Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima



Сторінка11/15
Дата конвертації21.03.2018
Розмір1.23 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Політичный розвуй Пудкарпатя
за годы 1938-1944


По первум віденськум арбітражи населена Мадярами низинна часть золляла ся из давнов сістемов жуп. Сесе убяло вєдно 1 523 км2 теріторії и 173 233 жителюв. На порозї стояло возьєдининя Русинського Пудкарпатя, но великодержавы ся сёму щи дакулько місяцюв исперали. У септембрі 1938 го года на Пудкарпатю заострило ся противостаня украинськых націоналістув и автономістув. 4 го септембра в Ужгородї Украинська Центральна Народна Рада держала ‘конґрес’, на котрум Волошин сформуловав жаданя. Прага тоты жаданя завергла. По сюм 20 го септембра зась мали в Ужгородї схожу, де жадали, жебы ся привели у живот Вілсоновські прінціпы. Накониць, як 6 го октовбра у Жілінї Словакы вуголосили свою автономію, Прага мусїла признати и автономію Пудкарпатської Руси.

9 го октовбра образовало ся автономноє правительство Пудкарпатської Руси, міністром-предсїдником котрого став ся Андрій Бровдій. Волошин дустав пост міністра здоровництва(!). У Прагу Бровдій подав проєкт автономії, по якому в урядах на вшиткых ведучых постах мали быти русинські урядникы, в єпархіях Русины мали дустати такі права, які належали самостойным державотворным націям. Уже сись проєкт Празї не по дяцї быв, а коли правительство Бровдія орґанізовало референдум из звіданём приналежности Пудкарпатської Руси, зняли з нёго депутатськый імунітет и заперли го у темницю, удкы ся вуслободив лем на зачатку 1939 го года.

Добру пуддержку Прагы дустав зато Волошин, котрый по арештованю Бровдія на другый динь уд имени украинської партії, што была у меншинї, перебрав власть, удсторонив представителюв русинського стрема, заказав мадярські и русинські вуданя, роспустив мадярські и русинські партії и здружиня. Вєдно из тым не прияв и вирьхность Прагы. Именованого Прагов на міністра вднукашных дїл ґенерала Прхалу, везиря чиськых войськ на Пудкарпатськуй Руси, не признавав законным членом правительства.

По возьєдининю заселеного Мадярами пасма Волошин перенюс столицю до Хуста и зачав довкола нёго пуд фурт ся розмогаючым вплывом украинськых еміґрантув и орґанізовано приходячих из сусїдства воєнных сил будовати мінідержаву, створив збруйні силы, Січ-ґарду. По неґативным оцїнам совітської історії збруйні силы Волошина операли ся на білоґардістув и петлюровцюв. Ачий точнїйше буде повісти, же галичські інструкторы зорґанізовали на защиту Волошинської маріонетної державы вдухновену украинськым стремом моложаву, часто добрі уважаючи на свої властні інтересы. Неодовго и сам ‘везирь’, што многораз міняв свої пониманя, став ся заручником галицькых інструкторув.

Чехословацькый парламент 22 го новембра 1938 го года прияв констітуцію автономної Карпатської Украины. Сеся державна утварь мала 11 085 км2, обывательства 545 131 душу, из чого 3/4 Украинцї (Русины), айбо много и Мадярув, Нїмцюв, меншина Румынув, булше ги 65 000 Жидув, што мали материнськым языком їдіш.

Карпатська Украина, появивша ся при пудтримцї нїмицької політикы, сама собов была на существованя не валушна. Не мала достаточного ани промысла, ани земледїлської вуробы. У булшуй кулькости мала лем дерево и суль, айбо політичні убстояня заперли перед нима торгы. Як и вшиткі трафивші у крізу и перемагаючі ся из нёв політичні утварї, и маріонетна Волошинська держава вхылила ся ид терору. Продовжали щи в Ужгородї прияті антірусинські и антімадярські пудьятя, представителюв інтересув сих двох етносув заперли до концентраційного лаґра на горї Думен. Из ‘вднукашным міністром’ Прхалом, котрого Волошин не признавав, лем у єднум случаи найшли общый язык: 6 го януара 1939 го года орґанізовали терорістичный напад на Мукачово, што тогды уже приналежало ид Мадярщинї.

12 го фебруара 1939 го года орґанізовали ‘вуберанкы’, на котрых мож было голосовати лем за украинські партії. Проіґноровавши вшиткі голосы против, за што писала и преса, у дусї будучых совітськых уберанковых комедій, нараховали читаво над 90% голосув за кандідатув Волошина, котрый на основі так добытої леґітімности искликав Пудкарпатську Центральну Раду, яка, вшелияк, фактично и не зыйшла ся. На тот час остро ся показили удносины Хуста из Прагов. Волошин ладив быв депортовати 15 000 чиськых урядникув, котрі ся приселили за пруйшлі двадцять лїт, и тоты из ґенералом Прхалом, што готовый быв свуй міністерськый пост добыти хоть и збруйным путём, пудняли ся против хустського правительства. Политїли тревожні телеґрамы Ріббентропу уд ёго хустськых комісарюв. Пиля того и мадярська волода не одобряла планы Берліна мати туй свуй плацдарм. 14 го марця 1939 го года у Братіславі Народный Сойм вуголосив самостойну словацьку державу. Єдным днём пузднїйше вуголосила свою самостойность и Карпатська Украина. Нїмицька стратеґія на тот час перемінила ся и сягла за Карпаты. Докуль у новембрі, такой по віденськум арбітражі, рішително сперали ся мадярськым аспіраціям, тепирь мовча согласили ся, жебы у 24 годины меже сима двома вуголошинями Мадярська Краина реалізовала свої планы. 15 го марця на россвітку мадярськоє войсько рушило ся ид Карпатському хрыбтови. Волошин пробовав просити ся пуд нїмицькый протекторат, пробовав зачати ся догваряти из Будапештом, што дотогды удмітовав, айбо нич из того. 16 го марця щи вуголосив прилучиня Карпатської Украины ид Румынії, пак щи тот динь, слїдом за втїкшым майнавперед главным везирём Січ-ґарды, и сам удыйшов до Румынії.

Мадярськоє войсько 17 го марця дуйшло до польської границї на хрыбтах Карпат. Ввод мадярського войська як сериднёевропейські, так и западні державы прияли на знамость. Ид сёму удцітуєме два посулські голошиня. Куен-Гийдерварій, мадярськый посул у Паріжу, 22 го марця 1939 го года голосив сяк: «Французська обществена думка... вість за історичноє введиня войська у Карпатську Русь прияла у спокою як природну подїю, як лоґічный результат роспаду Чехословакії... У парламентськых кругах чув єм, же створиня общої границї35 туй прияли из явнов сімпатіёв. У пресї не было такых уступинь, котрі бы возьєдининя Карпатської Руси у прінціпі не одобряли.» Мадярськый посул у Лондонї сяк мелдовав 28 го марця 1939 го года: «Русинська и словацька акція Мадярської Краины так в общественуй думцї, як и в кругах офіційных найшла порозуминя.»

Мадярськоє войсько переступило и за фактично провізорну границю словацько-пудкарпатську, котра так ниґда и не была уточнена як границя крайнї. Словакы удповіли воздушным нападом на Ужгород и Собранцї. На налїганя Нїмцюв збруйну акцію зоперли, айбо заятый Мадярами собраницькый округ и стащинськоє солґабіруськоє представительство розлогов 1 056 км2 стали ся інтеґральнов частёв русинської крайнї. Взята уд Словакії, переважно заселена Русинами, айбо частёв и Словаками теріторія приналежала адміністративному представительству жупы Унґ. Сесе вєдно из бережськым и мараморошськым адміністративным представительством творило восстановену Руську Крайну, опредїлену законом 6200/1939. M.E. Термін адміністративноє представительство означав, же бывша сістема жуп сохранила ся. Сяк требало из причин адміністративных (из автономії вупав Ужгород, бывша столиця крайнї), як и з причин ґаздуськых (центер ґаздуської адміністрації Мукачово, туй было урядництво, приміром, фірмы Латориця). Учевно-культурні центры и преса тоже были ‘екстеріторіальні’. Орґанична цїлость Пудкарпатя сяк не нарушила ся, радше восстановив ся збалансованый уструй, што быв до Тріанона.

По возьєдининю Пудкарпатя на куртый час было пуд воєннов адміністративов. Містні ‘народні рады’ вєдно из членами ‘народної стражі’ вуглядовали вражі елементы. Пал Телекій,36 жебы убминути лютостї, змагав ся воєнну адміністрацію покуртати на чим меншый час. Обы переходный період излегшити, у помуч шефу воєнної адміністрації ґенерал-поручнику в услужбі Бийлї Новаковичу, міністер уднукашных дїл именовав свого комісаря в особі Юлія Марины, професора теолоґії. Они двоє, обы зачати орґанізаторську, будовательську роботу, обы не допустити далші конфлікты, щи до восстановиня цівілної адміністрації ліквідовали так прузвані лаґры за колячым друтом и без нёго. Уд 7 го юлія восстановила ся цівілна управа у чолї из намістным комісарём из осїдком в Ужгородї. Телекій и ёго сторонникы уже тогды ладили дати автономію Руськуй Крайни, айбо проєкт пуд натиском воєнного лобі намістна рада не одобрила.

За сим ся зачала перека, у котруй свою думку повіли и представителї містного обывательства, найме Степан Фенцик и Андрій Бровдій. Проєкт послїдного появив ся в окремум великоднум числї Руського Вістника, 2 го апріля, накладом 50 000 удбиткув пуд насловом Яку автономію хочеме? Накониць у юлію 1940 го года парламент убговорив проєкт закона За Пудкарпатську Войводину и єї самоуправу, якым ся мала де факто рішити судьба русинської крайнї.

Хоть зачавша ся тым часом война не лагодила приятю автономії у пограничнуй зонї, до 1944 го года фунґовав інститут намістного комісаря, а при нюм русинська рада, а также дуже важноє представительство міністерії земледїлства. Также были русинські представителї — у чолї из застававшым дуже рішителну позіцію Андріём Бровдіём — в обох коморах мадярського парламента. Практично прийшла в офіційный живот двоязычность. Пудкарпатськый Вістник двома языками, стовпчик при стовпчикови, печатав роспорядкы, дотычні теріторії. Подобно сёму, двома языками печатали росказы, наставы намістного комісаря и адміністративных представительств.

За пять лїт послїдовавшых за возьєдининём — гибы продовжуючи верьховинську акцію — мадярська волода завела серьёзні пудьятя у вуробі и застачаню стравного, у школстві, будованю дорог и общум розвою комунікацій. Годишну субвенцію про русинську крайню опредїлили у сумі єдного міліона пеныовув. Вєдно з тым, факт, же пиля чажкых убстоянь воєнного часу не мож было осуществити всецїлу розвоёву проґраму, много што убстало ся лем у планах.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconАндраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima
Туркув, волїй населяв міліонами руськых селян
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУроку. Сашко Дерманський «Крамничка тітоньки Мальви»
Мета. Вчити учнів виразно читати та аналізувати твори про добрі вчинки. Ознайомити з творчістю Сашка Дерманського
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУрок позакласного читання в 5 класі Не одежа красить людину, а добрі справи
Підготувала: вчитель української мови та літератури ІІ категорії Сатанівського нвк І-ІІІ ст. Монастирищенського району Назарець Аліса...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconДобро починається з тебе
Обладнання: букет з ромашок, букет з колючої акації, карта подорожі, стенд "Добрі чарівники", "Скринька згоди", магнітофон, сердечка,...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУрок Поспішаймо робити добрі справи. (М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку І сріблясту рибку».)
Урок Краса України – незрівнянна краса!
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки
Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси І гармонії є важливим...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПро життєвий та творчий шлях
Давня притча говорить, що у Бога серце – голубе. Бо стукоче воно в небі. Відтіля гріє землю, може, й не усю, а тільки ті місцини,...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПідготовила Літвенюк Ірина Володимирівна
«У школі не можна всьому навчитися — потрібно навчитися вчитися», — Мейєрхольд; «Якщо запастися терпінням і виявити старання, то...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПоль Верлен Чи гість минулих я століть, Чи того віку, що прибуде ?- але востаннє, добрі люди
Паризькою Комуною І пошуками Бога, радощами богеми І безпритульного злидарювання. Пристрасний І неврівноважений, чутливий І надзвичайно...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconЛьвівська обласна бібліотека для дітей
Всесвітня енциклопедія казок називає Шарля Перро найдобрішим казкарем в історії літератури. Дійсно, одна з багатьох заслуг Шарля...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка