Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника



Скачати 86.42 Kb.
Дата конвертації16.03.2018
Розмір86.42 Kb.

АНАЛІЗ ЩОДЕННИКОВИХ ТЕКСТІВ Л.М.ТОЛСТОГО ЯК ОСМИСЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ПИСЬМЕННИКА

Приймак А.М.



Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка

The comprehension of the linguistic personality's problems allows to do its analysis through the texts and vice versa. Analysing the texts this way it is possible to reach the understanding and revelation of the creator's inner world as a result.

У житті Л.М.Толстого були періоди, коли він не вів щоденників. Можливо, у цей час вони не мали для письменника того значення, яке набули пізніше. Проте більшу частину свого свідомого життя автор відчував потребу у щоденнику, "жив" з ним пліч-о-пліч (розпочинає у 1847 році і закінчує перед смертю, у 1910 році).

Щоденники Л.М.Толстого виконують життєво необхідну роль й складають невід'ємну частину його біографії, літературних пошуків, становлення та удосконалення особистості, росту майстерності частиною його самого. Вони постійно під рукою письменника: у них автор фіксує усі більш-менш значущі події свого життя, зміни у поглядах, настрої, відношеннях з оточуючими та Інше. Крім того, щоденники служили письменникові не лише для документальної фіксації фактів біографії, але й були засобом автокомунікації, яка експлікує мовну особистість художника слова, що мав величезний вплив на розвиток російської мови в цілому.

Тематика щоденників Л.М.Толстого дуже різноманітна: записи побутового характеру, морально-філософські роздуми про життя, сім'ю, релігію, суспільство, війну, жінку, кохання та багато інших. Глобальна ж, наскрізна тема, яка пройшла через усі щоденники письменника тема виховання та самоудосконалення, яка була актуальна не лише для молодого Толстого, який ще не відбувся у житті й суспільстві, але більше для зрілого, навченого досвідом, визнаного у всьому світі письменника, філософа, мораліста, для якого самовиховання та удосконалення особистості не порожні декларації, а наполеглива щоденна праця над собою у справі обов'язкового просування уперед.

Для того, щоб сторонній читач міг вірно зрозуміти той чи інший щоденниковий текст (ЩТ), необхідно звернути увагу на деякі його особливості. По-перше, не слід сприймати щоденниковий текст як художній або будь-який інший. Він специфічний, хоча не позбавлений багатьох лінгвістичних та екстралінгвістичних параметрів текстуальності, властивих будь-якому іншому тексту [2:7; 4:5253; 5:13].По-друге, щоденниковий текст автор складає для себе тож інформацію закладає у нього у розрахунку лише на себе: без надмірних подробиць, лаконічно, економно, іноді нестандартно, з урахуванням пресуппозиції, фонових знань, якими у повній мірі володіє лише він. Це, в свою чергу, впливає на мовне оформлення ЩТ, їх структуру (надзвичайно висока емоційність, асоціативність, фрагментарність, мозаїчність, часто невеликий обсяг, композиційно-структурна і семантична неповнота).

У силу своєї специфіки ЩТ нерідко оформлені за допомогою внутрішнього діалогу, не розрахованого на двобічну комунікацію, на відміну від зовнішнього (виголошеного) мовлення. Аутодіалог не передбачає стороннього адресата, а носить самоспрямований характер та допомогає осягнути духовні пошуки письменника, його жагу до самоудосконалення, ставлення до себе, оточуючих :

«Сколько времени я стараюсь образовать себя! Но много ли я улучшился? Пора бы отчаяться, но я еще надеюсь...» — дневниковая


запись от 3 июня 1852 г.

«Удивительное дело: я знаю про себя, как я плох и глуп, а между тем меня считают гениальным человеком. Каковы же остальные люди?» —


дневниковая запись от 5 августа 1902 г.

«Я осуждаю Андрюшу, Сашу. А что я был в 27 лет? Это Кавказ,


турецкая война, Севастополь. А уж что я был в 22 года? Чулково,
охота. Да, жизнь есть делание, совершение себя, и она идет, пока
может, в этой форме». — дневниковая запись от 26 октября 1906 г.

Самоспрямованість внутрішнього мовлення робить текст абсолютно зрозумілим автору навіть у максимально згорнутому або обрізному вигляді. У таких випадках велику роль відіграють фонові знання, пресуппозиція [3:118120]. У лінгвістичному оформленні це виявляється у економії мовних засобів, лаконізмі оповідання, усіканні конструкцій. Крім того, внутрішнє мовлення щоденникових текстів відрізняється надзвичайною асоціативністю, причому довільний, нерідко випадковий характер асоціацій, які зближують далекі і різнорідні події, явища, постаті, та згорнутий характер повідомлення не заважають розумінню тексту якраз тому, що відправник та одержувач інформації одна особа: автор.

«Встал поздно. Злой, Якова бранил. Скверно! Чудная погода, пописал
немного. Я распустился страшно во всех отношениях. Сколько
нерешенных вопросов. О тяглах: прибавлять или нет? и т.д.[...]» —
дневниковая запись от 24 сентября 1857 г.

«Лето в хозяйстве, хандре, беспорядочности, желчности, лени» —


дневниковая запись от 2 октября 1859 г.

­ «Пытаюсь быть ясен и счастлив, но очень, очень тяжело. Все, что я делаю, дурно, и я страдаю от этого дурного ужасно. Точно я один не сумасшедший живу в доме сумасшедших, управляемом сумасшедшими». — дневниковая запись от 28 мая 1884 г.

Одним із основних факторів, який забезпечує інтегровану єдність тексту є прагматична установка його творця. Вона відображує авторське світосприйняття, їй підкорені усі інші характеристики тексту, його композиційно-смислова й семантична структура. У ЩТ прагматична установка автора здійснюється теж своєрідно, оскільки інформація закладається таким чином, щоб вона мала вплив лише на автора ні на кого іншого, нагадуючи йому про минулі події, розмови, роздуми та інше. Тому, незважаючи на фрагментарний характер ЩТ, як правило, невеликий обсяг, композиційно-структурну та/або семантичну неповноту, адекватність їх сприйняття автором тексту (але, наголошуємо, не стороннім читачем) буде абсолютною.

«Утром дописал главу понимания. Ездил на охоту, затравил двух, вечером ничего не делал, читал Берга. Как ни презренно соте il faut [?], а без него противен писатель, р.л.» — дневниковая запись от 29 августа 1856 г.

«Вчера ночью мучило меня вдруг пришедшее сомненье' во всем. И теперь, хотя оно не мучит меня, оно сидит во мне. Зачем? И что я такое? Не раз уж мне казалось, что я решаю эти вопросы; но нет, я их не закрепил жизнью. Встал рано, усердно работал по-итальянски...» — дневниковая запись от 7/19 марта I 857 г.

Щоденниковий запис це документальний і художній текст одночасно: Л.М.Толстой достовірно описує події, які сталися у його житті, але, розповідаючи про пережите, він, як справжній майстер слова, не може обмежитися лише сухими, неемоційними словами, фразами. Тому на структурно-семантичну організацію ЩТ суттєво впливають індивідуальні риси творця: у них чітко простежується авторська позиція, його ставлення до відображуваного, нерідко дано самооцінку, причому завжди емоційну (частіше критичну, а іноді —й просто безжалісну):

«Скромности у меня нет!» — дневниковая запись от 7 июля 1854 г.

«Яраздражителен, скучен для других, нескромен, нетерпелив
(intolerant) и стыдлив, как ребенок...» — дневниковая запись от 7 июля
1854 г.

«Не живу, а проживаю век...»дневниковая запись от 12 февраля


1855г.

«Я пропаду, ежели не исправлюсь...» — дневниковая запись от 21


сентября 1855 г.

«Боже мой! Боже мой! Что я? и куда? и где я?» — дневниковая запись от 7 июля 1856 г.

«Талант мой — зависть...» — дневниковая запись от 6-19 июля 1858 г.

«Я маленький и ничтожный...» — дневниковая запись от 18 июня


1863 г.

«Все дурное только во мне, в недостатке любви...» — дневниковая


запись от 9 декабря 1888 г.

«Жить для себя одного нельзя. Это смерть. Жизнь только тогда, когда живешь для других или хоть готовишь себя к тому, чтобы быть способным жить для других...» — дневниковая запись от 26 декабря


1889г.

«Я испорчен и ранней развращенностью, и роскошью, обжорством и праздностью ...Но разве эта испорченность пропала даром. Все мои нравственные требования выросли из этой испорченности...» — дневниковая запись от 3 июля 1894 г.

Важливою ознакою щоденникових текстів Л.М.Толстого є експресивність, зумовлена особливим комунікативним завданням автора забезпечити максимальний вплив на самого себе. Експресивність імпліцитно або експліцитно передає внутрішній стан письменника та вимагає пристосування мовлення до функціональної заданості тексту. Мовні засоби експресивності у ЩТ Л.М.Толстого дуже різноманітні: фоно-графічні виділення слів, вживання оказіоналізмів (стареюсь, дурносопые, высвобаживается), модифікація фразеологізмів (писать из пустого в порожнєє, покушаюсь сочинять стихи), експресивні повтори (лень, лень сильная; очень, очень тяжело; потребность учиться, учиться и учиться), вживання екзотизмів (поддался таиуаізе китеиг)[ різкого контрасту (в чем кажется слабость, в том может быть источник силы), оксиморону (подлые идеалы).

Одна із найважливіших особливостей, яка допомагає простежити мовну особистість письменника, полягає у тому, що структурно-семантичним центром ЩТ завжди виступає автор: усі події, зафіксовані у щоденниках, прямо або побічно пов'язані з ним. І навіть якщо автор взагалі не називає себе у тому чи іншому ЩТ, його присутність відчутна і розкривається за допомогою мовних засобів. Найчастіше це особові й зворотні займенники та їх граматичні форми, дієслова теперішнього часу 1 особи однини (думаю, делаю, пишу, страдаю), короткі форми прикметників на зразок добр, плох, слаб, стар.

Як зазначив В.В.Виноградов, образ автора "цементуюча сила, яка пов'язує усі стильові засоби у цілісну словесно-художню систему"[1:92]. Автор об'єднує всі ЩТ у єдине ціле, визначає незвичайність асоціацій, акцентує зв'язок часів. "У ієрархії категорій тексту образ автора провідна категорія. Вона визначає відбір та аранжування мовних засобів" [6: 109], які, у свою чергу, залежать від ситуації, заданої теми, психологічного, емоційного стану творця текстів та деяких інших факторів.

У нашій роботі немає змоги детально проаналізувати мову щоденникових текстів, щоб довести цю взаємозалежність та взаємозв'язок. Наведемо лише ряд прикладів, які, на наш погляд, яскраво ілюструють вживання автором тих мовних засобів, які допомагають передати особисті якості письменника, риси його характеру, настрій, акцентувати увагу на важливих у даний момент подіях допомагають з'ясувати його мовну сутність:

«Временная — при теперешних обстоятельствах — цель моей жизни — исправление характера, поправление дел и делание как литературной, так и служебной карьеры». — дневниковая запись от 11-16 сентября 1854г.

«... Чувствую потребность учиться, учиться и учиться».— дневниковая запись от 22 апреля 1856 г.

«Во мне, я чувствую, вырастает новая основа жизни, не вырастает, а выделяется, высвобождается из своих покровов, новая снова, которая заменит, включив в себя стремление к благу людей...» — дневниковая запись от 31 октября 1891 г.

«Главное правило для жизни — это натягивать ровно с обоих концов постромку совершенствования (движения вперед), и мысленного совершенствования и жизненного, чтоб одно не тставало от другого и не перегоняю...» — дневниковая запись от 14 ноября 1889 г.



­ «Жить до вечера и до веку. Жить так, как будто доживаешь
последний час и можешь успеть сделать только самое важное...» — дневниковая запись от 3 ноября 1893 г.

Як бачимо, у зв'язку з функціональною заданістю мова щоденникових текстів пристосовується до мети та завдань, які ставить перед собою письменник, й допомагає підняти завісу на мовну особистість їх творця. Головні завдання впливати й переконувати особливо успішно реалізовані Л.М.Толстим у межах глобальної проблеми його щоденників теми виховання та самоудосконалення людини, оскільки письменник слушно вважав, що немає межі удосконаленню, прямувати до ідеалу треба постійно.



Таким чином, осмислення проблем мовної особистості дозволяє здійснювати її аналіз через тексти і навпаки. Аналізуючи тексти таким чином, можна в результаті дійти до розуміння і розкриття духовних пошуків людини, її внутрішнього світу.

Литература:

  1. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. М.: Учпедгиз, 1963.

  2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М: Наука, 1981.

  3. Иванова Л.ГГ. Структура и роль фоновых знаний в восприятии текста // Национально-культурный компонент в тексте и языке. Минск: Універсітзцкая. 1994.

  4. Кожина М.Н. Стилистика научного текста (общие параметры), ч.П / Категории научного текста: функционально-стилистический аспект. Пермь: ПГУ, 1998.

  5. Матвеева Т.В. Функциональные стили в аспекте текстовых категорий. Свердловск: СГУ, 1990.

  6. Тураева З.Я. Лингвистика текста. М.: Просвещение, 1986.


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconФілософське осмислення проблеми тероризму
Фоменко А. М. Філософське осмислення проблеми тероризму //Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія:...
Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconРоль слова у формуванні національно-мовної особистості, підвищенні загальномовної культури майбутніх фахівців вищих навчальних закладів та їх мовної культури: м
Консультант: Т. М. Антонюк, викладач-методист двнз «Чернівецький індустріальний коледж», голова Обласного методоб’єднання
Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconІдея наполеонізму в літературі І в сучасному житті
Компаративний аналіз образів головних героїв романів «Червоне І чорне» Стендаля, «Злочин І кара» Ф. Достоєвського, «Війна І мир»...
Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconСпарений урок (бінарний) 40+40 хв. із перервою між частинами уроку 10 хв. Тема: Морально-етичні проблеми та їхнє осмислення через систему образів у повісті М. Аромштам "Коли відпочивають янголи"
Тема: Морально-етичні проблеми та їхнє осмислення через систему образів у повісті М. Аромштам “Коли відпочивають янголи”
Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconВід особистості письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня
...
Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconЛьвів-2012 Фахові вступні випробовування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки вступників на окр «Бакалавр», які повинні
Атись ними у професійних та інших цілях; розуміти при читанні інтегрований зміст І деталі текстів різної змістової І мовної складності...
Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconУрок №1 Тема: Функції мови І мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості
Ояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; спонукати до роздумів над необхідністю мовної самоосвіти та безперервного...
Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconТема. «Діалектика душі» героїв роману Л. Толстого «Анна Кареніна» Мета: дати учням уявлення про особливості зображення людини в романі Л. Толстого «Анна Кареніна»

Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconС. Сковороди збереження здоров᾽я особистості у вальдорфській школі: управлінський аспект
Аналіз наукових джерел [1-10] свідчить про те, що проблема здоров’язбереження школярів у вальдорфській педагогіці вивчається. Так,...
Аналіз щоденникових текстів л. М. Толстого як осмислення проблеми мовної особистості письменника iconТема уроку: Функції мови І мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Мета уроку
Поглибити знання про функції мови та мовлення, пояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості, спонукати до роздумів...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка