Актуальні проблеми філології І методики викладання мов



Сторінка1/15
Дата конвертації21.07.2017
Розмір2,76 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

Факультет іноземних мов


АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОЛОГІЇ І МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ МОВ
Збірник наукових праць
Випуск 12

Кривий Ріг

2017

УДК 80(082)

ББК 81.2Р

А 43

Актуальні проблеми філології і методики викладання мов : Збірник наукових праць / [редкол.: С. І. Ковпік (голова), С. М. Амеліна, В. А. Гаманюк, Т. С. Пристайко, М. О. Дудніков; О. Б. Каневська (відп. ред.), І. С. Білоконенко (ред.), О. І. Гамалі (ред.)]. – Вип. 12. – Кривий Ріг : ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет», 2017. – 236 с.
У збірнику порушено актуальні проблеми сучасної філології та методики викладання мов і зарубіжної літератури. Розглянуто традиційні й нетрадиційні підходи до різних лінгвістичних і літературознавчих явищ, представлено важливі аспекти викладання іноземних мов і зарубіжної літератури у навчальних закладах різних типів, , висвітлено деякі проблеми дидактики й історії педагогіки.

Для науковців-філологів, учителів-словесників навчальних закладів різних типів, студентів філологічних факультетів.


РЕДАКТОРИ:

І. С. Білоконенко, кандидат філологічних наук, викладач

О. І. Гамалі, кандидат філологічних наук, доцент

О. Б. Каневська, кандидат педагогічних наук, доцент (відповідальний редактор)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

С. І. Ковпік, доктор філологічних наук, професор, м. Кривий Ріг (голова)

Амеліна, доктор педагогічних наук, професор, м. Київ

В. А. Гаманюк, доктор педагогічних наук, професор, м. Кривий Ріг

Т. С. Пристайко, доктор філологічних наук, професор, м. Дніпро М. О. Дудніков, кандидат філологічних наук, доцент, м. Кривий Ріг
РЕЦЕНЗЕНТИ:

О. І. Панченко, доктор філологічних наук, професор, м. Дніпро

Л. М. Удовиченко, кандидат педагогічних наук, доцент, м. Київ
Рекомендовано до друку радою факультету іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет» (протокол №4 від 12 січня 2017 р.).
Збірник наукових праць розміщено у репозитарії бібліотеки КДПУ за адресою: elibrary.kdpu.edu.ua
УДК 80(082)

ББК 81.2Р

А 43
ЗМІСТ


ЛЕКСИЧНА І ГРАМАТИЧНА СЕМАНТИКА.

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ

С. М. Амеліна

Прагматичні аспекти аграрного перекладу (на матеріалі німецької мови)



5

Ю. Н. Афонина

Характеризованные способы глагольного действия, представленные в словообразовательном гнезде с вершиной – глаголом любить



11

О. И. Гамали, А. П. Ростальная

Лингвостилистические особенности пейзажа в романе Дины Рубиной «Почерк Леонардо»



23

О. Б. Каневская, О. Н. Глущенко

Особенности лексической репрезентации ценностных категорий в художественной картине мира А. Городницкого



35

І. М. Клименко

Текст інформативно-бізнесової тематики у порівняльному аспекті (на матеріалі англійської та української мов)



49

ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

А. С. Алексеева

Приключенческая литература в критике 20-х годов ХХ века (на материале рецензий в журналах «Красная новь», «Печать и революция»)



57

И. С. Белоконенко

Средства художественной реализации основных мотивов и образов цикла «Amoretti» Э. Спенсера



63

М. О. Дудніков

Історичні образи в контексті соціокультурного міфу (за романом Д. С. Мережковського «Антихрист. Петро і Олексій»)



77

С. І. Ковпік

Особливості моделювання гутстативних образів у творах представників «української школи» в російській літературі



90

В. В. Любецкая

Осмысление эмоционального тона стихотворения А. А. Ахматовой «Я сошла с ума…»



100

Т. В. Михальченко

Нарративные и стилистические особенности цикла Э. Золя «Ругон-Маккары»



108

Н. П. Мещерякова

Типология праведников в художественно-философской концепции Н. С. Лескова



116

О. В. Мохначёва

Способы реализации паратекстуальных отношений в современном романе («Тайная история» и «Щегол» Донны Тартт)



121

А. В. Шмалько, А. И. Марченко

Творчество сестер Пилипенко-Кардиналовских на перекрестке искусств и национальных культур



145

С. В. Щербак

Художньо-стильові особливості криворізького студентського фольклору



153

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ МОВ І ЛІТЕРАТУРИ

А. С. Бойко

Методика работы по преодолению интерференции в речи студентов



164

А. С. Воецкий

Партитура урока: к вопросу об использовании опорных конспектов на уроках зарубежной литературы



171

Е. И. Гурова

Проблемное обучение на занятиях зарубежной литературы



176

О. І. Дрогайцев

Види iснування iнформацii у навчальному процесi



190

Д. В. Скляр

Формування ключових компетенцій учнів на уроках російської мови як умови їх ефективної самореалізації



195

Л. М. Тітаренко

Український та європейський вектори вивчення російської мови, літератури, зарубіжної літератури в процесі соціалізації особистості громадянського суспільства



211

В. О. Устінова

Сучасні підходи до процесу структурування змісту гуманітарних дисциплін у фаховій підготовці студентів педагогічних ВНЗ



221

ЛЕКСИЧНА І ГРАМАТИЧНА СЕМАНТИКА.

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ
С. М. Амеліна,

доктор педагог. наук, професор


ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ АГРАРНОГО ПЕРЕКЛАДУ

(НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)



У статті розглядається проблема відтворення прагматичних аспектів перекладу німецьких текстів аграрної тематики українською мовою. Дослідження проведено на матеріалі аграрного дискурсу. Висвітлено підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до розуміння прагматики у перекладі. Точність передачі вихідної інформації визначено як найбільш важливий результат здійснення перекладу під кутом зору прагматики. Розглянуто застосування трансформацій з метою дотримання комунікативного спрямування тексту і вирішення прагматичних проблем його перекладу.

Ключові слова: інформація, прагматика, переклад, трансформація, аграрний дискурс.

В статье рассматривается проблема воспроизводства прагматических аспектов перевода немецких текстов аграрной тематики на украинский язык. Исследование проведено на материале аграрного дискурса. Освещены подходы отечественных и зарубежных ученых к пониманию прагматики в переводе. Точность передачи исходной информации определена как наиболее важный результат осуществления перевода с точки зрения прагматики. Рассмотрено применение трансформаций с целью соблюдения коммуникативной направленности текста и решения прагматических проблем перевода.

Ключевые слова: информация, прагматика, перевод, трансформация, аграрный дискурс.

The article deals with the problem of the reproduction of pragmatic aspects in the translating German agrarian texts into Ukrainian. The study was conducted on the material of agrarian discourse. Approaches of domestic and foreign scholars to understand pragmatics in translation are described. The accuracy of information transfer is identified as the most important result of the translation from the perspective of pragmatics. The application of transformation in order to meet the communicative orientation of text and pragmatic solutions of translation problems is considered.

Key words: information, pragmatics, translation, transformation, agricultural discourse.

Процес перекладу фахових текстів часто ускладнюється не тільки утрудненнями, пов’язаними з пошуками термінологічних відповідників, а й необхідністю врахування прагматичних аспектів відтворення вихідного тексту цільовою мовою. Важливість дотримання прагматичних параметрів у кожній фазі процесу перекладу зумовлена залежністю від них рівня адекватності кінцевого продукту – перекладеного тексту. Для реалізації цієї мети перекладач має визначити: яким є намір автора тексту, що перекладається; які мовні засоби доцільно використати; яким буде прогнозований вплив на адресата.

Поняття прагматики тлумачиться науковцями неоднозначно. У своєму дослідженні спираємось на широке розуміння прагматики як часткової сфери семіотики, яка стосується відносин між знаками і користувачами знаків або між символами і конкретними ситуаціями їх використання [3, с. 606]. У теорії перекладу прагматика перекладу конкретизується у вигляді «відносин, з одного боку, між мовними і текстуальними умовами, а з другого, між людьми, які використовують переклад і для яких він здійснюється» [8, с. 56].

Протягом останнього часу питання важливості прагматичних аспектів дедалі більше підкреслюється науковцями. Зокрема, В. Коллер зазначає, що на відміну від перекладу літературних текстів, де дуже велику роль відіграє реконструкція мовної форми, під час перекладу технічних текстів йдеться, насамперед, про точність передачі вихідної інформації і відтворення контенту з орієнтацією на користувача [6]. На думку А. Бернардо, неможливо уникнути розбіжностей під час перекладу з однієї мови на іншу тексту, обмеженого певним контекстом, особливо на прагматичному рівні. Тому у процесі ретекстуалізації перекладу, як вважає дослідниця, перекладач зобов'язаний зкеровувати прагматичні розбіжності між обома контекстами – вихідного і цільового текстів, тобто він повинен в кінцевому підсумку заново відтворити текстуальність у всіх її аспектах [4].

К. Норд позначає проблеми перекладу, які виникають через «контраст» між вихідною і цільовою комуникативною ситуацією, як «прагматичні проблеми перекладу». Вони постають, на її погляд, під час виконання будь-якої перекладацької задачі, незалежно від мовної пари, типу тексту, замовлення перекладу і того факту, чи є перекладач освіченим і досвідченим професіоналом, чи переклад здійснюється експертом з іншої сфери, наприклад, генної інженерії. Прагматичні проблеми перекладу часто дуже легко вирішити, але якщо залишати їх поза увагою, то іноді у ході комунікації виникають дуже серйозні проблеми [7, с. 91].

Мета статті – розглянути на матеріалі аграрного дискурсу прагматичні аспекти перекладу фахових текстів з німецької мови на українську.

Під прагматикою розуміють умови адекватного вибору та використання мовних одиниць з метою досягнення комунікативної мети – впливу на адресата. Cаме прагматика тексту перекладу диктує необхідні синтаксичні та семантичні зміни у тексті перекладу.

Розглядаючи прагматичні аспекти перекладу аграрних текстів з німецької мови на українську, виходимо з того, що досягнення прагматичних цілей перекладу може відбутись тільки тоді, коли процес перекладу реалізується як комунікативний акт. Тому прагматичну еквівалентність тлумачимо як повне розуміння інформації адресатом. При цьому постає питання, якою мірою може бути змінений перекладений текст, щоб у цілому зміст вихідного тексту не змінився. Оскільки фаховим текстам, зокрема, й аграрним, притаманна інформативність текстів, то для її збереження й відтворення перекладач може бути змушений змінити порядок представлення інформації, надати додаткові дані через відсутність у адресата фонових знань або навіть певною мірою змінити інформацію, яка може бути пов'язана з іншою ситуацією у цільовій мові або навіть контекстуалізувати її заново, якщо ситуація невідома у межах цільової культури (що, однак, у межах аграрного дискурсу трапляється не так часто). Розглянемо зазначені положення на прикладах.

Пов’язуючи прагматику зі співвідношенням між мовою і контекстом, доцільно враховувати не тільки прагматичні аспекти обох текстів – вихідного і цільового, а й наявність та вплив ектралінгвістичних факторів. Наприклад, складові Bio-, Öko- досить широко використовуються у складі німецьких композитів, позначаючи характерне для нашого часу явище – прагнення до здорового способу життя. Оскільки ця тенденція зародилась у Центральній Європі, а потім почала поширюватись на інші країни, у тому числі й Україну, то відповідно перекладачі мали і мають виконувати подвійну задачу. По-перше, їхня діяльність передбачає знаходження українського відповідника, який би адекватно відображав сутність оригінального терміну. При цьому варто врахувати, що не завжди такі відповідники існують, тому перекладачі змушені вдаватись до пошуків варіантів відтворення змісту поняття шляхом застосування перекладацьких прийомів (трансформації, описовий переклад тощо). По-друге, прагматична орієнтованість текстів, що містять новоутворення на кшталт Biofleisch, Biosiegel, Bioprodukt, зумовлює необхідність вибору таких засобів, які сприяють сприйняттю і розумінню користувачем тонкощів зазначених понять. Зокрема, споживач має оцінити органічне м'ясо як більш корисне для здоров’я, оскільки воно походить від тварин, корми яких не містять гормонів, антибіотиків, м'ясо-кісткового борошна тощо. Наприклад:



Denn Biofleisch ist inzwischen auch zum Massenprodukt geworden: Früher kaufte man es im Reformhaus, heute liegt es auch in der Auslage der großen Discounter. Auf immer mehr Produkten klebt das sechseckige Biosiegel der Europäischen Union oder eines der verschiedenen, nach Bio-Richtlinien arbeitenden Bioverbände [5].

Органічне м'ясо наразі також стало масовим продуктом: Якщо раніше його купували у магазинах здорового харчування, сьогодні воно лежить і на прилавках великих дискаунтерів. Дедалі все більша кількість продуктів отримує шестигранний знак органічної продукції Європейського Союзу або ж знак одного з різних об’єднань органічного сільського господарства, які працюють за директивами органічного виробництва.

Якщо термін «органічне м'ясо» є вже досить широко розповсюдженим в українській мові, то в цьому випадку вибір відповідника для перекладача не становить особливих труднощів. Однак, навіть у цій ситуації необхідно врахувати, що для досягнення повного розуміння споживачем може бути доцільним додавання (наприклад, у дужках) уточнення «екологічно чисте м'ясо», що інколи й здійснюють українські товаровиробники. Щодо маркування продукції органічного виробництва, то, оскільки в українській мові наразі немає повного відповідника до терміна «Biosiegel», а вживається ціла низка словосполучень, які певною мірою відображають зазначене поняття, але їх використання є повністю контекстуально залежним. Це, зокрема, такі: «логотип для маркування органічної продукції», «знак органічної продукції», «знак відповідності міжнародним органічним стандартам», «знаки відповідності органічним стандартам різних сертифікаційних систем, що керуються органічними стандартами» [1]. Як бачимо, перекладач має ретельно переглянути усі варіанти і з’ясувати, про який вид маркування йдеться, щоб здійснити правильний вибір для перекладу поняття «Biosiegel» у кожному конкретному випадку.

Аналогічним чином, як і поняття «Biofleisch», що перекладається із застосуванням лексико-граматичної трансформації – «екологічно чисте м'ясо» – здійснюється і переклад поняття «Ökofutter». Наприклад:

Die eine Gruppe bekam etwa Ökofutter aus Eigenproduktion, die andere konventionelles Futter, mit viel Sojaprotein und angereichert mit synthetischen Aminosäuren [5].

Одна група отримувала екологічно чисті корми власного виробництва, а інша традиційні корми, з великою кількістю соєвого білка і збагаченого синтетичними амінокислотами.

Відповідником у цьому випадку є поняття «екологічно чисті корми». Такий варіант найчастіше використовується у публікаціях українських науковців з відповідної теми. Наприклад:



Коли мова йде про органічне виробництво продукції тваринництва, насамперед постає проблема забезпечення сільськогосподарських тварин високоякісними й повноцінними екологічно чистими кормами [2, с. 34].

Однак, практиками аграрного виробництва інколи вживається також і варіант «екологічні корми», «органічні корми». Тому перекладач, який здійснює переклад поняття «Ökofutter» має враховувати адресата кінцевого продукту, що вплине на вибір відповідника.

Отже, для перекладу аграрних текстів необхідно здійснювати аналіз не тільки лексико-семантичних, синтаксичних і текстово-структурних, але й комунікативних та прагматичних аспектів з метою їх подальшого врахування у процесі перекладу.

Подальші наукові розвідки можуть бути пов’язані з вивченням труднощів, які виникають у процесі перекладу з огляду на його прагматичну зорієнтованість, та пошуком перекладацьких рішень для їх подолання.



Список використаної літератури

1. Колесник І. Чому варто купувати органічне м'ясо та молоко [Електронний ресурс] / І. Колесник // Organic.ua 04' 2009. – Режим доступу: http://organic.ua/uk/lib/571-chomu-varto-kupuvaty-organichne-mjaso-ta-moloko

2. Рибаченко О. М. Організаційно-економічні передумови розвитку органічного кормовиробництва в Україні / О. М. Рибаченко, І. С. Воронецька, Н. А. Спринчук, О. О. Корнійчук // Економіка АПК. – 2013. – № 10. – С. 33-38.

3. Bußmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft. – 4. Aufl., Stuttgart: Kröner, 2008. – 820 S.

4. Bernardo A. M. Translation as text transfer – pragmatic implications. In: Estudos Linguísticos/Linguistic Studies. – 5, Edições Colibri/CLUNL, Lisboa, 2010. – pp. 107-115.

5. Ganschow L. Wie gut ist Biofleisch? [Електронний ресурс] / L. Ganschow. – Режим доступу: http://www.daserste.de/information/wissen-kultur/w-wie-wissen/sendung/2008/wie-gut-ist-biofleisch-100.html.

6. Koller W. Einführung in die Übersetzungswissenschaft. – 5. aktualis. Auflage. – Wiesbaden: Quelle & Meyer Heidelberg, 1997. – 217 S.

7. Nord Ch. Fertigkeit Übersetzen. Ein Kurs zum Übersetzenlehren und –lernen / Nord Ch. – Berlin, BDÜ-Fachverl, 2010. – 245 S.

8. Snell-Hornby M. Handbuch Translation / Snell-Hornby M., Hönig H., Kußmaul P., Schmitt P. (Hrsg.). – Tübingen: Stauffenberg, 2004. – 434 S.
ЮНАфонина,

канд. филол. наук, старший преподаватель


ХАРАКТЕРИЗОВАННЫЕ СПОСОБЫ ГЛАГОЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЫЕ В СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНОМ ГНЕЗДЕ С ВЕРШИНОЙ – ГЛАГОЛОМ ЛЮБИТЬ
У статті надано опис структури дієслівного комплексу словотвірного гнізда дієслова «любити» з точки зору втілення в ньому «когніції любові».

Ключові слова: способи дієслівної дії, словотвірне гніздо, дієслово «любити», «когніція любові».

В статье представлено описание структуры глагольного комплекса словообразовательного гнезда глагола «любить» с точки зрения воплощения в нём «когниции любви».

Ключевые слова: способы глагольного действия, словообразовательное гнездо, глагол «любить», «когниция любви».

The article describes the structure of the verbal complex of the derivational nest of the verb «to love» from the point of view of the embodiment of the «cognition of love» in it.

Key words: ways of verbal action, word-building nest, a verb to love, «cognition of love».
Интерес к глаголам межличностных отношений возрастает с 90-х гг. прошлого столетия, а с нач. ХХI в. лингвистическая литература пополняется работами, содержащими научное описание и теоретическое осмысление данного ряда слов (см. работы Т. П. Акимовой, П. Г. Бабенко, Ф. С. Бацевич, С. Б. Вагановой, Л. М. Васильева, Р. М. Гайсиной, Н. А. Гогулиной, Д. В. Гудзенко, О. В. Евтушенко, А. Д. Ириоловой, М. В. Миловановой, М. В. Румянцевой, М. В. Фроловой и др.). Глаголы межличностных отношений становятся или отдельным объектом изучения, или рассматриваются в комплексе с другими группами глаголов. Особое место среди этих слов занимает глагол любить.

Актуальность исследования определяется необходимостью обобщения знаний о любви, воплощённых в знаке, посредством описания корреляции словообразовательных процессов в гнезде с вершиной любить и отражения в нем моделей сюжетно-ситуативного действия.

Целью статьи является описание структуры глагольного комплекса словообразовательного гнезда глагола любить с точки зрения воплощения в нём «когниции любви».

Достижение поставленной цели требует выполнения следующих задач:

1) дать общую характеристику словообразовательному гнезду глагола любить и его семантике;

2) выяснить, как соотносятся модели вербализации антонимического осознания «любви – нелюбви» с характеризованными способами глагольного действия;

3) описать систему характеризованных способов глагольного действия, представленных в словообразовательном гнезде глагола любить.

Словообразовательное гнездо глагола любить составляет 263 деривата [16, с. 565-567]. Компоненты гнезда можно условно разделить на две группы: содержащие сему ‘межличностные отношения’, например: любовник, любвеобильность, любовный, братолюбивый, самовлюблённо, любострастно, влюбиться, недолюбливать и др.; а также лишённые указанной семы, например: любитель, властолюбивость, автолюбительский, теплолюбивый, корыстолюбиво, трудолюбиво, излюбить и т.д. Следует отметить, что в отличие от слов остальных частей речи, почти все глаголы, входящие в рассматриваемое гнездо, обозначают именно межличностные отношения.

Уровень лексикографической информативности недостаточен для того, чтобы оценить содержание «когниции любви». Так, например, слова залюбить, залюбиться, облюбить вообще не описаны в БАС, МАС и БТС. Многие дефиниции, представленные в указанных словарях, поверхностны и лишены детализации. Например, толкование глагола прилюбливать в БАС: «Устар. и простореч. Любить кого-, что-л.» [14, с. 572], если не учитывать стилистических особенностей употребления, на первый взгляд, очень близко к толкованию значения производящего слова любить, хотя, скорее, оно обозначает ‘несерьезное чувство, имитацию чувства’.

Подобные неточности послужили стимулом к изучению характеризованных способов глагольного действия, представленных в словообразовательном гнезде с вершиной любить. В концепте любить содержится макрозначение, закодированное в разветвлённой смысловой структуре производных глаголов. Через призму производных глаголов (а именно через изучение характеризованных способов глагольного действия, представленных в словообразовательном гнезде с вершиной любить) появляется возможность выяснить, какой вид имеет обобщённая картина ситуации, истории, содержания «когниции любви» с позиции её участников. М. А. Осадчий справедливо отмечает, что в «процессе своей культурно-осмысляющей деятельности человек “связывает” мир, замечая и фиксируя в нём “очевидные” отношения между вещами (объектами). Носитель языка интуитивно ощущает в гнезде систему “очевидных” ролевых связей между словами-явлениями» [7, с. 5].

Производный глагольный комплекс, относящийся к основе любить, в Словаре А. Н. Тихонова представлен 29 компонентами [16, с. 565-567]. Значение глагола любить носит устойчивый характер, о чём свидетельствуют соответствующие словарные статьи, помещённые в многочисленных этимологических и толковых словарях, что говорит о социальной важности и стабильной необходимости людей испытывать любовь.

Обобщённая формула стадий чувства любви представляет собой цепь событий и схематически может выглядеть следующим образом: «ждать любовь – влюбиться – сблизиться / жениться – охладеть – бросить – забыть / вспоминать» [4, с. 21]. Производные глаголы от основы любить можно разделить на две группы: конъюнктивные (складываются из моделей, в которых воплощается концепт любить) и дизъюнктивные (складываются из моделей, противопоставляющихся моделям и представляющих собой отрицательные с лексико-семантической точки зрения образцы, воплощающие концепт любить).

К конъюнктивным следует отнести те дериваты, в которых закодирована информация о сближении Субъектов, возникновении между ними взаимного чувства. Дизъюнктивные глаголы предполагают кодировку информации о нежелании двух Субъектов (либо же одного из Субъектов) поддерживать взаимность, о стремлении к разъединению.

Под способами глагольного действия мы понимаем вслед за А. В. Бондарко и Л. Л. Буланиным «семантические (отчасти словообразовательные) группировки глаголов, выделяемые на основании общности типа протекания действия» [2, с. 11]. Напомним, что упомянутыми лингвистами были выделены характеризованные, непоследовательно характеризованные и нехарактеризованные способы глагольного действия. Характеризованные способы действия присущи большинству глаголов словообразовательного гнезда с вершиной любить, поскольку способ действия в них конкретизируется формальными показателями (аффиксами), уточняя семантику глагола. Характеризованные способы действия, и простые (с одним морфологическим признаком), и сложные (с несколькими морфологическими признаками), наиболее широко представлены в конъюнктивных глаголах.

Начинательный способ действия имеет две разновидности. Первая разновидность обозначающая приступ к действию, начальный фазис действия, представлена в словообразовательной модели за1- + V0 (люб-) = V1 (залюбить1), где V1 – языковое воплощение субъектно-объектных ролевых отношений, при которых Субъект1 активен, а Субъект2 пассивен, в результате чего последний трактуется как Объект. Начинательное значение в данной модели совмещается со значением перехода в состояние в ЛСВ1: «1. Простореч. Почувствовать расположение, приязнь; взлюбить. Дядя написал в губернский город, что его обижают, и вследствие этой жалобы почтмейстер очень не залюбил дядю (Решетн)» [10, с. 629]. ЛСВ1 глагола залюбить может также сочетаться и с неодушевлёнными существительными: «Арина Петровна сразу не залюбила стихов своего мужа, называла их паскудством и паясничаньем (Салт.)» [цит. по 10, с. 629]. Вторая разновидность начинательного способа действия – начало и продолжение действия в едином целом, которое не членится на фазисы (достижение результата в процессе возникновения действия). Модель по- + V0 (люб-) = V1 (полюбить) реализует субъектно-объектные отношения. Префикс по- выступает и как формообразующий (глагол полюбить совершенного вида, обозначающий действие, названное мотивирующей основой – любить), и как словообразовательный аффикс с более слабым оттенком начинательности, переходящем в результативность начального этапа действия. Модель воз- + V0 (люб-) = V1 (возлюбить) также второй разновидности начинательного способа действия представляет субъектно-субъектные межличностные отношения с дополнительной семантикой архаичности и торжественности: «Высок. Проникнуться любовью. Возлюби ближнего своего, яко самого себя» [4, с. 143].

Длительно-ограничительный способ действия объективируется при помощи префикса про-. В анализируемом словообразовательном гнезде этот способ отражён в модели про- + V0 (люб-) = V1 (пролюбить), выражающей оконченность длившегося какое-то время действия, ограниченного этим временем. Субъектно-объектные отношения прослеживаются в контексте: «Разг. Любить в течение какого-л. времени. Пролюбить всю жизнь только одного» [1, с. 1015].

Смягчительный способ действия – сложный: он состоит как минимум из четырёх разновидностей. Но в словообразовательном гнезде любить реализуется только одна из них. Модель под- + V0 (люб-) + -ива- = V1 (подлюбливать) представляет способ действия, означающий в современном русском языке, с нашей точки зрения, длительность или неоднократную повторяемость, – длительно-смягчительный с ослабленностью действия, поскольку приставка под-, «присоединяясь к приставочным и бесприставочным глаголам, ограничивает полноту проявления действия, его значимость, эффективность» [2, с. 17]. В МАС и БТС значение глагола не описано. В БАС содержится следующая дефиниция: «Разг. Отдавать предпочтение кому-,чему-либо, быть расположенным к кому-, чему-либо. Гнев и ненависть, почувствовал я к Волкову, которого и прежде не подлюбливал. С. Акс.» [13, с. 447]. Сравните толкование слова в БАС с современным употреблением данного глагола, не вошедшим в словари последних лет: «Иногда можно быть с человеком, и быть даже привязанной к нему, но при этом не любить его сильно, так подлюбливать» [18], «Отличный пример того, что бывает, когда мамы любят своих отпрысков лишь посредством пряников, боясь, как черт ладана, периодически подлюбливать их ремнём...» [17]. Семантическая разница очевидна.

Самую большую группу составляют специально-результативные способы действия, например, финитивный, завершительный (комплетивный), интенсивный (состоит из шести разновидностей), распределительный (дистрибутивный), сопроводительный (комитативный), накопительно-суммарный и т.д.

Финитивный способ глагольного действия, обозначающий прекращение действия, представлен дизъюнктивной моделью от- + V0 (люб-) = V1 (отлюбить). В отличие от глагола любить, анализируемый дериват отлюбить употребляется только в одном значении   межличностных отношений: «Испытав чувство любви, стать неспособным полюбить вновь; перестать любить» [1, с. 751].

Интенсивный способ глагольного действия (словообразовательная модель за2- + V0 (люб-) = V2 (залюбить2)) будет описан далее, с группой слов, развивших в своих значениях энантиосемию.

В модели об- + V0 (люб-) = V1 (облюбить) – накопительно-суммарный способ действия суммарной разновидности со значением охвата: «Устар. и просторен. Облюбовать, полюбить. – Я хочу тебя, Садко, на дочке женить, Из царевен облюбишь какую. Сурик. Садко» [11, с. 229]. В данной модели Субъект со стороны оценивает Объект таким, с которым возможна любовь: в действии-ситуации первична не “когниция любви”, а “когниция выбора”.

Глагол, созданный по модели пере- + V0 (люб-) = V1 (перелюбить), имеет семантику распределительного способа действия. Дополнительно к значению достижения результата он означает действие, поочерёдно распространяющееся на ряд объектов или исходящее от ряда субъектов: «Разг. Испытать любовь последовательно ко всем или многим, ко всему или многому. Все платки переносила, Голубой на голове, Всех ребят перелюбила, Старопрежний на уме» [12, с. 729].

Как уже было сказано, дизъюнктивные глаголы накапливаются в языке двумя путями: деривационным и семантическим (через развитие энантиосемии). Деривационный предполагает сочетание корня люб- с соответствующими “отрицательными” префиксами невз- и раз-, а также с конфиксом недо-+-ива-. Модель невз- + V0 (люб-) = V1 (невзлюбить) представляет субъектно-субъектные отношения и исключает содержание семы ‘эротическая любовь’. Так же, как и глагол любить, дериват невзлюбить может сочетаться с неодушевлёнными существительными: «Почувствовать сильное нерасположение, неприязнь к кому-, чему-л. Невзлюбить падчерицу. Невзлюбить начальника цеха. Невзлюбить кого-л. с первого взгляда. Невзлюбить сиреневый цвет. Невзлюбить игру в карты» [1, с. 614]. Формант невз- реализует характеризированный способ действия, временной, начинательный, второй разновидности – начала и продолжения действия в едином целом, которое не членится на фазисы (достижение результата в процессе возникновения действия). Глаголы с префиксом вз- имеют дополнительный оттенок значения интенсивности и экспрессивности.

Рассмотрим модель недо- + V0 (люб-) + -ива- = V1 (недолюбливать). В Словаре В. И. Даля отмечается видовая пара долюбить – долюбливать [3, с. 426]. Оба глагола не употребляются в современном русском языке. Первый за счёт префикса до- выражал комплетативный способ глагольного действия: указывал на доведение действия до конечной фазы. Дериват долюбливать, как правило, употреблялся с частицей не. Нарушенная словообразовательная цепь: любитьдолюбитьдолюбливатьне долюбливать (утрачено два центральных звена) привела к формированию конфикса недо-+-ива-, обобщенным значением которого является указание на неполноту того, что названо мотивирующей основой (с негативным оттенком). При этом в семантике глагола эксплицитируется пейоративная модальность. Кроме того, в результате исчезновения звеньев долюбитьдолюбливать образовалась производная префиксальная часть конфикса недо- (частица не присоединилась к основе глагола). Данный вид межличностных отношений характеризует неприязненное отношение Субъекта1 к Субъекту2: «Чувствовать некоторое нерасположение, неприязнь к кому-, чему-л. Недолюбливать бригадира. Недолюбливать соседей по общежитию. Недолюбливать свою работу» [1, с. 619].

И, наконец, модель раз- + V0 (люб-) = V1 (разлюбить) – семантически устойчивая, с результативным способом глагольного действия, выражающим прекращение, завершение того, что названо мотивирующей основой.

Достаточно редкое явление энантиосемии также порождает дизъюнктивные модели. В глаголе любить может быть актуализирована ирония, если Субъект1 страдает от какого-либо воздействия и ассоциирует неблагоприятные обстоятельства с Субъектом2 (может быть представлен одним лицом или их совокупностью) [5], например: Я люблю наше начальство, когда мы составляем годовой отчёт 31 декабря. В данном контексте имплицирована частица не. Дериват залюбить также энантиосемичен в современном русском языке. Асимметрия возникла в результате присоединения к ядру люб- префикса за-1 (со значением начинательного способа глагольного действия), которое может быть трансформировано в конструкцию “начать любить”, и префикса за-2 с интенсивно-результативным способом глагольного действия с отрицательным оттенком доведения действия до излишества – причинить любовью вред. На современном этапе развития языка асимметрия преодолевается в процессе вытеснения дериватом полюбить устаревшего глагола залюбить.



Обобщённые результаты анализа системы воплощения способов действия глагольных дериватов с вершиной любить сведены в таблицу.

Таблица

Каталог: jspui -> bitstream -> 0564
0564 -> ’38 Жанна Колоїз (Кривий Ріг) особливості історичної стилізації
0564 -> Навчально-методичний посібник Кривий Ріг, 2015 (075. 8) М 74
0564 -> Моє славетне криворіжжя рекомендаційний бібліографічний покажчик
0564 -> Становлення традицій класичного танцю на криворіжжі
0564 -> Н. П. Мещерякова актуальні питання методики викладання літератури навчально-методичний посібник
0564 -> Словник фіксує новостворені І запозичені слова, що з’явилися в періодичних, літературно-критичних, науково-популярних виданнях, художніх творах, засобах масової інформації, усному мовленні кінця ХХ початку ХХІ ст


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Актуальні проблеми філології І методики викладання мов iconНавчальна Програма комплексного екзамену з практики усного та писемного мовлення першої іноземної мови, методики викладання іноземних мов, зарубіжної літератури та методики викладання світової літератури
З практики усного та писемного мовлення першої іноземної мови, методики викладання іноземних мов, зарубіжної літератури та методики...
Актуальні проблеми філології І методики викладання мов iconМова змі як один із виявів культурної свідомості містян (на матеріалі міської періодики) / Т. С. Гарлицька // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб наук праць. – Вип. 0 / гол ред. М. Є
Т. С. Гарлицька // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб наук праць. – Вип. 0 / гол ред. М. Є. Скиба; відп за випуск...
Актуальні проблеми філології І методики викладання мов iconН. П. Мещерякова актуальні питання методики викладання літератури навчально-методичний посібник
Актуальні питання методики викладання літератури: Навчально-методичний посібник / Н. П. Мещерякова. – Кривий Ріг, 2017. – 119 с
Актуальні проблеми філології І методики викладання мов icon9 клас 2014 Cборник от текстове за диктовки за държавната обобщаваща атестация по български език
Бузіян Н. С., методист науково-методичної лабораторії мов та літератур національних меншин кафедри методики викладання іноземних...
Актуальні проблеми філології І методики викладання мов iconЮ.І. Ковбасенко. Актуальні проблеми профільного викладання літератури
«кейсовим методом», елективною складовою тощо. Але чи так це є насправді? Чи не спрощена така схема?
Актуальні проблеми філології І методики викладання мов iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури, мов національних меншин І світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах
Відділ методики викладання української мови та літератури, мов національних меншин І світової літератури
Актуальні проблеми філології І методики викладання мов iconАктуальні проблеми новітньої зарубіжної літератури навчальнапрограм а
Кеба О. В., доктор філологічних наук, професор кафедри германських мов І зарубіжної літератури
Актуальні проблеми філології І методики викладання мов iconКолективна монографія Актуальні проблеми інновацій в наукових технологіях сьогодення м. Кіровоград 2014
Актуальні проблеми інновацій в наукових технологіях сьогодення: Монографія / Мельник Я. Я., Мигаль С. М., Смірнов О. О., Єасюков...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка