Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури



Скачати 97.61 Kb.
Дата конвертації02.11.2017
Розмір97.61 Kb.

Андрієнко С.В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва

Розвиток творчої особистості шляхом дослідження

на уроках української літератури

Формування творчої особистості та її здібностей — одне з пріоритетних завдань сучасної національної школи. Урок літератури в контексті новітніх педагогічних технологій, методів, форм навчання, спрямований на формування творчої особистості учня, є стрижневою ланкою освітньої парадигми.

Змістовою основою кожного навчального заняття з літератури є вивчення особливостей літературного процесу, творчості видатного письменника або конкретного художнього твору.

Чим вищий рівень інтелектуального розвитку старшокласників, тим активніше необхідно застосовувати найсучасніші й найбільш оптимальні методи, прийоми і форми роботи для вивчення художнього твору. Погоджуюся з твердженням науковців, які наголошують, що сучасний аналіз вимагає ширшого використання евристичних, пошукових методів, методу самостійної роботи тощо. Тому поряд з уроком, який є основною формою навчального процесу, на мою думку, потрібно якомога ширше впроваджувати у старших класах активні форми занять з літератури — лекції проблемного типу, лекції з елементами евристичної бесіди, проблемні семінари, семінари-дискусії, диспути, практикуми, які мають за основу дослідницький характер роботи.

Оскільки аналіз — це насамперед мисленнєвий процес, то під час цілісного вивчення художнього твору можна розвинути в першу чергу різні види творчого мислення (шляхом поетапного формування відповідних умінь і навичок). Крім того, слід зазначити, що творче мислення — це органічна складова системи творчих здібностей, тому більш доречно наголосити на розвитку всієї цілісності як феномена.

Дослідження сучасної психології та педагогіки в галузі вивчення творчих здібностей показують, що здібності синтетичні: близькі за видами, — вони поєднуються, доповнюють одна одну, а тому їх необхідно координувати. Так, наприклад, розвиток образно-асоціативного мислення неможливий без розвитку інтуїції, уяви, фантазії, емоційно-почуттєвого світу, а розвиток літературно-критичного мислення — без узагальнених, систематизованих знань, пам'яті, а також тих здібностей, які органічно пов'язані з образно-асоціативним мисленням.

До проблеми формування творчої особистості школяра у взаємозв'язку з вивченням художнього твору шляхом дослідження зверталася значна частина російських та українських науковців-методистів: М.Рибникова, В.Голубков, М.Кудряшов, Є.Пасічник, Н.Волошина, Б.Степанишин, В.Цимбалюк, А.Лісовський та ін. В останнє десятиріччя наукові пошуки у цьому напрямі ведуть А. Ситченко, Г. Токмань, В. Алфімов, В. Шуляр, О.Корсакова, А.Сологуб, О.Остапчук, Л.Момот, Л.Шелестова, К.Приходченко, С.Мірошник та ін. Усе частіше до цієї проблеми звертаються і вчителі-словесники (Л.Бондарчук, Г.Вусик, Л.Гончарова, Н.Ільченко, Т.Сидоренко, Т.Чумак, Н.Шкляєва та ін.).

Науковці стверджують, що в процесі знайомства з літературним твором «учні часто схоплюють лише той зміст, який лежить на поверхні, не помічаючи багатьох художніх компонентів. Не проникають у суть явищ, внаслідок чого у них може складатися збіднене, а то й неправильне уявлення про твір письменника». Для того щоб учень осягнув по-справжньому всю глибину твору мистецтва, необхідно, щоб він занурився у світ образів та ідей, які не лежать на поверхні, а виявляються під час дослідження, а саме аналізу як одного з найважливіших етапів вивчення тексту.

Робота організовується на певних принципах. Твір має сприйматись цілісно, в єдності змісту й форми як різновид мистецтва, що відображає ознаки конкретної історичної та культурної доби.

Аналіз слід розглядати як спілкування: текст – автор – читач ( з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей читача). Слід зазначити, що під час роботи над твором важливо керуватись і функціями аналізу. Одним із найважливіших завдань, які необхідно розв’язати у процесі вивчення літератури, є забезпечення ідейно – естетичного впливу художніх творів на учнів, використання їх високого потенціалу з метою формування всебічно розвиненої особистості. Дослідження сприяє вихованню в учнів естетичних смаків, високої культури, широкого кругозору, творчих здібностей, високих моральних ідеалів; формуванню навичок цінувати літературний твір, пізнавати оточуючий світ і самого себе; навчає спілкуватись; розвиває навики мотивації та визначення цілі аналізу. Слід звернути увагу на необхідність осмислення твору, набуття навичок формулювання своєї думки - уміння інтерпретувати зміст тексту. Без інтерпретації не буває аналізу. Рух від інтерпретації до аналізу і навпаки ( від загального до окремого – від окремого до загального ) – це рух герменевтичним колом. Інтерпретація допомагає поступово опанувати загальні підходи до будь – якого літературного твору.

Аналіз має базуватись на розгляді твору як витвору мистецтва, і його вивчення вимагає своїх форм і методів. Досліджувати – шукати відповідь на питання: як те зроблено; як твір побудований, з огляду на ту функцію, яку для нього передбачив автор? „Стандартні прийоми аналізу лише затримають літературний розвиток учнів” (Укр. мова і літ. в школі. – 1986. - №3. – С.56). Щоб зрозуміти співвідношення між зазначеними поняттями і різницею між ними, слід звернутися до визначень:

Метод – це підхід до вивчення твору ( або спосіб ). М. Моклиця зазначив: „Метод у літературознавстві – історично зумовлений підхід до вивчення літератури, який акцентує аспект вивчення і формує систему прийомів і засобів аналізу”.

Літературознавчий словник-довідник пояснює: „...методи визначають види аналізу літературного твору.., які можуть здійснюватись різними шляхами”. Л.Ф.Мірошниченко дає наступне визначення: „Аналіз художнього твору може здійснюватись різними шляхами: за розвитком дії, „слідом за автором”, пообразний, комбінований (гранування), проблемно-тематичний аналізи”.



Прийом – засіб реалізації методу, деталь, елемент останнього, окремі кроки в тій роботі, яка проводиться під час застосування даного методу.

Навколо методів літературознавчого дослідження твору ведеться наукова полеміка. Літературний твір має складну природу. Вона й визначає методи його аналізу, зумовлює їх розмаїття. Але не слід забувати, що під час уроку учитель має використовувати гранування методів та прийомів аналізу. Є.Пасічник зазначає: ”Не може бути універсальних методів, прийомів роботи і універсальних форм уроків літератури. Від змісту матеріалу, рівня знань учнів, мети, яку ставить педагог, залежать методи, форми, прийоми організації навчального процесу. Урок завжди багатоаспектний і багатофункціональний у своїй основі”.



Культурологічний метод аналізу твору (культурно-історичний ).

Розвиток літератури розглядається з огляду на конкретну добу, на характерні особливості культури певного етапу, на тенденції розвитку різних видів мистецтв. Цей метод аналізу передбачає вивчення народних джерел з огляду їх впливу на формування творчості митця. Учні на уроці стають дослідниками:



  • розкривають вплив релігійних традицій на літературний твір;

  • досліджують зв’язки літературних напрямків, течій, стилів з естетичними пошуками в інших видах мистецтв;

  • з’ясовують значення міфології для розвитку літератури й мистецтва, ролі міфологізму у творчості митця ( в процесі вивчення творчості представників „Празької школи”, М.Коцюбинського, Л.Українки, В. Королів – Старого...);

  • розкривають значення окремих митців в історії культури, їх ролі в культурному розвитку країни та людства ( вивчення творчості представників сім’ї Тобілевичів, Т.Шевченка, Г.Сковороди, Л.Українки, І.Котляревського, О.Довженка...)

Культурологічний метод передбачає поширення міжпредметних зв’язків: література – історія, література – образотворче мистецтво, література – музика, література – філософія.

Літературні твори у школі вивчаються за певними періодами:



  • Прадавня література.

  • Давня українська література.

  • Нова українська література XIX – початку XX століття.

  • Новітня українська література ( 1917 – 1990 рр.)

Дослідження учнями особливостей прадавньої української літератури змушує звертати увагу на літературні форми творів:

  • без художнього вимислу ( „Повість минулих літ”, Київський літопис, „Повчання дітям” Володимира Мономаха );

  • з елементами художнього вимислу ( „Слово о полку Ігоревім” ).

Під час вивчення давньої української літератури XIV – XVIII століття досліджується вплив бароко як творчого методу на літературу (Григорій Сковорода „Сад божественних пісень”, полемічна література І.Вишенського ).

Бароко – метод, народжений кризою Відродження. Він допомагає справити сильне враження, зворушити, схвилювати.

Вплив класицизму на Україні набуло народно – національного забарвлення, яке виразилось у сатиричному спрямуванні, бурлеску:

* „Енеїда” І.Котляревського - аналіз сюжету героїчного подвигу Низа і Евріала;

* „Наталка Полтавка” І.Котляревського – аналіз складових сюжетів твору ( комічні історії, музично – вокальні номери).

Просвітительський реалізм припадає на період буржуазної революції. Дослідження ідеології даного літературного напрямку звертає увага учнів на повсякденне життя і побут; розкриття ніжних поривань душі – з’являється у творчості Г.Сковороди, І.Котляревського, Г. Квітки – Основ’яненка, П.Гулака – Артемовського, Є.Гребінки.

* На етапі дослідження образу Собаки ( „Пан та Собака” П. Гулака – Артемовського ) учні з’ясовують, що алегоричний герой не йде на конфлікт. Він ще не здатен відкрито критикувати і захищатись.

Сентименталізм в українській літературі виник на межі епохи Відродження та Просвітництва. Найяскравіший представник – Г.Сковорода. Дослідження його „філософії серця” (центр життя людини) допомагає учням зрозуміти підхід до аналізу поезії „Кто серцем чист и душею”.

У наступні періоди розвитку української літератури слід зазначати розквіт романтизму, реалізму, модернізму, футуризму, імпресіонізму, літературного напряму – „натуральна школа”.



2. Стилістичний метод аналізу твору.

Кожен письменник має свій неповторний стиль, в якому розкривається його світобачення, його художня майстерність.



Орієнтовні напрямки роботи з текстом:

Поетична фонетика ( алітерація, асонанс, звукова анафора, звуконаслідування, паронімія);

Використання синтаксичних конструкцій, характерних стилю письменника ( міжпредметний зв’язок ).

- Система віршування;

- Мовотворення;

- Персоніфікація або возвеличення образу твору;

- Опрацювання образу ліричного героя;

Кольоровий аналіз.

Кольорову палітру у вірші визначаємо не лише через авторські зображально – виражальні засоби, а й за наявними у тексті голосними, умовно позначаючи їх певним кольором:

А – червоний Е – жовтий

И – чорний І – зелений

У – синій О – білий

- Визначення коляративної лексики ( Використовується з метою увиразнення багатокалорійності, динамічності зображення. Може передавати як позитивне так і негативне зображення дійсності у творі).

* Під час вивчення твору В.Барки „Жовтий князь”, учні досліджують коляративність образу князя – образу тоталітарного режиму Росії.

Ця робота допомагає визначенню проблематики твору та розкриває психологічний портрет героя.



3. Вивчення напрямків та творчих методів дають поштовх компаративному методу аналізу художнього твору ( порівняльного ). Кроки компаративного аналізу описані в журналі „Українська мова та література”. – К., 2004. – С.3

4. Біографічний метод аналізу твору.

Дослідження життєвого та творчого шляху письменника: історична та культурна епоха, в якій він жив, особистість митця, формування його світогляду – допомагає глибше осягнути зміст твору. Авторська позиція простежується у кожному творі.

Шляхи аналізу:

- компаративний;

- біографічний( аналіз тексту через особистість письменника);

пообразний;

послідовний;

проблемно – тематичний;

композиційний.

Форми роботи:

- презентація (міжпредметні зв’язки)

- складання цитатного плану;

створення порівняльного образу ( автор – герой);

дослідницька робота;

проектування;

аналіз позасюжетних елементів (як допоміжна форма роботи);

лекція ( як елемент доповнення інформації);

моделювання;

сюжетно – рольова гра;

дискусія...



5. Аналіз „від деталі до цілого”.

Цей аналіз передбачає підхід до твору як до естетичного явища, внутрішня структура якого не залежить від зовнішніх чинників. Простежується логічна послідовність розгляду тексту: художня деталь, мова автора, його мислення



( психологічного та соціально порядку).

Сучасне літературознавство дає можливість учителю літератури застосовувати у своїй практиці цілу низку методів та прийомів аналізу, які найбільш притаманні тому чи іншому твору, що робить його вивчення найбільш ефективним.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Біографія: Максим Рильський
2014 -> Спортивна слава україни (довідково-інформаційний матеріал для лекторсько-просвітницьких груп народних домів про спортсменів Героїв України)
2014 -> Управління культури, національностей та релігій київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «Світлий шлях духовного прозріння»
2014 -> Святе Письмо Старого та Нового Завіту / перекл о. Івана Хоменка, Львів: «Місіонер» убт «Свічадо», 2007 (1-е вид.: Рим: видавництво оо. Василіян, 1963). Барщевський Т. П’ятикнижжя конспект
2014 -> Тема. Джон Кітс- англійський поет-лірик. Сонет «Про коника та цвіркуна»
2014 -> Програма навчальної дисципліни
2014 -> Конкурсу за обраним фахом Галузь знань 02 «Культура і мистецтво» Спеціальність 025 «Музичне мистецтво»
2014 -> При мзс україни


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconУчитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Проблема «Формування творчої, цілеспрямованої, гармонійно розвиненої особистості на уроках української мови І літератури»
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconІноземцева Ольга Леонідівна учитель української мови І літератури вищої категорії
...
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconІнтеграція педагогічних технологій на уроках словесності: активізація творчого потенціалу учня Підготувала вчитель української мови та літератури Чаплинської сзш І – ІІ ступенів Тарасова Тетяна Петрівна
Пріритетні завдання в формуванні особистості на уроках української мови та літератури
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconВідділ освіти
Лунгу Ганна Анатоліївна, учитель української мови та літератури, спеціаліст ІІ категорії зош І -ііі ст с. Кучурган Стоянова Зоряна...
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconУчителя української мови
Опис досвіду з реалізації проблеми «Розвиток життєвих компетентностей учнів на уроках української мови та літератури»
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconУрок розвитку творчої особистості учня в 9 класі на матеріалі поетичного доробку поетів Запорізького краю
Вишневецький В. О., учитель української мови І літератури Приморського українсько-болгарського багатопрофільного ліцею
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconЗвіт про роботу вчителя української мови та літератури в міжатестаційний період Курдибайло Людмила Іванівна, освіта вища, стаж 40 років, кваліфікаційна категорія вища
...
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconУкладач: Артюх Наталія Олександрівна, учитель української мови та літератури Полтавської гімназії №33, Рецензенти
Укладач: Артюх Наталія Олександрівна, учитель української мови та літератури Полтавської гімназії №33
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconРозвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури
Сучасний підхід до мовної освіти вимагає формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості, спроможної до соціальної адаптації...
Андрієнко С. В., учитель української мови та літератури гімназії «Ерудит» м. Києва Розвиток творчої особистості шляхом дослідження на уроках української літератури iconУрок з української літератури, 11 клас
Підготувала: Суховерська О. М учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, старший учитель


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка