Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції



Сторінка4/15
Дата конвертації22.05.2017
Розмір2.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Постановка проблеми. Перед сучасною шкільною освітою постає завдання, що не вміщуються в застарілі межі “знання – вміння – навички”, сьогодні від школи вимагається не тільки надавати готову інформацію, а й навчити думати, розвивати особистісні якості школярів. На перше місце виходять орієнтовно-особистісні підходи до навчання, зокрема біології. Це означає, що спрямованість, методів і прийомів на досягнення найбільшої ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів. Спираючись на незавершені цикли психічного розвитку підлітків учнівського віку, організована робота з джерелами навчання сприятиме формуванню прийомів логічного мислення, самостійності учнів, стійкої мотивації до навчання.

Структурна модель організації роботи учнів з підручником на уроках біології повинна передбачати інтерактивні методи, форми і конкретні прийоми, які направлені на інтенсивну розумову роботу учнів.

Основи формування усвідомленої аналітико-синтетичної діяльності

З огляду на фізіологічні уявлення – інтелектуальна діяльність – це комплекс умовних рефлексів, які виникають в результаті діяльності вищої нервової системи людини протягом всього життя (П.І.Павлов, М.Т.Матюшонок та інші).

Фізіологічною основою формування прийомів логічного мислення є складна аналітико-систематична діяльність мозку, актуалізація минулих умовних, утворення нових тимчасових зв’язків і встановлення їхньої значущості.. І.М. Сеченов характеризував розумову діяльність як довгочасне збереження необхідних для роботи осередків збудження в корі головного мозку при стійкому гальмуванні інших ділянок кори.

Створення системи у навчанні біології, зокрема і у процесі організації роботи учнів із підручником сприятиме реалізації формування розуміння учнями картини живої природи, наукового світогляду тощо. Тому, створюючи завдання для роботи учнів з підручником слід дотримуватися оптимальних умов необхідних для ефективного їх виконання. А головне, щоб завдання відповідали віковим особливостям учнів і дидактичним принципам доступності і систематичності.

Правильно організована робота з підручником допоможе виховувати інтерес до систематичної розумової діяльності, сприятиме формуванню пізнавальної активності, інтересу, культури навчальної праці.

В зв’язку з цим ще більше зростає роль підручника під час кожного уроку, який повинен сприяти формуванню навичок інтелектуальної діяльності, що сприяє формуванню особистісних якостей: набуттю навичок самостійного поповнення знань, підвищує активність і самостійність, самооцінку учнів у навчальній діяльності, допомагає усвідомлено підійти до вибору професії.

Як організувати роботу учнів з підручником, як сформувати загальнонавчальні та спеціальні інтелектуальні вміння під час навчальної діяльності в школі і вдома? Ця проблема цікавить досвідчених і молодих вчителів біології. Розглянемо, з чого розпочинається ця робота.

За допомогою вчителя учень засвоює знання з біології, набуває навичок самостійної роботи з підручником:



  • знайомиться з програмним матеріалом;

  • прийомами самостійної роботи;

  • удосконалює навички роботи з навчальними книгами;

  • вчиться застосовувати набуті знання на практиці;

  • розвиває свої розумові здібності;

  • виховує в себе активність, точність, відповідальність та інші риси особистості.

Але розвиток розумових здібностей учнів потребує від учителя таких творчих та наукових підходів, які б органічно входили в навчальний процес з біології. Спершу вчитель, знайомить учнів з формами розумової діяльності на всіх етапах навчання біології. Це стосується і організації науково-дослідницької діяльності учнів та підготовки учнів до олімпіад різних рівнів.

Останнім часом зростає обсяг інформації, яку отримує людина з будь-яких джерел. Велике значення має для фахівця вміння самостійно і швидко орієнтуватися, поширювати, оновлювати та набувати необхідні знання.

В цих умовах перед шкільною біологічною освітою постає проблема формування в школярів у процесі навчання навичок критичного читання (аналізуючого), котрі сприяли б розвитку їх пізнавальної самостійності та розумової діяльності, щоб людина, яка закінчує школу, оволоділа не сумою фактів, а міцною системою знань, умінь та навичок, які б вона використовувала у життєвій практиці.

На жаль, сьогодні, в інваріантній частині навчальних планів немає курсів логіки, психології, тому прийоми розумової діяльності формуються в учнів під час навчально-виховного процесу під час вивчення окремих предметів, і зокрема, біології.

Державна чинна програма з біології пропонує формування в учнів не тільки теоретичних знань, а ще вмінь та навичок. Але конкретних вимог до усвідомленого управління розумовою діяльністю учнів програма не містить.

Система прийомів роботи з підручником під час уроку біології та в позаурочний час повинна бути направлена на формування різних форм розумової діяльності, щоб у школярів формувались не лише теоретичні знання, а й вміння та навички розумової діяльності при характеристиці біологічних об’єктів, при узагальненні і систематизації біологічних знань.

Наприклад, характерною ознакою курсу біології у 6 класі є формування загальнобіологічних понять про особливості клітинно-організмових форм життя на прикладах представників царств Рослини, Гриби, Дроб’янки, це вимагає формування в школярів вміння та навичок оперування різними формами мислення.

Щоб ефективно застосовувати знання в навчально-пізнавальній роботі, необхідно сформувати в учнів уявлення про еколого-еволюційні поняття, ознайомити їх з надорганізмовими системами, такими, як вид, популяція, біогеоценоз. Тому учнів слід навчати порівнювати, узагальнювати, встановлювати взаємозв’язок між будовою та функціями, між будовою та пристосуваннями до умов існування, класифікувати текст на головну і другорядну частини.

Розкриваючи природу мислення, психолог С.Л.Рубінштейн підкреслював, що дія – це первинна форма існування мислення, що “всі мисленневі операції (аналіз, синтез тощо) виникли спочатку як практичні операції, і лише згодом стали операціями теоретичного мислення”. Отже, спочатку людина думала, діючи практично. Мислення людини історично виникло під впливом життєвої потреби розв’язувати різні практичні завдання.

Вчителю бажано розповісти учням, що мислення – це аналітико-синтетична діяльність, яка знаходиться у нерозривному зв’язку. Взаємодія аналізу та синтезу складають основу всіх форм розумової діяльності людини.



Задача аналізу не тільки у розкладанні об’єкту або явища, що вивчається, на складові, але ще і у виявленні їх сутності. Аналіз ніби очищує об’єкт від несуттєвого.

Синтез встановлює цілісність, порушену аналізом, об’єднує частини за їх зв’язками. Процес мислення розпочинається з синтезу і закінчується синтезом, тобто спочатку вивчається об’єкт у цілому, а потім його частини за їх якостями, у зв’язках та співвідношеннях між собою і по відношенню до всього об’єкту. Це сприяє всебічному системному аналізу біологічних об’єктів.

Оскільки аналіз і синтез – вихідні операції мислення, вони не можуть бути зведені до тимчасового навчання, це процес складний, навчити йому важко (а іноді неможливо). Дуже важливо навчати цьому вмінню мислити з самого початку вивчення біології. Велике значення має системність застосування конкретних прийомів для оволодіння навичками аналітико-синтетичної діяльності.

Формування в учнів вміння планувати свою діяльність, вміння мобілізувати увагу, скористатись раціональними прийомами запам’ятовування, ефективно виконувати основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, диференціація, абстрагування і конкретизація) характеризують творчі підходи до здійснення вимог сучасної біологічної освіти.

Ми приводимо рівні сформованості деяких форм мислення, які є основою розумової діяльності учнів у навчально-виховному процесі при вивченні біології. Аналіз-синтез – це форми мислення, з яких розпочинається та якими закінчується будь-яка інтелектуальна дія.

Спочатку, при знайомстві з правилами аналізування біологічних об’єктів, слід нагадати учням, що таке аналіз.

Формування прийому мислення формується в декілька етапів.

Першим етапом формування вмінь аналізувати – є ілюстративно-дійовий аналіз. Вчитель показує, пояснює, в якій послідовності проводити аналізування. Другий етап – практично-дійовий аналіз. Учні самостійно, але за допомогою вчителя аналізують будь-який біологічний об’єкт, наприклад, будову квітки за розбірною моделлю, гербарним матеріалом або живими об’єктами.

Наступний етап – мисленневий аналіз – це більш складне аналізування, коли учні в змозі самостійно, розглядаючи об’єкт, мислено проаналізувати всі його частини. Наприклад, кореневі системи, клітини листка, зародок насінини дводольних рослин. Слід зазначити, що аналіз рослинних та тваринних об’єктів відрізняється логічною послідовністю. Учням пояснюють наукову закономірність зв’язку всіх частин квіткових рослин:



коріньпагін (стебло + листок)квіткаплід з насінням

Бажано запропонувати пригадати, чому саме в такій послідовності аналізується будова рослини.

Вивчення шкільного розділу “Біологія тварин, 7 клас” пов’язане з введенням нової дії – опису внутрішньої будови тварин, що ускладнює мисленневі операції. Вчителю необхідно пояснити учням, що при аналізуванні тварин необхідне систематичне вивчення їх зовнішньої та внутрішньої будови у зв’язку з пристосуванням до умов існування, і тільки після виявляння ознак пристосування органів та організму в цілому можна на основі аналізу надавати біологічну характеристику. Учням пропонується такий план аналізу тваринного організму:


  1. спосіб життямісце існуванняспосіб знаходження їжі та її характерспосіб пересування

  2. Зовнішня будова: форма тіла, розмір, забарвлення, з яких відділів складається, органи кожного відділу.

  3. Внутрішня будова: основні системи органів; органи, які входять у систему, функції, які органи виконують.

Перш ніж приступити до формування наступної форми мислення – порівняння, доречно нагадати учням про мету порівняння:

Порівнюємо, щоб



Оволодіння навичками порівнянь більш ефективне, якщо учні вчаться цим прийомам під керівництвом вчителя, за допомогою тексту підручника. Вміння порівнювати постійно вдосконалюється і має свої рівні, які набуваються в результаті спеціальної діяльності вчителя у процесі організації роботи учнів із підручником.

Різноманітні показники застосування цих форм лежать в основі декількох рівнів сформованості вмінь та навичок порівняння. Вони є послідовними ланцюгами процесу набуття навичок порівняння у процесі пізнавальної діяльності учнів на уроках біології.

Сформованість даної форми мислення – порівняння – характеризується п’ятьма рівнями.


Це треба враховувати при контролі і оцінюванні навчальних досягнень учнів.

Розвиток прийомів логічного мислення “порівняння” ускладнюються в біології тим, що під час розглядання будь-якого живого об’єкту серед багатьох несуттєвих ознак необхідно виділити найважливіші які властиві даному біологічному об’єкту. Доцільно спочатку запропонувати учням здійснювати порівняння за схемами, малюнками підручника, де несуттєві ознаки вже частково відкинуті. Ускладнюється формування прийомів порівняння також тим, що водночас з порівнянням необхідно зробити висновки загальнобіологічного характеру. Наприклад, порівнюючи тварин різних систематичних груп знаходженням ознак відмінності, можна запропонувати дітям визначити, як це пов’язане з пристосуванням тварин до умов існування. Порівняння тварин, що належать до різних типів дозволяє учням виділити суттєві загальні ознаки (наприклад, Кільчасті черви та Членистоногі).

Формування прийому порівняння сприяє встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Наприклад, взаємозв’язку будови органів з їх функціями, поява симетрії у тварин, подразливість, рефлекси, турбота про нащадків, гніздування .

Сформованість найважливішої форми інтелектуальної діяльності учнів – складання біологічної характеристики – включає чотири рівні:

Формуючи навички прийомів інтелектуальної діяльності учнів, необхідно звертати увагу на вміння учнів оперувати ними в інших навчальних ситуаціях.

Без вміння узагальнювати не може відбуватися процес навчання, без врахування зв’язків міжпредметних, внутрішньоциклових (географією, фізикою, хімією), міжтемних (внутрішньодисциплінарних: біологія тварин, рослин, людини) не можуть удосконалюватися мислительні процеси. Системність, усвідомлення, осмисленість, систематичність, контроль, ціле­спрямованість по всіх формах навчання сприятимуть розвитку розумових здібностей учнів. Для здійснення ідеї втілення системи формування розумових здібностей учнів під час роботи з підручником вчителю необхідно вміти аналізувати якість засвоєння навчального матеріалу за змістовими елементами, тобто об’єктивними критеріями.

Розвиток таких форм мислення, як узагальнення та систематизація, є показниками рівня загального розвитку людини. Тому формуванню прийомів узагальнення, систематизації, конкретизації необхідно приділяти увагу на уроках біології і в позаурочній інтелектуальній діяльності учнів. Бажано нагадати учням, що означає прийом узагальнення в біології.

Узагальнюємо – об’єднуємо словом чи реченням те найважливіше, чого дізнались про біологічні об’єкти.

Правило узагальнення:

Щоб узагальнити: слід проаналізувати ознаки, що характеризують живий об’єкт; встановити, чим вони схожі, що відмінного між ними; визначити головне, зробити умовиводи.

Кожне біологічне поняття, висновок, біологічний закон або явище є узагальненням істотних ознак живих об’єктів.

Вчитель, організовуючи роботу учнів із підручником повинен, в першу чергу, ставити пізнавальні задачі уроку, спрямовані на розвиток самостійного мислення, тобто повинні бути виділені основні питання узагальнюючого характеру, які б сприяли виявленню причинно-наслідкових зв’язків, що існують між конкретними фактами або науковими поняттями.

Саме тому, вчителю організовуючи роботу учнів з підручником, необхідно враховувати, щоб навчальний матеріал складався з закінчених підрозділів, а після пояснення кожного розділу чи частини навчального матеріалу учнями самостійно робилися умовиводи (узагальнення та висновки). Роль вчителя при цьому полягає у коригуванні деяких висловлювань, уточненні визначення біологічних понять, фактів та фізіологічних процесів.

Класифікація ступенів сформованості цих навичок визначається трьома показниками: усвідомлений відбір основ класифікації, підведення понять градацій об’єктів, які входять до визначеного класу:


  • знайомство з елементами формальної логіки;

  • усвідомлення сутності класифікації як особливої форми розподілу загальних понять;

  • аналіз наукових і ненаукових класифікацій різноманітних об’єктів;

  • рекомендації до інструкцій або вправ класифікації.

За допомогою інтелектуальних дій формуються наукові поняття, які складають зміст науки, зокрема шкільного курсу біології.

Таким чином, організована робота учнів із підручником розпочинається з початку вивчення науки, тобто у школі на уроці, а потім вже у науково-дослідницькій роботі.

В таблиці № 1 ми пропонуємо співвідношення розвитку форм мислення з формуванням в учнів прийомів інтелектуальної діяльності, роботи з підручником на уроках біології.
Таблиця 1


№ п/п

Форми мислення

Навчальні прийоми

Завдання, які висуває вчитель

Дії учнів, які входять до складу прийомів

1

2

3

4

5

1.

Аналіз-синтез

аналіз будови органів

Прочитайте § підручника, розгляньте малюнки (рослина, тварина, людина)

Виділення головних частин органу, знаходження взаємозв’язку між будовою і функцією




Узагальнення

біологічна характеристика

Виділити головні частини органів, охарактеризувати їх. Дати послідовний розподіл головних частин на більш дрібні, які мають суттєве функціональ-не значення

Складання біологічної характеристики

2.

–//–

аналіз будови органів, біологічна характеристика

Прочитайте § підручника. Розгляньте малюнки: будова організму (рослини, тварини, людини, бактерії та ін.). Визначте взаємозв’язок будови і функції клітини, тканини, органу організму

Виділення за визначеним упорядкуванням та співвідношенням головних органів. Їх характеристика. Виявлення причин і наслідків саме такої будови

3.

Узагальнення

Графічна схема, або схема будови чи складу органів, організмів та біоценозів

Знайти в тексті підручника § Накреслити у вигляді схеми будову органу (організму). Обґрунтувати процеси, що відбуваються в об’єктах

Графічне, схематичне зображення частин об’єкту на головні у логічному порядку. Розподіл головних частин на більш дрібні, стрілочками відзначити співвідношення в біоценозі

4.

Синтез-аналіз

Порівняння



Розпізнавання органів і організмів за морфологічними ознаками

У тексті (§ ) підручника знайти та розглянути мал. №, біологічний об’єкт, назвати його (плід, суцвіття, корені, листки, черепашки, кістки, комахи, черви)

За допомогою виділення суттєвих морфологічних ознак. Поєднати і підвести до конкретного поняття (назви об’єкту)

5.

Аналіз

Порівняння



Визначення причинно-наслідкових зв’язків

Знайти у тексті підручника (§ на стор. ) відповідь на запитання. В чому полягає функція даного органу (рослини); визначити взаємозв’язок між будовою і функцією та пристосуванням до умов існування

За допомогою підручника (§ ) встановлення значення органу в організмі. Встановлення основних функцій організму або органу. Перелік процесів, які складають механізм функцій, що супроводжують життєдіяльність будь-якого організму.

6.

Аналіз

Порівняння

Узагальнення


Визначення взаємозв’язку будови і функцій органів.

Складання біологічної характеристики



За допомогою тексту (§ ) підручника встановити взаємозв’язок будови та функцій

Встановлення значення органу в організмі. Визначення розташування органу в організмі. Аналіз будови органу. Визначення функцій органу. Встановлення ознак пристосування будови та функції органу до умов існування

7.

Порівняння

Аналіз-синтез



Порівняння будови органів, організмів, процесів, еволюційного положення. Надання біологічної характеристики, формулювання висновків

  1. За порівняти будову органів

  2. порівняти два процеси, наприклад, дихання та фотосинтез, дихання та живлення

  3. порівняти будову Кільчастих червів та Плоских червів

порівняти еволюційне положення класів Птахи та Плазуни за допомогою підручника (§ )

  1. Визначення кожного порівнюваного об’єкта (відповідь на питання: що це таке, чому, хто це?)

  2. Співставлення цих визначень.

  3. Встановлення ознак подібності.

  4. Встановлення ознак відмінності.

  5. На основі аналізу виділення характерних ознак кожного об’єкту.

  6. Визначення характерних ознак саме для цього об’єкту.

  7. Формулювання висновків, виходячи з порівняння.

8.

Аналіз-синтез

Узагальнення



Встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Пояснення фізіологічних явищ. Конкретизація.

Користуючись текстом підручника (§ стор.) пояснити механізм проходження процесів, що відбуваються або фізіологічного явища, наприклад, фотосинтез, газообмін, всмоктування поживних речовин коренем тощо. (Надання вказівок щодо виявлення причин і наслідків).

  1. Визначення головної причини явища.

  2. Виявлення наслідків, які відбуваються з причини.

  3. Виділення другорядних причин, залежностей та наслідків.

  4. Висловлювання власних гіпотез про причини явищ.

9.

–//–

Пояснення біологічного досліду. Мисленне конструювання досліду. Вибір необхідних дій для доведення будь-якого явища (наприклад, імунітету)

Знайдіть у підручнику (§ стор. ) в чому полягає значення цього досліду? Опишіть свої спостереження того чи іншого об’єкту, що вивчається. Обґрунтуйте процеси, що відбуваються під час проведення експериментів, дослідів або спостережень.

  1. Визначення мети досліджень.

  2. Опис умов досліду.

  3. Завдання до дії під час досліду.

  4. Опис результатів дослідження.

  5. Висновки за результатами досліджень: на рівні фактів, на рівні понять.

10.

Узагальнення

Конкретизація



Узагальнення та систематизація знань на основі встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Висновки.



Прочитати текст підручника (§ )

  1. Зробити висновок на основі вивченого матеріалу.

  2. Сформулювати висновок із параграфа.

  3. Дати відповідь, в чому полягає вирішення проблеми з даної теми.

  4. Підсумувати, що дізналися нового з цієї теми.

  1. Знаходження головного та загального у вивчених явищах, об’єктах, процесах.

  2. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків, коротко у загальній формі.

11.

Класифікація

Узагальнення

Систематизація


Визначення таксономічного положення організмів; визначення зв’язку будови з пристосуванням до умов існування

Користуючись текстом підручника (§ стор. )

  1. Визначити систематичне положення (рослини або тварини).

  2. Визначити, до якого відділу (типу), класу, порядку (ряду), родини, роду, виду відноситься даний організм.

  1. Виділення ознак типу (відділу) або класу.

  2. Виділення ознак ряду (для тварин), родини (для рослин).

  3. Виділення ознак роду.

  4. Виділення ознак виду (в залежності від об’єктів).

  5. Відображення класифікаційних відносин у вигляді схеми.

12.

Аналіз-синтез

Узагальнення

Порівняння

Класифікація



Біологічна характеристика організму, виявлення причинно-наслідкових зв’язків біологічних процесів

Користуючись текстом підручника (§ мал. )

  1. Розглянути організм.

  2. Визначити ознаки, які висвітлюють біологічні закономірності

  1. Виділення ознак, які вказують на взаємозв’язок будови та функції.

  2. Визначення ознак пристосування до умов існування.

  3. Виявлення ознак, які висвітлюють рівень організації (історичний розвиток)

13.

–//–

Біологічна характеристика органу або системи органів, виявлення взаємозв’язків між будовою та функціями, класифікація тексту

Користуючись текстом підручника (§ мал. )

  1. Дайте характеристику органу.

  2. Охарактеризувати систему органів, до якої відноситься той чи інший орган.

  1. Визначення органу (системи органів), його значення в організмі.

  2. Визначення взаємозв’язку між будовою та функціями.

  3. Знаходження рис подібності та відміннос-ті таких саме органів у інших тварин (рослин).

  4. В чому причини подібності та відмінності.

  5. Формулювання висновків: в чому головна причина високого/низького розвитку цього органу, системи органів.

14.

Аналіз-синтез

Узагальнення

Класифікація


Екологічна характеристика; визначення зв’язків пристосування будови до умов існування; визначення зв’язків будови з функцією; біологічна характеристика

Користуючись текстом підручника (§ )

  1. Визначити, в чому полягає взаємозв’язок організму та оточуючого середовища.

  2. Визначити історично створені пристосування організмів до оточуючого середовища.

  3. В чому полягають адаптивні функції органа?

  1. Виявлення середовища існування.

  2. Визначення форми, розмірів, забарвлення тіла, поділення на основні відділи.

  3. Оцінка пристосованості зовнішньої будови організму до умов існування.

  4. Визначення пристосувальних рис функцій органів.

  5. Висновки. Причини пристосування. Значення факторів еволюції.

15.

Класифікація

Узагальнення



Самостійне визначення понять (аналогічних або нових)

Прочитати текст підручника (§ )

Пояснити зміст понять:



  1. Рефлекс?

  2. Паразитизм?

  3. Цвіль?

За допомогою тексту підручника дати пояснення походження і змісту наукових термінів та понять: рефлекс, паразитизм, цвіль.

Отже, співвідношення роботи учнів із підручником уможливлює формування і розвиток прийомів логічного мислення, але це не механічна сукупність різних видів пізнавальної діяльності всі вони тісно взаємопов’язані, взаємодоповнюють і підсилюють формування інтелектуальних вмінь.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconНаукове товариство студентів та аспірантів фіпмв актуальні проблеми зовнішньої політики україни
Актуальні проблеми зовнішньої політики України: Матеріали Дру-\437 тої Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconМатеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини»
Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції icon20 грудня 2017 року
Маркетингові технології підприємств в сучасному науково-технічному середовищі. – Матеріали VІІІ регіональної науково-практичної Інтернет-конференції...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка