Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima



Сторінка12/15
Дата конвертації21.03.2018
Розмір1.23 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Віра и культура в добі возьедининя


Позіція ґрекокатолицької цирьковли уд зачатку была єднозначна. Два майвірнїйші соратникы єпископа Стойкы, Александер Илницькый, архіпастырь, каноник, доживотный член вирьхнёї коморы, главный радник по Пудкарпатю, и др. Юлій Марина, каноник, міністерськый радник, трафили у высшый державный апарат. Сопротив хустськуй маріонетнуй державі єпархія стояла за возьєдининя вшиткых общин из материнськов державов и в сюм духови наставляла вірникув. Єпископ Стойка не дожив37 до прихода нової бировани. Никаючи на небізувный воєнный час сята столиця не йменовала нового єпископа, ай повірила гайдудорогського єпископа Мікловша Дудаша провізорно справовати мукачовську єпархію. За три днї до того, як совітські єдиницї перейшли Татарськым перелазом через Карпатськый хрыбет, Мікловш Дудаш вєдно из кошицькым рімо-католицькым єпископом Степаном Мадарасом именовали и вусятили на помучного єпископа Теодора Ромжу, ведучого мукачовської єпархії, котрому изгодя судило ся вмерти смиртёв мученика.

За куртый час автономії мадярська волода не зробила ниякі крокы против православії, жебы не зачинати борьбу на многых фронтах. Вєдно з тым много зробила про духовный уровень русинства, культурный розвуй. Намістный комісарь Мікловш Козма восени 1940 го года подав проєкт створиня Пудкарпатського Общества Наук, котрый ся такой и зреалізовав у януарї слідучого рока. В отваряючум слові Мікловш Козма надголосив, же уд нового общества чекают не пуддержку минутных політичных завданок, ай службу на хосен культурї русинського народа. Общество мало секції: научну, умілську и народописну, а также русинського языка и літературы. Меже членами общества видиме Александра Бонкала, Тібора ґеревича, Антонія Годинку, Ивана Гарайду, Ёвжефа Ілийша, Іштвана Кнєжу, Яноша Меліха, Дюлу Ортутая (вшиткі всеучилищні професоры), а также измеже представителюв умілства Федора Манайла, Ёсифа Бокшая, Андрія Коцку, Адалберта Ерделія, малярюв, Степана Гладоника, хормайстра при єпископськуй канцеларни, вадь ипен Дезідера Задора, композітора и зберателя народных співанок, спозначного представителя школы Бартовка-Кодаля. На предсїдника вубрали Антонія Годинку, нестора пудкарпатської історіоґрафії, пензіованого всеучилищного професора, пудпредсїдником ся став Іреней Кондратович, пост предсїдника-єднателя заяв Иван Гарайда. Судьба Ивана Гарайды и ёго робота в Обществі сама собов поучна. Уродив ся 1905 го года у Зарічові жупы Унґ. Отиць му, діректор школы пуд час прихода Чехув — як тулькі ёго колеґы педаґоґы и урядникы — не склав повинну присягу. Фамілія перетягла ся до Сийкешфегирвару, туй Иван 1924 го года исклав матуры, и поступив на правницькый факультет всеучилища Пийтера Пазманя, пиля того реґулярно слухав и лекції спозначного славіста Яноша Меліха. По зысканю правницької діпломы на рекомендацію Антонія Годинкы дустає стіпендію на філозофськум факультетї всеучилища Ержийбет у Пийчу (як знаєме, сесе евакуована из Братіславы именита высша школа!). 1930 го года видиме го у Кракові, де на стіпендії польського правительства (зась из рекомендаціёв Годинкы зыскануй) изглядує історію мадярсько-польськых удносин. Рунобіжно из тым продовжує постырадуальні студії. 1934 го года дустає ступень маґістра історії, а уд 1935 го преподає на краковськум всеучилищу мадярськый язык. Участит у роботї общества польсько-мадярського приятельства, робит товмачиня из польського языка на мадярськый и з мадярського на польськый, інтензивно складує мадярсько-польськый словник. 1939 го года при нїмицькуй окупації зустає інтернованый, и лем на засяг мадярського правительства пустили го на слободу на яри 1940 го года. Вернув ся на вутцюзнину и активно ймив ся до роботы в Пудкарпатськум Обществі Наук. У новембрі 1944 го года совітські окупаційні уряды заперли го и замучили на смирть.

Пудкарпатськоє Общество Наук, щи лем родившоє ся, як можеме відїти, повивали геришні акушеры. Карпатська Недїля (котра мала пуднаслов ‘новинка мадярсько-русинського приятельства’) дала на знамость и тото наміриня общества, же в языковуй перицї не ладят ся операти ни на руськый, ни на украинськый стрем, ай будут публиковати свої роботы на основі русинської народної бисїды. Юлій Марина у своих памятках пише, накулько важным было діпломатичноє вединя Мікловша Козмы, пиля котрого помалы русинські політикы русофілы дуставали меншый простур в общественум животї. Но никаючи на то, же при колысцї русинської культуры стояв и руськый стрем, вшитко робили природно, без надмірности, острі никаня заглажуючи. Характерно, же коли ся 1941 го года появила ґраматика Юлія Марины, што зайграла серьёзну роль у літературнум и політичнум животї того періода, у нюй щи мож было відїти доста знакув ґраматикы великоруської, айбо зато лем могла быти оцїнена як значущый ступляй ид русинськуй народнуй бисїдї.

Сяк и печатали ся дале четыри едіції Пудкарпатського Общества Наук. У Літературно-Науковуй Бібліотецї по русинськы и по мадярськы вуйшло булше ги сорок публикацій. Ид сюй едіції приналежав и часопис Зоря-Hajnal и двотыжденник Літературна Недїля. В едіції Народна Бібліотека увідїли світло світа булше ги тридцять книжочок красного писемства, а в Дїточуй Бібліотецї — 12 книжочок. Общество вудавало часопис Руська Молодеж, што в лїпші часы росходив ся накладом 8 000 удбиткув, и Сільсько-Господарьськый Календарь, котрый мав 10 000 читателюв. За куртый час свої роботы Пудкарпатськоє Общество Наук удало десяткы важных книг, меже нима и бібліоґрафію Пудкарпатя авторства Миколы Лелекача и Ивана Гарайды, котра и днись майважнїйшоє жерело пиля вшиткых изглядовань на русинську (вадь пудкарпатську) тематику.

Вшиткому прийшов кониць из совітськов окупаціёв. Из передняками Общества поступовали так, як из аґентами неприятеля. За судьбу Ивана Гарайды уже сьме повіли скорше, а предсїдника Общества, архіпастыря Александра Илницького тоже заперли и в арештї забили. Совітські моноґрафії, учевникы про высокі школы цїлоє пудьятя трактовали як пудкопну роботу буржоазного націоналізма, а на тых, што ся занимали творчов роботов про русинську культуру, ударили печать зрадникув. У 90 і годы, прото, много што ся перемінило, у первум рядї у фаховуй науцї. Появили ся книгы, моноґрафії по мадярськы, украинськы, русинськы, польськы и анылійськы за часопис Зоря-Hajnal, за курту, айбо плодну роботу Общества, не в послїднум рядї и за Ивана Гарайду, спозначного научника того періода.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconАндраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima
Туркув, волїй населяв міліонами руськых селян
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУроку. Сашко Дерманський «Крамничка тітоньки Мальви»
Мета. Вчити учнів виразно читати та аналізувати твори про добрі вчинки. Ознайомити з творчістю Сашка Дерманського
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУрок позакласного читання в 5 класі Не одежа красить людину, а добрі справи
Підготувала: вчитель української мови та літератури ІІ категорії Сатанівського нвк І-ІІІ ст. Монастирищенського району Назарець Аліса...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconДобро починається з тебе
Обладнання: букет з ромашок, букет з колючої акації, карта подорожі, стенд "Добрі чарівники", "Скринька згоди", магнітофон, сердечка,...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУрок Поспішаймо робити добрі справи. (М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку І сріблясту рибку».)
Урок Краса України – незрівнянна краса!
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки
Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси І гармонії є важливим...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПро життєвий та творчий шлях
Давня притча говорить, що у Бога серце – голубе. Бо стукоче воно в небі. Відтіля гріє землю, може, й не усю, а тільки ті місцини,...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПідготовила Літвенюк Ірина Володимирівна
«У школі не можна всьому навчитися — потрібно навчитися вчитися», — Мейєрхольд; «Якщо запастися терпінням і виявити старання, то...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПоль Верлен Чи гість минулих я століть, Чи того віку, що прибуде ?- але востаннє, добрі люди
Паризькою Комуною І пошуками Бога, радощами богеми І безпритульного злидарювання. Пристрасний І неврівноважений, чутливий І надзвичайно...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconЛьвівська обласна бібліотека для дітей
Всесвітня енциклопедія казок називає Шарля Перро найдобрішим казкарем в історії літератури. Дійсно, одна з багатьох заслуг Шарля...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка