Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima



Сторінка1/15
Дата конвертації21.03.2018
Розмір1.23 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


Андраш Ш. Бенедек

Русины, gens fidelissima

Сосїды добрі и вшелиякі

S. Benedek András

A ruszinok, gens fidelissima

Jó szomszédok, rossz szomszédok



СОДЕРЖАНЯ




Jó szomszédok, rossz szomszédok

Спередслово

Історична Руська Крайня и Русинія днись

Історія етноґенеза Русинув:


уд романтикы до позітівізма

Ид новому сінтезу

Русинські столїтия

Сімбол русинської общности —


ґрекокатолицька цирьков

Основы русинського образованя и культуры

а) зачаткы

б) просвітенство и доба возрожиня

в) русофілство у другуй половцї XIX. столїтия

г) чиста кырниця народної культуры

Пудкарпатя и судьба русинського народа
уд 1918 го года

Політичный розвуй Пудкарпатської Руси


за первої чехословацької республикы

Ґаздуство Пудкарпатя


меже 1918 м и 1938 м годами

Віра и культура у Пудкарпатськуй Руси


у межевоєнный час

Політичный розвуй Пудкарпатя


за годы 1938-1944

Віра и культура в добі возьедининя

Уд октовбра 1944 го до днись

1989-1991 — доба перемін

Ґаздуство Пудкарпатя у совітськый час

Віра и культура уд года 1945

Чисті жерела русинського усвідоминя

Література

Словничок



Спередслово


Серед народув Дунайського поріча, што такой уд віка жиют из Мадярами, майособішну долю мают Русины. Ниґда не мали самостойну державность, даяку теріторіяльну удокременость. Їх національный ідентітет, самостойный ентітет опредїлят ся їх ґрекокатолицьков віров, їх близкыма меже собов говорами, котрых уддавна пробалованоє розвиваня на літературный язык все побаламутили їм извонка, богатов и малёвистов етноґрафіёв, а также історичнов відомов, котра має в основі своюй довговіковоє мадярсько-русинськоє вєдножитя.

Позад московітської ідеї, што изгодя ся опредїлила як панславізм, малі славянські народы мали ся исслызнути, прийти в общоє лоно. Май вопіючый примір тому не онь такый малый, такой пятьдесятьміліонный украинськый народ, котрый у борьбі из Поляками и Турками за свою живобыть не там найшов собі союзника, де требало было. Пак ‘братськый’ руськый народ исперечив и ёго національноє бытя, заказав язык, а теріторії, што вуслободив испуд Туркув, волїй населяв міліонами руськых селян. (Лоґіка бированьськых наміринь, видав, єднака всягды. И Відень у первум рядї Нїмцюв — а кидь хыбили, та Словакув, Сербув вадь Волохув — населяв на сконфісковані Раковціёвы маєткы и на южні крайнї, вуслобожені спуд Туркув.)

Мерькуйме: се не восточно-европейська окремішность! У тот час исхыляли ся перед анылійськым культурным и языковым пріматом Шкоція, Велс и Ірландія, а за французськый языковый шовінізм, замаскованый ‘просвітенством’ не є што й говорити! И майспозначный украинськый (малоруськый!) писатель Николай ґоґоль написав булшу часть своих новел, повідань, основаных на украинськуй народнуй епичнуй традіції и мітолоґії, на руськум языкови.

Великоруські засполюючі змаганя видиме уже у XVIII. столїтию, на дїятельстві руського царьського винокупного комітета. Пак на чинности все приходячых из Росії православных попув юромського1 православного храма, поставеного у память великої княгынї Александры Павловны, дївкы руського царя Павла, што была жонов корольського намістника Ёвжефа. А май видливо указали ся у роботї віденськых радникув и експертув, носителюв православної думкы, які ‘поправляли’ цїлый шор русинськых учевных книг у сюм духови. На повну силу великоруськоє наміриня вказало ся, вшелияк, онь у послїдні годы добы возрожиня, у часї національної революції, пак у годы абсолютізма, коли дустало и матеріяльну пудпору. Сесе наміриня, котроє майвидливо можеме стямити у дїятельстві ‘москальського провадаря’ Адолфа Добрянського, даколи зафарбило ся и кієвськым, сежто украинськым надыхом. На жаль, сеся аґресивна кампань пошкодила и русинськуй культурї, котра зачала вже была указовати серьёзні цїнностї. Александер Духнович, майславнїйшый русинськый поет XIX. столїтия, автор русинського національного гімна, уд 1856 го года и сам зачав писати по великоруськы. Коли на містї битвы при Фегиредьгазї ставили памятный стовп,2 ледвы мож было найти русинського поета, жебы знав пару шорикув потовмачити на свуй материнськый язык.

Русинська інтеліґенція из пувстолїтным запозданём, онь на переломі віка, зачала ся вертати ид народови. У тум часї, правда, ‘великый рубиль’ зачав тамадовати из боку віры: у дакотрых мараморошськых відиках, майбулше в околицї Ізы, ‘научені’ у Кієві попы ширили схізму, перехуд на православію. Сесе двиганя, у межевоєннум часї пак было муцно пудпорованоє чехословацькыма урядами, а совітська власть учинила го єдинственным и пануючым, переломивши сопур попуства, прилїпляючого ся ид своюй вірі, и русинського народа.

Шовіністичный панславізм, ублеченый у пурпурову мантію комунізма, заказав не лем ґрекокатолицьку віру, но и русинськый язык, русинську самоназву, огнём-желїзом упалёвав так прузваный фолклорізм. У книжнум удавательстві Карпаты ривні редакторы при переуданях усиловно переписовали по великоукраинськы майлїпші русинські романы, у нич не ставлячи елементарні основы фахової наукы, в украинськум переписї появляли фолклорні зборникы, итд.

Совітська власть, природно, усиловала ся розрушити и тысячолїтоє мадярсько-русинськоє братство. Історично-фолклорні леґенды пудняли на раны научных жерел, што дотогды дозволяли собі лем шарлатаны. Удтепирь не лем моноґрафія, а й ани єдна політична брошура не могла вулишити главну тезу за ‘тысячолїтый гнют’, за політику національного притолочиня пудкарпатського корінного обывательства мадярськым пануючым класом!

Нынї, прото, возрожує ся русинськоє самоусвідоминя, и майлїпші представителї Русинув дуже добрі знают, же доля сих двох народув (як и другых народув Дунайського поріча) обща была. Вірный народ Раковціюв — хоть тулькі многі и так часто надїяли ся были — ниґда не завагав ся у своюй вірности мадярському братському народови. Щи и в куртум межечасї уд первого віденського арбітража до новозлучиня Пудкарпатя ворохобу сїяли у первум рядї січовикы-ґардісты, што прихожовали из загуря (и, природно, за тыма інтересами стояча нїмицька вадь и румынська політика). Сам же русинськый народ, из ґрекокатолицьков цирьковлёв у чолї, всокотив свою духовну автономію, яка, дякуючи вуголошиню Пала Телекія,3 за курті четыри годы стала ся реальнов автономіёв, первов політичнов самоорґанізаціёв сёго народа. Удну сёї адміністративної єдиницї роспоры правні и противостаня інтересув ниґда не приближали ся до границь антаґонізма.

Минулі пувдруга сто годув, а майпаче минулоє пувстолїтиє, не пруйшли бесслїдно у животї русинського народа. Зачим процес національного самоусвідоминя, вже-вже реалізовавшый ся было у добі возрожиня, пуд панславістичнов пропаґандов урвав ся, формованя літературного языка не завершило ся, не родили ся основні книгы національної культуры (словникы, моноґрафії, фольклорні збирькы итд.). Щи велику силу має збруйниця перебраных из московської мінты великоукраинськых ідей. Днись Кієв хуть-нехуть мусит усвідомити существованя Русинув, айбо — у первум рядї из помочов містных представителюв, котрі вже у прошлости вказали свою запроданость — кладе пуд сомнївок факт русинського ентітета, удкликуючи ся на удсутство общого літературного языка и довершеної духовної культуры (котроє у немалуй мірї сам завинив), а на хлябкум полю історії и межуючых наук из акробатичныма фінтами пробує фалшовати факты и доказы русинського етноґенеза. Пуд уднушным и меженародным напором так ци иншак прозвучала обіцянка, же у бланкетах исписув 2001 го года буде фіґуровати и самоопредїлиня Русин. Айбо з опыта мож знати: не лем обіцяна будучность, а щи й факты прошлости не все бізувноє дїло.

Сись малый народ, верженый на роспутя історії, на потвержиня свої самобытности у первум рядї потребує вернути ся ид своим традіціям. Коріня має муцноє, здоровоє и нынїшна ёго завданка не безнадїйна у часї етничного ренесанса и реґіоналізма.

Історична доля русинства не поспольна и поукы приносит нам не поспольні. Поукы сесї послужити годны хоть котрому народу Дунайського поріча.

Андраш Ш. Бенедек




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconАндраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima
Туркув, волїй населяв міліонами руськых селян
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУроку. Сашко Дерманський «Крамничка тітоньки Мальви»
Мета. Вчити учнів виразно читати та аналізувати твори про добрі вчинки. Ознайомити з творчістю Сашка Дерманського
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУрок позакласного читання в 5 класі Не одежа красить людину, а добрі справи
Підготувала: вчитель української мови та літератури ІІ категорії Сатанівського нвк І-ІІІ ст. Монастирищенського району Назарець Аліса...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconДобро починається з тебе
Обладнання: букет з ромашок, букет з колючої акації, карта подорожі, стенд "Добрі чарівники", "Скринька згоди", магнітофон, сердечка,...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУрок Поспішаймо робити добрі справи. (М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку І сріблясту рибку».)
Урок Краса України – незрівнянна краса!
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки
Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси І гармонії є важливим...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПро життєвий та творчий шлях
Давня притча говорить, що у Бога серце – голубе. Бо стукоче воно в небі. Відтіля гріє землю, може, й не усю, а тільки ті місцини,...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПідготовила Літвенюк Ірина Володимирівна
«У школі не можна всьому навчитися — потрібно навчитися вчитися», — Мейєрхольд; «Якщо запастися терпінням і виявити старання, то...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПоль Верлен Чи гість минулих я століть, Чи того віку, що прибуде ?- але востаннє, добрі люди
Паризькою Комуною І пошуками Бога, радощами богеми І безпритульного злидарювання. Пристрасний І неврівноважений, чутливий І надзвичайно...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconЛьвівська обласна бібліотека для дітей
Всесвітня енциклопедія казок називає Шарля Перро найдобрішим казкарем в історії літератури. Дійсно, одна з багатьох заслуг Шарля...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка