«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1



Сторінка7/16
Дата конвертації19.01.2018
Розмір3.38 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16
.- Загол. з екрану.- Мова укр.

  • Ярмоленко Н.І. формування національно-патріотичних якостей учнів загальноосвітніх шкіл на уроках української мови та літератури /Н.І. Ярмоленко // Форум педагогічних ідей. – № 5 – 2014 р. –С.10-15.

  • www.mon.gov.ua


    Н.О.  Шевцова, Н.В.  Коротун

    Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка,

    м. Суми
    ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ ЧИТЦІВ

    У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В 9-МУ КЛАСІ
    Україна бере активну участь у модернізації та покращенні системи освіти. На порядку денному стоїть завдання збільшення трансформаційного впливу європейської інтеграції на освітню політику нашої країни, задля використання інноваційних методів і форм у навчальному процесі з іноземної мови (ІМ). Важливим фактором успішності навчального процесу в середній школі є проведення освітньо-виховної роботи з ІМ. Важливою складовою формування іншомовних навичок та вмінь виступає позакласна робота, яка також є засобом пізнання культури країни, мова якої вивчається. Виходячи з цього, виникає необхідність у внесенні певних корективів у методику організації позакласної роботи з німецької мови (НМ) в учнів 9-го класу.

    Як відомо, у процесі позакласної роботи освітні й виховні завдання реалізуються у нерозривній єдності: покращуються комунікативні здібності учнів, закріплюються набуті знання з ІМ, створюються умови для виявлення оригінальності мислення учнів, формуються їх моральні та естетичні цінності. Завдання позакласної роботи з НМ у 9-му класі повною мірою можна вирішити під час проведення конкурсу читців, який, на нашу думку, має низку переваг.

    Так, за своєю підготовкою й організацією він є нескладним, а за змістом – цікавим і легким для сприйняття. До проведення конкурсу залучаються усі учні 9-го класу, чим забезпечуються масовість позакласної роботи – кожен може спробувати себе як в ролі читця, так і глядача чи члена журі конкурсу.

    Проблематику організації позакласної та позаурочної діяльності школярів середньої ланки розглядали у своїх працях Ю.  К. Бабанський, О.Б. Голік, А. Г. Глущенко, Т. Д. Дем’янюк, Н.  В. Кудикіна, Г. Я. Майборода, К.  М. Слесик, В.  О. Сухомлинський, Т. І. Сущенко, Т. В. Чубенко, К.  Д. Ушинський та ін. Вважаємо доцільним відзначити роботи В. І. ШепелєвА, Н.  Амірова, Г.  І. Мокроусова, Н. Ю. Кузовлєва, які досліджували проблему позакласної роботи.

    Так, В. І. Шепелєв визначив принципи організації позакласної роботи. Г.  І. Мокроусова та Н. Ю. Кузовлєва доповнили основні принципи комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Т.  М.  Калечиць та З. О. Кейлінас вивчили особливості об’єднуючих форм позакласної роботи, а потім описали й детально обґрунтували це поняття. Проблеми організації проведення конкурсу читців у позакласній роботи з німецької мови у 9-му класі залишаються не розглянутими, чим зумовлюється актуальність нашого дослідження.

    Конкурс читців є одним з видів групової позакласної роботи, що передбачає чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами [1, c. 282]. Характерною особливістю конкурсу читців у середній школі є подвійний характер його змісту. З одного боку він є заходом змагального характеру, де члени журі визначатимуть переможця, а з іншого боку – заходом культурно-масового характеру, де учні 9-го класу поетів виразно читатимуть короткі твори на задану тематику. Доцільність вибору конкурсу читців зумовлюється тим, що у такому заході реалізуються усі організаційні принципи позакласної роботи з НМ. Оскільки конкурс читців є не примусовим, а добровільним заходом, де учні включаються в роботу за власним бажанням, вважаємо, що йому властивий принцип добровільності, який передбачає, що учні, які визначили свою участь в такій діяльності, беруть на себе «добровільне зобов'язання продовжувати вивчати НМ» [1, c.282].

    Конкурсу читців також властивий принцип масовості, який передбачає активну участь учнів, і залучення якнайбільшої їх кількості з різним рівнем володіння НМ. При цьому враховується розвиток індивідуальних особливостей та інтересів учнів, їх бажання, світогляд, емоційно-почуттєва сфера. Організація та проведення конкурсу читців не уявляється можливими без урахування психолого-педагогічних аспектів позакласної роботи з НМ серед учнів 9-го класу. Оскільки підлітки виявляють високу соціальну активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки та цінностей, прагнуть до сприйняття цікавого, нового, конкурс читців вважаємо вдалим видом позакласного заходу, що передбачає вдосконалення іншомовних комунікативних компетентностей учнів. Методисти наголошують на необхідності врахування у процесі організації конкурсу власного вибору учнів, не обмежувати, а тим більше, не забороняти їм розкривати власний інтерес, який може стимулювати подальше поглиблене вивчення НМ [1, c.280].

    Захід має на меті залучити учнів до літературного надбання країни, мова якої вивчається, розкрити красу прозового слова та визначити рівень володіння НМ учнів 9-го класу.

    Конкурс читців включає в себе освітній аспект, який передбачає збільшення обсягу знань мовного та країнознавчого матеріалу про Німеччину за допомогою самостійного отримання учнями інформації з різних джерел, формування вмінь аналізувати і узагальнювати навчальний матеріал; розвиваючий аспект, що реалізує можливість розвитку мотиваційної сфери та пізнавальної активності школярів; виховний аспект, що має на меті виховання поваги до країни, мова якої вивчається.

    Завданнями конкурсу читців, на наш погляд, є:

    а) ознайомлення з німецькомовними короткими прозовими творами;

    б) виявлення кращих читців коротких прозових творів німецькою мовою та підтримка обдарованих учнів;

    в) розвиток здатності старшокласників аналізувати та узагальнювати вивчений матеріал;

    г) сприяння розвитку ораторських, артистичних та творчих здібностей учнів;

    д) узагальнення знань з наступних тем: "Ich und meine Familie", "Jugend und Berufswahl", "Wissenschaft und technischer Fortschritt", "Natur und Umweltschutz", "Deutschland".

    Проведення заходу передбачає правильне оформлення приміщення, де проходитиме конкурс. Вважаємо доцільним використовувати у якості декорацій портрети німецькомовних письменників та поетів; костюми; прапор, герб Німеччини; музичний супровід у вигляді класичної музики; плакати або стінгазети; пам'ятки учасникам конкурсу.

    Тематика конкурсу читців охоплює всі теми, які вивчалися учнями 9-го класу за підручником Німецька мова ( авт. Басай Н. П.). Захід повинен слугувати своєрідною систематизацією та узагальненням німецькомовних знань, умінь, навичок учнів 9-го класу.

    Розглянемо етапи підготовки конкурсу читців. Підготовка позакласного заняття, включатиме чотири етапи. На першому (підготовчому) етапі учні обговорюють завдання, формулюють мету "Конкурсу читців" й можливі результати, вчитель, у свою чергу, мотивує учнів, пояснює вимоги до конкурсантів, контролює процес. На цьому етапі визначаються ролі серед членів групи, відбувається розподіл учнів на конкурсантів, членів журі та глядачів. На другому (виконавчому) етапі вчитель добирає короткі прозові твори, які будуть цікавими для опрацювання, у тому числі такі, що поглиблюють лексичний запас учнів і тренують виразне читання. На цьому етапі вчитель спостерігає, радить, аналізує найбільш типові помилки конкурсантів, оцінює участь кожного учня і групи в цілому. На третьому (презентаційному) етапі відбувається презентація результатів підготовки до "Конкурсу читців", де учні декламують короткі прозові твори, а вчитель спостерігає за виступом кожного конкурсанта та слідкує за оцінюванням журі. Четвертий (підсумковий) етап включає в себе оцінювання результатів та подальше планування позакласної роботи. Учні вислуховують думку журі, проводять рефлексію щодо результатів конкурсу. Вчитель бере участь в колективному аналізі та мотивує школярів на подальше активне вивчення НМ.

    Вважаємо можливим запропонувати учням пам’ятку конкурсанта, розроблену нами на основі практичних порад В. Маттеса [2]. Наведемо рекомендації, що містяться у пам’ятці:

    1. Die Vorbereitung

    Man muss sich vorbereiten, bevor man einen Text wirkungsvoll vorlesen kann.

    а) Mach dich mit dem Text vertraut. Lies ihn einmal halblaut, wenn du die Möglichkeit dazu hast.

    б) Übe die richtige Aussprache schwierige Begriffe. (Es macht keinen guten Eindruck, wenn du später beim Vorlesen darüber stolperst.)

    2. Die Durchführung

    а) Beginne nicht sofort mit dem Lesen. Warte ab, bis das Publikum aufmerksam ist.

    б) Bemühe dich darum, laut, deutlich und mit fester Stimme zu sprechen.

    в) Variiere deine Stimme. Lies mal laut, mal leise.

    г) Lege nach jedem Satzende eine Redepause ein und nach besonders wichtigen Begriffen. Redepausen helfen deinen Zuhörern, das Vorgelesene zu verarbeiten und zu verstehen. Sie können bis zu drei Sekunden dauern.

    д) Denke daran, dass du nicht für dich, sondern für ein Publikum liest. Habe zwischendurch die Augen und suche den Blickkontakt zu den Zuhörenden.

    3. Der Abschluss

    а) Geh nach dem Vorlesen nicht sofort zu deinem Platz zurück, wenn du vor der Klasse gelesen hast. Schau das Publikum ruhig an und versuche festzustellen, wie dein Vorlesen auf die Zuhörer gewirkt hat.

    Ці поради необхідно відобразити у вимогах щодо виразного читання коротких прозових творів. На початковому етапі кожен учень має бути ознайомлений з ними, а під час проведення конкурсу вони мають бути оформленні на плакаті у вигляді пам’ятки.

    У процесі оцінювання результатів конкурсу журі використовує контрольний лист. Члени журі отримують бланк, який містить вимоги до виразного читання у вигляді тверджень, та визначають якою мірою ці твердження характеризують виступ конкурсантів. Якщо твердження відповідає повною мірою, конкурсант отримує три бали; якщо твердження відповідає лише частково – два бали. Один бал отримують конкурсанти, якщо твердження не характеризує іх виступ. Наведемо перелік тверджень із розробленого нами контрольного листа оцінювання результатів конкурсу читців:

    а) учень продемонстрував високий рівень володіння лексичним матеріалом; вимова усих лексичних одиниць, у тому числі важких понять чітка і правильна;

    б) конкурсант вдало визначив час початку виступу, не поспішав із читанням, дочекався уваги глядачів;

    в) виступ має творчий задум; його втілення добре;

    г) конкурсант демонструє високий рівень виконавської майстерності з точки зору дикції, вимови, емоційності; читає чітко, виразно, голос конкурсанта впевнений; конкурсант варіює висоту голосу, читає то голосно, то тихіше; робить паузи до трьох секунд перед важливими поняттями та після них;

    д) мовна та сценічна культура конкурсанта висока; конкурсант демонструє артистичність, його поведінка на сцені упевнена, одяг відповідний;

    е) конкурсант підтримує зоровий контакт зі слухачем, аудиторією; читає для публіки;

    ж) конкурсант спокійно завершив свій виступ, дочекався реакції аудиторії перед тим, як піти зі сцени.

    За підсумками конкурсу читців учасники нагороджуються дипломами переможців та грамотами лауреатів, також можуть бути відзначені вчителями, які присутні на заході. Учитель-організатор підбиває підсумки та дякує за активну участь учням 9-го класу, журі та глядачам. Хід та підсумки конкурсу читців висвітлюються у засобах масової інформації.

    Отже, вважаємо проведення конкурсу читців доцільним з метою популяризації творчої спадщини німецьких авторів; духовного виховання підлітків, поглиблення художньо-естетичного виховання молоді засобами художнього слова, підтримки літературно обдарованої молоді.


    Література

    1. Ніколаєва С. Ю. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підручник. –  Вид. 2-ге, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. –  К. : Ленвіт, 2002. – 328 с.

    2. Mattes, Wolfgang. Methoden für den Unterricht / .— [Völlige Neubearb.]. – Paderborn : Schöningh, 2011. – 264 S. : Ill., graph. Darst.(Schöningh Schulbuch)



    О.В.  Бойко

    Славгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Краснопільсокої районної ради Сумської області, Славгород
    ШКОЛА СВІДОМОЇ МОВОТВОРЧОСТІ АБО ДО ПИТАННЯ

    ВИТОКІВ СТАНОВЛЕННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ
    Школа ХХІ століття – школа змін. Освіта завжди була першочерговим показником руху суспільства й динамічних процесів у ньому ж. Виклики, які постали перед, власне, українською школою на сьогодні мають чи не найбільш вагоме за всю історію педагогіки значення. І йдеться передовсім не тільки про якісні показники освіти (наповнюваність шкіл, забезпечення навчальними засобами, вільний і рівний рівень доступу до освіти усіх учасників освітнього процесу тощо); сучасність у тому вигляді, в якому ми її спостерігаємо, надзвичайно швидкими темпами освоює суспільство. Виходячи із цього, маємо вагому проблему – суспільство не завжди готове прийняти свою сучасність. І, на жаль, це породжує головну проблему, яка і стала чи не найбільшою для сучасної України, – розшарування суспільних мас, розбіжності ідейних поглядів і позиції щодо будь-яких подальших рішень, причиною чому, на нашу думку, і є розрив (історичний, культурний, мовний) свідомості українця між самим собою.

    Ключем до розуміння й усвідомлення (а врешті-решт, і вирішення) означеної проблеми є освіта. Концепція Нової української школи, процес впровадження якої відбувається нині, покликана, за словами авторів, до вирішення проблеми формування компетентної творчої особистості, яка може, вміє і знає, як саме реалізувати себе в суспільстві, сучасником якого вона і є.

    Якою ж має бути така особистість? Для початку вважаємо за доцільне звернутися до самого тлумачення особистості. Психологія на сьогодні чітко дає визначення – особистістю називаємо індивіда, що реалізує себе в суспільстві. Індивідом же називаємо будь-якого представника виду homo sapiens. Тобто індивідом є кожен із нас, особистістю ж (або інакше homo sapiens sapiens) – ні.

    Уявимо собі хлопчика посеред лісу. Хлопчика, якого «виховали» тварини. Такого героя можна знайти як мінімум в літературі, як варіант – у фантастичних розповідях людей. Яких багато. Назвемо цього хлопчика Мауглі і запитаємо при нагоді, хто він і хто ми для нього. Чи скаже він вам, чи ні, та звідси вже випливає цікава задача – а чи був згаданий нами Мауглі особистістю? А якщо й був, то кому й за яких умов? Вам був, наприклад?

    Звісно теорія шести вітань (за останніми дослідженнями, проведеними на основі даних Facebook, вона вже має називатися теорією трьох з половиною вітань), скаже вам, що всі сім мільярдів людей на планеті знайомі. Отже, соціалізовані. Отже, особистості. Чітка логіка, на жаль, розбивається реальністю. Ми не можемо робити висновків про те, хто кому хто лише через когось зі знайомих.

    А особистість набуває конкретної форми не лише виходячи із соціуму, в якому розвинулась (а без нього, як вище зазначено, вона так і залишається індивідом), а й за рахунок внутрішніх показників. Тут ще варто згадати, що один індивід практично ніколи не входить до єдиної групи спілкування (соціальної групи). Отже, кожен індивід набуває особистісних характеристик стільки раз, до скількох соціальних груп входить (говоримо про соціальні ролі). Тому виникає питання – а чи знаєте ви насправді, наприклад, свою кохану половинку? Чи це тільки фрагмент головоломки «соціальні роль»? Одним із важливих показників особистості є мовний вектор її діяльності. Виходячи із цього, сьогодні ми говоримо про формування компетентної мовної особистості. А формуватися (принаймні базово) мовна компетентність має в школі.

    Коли в психології з визначенням особистості різночитань майже не виникає, то з хоч більш-менш загальноприйнятим тлумаченням мовної особистості питання є. Досить багато дослідників сучасності займаються пошуками єдиної формули мовної особистості. Нашою метою не є однозначне визначення мовної особистості як такої, не йдеться навіть про приблизні її межі. Передовсім вважаємо за доцільне знайти початки тої особистості, яку вже згодом зможемо назвати мовною.

    Ідея сучасної парадигми освіти, яка, як було зазначено вище, наразі впроваджується в Україні, досить проста – особистість має бути компетентною, динамічною, максимально гнучкою й готовою до взаємодії у суспільстві. Де ж тут заховано мовну складову?

    На нашу думку, вона є наскрізною. Мова – ключ до розуміння, ключ до усвідомлення, ключ до взаємодії. Лише сформована, якісно вивірена мовна складова особистості гарантує їй становлення в суспільстві. Але виникає питання – яка мова треба суспільству? Якою мову бачить сам соціум? Чий вплив більший – соціуму на особистість чи особистості на соціум? Тут і приховані витоки становлення мовної особистості. А отже, і підводні камені будь-яких освітянських реформ. Без єдиної державної мовної системи, мовної політики всі пориви освітян, на жаль, зазнають поразки.

    Які ж є шляхи вирішення означених проблем? По-перше, практика. Будь-яка мова починається з тексту. І текст має звучати. Чи то йдеться про говоріння, чи то аудіювання, чи слухання, чи письмо – в центрі мовної освіти покладено текст.

    По-друге, теорія. Будь-яка мова загине, якщо її не досліджувати. Так помирають діалекти під тиском літературної мови або, і що гірше, занепадають, переходячи в діалекти, літературні мови, засмічені зайвими елементами інших мов.

    По-третє, стабільність. Звісно якщо ми говоримо про мову стабільну, то ми швидше за все говоримо про мову мертву. Бо мова, яка не рухається, не розвивається, не черпає чогось нового, приречена на тихе виживання виключно на полицях разом із стародруками-однолітками. Коли вже говорити про стабільність мови, то передовсім про підтримку з боку держави, про, що на сьогодні надважливо, знищення сорому використовувати мову, знищення моди на чужі мови, де можна абсолютно повноцінно послуговуватись мовою українською.

    Як це все стосується освіти й особистості? Школа на сьогодні стає центром не тільки освіти. Школа виростає до вищої форми, що має забезпечити юного громадянина впевненістю в своїй країні, своїх особистих силах, вміннях як теоретичного характеру, так і практичного, за школою закріплюється обов’язок надання рідномовної освіти, рівної для всіх, хто бажає її отримати. Школа зобов’язана сформувати особистість, мовну особистість, яка б вільно і впевнено могла почувати себе в будь-якому соціумі, перебираючи на себе будь-яку роль, власне, створюючи новий соціум, де мова більше не є питанням для дискусій і торгів. Тільки так з’являється шанс на те, що мовна особистість буде. І буде не затеоретизованою науковою ідеєю. А конкретними людьми, від яких залежатиме і їх майбутнє, й ваше.
    Література


    1. Голобородько Є. Концептуальні засади формування мовної особистості на сучасному етапі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp2/filosofia/ goloborodko.pdf

    2. Дика Н. Реалізація концепту мовної особистості на у сучасній лінгводидактиці / Наталія Дика // Педагогічний процес: теорія і практика. – К. : ТОВ «Видавниче підприємство «Едельвейс», 2016. – Випуск 2. – С. 32 – 36.

    3. Єрьоменко С. Напрями досліджень мовної особистості у сучасній лінгвістиці [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/6203/1/33-37a.pdf

    4. Застровський О., Застровська С. Загальне поняття мовної особистості [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/1602/ 3/Zastrovs_concept.pdf

    5. Кульчицький В. Проблема рідномовної компетенції в структурі духовно-практичної діяльності особистості [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/ 7317/1/vip_59_14.pdf

    6. Струганець Л. Поняття «мовна особистість» в україністиці [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.nbuv. gov.ua/bitstream/handle/123456789/110242/22-Struhanets.pdf? sequence=1.


    РОЗДІЛ 3

    УЧИТЕЛЬ ЯК КУЛЬТУРОМОВНА ОСОБИСТІСТЬ
    О.Л. Біличенко

    Донбаський державний

    педагогічний університет,

    м. Слов’янськ
    РОЛЬ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ФОРМУВАННІ

    ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ

    В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
    На межі ХХ – ХХI століть відбулися масштабні соціокультурні зміни, пов’язані з розвитком та впровадженням новітньої комп’ютерної техніки та інформаційних технологій. Унаслідок цих процесів відбувається розширення масштабів знання та проникнення його в усі галузі життєдіяльності людини.

    Упровадження сучасних інформаційних технологій у галузь освіти уможливлює якісну зміну педагогами змісту, методів та організаційних форм навчання, що має на меті посилення інтелектуальних можливостей студентів в інформаційному суспільстві, зокрема гуманізації, індивідуалізації, інтенсифікації процесу навчання та підвищення його якості на всіх рівнях підготовки.

    Сучасна система формування професійної майстерності майбутніх учителів-філологів належить до рангу пріоритетних завдань і національних інтересів. Вона характеризується побудовою тривалого навчально-педагогічного процесу, який базується на застосуванні варіабельних засобів і методів, активного впровадження інформаційних технологій, постійно потребує наукового пошуку.

    Підготовка фахівця має здійснюватися з використанням найновітніших технологій, методик, освітніх інновацій, із застосуванням набутого вітчизняного й зарубіжного досвіду. Підґрунтям цього мають бути принципи гуманізації освіти, особистісно орієнтований підхід, оновлення змісту та форм організації навчально-педагогічного процесу відповідно до світових стандартів, що стали основою національної доктрини розвитку освіти.

    Складність та неоднозначність змін, які відбуваються в суспільстві й системі вищої освіти, ставлять педагога перед необхідністю ціннісного самовизначення, вимагають від нього реалізації демократичних і гуманістичних принципів у педагогічній діяльності, що обумовлює значні зміни в системі підготовки вчителів української мови та літератури.

    Оновлення процесу підготовки майбутніх фахівців можливо лише через науково обґрунтоване вдосконалення інформаційних технологій, яке стало однією з важливих проблем педагогічної науки і практики. Мета – підвищення ефективності освітнього процесу, гарантія досягнення запланованих результатів навчання.

    Специфіку визначення професійних характеристик майбутнього вчителя-філолога неможливо зрозуміти, зважаючи лише на особливості складових системи професійної підготовки. Така система перебуває в ієрархічному зв’язку з принципами багаторівневої фахової підготовки.

    В інформаційному суспільстві професійний розвиток майбутнього вчителя української мови та літератури визначається індивідуально-активним процесом професійного зростання, спрямованого на професійну самореалізацію.

    Серед особливостей професійного розвитку виділено індивідуальні характеристики людини, потреби в самореалізації, сукупність професійних якостей, прагнення інтегруватися в професійний контекст інформаційного суспільства.

    Вплив інформаційного суспільства на професійний розвиток майбутнього вчителя визначається характером його діяльності, зокрема застосуванням у процесі професійної підготовки комп’ютерної техніки та інформаційних технологій. Професійна діяльність залежить від рівня професійного розвитку з урахуванням впливу інформаційного суспільства на особистість студентів.

    Зауважимо, що професійний розвиток майбутнього вчителя української мови та літератури передбачає:

    – спеціальну професійну підготовку із застосуванням інформаційних технологій у системі освіти;

    – необхідність розвитку основних професійних якостей;

    – підвищення рівня інформаційної компетентності, інформаційної культури, професійної мотивації.

    В умовах тотальної інформатизації суспільства інформаційний вплив на особистість набуває глобальних масштабів, що стосується також і майбутнього вчителя, який перебуває в інформаційному суспільстві. Такий вплив сприяє формуванню особистості, тому майбутній учитель повинен мати інформаційно-планетарне мислення. Це визначає цілеспрямований вплив інформаційного суспільства на особистість майбутнього вчителя з метою зміни поведінки в певному напрямку, а також оптимізації майбутньої професійної діяльності, відіграє важливу роль у професійному розвитку й відповідає потребам сучасності.

    Одним із вирішальних чинників у налагодженні вчителем соціальних, професійних контактів, засобом його самовираження за допомогою мови і мовлення є культура мовлення. Вона віддзеркалює ціннісні орієнтації, гармонію професійних знань, комунікативних і морально-психологічних можливостей, характеризує його вихованість, уміння висловлювати думки, дотримуватись етичних норм спілкування. Опанування вчителем культури мови й мовлення, мовленнєвого етикету є передумовою ефективності професійної й особистісної комунікації.

    Основою парадигми суспільного розвитку у ХХI ст. стали людина як найвища цінність і культура як умова самоорганізації та саморозвитку особистості. У процесі реалізації творчого потенціалу індивіда й формування особистісної культури відповідно до об’єктивних вимог та реальних можливостей сучасного світу неабияку роль відіграють і твори художньої літератури. Духовний світ людини визначається творами літератури, які вона прочитала, бо найповніше культурні, морально-етичні та естетичні цінності суспільства відображені в літературі.

    Зазначимо, що однією зі специфічних умов духовного розвитку кінця ХХ – початку ХХI ст. є чітка тенденція до професіоналізації в духовному виробництві. На зміну духовній творчості приходить літературний конвейер, який спрямований виключно на задоволення простіших людських потреб, які виявляються на рівні інстинктів. Нові творці духовної культури генерують і поширюють переважно деструктивні ідеї і художня література сьогодні є, переважно, носієм таких ідей. Це притаманно, насамперед, так званій масовій літературі. Художня література як важлива соціокультурна складова суспільства та підсистема соціальних комунікацій не лише відбиває у своїх творах ці процеси, але й достатньо впливає на це суспільство.

    Сучасний світ має значний потенціал культури, але внаслідок нерозвиненості соціальних механізмів включення людей у світ краси та формування вмінь і навичок жити за законами краси в значної їх частини, зокрема молоді, не вироблено відповідні ціннісні орієнтири й потреби наслідувати культурні традиції.

    Проте саме в цей кризовий період складаються нові концепції, моделі й парадигми літератури, формування «людини культури». Основні зусилля необхідно спрямувати на те, щоб залучити людину до минулого, сьогодення й майбутнього культури. «Людина культури» – це багатовимірна особистість, що формується й розвивається в просторі діалогу.

    Розглядаючи особливості розвитку інформаційного суспільства та його роль у професійній підготовці майбутнього вчителя української мови та літератури, ми дійшли висновку, що такий розвиток визначається індивідуально-активним процесом професійного зростання. Серед особливостей якого – потреби в самореалізації, прагнення інтегруватися в професійний контекст інформаційного суспільства. Отже, роль інформаційного суспільства в професійній підготовці майбутнього учителя полягає саме в масштабних змінах організації майбутньої професійної діяльності, де будуть застосовуватися інформаційні технології, зокрема технологія формування соціально-комунікаційної культури особистості майбутнього вчителя в межах соціально-комунікаційного простору вишу.

    Покращення професійної підготовки майбутнього вчителя на сучасному етапі потребує більш ефективних шляхів організації навчально-педагогічного процесу, піднесення його на сучасний технологічний рівень із використанням інноваційного підходу до навчання. Інформаційні технології сприяють ефективній організації навчальної діяльності, підтримують усю різноманітність форм навчання – в аудиторній, позааудиторній, проектній діяльності, підвищують рівень мовної та інформаційної культури викладачів і студентів, формують комунікативну, соціально-інформаційну компетентності, які відповідають сучасному рівню розвитку освітніх технологій.

    Отже, зазначимо, що новий ракурс життя зумовлює новий ракурс вищої освіти. Саме тому, за нашими переконаннями, необхідно підвищувати рівень мовної культури та інформаційної підготовки майбутнього вчителя, що забезпечить вдалу інтеграцію в нові соціокультурні умови в інформаційному суспільстві.

    Технологія формування мовної та соціально-комунікаційної культури особистості майбутнього вчителя-філолога в межах соціально-комунікаційного простору, яка застосовується в навчальному процесі, підвищує якість освітнього процесу, посилює інтелектуальні можливості в інформаційному суспільстві, уможливлює процес підготовки майбутніх учителів української мови та літератури більш ефективним.



    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

    Схожі:

    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
    Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconАктуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції
    Актуальні проблеми сучасного підручникознавства : збірник матеріалів Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції, 12–14....
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
    Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
    Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconПрограма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009 Порядок роботи конференції
    Секція ІІ „Краєзнавча робота як сфера науково-практичної діяльності бібліотек, архівних та музейних установ”
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
    Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
    Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМатеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини»
    Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 icon«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених
    Богдановська Н. В., заступник декана з наукової роботи факультету фізичного виховання
    «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1 iconМіжнародна науково-практична конференція
    У виданні вміщено програму Міжнародної науково-практичної конференції «іv міждисциплінарні гуманітарні читання»


    База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка