Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей



Скачати 128,28 Kb.
Дата конвертації05.07.2017
Розмір128,28 Kb.

Андрій Пилипович М’ястківський

Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу і вірші для дорослих і дітей, перекладає з інших мов. Видав Андрій М’ястківський 20 віршів для дорослих та дітей.

Зараз Андрій Пилипович М’ястківський відомий як поет, прозаїк, перекладач. Деякі вірші його стали улюбленими піснями.

Твори.

«Овсій»

Дід був Овсій, так і онука назвали. Не привилось хлопчині пестливе «Овсійко». Він знав свого діда і не чув щоб йому так казали. Овсій – то й Овсій. Він навіть пишається тим і ходить повагом, як покійний дід ходив, коли виганяв на пашу колгоспну отару. Тепер чабанує тітка Тодоська, а Овсій уже перейшов до п’ятого класу. На канікулах – у неї за підпасича. Не хоче літо марнувати.

Повертаючись з поля, з людьми розбалакує:

- Вівці – худоба ніжна. І напасти треба, і напоїти, ополудні – в холодок стучкувати. Розумна худоба!

- Не вмирав чабан Овсій, - усміхаються дорослі.

Питання:

1. Прочитай виразно і перекажи.

2. Які головні герої цього оповідання?

3.Про яких тварин іде мова у цьому творі?

4.Словесне малювання до прочитанного.

«Соняшник»

Корній стоїть на городі і дивиться, як сходить сонце, як воно сіється крізь густі яблуні. А сам – як соняшник. Золота чуприна, солом'яні вуса і очі з прозорою жовтинкою. Він щоранку дивиться, як сходить сонце. Потім снідає і йде на роботу.

Про ледачих каже:

- Чи воно коли бачило, як сходить сонце!..

Питання:

1.Прочитай. Доповни прочитане своєю позповіддю.

2.Словесне малювання до прочитанного.

3.Знайди порівняльні слова у цьому творі.



«Під парканом»

Наче два сіреньки горобчики, сидять під парканом хлоп'ята. Як їх звати – знають лише батьки та сусіди. Хлопчики ще малі. По очах і кирпатих носиках видно, що то Степанові діти. Все село знає, що його Олька народила близнюків. Підростуть, тоді стануть відомі і їхні імена.

Сидять на осонні, дивляться на вулицю, що вже мерехтить югою – марить жнивами.

Цьвохнув батіг. З-за рогу з'явився агроном на двоколці, яку звуть тарадайкою, і покотив по м'якій пилюці.

- Таядайта поїхая,- сказав один.

- Не таядайта, а таядайка,- поправив другий і закопилив носа.

Питання:

1.Прочитай і перекажи.

2.Які головні герої у цьому творі?

3.Знайти пестливі слова у творі.



АНДРІЙ ПИЛИПОВИЧ М'ЯСТКІВСЬКИЙimg_5104

Народився Андрій М'ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. В усіх документах датою його народження позначено 14. 01. 1924, хоч насправді мама подарувала йому життя 13 грудня 1923 року, якраз на Андрія Первоз-ванного, тому й назвали його Андрієм. Там, у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.

Друкуватися почав ще до війни. Та в творчій біографії письменника була велика перерва, про яку сповістив не дзвінок, а бомби й гарматні постріли. Солдат М'ястківський пройшов війну в роті фронтової розвідки, а це означає, що він воював на передовій, а частіше — в тилу ворога. За бойові заслуги він був нагороджений медаллю «За відвагу», ще й дослужився до найвищого солдатського звання — єфрейтор, чим дуже пишався.

Після війни Андрій Пилипович продовжив навчання в Тульчинській фельдшерській школі. Якийсь час працював сільським фельдшером, а потім вступив на заочне навчання до Вінницького педінституту. Вчителював, а коли одна за одною стали з'являтися його збірки для дітей і дорослих, перейшов на редакційно-видавничу роботу.

Своєю письменницькою долею Андрій М'ястківський завдячує Миколі Руденкові, який «віднайшов» його свого часу в глушині на Вінниччині, забрав у сільського фельдшера писані від руки вірші, привіз їх до Києва, сам власноручно передрукував на своїй друкарській машинці і відніс до видавництва. Так ще в 1955 році з'явилася перша книжка поета «Над Бугом-рікою».

Андрій М'ястківський — відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих. Весь його творчий доробок втілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов). Але слава, почесті, нагороди (до яких він був байдужий) його дивовижно обминали. Удостоєний лише Літературної премії імені Володимира Сосюри.

Він був цікавим співрозмовником, неперевершеним оповідачем, великим знавцем фольклору. Вільно володів румунською мовою, німецькою та угорською — зі словником, а потім ще вивчив їдиш та іврит. Писав щодня, а інколи «видавав» до десятка віршів за день. Деякі його поезії стали улюбленими в народі піснями.

В останні роки життя Андрій Пилипович став інвалідом І групи, був прикутий до ліжка, але літературної творчості не полишав. По собі залишив величезний рукописний спадок у товстих зошитах, який ще потрібно належним чином систематизувати, вивчити й опублікувати.

Помер 17 листопада 2003 року.

АНДРІЙ ПИЛИПОВИЧ М'ЯСТКІВСЬКИЙimg_5104

Народився Андрій М'ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. В усіх документах датою його народження позначено 14. 01. 1924, хоч насправді мама подарувала йому життя 13 грудня 1923 року, якраз на Андрія Первоз-ванного, тому й назвали його Андрієм. Там, у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.

Друкуватися почав ще до війни. За бойові заслуги він був нагороджений медаллю «За відвагу».

Після війни Андрій Пилипович продовжив навчання в Тульчинській фельдшерській школі. Якийсь час працював сільським фельдшером, а потім вступив на заочне навчання до Вінницького педінституту. Вчителював, а коли одна за одною стали з'являтися його збірки для дітей і дорослих, перейшов на редакційно-видавничу роботу.

В 1955 році з'явилася перша книжка поета «Над Бугом-рікою».

Андрій М'ястківський — відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих. Весь його творчий доробок втілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов). Але слава, почесті, нагороди (до яких він був байдужий) його дивовижно обминали. Удостоєний лише Літературної премії імені Володимира Сосюри.

Він був цікавим співрозмовником, неперевершеним оповідачем, великим знавцем фольклору. Вільно володів румунською мовою, німецькою та угорською — зі словником, а потім ще вивчив їдиш та іврит. Писав щодня, а інколи «видавав» до десятка віршів за день. По собі залишив величезний рукописний спадок у товстих зошитах, який ще потрібно належним чином систематизувати, вивчити й опублікувати.

Помер 17 листопада 2003 року.



ПАЛИЧКА-СТУКАЛОЧКА

Паличка-стукалочка,

Я жмурюсь...

Паличка-стукалочка,

Не журюсь...

Паличка-стукалочка,

Ховайтеся всі

У ярочку, в балочці,

У вівсі!

Паличка-стукалочка,

Я вже йду

У шипшину, у малину,

В лободу...

Паличка-стукалочка,

Всіх знайду!

ЯК ВЕСНУ Я ПАМ'ЯТАЮ

Наш дідусь малят питає,

Як весну хто пам'ятає.

Пам'ятаю квіти з гаю,

Пам'ятаю - в ліс ходив,

Та найкраще пам'ятаю:

Дві берізки посадив.

Посадив їх навесні

Біля стежки при вікні.

Рясно дощики пішли –

Дві берізки підросли.

САМА В ХАТІ

Кошенятко чеше вуса

Лапками двома.

В магазин пішла матуся,

В хаті я сама.

Вмиюсь чисто, вмиюсь біло,

І тоді візьмусь за діло.

Підмету гарненько в хаті,

Молока дам кошеняті,

Своє ліжко застелю,

Квіти в горщику поллю,

Заплету я кіски русі

І чекатиму матусі.

ЗАЙЧИК МІСЯЦЯ НАДГРИЗ

Чи тепер, чи колись

Із солодким хрустом

Зайчик місяця надгриз

Думав, що капуста.

Місяць скік та й утік

В небо синє-синє.

Не кружок-колобок —

Тільки половина.

Заховався, повис,

Де хмарки, мов хустя...

Зайчик місяця надгриз

Думав, що капуста.

ЗАЙЧЕНЯТКО В ЯМКУ ВПАЛО

Зайченятко в ямку впало,

Задню лапку поламало.

Нема хатки в зайченятки,

А малому треба спатки.

Сунуть хмари волохаті,

Горе тому зайченяті.

Я візьму його додому,

Постелю йому солому.

Кішку вижену із хати,

Буду зайку годувати.

Дам капусточки пелюстку,

Потім — моркви на закуску.

Як стрибатиме у хаті,

Пущу в поле пострибати.

Чи повернеться, чи ні —

Буде радісно мені.

КОТИКИ-ВОРКОТИКИ

Котиків-воркотиків

Рясно на вербі.

Котиків-воркотиків

Я нарву собі.

Котики-воркотики

Всілися рядком.

Поїть сонце котиків

Теплим молоком.

Котики-воркотики

В мене на вікні.

Котики-воркотики —

Гості весняні.

Не глядить на котиків

Лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики —

Це вербовий цвіт.

ВЕЧІР ДИХАЄ ВЕСНОЮ

Знов вершиною рясною

Розшумілася сосна.

Вечір дихає весною,

Та й насправді вже весна.

Сніг крихкий, неначе щебінь,

За селом чорніє путь,

І зірки у тихім небі,

Наче проліски, цвітуть.

КИЦЯ ПРОКИДАЄТЬСЯ

Киця прокидається —

Лапками вмивається;

Квітка прокидається —

Росами вмивається;

Сонце прокидається —

Хмаркою вмивається.

Ну а ми з сестричкою

Вмиваємось водичкою.

Підготувала вчитель СЗШ №41 м. Львова

Партика Ганна Миколаївна

Підготувала Балацька Ірина Григорівна

вчитель Скварявської ЗОШ І-ІІІ ст.

Золочівського р-ну.




АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ

(1924-2003)


АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ

Народився Андрій М'ястківський 14.1.1924. с. Соколівка, тепер Крижопільського району Вінницької області. Поет, прозаїк, драматург, перекладач.

1939 року після семирічки вступив до Тульчинської фельдшерсько – акушерської школи, навчання в якій перервала війна. Після війни Андрій Пилипович продовжив навчання в Тульчинській фельдшерській школі. Якийсь час працював сільським фельдшером, а потім вступив на заочне навчання до Вінницького педінституту. Вчителював, а коли одна за одною стали з'являтися його збірки для дітей і дорослих, перейшов на редакційно-видавничу роботу.

Був членом Вінницького обласного літоб’єднання.

Перший вірш надрукував 1983 року у вінницькій обласній газеті «Молодий більшовик». Перша поетична збірка «Над Бугом –рікою» вийшла 1955р.
Ряд віршів було покладено на музику. Особливої популярності набули пісні «На калині мене мати колихала» та «Підкручу я чорнії вуса» (муз. В. Верменича). 
Пише вірші для дітей, які склали 13 збірок: «Киця прокидається», «У роботі щохвилини помагають нам машини» (1959), «Буслові імена» (1968), «Яблука для мами» (1969), «Острів Зеленого Селезня» (1972), «Кличемо горличку» (1979), «Живе дзеркальце» (1984) та інші. 

17 листопада 2003 року А.П.М’ястківський помер. 



Казочка про писанку

Залишивши гніздечко, покотилось яєчко... Та котилось воно недалечко.

Квочка з курчатами на подвір'ї гуляла, діток своїх забавляла.

- Мамо, он яєчко по стежинці котиться, - сказало найменше курчатко. - Ану ж, яке воно на колір?

- Біле, як сніг, - сказала квочка.

- А сніг який? - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили.

- Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. - Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.

Закотили курчатка яєчко до своєї хати й ну його фарбувати.

Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі.

Курчатка у веселочки фарб позичали, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір’ячком – і покотилася писанка зеленим подвір’ячком. Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчинці Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували. І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь. І проказала Наталочка:

─ Христос Воскрес!

Мудра голка

Марійка любила дивитись, як мама вишиває квіти. Червона нитка до зеленої, до жовтої... Так гарно виходить...


- Мамо, дай мені голку, полотна і ниток. Я теж хочу вишивати, - якось попросила Марійка.
- Ти ще мала, пальчики поколеш.
- От і не мала, от і не поколю! - запевнила дівчинка. - Хіба я не знаю, що не пальчики, а полотно треба колоти?
- Ну, добре. - Мама відрізала ножицями шматок білого полотна, дала голку, нитки.
Раз кольнула Марійка, вдруге. І тут нитка заплуталась.
Марійка розплутувала вузлики і думала: «Мама мудрою голкою вишивала, а мені дала погану. От піде вона до крамниці, візьму її голку і теж гарний рушник вишию...»
Пішла мати до крамниці. Марійка мерщій за мудру голку, за полотно. Та не встигла й двічі кольнути, як гострий біль пронизав пальчик. На очах виступили сльози.
- Мудра, а така колюча!.. - сердилась дівчинка на материну голку.
- Чого заплакана, Марійко? - повернувшись, запитала
мати.
- Рушничок вишивала. Думала, твоя голка мудра, що такі гарні квіти гаптує... А вона колеться.
- Всяка голка проворна, коли вона в мудрих пальцях. Бери-но полотно, та не поспішай, а дивися, як треба...
Надвечір Марійка з матір'ю вишили першу волошку.
- То хто мудрий? - усміхнулась мати. - Голка чи пальчики?

Лисичка з дзвіночком на шиї
Знайшла лисичка а полі дзвіночок..

Певне, якась овечка загубила, а Лисичка бігала нюшкувати за мишами і знайшла. Взяла його в зуби, похитала мордочкою — І він задзвонив, Лисичці сподобалось. Бачила вона овечок із дзвіночками, чула, як дзвонить отара, то й собі вчепила дзвіночок на шию.

В лісі похвалилась Одуду:

— В тебе над дзьобом гребінчик, а в мене на шиї дзвіночок!


Похвалилась червоній Калині:

  • В тебе червоні кетяги, а в мене дзвіночок дзвонить!

Похвалилася дикій Кізці:

  • В тебе над лобом ріжечки, а в мене на шиї дзвіночок, як у культурної овечки... Правда ж ми гарні?

  • Гарні,— сказали Одуд, Калина і дика Кізка.

Йде Лисичка лісом, дзвіночком подзвонює, з лісових дзвіночків кепкує:

— Ви тільки зацвітаєте синьо, як небо, а дзвонити не можете, а мій


золотий дзвіночок чути скрізь, і гарно мені з ним!

Чи гарно Лисичці із дзвонико, квіти не знали, то й промовчали. Походила Лисичка лісом, похизувалася та й зголодніла і вибігла в поле мишками поласувати.

Підкралася до мишачих кубелець, а миші почули дзвіночок — і розбіглися по нірках. Зовсім зголодніла лісова красуня, чекає вечора і думає собі: *Піду до курника, курочку чи півника поцуплю...»

Настала ніч. Спить село. Повний місяць закотився за хмару. Тільки підійшла Лисичка до сідала, тільки задзвонила своїм дзвіночком, як із халабуди вихопився пес Рябко — ледь хвоста не позбулась, не вхопивши ні курочки, ні півника. Так зголодніла, що ледь говорить;



  • Це через дзвіночок, авже, з ним тихо не підкрадешся. Добре, що на мисливців не натрапила... Зняла ту прикрасу з шиї, хотіла швагнути в зарослі полину, коли бачить: йде сірий Вовк.

  • Добрий день,— уклонилася.

  • Будь здоров, кумо. Як ся маєш?

  • Добре, Вовчику, чудово. Оце ходила в село, гостювала в овечок, вони мене смаженю курятиною пригощали. Такі привітні, такі добрі овечки, всі із дзвіночками на шиях... І мені оце дзвіночок, подарували. І надумала я, кумцю, віддати його вам. Начепите на шию і сміливо підходьте до отари. Овечки й чабани почують дзвін і подумають, що ви теж овечка. А ви виберете собі ягничку чи баранчика — матимете поживу і для себе І для вовченяток.

Сама пов'язала Вовкові на шию той дзвіночок, а про те, як од неї розбігалися миші, як гнався за нею Рябко,— жодного слова,

  • Спасибі тобі, добра кумасю. І я чимось віддячу,— зрадів Вовк.

— Байдуже, кумцю. Якесь реберце дасте обгризти, то й вся подяка…— жебоніла біля Вовка, якого не любила за те, що заважав їй полювати на зайчиків.

Йде Вовчисько лісом, дзвоник у нього на шиї подзвонює — зайчики врізнобіч розбігаються, біжить Вовчисько полем - отари від нього тікають.



Почув дзвоник мисливець з рушницею і націлився на сірого... Під пустив його ближче і бабахнув. Ледь притягся Вовк до лісу без хвоста, з покаліченою лапою.

— Так тобі, Вовче, й треба!— виглянувши з нори, сказала Лисичка і подумала, що Вовчисько справді дурний, хоч і сама недавно була такою.
Каталог: fusion -> uploads -> 2011 -> Kursy -> pkl
pkl -> Микола трублаїні (Микола Петрович Трублаєвський) (1907-1941)
pkl -> Волосянківська зош І-ІІ ст. Сколівського району Вепрів Микола Андрійович
pkl -> Ільчишин Я. І. Сш №29 м. Львова
pkl -> Чорна Надія Павлівна
pkl -> Біографічна довідка
pkl -> Струтинський валентин
pkl -> Олександр Копиленко
pkl -> Юрій Семенович Старостенко (13 червня 1923 — 1965) — дитячий письменник
pkl -> Явірська зош і-іііст
pkl -> Утевська Паола Володимирівна – українська письменниця


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей icon"Вивчення творчості Миколи Гоголя в школі"
Народився Микола Васильович Гоголь 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Дитинство...
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconБіографія Джованні Боккаччо
Джованні померла. З інших джерел відомо, що Боккаччо народився у Флоренції або поблизу в містечку Чертальдо. Батько його був флорентійським...
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconБіографія М. В. Остроградського Дитинство
Дитинство пройшло у селі Пашенному, заснованому дідом Іваном для своїх 19 дітей, у спілкуванні з сільськими ровесниками, жваво сприймаючи...
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconМета. Формувати в дітей любов до рідного краю, свого народу, поваги до його побуту, звичаїв, традиції, любові й бережного ставлення до рідної природи – основи нашого життя; прилучати дітей до невмирущої спадщини рідного краю; розширювати знання про символи
...
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconКонспект уроку з літературного читання Тема уроку: Тарас Григорович Шевченко Матеріал для читання Андрій М’ястківський
Мета уроку: ознайомлення з біографією Т. Г. Шевченка, його літературною творчістю, закріплення уміння складати партитуру, розвивати...
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconЮрій Семенович Старостенко (13 червня 1923 — 1965) — дитячий письменник
Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 року в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою....
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconВірші Артюра Рембо
Вона, як І всі його твори цього періоду, написана олександрійським віршем, що був утіленням «правильного» французького віршування...
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconБондарчук Андрій Іванович
Народився 12 грудня 1936 року в селі Сереховичі Старовижівського району Волинської області
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconТема. Ігор Калинець — талановитий український поет, що пише для дітей. Поезія «Писанки». Виготовлення ескізу Великодньої писанки. Мета
Ознайомити учнів із творчістю І. Калинця, з’ясувати ідейно-тематичне спрямування поезії «Писанки», розкрити роль метафори й порівняння...
Андрій Пилипович М’ястківський Народився в селі Соколівці на Вінничині. Серед мальовничої природи цього краю минуло його дитинство. Був школярем, студентом, солдатом, фельдшером, редактором. Пише прозу І вірші для дорослих І дітей iconГодина спілкування «Квіти рідного краю»
України, його значенням для людей. Розповісти легенди про квіти, квіти – обереги українського віночка. Сприяти вихованню любові до...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка