Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція



Сторінка9/11
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.68 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ЗМІН У ПРАВОПИСІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

У 1996–2006рр. в Німеччині впроваджувалася реформа, спрямована на спрощення німецької орфографії та пунктуації. Вона відбувалась у три етапи й скасовувала 87 правил орфографії з 212, а замість 52 правил пунктуації залишила лише 12. Тому актуальність цього дослідження полягає у виявленні нововведень, адже в сучасних умовах все більше людей спілкуються з іноземцями, а успіх у комунікації залежить саме від рівня освоєння правил граматики. Для перекладачів знання орфографії та пунктуації є надважливим.

Об’єктом дослідження виступає німецький правопис, предметом – численні зміни, що відбулися в ньому відносно нещодавно.

Унаслідок ретельного аналізу «Rechtschreibreform» було виявлено, що загалом зміни стосувались таких правил:

1) Написання ss та ß. Літера ß тепер залишається тільки в позиції після довгого голосного звука. Післякороткогоголосного пишеться ss. Наприклад, раніше писали daß, а за новими правилами повинно бути dass.

2) Написання з великої та малої літери:

 слово після двокрапки, якщо після неї стоїть ціле речення, пишеться з великої літери; якщо далі йде перелік або певний висновок, то слово (звичайно, якщо це не іменник) пишеться з малої літери. Наприклад: Beim Aufräumen des Zimmers höre ich Musik: So geht es lustiger.Ich musste wählen: entweder zu bleiben, oder zu gehen.

 субстантивовані прикметники за новими правилами пишуться з великої літери. Наприклад: im Großen und Ganzen, im Allgemeinen, alles Übrige та ін.

3) Вживання розділових знаків. За новими правилами інфінітивні конструкції не відділяються комою. Той, хто пише, сам вирішує, ставити кому чи ні. Наприклад: Erversuchtsietelefonischzuerreichen. Для чіткості структури речення, а також з метою уникнення непорозумінь кому краще поставити, наприклад, у таких випадках:Ichrateihm, zuhelfen (Я раджу йому, щоб він допоміг); Ichrate, ihmzuhelfen(Я раджу йому допомогти).

4) Вживання трьох однакових приголосних літер у складних словах. Якщо при утворенні складних слів зустрічаються однакові літери, то всі вони пишуться.Наприклад: Balletttänzerin, Betttuch.

5) Написання слів разом та окремо. Значно більша кількість слів відтепер пишеться окремо, наприклад: jedesMal, wieviel, zuwenig, kennenlernen, spazierengehen та ін.

Таким чином, маючи на меті приєднання Німеччини до світового процесу глобалізації, німці здійснили вдалу спробу спрощення та уточнення частково застарілих правил граматики. Однак, незважаючи на те, що реформа , зазначена вище, діє з 2006 року, в Україні й до цього часу багато викладачів навчають студентів та учнів за старими підручниками, які містять старі правила пунктуації та орфографії. Звичайно, німці без проблем зрозуміють тих, хто користується старим правописом, однак нехтування нововведеннями є недопустимим для професійного перекладача.


Оксана Цимбалиста (Київ)

The role of interculturaland cross-culturalcommunication

in modern world

Today the world we live in is “a global village” where no nation, group or culture can remain anonymous. What happens in one part of the world affects all parts of the world. As the world is becoming smaller, we are increasingly interacting with people from many different cultures. While modern technology has made it easier for us to communicate with people anywhere in the world, such interactions can be difficult if we do not know how to deal with people and cultures different from our own [5; 6]. Globalization has made intercultural communication inevitable. Intercultural communication is of importance in any career field thus the art of knowing how to communicate with other cultures should be a work place skill that is emphasized.



Communication is an important mean of expressing yourself because it exists different ways of expression and so different kind of communication depending on the culture you belong to [1; 2; 3]. The way of communicating will not be the same as other countries and it is important to know some values of other cultures and so of other ways of communicating for, first of all, avoiding some misunderstandings and then knowing better some aspects of different cultures.Intercultural communication is a form of communication that aims to share information across different cultures and social groups. It is used to describe the wide range of communication processes and problems that naturally appear within an organization or social context made up of individuals from different religious, social, ethnic, and educational backgrounds. Intercultural communication is sometimes used synonymously with cross-cultural communication.

In this sense it seeks tounderstand how people from different countries and cultures act, communicate and perceive the world around them [3:55]. The world today is characterized by an ever growing number of contacts resulting in communication between people with different linguistic and cultural backgrounds. This communication takes place because of contacts within the areas of business, military cooperation, science, education, massmedia, entertainment, tourism but also because of immigration brought about by labor shortage or political conflicts.Cross Cultural Business Communication is very helpful in building cultural intelligence through coaching and training in cross-cultural communication, cross-cultural negotiation, multicultural conflict resolution, customer service, business and organizational communication. Cross-cultural understanding is not just for incoming expats. Cross-cultural understanding begins with those responsible for the project and reaches those delivering the service or content. The ability to communicate, negotiate and effectively work with people from other cultures is vital to international business [3;5].

Many people in intercultural business communication argue that culture determines how individuals encode messages, what medium they choose for transmitting them, and the way messages are interpreted.

References:


  1. Попова Зинаида Даниловна, Стернин Иосиф Абрамович Когнитивная лингвистика: учеб. изд. / Федеральное агентство по образованию; Воронежский гос. ун-т. — М. : АСТ; Восток-Запад, 2007. — 314с. — (Лингвистика и межкультурная коммуникация). — Библиогр.: с. 304-311.

  2. Тер-Минасова Светлана Григорьевна Язык и межкультурная коммуникация: Учеб. пособие для студ., аспирантов и соискателей по спец. "Лингвистика и межкультурная коммуникация". — М.: Слово, 2000. — 262с.

  3. Kim Y.Y.(1995), "Cross-Cultural adaption: An integrative theory.", in: R.L. Wiseman (Ed.)Intercultural Communication Theory, 170 - 194, Thousand Oaks, CA: Sage.

  4.  Lauring, Jakob (2011). "Intercultural Organizational Communication: The Social Organizing of Interaction in International Encounters". Journal of Business and Communication 48.3: 231–55.

  5. Samovar, L. A., & Porter, R. E. (1991). Communication between cultures. Belmont, CA: Wadsworth.

  6. Samovar, L. A., & Porter, R. E. (Eds.). (1997). Intercultural communication: A reader (eighth ed.). Belmont, Ca: Wadsworth Publishing Company.

  7. Wierzbicka A. Cross-Cultural Pragmatics: The Semantics of Human Interaction / A. Wierzbicka. – Berlin: Mouton de Gruyter, 1991. – 510 p.


Т. A. Шовкова (Київ)

Grammatischer Bestandteil der Übersetzerskompetenz im Rahmen der philologischen Ausbildung

Die Frage der Zusammensetzung der Fachkompetenz der Übersetzer war mehrfach Gegenstand der wissenschaftlichen Forschung. Wir versuchen, herauszufinden, welche Stelle die Grammatik unter diesen Kompetenzen hat. Die Definition von Übersetzungskompetenz wird mehrfach betrachtet. So W. Wils behandelt Übersetzungskompetenz als "inter-linguale“ Superkompetentz (interlingualen supercompetence), die auf umfassende Kenntnisse der Originalsprache und Übersetzung basiert, und ist eine Möglichkeit, zwei sprachige Kompetenzen auf einem höheren Niveau zu kombinieren" [1]. Übersetzungskompetenz sieht die Anwesenheit bei einem Dolmetscher unterschiedlichen kognitiven und sprachlichen Kenntnisse, breite allgemeine kulturelle Gelehrsamkeit und die notwendigen psychologischen Qualitäten [2: 319].

Behandeln wir die Basiskomponenten der Übersetzungskompetenz. L.K. Latyshev und A.L. Semenov unterscheiden grundlegende, spezielle und spezifische Kompetenzkomponenten in der Übersetzung.Die Basiskomponenten von Übersetzungskompetenz sind das Wissen, Fertigkeiten und Fähigkeiten, die ein Übersetzer in allen Arten von Übersetzung benötigt. Zu den Spezifischen Komponenten der Übersetzungskompetenz gehören Kenntnisse, Fertigkeiten und Fähigkeiten, die bei einem oder einigem verwandten Arten von Übersetzungen erforderlich sind (schriftlichen, visuellen und verbalen, аbsatz- phrasischen, konsekutiven und simultanen). Spezifische Komponenten der Übersetzungskompetenz sind diejenigen, die in der Übersetzung von Texten bestimmtes Genres und Stils erforderlich sind, dass diese Komponente als Übersetzerswissen über das Thema des Ausdruckes und Beherrschung der Terminologie behandelt wird. [3: 8. ]

V.N. Komissarov unterscheidet fünf Aspekte der Übersetzungskompetenz: sprachliche, tekstbildende, kommunikative, technische und persönliche Eigenschaften des Interpreters [2: 326]. So den Inhalt der Übersetzungskompetenz analysiert können wir sagen, dass im Zusammenhang mit der philologischen Ausbildung müssen zukünftige Übersetzer die folgenden Komponenten sprachiger Übersetzungskompetenz erwerben: kommunikative, sprachliche, linguistische, stilistische, sozio-kulturelle, strategische.

Grammatik ist ohne Zweifel einer der wichtigsten Faktoren, die Kommunikation ermöglicht und den Grad der Sprache und Sprechen bestimmt. Grammatische Kompetenz ist ein Teil der Sprachkompetenz, die Beherrschung der Kenntnis einer bestimmten Sprache, Systemorganisation und Gesetzmäßigkeiten ihrer Funktion beinhaltet. Sprachkompetenz ist die Fähigkeit entsprechend den Zwecken und Situationen der Kommunikation Sprachmittel auszuwählen und zu verwenden. Sprachkompetenz zeigt sich in solchen Eigenschaften wie Normativität, Richtigkeit, Angemessenheit, Logik, Vielfalt der Sprache. [4]

Grammatik ist ein Bestandteil der kommunikativen Kompetenz, weil die Beherrschung von vier Arten der Sprachaktivitäten (Hören, Sprechen, Lesen und Schreiben) möglich nur durch die Beherrschung der Aspekte der Sprache (Grammatik, Lexik, Phonetik, Orthoepie) ist. Nur rechtschreiblich einwandfreier Sprachdolmetscher ist in der Lage, seine vermittelnde Kommunikation zwischen Vertreter verschiedener Völker zu gewährleisten. Grammatische Kompetenz bestimmt ein Teil des Inhalts der linguistischen Kompetenz. Grammatikalischer Bestandteil des soziolinguistischen Komponenten enthält Wissen über die Verwendung bestimmter grammatischen Strukturen angemessen der kommunikativen Situation sowie dem Stil und Genre [5: 65]. Grammatischer Bestandteil soll einen wichtigen Komponenten der strategischen Kompetenz d.h. der Fähigkeit, die Unkenntnis der Sprache in der Kommunikation sowie Mangel an der soziokulturellen und Sprecherfahrungen in einer Fremdsprache zu erfüllen, sein[6: 326]. Grammatikalische Komponente der soziokulturellen Kompetenz beinhaltet in erster Linie die Verwendung von Grammatikkenntnisse in verschiedenen Bereichen der menschlichen Tätigkeit (abhängig von den Arten und Stile der Sprache). Zudem setzt das grammatische Subsystem die Studenten ins Bild der logischen und konzeptionellen Konzeption der Wirklichkeit.

Somit ist die Grammatik durch Integrität gekennzeichnet und im Rahmen der Ausbildung von zukünftigenPhilologen ein wichtiger Teil der Übersetzungs-; Kommunikations-, linguistischen, sprachlichen, stilistischen, soziokulturellen, strategischen Kompetenzen.

Список використаних джерел:


  1. Wilss W. The Science of Translation / W. Wilss. – Tübingen, Gunter Narr, 1982. – P. 58.

  2. Коммисаров В.Н. Современное переводоведение: Учебное пособие / Вилен Наумович Комиссаров. – М.: ЭТС. – 2001. – 424 с.

  3. Латышев Л. К., Семенов А. Л. Перевод: теория, практика и методика преподавания. М.: Академия, 2003. –192 с.

  4. Васильєва Ельза Зміст професійної мовної компетенції магістрів з міжнародних відносин

  5. Семеног О. М. Система професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури (в умовах педагогічного університету): дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Семеног Олена Миколаївна. — К., 2005. — 476 с.

  6. Щукин А. Н. Лингводидактический энциклопедический словар / Анатолий Николаевич Щукин. — М.: Астрель: АТС: Хранитель, 2007. — 746 с.


Секція 5: Проблеми зіставного термінознавства та міжкультурна комунікація
Юліана Бакуш (Львів)

ПОБУДОВА ІНТЕРАКТИВНОГО СЛОВНИКА ДІЛОВОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ ВАЛЕРІЯНА ПІДМОГИЛЬНОГОТА ЄВГЕНА ПЛУЖНИКА

Сучасний стан розвитку лексикографії та застосування в цій галузі новітніх інформаційних технологій дає змогу говорити про реальну можливість інтегровано подати різноаспектну словникову інформацію, тобто досягнути «ідеалу» теоретичної лексикографії. Надбання традиційної лексикографії мають внутрішні ресурси для узагальнення та застосування в нових інформаційних середовищах. Так, наприклад, П. Н. Дєнісов порушує питання про визнання своєрідним стандартом структур словникових статей, які сформовані у найкращих словниках кожного з типів. Для цього необхідно, по-перше, мати необхідну лінгвістичну інформацію, а по-друге – розробити формат, зручний для її представлення [1: 15-16].

Окрім того, один із принципів лексикографічного опису – тяглість традицій, який передбачає, що всякий словник в описі матеріалу завжди спирається на наявні лексикографічні твори [4: 7]. Навіть якщо кінцевий варіант словника з різних причин не відповідає первинному задуму укладачів, в подальшому він часто стає корисним джерелом під час укладання інших словників.

З огляду на це, одне із завдань лексикографії як науки – запровадити в широкий науковий обіг максимальну кількість інформації з репертуару виданих лексикографічних праць. Особливо це важливо для українського словникарства, де численна кількість виданих у ХІХ сторіччі лексикографічних творів стали бібліографічною рідкістю. Перед українськими лексикографами, зокрема й укладачами нижченазваного словника, стояло завдання не просто зібрати лексику, а й самим творити, "кувати" лексику і фразеологію офіційно-ділового стилю української мови. [2: 3-9]. І хоча більша частина наявної у них інформації втратила свою цінність для широкого загалу, на наше глибоке переконання, вона абсолютно не втратила своєї наукової значущості для науковців різних галузей лінгвістики. У цих словниках законсервоване знання тодішніх вчених, що були належними фахівцями у своїх галузях, та тогочасна українська лексика, частина якої сьогодні забута, але вона з успіхом може бути повернута в широкий вжиток [4].

До таких праць належить Російсько-український фразеологічний словник: “Фразеологія ділової мови” укладений Валеріяном Підмогильним та Євгеном Плужником. У словнику Є. Плужника і В. Підмогильного можна побачити багатство лексичної і фразеологічної основи, зв'язок із внутрішніми ресурсами живої народної мови. Хоча перше видання словника і було у 1926 році він не втратив своєї актуальності і до наших днів про що свідчить факсимільне перевидання у 1992 році [3].

Список використаних джерел


  1. Елементи лексикографії: Моногр. / В. А. Широков; Укр. мов.-інформ. фонд НАН України. — К.: Довіра, 2005. — 304 с.

  2. Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування / За ред. О.О.Тараненка. - К., 1996.

  3. Російсько-український фразеологічний словник: фразеологія ділової мови / Уложили В. Підмогильний, Є. Плужник. – К.: УКСП "Кобза", 1993. - 248 с.

  4. Українська лексикографія: історія, сучасність та комп'ютерні технології : навч. посіб. / В.В.Дубічинський ; Нац. техн. ун-т "Харк. політехн. ін-т". - Х. : НТУ "ХПІ", 2004. - 164 с.



Христина Горохівська (Львів)

КОМПАРАТИВНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

Є.КОНОНЕНКО

Сукупність знань, втілених в мовній формі, становить за різними концепціями так званий "мовний проміжний світ", "мовну репрезентацію світу", "мовну модель світу" або "мовну картину світу". Наша концептуальна система відображається у вигляді мовної картини світу, залежить від фізичного та культурного досвіду і безпосередньо пов'язана з ним [2:63]. Мовна картина світу розглядається як репрезентація концептуальної картини світу, яка, в свою чергу, репрезентує реальний об'єктивний світ [4:37]. Завдяки процесу метафоризації в мовних засобах втілюється все те національно-культурне багатство, яке накопичується мовною спільнотою у процесі його історичного розвитку. Під час дослідження опису світу, закріпленому в мові, необхідно звертати увагу не лише на загальні та універсальні принципи організації дійсності, а й на закономірності, які превалюють в тій чи іншій мові, які продиктовані як його побудовою, так і національно-культурною свідомістю її носіїв. Мовна картина світу являє собою продукт мовлення та мислення, який вносить семантичне членування (mapping) у дійсність, унікальний для будь-якої мови.

У залежності від цілей, завдань та матеріалу дослідження виокремлюють різні засоби вербалізації МК. В. А. Маслова визначає, що метафора може накладатися на тропи інших типів, ускладнюючи та посилюючи їхній ефект. Найчастіше вона накладається на порівняння [2:93].

Порівняння використовується для посилення певної риси концепту. Воно характеризує об'єкт шляхом зіставлення його з іншим об'єктом, який належить зовсім до іншого класу речей. Об'єкти, що зіставляються можуть бути зовсім чужі один до одного. Порівняння може базуватися на означенні, обставині або присудку[5:136-149]. Порівняння може бути також заперечним. Особливістю української мови є граматичне вираження порівняння за допомогою форми орудного відмінка, в яких знайшли відгомін метаморфозні вірування праукраїнців. Метаморфозні конструкції стали продуктивними. У метаморфозі ступінь злиття сем суб'єкта та об'єкта порівняння найвищий [3:360–362].

Проаналізувавши українську прозу, ми виявили, що саме у творчості Євгенії Кононенко репрезентовано мовну картину світу комаративними засобами дуже яскраво[1]. Тому і не дивно, що за однойменним оповіданням Євгенії Кононенко було названо репрезентативну англомовну антологію сучасної прози «З трьох світів», яка вийшла у США 1996 року.

Список використаних джерел:


  1. Євгенія КОНОНЕНКО: Крива творчості має йти вгору // Українська літературна газета, №4, 25 листопада 2009 року http://www.litgazeta.com.ua/node/141

  2. Маслова В. А. Лингвокультурология : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В. А. Маслова. – М. : Издательский центр "Академия", 2001. – 208 с.

  3. Мацько Л. І. Стилістика української мови : підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько ; за ред. Л. І. Мацько. – К. : Вища школа, 2003. – 462 с.

  4. Пименова М. В. Концептуальные исследования. Введение : учеб. пособие / М. В. Пименова, О. Н. Кондратьева. – М. : ФЛИНТА: Наука, 2011. – 176 с

  5. Сербез І. В. "Засоби вербалізації жіночої концептуальної метафори в англійській, італійській та українській мовних картинах світу." Лінгвістика ХХІ століття 2014 (2014): 136-149


Roman Kovalskyi (Kyiv)

DIFFICULTIES IN RENDERING LEGAL TERMS PERTAINING TO DIFFERENT TERM SYSTEMS

Due to globalization, our world uses common scientific doctrines in almost all spheres of knowledge and, as a result, common terminologies that are the basis for the unified term systems. This and the fact that the vast majority of terms in different languages are of the same origin (mostly: Latin or Greek) simplify things dramatically, both for those who use international scientific sources and for translators in course of rendering terms.

Everything is a bit different when we are talking about legal sciences. There are several legal systems: common law, civil law, religious law, traditional law and some that are combinations of above mentioned ones. Although we can distinguish some basic principles for each of them, it doesn’t assist too much as different states, even using the same approaches under the certain legal system, may have drastically different doctrines with various understanding of some key points.

On the other hand (again, thanks to globalization), we face terms alien to our domestic term system, in books, news, movies, magazines or the Internet. They become familiar to us and sometimes citizens of the same state cannot distinguish a foreign legal term from the one using in their domestic legislation.

All of this needs special translators’ competence and applying of specific methods in order to provide faithful and adequate translation. Translator should take into account and be ready for the situation when allegedly equivalent terms in source and target languages have differences in their understanding (e.g. robbery and грабіж). Or when there can be used several terms in target language but only one is appropriate for a certain collocation (законний/легальнийfor legal). Or even for the situation when there is no such a term in target language at all (e.g. double jeopardy).

References:


  1. Д’яков А. С. Основи термінотворення. / А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. – К. : Видавничий дім «КМ Academia», 2000. – 208 с.

  2. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты)/ В. Н. Комиссаров. – М. : Высш. шк., 1990. – 253 с.

  3. Korunets I. V. Theory and Practice of Translation / I. V. Korunets.– Vinnytsia, 2001. – 381 p.

  4. Lado R. Linguistics across cultures. Applied linguistics for language teachers / R. Lado. – 2nd print. – Ann Arbor, 1958. – 141 p.

  5. Sheberstova T. Legal and Linguistic Aspects of Translating Legal Terminology [Електронний ресурс] / T. Sheberstova. – Режим доступу: http://www.yurclub.ru/docs/international/article12.html


Makhmudi Darvish Baghal Bakharam (Kyiv)

Problems in the translation of legal terms from Persian into English

Since misrepresentation and misunderstanding of legal documents would cause damage to the economics and reputation of a nation, legal translators shall be prepared for a painstaking and a meticulous job at the present century. The variety of laws has added to the variety of legal texts and subsequently the demanding job of translation has been traveling a bumpier road to success. Tiersma (2000) in his article titled as "the nature of legal language" lists some features for legal texts. He believes that legal terms are culture-specific terms with special characteristics. Besides, the writing style in legal texts is different from the writing style in other fields of science. Sentences are lengthy and terms sound archaic. In this study we deal with the translation of legal terms from Persian into English. Many of the Persian legal terms are borrowed from Arabic and bear multiple meanings; consequently, terms consisting of one single word cannot be easily translated into one single equivalent in English. Obviously, in the translation of culture-specific terms, non-equivalence is regarded as a major barrier. For the terms which are not found in the target language, the translations would be in the form of dynamic equivalence or a paraphrase to convey the intended meaning. In this article, we attempt to list some of the problems caused by the translator's cultural background. Therefore, effort is made to identify the problems encountered by legal translators in the translation of legal terms.

Modern emphasis on function turned the attention of translation theorists to the pragmatic aspects of texts. As in Vermeer's (1996) Skopos theory, the functional approach requires translators to produce a new text that satisfies the cultural expectations of the target receivers for texts with the intended skopos (1996, pp. 41-45). While trying to remain loyal to the skopos, the translator is free to produce a new text that differs considerably from the source text in form. In the translation of legal texts, the intended skopos shall be conveyed properly. Therefore, legal translators cannot be expected to produce parallel texts that are equal in meaning; they are expected to produce texts that are equal in legal effect (Altay, 2004). To produce a text that leads to the same results in practice, the legal translator must be able to understand not only what the words mean and what a sentence means, but also what legal effect it is supposed to have, and how to achieve that legal effect in the target language.

We can refer to the terms which do not exist in the TL and the translator has to clarify the term by paraphrasewith related or unrelated words in order to let the reader understand the exact application ofthe term in the relevant legal situation. For instance, " عده وفات ” (uddeh-ye-vafat) which is translated bySamimi Kia (1994) as “period of abstention in the case of husband’s death (4 months and 10 days)”can serve as an example in this regard.

Translation and Culture

In its broadest sense, translation means cross-cultural understanding. The European explorers andtravelers to Asia and later the New World always faced the problem of understanding the people whomthey encountered. Therefore, the process of translation must involve a certain degree of interpretationon the part of the translator. As Nida (1964) describes, the message in the target language shouldmatch as closely as possible with different elements of the SL; constant comparison of the two is alsonecessary to determine accuracy and correspondence. Therefore, comparative studies such as thepresent study find importance and are regarded essential for improving the practice. For instance, it isoften necessary to supply supplementary information, annotations and the like to translations, i.e.glossing. A good example is the term “ سه طهر ” (Se-Tohr) translated as “three consecutive monthly periodsof a woman” by Badrian (2001) in Article 1151 of the Iranian Civil Code:Article 1151: The period of "Iddah" for a divorce or for the dissolution of a marriage consists of threeconsecutive monthly periods of a woman concerned though of child bearing age has no monthly period,in which case the period of "Iddah" will be three months (Badrian, 2001, p.328).Not surprisingly, Venuti (2000) believes that translation is a process involved with looking for similaritiesbetween language and culture but it is constantly confronting dissimilarities. It can never andshould never aim to remove these dissimilarities entirely. A translated text should be the site at which adifferent culture emerges. A translation strategy can best preserve that difference by reminding thereader of the gains and losses in the translation process and the unbridgeable gaps between cultures(Venuti, 2000). In brief, translation cannot overcome the barrier of culture and no bridges can be constructedover the roaring river of culture.

Translation of Legal terms

When selecting a translation strategy for legal texts, legal considerations must prevail (Sarcevic, 2003).For the sake of preserving the letter of the law, legal translators were traditionally forced to be faithfulto the source text. As a result, it was generally accepted that the translator's task is to reconstruct theform of the source text as closely as possible. Thus, literal translation was the golden rule for legaltexts and is still advocated by some lawyers today.

When dealing with translation of legal terms, a number of issues should be resolved. Principal issuesmay be listed as follows (Wright, 2002):

(1) The first and foremost issue is the language and the way the language is used. For example:Should we use a historical or modern language?

(2) Then we come to terminology, particularly specific legal terms "when should we translate legalterms?"

(3) The third category is the style and register. Style plays a significant role in the translation of legalterms.

(4) Finally, we need to note "to be accurate, clear or consistent is of higher value in the translation

of legal terms".

Taking these into consideration, the legal translation consists of a number of stages. The stages identifiedby Wright (2002) include the following:

(1) Firstly, a legal translator should understand the SL as well as the related legal culture and thenstart to translate. Concerning the criteria necessary for a good legal translation, Wright (2002)believes that "Translation must be faithful, accurate and complete and it is necessary to dowhatever is required to preserve the style and register.

(2) According to Wright (2002), translation of specific terminology for which no equivalent exists inEnglish depends on translator's objective; either the foreign word can be left untranslated or itcan be translated literally. She herself prefers to keep the foreign word, but define it accuratelyand economically. Wright (2002) believes that a quality translation is one which tends to be comprehensible, clear and precise, and the style or register should be observed as technical/legal. For example, in the translation of the article 956 of the Iranian Civil Code by Badrian (2001), we face informal words such as “begin” and “end” which are recommended to use “commence” and “terminate” instead because the latter can transfer the formal style of a legal text.Article 956: The Capacity to possess rights begins with the birth of human beings and ends with his death (Badrian, 2001, p. 267)

(3) The correct use and appropriate choice of terms in law are important: Which legal term is con-sidered appropriate for a particular occasion in Persian: “قرارداد (qarardad) , قولنامه (qowlnameh) or عهدنامه (ahdnameh)”. Variation is generally not appropriate in English legal texts, if a different term is used, we assume that a different thing is being addressed. For instance, for “ثمن ” (Sa-man) two translations have been used by professional translators in Persian-English transla-tions, i.e. “price, consideration” (Badrian, 2001) each of which find different meanings in different contexts because we do not have a constant and established term to cater for both mean-ings in different contexts.

Article 377: Either the seller or the buyer can retain the goods sold or their consideration until the other party is prepared to deliver his part, unless either the object of sale or the consideration thereof is agreed to be delivered at a subsequent date in which case either the object of sale or consideration which has become mature should be surrendered (Badrian, 2001, p.120).

Article 378: The seller, who has voluntarily delivered the object of sale before receiving the price thereof, cannot reclaim the object of sale, except in the case of the cancellation of the cancellation of the transaction of sale assuming that he has the option to do so (Badrian, 2001, p.120)

(4) Another aspect involves the significance of the chosen term, i.e. what the term means to the English reader. If it refers to a particular national institution, is that institution equivalent to the one referred to in the source text and vice versa? It can be necessary to invent a term, or a combination of terms, in order to avoid inappropriate culture-specific terminology. For example, “شورای نگهبان ” (shoraye negahban) in the Iranian legal system is an institution which supervises the enactments of the Majlis (the Parliament) and has been translated as “Guardian Council or Council of Guardians”. For an English reader, it hardly means an organization supervising the affairs of the Parliament. Look at the following definitions for the legal term “guardian” in English Dictionaries:

Guardian: noun one who is formally appointed to look after a child’s interests when the parents of the child do not have parental responsibility for him or have died (Oxford Dictionary of Law, 1998)

Guardian: One appointed to take care of another person, his affairs and property. A guardian may be appointed if the child has no parent with parental responsibility (Curzon, Dictionary of Law, 2002)

However, the “Watchdog Council” seems a more appropriate functional equivalent for the overall du-ties of “شورای نگهبان ” because “watchdog” means:

Watchdog: noun person or group of people whose job is to check that companies are not doing any-thing illegal or ignoring people’s rights (Oxford Advanced Learner’s Dictionary, 2005).

It must be stated here that every translation has points of strength and points of weakness and every translation is open to criticism and improvement. This can be crystallized in a quote below (Culler, 1976): “If a language were simply a nomenclature for a set of universal concepts, it would be easy to translate from one language to another…. Each language articulates or organizes the world differently. Languages do not simply name existing categories, they articulate their own" (Cited in Baker, 1992).

Problems of Translating Legal Terms

To appreciate the nature of legal language, one should be familiar with its history. Altay (2004) has classified the problems encountered when translating legal texts into six categories. They are adapted to the subject matter of this study, i.e. translation of legal terms from Persian into English including problems raised due to

• Differences in legal systems,

• Differences in the language systems, e.g. word order in Persian and English,

• Lack of an established terminology in the field of law in Persian,

• Use of particular sentence structures,

• Dated or archaic-sounding terms used,

• Use of common terms with uncommon meanings.

Baker (1992) identified problems in translation which are, to some extent, common with those identified by Altay (2004). The following is a brief account of what Baker (1992) identifies as problems of translating culture-specific terms:

(1) Culture-specific concepts which include the SL words expressing a totally unknown concept in the target culture.

(2) A source language concept which is not lexicalized in the TL, i.e. the source language word may express a concept which is known in the target culture but simply not lexicalized, i.e., a target word has not been established to express it. (3) The SL word which is semantically complex and this is a rather common problem in translation. In some cases, a single word which consists of a single morpheme can sometimes express a more complex set of meanings. For example, the legal term “عده ” (uddeh) in Persian translated as “period of abstention of a widow or a divorcee before her remarriage” (Badrian, 2001) or “legally prescribed waiting period of a divorced woman or a widow before remarriage” (Mir Mohammad Sadeghi, 1997).

(3) TL lacks a general word (superordinate);

(4) TL lacks a specific term;

(5) Differences in specific meaning, etc.

Although the problems identified by Baker can be considered as the basis for this study, Altay's (2004) categories are more adaptable to Persian-English legal translation because it focused on legal language. Therefore, four categories from the six categories specified by Altay (2004) are the basic framework of the present study. Two categories are omitted because they refer to the problems of le-gal translation at sentence level which will be included in future studies.

Methods and Materials Methods and Materials Methods and Materials Methods and Materials

As it was said earlier, this study is concerned with the translation of legal terms based on the problems offered by Altay (2004). A sample of two hundred and thirty nine legal terms were selected from the Civil Code of Iran translated by Badrian (2001) to see which terms are problematic for translators. The criterion used for identifying the problematic terms is Altay (2004), who has offered six problems for the translation of legal terms from Turkish into English. Because this is the first study performed on the translation of legal terms from Persian into English, we intended to confine the study to the word level and exclude the categorization at sentence level. Therefore, two categories from her six categories were omitted.

Results

The model chosen for identifying the problems encountered by legal translators in the translation of Persian legal terms in to English was an adaptation from the six categories of problems suggested by Altay (2004). It is worth mentioning that some of the legal terms selected for each category of problems may overlap in some aspects with other categories in terms of the problem they make for legal translators which in this case only one of the aspects have been the focus.

Problems in Legal Text Translation

Problems considered by Altay (2004) were used as a model in this study while they were adapted to the translation of legal terms from Persian in to English. The problems are as follows:

Problems due to the Difference in the Legal Systems

Every nation adopts a particular legal system as a source of making decision on legal matters. For example, British legal system roots in common law while the French legal system is based on statute law. However, the Iranian legal system is a mixture of common law, statute law and Islamic jurisprudence (Figh). Consequently, there are culture-specific terms which are not easily translated and which create remarkable difficulties for legal translators. According to Baker (1992), the strategies adopted by professional translators for translating culture-specific terms are cultural substitution, translation by a loan-word or loan-word plus explanation and paraphrasing by related or unrelated words. Consider the following example:

Hujb = Exclusion from inheritance (Badrain, 2001)

In the example above, the professional translator prefers to use the legal term "hujb" in the English translation and adds an explanation to make the meaning of the term clear for the target reader. But "hujb" is a legal term peculiar to Iranian legal system and is regarded as a culture-specific item. There-fore, translation by a loan word or loan word plus explanation has been used.

Problems due to the lack of an established terminology

This problem occurs when there is no fixed translation or equivalent for the legal term in question. The target reader assumes that s/he is reading different terms while the two terms carry the same meaning and the translators do not reach an agreement in applying one single term or strategy for transferring the particular meaning of a legal term. For example, "مبیع " (mabee') has been translated in Article 339 of the Iranian Civil Code as "the object of bargain" while in Article 351, the same term has been translated as "goods" but in the context of the article 350, the translator has preferred to use "property" as its equivalent. Thus, it can be seen that for the same Persian legal term, one single English equivalent is not possible. Still other examples may be the Persian legal terms "ارش " (arash) and "عوض " (awaz) which do not convey the same meaning in the Iranian legal system but translators have opted for "compensation" for them. Below, the difference between these two terms will be presented:

Compensation: payment for loss or injury sustained, e.g. compensation for destruction or damaging property of another (Curzon, 2002).Compensation: monetary payment to compensate for loss or damage. When someone has commit-ted a criminal offence that caused personal injury, loss or damage and has been convicted for this of-fence or it was taken into account when sentencing for another offence, the court may make a compensation order… (Oxford Law Dictionary, 1998).As it can be deduced from these examples, the problem occurs when there is more than one correspondence for a single legal term in one language or vice versa.

Problems due to common terms with uncommon meanings

These terms have different meanings in law as well as in the communicative usage of language and the legal translators find them problematic when they are trying their best to convey the meanings of such terms as accurate as possible. For instance, "حدود " (hodoud) which generally means "limits or boundaries" (Emami, 2006), has a different meaning in law and is a kind of "religious punishment". Look at the following translation for hadd and ta'azir: "Punishments of hadd and taazir i.e., a punish-ment prescribed by Islamic canon law and/or a punishment prescribed by chief Moslem theologian" (Samimi Kia, 1994, p. 18). Another example is "قاصد " (qaased) which generally means "a messenger, a courier" (Emami, 2006) but as a legal term, it refers to a "person capable of forming an intention" (Samimi Kia, 1994, p.276). Article 1136 of the Iranian Civil Code makes what was said above clearer:Article1136: the divorcer must be of legal age, must be in possession of his faculties, must intend the act and must be free in his action (Badrian, 2001, p.325).In short, the strategy number of translation by a cultural substitution is the ultimate attempt of the translators to find a proper functional equivalence for the legal terms in the TL. After cultural substitution which makes up 39.8% of the sample gathered, translation by paraphrase using a related word with 17.08% and translation by a more general word with 12.08% rank the second and the third categories, respectively. These results show that professional translators in Persian-to-English translation of legal texts try their best to produce a natural and clear translation.

Discussion and Conclusion Discussion and Conclusion Discussion and Conclusion Discussion and Conclusion

As it was stated earlier in this study, the main focus of the study was on identifying the problems en-countered by legal translators in translating legal terms. Analysis of the data revealed that legal translators prefer the strategy of using paraphrase by related words which suggests that for solving the problem of non-equivalence, legal translators resort to paraphrasing so that they can clarify the meaning of the legal terms for the target reader. The strategy of translation by a loan word or loan word plus ex-planation and the strategy of translation by a cultural substitution are placed posterior to the strategy of using paraphrase by related words. This means that the second and third choices of legal translators is taking a Persian legal term as a loan word in the target language and support it with an explanation or try to find a cultural substitution for the legal term which does not reflect the total meaning of the term and part of the meaning is lost in translation but translators often prefer to use this cultural substitution in the hope that it has a similar effect on the target reader in comparison with the source language reader.

For the translation of the legal terms with the problems of the second category, namely, lack of an established terminology in the Persian legal language, the strategies used for the translation of such terms is primarily cultural substitution which indicate that the legal translator prefers to carry the legal effect to the target language and make the translation seem more natural for the target reader. Accord-ing to Nida (1964, cited in Venuti, 2000) one of the characteristics of a good translation is to carry the same effect as the original to the target readers but in legal translation, it is performed at the expense of losing part of the meaning. Therefore, through translation by cultural substitution, part of the mean-ing is lost in the translation and also different terms used in the target language confuse the target reader because s/he is unable to distinguish between the legal terms they refer to. They would realize them as different legal terms while the legal translator has meant to carry the same meaning in various contexts. The strategy with higher frequency which comes next is using a more general word for the translation of the terms which lack an established terminology. A general word does not convey the meaning adequately and part of the translation is lost in the translation. Using a constant term with specific definition for a situation is of high value and translating the same term in different context with different terms would be confusing.

The data analyzed for the third problem, i.e. translation of dated and archaic-sounding terms show that translators prefer the strategy of translation by a cultural substitution where the translator seeks to pro-duce a legal effect on the target reader. Although the dated and archaic legal terms of Persian are conveyed into English through the current usage of modern language where it may not bring about the appropriate effect, this strategy makes the texts seem natural and clear for the target reader. The Arabic terms in the Persian legal texts bear multiple meanings and finding a single term in the target culture to carry a large part of this meaning seems impossible. Therefore, we can claim that part of the meaning is lost in the translation and the target reader needs to refer to specific sources to find out the true meaning of the legal term or the translator has to use footnotes or interpretive explanations to elucidate the term for the target reader.

For the fourth category, i.e. problems caused due to the use of common words with uncommon meanings, the dominant strategy is the cultural substitution (73.68 %) and this means that the translators opt for the reader's understanding even if some part of meaning is lost in the translation. Common words with uncommon meanings are those words which are used in the current language with a different meaning than the legal language. They cause problems in terms of translators' understanding of the true meaning in the legal text. Translators of the Persian legal terms into English make an attempt to improve the naturalness of the texts while this will lead to a better legal effect provided that the terms chosen in the target language have the closest meaning to the SL legal term although part of meaning is often lost in the translation.Another disadvantage of using cultural substitution strategy is that many of the common words with uncommon meanings are originally borrowed from Arabic in Persian and as it was said in the part of the problems with archaic sounding terms, they have multiple meanings and conveying the full meaning of such terms is impossible. Therefore, the overall conclusion is that the first and foremost strategy adopted by legal translators in the translation of legal terms is the strategy of cultural substitution (frequency of 38%); then comes paraphrase with related words through which the translators seek to make the text natural and clear. Since cultural substitution is performed in order to make sure that the target reader is able to understand the meaning of legal terms in his/her own culture and tends to avoid confusing the meaning with a concept other than what they have in their own culture. Therefore, paraphrase with related words is usually done to convey the clear meaning of legal terms while ensuring of the fact that this term is originally from another culture; accordingly, traces of the source language is found in the translation. It is worth mentioning that translation of legal terms is not far from mistranslation errors or the concept of lost meaning, especially with terms which have an aura of culture. This is the common problem in the translation generally, but in legal language which is regarded to be a culture-bound field, it is of utmost importance.

As a limitation to this study, it may be argued that the translated texts used in the present study may not be representative of the legal terms since there is the possibility that the strategies adopted for the translation of legal terms may differ from one legal translator to another. However, the results of this research will be useful for both the translators and trainee translators who will become professional translators.



References:

Altay, A. (2004). Difficulties Encountered in the Translation of Legal Texts. Journal of Diplomatic Language, 1(4), 1-10.

Badrian, F. (2001). Translation of Civil Code of Iran. Iran: Rahnama Publication.

Baker, M. (1992). In other words: A course book on Translation. London: Routledge.

Curzon. L. B. (2002). Dictionary of Law, London: Longman.

Emami, K. (2006). Kimia Persian English Dictionary. Tehran: Farhang Moaser Publishers.

Mirmohammad Sadeghi, H. (1997). A Concise Dictionary of Islamic Law Terms. Tehran: Mizan Publishers.

Nida, E. (1964). Principles of Correspondence. In L. Venuti (1964), The Translation Studies Reader. London: Routledge.

Hornby, A. S. (2005). Oxford Advanced Learners' Dictionary. Oxford: Oxford University Press.

Law, J. (1998). Oxford Dictionary of Law. Oxford: Oxford University Press.

Sarcevic, S. (2003). Legal translation and translation theory: a receiver-oriented Approach. University of Rijeka, Croatia.

Samimi Kia, M. Z. (1994). Persian English Law Dictionary. Tehran: Hasti Publication.

Tiersma, P. (2000). The Nature of Legal Language. Retrieved 18 August 2011 from http://www.languageandlaw.org/NATURE.HTM

Venuti, L. (2000). The Translation studies Reader. London: Routledge.

Vermeer, H. (1996). A Skopos Theory of Translation. Heidelberg: Text-context.

Wright, S. (2002). From Academic Comparative Law to Legal Translation in Practice. Retrieved 18th


Oksana Chaika, PhD (Kyiv)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconДержавна служба україни з надзвичайних ситуацій
«Особистість в екстремальних умовах», VІ всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю
Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconСциплін студентам немовних спеціальностей всеукраїнська науково-практична конференція Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 7-8 червня 2013 р. Київ

Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconВсеукраїнська науково-практична конференція
Вимірності фазового простору на прикладі математичної моделі хімічного реактора 30
Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconКвачан В. О., Рожко Є. Ю. студентки 2 курсу, напрям підготовки: «Облік І аудит»
Хіv всеукраїнська науково-практична конференція студентів “Проблеми І перспективи розвитку банківської системи України: погляд у...
Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconМіжнародна науково-практична конференція
У виданні вміщено програму Міжнародної науково-практичної конференції «іv міждисциплінарні гуманітарні читання»
Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconМіжнародна науково-практична конференція

Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconМіжнародна науково-практична конференція «Теорія та практика управління економічним розвитком»

Академія адвокатури України І всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція iconІі міжнародна науково-практична конференція суспільство, економіка та економічна наука в ХХІ столітті
Внз, науковці науково-дослідних установ, докторанти, аспіранти, представники органів державної влади та місцевого самоврядування,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка