Академії мистецтв україни



Сторінка1/13
Дата конвертації06.05.2017
Розмір2,2 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13



АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

ВІСНИК

АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

УКРАЇНИ




Випуск четвертий

Київ 2008

ББК 71.4 (4УКР) я5

В 38


Видається згідно з постановою

Президії Академії мистецтв України

від 20 жовтня 2005 року

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.С. Тимошенко, О.К. Федорук, М.І. Яковлєв

Матеріали підготували:

В.М. Бабієнко, Н.В. Владимирова, І.Б. Зубавіна, Ю.О. Іванченко, О.Ю. Клековкін, Л.В. Кодакова, Р.Г. Коломієць, Т.В. Ленкова, О.М. Міщенко, О.В. Сіткарьова, Л.В. Утюжнікова, П.В. Харченко, Б.А. Чернуха

ISBN № 966-8259-20-3 Ó Академія мистецтв України, 2008



Зміст

Звітна доповідь Президії АМУ

ХІІ сесії Загальних зборів Академії 28 березня 2008 р. ............

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ І ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД.....................................

Відділення образотворчого мистецтва............................

Відділення музичного мистецтва................................

Відділення театрального мистецтва...........................

Відділення кіномистецтва.................................

Відділення теорії та історії мистецтв..............................

Відділення синтезу пластичних мистецтв

та секція естетики і культурології...........................

Інститут проблем сучасного мистецтва..........................

Робота Президії. Загальні збори АМУ............................

Науково-організаційне управління............................

Організаційно-методичний відділ..............................

Міжнародна діяльність......................................

Кадрова робота.........................................

Фінансово-економічна діяльність АМУ.........................

Господарське забезпечення....................................

Творчі акції, здійснені АМУ,

та заходи, в яких брали участь члени АМУ......................

Наукові, науково-практичні, теоретичні конференції,

в яких брали участь члени АМУ..............................

Основні наукові видання, авторами яких є члени АМУ...................

Календарний план заходів на 2008 рік............................

Тематичний план фундаментальних досліджень

Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ на 2008 рік...........



ЗВІТНА ДОПОВІДЬ ПРЕЗИДІЇ АМУ

ХІІ СЕСІЇ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ АКАДЕМІЇ

28 березня 2008 р.
Шановні члени Академії!

Шановні наші гості!
Відповідно до вимог Статуту Академії мистецтв України сьогодні Президія звітує про діяльність Академії, відділень, Інституту проблем сучасного мистецтва за період після ХІ звітно-виборної сесії Загальних зборів, що відбулися 2 березня 2007 року.

Річними планами роботи Президії, відділень Академії пріоритетне місце в нашій діяльності було відведено вирішенню стратегічних питань розвитку мистецтвознавчої науки, вивченню проблем творчості, удосконаленню мистецької освіти і практики, забезпеченню активної участі членів Академії у розв’язанні актуальних проблем розвитку культури і мистецтва.

У звітному періоді було проведено 10 засідань Президії, розглянуто близько 70 найважливіших питань організаційного, наукового, творчого, видавничого, освітнього, фінансово-економічного характеру, розвитку структури Академії, оплати праці працівників апарату Президії та Інституту проблем сучасного мистецтва і багато інших. Прийнято 63 постанови, які торкалися виконання рішення ХІ сесії Загальних зборів, підготовки наукових видань, стану сучасної української сценографії, удосконалення структури Інституту проблем сучасного мистецтва, утворення у складі Академії науково-дослідного Інституту культурології, проведення мистецької акції «Мистецтво молодих – 2007» у м. Коломиї, присвяченої театральній освіті, Міжнародної конференції «Рефлексія і дискурс у мистецтвознавстві», наукової конференції з нагоди 120 річчя від дня народження Леся Курбаса «Мій Курбас: Гіпотези, ризики, пошуки», організації співпраці з Інститутом енциклопедичних досліджень НАН України з підготовки академічного видання Української енциклопедії мистецтва, відзначення 70 річчя Національного ансамблю танцю України імені П. Вірського, напрацювання концепції та програми створення Східного регіонального відділення АМУ і багатьох інших важливих питань нашого науково-творчого мистецького життя.

Хочу повідомити Зборам, що за поданням Президії Академії Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року в складі Академії мистецтв утворено Інститут культурології, який займатиметься здійсненням фундаментальних і прикладних досліджень у галузі теорії та історії культури, етнокультурології, музеєзнавства, пам’яткознавства, світової культури і міжнародних культурних зв’язків, практичних і пошукових дій, спрямованих на розвиток національної культури, впровадження нових мистецьких технологій і практик, науково-творче забезпечення процесу становлення національної культури. Інститут отримав прекрасні умови для праці, йому надано приміщення у будинку Національних творчих колективів по бульвару Т. Шевченка, 50–52.

Очолив Інститут віце-президент Академії академік Ю.П. Богуцький.

Хочеться побажати Інститутові швидкого становлення, успіхів у його діяльності.

Як і в попередній період, відділення Академії, наукові підрозділи Інституту проблем сучасного мистецтва спрямували свої зусилля на розробку і дослідження фундаментальних проблем розвитку мистецтва, традиційно-побутової культури, наукового забезпечення і висвітлення процесів розвитку національної духовної культури в минулому і її стану на початку ХХІ століття, брали найактивнішу участь у всеукраїнських і міжнародних науково-мистецьких заходах.

Практичним результатом реалізації завдань, незважаючи на відомі труднощі з публікацією виконаних робіт, стало видання членами Академії фундаментальних наукових праць, монографій, підручників, навчально-методичних посібників. Серед них – «Жіночий образ у сучасному українському мистецтві» та «Перетин знаку» академіка О.К. Федорука, «Партесні концерти XVII–XVIII століть. З Київської колекції» академіка Н.О. Персидської, «Лесь Курбас» академіка Н.М. Корнієнко, «Художник Т.Г. Шевченко і художня культура Європи ХІХ ст.» члена-кореспондента В.А. Овсійчука, «Майбутнє європейського дизайну: Чехія, Польща, Україна» члена-кореспондента В.Я. Даниленка, «Український театр в контексті сучасної та європейської сценічної культури» члена-кореспондента Ю.О. Станішевського, «Театральні автографи» члена-кореспондента В.М. Гайдабури, «Проблеми підготовки мистецьких кадрів» члена-кореспондента О.І. Безгіна. Вийшла у світ фундаментальна праця «Історія українського мистецтва» члена-кореспондента Т.В. Кара-Васильєвої, а також праці академіків Р.Я. Пилипчука, М.І. Яковлєва, членів-кореспондентів О.С. Мусієнко, Г.П. Чміль та багатьох інших наших колег.

Членами Академії проведено близько сорока мистецтвознавчих досліджень і розвідок, вони були організаторами і учасниками близько ста наукових конференцій, симпозіумів, круглих столів, у тому числі міжнародних, з музичного, образотворчого, театрального, кіномистецтва, архітектури і синтезу пластичних мистецтв, виступили з численними науковими і публіцистичними статтями у вітчизняних та зарубіжних виданнях, опрацювали найактуальніші питання інформаційно-культурних та правових норм з метою поліпшення ситуації у вітчизняній духовній культурі.

Плідну творчо-організаційну роботу проведено членами відділення кіномистецтва з підготовки і затвердження комплекту документів з проблем реформування галузі, виведення її з штучно утвореної кризи; напрацьовано пакет законопроектів щодо створення сприятливих інвестиційних умов для розвитку кінематографії, підготовлено комплексну програму розвитку кіноіндустрії. Вживалися практичні заходи з удосконалення підвалин кіновиробництва, зміцнення правового статусу кінопродукції, створеної у співпраці із зарубіжними партнерами, що дало б можливість розширення присутності українського фільму не лише на екранах України, а й за її межами.

Немало зусиль доклали члени відділення образотворчого мистецтва до виконання заходів, пов’язаних із підготовкою всеукраїнських художніх акцій. Це – художні виставки «Різдвяний салон» та «День художника», на яких експонували свої твори академіки В.І. Гурін, В.М. Гонтаров, В.І. Рижих, члени-кореспонденти В.І. Баринова, О.І. Губарєв, В.Є. Перевальський, культурно-мистецькі акції до Дня незалежності України, Міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій», літературно-мистецького свята «Седнівська осінь».

Значної уваги було приділено питанням законотворчого характеру –Закону «Про культуру», Закону «Про затвердження пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації», внесенню змін до Закону «Про музеї та музейну справу» в частині вдосконалення обміну та збереження пам’яток музейного фонду України та до Закону «Про благодійництво та благодійні організації», затвердженню концепції «Загальнодержавної програми збагачення і розвитку культури і духовності українського суспільства на період до 2011 року».

Подією великого міжнародного культурно-мистецького значення стало відкриття в столиці Грузії пам’ятника великому Кобзареві, створеного академіком В.А. Чепеликом у співавторстві з О.В. Чепеликом. У церемонії відкриття пам’ятника взяв участь Президент України В.А. Ющенко.

Важливою подією культурно-мистецького життя стала презентація у травні 2007 року віце-президентом АМУ, міністром культури і туризму академіком Ю.П. Богуцьким «Національного звіту про культурну політику в Україні» на VI засіданні Керівного Комітету з питань культури Ради Європи.

На думку експертів Ради Європи, в Україні ще недостатньо знають сучасні концепції та ідеологію формування культурної політики на європейському рівні. Тому є гостра потреба в активному створенні саме аналітичного середовища в духовному секторі. На сьогодні воно ще недостатньо задіяне в процесах аналізу культурної практики і формування саме такої політики.

Це – надзвичайно серйозні питання. Вони прямо стосуються всіх напрямків нашої діяльності. Для реалізації цих масштабних завдань слід ширше використовувати великі наукові можливості Академії мистецтв, Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології, активніше спиратися саме на наукові підходи й обґрунтування, на глибокий факторний аналіз проблем галузі культури, ресурсний метод планування, на використання таких механізмів, програм і заходів, які забезпечать успішне вирішення існуючих проблем.

Значну роботу у звітному періоді провів Інститут проблем сучасного мистецтва з напрацювання наукових проектів дослідження актуальних проблем театру, кіно, образотворчого мистецтва, естетики, культурології, синтезу пластичних мистецтв, охорони та реставрації культурної спадщини, формування науково-інформаційної бази даних з питань теорії та аналізу мистецтва. Вивчалися можливості новітніх технологій у створенні нових візуальних та віртуальних форм образотворчого мистецтва. Розгорнуто дослідження 12 фундаментальних наукових тем, що фінансуються з Державного бюджету, зокрема таких, як «Сучасне мистецтво», «Сучасні проблеми дослідження, реставрації та забезпечення культурної спадщини», «Художня культура. Актуальні проблеми», «Еволюційні процеси у візуальному мистецтві ХХ–ХХІ ст.», та інших. Підготовлено до видання збірники науково-теоретичних праць та публіцистики «Мистецькі обрії» та «Мистецтвознавство України». Активно йде процес формування наукового складу Інституту. Сьогодні тут працюють 26 кандидатів і 5 докторів наук. Інститут здійснює широку науково-інформаційну діяльність з висвітлення творчих процесів в Україні, популяризації здобутків сучасного мистецтва, розширює простір науково-дослідницької діяльності.

Науковці Інституту взяли активну участь у підготовці і проведенні багатьох науково-мистецьких заходів, зокрема понад 50 ти конференцій, численних виставок, семінарів, фестивалів театрального і кіномистецтва, працювали у складі редакційних колегій мистецьких і наукових видань, журі конкурсів та фестивалів.

Участь України в міжнародних культурно-мистецьких проектах, активізація культурного обміну з країнами Європи є для нас важливим напрямком діяльності. Нам слід більше дбати про зростання ролі Академії мистецтв у забезпеченні участі України в міжнародних культурно-мистецьких заходах. Необхідно розширити співпрацю з Національною комісією у справах ЮНЕСКО. Враховуючи план роботи Комісії, допомога Академії є дуже важливою, оскільки потрібні й наші пропозиції щодо напрацювання освітніх, мистецьких та наукових програм на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

Розширення нашої участі у таких контактах сприятиме активнішому позиціонуванню нашої культури і мистецтва, дальшому утвердженню престижу України як держави великих духовних традицій, багатої історії. Участь України у Венеційських бієнале, проведення Міжнародної дизайнерської виставки «Водопарад», що відбулась у Харкові, виставки творів польського фотохудожника Кшиштофа Барчука в Академії мистецтв, проведення VII Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові, в якому взяли участь митці з 14 країн – Польщі, Чехії, Угорщини, Естонії, Росії та інших, виставки творів академіка А.А. Бокотея в Стальовій Волі (Польща) у травні-липні 2007 року, підписання у липні минулого року в Будапешті Угоди про співробітництво в науковій і мистецькій сферах між Угорською академією мистецтва та Академією мистецтв України – це неповний перелік заходів, спрямованих на розвиток міжнародної культурної співпраці.

До плану роботи Національної комісії у справах ЮНЕСКО, членом якої є віце-президент АМУ академік Ю.П. Богуцький, включено низку заходів, які стосуються «Вшанування жертв Великого голодомору 1932–33 рр. в Україні», проведення в Україні та в штаб-квартирі ЮНЕСКО заходів із відзначення 200 річчя М.В. Гоголя та 100 річчя М.О. Приймаченко, визначено перелік культурних об’єктів, що претендуватимуть на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Участь Академії мистецтв у проведенні таких заходів надасть нам додаткові можливості для налагодження наукових і творчих контактів із зарубіжними колегами й установами, сприятиме виходу нашої науки і мистецтва в європейський культурний простір.

Тільки стабільне представництво наших мистецтвознавців, митців на престижних міжнародних форумах спрацьовуватиме на підвищення європейської культурної ідентичності України.

Головні наші завдання на ближчу і подальшу перспективу Президія Академії вбачає у дальшому підвищенні рівня науково-творчої роботи, зосередженні уваги на фундаментальних і прикладних проблемах розвитку культури і мистецтва, дослідженні духовної культури минулого України і сьогодення, поліпшенні роботи апарату Президії.

Вкрай необхідно продовжити роботу щодо розвитку творчих ініціатив молодих митців і науковців з метою виявлення найбільш обдарованих, талановитих особистостей серед випускників вищих мистецьких навчальних закладів та підтримки їх у науковому і творчому становленні.

На попередніх сесіях Загальних зборів ішлося про місце і роль мистецтвознавчої освіти в сучасних умовах розвитку духовних процесів. Цій проблемі були присвячені наукові конференції в Києві та Львові. Це були наукові заходи соціальної спрямованості. Йшлося про те, що науково-кадровий потенціал українського мистецтвознавства зростає, на жаль, повільно. У 2004 році на VIII сесії ми намагалися привернути увагу членів Академії – керівників вищих мистецьких навчальних закладів, які мають у своїй структурі аспірантуру і докторантуру, до необхідності продовження кращими випускниками мистецтвознавчих факультетів підготовки і захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства. Висококваліфіковані наукові кадри – це наше майбутнє, перспектива нашого мистецтвознавства. Адже очевидним є той факт, що сьогодні нам бракує фундаментальних, виважених досліджень психологічних чинників творчості, етногенезу, системного аналізу провідних тенденцій у мистецтві різних епох, глибоких міждисциплінарних праць на стику естетики – філософії – мистецтвознавства, бракує досліджень з розвитку шкіл, стилів, напрямків творчості.

Виникає слушне запитання: як нам за такої ситуації комплектувати наші наукові установи, нарощувати науковий потенціал вищих мистецьких навчальних закладів? Тому не можна допустити, щоб проблема підготовки професійних кваліфікованих наукових кадрів з часом набула ускладнення.

На переконання Президії, в Академії необхідно створювати спеціалізовану Раду із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів.

Суспільство і держава високо цінують працю наших учених, творчість режисерів, художників, композиторів, диригентів, балетмейстерів, акторів і дизайнерів, усіх, хто своєю невтомною діяльністю збагачує національну духовну скарбницю. Багатогранна і плідна праця багатьох членів Академії була гідно вшанована, відзначена високими державними нагородами і почесними званнями.

Орденом «За заслуги» І ступеня у 2007 році були нагороджені академіки Є.Г. Савчук, О.С. Тимошенко, А.В. Чебикін, В.А. Чепелик, член-кореспондент Ф.М. Стригун, орденом «За заслуги» ІІ ступеня – член-кореспондент Д.Я. Черкаський. Академік В.З. Бородай удостоєний ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, почесне звання Заслужений діяч мистецтв України присуджено члену-кореспонденту Т.В. Кара-Васильєвій. Велику групу членів Академії відзначено Золотою і Срібною медалями Академії мистецтв.

Для нас є дуже важливим зберегти і розвинути у подальшій науковій, творчій, педагогічній роботі академічні засади, принципи і форми організації праці, аналізу й оцінки мистецьких процесів і явищ. Лише творчі й наукові здобутки, яких ми прагнемо, будуть тим аргументом, що сприятиме нашому утвердженню і зміцненню авторитету в державі і зарубіжжі.

Щиро дякую вам за працю.

Сподіваюсь, що сьогодні відбудеться ретельний аналіз зробленого, ми проведемо відвертий і ґрунтовний обмін думками та висловимо кожен свої міркування, зауваження, пропозиції. Така розмова й ухвалене рішення лише підуть на користь нашій спільній праці.

Дякую за увагу!





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Академії мистецтв україни iconНаціональної академії мистецтв
Загальним зборам Академії 24 березня 2016 року
Академії мистецтв україни icon«Через очі фотографа теперішнє стає минулим…» /Береніс Ебот
Ф. Д. Араго, виступивши перед спільним засіданням Паризької Академії наук І академії Образотворчих Мистецтв, познайомив присутніх...
Академії мистецтв україни iconПоложення про аспірантуру інституту проблем сучасного мистецтва національної академії мистецтв україни загальні положення 1
Кабміну України від 14. 06. 2000 №960, від 27. 08. 2004 №1124, від 02. 03. 2010 №254, від 28. 07. 2010 №642, статтями 36 та 58 Закону...
Академії мистецтв україни iconГоловне управління культури київської міської державної адміністрації публічна бібліотека імені лесі українки відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи олійник Борис Ілліч
Бібліографічний список підготовлено до 77-ої річниці від дня народження Героя України, видатного українського поета, перекладача,...
Академії мистецтв україни iconРудольф герц
Народився 1954 року, живе й працює в Мюнхені. З 1974 до 1981 навчався в Академії образотворчих мистецтв Мюнхена, клас скульпторів...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка