Академії мистецтв україни



Сторінка1/15
Дата конвертації18.04.2017
Розмір3 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

ВІСНИК

АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

УКРАЇНИ




Випуск п’ятий

Київ 2009

ББК 71.4 (4УКР) я5

В 38


Видається згідно з постановою

Президії Академії мистецтв України

від 20 жовтня 2005 року

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.С. Тимошенко, О.К. Федорук, М.І. Яковлєв

Матеріали підготували:

В.М. Бабієнко, Н.В. Владимирова, І.Б. Зубавіна, Ю.О. Іванченко, О.Ю. Клековкін, Л.В. Кодакова, Р.Г. Коломієць, Т.В. Ленкова, О.М. Міщенко, О.В. Сіткарьова, Р.Є. Станкович-Спольська, Л.В. Утюжнікова, П.В. Харченко

ISBN № 966-8259-20-3Ó Академія мистецтв України, 2009



Зміст

Звітна доповідь Президії АМУ

Загальним зборам Академії 3 квітня 2009 року................................

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ І ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД.......................................................................................

Відділення образотворчого мистецтва............................................................

Відділення музичного мистецтва.....................................................................

Відділення театрального мистецтва.................................................................

Відділення кіномистецтва.................................................................................

Відділення теорії та історії мистецтв...............................................................

Відділення синтезу пластичних мистецтв

та секція естетики і культурології....................................................................

Інститут проблем сучасного мистецтва...........................................................

Інститут культурології.......................................................................................

Робота Президії. Загальні збори АМУ.............................................................

Науково-організаційне управління..................................................................

Науково-інформаційний відділ.........................................................................

Організаційно-методичний відділ....................................................................

Міжнародна діяльність АМУ............................................................................

Кадрова робота...................................................................................................

Фінансово-економічна діяльність АМУ..........................................................

Господарське забезпечення...............................................................................

Творчі акції, здійснені АМУ,

та заходи, в яких брали участь члени АМУ....................................................

Наукові, науково-практичні, теоретичні конференції,

в яких брали участь члени АМУ......................................................................

Основні наукові видання, авторами яких є члени АМУ................................

План публікацій та участі у наукових конференціях

членів відділень АМУ на 2009 рік....................................................................

План творчої роботи членів відділень АМУ на 2009 рік...............................

Тематичний план фундаментальних наукових досліджень

Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ на 2009 рік...........................

Тематичний план фундаментальних наукових досліджень

Інституту культурології АМУ на 2009 рік......................................................



ЗВІТНА ДОПОВІДЬ ПРЕЗИДІЇ АМУ

ХІІІ СЕСІЇ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ АКАДЕМІЇ

3 квітня 2009 року
Шановні члени Академії мистецтв!

Шановні гості!
Минув рік після ХІІ сесії Загальних зборів Академії, що відбулася 28 березня 2008 року. Сьогодні, як того й вимагає наш Статут, Президія звітує про свою діяльність, про діяльність Академії та відділень. Матимемо змогу спільно ще раз зважити й підсумувати зроблене, розібратись у причинах недоліків і проблем, визначити, що і як будемо робити в наступному періодові для розвитку мистецтва, науки, освіти, мистецької практики з урахуванням викликів часу і вимог щодо піднесення ролі творчості митця, праці науковця, діяльності наукових інститутів і Академії в умовах сучасних реалій.

Уся організаційна, наукова, творча і методична діяльність Президії, відділень, Інститутів проблем сучасного мистецтва та культурології спрямовувалась на розв’язання актуальних проблем. Матеріали щодо нашої діяльності вміщено в черговому «Віснику Академії мистецтв України», що вийшов напередодні нашого зібрання.

Упродовж року здійснювалося удосконалення структури, комплектування та оптимізація штатного розкладу наукових установ та формування наукового складу з метою підвищення ефективності їх діяльності. Проведено атестацію наукового складу апарату Президії.

Зміст і напрями діяльності визначалися характером проблем, що мають місце в розвиткові галузей сучасної художньої культури і мистецтва, науки й освіти і вимагають ефективного використання всього потенціалу Академії, втручання кожного відділення у практичне розв’язання проблем, зосередження уваги на стратегічних питаннях, на якості підготовки і розгляду Президією питань, що сприяли б виконанню завдань, визначених постановою ХІІ сесії Загальних зборів щодо втілення державної стратегії розвитку культури, наукової діяльності, покращення видавничого процесу, напрацювання і реалізації галузевих програм розвитку художньої творчості, концепції програми фундаментальних і прикладних досліджень у галузі традиційної і сучасної культури, поглиблення змісту мистецької освіти, напрацювання пропозицій щодо змін і доповнень до Закону України «Про вищу освіту» та проекту Положення «Про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів і спеціальностей у вищих навчальних закладах», налагодження співпраці Академії з НАН України та галузевими академіями, з науково-творчими центрами та вищими мистецькими навчальними закладами.

На засіданнях Президії, а їх відбулося вісім, розглянуто близько вісімдесятьох питань, що стосувалися сучасних процесів розвитку духовної культури – кіно, музичного, театрального, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, мистецтвознавства, синтезу пластичних мистецтв, архітектури і дизайну, затверджено плани і тематику науково-дослідної та видавничої роботи Інститутів проблем сучасного мистецтва та культурології, підготовки наукових видань, зокрема збірника наукових праць «Мистецтвознавство України», альманаху «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки», «Нарисів з історії кіномистецтва України», проведення науково-творчої акції «Мистецтво молодих – 2008», присвяченої творчості молодих у сфері екранних мистецтв – кінорежисерів, кінооператорів, сценаристів, кінознавців, майстрів анімаційного кіно, культурологів, організаторів кінематографічної справи; науково-практичних конференцій «Українська музична культура: проблеми наукового осмислення», «Театр в Україні у контексті європейського театрального розвитку», «Проблеми розвитку монотеатру. Український досвід»; ухвалено пропозиції до Національної комісії України у справах ЮНЕСКО щодо налагодження системної співпраці українських науковців з питань використання та збереження історико-культурної спадщини України та багато інших питань мистецького сьогодення.

Як і в попередні роки, велика увага приділялася питанням освіти і виховання мистецької молоді, виявлення талановитих особистостей, підтримки їх у навчанні, творчому і науковому зростанні, духовному формуванні.

Підсумовуючи зроблене, маємо підстави говорити, що завдання, визначені постановою ХІІ сесії Загальних зборів, вдалося виконати.

За участю всіх відділень, багатьох членів Академії проведено численні творчі і наукові акції – фестивалі мистецтв, виставки творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, огляди і конкурси творчої молоді, наукові й науково-практичні конференції, круглі столи, форуми, семінари і майстер-класи.

Активною і плідною була діяльність відділень образотворчого мистецтва і синтезу пластичних мистецтв Академії.

Це – й підготовка пропозицій до плану загальнодержавних заходів з ушанування 75-ї річниці пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років, відзначення в штаб-квартирі ЮНЕСКО 200-річного ювілею М.В. Гоголя та 100-річчя від дня народження видатної художниці М.О. Приймаченко, проведення культурно-мистецьких акцій до Дня Незалежності України та Дня художника, літературно-мистецького свята «Седнівська осінь» та влаштування в Академії мистецтв виставки плаката «Україна. 1932–33. Голодомор» Всеукраїнської асоціації дизайнерів-графіків «4-й блок». Ідеться про численні творчі, культурно-мистецькі заходи як в Україні, так і за її межами: художні виставки і наукові конференції, реалізовані мистецькі проекти, зокрема такі як персональна виставка «Аутентифікація» академіка В. Сидоренка в Парижі та його проект «Деперсоналізація» на Алеї Казимира Малевича в рамках програми «Мистецтво сучасного міста», художня виставка «На Андрія» творів академіків А. Чебикіна, А. Бокотея та митця з Польщі А. Ментуха у Львові, участь академіка М. Стороженка у виставці творів сакрального мистецтва «Вознесіння» та створення академіком В. Чепеликом пам’ятників народному артисту України М. Яковченку в м. Прилуки Чернігівської області, Тарасові Бульбі в Полтавській області, байкареві Леоніду Глібову в смт. Седневі та багато інших важливих і масштабних акцій. Велика робота виконана академіком А. Кущем з підготовки до створення пам’ятника Пилипу Орлику в Батурині та комплексу пам’ятників на честь Конотопської битви. Активну творчу, науково-педагогічну діяльність вели академіки В. Сидоренко, А. Бокотей, В. Чепелик, В. Бородай, Т. Голембієвська, В. Гурін, члени-кореспонденти В. Баринова, Г. Васецький, О. Губарєв, О. Івахненко, П. Маков, В. Перевальський, С. Якутович і багато інших наших колег.

Діяльність відділення синтезу пластичних мистецтв спільно з Інститутом культурології спрямовувалась на поглиблення фундаментальних наукових і прикладних досліджень, створення галузевих програм розвитку сучасного мистецтва, удосконалення змісту освіти, формування нових наукових галузей. Створення Інституту культурології відкриває можливості для ефективнішого використання науково-мистецького потенціалу в соціологічному вивченні питань формування художньої культури як нової соціально-культурної реальності в Україні, її історичної своєрідності та перспектив поширення і впливу на розвиток суспільства.

Багатовекторністю позначена діяльність відділення театрального мистецтва. Його зусилля спрямовувались на вивчення питань діяльності театрів, розвитку театрознавства, створення прем’єрних вистав та організації і проведення гастролей в Україні та поза її межами, на участь у міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях з проблем театрального мистецтва і освіти, підготовку монографічних праць і публіцистичних статей.

Члени відділення взяли участь у проведенні наукових конференцій «Театральне мистецтво Гната Юри», «Український монотеатр. Досягнення і проблеми», «Національний театр імені Марії Заньковецької: творчий шлях, пошуки, перспективи», «Австрія–Україна: театр, драматургія, особистості», міжнародних фестивалів: «Мельпомена Таврії», «Балтійський дім. Зустріч у Росії». Проведено гастролі Національного театру російської драми ім. Лесі Українки в Москві у рамках Міжнародного фестивалю театрального мистецтва, присвяченого пам’яті видатного сценографа Давида Боровського.

Велику увагу було приділено теоретичному опрацюванню проблем розвитку театрального мистецтва, написанню ґрунтовних наукових, науково-методичних матеріалів з історії і сьогодення театрального мистецтва. Це праці академіків Р. Пилипчука, Б. Козака, Т. Назарової, членів-кореспондентів Р. Коломійця, О. Безгіна, Ю. Станішевського. Багато сил віддавали повсякденній педагогічній праці у вищих навчальних закладах академіки М. Рєзникович, Б. Козак, Ю. Мажуга, члени-кореспонденти Р. Коломієць, Ф. Стригун, Л. Венедиктов та інші наші колеги.

Музичне життя в Україні – як у галузі композиторської творчості, так і в концертно-виконавській його площині – набуло у 2008 році піднесення. Ми були не лише свідками втілення нових масштабних проектів, які отримали широке визнання, а й учасниками багатьох подій високого мистецького рівня. Збільшився діапазон жанрових і стильових напрямів творчості, активним і яскравим став міжнародний мистецький обмін, нової хвилі набуло поширення народної і класичної музики.

У рамках програми міжнародної акції «Україна пам’ятає – світ визнає» з ушанування пам’яті мільйонів жертв великого Голодомору 1932–1933 років за участю наших митців і колективів відбулися численні заходи. У США, Канаді, Голландії, Польщі, Словаччині, Іспанії, Франції, Великобританії, Ізраїлі, в Тюмені і Ямало-Ненецькому автономному окрузі Росії, де компактно проживають українці, у виконанні Національної капели «Думка» та Національного симфонічного оркестру України прозвучала «Панахида за померлими з голоду» академіка Є. Станковича на вірші Д. Павличка.

До 200-річного ювілею М. Гоголя в Національній опері України відбулася прем’єра балету Є. Станковича «Ніч перед Різдвом».

Протягом року національні мистецькі колективи, очолювані академіками А. Авдієвським, М. Вантухом, Є. Савчуком, узяли участь в урочистих заходах з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі. 2008 року мистецька громадськість відзначила ювілеї наших видатних митців: 75-річчя від дня народження Героя України, академіка А. Авдієвського, 70-річчя Героя України, академіка М. Вантуха, 70-річчя нашого видатного композитора М. Скорика, який був удостоєний звання Героя України, та 70-річчя члена-кореспондента Академії А. Кушніренка.

До свого ювілею М. Скорик провів у Києві і Львові численні авторські концерти з творів симфонічної та камерної музики. Відбулися прем’єра кантати «Гамалія» на вірші Т. Шевченка та вистави опер «Мойсей» і «На русалчин Великдень», були проведені авторські концерти композитора в США та Японії.

Національні художні колективи здійснили масштабні зарубіжні гастролі. Український народний хор ім. Г. Верьовки – до Росії, Австрії, Боснії, Герцеговини, Хорватії. Ансамбль танцю ім. П. Вірського – до Франції, Іспанії, Мексики, капела «Думка» – до Франції, Німеччини, Іспанії, Швейцарії, Польщі, Казахстану.

Вагомий внесок у розвиток мистецтва, науки і освіти, у збагачення духовного світу зробили академіки Д. Гнатюк, О. Тимошенко, Л. Колодуб, М. Чембержі, члени-кореспонденти В. Апатський, В. Воєводін, І. Гамкало, Б. Которович, П. Чуприна. Це – прем’єри вистав у музичних театрах, нові концертні програми в художніх колективах, симфонічні й камерні твори, підручники і посібники, розділи до енциклопедичних видань, науково-публіцистичні статті.

Серед магістральних напрямів діяльності відділення кіномистецтва пріоритетним є створення фільмів, які б гідно репрезентували Україну на міжнародному екрані, завойовували аудіовізуальний простір і були конкурентоспроможними у протистоянні із зарубіжною продукцією, яка заполонила екрани нашої кіномережі. Зроблено перші, але дуже важливі кроки в українській державній політиці – розроблено і внесено до Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми розвитку національної кіноіндустрії, якою передбачається забезпечення державного протекціонізму в сфері кінематографії, зміна параметрів державної політики з політики прямого фінансування, яке нинішнього року становить лише 10 відсотків від минулорічного, на політику державного протекціонізму, формування сучасної національної кіноіндустрії, розвиток продюсерської системи кіновиробництва та реформування матеріально-технічної бази кіно з урахуванням новітніх технологій виробництва і показу.

Велику роль у справі ознайомлення зарубіжжя з культурними, ментальними та гуманітарними цінностями українства, донесення до світової спільноти нашої історії, з усіма її драматичними моментами, відіграє послідовна й цілеспрямована політика, здійснювана Державною службою кінематографії, очолюваною членом-кореспондентом Академії Г. Чміль. Завдяки позиції служби кінематографії було запроваджено вимогу обов’язкового дублювання фільмів, що виходять в український прокат, українською мовою та забезпечення необхідною кількістю фільмокопій.

Хорошою прикметою звітного періоду стало збільшення кількості фундаментальних фахових видань, створення авторських та колективних монографій. Важливим у цьому плані є вихід під егідою Інституту проблем сучасного мистецтва «Нарисів з історії кіномистецтва України».

Вагомими є здобутки кінематографістів. Відбулися прем’єрні покази картин наших митців «Богдан-Зиновій Хмельницький» академіка М. Мащенка, «Райські птахи» академіка Р. Балаяна, «Мелодія для шарманки» академіка К. Муратової, телевізійних фільмів «Садівник» члена-кореспондента О. Фіалка, «Ой, мамочки…» члена-кореспондента В. Криштофовича та «Кохати чи вбивати» члена-кореспондента В. Новака. Академіком Ю. Іллєнком розроблено проект меморіального комплексу «Тарасова Земля» в селі Прохорівка Канівського району, завершено в новому кіноформаті сценарій дитячого фільму про козаків. Член-кореспондент М. Іллєнко був організатором проведення ХІ кіно-відеофестивалю «Відкрита ніч». Протягом року члени відділення взяли активну участь у проведенні міжнародних та вітчизняних кінофестивалів, ними видано чотири книги, у вітчизняних і зарубіжних виданнях опубліковано понад 100 наукових та публіцистичних статей.

Що ж до загального рівня кінокритики, як і мистецької критики загалом, то, на превеликий жаль, сучасна преса нерідко перенасичена різного ґатунку журналістськими, а не мистецтвознавчими, фаховими матеріалами. Звідси – відсутність серйозних критеріїв, глибокого аналізу, прояви суб’єктивізму. Робиться розрахунок на певну кон’юнктуру. Подібна критика викликає недовіру і неприйняття у професіоналів. Крім шкоди мистецькому процесу, вона нічого іншого не приносить!

Важливими подіями минулого року стало проведення акції «Мистецтво молодих – 2008», яка включала перегляд кращих дипломних робіт випускників останніх п’ятьох років, науково-практичну конференцію за участю педагогів, науковців, аспірантів «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку» та вшанування майстрів кіно старшого покоління – святкування 80-річчя Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Символічно, що першим заходом на перетині двох напрямів роботи відділення стала зустріч майстрів старшого покоління з молодою творчою зміною на конференції «Традиції та творчий пошук у сучасному українському кіно» в рамках Фестивалю науки.

При багатьох досягненнях, якими позначений минулий рік, маємо, на жаль, і проблеми, що турбують як українських творців кіно, так і суспільство. Йдеться про недосконалість законодавчої бази кінематографа, про відсутність вітчизняного фільмовиробництва для дітей та юнацтва. Це є просто небезпечним в естетичному, духовному та моральному вихованні підростаючого покоління. Маємо ж хороший зарубіжний досвід фінансування кінопроектів для дітей, однак запроваджувати його в себе не квапимось. А це питання надзвичайної державної ваги, захисту суспільної моралі. Саме тому інвестування в дітей – майбутнє держави – є найефективнішим.

Підсумовуючи діяльність відділення теорії та історії мистецтв, зазначимо, що завдяки праці наших учених мистецтвознавча наука в усіх її галузях збагатилася новими фундаментальними дослідженнями. Видано 14 монографій, у т.ч. – «Маестро художнього скла Андрій Бокотей» та «Перетин знаку» (друга книга) академіка О. Федорука, «Запрошення до Хаосу. Театр (художня культура) і синергетика. Спроба нелінійності» академіка Н. Корнієнко, «Художник Т.Г. Шевченко і європейське мистецтво середини ХІХ століття» члена-кореспондента В. Овсійчука, «Історія української вишивки» члена-кореспондента Т. Кара-Васильєвої, «Український балетний театр. Традиції і сучасність» члена-кореспондента Ю. Станішевського, «Теорія музичної артикуляції» члена-кореспондента О. Сокола та ін.

Науковці відділення теорії та історії мистецтв були організаторами і учасниками понад 80-х наукових, науково-теоретичних та науково-практичних конференцій, серед яких понад 40 міжнародних, здійснювали наукове керівництво підготовкою до захисту 7-х докторських та понад 30-х кандидатських дисертацій.

Наукові дослідження, публікації, повідомлення членів відділення теорії та історії мистецтв є значним внеском у збагачення нашої культури, вони становлять міцну основу таких фахових видань, як «Образотворче мистецтво», «Український театр», «Музика», «Кіно–Театр», «Кур’єр ЮНЕСКО». Члени відділення брали активну участь у роботі міжнародних форумів, конкурсів, конгресів, у втіленні масштабних проектів, присвячених питанням трансформації мистецької освіти.

Фундаментальні праці наших науковців О. Федорука, І. Безгіна, М. Яковлєва, Н. Персидської, М. Губаренко, Л. Міляєвої, Н. Корнієнко, В. Овсійчука, В. Шейка, М. Дьоміна, В. Рубан, О. Мусієнко та інших членів Академії, наукові праці ряду молодих мистецтвознавців окреслюють краєвид української мистецтвознавчої науки і вселяють оптимізм, що наше мистецтвознавство й надалі відіграватиме свою важливу роль у збагаченні духовної культури, подоланні морально-етичних проблем, що хвилюють українське суспільство.

Хотів би наголосити на особливій ролі наших науково-дослідних установ – Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології в дослідженні актуальних проблем сучасного мистецтва, охорони та реставрації культурної спадщини, концептуальних засад культурології, напрямів та етапів її розвитку, закономірностей їх виникнення, еволюції та функціонування.

Інститут проблем сучасного мистецтва здійснював наукові дослідження за 16-ма науковими темами, що фінансуються з державного бюджету, – «Мистецтвознавство України», «Сучасне мистецтво», «Проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини», «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні», «Архітектура від античності до нашого часу» та ін. Здійснено ряд фундаментальних дослідницьких проектів з театральної практики в Україні ХХ століття. Особливої уваги було приділено проблемам сучасного театрального та музичного процесів, аналізу та узагальненню практики театральних, музично-драматичних та драматичних колективів. Здійснено науково-теоретичні дослідження з проблем культурології, естетики та синтезу пластичних мистецтв, можливостей новітніх технологій у створенні нових візуальних і віртуальних форм образотворчого мистецтва, мистецтвознавства та архітектури, кінознавства та художньої урбаністики. Протягом року Інститутом створено і видано 17 монографій, присвячених проблемам мистецтвознавства і сучасного мистецтва, реставрації та збереження культурної спадщини, теоретичним та історичним аспектам архітектури, актуальним питанням художньої культури, традиціям і новаціям в українському театрі ХХ – початку ХХІ ст. Проведено понад 70 наукових заходів, у фахових виданнях вміщено понад 130 матеріалів.

Не менш важливі завдання в розвитку культурологічної науки розв’язує Інститут культурології у контексті процесів глобалізації та інтеграції національної української культури до світової; вивчаються концептуальні проблеми взаємовідносин між особистістю, суспільством та культурою, національної самоідентифікації та місця культури, проблеми історичної культурології в аспекті збереження національних традицій та самобутності.

Як координаційний центр Інститут визначив пріоритетні теми фундаментальних та прикладних досліджень. Розпочато наукові дослідження концептуальних засад культурології, напрямів та етапів її розвитку, конкретно-історичних явищ культури, закономірностей їх виникнення, еволюції та функціонування. Йде активна науково-дослідницька, методологічна та науково-практична праця колективу над шістьма фундаментальними темами, що фінансуються за рахунок Державного бюджету. Це – «Формування художньої культури України: історія, естетика, семіотика, напрямки, перспективи»; «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури»; «Самоорганізація та динаміка культури та їх особливості в Україні»; «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження». Значна увага приділяється вивченню об’єктивних закономірностей розвитку світових і національних культурних процесів засобами музеєзнавства, а також створення, збереження й трансформації культурних надбань наших музеїв та пам’яткоохоронної діяльності. Протягом звітного року Інститутом видано три монографії – академіка Ю. Богуцького, членів-кореспондентів В. Шейка та І. Юдкіна. Вчені Інституту були організаторами й учасниками 13-х міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, здійснювали наукове керівництво підготовкою докторських та кандидатських дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук за спеціальностями «філософія», «теорія культури», «реставрація пам’яток архітектури», «теорія та історія культури», «спеціальні та галузеві соціології». Розгортання діяльності Інституту культурології сприятиме активізації фундаментальних досліджень, створенню концептуальних галузевих програм збереження і розвитку вітчизняної культури, втіленню державної стратегії розвитку всіх галузей, підготовці та експертизі проектів законодавчих актів з питань культури, мистецтва, науки та освіти.

Плідною була творча, наукова, педагогічна, публіцистична та суспільно-громадська діяльність членів Академії. Заслуги багатьох митців гідно вшановані державою.

За визначний особистий внесок у примноження світової скарбниці музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність на ниві збагачення національної культури звання Героя України з врученням ордена Держави присвоєно нашим видатним композиторам – академіку Є. Станковичу і члену-кореспонденту М. Скорику; ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня удостоєні академіки А. Авдієвський і М. Стороженко, ордена «За заслуги» І ступеня – академіки М. Рєзникович, член-кореспондент П. Чуприна; орденом «За заслуги» ІІ ступеня відзначені академіки Р. Балаян, Ю. Іллєнко, М. Мащенко, член-кореспондент І. Гамкало; орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено академіка М. Яковлєва; ордена княгині Ольги ІІІ ступеня удостоєна член-кореспондент В. Баринова. Почесного звання заслужений діяч мистецтв України удостоєна член-кореспондент М. Губаренко, почесне звання народний художник України присвоєне члену-кореспонденту Академії В. Шості.

Золотою медаллю Академії за видатні наукові і творчі досягнення нагороджено 18 митців і науковців та Донецький академічний музично-драматичний театр; Срібною медаллю відзначені 15 діячів науки і мистецтва, а також 4 установи – Вінницьке училище культури і мистецтв ім. М.І. Леонтовича, Заслужений буковинський ансамбль пісні і танцю України, Київське державне музичне училище ім. Р. Глієра та Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

На завершення скажу: все, що нами зроблено у звітному році, є значним внеском у розвиток і збагачення духовної скарбниці. Завтрашній день поставить нові, значно вищі вимоги і завдання. Найголовніше, щоб ми не лише зберегли, а й примножили здобуте у майбутніх мистецьких і наукових проектах, виконавській і педагогічній діяльності.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Академії мистецтв україни iconНаціональної академії мистецтв
Загальним зборам Академії 24 березня 2016 року
Академії мистецтв україни iconАкадемії мистецтв україни
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Академії мистецтв україни icon«Через очі фотографа теперішнє стає минулим…» /Береніс Ебот
Ф. Д. Араго, виступивши перед спільним засіданням Паризької Академії наук І академії Образотворчих Мистецтв, познайомив присутніх...
Академії мистецтв україни iconПоложення про аспірантуру інституту проблем сучасного мистецтва національної академії мистецтв україни загальні положення 1
Кабміну України від 14. 06. 2000 №960, від 27. 08. 2004 №1124, від 02. 03. 2010 №254, від 28. 07. 2010 №642, статтями 36 та 58 Закону...
Академії мистецтв україни iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Академії мистецтв україни iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Академії мистецтв україни iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзнікович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Академії мистецтв україни iconГоловне управління культури київської міської державної адміністрації публічна бібліотека імені лесі українки відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи олійник Борис Ілліч
Бібліографічний список підготовлено до 77-ої річниці від дня народження Героя України, видатного українського поета, перекладача,...
Академії мистецтв україни iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Академії мистецтв україни iconРудольф герц
Народився 1954 року, живе й працює в Мюнхені. З 1974 до 1981 навчався в Академії образотворчих мистецтв Мюнхена, клас скульпторів...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка