіб сприяти піднесенню культури мови суспільства.
Література:

  1. Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика. Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – 208 с.

  2. Жугай В. Проблеми якісної продукції в українському телеефірі // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук.-метод. праць. Львів, 2000. – 198 с.

  3. Новий тлумачний словник української мови / Уклад.: Радченко І.О., 2006. – 544 с.

  4. Сербенська О. А. Ефірне мовлення у взаєминах з усною мовою // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук-метод. праць. – Львів, 2002. – 157 с.


А.В. Лоцкіна

Сумський державний педагогічний

університет імені А. С. Макаренка,
м. Суми

ОНІМИ В ПОЕЗІЇ СЕРГІЯ ЖАДАНА
Сучасна епоха – це час своєрідного номінативного сплеску, різкого зростання активності процесу створення нових лексичних одиниць, повний лінгвістичний опис яких є неможливим без звернення до теорії номінації, яка ставить перед собою глобальне завдання вивчення співвідношення оточуючого світу, мислення й мови, дослідження різноманітних засобів номінації, самого процесу перетворення фактів позамовної дійсності у набуток системи і структури мови. Ономастика – спеціальний розділ лексикології, який досліджує назви не лише в їхньому історичному ракурсі, це багатоаспектна наука. Власні назви, становлячи значний пласт лексичної системи кожної мови, стали об’єктом дослідження ономастики.

Історія інтересу дослідників до таємниці створення нового імені налічує багато сторіч. В.П. Даниленко виділяє в історії ономасіологічного напрямку три етапи: етап зародження (античність, Середні віки та епоха Відродження), етап становлення (Новий час та 19 ст.) та сучасний етап [1, с. 14].

Розрізняють апелятивну (загальні назви) та онімну (власні назви). Потряпляючи у конкретну мовленнєву ситуацію, власні назви набувають оцінності, передають емоційне ставлення мовця до дійсності через додаткові оцінні значення, можуть бути пов’язані з характеристикою предметів, явищ, подій тощо.

М. Кочерган зазначає, що власні назви, на відміну від загальних, служать для виділення названого ними об’єкта з низки подібних, його індивідуалізації та ідентифікації [8, с. 186] і пропонує таку класифікацію власних назв:

1) антропоніми – імена людей;

2) топоніми – географічні назви;

3) теоніми – назви божеств;

4) зооніми – клички тварин;

5) астроніми – назви небесних тіл;

6) космоніми – назви зон космічного простору і сузір’їв;

7) хрононіми («квазівласні імена») – назви відрізків часу, пов’язані з історичними подіями;

8) ідеоніми – назви об’єктів духовної культури;

9) хрематоніми – назви об’єктів матеріальної культури;

10) ергоніми – назви об’єднань людей: товариства, організації тощо;

11) гідроніми – назви водоймищ;

12) етноніми – назви народів, етнічних груп [8, с. 187].

Огляд структурних класифікацій омонімів, виконаних вітчизняними та зарубіжними мовознавцями, засвідчив, що найбільш детально проаналізовано будову топонімів й антропонімів.

З’ясування ролі власних назв у поезії є однією з важливих проблем у вивченні поетичного мовлення. «Власні імена у поетичній мові віддзеркалюють культурні й економічні умови життя народу та його соціальний склад. Становлячи функціонально і формально певну частину мовної системи, вони відтворюють загальні закономірності структури й розвитку мови [9, с. 42].

Серед ономастичної лексики у поезії Сергія Жадана можна виокремити антропоніми – імена людей, топоніми – географічні назви, теоніми – назви божеств, хрононіми – назви відрізків часу, пов’язані з історичними подіями, ергоніми – назви об’єднань людей: товариства, організації тощо, гідроніми – назви водоймищ.

Антропоніми. У поезії С. Жадана серед цього шару ономастичної лексики переважає одночленна модель , тобто офіційна форма імені, або його народно розмовні варіанти, прізвище або прізвисько: Іринка, Коля, Вася, Андрюха, Саша, Антон, Павло, Юра.

а) Вася бовтався на фірмі до кризи,



потім на фірмі з’явилися криси.

Криси винюхали жирну частку,

криси здали Васю начальству [5, с. 98].

б) Андрюха в школі ходив відмінником,



доки не взяли з краденим годинником [5, с. 99].

Серед імен неслов’янського походження зустрічаємо такі: Салман, Марат:



Салман тримав на вокзалі кіоски.

Кіоски спалили якісь відморозки [5, с. 112].

Але також присутня двокомпонентна форма (прізвище та ім’я: Юрій Андрухович), або антропонім, що складається лише з прізвища:



А там були намальовані пальми

під церковними банями,

і тяжкі якорі, з якими він схожий був

на капітана без кітеля,

і гарячі жіночі профілі, пов’язані якось з його коханнями,

і голова Сталіна над лівим соском [3, с. 131].

У поезії С. Жадана антропоніми переважно реальні, а не вигадані, тобто не є лише літературними героями. Це можуть бути імена відомих історичних постатей:

а) письменники:

юрій андрухович у цьому притулку для літніх



сварливий сімдесятирічний письменник… [2, с. 56].

б) політики:

і гарячі жіночі профілі, пов’язані якось з його коханнями,

і голова Сталіна над лівим соском [6, с. 76].

в) музиканти, футболісти:



Скільки доводилось бачити даунів,
але таких навіть я не бачив –
один у футболці
Звоніміра Бобана,
інший – у футболці
Бобана Марковіча [3, с. 45].

Теоніми. Серед біблійних імен зустрічаємо: Матір Божа, Ісус, Єзекеїль, Авіахем, Юда та ін.



І Матір Божа в зимових гетрах,

курячи люльку, гріючи нерви,

палила багаття на площах гетто,

розігріваючи дешеві консерви [7, с. 78].

Хрононіми. В поезії Жадана знаходимо такі історичні хрононіми: НЕП, Месопотамія та ін. Також, якщо розглядати календарні часові відрізки, то сюди можна зарахувати назви народних свят, календарних періодів (Різдво):

коли хвора свідомість
черговим загиджена
НЕПом… [4, с. 34].

Топоніми. В поезії знаходимо такі українські топоніми: Харків, Фастів, Полтава та ін.



І навколо ніч вогняною лавою,
і київська траса десь під
Полтавою,
і в кожній фурі тінями темними
ховаються перелякані демони
[7, с. 69].

Крім український топонімів зустрічаються і такі: Краснодон, Ростов, Шанхай, Нью-Йорк, Варшава, Бронкс, Будапешт та ін.



З травневих верлібрів, дощів і полюцій
ми завжди виходимо якось миршаво.
Дитинко, ми наслідки цих революцій,
поглянь, як нам світить зогнила
Варшава [7, с. 90].

Гідроніми. В поезії Сергія Жадана вживання гідронімів порівняно не дуже частотне, можна зустріти такі: Дніпро, Дунай:

так вони й тонуть – разом зі своїми рушницями,
і хвилі
Дунаю волочуть їх піщаним
дном у напрямку моря…
[6, с. 56].

Отже, для поезії Сергія Жадана характерне вживання антропонімів, топонімів та теонімів. Інші групи онімів – хрононіми, ергоніми, гідроніми, етноніми – не є частотними. Ужиті в поезії власні назви багатозначні, їх смисл містить значний обсяг інформації культурно-соціального плану.

Власні назви – вагомий елемент, засіб створення експресивності. Завдяки багатоплановості закріпленої за ними інформації вони актуалізують соціокультурні знання адресата. Також власні назви виступають засобом інтелектуалізації поезії. Вони поглиблюють смислову структуру поетичного тексту.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconАктуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства : збірник матеріалів Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції, 12–14....
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconПрограма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009 Порядок роботи конференції
Секція ІІ „Краєзнавча робота як сфера науково-практичної діяльності бібліотек, архівних та музейних установ”
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМатеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини»
Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 icon«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених
Богдановська Н. В., заступник декана з наукової роботи факультету фізичного виховання
«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМіжнародна науково-практична конференція
У виданні вміщено програму Міжнародної науково-практичної конференції «іv міждисциплінарні гуманітарні читання»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка