Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima



Сторінка14/15
Дата конвертації21.03.2018
Розмір1.23 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Віра и культура уд года 1945


Народный язык Русинув, ёго науку у школах не дозволили нараз по окупації. Мало изгодя заказали другый сімбол русинської тотожности, ґрекокатолицьку цирьков. Щи перед тым удволокли майактивнїйшых сященикув и при непознатых убстоянях пуд видом дорожної негоды забили Теодора Ромжу, послїдного леґітімного єпископа. Айбо кой на пестованя культуры русинського языка заперла ся возможность на десятьлїтия, цирьков, дякуючи мученичеству єї членув, орґанізаційно ся продержала онь до 80 х лїт, коли власть мусїла была єї признати, часточно регабілітовати. На жаль, сопротив ґрекокатолицької цирьковли, у первум рядї беручи верниня храмув, нерухла, пріорітет має імпортована и властями силена православія.

Про Русинув, правда, лем як Украинцюв, у хрущовськый час настав даякый помягк. Се вшелияк не держало довго. Брежнєвська адміністрація інстінктивно противила ся всякым реформам и грубо засяговала против каждої пробы проявити свуй ідентітет. Не случайно, же у далекум кутику суперцентралізованої и твердо контролованої бировани, у Пудкарпатю, иншодумцї трафили пуд ідеолоґічну гарначку.

Уд 70 х годув по цїлум Совітськум Союзї зачала ся розмогати кампань порусчиня, нетерпимости ид національнуй и языковуй окремішности, што было лоґічным результатом бированьськых змагань и бированського пониманя общества. У многонаціональнуй бировани національну спеціфику представляли практично содержані лем про чалованя заграницї фалшиві фолклорні зборы. Коли пропаґандна кампань голосила за надзвычайну важность руського языка, московськый центер тайныма наставами заохочовав міністерії школства ‘союзных’ республик, жебы у школах щи ефективнїйше учили руськый язык, удсуваючи у позадину материнськый язык. Як ся изгодя прояснило, сесе сам руськый народ и руську культуру поклало у траґічноє положиня.

В Украинї помножили ся гонитвы и розудкрытя ‘украинського буржоазного націоналізма’, а в иншых республиках иншых ‘буржоазных націоналізмув’, на ‘винных’ де на отвореных, де на запертых розборах падала ‘примірно’ тверда кара. ‘Антінаціоналістична’ кампань розмогла ся навелико и найшла и на Пудкарпатю своих нападникув и жертв. Признаня ся ид своюй народности и усвідоминя иншых указало ся про Русинув и в період ‘гласности’ нелегкым дїлом.

Меже тым змаганя русинськых двигань вуйшли и на меженародноє поле. Тепирь уже не лем у Сївернуй Америцї фунґовали леґітімні русинські орґанізації, вадь дотогды мовча признавані войводинські, но й офіціально замовчованоє мадярськоє и словацькоє русинство основало свої. Не без проблем — перемагаючи заруно усвідомині зашпоткы и ділетантські пудьятя — орґанізовало ся и корінноє, пудкарпатськоє русинство. Щи дисять лїт тому не мож собі было представити, жебы была возможность публично ся приголосити ид своюй народности, а 1999 го года провели в Ужгородї Світовый Конґрес Русинув. Фунґує Світова Рада Русинув, Рада Русинув Вышеґрадськых Держав, а в юлію 2000 го года створили Унію Европейськых Русинув (у чолї из ґабором Гатінґером, предсїдником Краинської Самоуправы Русинської Меншины Мадярщины). Волода, што ся хоче інтеґровати у Европу, очевидно, же не може дале противити ся змаганям сёго народа. Вєдно з тым роскрыли ся даякі планы, які наміряют сесю проблему ‘загладити’, заперти в інформаційный вакуум, котрым и много лїт переже ізоловали русинську інтеліґенцію як уд русинського народа, так и уд проявув на вонок, а каммай на сосїдуючі державы.

Цїнностї вказані Русинами у прошлости, як и їх примірні добыткы у днишнёсти єднако замовчуют ся масмедіями, што сут держані твердо в руках. Рішиня Світового Конґреса Русинув, приміром, появили ся лем у новинках дуже узкого окола, вадь у заграничных.


Чисті жерела русинського усвідоминя


Забычливость совітської історичної наукы просто байна. Потвердило ся тото и на Пудкарпатю, де побідна світова бировань мусїла доганяти ‘страченоє’ за четвертину столїтия и на полю ідеолоґії. Росказ и настава «туй за тысячолїтиє не было нич» не лем уґумовала имена тых, што не паровали ид марксо-лєнїнському образу світа, из проґрам школ, інстітутув и всеучилищ, но и представляючі цїнность їх творы вумела из публичных бібліотек, из пріватных збирёк русинської и мадярської інтеліґенції, удволоченої до ґулаґув.

Русины, збавені свого языка, віры, усвідоминя свої історії и крыхкої культуры, лем через пувстолїтия дустали, послїдну видав, возможность довершити свою культуру, потвердити свуй національный ідентітет. Містноє жительство, котрого уже многі поколїния пруйшли через ‘полоканя копонь’, уже у многум украинизованоє, теперь у вшиткум ся сомнїває, пудозріває тайні планы булшых славянськых народув, котрі дотепирь все русинство удмітовали, и вагаючи ся стоит, ограниченоє овидом сих пудозринь, а щи май ненавистёв, котру сїют містні ‘научникы’, што звивают ся у хвостї сталінсько-ждановського ‘культур-метеоріта’. Сесї послїдні май опасні, тадьбо, признавши факты и правду, мусїли бы признати крах вшиткого свого живота. Не чудо пак же їх ужгородська голосна труба Карпатськый Голос у числї 2000/4 пущат ся у цікел розжаленых писань, де нападує на фалсіфікаторув русинської історії, на провадарюв політичного русинізма, на змаганя кодіфікації языка, на продаючых свою вутцюзнину, свою душу и тїло пудкарпатськых всеучилищных професорув, на окремых научникув прошлости и нашого часу. Адресата, врага, чий образ туй перед нами рисує, не треба довго глядати. Автор цікла, ґеорґей Лавер из Мукачова, такой го называт: Мадярська Академія Наук (кидь поникаєме на єї бюджет, сякоє вуголошиня заставит нас признати Мукачово колысков сериднёевропейського гумора, віртуальным главным варошом Пудкарпатя).

Не чажко собі представити, же в тоты часы, коли подобні никаня существовали у формі канонізованых прінціпув політикы в околї культуры, які шансы могла мати русинська література не лем на Пудкарпатю, но и в Мадярськуй Краинї, вадь у піціцько толерантнїйшых Чехословакії и Войводинї! Здалый пудкарпатськый писатель муг собі вубрати измеже дакулькома возможностями. Єден варіант вубрав Юрій Шкробинець, котрый у прямум смыслї слова уд мадярського образованя, культуры перейшов у далекый уд нас на тысяч кілометрув, на полтавсько-харьковськум відику сформовавшый ся літературный язык, и вчинив ся меженародно признаным товмачом. Володимир Фединишинець рвучи ся меже материнськым языком и тым, якый уд нёго чекали, перетяг ся даяк через чажку добу. Моложый Иван Петровцій, влюбеный у французську літературу, став товмачом; и многі мадярські поезії пересадив — на великоукраинськый ґрунт. Лем на переломі 80 90 х загамовав ним властный происход, ёго русинська бережська сущность, став перед тым фактом, нияк не друбничковым, у смітя валушным, же уйко му, спередчасно умерлый Федор Потушняк, котрого дотогды честовав лем як высокообразованого професора-научника, исе великанська постава ипен того спомянутого фолклорізма!

И сут такі, котрі історичнов долёв арґументуют свої пересвідчиня. Меже нима и Славко Слободан (Іґорь Керча), за чиї товмачиня Петевфія майлїпшый украинсько-русинськый філолоґ Мадярської Краины, непредузятый нїредьгазськый ведучый фахман Іштван Удварій лаконично вуголосив: «Кидь буде літературный язык, та родит ся из сёї книжочкы.» Сміла предповідь. Сінтетизуючый язык, майстерськоє вухоснованя метрикы у многум сесе потвержуют. Книжочка, прото, намного дале никат, ги лем на мікрофілолоґію. Само вубраня вершув поета и признаня вступного слова товмача (‘Петевфій и наш поет тоже’) вказує примір сериднёевропейського вєдножитя, Европу на стыку світув.

Заслужуют на позур и языкознательські роботы Іґоря Керчі, як участника процеса кодіфікації языка. У статях, появляючых ся у мадярськых журналах из знатём дїла и дуже історично, языково-історично мотивовано опредїлив круг тых говорув, на котрых ся може базовати розвиваючый ся русинськый язык. Сесе говоры южного и сїверо-восточного Марамороша, Уґочі, Береґа, и южного Земплина. Природно, сякі сінтетизуючі языкові пробы мают и прецедент, булше того на нёго ся и операют.

Як Русины, што роблят над розбудовлёв свого языка и культуры, так и маючі сопротивный інтерес ‘фахманы’ у своих єзуітськых арьєрґардных битках все май часто споминают того єдного чоловіка: Антонія Годинку.

Наслїдство майвеликого русинського научника удошлого столїтия воистину примір и причта. Злочином політикы, котра присвоює собі право на прошлость и днишность є тото, же имня ёго не споминали ани інформативникы, приручкы,38 и лем у послїдноє десятьлїтиє видиме ‘ренесанс’ ёго имени (поз. Soós Kálmán: A Hodinka-reneszánsz előzményei Kárpátalján. In.: Tiszán innen... Intermix Kiadó. Ungvár - Budapest), поязаный из єдным провінційным научным центром, украинсько-русинськов катедров высшої школы у Нїредьгазї и єї ведучым Іштваном Удваріём.

Позадслово ид єднуй невеликуй моноґрафії Годинкы, говорячуй за Русинув, непудписаноє, айбо єднозначно поязаноє из нынїшнов ґрупов кодіфікації русинського языка, точно и всвідомено формулує вшитко тото, что ся дотыкат русинського возрожиня. Кличе нас задумати ся над абсурдностёв такого «‘вуслобожиня’, в результатї котрого ‘вуслобоженый’ має щезнути». И мы вєдно из автором позадслова думаєме, же «Карпатська котлина, многонаціональный коныломерат культур, уплеканых туй у їх столїтных взайминах, сут цїнностями, што не мают ся стратити у новуй Европі.» Аж бы Годинка нынї живый быв, ачий, и вун бы так повів. На таку думку єднозначно наводят ёго творы. И сесе ёго удказаня добрі розуміє, добрі чуствує пудкарпатська русинська інтеліґенція, спрагла за чистыма жерелами. Не лем філолоґы, што складуют-ріхтуют ґраматикы, школні приручкы, словникы, но и тоты, што змагают ся творити красноє писемство, меже котрыма находиме и Сочку-Боржавина, зачавшого свуй путь поета щи при Годинцї, а пак на довгі десятьлїтия зацытканого, и тепирь дозріваючых авторув молодої ґенерації — што тоже вадь довгый час мовчали, вадь лем дисять лїт тому зачудовано спознали свуй язык и культуру. Їх велика туга — жити у людськум світї, у возроженуй сериднюй Европі. Їх завданка такой-такой над людські силы: пробудити народ, золляти світ ідей весны народув из поезіёв нашого часу! Кидь ся їм сесе удаст, заповнит ся духовный храм, воздвигнутый Годинком и ёго єднодумцями.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconАндраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima
Туркув, волїй населяв міліонами руськых селян
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУроку. Сашко Дерманський «Крамничка тітоньки Мальви»
Мета. Вчити учнів виразно читати та аналізувати твори про добрі вчинки. Ознайомити з творчістю Сашка Дерманського
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУрок позакласного читання в 5 класі Не одежа красить людину, а добрі справи
Підготувала: вчитель української мови та літератури ІІ категорії Сатанівського нвк І-ІІІ ст. Монастирищенського району Назарець Аліса...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconДобро починається з тебе
Обладнання: букет з ромашок, букет з колючої акації, карта подорожі, стенд "Добрі чарівники", "Скринька згоди", магнітофон, сердечка,...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconУрок Поспішаймо робити добрі справи. (М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку І сріблясту рибку».)
Урок Краса України – незрівнянна краса!
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки
Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси І гармонії є важливим...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПро життєвий та творчий шлях
Давня притча говорить, що у Бога серце – голубе. Бо стукоче воно в небі. Відтіля гріє землю, може, й не усю, а тільки ті місцини,...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПідготовила Літвенюк Ірина Володимирівна
«У школі не можна всьому навчитися — потрібно навчитися вчитися», — Мейєрхольд; «Якщо запастися терпінням і виявити старання, то...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconПоль Верлен Чи гість минулих я століть, Чи того віку, що прибуде ?- але востаннє, добрі люди
Паризькою Комуною І пошуками Бога, радощами богеми І безпритульного злидарювання. Пристрасний І неврівноважений, чутливий І надзвичайно...
Андраш Ш. Бенедек Русины, gens fidelissima Сосїды добрі и вшелиякі S. Benedek András a ruszinok, gens fidelissima iconЛьвівська обласна бібліотека для дітей
Всесвітня енциклопедія казок називає Шарля Перро найдобрішим казкарем в історії літератури. Дійсно, одна з багатьох заслуг Шарля...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка