Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції


ЕКОНОМІЧНЕ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ПОСІБНИКОМ «ЦІКАВА ЕКОНОМІКА»



Сторінка8/15
Дата конвертації22.05.2017
Розмір2.96 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

ЕКОНОМІЧНЕ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
ЗА ПОСІБНИКОМ «ЦІКАВА ЕКОНОМІКА»

Людмила Кашуба, кандидат педагогічних наук

м. Кіровоград (Україна)
Стаття містить аналіз проблеми інтегрованого навчання економіки за програмою та посібником «Цікава економіка», враховуючи індивідуальні особливості розвитку молодших школярів

Ключові слова: економічна освіта, економічне виховання, економічний розвиток

Статья содержит анализ проблемы интегрированного обучения экономике по программе и пособиями «Интересная экономика», учитывая индивидуальные особенности развития младших школьников.



Ключевые слова: экономическое образование, экономическое воспитание, экономическое развитие

Article contains an analysis of the problems of integrated learning economy under the program «Interesting economics», taking into account individual peculiarities of development of elementary schoolers



Key words: economic education, economic upbringing, economic development.
Сучасне життя вимагає пошуку нових підходів до виховання маленьких громадян нашої країни, тому що ринкові умови є природним середовищем їхнього існування. Економічна освіта стала необхідною умовою будь-якої цілеспрямованої діяльності. Сьогодні навіть молодші школярі мають знати, що таке потреби та обмеженість, як правильно робити вибір і що впливає на вибір, для чого потрібні гроші, як формується бюджет сім’ї, яка країна вважається багатою, що таке власність та як стати власником.

Економічна освіта спрямована, насамперед, на вироблення вміння раціонально використовувати наявні ресурси для задоволення різноманітних потреб. Економічне виховання покликане відіграти важливу роль у формуванні в учнів початкових класів таких якостей, які б відповідали суспільним інтересам і сприяли всебічному розвиткові особистості.

Слід зазначити, що свого часу А.Макаренко вказував на те, що кожна людина є учасником суспільного виробництва, і чим краще вона підготовлена для цього, тим більше користі принесе державі й собі [1]. Господарське виховання наших дітей повинно полягати в підготовці не тільки повноправного члена сім’ї, а й господаря-громадянина. Предмет варіативного курсу початкової школи «Цікава економіка» посідає важливе місце в шкільній освіті, адже це одна з тих дисциплін, яка впливає на формування світогляду та економічного мислення дитини молодшого шкільного віку.

В економічній освіті й вихованні учнів початкової школи беруть участь різні соціальні ланки: школа, сім’я, позашкільні освітньо-виховні заклади, громадські організації, трудові колективи, засоби масової інформації.

Головну роль у здійсненні економічної підготовки підростаючого покоління відіграє загальноосвітня школа, а в економічному і загальному вихованні — сім’я. Тому надзвичайно важливо гармонійно поєднувати ці ланки економічної освіти, особливо в початкових класах.

Слід зазначити, що у сім’ї маленька людина досягає розуміння нормативних вимог, набуває досвіду виконання розпоряджень, переживає осуд, радість схвалення, досвід відповідальності й узгодженості. Завдяки прийнятим у сім’ї нормативно-практичним установкам у дітей із часом виробляються поняття про цілі, засоби, очікувані результати діяльності, про взаємні права та обов’язки, про заходи, які застосовуються за відхилень від прийнятих у сім’ї норм. Саме в колі близьких їй дорослих вона оволодіває досвідом спільних цілей і праці, діяльного співчуття, спільності інтересів, згуртованості, усвідомленої дисципліни й організованості. Тому вивчення початкових основ економіки на прикладі сімейного господарства (за програмою «Цікава економіка» [2]) дає змогу органічно поєднувати зміст предмета варіативної частини програми з повсякденним життям дитини, базуючись на особливостях психічного розвитку молодших школярів.

Молодший шкільний вік — період інтенсивного формування людської особистості. Розвивається здатність до наслідування, завдяки чому учні оволодівають поняттями про призначення предметів, способами їхнього практичного використання, засвоюють поведінку старших. Формування підростаючої особистості — це непрямий результат зовнішніх впливів на неї. Відбувається воно шляхом відбору й переробки всього, що виникає на життєвому шляху школяра, з постійною допомогою й під керівництвом дорослих, які навчають і виховують. Природа й потреби дитини позначаються на її ставленні до довкілля, на тому, які із зовнішніх впливів є для неї важливішими. Тому діти мають різні стимули до активності, різні інтереси, нахили, смаки.

Як свідчать публікації вчених-психологів, саме в молодшому шкільному віці відбувається активне формування здібностей до пізнавальної діяльності. У цей період інтенсивно розвиваються такі пізнавальні процеси, як сприйняття, пам’ять, мислення, мова, уява, увага.

Загальновідомо із психологічної літератури: увага молодшого школяра виникає завдяки образному, наочному, яскравому навчальному матеріалу та емоційності його викладення. Довільна увага в молодшому шкільному віці розвивається разом з розвитком відповідальності в ставленні до навчання та з формуванням позитивних мотивів навчання. Можливості вольової регуляції уваги в цьому віці обмежені. Дитина не може вольовим зусиллям примусити себе вчитися, а здатна зосереджено працювати лише під впливом близької мотивації (одержати відмінну оцінку, щоб заслужити подяку або похвалу вчителя чи батьків). У цей період формується й закріплюється мотив досягнення успіхів. Учні безмежно довіряють дорослим, особливо вчителям, і часто самооцінка дитини залежить від характеру оцінок, що їх дають старші. У процесі спеціально організованих видів дитячої діяльності та занять, що відрізняються між собою інтенсивністю та новизною, у дітей розвивається досвід організації уваги, яка підпорядковується певному завданню, набуває рис довільності й уже характеризується певним напруженням, концентрованістю та стійкістю. Довільна увага активізується, якщо штучно зробити привабливим те, що саме по собі нецікаве, створити емоційну насиченість та зацікавленість.

Основні прийоми забезпечення стійкої уваги тривалої концентрації: прагнути до сталого подолання відволікаючих моментів; сформувати в дитини відповідний інтерес; не допускати одноманітності в роботі дітей (протягом заняття виконувати дії, операції 3—4-х видів); не деталізувати надмірно завдання (дитина може не зрозуміти, що від неї вимагається); підібрати оптимально складні завдання; користуватись у процесі пояснення й виконання роботи наочністю: зразок стимулює бажання зробити щось краще; використовувати малюнки, макети, які можна виготовити разом з дітьми; застосовувати різні способи й прийоми роботи для виконання завдань; пропонувати дітям уголос повторити суть завдання, інструкцію для їх кращого розуміння й усвідомлення.

Як свідчить методична література, процеси економічного мислення молодших школярів тісно пов’язані з діями. Значну роль також відіграють безпосередні уявлення, розвивається розуміння причин явищ, які відбуваються з оточенням. Діти оволодівають досить великою кількістю економічних понять, природа яких частіше життєва, а не наукова. У процесі навчання основ економіки в молодших школярів розвивається уява — учні успішно можуть уявити й відобразити різні проміжні стани об’єкта. Ураховуючи це, дітям можна запропонувати розв’язання задачі, умови якої подано у вигляді абстрактної схеми. Репродуктивна уява розвивається через формування в школярів уміння визначати й пояснювати певний стан об’єкта, якщо в описі це прямо не відзначено, але випливає з нього закономірно, а також розуміти умовність деяких об’єктів, їхніх властивостей і станів. Учителем це може бути використано під час проведення з дітьми навчальних ігор «Уявіть собі». Діти розуміють, що ця ситуація не відбулася; вони вважають її умовною і можуть передбачити її наслідки. Прагнення молодших школярів виявляти умови виникнення й побудову яких-небудь предметів є одним з найважливіших психологічних факторів розвитку творчої уяви. Цьому сприяє також організація вчителем групової роботи.

Розвиток економічного понятійного мислення в учнів молодшого шкільного віку міцно пов’язаний з предметами і явищами, при цьому переважає спрямованість на вирішення конкретних завдань, пов’язаних з активною діяльністю (грою, малюванням, елементарними трудовими процесами). Поступово в учнів початкових класів формується вміння абстрагуватися, робити узагальнення й висновки. Засвоюються нові поняття, формується система уявлень, використовуються умовиводи. Узагальнення в дітей цього віку частіше охоплюють зовнішні ознаки, пов’язані з практичним застосуванням предметів. Молодшому школяру доступне розуміння багатьох причинних зв’язків між явищами, однак воно майже не виходить за межі його невеликого власного досвіду.

У процесі сприйняття економічних термінів, дитина нагромаджує знання про предмети та явища не як суму певних відчуттів, а засвоює взаємозв’язки між предметами та їхніми властивостями. Доповнення наявних відомостей з минулого досвіду прискорює процес розпізнавання та сприяє успішній адаптації до середовища. Відомо, що інтелект дитини знаходиться на кінчиках пальці, тому основний спосіб вирішення різноманітних завдань — практична дія. Образ об’єкта сприйняття виникає, коли дитина так чи інакше є активною стосовно нього, тобто якщо вона активно займається предметною діяльністю. Система, за допомогою якої створювався образ, згортається, і кожного разу, коли учень звертається до цього образу, він відтворює відповідну, хоч і перетворену, систему дій. Розвиток мислення виявляється також у прагненні дізнатися про невідоме, зрозуміти, осмислити те, чого в предметі не дано. Щоб навчити мислити, потрібно ставити такі завдання, під час виконання яких діти могли б використати отримані раніше знання в нових умовах.

У процесі економічного навчання молодших школярів формується особливий вид сприйняття — спостереження. Тому на уроці потрібно спонукати учнів до розширеного формулювання завдань, навчити належним чином сприймати ті чи інші явища та дії. Для цього доцільно постійно демонструвати відповідні приклади, пояснювати прийоми огляду, споглядання речей, предметів, явищ. У молодшому шкільному віці відбувається також якісне психологічне перетворення пам’яті, процесів збереження і відтворення інформації. При цьому пряме завдання — запам’ятати — відходить на другий план, але результати мимовільного запам’ятовування залишаються досить високими. Воно відбувається й за допомогою мимовільної пам’яті, яка спирається на способи логічного осмислення. Процес засвоєння інформації складається з багатьох дій, особливих навичок, які організовують пам’ять школяра.

Учитель повинен пояснити учням, як треба запам’ятовувати. А для цього потрібно аналізувати навчальний матеріал, групувати, зіставляти його складові частини: запам’ятовування в такому разі відбувається механічно або логічно — через установлення суттєвих зв’язків між елементами. Цей процес мимовільно покращується, якщо об’єкт включений в активну самостійну діяльність, адже розвиток довільної пам’яті найефективніше відбувається в осмисленій діяльності. Діти запам’ятовують насамперед рухи, дії, образи речей, пережиті почуття та стани, слова близьких людей.

У ході організації економічного навчання молодших школярів на засадах активізації пізнавальної діяльності виявлено їхню здатність до засвоєння економічних понять, до розмірковування, узагальнення, усвідомлення різноманітних зовнішніх і внутрішніх зв’язків як між окремими якостями предметів, так і між самими предметами. Основним критерієм повноцінного узагальнення економічних знань у посібнику є вміння дитини навести й пояснити конкретний приклад або малюнок. Ця особливість зумовлює широке використання наочності в навчанні дітей 7—10 років. Наочні зображення та описи переважно лежать в основі суджень школярів про ознаки та властивості предметів і явищ. Розгорнутих пояснень учителя й матеріалу навчальних посібників «Цікавої економіки» [3; 4] здебільшого достатньо для оволодіння поняттями без безпосереднього оперування предметами.


З часом потрібно поступово збільшувати кількість суджень, які формуються в учнів без використання наочності. Поступово молодші школярі набувають умінь виділяти логічні зв’язки між окремими блоками засвоєних знань, оволодівають прийомами класифікації, аналізу, зіставлення, виділення головних моментів і об’єднання їх у цілісну картину. Наслідком цього є абстрактне судження та узагальнення знань. Однак не можна навчити працювати лише через спостереження та обговорення. Справжні уявлення й переживання, пов’язані з працею, формуються тільки за активної діяльності самої дитини, а знання про професії людей знайдуть застосування в її практичній діяльності.

У процесі навчання потрібно враховувати, що в цей період удосконалюються такі якості дитини, як працелюбність і самостійність.


У їхньому становленні дуже важливу роль відіграє розумна, продумана система заохочень дитини до успіхів. Особливе значення для розвитку молодших школярів має мотивація досягнення успіхів — оцінка дорослого окрилює, розкриває те краще, що є в маленького трудівника. Необхідно заохочувати прагнення дитини до самостійності, доручати виконання більшої кількості справ без сторонньої допомоги й більше їй довіряти. Самостійність — необхідна умова розвитку розумових здібностей, допитливості й здогадливості. Вона активізує всю пізнавальну діяльність особистості, розкриває простір думці, штовхає до пошуку. В основі цієї якості — творче мислення, що відходить від шаблонів і виявляється в тому, якими способами розв’язуються розумові завдання. Для розвитку творчості зовсім не обов’язково придумувати щось неймовірне. Годяться завдання типу «лабіринту» або «головоломок», створені спільними зусиллями дітей і дорослих, різноманітні конструктивні завдання. Головне — спрямувати дітей на те, щоб вони прагнули скористатися уже відомою їм інформацією, шукали різні способи розв’язання, удавалися до багатьох спроб, не соромилися ставити запитання, шукали різні комбінації.

Працездатний школяр – активний, орієнтований на близького дорослого як на авторитет і взірець для наслідування, він прагне до новизни і здатний навчатися за трудовою програмою батьків, яка стає його власною. Тема праці дорослих органічно пов’язується з явищами навколишнього соціального життя дитини. У зв’язку з цим однією з важливих вимог є організація послідовного спостереження за тим чи іншим видом праці дорослих, за особливостями професійної діяльності, які школяреві важливо побачити й зрозуміти. У цей період формується система якостей, що характеризують психологічну готовність до навчальної праці: уміння слухати інструкцію дорослого, сприймати завдання, бути уважним до процесу й результату своєї роботи, відображати в грі трудову й професійну тематику; здатність самостійно вирішувати нескладні розумові й практичні завдання; почуття відповідальності.

Поза діяльністю немає пізнання. У будь-яких видах вона є основною умовою розвитку дитини. У діяльності учень і формується, і виявляє свою особистість, власні інтереси, смаки, здібності й нахили, уміння та навички, риси характеру: волю, наполегливість, цілеспрямованість, охайність тощо. Молодший школяр прагне до активності, до дієвого стану, хоче впливати на своє оточення, зробити його для себе близьким і зрозумілим. Дитині легше бути діяльною, енергійною, створювати й перетворювати, ніж пасивно споглядати. Отже, завдання дорослих — перетворити природну активність дитини в цілеспрямовану розумну діяльність.

Ще одна важлива вимога до організації економічної діяльності молодших школярів — домагатися, щоб вони досягали поставленої мети, не кидали справу на півдорозі. Часто діти, приступаючи до виконання якогось завдання, спочатку виявляють велику активність, діють енергійно й рішуче, а потім інтерес слабшає, згодом зникає зовсім, і справа, за яку так старанно взялися, залишається незавершеною — не вистачило наполегливості. Звичайно, треба мати на увазі нестійкість інтересів молодших школярів (вони можуть полишити, не закінчивши, одне заняття й перейти до іншого, яке в цю хвилину їх більше приваблює), їхню легку емоційну збудливість, нездатність до тривалого зосередження уваги на чомусь одному й інші психічні властивості. Однак слід також пам’ятати, що наполегливість не тільки виявляється, а й формується саме в умінні досягати мети, доводити розпочату справу до кінця.

Важливо також розвивати вміння працювати для загальної користі, організовувати свою роботу, оптимально розподіляти час, створювати умови для виконання роботи, відповідати за якість своєї праці, діяти швидко й економно, планувати свої дії, знаходити застосування своїм здібностям, прагнути покращити власні досягнення, працювати в робочих групах, використовувати необхідні посібники й рекомендації. Доцільно використовувати різні завдання — нові й досить складні, прості і знайомі.

З розвитком пізнавальної діяльності виникають такі почуття, як здивування сумніви, упевненість, задоволення й радість від зробленої справи. Щоб праця не стала повинністю, важливо не відривати її від інтересів, потреб, емоційних переживань дитини. Цьому сприяють бесіди про те, що роблять батьки, яка суспільна користь від їхньої праці, розмови про випуск продукції, кількість, якість, продуктивність праці, витрати матеріалів на виготовлення продукції. Корисно наводити дітям факти й цифри, оскільки це дисциплінує, переконує, стимулює розмірковування. Часто доцільно навчати дітей в ігровій формі, захоплюючи їх ділом.

Звичайно, діти не навчаться працювати, тільки граючись. Праця та гра — два різні види діяльності. Перший передбачає наявність у завданні певної складності, обов’язковість досягнення кінцевої мети, обов’язкове. У грі привабливим є не кінцевий продукт (часто його тут і нема), а сам процес. Тому дітям важливо підтверджувати розуміння того, що праця — переважно серйозне заняття, природна та необхідна умова життєдіяльності, а не лише розвага, радість і захоплення.

Отже, враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що навчальний посібник «Цікава економіка» [3; 4] сприяє використанню таких каналів: слухового — інформація, бесіди, обговорення; зорового — схеми, діаграми, плакати, тексти; моторного — розв’язування задач, завдань, створювання проектів, виконання конкретних предметних дій. Тому важливо при використанні навчального посібника «Цікава економіка» враховувати його спрямованість, а саме: інформаційну (настановну), яку забезпечує наочність; операційну, що сприяє реалізації пізнавальної діяльності; контрольну, що здійснює контрольні заходи. Важливим етапом є використання тестів з кожного розділу та підрозділу програми «Цікава економіка» [2].


Література


  1. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 5. – К. : Радянська школа, 1954. – С.7-93.

  2. Кашуба Л.В. Цікава економіка : навчальна програма для 2–4 класів, схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (лист ІІТЗО від 14. 06. 2010 р. № 14/18-Г-298).

  3. Жихарєва О.М.,  Кашуба Л.В. Романушко О.М. Цікава економіка, 2 клас : посібник для молодших школярів / Жихарєва Олександра Миколаївна Кашуба Людмила Володимирівна Романушко Олена Миколаївна. – Тернопіль : Мандрівець, 2012. – 64 с.

  4. Кашуба Л.В. Цікава економіка. 3 клас: посібник для молодших школярів / Кашуба Л.В. – Тернопіль : Мандрівець, 2012. – 80 с.  

УДК 811.161.2 (075.2) «2001/2004»


ТЕНДЕНЦІЇ СТВОРЕННЯ ПІДРУЧНИКІВ

З НАВЧАННЯ ГРАМОТИ (2001–2004 рр.)
Ольга Кирлан, здобувач наукового ступеня кандидата педагогічних наук

м. Тернопіль (Україна)
Проаналізовано букварі, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для учнів 1 класу 4-річної початкової освіти, в період переходу школи на 12-річний термін навчання (2001–2004 роки). Показано, що вони створювались як альтернативні та інтегровані підручники на основі Державного стандарту початкової загальної освіти. З’ясовано, що альтернативні букварі структуровані з урахуванням вимог методики навчання грамоти, а інтегровані мають за основу розвиток загальнонавчальних умінь і навичок, українознавство тощо.

Ключові слова: підручники навчання грамоти, буквар, тенденції, варіативні підручники, альтернативні навчальні книги, інтегровані підручники.

The tendencies of writing textbooks for teaching reading and writing (2001–2004)

The article analyzes ABC-books that were recommended by the Ministry of Education and Science of Ukraine for first-year pupils of 4-year primary education in the period of transferring to 12-year education time (2001–2004). It is highlighted that the books have been created as alternative and integrated text-books on the basis of the State Standard. It is elucidated that the alternative ABC-books have been structured in accordance with requirements of the methods of teaching reading and writing. The foundation stone of the integrated ABC-books, as it has been observed, is the development of basic skills and culturally-oriented knowledge.



Keywords: textbooks for teaching reading and writing, tendencies, various textbooks, alternative handbooks, integrated textbooks.
Постановка проблеми. Інтенсивні процеси реформування змісту освіти зумовлюють пошуки ефективного вирішення проблеми оновлення шкільних підручників як основного засобу навчання (для вчителя та учня) і носія змісту освіти. Реалізація завдань освітньої галузі «Мови і література» Державного стандарту початкової загальної освіти представлена системою дидактичних засобів навчання і навчально-методичними комплексами, серед яких вагоме місце належить підручнику для навчання грамоти – букварю. Оновлення засобу навчання читання та письма особливо актуалізується в сучасних умовах варіативності шкільних підручників.

Перехід початкової школи на 4-річний термін навчання в системі 12-річної освіти, яким розпочалося друге десятиліття ХХІ століття, зумовив появу нових підручників для навчання грамоти, цікавих як за змістом, так і за функціями.



Мета статті: проаналізувати букварі для 1 класу 4-річної початкової школи в системі 12-річної освіти, видані в перехідний період (з 2001 по 2004 рр.), та виділити основні тенденції у їх створенні.

Аналіз останніх досліджень. Проблема видання навчальної літератури для початкової школи привертає увагу багатьох науковців. Теоретичні основи побудови підручників вивчали у своїх роботах В. Бейлінсон, В. Безпалько, Д. Зуєв, І. Лернер, Н. Менчинська та ін. Історіографію створення підручників для початкової школи, зокрема з української мови і читання, розглядали Н. Богданець-Білоскаленко, Н. Кузьменко, С. Яворська. Особливості підручника для школи першого ступеня – предмет наукового пошуку Л. Занкова, Я. Кодлюк, А. Полякової, О. Савченко. Підручник у системі навчально-методичного комплексу досліджували Т. Байбара, Н. Бібік, О. Біда, С. Шаповаленко та ін. Цінними є також дослідження укладачів сучасних букварів – М. Вашуленка, Н. Скрипченко, Д. Луцика, М. Проць, А. Савшак, К. Прищепи, В. Колісниченко та ін.

Основна частина. У листопаді 2000 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про поетапний перехід до 12-річної середньої освіти», вперше в нашій країні затверджено Державний стандарт початкової загальної освіти [9, с. 8]. Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» з 2001/2002 н. р. функціонує єдина 4-річна початкова школа, до 1 класу якої приймаються діти згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 06.05.2001 р. № 365 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів» [4, с. 5]. Така перебудова системи освіти детермінувала чимало проблем, серед яких прийняття нового типового плану і програм, створення нових підручників, методичних посібників для вчителя, розроблених з урахуванням особливостей учнів та досягнень дидактики.

Організація навчання у зазначений період здійснювалася за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, надрукованого у журналі «Початкова школа» № 7–8, за 2001 рік (із його введенням з’явилася можливість створення авторських програм, розробки нових технологій навчання), що давало змогу зробити наступний крок – створити варіативні підручники. Нові підручники синтезували новації педагогічної науки й авторські знахідки і цим самим пришвидшували їх впровадження у педагогічну практику.

«Варіативний», за довідковою літературою, – такий, що створює варіанти, різновиди. Видозмінений» [2, с. 75]. В умовах варіативності існує можливість вибору педагогом того чи іншого підручника з урахуванням конкретних умов школи та класу. Навчання учнів за тим чи іншим комплексом підручників для 1–4 класів має забезпечити належну підготовку школярів до навчання в п’ятому класі, адже поняття «варіативні підручники» охоплює різні види підручників, які забезпечують реалізацію змісту освіти на певному ступені навчання (наприклад, у рамках початкової школи) [3, с. 162].

Мета варіативної навчальної літератури полягає в тому, щоб, зберігаючи усі змістові лінії певної освітньої галузі, розкрити різні дидактико-методичні підходи до реалізації завдань предмета в межах годин Базового навчального плану.

У початкових класах варіативні підручники з читання цілеспрямовано апробувалися в окремих регіонах держави, визначених Міністерством освіти і науки України. Наведемо перелік букварів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у 1 класі загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою у 2001–2004 роках (див. табл. 1).

Як бачимо, у першому класі вчителі могли користуватися кількома букварями. Вони мали змогу обрати ту навчальну книгу, яка задовольняє їхні інтереси та потреби учнів класу, що свідчить про існування альтернативних навчальних книжок – підручників, які виступають носіями змісту освіти з окремої освітньої галузі чи інтегрованого курсу, але реалізують різні педагогічні технології, пропонують авторські підходи до дидактико-методичної організації навчального матеріалу, підручники одного типу [3, c. 162]. Інколи з цією метою вживається термін «паралельні підручники».


Таблиця 1

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

Схожі:

Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconНаукове товариство студентів та аспірантів фіпмв актуальні проблеми зовнішньої політики україни
Актуальні проблеми зовнішньої політики України: Матеріали Дру-\437 тої Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconМатеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини»
Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції icon20 грудня 2017 року
Маркетингові технології підприємств в сучасному науково-технічному середовищі. – Матеріали VІІІ регіональної науково-практичної Інтернет-конференції...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка